Читання креслень складальних одиниць
Підсумовуючи виконану роботу слід зазначити, що деталювання креслень складальних одиниць — це процес творчий, який вимагає від конструктора глибоких знань численних стандартів, які регламентують правила виконання та оформлення конструкторської документації, а також уміння вільно вибирати оптимальні варіанти проектів, що в кінцевому підсумку впливає на ефективність проектування та виробництва… Читати ще >
Читання креслень складальних одиниць (реферат, курсова, диплом, контрольна)
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з інженерної та комп’ютерної графіки на тему:
«Читання креслень складальних одиниць»
Вступ
Курсова робота з інженерної графіки виконується на заключному етапі вивчення цієї навчальної дисципліни і тому є своєрідним підсумком набуття студентами певних знань та умінь виконання і оформлення проектно-конструкторської документації у тій чи іншій галузі. Робочі креслення деталей розробляються за кресленнями загального вигляду на стадії розробки робочої документації [2, 3]. Під час розробки креслень деталей конструктору доводиться використовувати багато довідкових та нормативних документів для правильного та точного визначення форм та розмірів деталі в цілому і окремих конструктивних елементів її, наприклад [2−7]. Деталювання креслення складальної одиниці починається з дослідження цього креслення. Необхідно встановити назву та призначення виробу, його склад, характер з'єднань складових частин, принцип дії, порядок складання та розбирання виробу і т.ін.
1. Читання креслення загального вигляду пристосування затискного
1.1 Назва та призначення пристосування затискного
Із опису до креслення дізнаємося, що дане затискне пристосування використовується при різанні довгих труб різних діаметрів.
1.2 Склад виробу
До складу пристосування затискного входить 9 складових частин, із яких 5 — це нестандартні деталі, виготовлені на металообробних верстатах: плита поз. 1, стійка поз. 2, кришка поз. 3, опора поз. 4, болт М14 поз. 5. Решта складова частина — це стандартний виріб:вінт М12×25.58 поз. 6, гайка М12.5 поз. 7, гайка М14.5 поз. 8, шпілька М12×40.58 поз. 9.
1.3 Характер з'єднань складових частин
Усі з'єднання здійснені за допомогою кріпильних виробів, пазових з'єднань або безпосередньо на різьбі. Так стійку поз. 2 встановлюють на плиті поз. 1. Плиту кріплять двома болтами до рами. Опорним елементом деталі е поз. 4 регулюють висоту, яку фіксують гвинтом поз. 6. А к опоре кришку поз. 3 і шпильками поз. 9 і гайками поз. 7.
1.4 Принцип дії пристосування затискного
Стійку поз. 2 встановлюють на плиті поз. 1. Плиту кріплять двома болтами до рами. Висоту положення труби або прутка відносно плити регулюють опорою поз. 4, яку фіксують гвинтом поз. 6. Пруток, що розрізає, або трубу встановлюють між опорним елементом деталі поз. 4 і кришкою поз. 3 і закріпляють шпильками поз. 9 і гайками поз. 7.
1.5 Призначення складових та конструктивних частин чи технологічних елементів
Власне плита поз. 1 є головним елементом виробу; на ньому закріпляються всі головні конструктивні деталі. Другим по значенню е стійка поз. Усі інші складові частини виробу так чи інакше пов’язані з ним, з його роботою, забезпечують ефективну і надійну роботу пристосування. Так, опора поз. 4, Гвинт М12×25.58 поз. 6, Шпилька М12×40.58 поз. 9 виконують головну регулювальну функцію: керують висотою положення труби або прутка, тім самим регулюючи висоту пристосування. Болтами поз. 5 М14 закріплюють стійку непорушно до плити тим самім роблячи конструкцію міцною і нерухомою. На болті гайки М14.5 поз. 8.
1.6 Порядок складання та розбирання пристосування затискного
Складається пристосування затискного у такому порядку: до плити поз. 1 додається стійка поз. 2 таким чином, щоб отвори співпадали. В отвори вставляють болти М14 поз. 5, закріплюють болті гайкою М14.5 поз. 8. Далі вставляють опору поз. 3. Опора фіксується до стійки гвинтом М12×25.58 поз. 6 в опору вставляють 4 шпильки М12×40.58 поз. 9 на шпильки одягають крішку яку закріплюють гайками М12.5 поз. 7.
1.7 Розміри
Для визначення усіх розмірів окремих деталей визначаємо масштаб заданого креслення загального вигляду (він нестандартний) і кожний виміряний на ньому розмір деталі помножуємо на визначений масштаб. Дістаємо таким чином усі дійсні розміри деталей і наносимо їх на схематичний ескіз деталі як базу для розмірів, а потім за цими розмірами виконуємо креслення деталі у тому чи іншому стандартному масштабі на аркуші відповідного формату. Особливу увагу приділяємо спряженим розмірам.
2. Деталювання креслення загального вигляду пристосування затискного
затискний пристосування різання креслення Для виявлення розмірних зв’язків деталей складаємо схеми розмірних ланцюгів.
Визначивши форми та розміри деталей, встановлюємо необхідний склад зображень на кресленнях усіх деталей, вибираємо масштаби креслень і виконуємо їх на аркушах відповідних форматів.
2.1 Креслення пристосування затискного КП 1.061.000.СБ
На кресленні загального вигляду виробу пристосування показане в трьох проекціях, нанесені його габаритні розміри та проставлені позиції деталей. Цього достатньо щоб передати усю інформацію про його форму, місцеположення деталей та їх принцип з'єднання. На головному зображенні показані основні форми деталей, що досягається завдяки зробленому простому розрізу. На профільній проекції місцевий розріз, який надає нам інформацію про характер отворів для монтажу всього пристрою. Для доповнення та уточнення форми і принципу з'єднання деталей зроблений виносний переріз, позначені, як: Вид, А дет. 6.
2.2 Креслення плити КП 1.061.001
Виконане на аркуші формату А3. Для нього знадобилося три зображення, місцевий розріз. Виконана аксонометрична проекція деталі для наглядного уявлення її форми.
2.3 Креслення стійки КП 1.061.002
Виконане на аркуші формату А3 Для нього знадобилося три зображення, місцевий розріз. Виконана аксонометрична проекція деталі для наглядного уявлення її форми.
2.4 Креслення кришки КП 1.061.003
Виконане на аркуші формату А3 Для нього знадобилося три зображення, місцевий розріз. Виконана аксонометрична проекція деталі для наглядного уявлення її форми.
2.5 Креслення опора КП 1.061.004
Виконане на аркуші формату А3 Для нього знадобилося три зображення, місцевий розріз зроблено 2 виносних переріза. Виконана аксонометрична проекція деталі для наглядного уявлення її форми.
Висновок
Підсумовуючи виконану роботу слід зазначити, що деталювання креслень складальних одиниць — це процес творчий, який вимагає від конструктора глибоких знань численних стандартів, які регламентують правила виконання та оформлення конструкторської документації, а також уміння вільно вибирати оптимальні варіанти проектів, що в кінцевому підсумку впливає на ефективність проектування та виробництва.
Вище сказане цілком підтверджують креслення, названі у п.п. 1.2.1,…, 1.2.4. Тут склад зображень на кресленнях деталей значною мірою відрізняються від зображень цих деталей на кресленні загального вигляду виробу за своїм змістом, положенням та кількістю.
Перелік посилань
1. ДСТУ 3008−95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. Введ. 1995;01−01.
2. ГОСТ 2.102 — 68 Виды и комплектность конструкторских документов. Введ. с 01.01.1971 г.
3. ГОСТ 2.103 — 68 Стадии разработки. Введ. с 01.01.1971 г.
4. Інженерна та комп’ютерна графіка: Підручник /В. Є. Михайленко, В. М. Найдиш, А.М. Підкоритов, І. А. Скидан; За ред. В. Є. Михайленка. — К.: Вища школа, 2001. — 350 с.: іл.
5. Анурьев В. И. Справочник конструктора-машиностроителя в 3-х томах, 5-е изд., перераб. и доп. М.: Машиностроение, 1977. — 728 с., 560 с., 580 с.: ил.
6. Попова Г. Н., Алексеев С. Ю. Машиностроительное черчение. Справочник.-Л.: Машиностроение, 1999.-447 с.: ил.
Додатки