Web-орієнтована система автоматизації банківських валютних операцій

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ЕКОНОМІКИ КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК Пояснювальна записка до дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

на тему: «Web-орієнтована система автоматизації банківських валютних операцій»

Виконав: студент 4 курсу, групи КН-29

Слабухін Денис Олегович Керівник:канд.фіз.-мат.наук Доц. Пашко А.О.

Київ — 2013

Завдання на дипломну роботу студенту

1. Тема проекту (роботи) Web-орієнтована система автоматизації банківських валютних операцій, керівник роботи канд. фіз. -мат. наук, доцент Пашко Анатолій Олексійович, затверджені наказом вищого навчального закладу від «___» _____20__року№__

2. Строк подання студентом проекту (роботи)

3. Вихідні дані до проекту (роботи) програмний продукт призначений для автоматизації банківських валютних операцій

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити) Аналіз банківських автоматизованих систем; аналіз Інтернет-банкінгу в Україні та світі; проектування бази даних web-орієнтованої банківської системи; розробка програмного продукту; моніторинг курсів валют найвідоміших банків держави; розміщення системи у мережі Інтернет; техніко-економічне обґрунтування системи; тестування системи .

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) презентація, web-сайт .

6. Консультанти розділів проекту (роботи)

7. Дата видачі завдання

Календарний план

Студент _________ Слабухін Д.О.

Керівник роботи __________ Пашко А.О.

Анотація Актуальність дослідження систем Інтернет-банкінгу, обумовлена збільшенням кількості банків, що надають послуги дистанційного обслуговування через мережу Інтернет.

Інформаційні системи почали істотно впливати на прибутковість банків, їх конкурентоспроможність і привабливість для клієнтів, проте дуже необхідні, але не розроблені специфічні системи над валютними операціями, що значно підвищать рівень ефективності банківських Інтернет-послуг.

Дипломна робота складається з трьох розділів:

У першому розділі дослідженно предметну область. Розкриваються теоретичні моменти роботи. Аналіз автоматизованих банківських систем та напрямків їх розвитку.

Другий розділ присвячений практичній частині роботи: вибрано методологію, інструментальні засоби, спроектована база даних системи і описані завдання, які вона виконує.

У третьому розділі представлені моделі інтерфейсу та інструкція користувача для роботи з системою. Економічно обґрунтовано ефективність роботи. Проведенно тестування системи.

Робота містить сімдесят п’ять сторінок тексту, теоритичні і методичні положення ілюструються двадцятьма п’ятьма рисунками, однією діаграмою і чотирма таблицями. Бібліографічний список містить тридцять літературних джерел.

Ключові слова: Інтернет-банкінг, система, валюта, автоматизація, банк, операції.

Abstract

Relevance of the study of internet banking, due to an increase in the number of banks that provide remote service.

Information systems have started to significantly affect the profitability of banks, their competitiveness and attractiveness to customers, but very necessary, but not developed specific system of foreign exchange transactions, which significantly improve the efficiency of Internet services.

Thesis consists of three sections:

In the first section of the survey subject area. Disclosed theoretical aspects of work. Analysis of Web-based systems and their development trends.

The second chapter is devoted to the practical part of the project: The selected methodology, tools, a model of the system and describes the tasks that it performs.

The third section presents the model interface and user manual for the system. The effectiveness of the project. Testing system.

The work contains seventy-five pages of text, of theoretical and methodological position illustrated twenty-five pictures, one pattern and four tables. Bibliographic list contains thirty-three literary sources.

Keywords: Internet banking, system, currency, automation, bank, transactions.

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Аналіз банквських автоматизованих систем та інтернет — банкінгу
• 1.1 Класифікація автоматизованих систем
• 1.2 Основні напрями автоматизації банківської діяльності
• 1.3 Електронний-банкінг, як сегмент електронних фінансових послуг
• 1.4 Інтернет банкінг в Україні та світі
• Висновски до розділу
• Розділ 2. Проектування web-орієнтованої системи автоматизації банківських валютних операцій
• 2.1 Методологія проектування бази даних
• 2.2 Архітектура web-орієнтованої бази даних
• 2.3 Програмне забезпечення для проектування бази даних Інтернет банкінгу
• 2.4 Проектування бази даних автоматизованої банківської системи валютних операцій
• 2.5 Функції PHP для роботи з MySql
• Висновски до розділу
• Розділ 3. Реалізація web-орієнтованої системи автоматизації банківських валютних операцій
• 3.1 Методи аутентифікації та способи захисту системи
• 3.2 Інтерфейс системи
• 3.3 Тестування системи
• 3.4 Техніко-економічне обґрунтування
• 3.5 Охорона праці
• Висновски до розділу
• Висновки
• Список використаних джерел
• Додатки

Список скорочень АС — автоматизована система;

АБС — автоматизована банківська система;

АСУ — автоматизована система управління;

АСДС — автоматизованій системі державної статистики;

АСПР — автоматизованій системі планових розрахунків;

АСФР — автоматизованій системі фінансових розрахунків;

АСОІ - автоматизованій системі обробки інформації;

ІСП — інформаційно-пошукові системи;

ІДС — інформаційно-довідкових системах;

СППР — системи підтримки прийняття рішень;

СКБД — система керування базами даних;

САБО — систему автоматизації банківських операцій;

ЕЦП — електронного цифрового підпису;

B2C — business-to-consumer («компанія-споживач»);

B2B — business-to-business («компанія-компанії»);

SWIFT — Співтовариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій;

ANSI/SPARC — американський національний інститут стандартів /стандарти і вимоги до планування комітету;

SQL — мова структурованих запитів;

MySQL — вільна система керування реляційними базами даних;

PHP — препроцесор гіпертексту;

HTTP — протокол передачі гіпертексту;

WEB — павутина;

SSL/ TLS — рівень захищених сокетів / безпека транспортного рівня;

URL — єдиний покажчик ресурсів;

XML — розширювана мова розмітки;

СSS — каскадні таблиці стилів;

HTML — мова розмітки гіпертексту;

XHTML — розширювана мова розмітки гіпертексту.

Вступ Вже нескладно в наш час уявити автоматизовану систему практично в будь-якій сфері діяльності людини. В останні роки банківська система нашої країни переживає бурхливий розвиток. Все більше банків робить ставку на професіоналізм своїх співробітників і нові технології. Комп’ютери, бази даних, інформаційні мережі, все це результат діяльності людини полегшує його працю. Швидка і безперебійна обробка значних потоків інформації є однією з головних завдань будь-якої кредитної організації. Вкладаючи кошти в програмне забезпечення, комп’ютерне та телекомунікаційне обладнання та створення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, кредитні організації зокрема банки, в першу чергу, прагнуть до здешевлення і прискорення своєї роботи. У сучасних умовах банки працюють в цілях отримання максимальних доходів. Одним із джерел отримання доходів є валютно-обмінні операції, тобто купівля-продаж іноземної валюти і чеків, як за готівкову валюту України, так і за іноземну валюту, а також розмін грошового знака іноземної держави на грошові знаки іншої іноземної держави. Дані операції можуть здійснюватися так само і в виносних обмінних пунктах банку. Для більш ефективної роботи обмінних пунктів необхідна їх автоматизація. У зв’язку з цим потрібно додаткові витрати. Однак не слід вважати, що середній банк готовий витрачати великі суми на комп’ютеризацію. Відповідно до загальносвітової практики в середньому банку витрати на комп’ютеризацію складають не менше 17% від загального кошторису річних витрат. Так в результаті різкої зміни курсу гривні по відношенню до долара ця цифра значно зросла. Але для дрібних і середніх банків купівля дорогих модулів автоматизованих банківських систем не завжди вигідна, оскільки це дорогі проекти, для яких потрібна більш потужна, сучасна техніка з високою вартістю. А також не завжди відома тривалість існування виносного обмінного пункту, на цей фактор впливають і інші умови.

Внаслідок цього з’являється питання: «Чи принесуть прибуток вкладені в цей проект інвестиції?» Тому виникає необхідність до знаходження дешевших альтернативних методів вирішення цієї проблеми, так як банки такого рівня прагнуть зменшувати свої витрати.

Переважна більшість експертів вважають, що Інтернет є одним з найбільш ефективних інструментів просування кредитних продуктів, що обумовлено значним розширенням використання Інтернету в цілому, та активним Інтернет-просуванням банків. За середньозваженою оцінкою експертів, більше 40% фізичних осіб у світі, зацікавлених у отриманні кредиту, використовують як основний інструмент пошуку кредитних продуктів Інтернет, і число таких осіб неухильно зростає .

Саме цим визначається практична значущість обраної теми та її актуальність. Дана система проектується з метою зменшення часу обслуговування клієнта і збільшення швидкості обробки інформації, що надходить, і дозволить полегшити працю оператору валютно-обмінних операцій, що збільшить його продуктивність. А так само розробляється автоматизована система дозволить вести більш ефективно реєстр валютно-обмінних операцій.

Вибір та депозитарій технології проектування та інструментальних засобів розробки. Розробка інформаційних систем включає в себе кілька етапів. Однак завжди початковим етапом створення системи є вивчення, аналіз і моделювання діяльності замовника для можливого поліпшення і оптимальних методів роботи, які і будуть реалізовані в створюваному додатку.

Перш ніж вирішити ці проблеми і приступити до розробки системи необхідно мати чіткий опис методології розробки, адаптованої до конкретного проекту. На основі обраної методології проводиться вибір конкретних проектних інструментів і програмних засобів.

У дипломному проекті використовується комбінований підхід до проектування. Це найбільш популярний на сьогоднішній день спосіб формалізації вимог до системи та побудови її архітектури. Його популярність обумовлена?? поєднанням переваг функціонального та web-підходів до проектування: функціональний підхід гарний на етапі висування вимог і опису бізнес-процесів, а web — на етапі експлуатування.

Предметом дослідження виступає web-орієнтована система автоматизації банківських операцій.

Об'єктом дослідження є банківські операції з національної та іноземної валютами.

Мета дипломної роботи полягає в автоматизаціії виконання банківських валютних операцій з використанням web-сервісів. Для досягнення мети необхідно дослідити чинники, що впливають на процес надання банківських послуг з використанням мережі Інтернет та розробити выдповыдний програмний продукт.

Завдання роботи :

— Аналіз банківських автоматизованих систем;

— Аналіз Інтернет-банкінгу в Україні та світі;

— Проектування бази даних web-орієнтованої банківської системи;

— Моніторинг курсів валют найвідоміших банків держави;

— Розробка программного продукту у вигляді web-сервісу;

— Розміщення системи у мережі Інтернет;

— Техніко-економічне обґрунтування системи;

— Тестування системи.

Розділ 1. Аналіз банківських автоматизованих систем та інтернет — банкінгу

1.1 Класифікація автоматизованих систем

банківський автоматизований web програмний Створенню автоматизованих систем (АС) у нашій країні приділяється багато уваги. За масштабами, темпами зростання, витратами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, а також за ступенем впливу на процеси управління, проблема створення АС перетворилася на велике народногосподарське завдання.

Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління, характером та обсягом розв’язуваних завдань і рядом інших ознак. Загальноприйнятої класифікації АС у даний час не існує, тому їх можна класифікувати за різними ознаками.

1. За рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань, підприємств або установ, технологічних процесів.

2. За рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні АС.

3. За ступенем централізації обробки інформації — централізовані АС, децентралізовані АС, інформаційні системи колективного використання.

4. За ступенем інтеграції функцій — багаторівневі АС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство — об'єднання, об'єднання — галузь і т. ін.), багаторівневі АС з інтеграцією за рівнями планування і т. ін.

Державні АС призначені для вирішення найважливіших народногосподарських проблем країни. На базі використання обчислювальних комплексів та економіко-математичних методів у них складають перспективні та поточні плани розвитку країни, ведуть облік результатів та регулюють діяльність окремих ланцюгів народного господарства, розробляють державний бюджет та контролюють його виконання і т. ін.

Центральне місце в мережі державних АС належить автоматизованій системі державної статистики (АСДС). Роль та місце АСДС в ієрархії управління визначається тим, що вона є основним джерелом статистичної інформації, конче потрібної для функціонування усіх державних та регіональних АС.

Серед АС, з якими взаємодіє АСДС, важливе місце належить автоматизованій системі планових розрахунків (АСПР). АСПР функціонує при Міністерстві економіки України і являє собою інформаційну систему, призначену для розробки народногосподарських планів та контролю за їх виконанням в умовах застосування засобів обчислювальної техніки для збору та обробки інформації.

Процес взаємодії АСДС з АСПР має взаємний характер: статистична інформація, джерелом якої є АСДС, необхідна на всіх етапах складання перспективних і поточних планів розвитку господарства країни. У свою чергу, планова інформація надходить до АСДС і є основою для обліку та аналізу виконання планів і завдань. Взаємодія АСДС та АСПР передбачає також спільний аналіз соціально-економічних проблем розвитку народного господарства. Тому АСДС має повністю задовольнити потреби оптимального планування, проводити економіко-математичний аналіз демографічних процесів у суспільстві, міжгалузевих зв’язків, споживання та прибутків населення, показників діяльності підприємств.

АСДС взаємодіє також з державною інформаційною системою фінансових розрахунків (АСФР) при Міністерстві фінансів України.

АСФР призначена для автоматизації фінансових розрахунків на базі сучасної обчислювальної техніки з формування державного бюджету країни та контролю за його виконанням. При цьому вона використовує статистичну інформацію про випуск і реалізацію продукції, фонди споживання, запаси та витрати фінансових ресурсів і т. ін.

Відомі й інші державні АС, система обробки інформації з цін (АСОІ цін), система управління національним банком (АСУ банк), система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) і т. ін.

Залежно від мети функціонування та завдань, які покладені на АС на етапах збору та змістової обробки даних, розрізняють такі типи АС:

— інформаційно-пошукові;

— інформаційно-довідкові;

— інформаційно-управляючі (управлінські);

— інтелектуальні інформаційні системи та системи підтримки прийняття рішень.

Інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на розв’язування завдань пошуку інформації. Змістова обробка інформації в таких системах відсутня. В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій.

Інформаційно-управляючі, або управлінські, системи (відомі у вітчизняній літературі під назвою «автоматизовані системи організаційного управління») являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Отже, ці системи призначені для автоматизованого розв’язування широкого кола завдань управління.

До інформаційних систем нового покоління належать системи підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні АС).

СППР — це інтерактивна комп’ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем. Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці в сфері управління економікою, постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю бізнесу, що швидко розвивається.

Отже, застосування технічних засобів для автоматизованого виконання зазначених операцій відчутно знижує трудомісткість збору та обробки фактичної (первинної) інформації, значно зменшує кількість помилок, вивільняє багато часу в керівників і фахівців для виконання інших, творчих обов’язків.

1.2 Основні напрями автоматизації банківської діяльності

Початок відкриття ери комп’ютеризації банківської діяльності відноситься до 60-х років, коли на Заході з’явилися перші автоматизовані системи бухгалтерського обліку операцій по клієнтських рахунках та платежів по чеках. У 70-х роках намітився певний прогрес у сфері автоматизації банківської діяльності. Ця технологія була поширена не лише на операції, пов’язані з рахунками, а й на роботу з клієнтами.

Автоматизація банківської діяльності обумовлена такими необхідностями:

— покращення обслуговування клієнтів, надання їм широкого спектра банківських послуг та залучення нових клієнтів;

— зменшення операційних витрат банку та прискорення виконання банківських операцій;

— покращення управління банком та підвищення його конкурентоспроможності;

— розширення банку та збільшення сегмента банківського ринку.

Нині інформаційні технології поширюються на всі аспекти банківського бізнесу, забезпечуючи:

— клірингові операції;

— торговельні та маркетингові операції;

— управління готівковими коштами;

— кредитні і депозитні операції;

— операції з валютою;

— використання електронних грошей і банкоматів;

— банківські операції по телефону і обслуговування вдома;

— використання електронної пошти і канцелярії;

— депозитарій, документообіг всередині банку і при взаємодії центрфіліалу та банк-клієнта;

— фондовий ринок та операції з цінними паперами;

— аналіз інвестицій і фінансового ринку;

— автоматизація розрахунків у торговельних установах з використанням пластикових карток;

— міжнародні міжбанківські телекомунікаційні системи (SWIFT, SHAPS, деп.).

На початку 90-х років виникла і почала інтенсивно розвиватися мережа комерційних банків України. З виникненням великої кількості банківських установ і переходом до ринкових відносин постала проблема використання у їхній діяльності сучасних інформаційних технологій.

Вирішення усіх цих проблем неможливе без використання обчислювальної техніки, засобів зв’язку та сучасних програмних продуктів. Тому на нинішньому етапі немає жодного банку, який не використовував би у своїй діяльності сучасні інформаційні технології [1, 2].

Функціональна структура автоматизованої банківської системи Автоматизована банківська система повинна забезпечувати:

— автоматизацію внутрішньобанківської діяльності, і насамперед внутрiшньобанкiвських операцій, пов’язаних з обробкою платiжних та інших документів у тих пiдроздiлах банкiвської установи, які працюють безпосередньо з клiєнтами;

— автоматизацію виконання мiжбанкiвських розрахунків та інших зовнiшньобанкiвських операцій;

— автоматизацію фінансових операцій в межах міжнародного банківського бізнесу.

Зрозуміло, що автоматизація цих процесів повинна доповнювати одна одну і бути взаємозв'язаними. Автоматизація кожного з них має свою специфіку й особливості і є доволі складною проблемою з високим рівнем автономності.

Зосередимо увагу на автоматизації внутрібанківської діяльності на рівні комерційних банків. Огляд АБС показав, що вона відрізняються одна від одної як за структурою, так і за набором функціональних задач. Зараз немає типової структури АБС, якою б керувались банки при розробці своїх систем, практично відсутні елементи стандартизації та уніфікації банківських технологій.

Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення дають змогу виділити такі основні функціональні підсистеми АБС: операційний день банку (ОДБ), управління кредитними ресурсами (Кредити), управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами (Депозити), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою (Каса), внутрібанківський облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).

АБС — це технологічна система, яка забезпечує функціонування банківської установи. Ядром АБС є підсистема ОДБ, яка інформаційно зв’язана з іншими функціональними підсистемами [16, 19, 20].

Крім внутрішніх інформаційних зв’язків, АБС характеризується великим спектором інформаційних зв’язків із зовнішнім середовищем, в ролі якого виступають клієнти банку, інші банки, фінансові та державні органи. Загальну структурну схему побудови АБС представлено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Структурна схема АБС

1.3 Електронний-банкінг як сегмент електронних фінансових послуг

Сьогодні Електронний банкінг — це якісно нова модель інтегрованої банківської діяльності, яка базується на використанні інформаційно-комунікаційних технологій та мереж, як унікального макроекономічного середовища та основного засобу оперативної фінансової діяльності. Створена з метою підвищення ефективності наявних послуг, або широкого динамічного розвитку нових елементів ринку фінансових послуг, з метою отримання стабільного соціально-економічного ефекту. Цим системам відведено належну нішу на ринку електронних фінансових послуг, перш за все, внаслідок упровадження технологій Інтернет-банкінгу.

Спираючись на класифікаційну схему, можна зазначити, що найпоширеніші в розвинутих країнах види послуг Електронного-банкінгу можна об'єднати в такі класи (Рис. 1.2) :

— Інтернет-банкінг (і-банкінг) — надання клієнтам можливостей електронного управління своїми рахунками через Інтернет;

— Інтернет-трейдинг (е-трейдинг, і-трейдинг) — надання фінансовими інститутами клієнтам можливості ефективного оперування своїми коштами та цінними паперами на глобальних валютних і фондових ринках завдяки можливостям Інтернет;

— Інтернет-страхування (е-страхування, і-страхування) — забезпечення процесу оформлення, оплати та придбання страхових полісів і отримання страхових премій із використанням можливостей мережі Інтернет.

Рис. 1.2. Види послуг електронного-банкінгу Для використання системи Інтернет-банкінг користувачеві потрібні лише комп’ютер, програма — WEB-оглядач (браузер) та доступ до мережі Інтернет. Здебільшого, окрім on-line-доступу, банки пропонують клієнтові off-lineверсію програмного комплексу. Для цього потрібна інсталяція спеціального програмного забезпечення. Фактично, off-line-версія програмного комплексу не є повноцінною системою Інтернет-банкінг, а, скоріше, звичайною системою PC-банкінг, оскільки здійснення операцій у цій версії відбувається без застосування мережі Інтернет, а лише за допомогою спеціальних поштових програм та попередньо встановленого програмного забезпечення. Проте в багатьох банках off-lineверсія розглядається саме як версія системи Інтернет-банкінг.

Системи, що виконують функції Інтернет-банкінгу, становлять окрему групу серед систем електронних банківських послуг (Електронний-банкінг, e-banking). Поняття Інтернет-банкінг стосується систем, які забезпечують надання доступу банківських клієнтів до рахунків і загальної інформації про банківські продукти і послуги за допомогою персонального комп’ютера або іншого пристрою з процесором через мережу Інтернет.

Як уже зазначалося, цей вид обслуговування впроваджується в практику за двома основними напрямами (див.рис. 1.3):

— здійснення банківських операцій через сайт банку — власне Інтернет-банкінг;

— виконання операцій із використанням програмно-технічного комплексу Клієнт — Банк із доступом через мережу Інтернет з використанням стандартного браузера.

Рис. 1.3. Основні види послуг Інтернет-банкінгу Система Інтернет-банкінг надає своїм користувачам комплекс банківських послуг щодо управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет, як правило, цілодобово в режимі реального часу, з будь-якої точки, що має доступ до мережі Інтернет.

Порівнюючи з класичним PC-банкінгом (Клієнт — Банк), послуга Інтернет-банкінг має кілька переваг. Клієнт не мусить телефонувати до модемного пулу банку, достатньо мати вихід в Інтернет. І, що найголовніше, клієнтові не потрібне спеціальне програмне забезпечення на його комп’ютері. Усі операції та платежі він може здійснювати за допомогою браузера під час заповнення стандартних Web-форм.

Для підключення клієнта до системи Інтернет-банкінгу досить мати доступ до глобальної мережі, встановлену на комп’ютері програму-браузер типу MS Internet Explorer; укласти угоду з певним банком, який дає таку послугу, на обслуговування в системі Інтернет-банкінг; зареєструватися і підключитися до системи через мережу. Система не вимагає від клієнта встановлення спеціалізованого програмного забезпечення [11, 12].

Інтернет-банкінг, як правило, містить такі функціональні компоненти: інформаційно-довідкова служба банку; довідкова інформація за рахунками клієнтів; управління рахунками клієнтів. У межах цих функцій Інтернет-банкінг дає користувачам такі можливості:

— здійснювати всі комунальні платежі (за електроенергію, газ, телефон, теплопостачання, квартплату);

— оплачувати рахунки за зв’язок (ZP-телефонія, стільниковий і пейджинговий зв’язок, Інтернет) та інші послуги (супутникове телебачення, освіту тощо);

— здійснювати грошові перекази, у тому числі в іноземній валюті, на будь-який рахунок у будь-якому банку;

— переказувати кошти за рахунками за товари, у тому числі придбані через Інтернеткрамниці;

— купувати і продавати іноземну валюту;

— поповнювати або знімати грошові кошти з рахунків платіжної картки;

— відкривати різноманітні види рахунків (терміновий, ощадний, пенсійний) і вкладати на них кошти;

— отримувати витяги про стан рахунку за певний період у різноманітних форматах;

— отримувати інформацію про платежі, які надійшли в режимі реального часу;

— отримувати інформацію про здійснені платежі та за потреби відмовлятися від неоплаченого платежу;

— отримувати інші послуги: передплачувати журнали і газети, брокерське обслуговування (купівля-продаж цінних паперів), створювати інвестиційний портфель, брати участь у формуванні пайових фондів банку, у торгах тощо.

Залежно від типу операцій відповідне дистанційне розпорядження може оброблятись у режимі on-line (режимі реального часу), або в режимі offline (із певною періодичністю). Прикладом операцій, що проводяться в режимі on-line, є операції конвертації валюти, коли відбувається миттєвий рух коштів на відповідних рахунках, після чого конвертовані кошти можуть бути використані для проведення наступних операцій, Навпаки, операції сплати комунальних платежів доцільно проводити в режимі off-line.Продукти і послуги, отримувані через Інтернет-банкінг, можуть дублювати продукти і послуги, які банк надає через інші канали. Тому банки під час переходу до надання послуг систем Інтернет-банкінгу можуть використовувати систему PC-banking. Продукти і послуги Інтернет-банку можуть містити гуртові продукти для корпоративних клієнтів, а також роздрібні продукти для індивідуальних споживачів.До гуртових продуктів і послуг відносять: управління готівкою; перекази; трансакції через автоматичну клірингову систему; оплату рахунків. Прикладами роздрібних продуктів і послуг є: запит витягу з рахунку; перекази; завантаження інформації про трансакції; надання і оплата рахунків; заявка на кредит; інвестиційна діяльність та інші послуги. Сьогодні на ринку використовують три базові типи систем Інтернет-банкінгу.

Інформаційний тип системи Інтернет-банкінг. Банк має маркетингову інформацію про банківські продукти і послуги на виділеному сервері. При цьому банківська внутрішня мережа і сервер не пов’язані, тому ризик є відносно невеликим. Цей рівень може бути забезпечений самим банком або доручений зовнішній фірмі і вимагає впровадення процедури контролю для запобігання неавторизованим змінам змісту банківського сервера або Web-сайта.

Комунікаційний тип системи Інтернет-банкінгу дозволяє здійснювати взаємодію між банківською системою і клієнтом. Ця взаємодія може обмежитись електронною поштою, запитом щодо стану рахунку, заявкою на кредит або поновленням статистичних даних (зміна імені або адреси клієнта тощо). Цей тип системи предбачає доступ до внутрішньої мережі банку, внаслідок чого ризик у цій конфігурації вищий, аніж на інформаційному рівні. Тому потрібен відповідний контроль для моніторингу і запобігання будь-якому неавторизованому намаганню отримати доступ до внутрішніх комп’ютерних систем і мереж банку.

Трансакційний тип дає змогу клієнтам виконувати трансакції. Оскільки, як правило, між сервером і внутрішньою мережею банку є зв’язок, ця архітектура є найбільш ризикованою і потребує ретельного контролю (трансакції клієнтів можуть включати доступ до рахунків, оплату рахунків, переказ коштів тощо).

Користувачами систем Інтернет-банкінг, як правило, можуть бути як резиденти, так і нерезиденти. Для того, щоб стати користувачем системи, слід зареєструватися. Для реєстрації користувач заповнює відповідні документи, в яких вказує свої дані як фізичної особи (прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, адреса), самостійно обирає собі ім'я користувача (логин), паролі (для входу в систему і перегляду витягів, для проведення платежів). Зареєстрований користувач має можливість відкривати в системі поточні рахунки в національній та іноземній валютах, для зарахування коштів.

Зняття коштів з рахунків стає можливим після авторизації. Авторизація відбувається під час відвідування клієнтом банку. При цьому клієнтові відкривається безкоштовно поточний рахунок у національній валюті і клієнт підписує всі документи для користування системою. Після підписання договору клієнт отримує можливість повнофункціональної роботи зі своїми рахунками: поточними і картковими (за наявності платіжної картки). Рахунки, що використовуються, можуть не бути спеціалізованими Інтерент-рахунками, а бути доступними як через систему Інтернет-банкінг, так і через відділення банку.

Для розрахунків у мережі Інтерент можна використовувати практично будь-яку картку. Однак задля підвищення рівня безпеки банки можуть розробляти спеціальний продукт — Інтернет-картку. Інтернет-картка — віртуальна банківська платіжна картка з реальним картковим рахунком, номером картки і терміном дії, що може бути застосована в межах будь-якої міжнародної платіжної системи (Visa International, MasterCard тощо) і емітована банком — учасником цієї платіжної системи.

Інтернет-картка призначена для безготівкових розрахунків фізичних осіб із підприємствами торгівлі і сфери обслуговування, що приймають до сплати платіжні картки міжнародних платіжних систем і реалізують свої товари і послуги через мережу Інтернет PIN-коду клієнтові не видається. Таким чином, клієнт не має можливості за цією карткою знімати готівку в банкоматах, пунктах видачі готівки, робити покупки в торговельно-сервісній мережі.

Щодо програмного забезпечення, то системи Інтернет-банкінгу складаються з банківської частини — програмних засобів і обладнання, установлених у банку, і клієнтської частини — засобів і обладнання, установлених у клієнтів банку.

Банківська частина передбачає наявність такого програмного забезпечення:

1) Сервер баз даних (back-офіс). Він зберігає всі документи і відкриті ключі електронних цифрових підписів клієнтів, певну інформацію про клієнтів і довідники. Тут відбувається первинна реєстрація клієнта, визначення, повноважень, зберігаються інформація про клієнта, дані про стан клієнтського рахунку (залишки, рух коштів на рахунку, витяги, первинні документи тощо). Ці дані можуть бути використані для видачі клієнтові інформації про його рахунок. Унаслідок цього навантаження на систему автоматизації банківських операцій (САБО) істотно знижується. Тут також є довідники, які клієнт використовує в роботі. Це довідники загального характеру (курси валют, коди SWIFT та ін.), а також індивідуальні - для кожного клієнта. Back-офіс забезпечує зберігання довідників контрагентів, шаблонів документів, на відміну від систем PC-banking, де індивідуальні довідники зберігаються у клієнта.

2) Інтернет-сервер (Сервер застосувань). Він забезпечує клієнтам банку виконання операцій у системі. Тут реалізований протокол захищеної взаємодії, шифрування даних, механізм електронного цифрового підпису.

3) Шлюз до автомат изованої банківської системи (САБО). Він забезпечує обмін даними між системою Інтернет-банкінг і САБО. Поширений варіант взаємодії із САБО — через обмін текстовими файлами певного формату.

Клієнтська частина системи Інтернет-банкінг — це стандартна програма-браузер, переважно з додатковими програмними модулями, які надають розробники програмного забезпечення таких систем.

1.4 Інтернет-банкінг в Україні та світі

Під електронним банкінгом (Інтернет-банкінгом) розуміють надання послуг банками з дистанційного керування рахунком через Інтернет (але не варто ототожнювати цей термін із тривіальною присутністю банків у Мережі в тільки інформаційних та маркетингових цілях).

На сьогоднішній день такий онлайновий сервіс є невід'ємною частиною Інтернет-бізнесу, що інтегрує системи B2C — business-to-consumer («компанія-споживач»), B2B — business-to-business («компанія-компанії»), e-trading (електронна торгівля на біржах) та інші категорії.

Інтернет-банкінг є логічним продовженням таких різновидів віддаленого банкінгу, як PC banking (доступ до рахунка за допомогою персонального комп’ютера, який здійснюється завдяки прямому модемному з'єднанню з банківською мережею), telephone banking (обслуговування рахунків за телефоном) та video banking (система інтерактивного спілкування клієнта з персоналом банку).

Під «віддаленим керуванням рахунком через Інтернет», звичайно, розуміється перевірка стану рахунка, оплата різноманітних рахунків та перерахування коштів з одного рахунка на інший, а також надання клієнту інформаційної підтримки та численних супутніх послуг.

За статистикою більше 80% усіх банківських операцій людина може здійснювати, сидячи за комп’ютером вдома чи в офісі. Користь для банкірів та їхніх клієнтів визначається наступним: перші значно скорочують витрати по утриманню густої філіальної мережі і значно підвищують ефективність банківських операцій, а інші отримують додаткові зручності. Згідно даних Internet Banking Report, кожний клієнт, що користується послугами онлайнового банкінгу, щороку скорочує в середньому витрати банку на суму 565,3 грн. Інтернет вигідний банкам насамперед завдяки тому, що значно знижуються витрати банку, пов’язані зі здійсненням операцій.

Однак, зручність банківського інтернет-сервісу не єдина причина його популярності. Про це свідчать регулярні опитування споживачів. До факторів, що є найбільш значущими для клієнтів, часто відносяться такі, як: можливість одержувати різноманітні послуги, привабливі процентні ставки при невисокій вартості послуг. Чим краще банк забезпечує виконання цих двох умов, тим скоріше клієнт починає розуміти, навіщо йому потрібний інтернет-банкінг.

Можна відокремити декілька факторів, що визначають ступінь розвитку банкінгу в будь-якій країні. По-перше, сам цифровий простір країни має бути розвиненим, користувач повинен мати у своєму розпорядженні достатньо загальноцікавих ресурсів рідною мовою. Досить показовою з цього погляду є наявність кількох великих національних порталів. По-друге, населення країни має звикнути користуватися Інтернетом у повсякденному житті, мати достатньо тривалий досвід користування мережею. Ніхто не починає з придбання через Інтернет фінансових послуг.

Наразі, головною проблемою, що гальмує нині розвиток нових технологій в Україні, зокрема, інтернет-банкінгу, є відсутність законодавства та належного захисту в цій сфері. Передусім фахівці звертають увагу на те, що й досі немає закону про цифровий підпис, і це не дає можливості для розвитку структур, які б надавали послуги з сертифікації ключів для виконання суворої аутентифікації (тобто встановлення справжності) торгівців і покупців.

Відтак банки провадять тільки початкову роботу щодо розвитку банківських операцій через Інтернет — йде мова про впровадження в ньому системи клієнт-банк.

Використання Інтернету дозволяє уникнути зайвих витрат на встановлення нової системи (що робиться під час підключення клієнт-банку), таким чином Інтернет-банкінгом мають змогу користуватися й фізичні особи. Перебуваючи вдома, можна здійснювати різноманітні платежі за послуги та придбані товари. Наразі, крім найпростіших операцій, у користувача Інтернету з’являється можливість отримувати й інші банківські послуги як-то: купівля-продаж цінних паперів, іноземної валюти, «гра» на ринку FOREX, користування картковими рахунками.

Клієнт заходить на сайт інтернет-банку й одержує свій внутрішній рахунок, на якому накопичуються кошти, що мають реальний еквівалент у платіжній системі держави. Переказати гроші на цей внутрішній рахунок можна кількома способами, причому кошти на рахунку можна конвертувати в різні валюти електронних платіжних систем.

Зараз послугу інтернет-банкінгу особливо активно просуває банк «Аваль», забезпечуючи клієнту роботу з усіма необхідними фінансовими і банківськими документами.

Щоб стати клієнтом інтернет-банку від «Аваль», буде потрібен комп’ютер, що підключений до мережі Інтернет і має браузер MS Internet Explorer. Досить зайти на сайт банку «Аваль» і зареєструватися. У завантажену форму майбутній клієнт цієї банківської системи повинен ввести реквізити своєї організації, номери банківських рахунків, а також дані про контактну особу. Після цієї процедури відбувається генерація кількох ключів електронного цифрового підпису (ЕЦП) клієнта. Один із ключів ЕЦП і введена клієнтам інформація пересилається захищеним каналом на банківський сервер «Авалю». Після цього клієнт вводить пароль і зберігає код ЕЦП у файлі на дискеті.

Потім майбутній клієнт цього виду банкінгу повинен роздрукувати сертифікат свого коду ЕЦП і поставити свій справжній підпис, після чого цей документ засвідчується в директора підприємства, у якому працює майбутній клієнт. Для повної реєстрації користувачеві системи інтернет-банкінгу потрібно приїхати до банку і пред’явити працівникам відповідного департаменту банку завірений підписом сертифікат свого коду ЕЦП. Банківський клерк знайде в електронній системі всю раніше введену інформацію і звірить з банківською карткою. Якщо дані відповідатимуть, то користувач цієї банківської системи стає повноправним клієнтом, у якого є права робити будь-які банківські і фінансові операції.

Інтернет-банкінг дозволяє користувачу керувати своїми коштами фактично не відходячи від свого комп’ютера.

Всеукраїнський акціонерний банк ВАБанк пропонує всім охочим аналогічну послугу інтернет-банкінгу. Віртуальна система ВАБанку дозволяє переглядати інформацію про платежі, виконані з карток VISA, EuroCard/MasterCard, відкритих у ВАБанку, переглядати поточний стан рахунка на картці і виконувати всілякі платежі за різні послуги. Щоб потрапити в систему інтернет-розрахунків та одержати доступ до фінансових операцій, досить зайти на сайт (https://banking.vabank.com.ua/interbank) і увести свій логін і пароль.

На сторінці «Поточний стан рахунка клієнтської картки» можна одержати миттєву інформацію про платежі, здійснені з електронної картки, за останні 5 днів, дані про суму доступних до використання коштів. Власник рахунка може також проконтролювати переміщення коштів на рахунку картки за певний період або одержати виписку про залишок на початок періоду, поточний залишок, розмір кредитного ліміту, якщо він відкритий.

Переваги інтернет-банкінгу незаперечні. Не треба мати спеціальних знань, щоб керувати своїм інтернет-рахунком. Важливим плюсом системи є те, що всі розрахунки проводяться в режимі реального часу. До того ж всі етапи обробки платіжних документів у банку можна контролювати на екрані свого монітора. Якщо ж ви випадково помилилися при заповненні платіжного документа, система вкаже на помилки. Навіть відправлену платіжку можна негайно повернути назад, скасувавши операцію по рахунку.

Конфіденційність даних, що було передано по каналах «Інтернет-банкінг» гарантується завдяки використанню при обміні інформацією сертифікованих засобів криптографічного захисту, механізму аутентифікації клієнтів, а також постійному контролю за цілісністю інформації.

Інтернет-банкінг від «Приват24» накрив всю Україну. Українська електронна платіжна система «Приват24» доступна тепер клієнтам всіх українських банків. Власники пластикових карт, емітованих кожним з банків, можуть скористатися послугами интернет-банкинга від Приватбанк. Можливість поповнити свій електронний рахунок з будь-якої карти українського банку — це новий крок у розвитку систем електронних платежів в Україні, аналога цієї послуги поки що не надає жоден банк у Східній Європі і СНД.

Маючи пластикову карту будь-якого українського банку, можна керувати своїми рахунками 24 години на добу з будь-якої крапки світу, де є доступ в Інтернет. Інтернет-банк «Приват24» дає можливість користувачам переглядати виписку і залишки по картах і рахункам, здійснювати платежі по Україні і грошові перекази між своїми рахунками, робити валютообмінні операції, відкривати депозитні рахунки, поповнювати рахунки мобільних телефонів, замовляти кредитні карти.

Зареєструватися в «Приват24» можна двома способами: за допомогою кожного з банкоматів Приватбанку чи на сайті банку. У першому випадку, вибравши в банкомату пункт меню «Електронний банк», клієнт одержує чек із зазначеними на ньому логином і паролем для доступу в систему, що і вводить у розділі для реєстрації на сайте Приватбанку. Для реєстрації на сайте, без допомоги банкомата, необхідно скористатися посиланням «Відкрий рахунок миттєво» і заповнити реєстраційну форму. Після цього відправити отриманий код зі свого мобільного телефону у виді SMS на зазначений номер, одержати пароль і підтвердити свою реєстрацію.

Декількома днями раніше в платіжній системі «Приват24» була введена нова послуга — грошові перекази по електронній пошті. Ні відправнику, ні одержувачу грошей не прийдеться платити комісію за послугу переказу.

Перекази здійснюються в режимі реального часу; їхня безпека забезпечує динамічний код, необхідний для одержання грошового переказу — система «Приват24» автоматично відправляє його на поштову скриньку одержувача.

Приватбанк, один з ведучих українських банків, штаб-квартира якого розташована в Дніпропетровську, поряд з активним впровадженням електронних платежів, займається також стільниковим зв’язком.

Розглянемо статистичні дані електронного банкінгу. Електронний-банкінг найбільш розповсюджений у США, де практично кожний великий банк і безліч середніх та дрібних банків надають своїм клієнтам послуги з дистанційного керування рахунком через Інтернет.

За підсумками 2011 року рівень користування інтернет-банкінгом в Україні значно виріс, хоча все ще залишається на низькому рівні - на кінець 2011 року його використовували 1,3% українців, що на 0,3 процентного пункту перевищує показник попереднього року. Такі результати регулярного дослідження ринку банківських послуг для фізичних осіб, проведеного компанією GfK Ukraine (http://www.gfk.ua/).

За даними маркетингової служби Qualisteam (http://www.qualisteam.com/) розподіл інтернет-банків по регіонах має наступний вигляд: Африка — 23, Північна Америка (Канада — 32, США — 1383), Латинська Америка — 258, Азія — 174, Європа — 1205: (Німеччина — 355, Франція — 172, Італія — 228, інші європейські країни — 450), Азіатсько-Тихоокеанський регіон — 32. Усього, за власними оцінками Qualisteam, тут охоплено приблизно 95% інтернет-банків у світі (3107 сайтів).

Представимо у вигляді схеми співвідношення кількості користувачів Інтернет-банкінгом із загальною кількістю жителів серед розвинених країн світу та в Україні на початок 2012 року на діаграмі.1.1.

Діаграма. 1.1. Кількість користувачів Інтернет-банкінгом в країнах світу на початок 2012 року, %

Висновки до розділу 1

У даному розділі дослідженно предметну область. Розкриваються теоретичні моменти роботи. Аналіз автоматизованих банківських систем та напрямків їх розвитку. Рогзглядаются електронний банкінг, як сегмент фінансових послуг та детально досліджується розвиток однієї з його сучасних ланок — Інтернет-банкінг Підводячи підсумки першого розділу сформульовується чітке поняття Інтернет-банкінгу. Інтернет-банкінгу — один з яскравих прикладів застосування нових технологій, що дозволяє перевести банківське обслуговування на новий якісний рівень. Адже мова йде не просто про нову форму обслуговування клієнтів. Це зовсім інший підхід до банківської справи — ??все одно що двигун внутрішнього згоряння в порівнянні з паровою машиною. Значно швидше, надійніше, зручніше і безпечніше, ніж раніше. Особливо актуальним і затребуваним стає інтернет-банкінг в процесі розвитку ринку роздрібних послуг. Інтернет-банкінг, як один з напрямків банківської справи має великий потенціал для подальшого розвитку і широкі перспективи.

Розділ 2. Проектування web-орієнтованої системи автоматизації банківських валютних операцій

2.1 Методологія проектування бази даних системи

Головною метою роботи являється створення системи банківських валютних операцій. Для вдалого результату потрібно приймати чітко визначені рішення, тих завдань, які дають змогу спроектувати та реалізувати систему. Проаналізувавши теоретичний матеріл обраної предметної області, не виникає сумнівів, що розпочинати проектування системи потрібно з бази даних.

Процес створення такої структури бази даних, яка б відповідала вимогам користувачів, називається проектуванням бази даних. Його можна порівняти зі зведенням нової будівлі: визначення вимог, проектування, конструювання і, нарешті, реалізація.

Життєвий цикл системи баз даних є концепцією, в межах якої корисно й зручно розглядати розвиток такої системи. Він, як і життєвий цикл будь-якої програмної системи, складається з двох основних фаз: проектування та реалізація. Фаза проектування поділяється на такі етапи:

— визначення стратегії;

— аналіз предметної області;

— концептуальне моделювання;

— логічне й фізичне проектування.

Фаза реалізації складається з таких пунктів:

— власне програмна реалізація;

— дослідне впровадження;

— промислова експлуатація.

Методологія проектування баз даних — це сукупність принципів, методів, інструментів і засобів, що застосовуються для послідовного розроблення структури бази даних. Оскільки система баз даних складається з програм і даних, методологія проектування баз даних розглядається як невід'ємна частина загальної методології проектування програмних систем.

До методології проектування баз даних висуваються певні вимоги. Прийнятною вважається база даних, яка відповідає вимогам користувачів (ефективність, адалтивність, незалежність, захищеність, цілісність тощо) і вимогам до апаратного забезпечення. Методологія має бути достатньо гнучкою, доступною розробникам

Із різним досвідом проектування, що використовують різні моделі даних і різне програмне забезпечення СКБД.

Методологія проектування баз даних визначає:

— процес проектування;

— методику виконання розрахунків і критеріїв оцінювання альтернативних рішень на кожному етапі проектування;

— інформаційні вимоги як вихідні дані для процесу проектування;

— засоби опису вихідних даних і відображення результатів кожного етапу проектування.

Процес проектування. Для баз даних можна застосувати ітеративне низхідне проектування. Процес проектування добре структурований, оскільки кожний його етап завершується певним результатом, а також тому, що допускається ітеративне повторення попередніх етапів, якщо отриманий результат не відповідає вимогам замовника або системним вимогам. Це дає можливість переглядати й змінювати проектні рішення на будьякому етапі.

З проектуванням тісно пов’язане експертне оцінювання проекту. Мета експертизи — знайти помилки й виправити їх на ранніх етапах проектування. Зазвичай експертиза виконується після завершення кожного з етапів.

Критерії оцінювання. Оцінювання необхідне для ухвалення рішень за наявності альтернатив. Труднощі у визначенні критеріїв і виборі альтернатив пов’язані з тим, що часто розробляється кілька проектів структури бази даних і потрібно оцінити, який з них є кращим. Зробити це буває досить складно.

Критерії є кількісні (час обробки запитів, вартість операцій маніпулювання даними, витрати нам’яті тощо) та якісні (гнучкість, адаптивність, сприйнятливість та сумісність). Інформаційні вимоги.

Визначаючи вимоги до інформації, врахуйте, що є інформація, яка стосується структури даних (онис даних та зв’язків безвідносно до конкретних способів їхнього використання й обробки), та інформація про спосіб використання даних (опис вимог до обробки даних).

Концептуальне моделювання баз даних Процес проектування бази даних є взагалі складним та залежить від багатьох факторів, проте в ньому розглядають три основні етапи, або так звані рівні розробки архітектури, запропонованої дослідницькою групою ANSI/SPARC

Внутрішній рівень (також його називають фізичним) найбільш близький до фізичного сховища інформації, тобто пов’язаний зі способами зберігання інформації на фізичних пристроях;

Зовнішній рівень (його ще називають користувацьким логічним) найбільш наближений до користувачів, тобто пов’язаний зі способами представлення даних для окремих користувачів;

Концептуальний рівень (також називається загальним логічним або просто логічним) є проміжним між двома першими.