Розробка програми для підбору зачіски

РЕФЕРАТ У даному документі розглянуті питання, пов’язані з особливостями побудови сучасних програм-помічників працівникам салонів перукарських послуг.

У роботі було розроблено програмне застосування, за допомогою якого виконується допомога у підборі зачіски та кольору волосся. Також була створена база даних, в середовищі MуSQL 5.5, в якій зберігаються дані про кольори та зачіски.

Метою роботи являється розробка програми за допомогою якої користувач зможе підготуватись до походу до салону перукарських послуг, приблизно визначившись з формою та кольором бажаної зачіски.

Основною функцією розробленої системи, є вибір (підбор) оптимальної зачіски та кольору зачіски користувача. У документі також розглянуті питання охорони праці і економічної ефективності виробленої дослідницької роботи.

Список скорочень БД — база даних;

СУ (К)БД — система управління (керування) базами даних;

ПК — персональний комп’ютер;

ПЗ — програмне забезпечення;

ПО — предметна область.

Вступ Витоки перукарського мистецтва сягають глибокої давнини. Відомо, що вже за 2−3 тисячі років до нової ери нашим предкам було властиво прикрашати свою зовнішність зачісками. Проходили століття, поступово людина вносив в створювані їм предмети, у тому числі в зачіску, своє уявлення про красу, що відображає і його індивідуальний смак, і загальний естетичний ідеал, властивий конкретній епосі. Але одяг і зачіска виявляються також явищами утилітарними й соціальними. У різних народів сформувався свій стиль і певні традиції, пов’язані з природними умовами країни й положенням людини в суспільстві. спеціально навчених рабів. Єгиптяни фарбували волосся хною, прикрашали зачіски декоративними елементами.

Модним кольором волосся в Стародавній Греції вважався білявий. У класичний період повсякденна чоловіча зачіска складалася з коротко обстрижених волосся. Грецькі жінки носили довге волосся й знали кілька типів зачісок, але класичною зачіскою можна вважати так званий грецький вузол — корімбос. Дуже різноманітні і складні були зачіски римських патриціанок. В деякі періоди носили гладко зачесане волосся, розділені на прямий проділ: іноді завивали волосся в довгі локони, іноді носили «грецькі» зачіски, — але істинно римськими були високі зачіски з локонів, укріплених на каркасі. Епоха Відродження, або Ренесанс, була найважливішим етапом в історії перукарського мистецтва. У цей час в Італії у чоловіків вважалася модною зачіска двох основних типів: волосся або гладко зачісували назад, чи носили зачіску з чубчиком. Обличчя гладко голили.

У жінок особливо гарним вважалось золоте волосся. Красивим вважався високий лоб. Зачіска могла бути дуже складною і вишуканою. Вона складалася з комбінацій кіс, локонів, прикрашених перловими намистом, вуалями, стрічками. Іноді молоді дівчата носили розпущене волосся.

В Іспанії у чоловіків в моді була коротка стрижка, а також борода і вуса

Іспанки носили простий і строгу зачіску, найчастіше так зване бандо. У першій половині XVI століття зачіска в жінок мала вигляд двох напівкруглих валиків, укладених над чолом, і звичайно прикрашалася намистом або невеликим, вигнутим за формою зачіски чепчиком з вуаллю. В кінці XVI століття форма жіночої зачіски істотно змінюється. З’являється зачіска двох типів. Волосся або завивали рядами хвиль і зачісували назад, або піднімали високо вгору, де закріплювали на дротовому каркасі. Іноді дами носили перуки.

На чоловічі та жіночі зачіски англійців дуже вплинула зовнішня пишність двору королеви Єлизавети. Волосся чоловіки коротко стригли, але їх костюми були прикрашені вишивкою, бордюром, дорогоцінними каменями і мереживами. Жінки носили складні зачіски, прикрашаючи їх чіпцями і головними пов’язками. Іноді носили перуки. розчісували на бічний проділ, укорочені з боків пасма завивали у великі локони й укладали над скронями. Довгі пасма волосся позаду піднімали наверх і на тімені укладали в різні шиньйони. У 40-і роки новим кумиром вищого світу стала «світська левиця» — модниця з волоссям рудого кольору. У 50-і роки зачіска складалася з пишного шиньйону, а іноді розчесані на прямий проділ волосся укладали позаду в спеціальну сітку. У 60-і роки волосся піднімали над чолом у вигляді двох валиків — «a la Stuart», а на плечі і спину спускали довгі локони.

У 70−80-х роках зачіска майже не змінюється по формі. У 1971 році відомий майстер Відаль Сессун показав нові стрижки, коnорие виконувалися тільки ножицями. У 70-і роки з’являються панки, які виражають протест проти суспільства не тільки своєю поведінкою, одягом, але і зачіскою.

Художники-модельєри облагородили стиль танків, створивши стрижки «їжак», «каскад». Моду 80-х років відрізняють зачіски з довгого волосся вільного силуету, хвилясті локони як на довгих, так і на короткому волоссі. У моді завжди існували певні закони, але є одна азбучна істина, якій підпорядковується сучасна мода.

Мода модою, якою б вона не була, але зачіску і стиль кожна людина може підібрати індивідуально. Щоб бути гарним і модним щодня, необхідно відчувати себе комфортно довгий час, а не тільки в день відвідування перукарні.

Говорити про красу можна нескінченно, але ж потрібно втілювати цю красу в реальність!

Виходячи з вищезазначеного в роботі розроблена автоматизована система допомоги майстрам перукарської справи та їхнім клієнтам шляхом застосування логістичного підходу до підбору індивідуальної оптимальної зачіски та кольору волосся. Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно було вирішити наступні задачі:

1) проаналізувати ПО для виявлення оптимального алгоритму підбору зачіски;

2) розробити БД, призначену для обліку, збереження й обробки інформації;

3) розробити простий і зручний інтерфейс.

Розроблене програмне застосування дозволяє:

— визначити людині тип її зовнішності;

— оптимально підібрати зачіску;

— оптимально підібрати колір волосся;

— підготуватися до візиту у салон перукарських послуг.

1. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ ПРОГРАМ

1.1 Розгляд існуючих автоматизованих програм-помічників для перукарів та їх клієнтів У цьому розділі ми розглянемо існуючі автоматизовані програми-помічники для перукарів їх плюси та недоліки. За основу візьмемо 3 програми:

— «Виртуальная прическа-макияж»

— «Дамский мастер»

— «Салон красоты»

1.2 «Виртуальная прическа-макияж»

1.3 «Дамский мастер»

1.4 «Салон красоты»

2. РОЗРОБКА КОМПЛЕКСНОГО ПІДХОДУ ДО РІШЕННЯ ЗАДАЧІ «РОЗРОБКА ПРОГРАМИ-ПОМІЧНИКА ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ САЛОНІВ ПЕРУКАРСЬКИХ ПОСЛУГ»

2.1 Огляд сучасних СУБД Бази даних — це сукупність даних, між якими існують зв’язки. У тій або іншій формі вони існували завжди. З появою комп’ютерів інформацію почали зберігати в цифровому виді. На ранніх етапах, до появи систем керування базами даних, інформація зберігалася у файлах, і доводилося писати програми для роботи із цими файлами. Одним з недоліків було те, що на створення таких програм доводилося затрачати більше часу, чим на сучасному етапі, а також для створення аналогічної функції в іншій програмі було потрібно викликати підпрограму, що забезпечувала ці функціональні можливості, або дублювати код. Наступним етапом було створення програмного забезпечення, що брало на себе деякі тривіальні функції по керуванню даними — системи керування базами даних.

Розрізняють СУБД трьох типів:

— Ієрархічні.

— Мережні.

— Реляційні.

Ієрархічні є першим етапом розвитку систем керування базами даних. В ієрархічній моделі дані можна представити у вигляді деревоподібної структури, з використанням батьківсько-дочерніх зв’язків між записами в базі даних. Така модель має ряд недоліків. Перш ніж звернутися до інформації дочірнього запису, необхідно одержати доступ до батьківського запису. Для подолання цього обмеження звичайно зберігають багато повторюваних і надлишкових даних. Крім того, дочірній запис може бути зв’язаний тільки з одним батьком. Інший недолік ієрархічної моделі полягає в тому, що в БД зв’язки між даними жорстко закодовані. Відносини між батьківськими й дочірніми рядками визначаються при створенні бази даних (з використанням деяких полів у якості ключових).

Наступний етап розвитку — мережні СУБД. Мережна модель бази даних була уведена з метою подолання деяких обмежень ієрархічної моделі, і тому її можна розглядати як розширену версію ієрархічної моделі. Основне розходження між цими двома моделями полягає в тому, що в мережній моделі запис може мати зв’язок з багатьма іншими записами., а не тільки з однією батьківською. Мережна модель містить у собі два набори об'єктів: записи й зв’язки між ними. Спосіб, за допомогою якого один набір записів співвідноситься з іншим, визначається при первісному визначенні структури даних, так що цей зв’язок надалі важко змінити. Ці труднощі виникають через те, що зв’язки жорстко зафіксовані в складі структури бази даних і не можуть бути перевизначені «динамічно», на відміну від операторів SQL, написаних для реляційної бази даних, які дозволяють це зробити.

Реляційна модель дозволяє перебороти деякі недоліки ієрархічної й мережної моделей і надає зручні у використанні й гнучкі структури даних. Ця модель містить у собі структури даних (таблиці), оператори (мови SQL), які можуть використатися для керування даними, і деякого правила цілісності (наприклад, обмеження), що забезпечують відповідність даних бізнес-правилам, певним для системи.

У цей час найпоширенішими є реляційні бази даних. Реляційна модель заснована на концепціях і теорії алгебри відносин (реляційної алгебри). Основним структурним елементом у реляційних базах даних є таблиця.

Ще однією важливою особливістю реляційних баз даних є те, що зв’язки між таблицями не зафіксовані жорстко в структурі даних, тобто в даних немає ніяких показників на постійний зв’язок однієї таблиці з іншої. Це значить, що можна визначити зв’язки між двома (або декількома) наборами даних під час розробки системи, а не при первісному створенні таблиць. Це в значній мірі підвищує гнучкість системи керування базами даних.

У процесі реалізації дипломної роботи були розглянуті реляційні СУБД, що працюють у середовищі «тонкого-клієнта».

2.1.1 СУБД Paradox

Paradox (програмний продукт фірми Borland) — це реляційна СУБД для персональних комп’ютерів.

Серед чисельних особливостей Paradox виділяють унікальне сполучення надзвичайної простоти і прозорості з величезними можливостями функціонально завершеної системи керування даними. І як результат сполучення — наймогутніша СУБД підкоряється не тільки професійному програмісту, але і користувачу, що не має ні найменшого представлення про програмування чи обробку інформації на комп’ютері.

Paradox for Wіndows являє собою програмний продукт, що ввібрав в себе програмні технології фірми Borland. Зручний інтерфейс, візуальні засоби проектування таблиць, форм, запитів, звітів, повне використання графічних можливостей MS Wіndows (у тому числі можливості працювати з відео і звуком), орієнтована мова програмування ObjectPal і відладчик у сполученні з простотою і наочністю використання, робить Paradox for Wіndows незамінним засобом створення широкого спектру додатків від простих форм до складних розподілених програмних комплексів, що функціонують у мережі й обробляють великі обсяги текстової, графічної, відео і звукової інформації в реальному масштабі часу.

2.1.2 СУБД Access

Microsoft Access — це система керування базами даних.

СУБД Access для роботи з даними використовує процесор баз даних Microsoft Jet, об'єкти доступу до даних та засоби швидкої розробки інтерфейсу — Конструктор форм. Для отримання роз печаток використовують Конструктори звітів. Автоматизація звичних операцій може бути виконана з допомогою макрокоманд. Коли не вистачає функціональності візуальних засобів користувачі Access можуть звернутися до створення процедур та функцій, так з коду процедур та функцій можна виконувати макрокоманди.

В Access присутня мова програмування Visual Basic for Application, котра дозволяє створювати масиви, свої типи даних, викликати DLL-функції, з допомогою OLE Automation контролювати роботу додатків, які можуть функціонувати як OLE-сервери. Можна повністю створювати бази даних за допомогою кодування, коли в цьому з’являється необхідність. В Access жодне з додатків не призначено для себе особисто.

Уся робота з базою даних здійснюється крізь контейнери бази даних. Звідси здійснюється доступ до усіх об'єктів, а саме: таблицям, запитам, формам, звітам, макросам, модулям. С допомогою драйверів ISAM можна отримати доступ до файлів таблиць деяких інших форматів: DBASE, Paradox, Excel, текстовим файлам, FoxPro 2. x, а с допомогою технології ODBC — і до файлів багатьох інших форматів. Access може виступати як в ролі OLE-контролера, так і OLE-серверу. Це значіть, що можна контролювати роботу додатків Access з будь якого додатку, за умови, що він може виступати в ролі OLE-контролера та навпаки. SQL дозволяє максимально працювати з даними та значно пришвидшувати доступ до зовнішніх даних.

Access має гарну системою захисту. Можна створювати групи, користувачів, присвоювати права доступу до всіх об'єктів, в тому числі й модулям. Це вирішує питання закриття процедур та функцій від чужих очей. Так як для Access нема компілятору, то необхідність захисту становиться дуже актуальною для розробників. Система захисту доступна тільки при відкритій базі даних. Кожному користувачеві можна надати індивідуальний пароль. Система захисту доступна як з допомогою візуальних засобів, так і програмним шляхом. В Access можна закрити базу даних від огляду зовнішніми програмами.

2.1.3 СУБД MySQL

My SQL багатопотікова швидка реляционная СУБД без надмірностей. Зручна для пошуку та додавання даних, що робить її оптимальної у використанні для Інтернет-додатків. Призначена для розробок на APІ для C, С#, C++, Java, Eіffel, Perl, PHP, Python, Tcl. ODBC. Особливістю є парольний захист (паролі шифруються перед пересиланні, це, однак, не збільшує безпеку).

Таблиці MySQL представлені у вигляді B-tree зі стиском індексу. До 32 індексів на таблицю. До 16 стовпчиків на індекс. Довжина індексу до 500 байт. Таблиці в пам’яті. Запису перемінної довжини. Є приклади використання MySQL з 60 000 таблиць і 5 мільярдами рядків.

Дана СУБД підтримує кодування koі8-r і cp1251, що робить її оптимальної для сортування, порівняння даних. Клієнти можуть з'єднуватися по TCP/ІP чи Unіx socket. Можна вбудовувати у свої програми.

2.1.4 СУБД Oracle

До теперішнього часу Oracle перетворилася на настільки потужну і розвинену систему, що деякі користувачі часом виявляють нерозуміння чинників, що впливають на базову продуктивність її застосувань. Oracle — це стійка, масштабована система управління реляційними базами даних, здатна ефективно зберігати і обробляти величезну кількість даних в умовах розрахованого на багато користувачів доступу. Ядро сервера Oracle було серйозно перероблене на основі досвіду розробки і експлуатації додатків для попередніх версій, при цьому був отриманий значний виграш в продуктивності і надійності за допомогою технологій Oracle можливо побудувати інформаційну систему, вирішальну скільки завгодно складні завдання по обробці даних. Для цього у розпорядженні проектувальників і розробників є всі необхідні інструментальні засоби.

Oracle 10 може управляти базою даних розміром 512 петабайт, а не 32 терабайта, як Oracle 7. Тому, разом з оптимізацією коди ядра сервера (наприклад, виклик функцій, написаних на мові PL/SQL, з операторів SQL став швидше на 40%), в Oracle10 з’явилися нові можливості для управління великими і надвеликими базами даних. Коротко перерахуємо їх. Секціонування таблиць і індексів — таблиці і індекси можуть бути розбиті на секції, з кожною з яких можна працювати як з одним об'єктом, наприклад зберігати різні секції на різних пристроях і управляти ними автономно. В цьому випадку для таблиці або індексу вибирається один або декілька стовпців — так званий ключ секціонування. Їх значення визначають секцію, куди буде поміщений запис.

Наприклад, для згадуваних вище таблиць із записами телефонних розмов ключем секціонування може бути стовпець, в якому зберігається дата початку розмови, а таблиця може бути розбита на секції так, щоб в одну секцію потрапляли відомості про розмови за один місяць. В цьому випадку запит, за допомогою якого витягуються відомості про розмови за останній місяць, не звертатиметься до даних з інших секцій, в яких зберігаються розмови за інші місяці і буде отриманий значний виграш продуктивності. Для роботи з секціонованими таблицями і індексами потрібний встановлена опція сервера — Partitioning option.

2.1.4 Обґрунтування вибору СУБД На підставі аналізу сучасних систем керування базами даних і розгляду основних їхніх переваг для розробки була обрана СКБД MySQL 5.5 під керуванням ОС Windows XP. Це є найкращим вибором відносно надійності й захищеності. СКБД MySQL 5.5 обрана тому, що вона є добре захищеної реляційна системою. MySQL є рішенням для малих і середніх додатків. Входить в LAMP. Зазвичай MySQL використовується як сервер, до якого звертаються локальні або видалені клієнти, проте в дистрибутив входить бібліотека внутрішнього сервера, що дозволяє включати MySQL в автономні програми.

Гнучкість СУБД MySQL забезпечується підтримкою великої кількості типів таблиць. Більш того, СУБД MySQL постачається із спеціальним типом таблиць EXAMPLE, що демонструє принципи створення нових типів таблиць. Завдяки відкритій архітектурі і GPL-ліцензуванню, в СУБД MySQL постійно з’являються нові типи таблиць.

2.2 Проектування інформаційної системи для оптимального підбору кольору та форми зачіски

Інформаційна система — це автоматизована версія системи нагромадження, у якій інформація зберігається в структурованому вигляді.

Робота по проектуванню інформаційної системи включає вибір:

— таблиць, що будуть зберігати інформацію, по суті являючись банком даних;

— атрибутів, що належать кожній таблиці;

— взаємозв'язків між таблицями.

Переваги використання реляційної моделі:

— незалежність логічної структури від фізичного і користувальницького представлення;

— гнучкість структури інформаційної системи (реляційна модель дозволяє згодом задавати запити про будь-які логічні взаємозв'язки, що містить інформаційна система, а не тільки про ті, котрі планувалися спочатку).

Проектування інформаційної системи є ітеративним процесом, у ході якого розроблювач крок за кроком наближається до оптимального рішення. При проектуванні, звичайно, користаються одним із двох методів: моделюванням залежностей і нормалізацією.

Розглянемо зразкову послідовність кроків проектування інформаційної системи:

1. необхідно створити список об'єктів разом з їхніми властивостями й атрибутами;

2. представити створений список у графічній формі - у виді таблиць і зв’язків між ними;

3. для кожної таблиці задати первинний ключ, тобто атрибут чи групу атрибутів, що зможуть однозначно ідентифікувати будь-який запис у майбутній таблиці;

4. установити необхідні залежності між таблицями типу «один-до-багатьох» чи «багато-до-багатьох». Використовувати для цього поняття зовнішніх ключів;

5. для усунення логічних помилок проаналізувати створений макет структури інформаційної системи на можливість застосування правил нормалізації. По можливості провести нормалізацію, не забуваючи при цьому про простоту освоєння і продуктивності. При необхідності сформулювати запити для додавання, зміни і видалення даних;

6. продумати структуру основних запитів по вибірці і модифікації даних. Змоделювати результати запитів і при необхідності скорегувати створений макет інформаційної системи;

Одним з можливих способів представлення інформації про об'єкти і їхні властивості є графічний спосіб, відповідно до якого кожна таблиця представляється прямокутником. У заголовку цього прямокутника вказується найменування таблиці, а в самому прямокутнику указуються властивості об'єкта — поля таблиці. Одна з задач проектування інформаційної системи складається у визначенні одного чи декількох стовпців, що могли б однозначно ідентифікувати окремі рядки таблиці. Така комбінація стовпців називається первинним ключем.

На другому етапі необхідно визначити, яким образом зв’язані між собою об'єкти таблиць. Зв’язок між цими таблицями описується відношенням «один-до-багатьох». Відношення «один-до-багатьох» записується у виді 1: N. Реляційна модель вимагає, щоб відношення «один-до-багатьох» реалізовувалося за допомогою пари первинний ключ — зовнішній ключ. Зовнішній ключ — це стовпець чи комбінація стовпців в одній таблиці, значення якої збігаються зі значеннями первинного ключа в іншій таблиці. При цьому з’являються однакові стовпці первинних і зовнішніх ключів. Це не є надмірністю, тому що підтримка несуперечності між первинними і зовнішніми ключами зв’язана з поняттям цілісності даних.

Разом з поняттям зовнішнього ключа реляційна модель включає наступне правило (правило посилальної цілісності): банк даних не повинен містити неузгоджених значень зовнішніх ключів. Неузгоджене значень зовнішнього ключа — це значення зовнішнього ключа, для якого не існує відповідного йому значення первинного ключа. Іншими словами, якщо В посилається на А, то, А повинно існувати.

Проблема забезпечення того, що інформаційна система не включає ніяких невірних значень зовнішніх ключів, відома як проблема посилальної цілісності.

Для рішення цієї проблеми необхідно для кожного зовнішнього ключа відповісти на два питання:

1) що повинно відбутися, при спробі видалити об'єкт посилання зовнішнього ключа? Існують, принаймні, дві можливості:

— «обмежити» операцію видалення доти, поки існує посилання, тобто заборонити видалення об'єкта, на котрий існує посилання;

— «каскадувати» операцію видалення, тобто видалити також усі записи, що мають таке ж значення зовнішнього ключа.

2) що повинно трапитися, при спробі обновити первинний ключ, на який посилається зовнішньої ключ? Існують, принаймні, дві можливості:

— «обмежити» операцію відновлення до моменту, поки існує посилання, тобто заборонити відновлення об'єкта, на котрий існує посилання;

— «каскадувати» операцію відновлення, обновляючи також усі значення зовнішнього ключа.

Розглянемо різницю між даними й інформацією.

Дані - це статичні значення, що зберігаються в таблицях інформаційної системи, а інформація — це зведення, що запитуються користувачем і надаються йому в найбільш зручній формі. Дані зберігаються, а інформація запитується.

Дані в інформаційній системі є інтегрованими і загальними. Під поняттям інтегровані дані мається на увазі можливість представити інформаційну систему як об'єднання декількох окремих таблиць даних. Під поняттям загальні дані мається на увазі можливість використання окремих даних різними користувачами в один і той же час.

Інформаційну систему застосовують для збереження постійних даних. Під поняттям «постійні» мають на увазі дані, що відрізняються від інших, більш мінливих даних, таких як проміжні результати, вхідні і вихідні дані.

Вхідні дані - це зведення, передані системі. Вона може стати причиною змін у постійних даних, а також може стати частиною даних.

Вихідні дані - це повідомлення і результати, які видає система. Цю інформацію одержують з постійних даних. Розглянемо переваги використання інформаційної системи:

— можливість скорочення надмірності даних;

— можливість усунення суперечливості (інформація повинна зберігатися тільки в одному записі);

— можливість загального доступу до даних;

— можливість дотримання стандартів (стандартизація представлення даних найбільш важлива для обміну і перенесення даних між системами);

— можливість введення обмежень для забезпечення безпеки (для різних типів доступу (вибірки, вставки, видалення і т.д.) і різних частин інформаційної системи можна установити різні правила доступу);

— можливість забезпечення цілісності даних (забезпечення правильності і точності даних в інформаційній системі);

— можливість збалансувати суперечливі вимоги (знаючи загальні вимоги всього підприємства, адміністратор інформаційної системи може структурувати її таким чином, щоб обслуговування в цілому для підприємства було найкращим);

— незалежність збереження даних.

Реляційний підхід до керування інформаційної системи заснований на математичній моделі, що використовує методи реляційної алгебри і реляційного числення.

Реляційна модель забезпечує незалежність даних на двох рівнях — фізичному і логічному. Фізична незалежність даних означає, що представлення даних абсолютно не залежить від способу їхнього фізичного збереження. Фізичне переміщення даних ніяким чином не може вплинути на логічну структуру інформаційної системи і сприйняття даних. Логічна незалежність означає, що зміна взаємозв'язків між таблицями, стовпцями і рядками не впливає на правильне функціонування програмних додатків і поточних запитів.

Реляційна модель вимагає, щоб діалог з інформаційною системою вівся єдиною мовою. Такою мовою стала мова структурованих запитів — SQL. Її можна розглядати як не процедурну мову програмування, тому що вона дозволяє користувачу виразити те, що він хоче одержати, не вдаючись у деталі самого процесу. Будь-яка операція по вибірці, модифікації, чи визначенню адмініструванню виконується за допомогою оператора команди SQL.

програмний перукарський база помічник

2.3 Нормалізація бази даних

У теорії реляційних баз даних відомий процес за назвою нормалізація, який забезпечує ефективну організацію даних за допомогою певного набору таблиць.

Оптимізація структури бази даних, у тому числі має на увазі і її нормалізацію. Нормалізація логічної структури бази даних здійснюється з використанням формальних методів поділу даних між декількома зв’язаними таблицями. Наявність безлічі невеликих таблиць (таблиць із меншим числом стовпців) свідчить про нормалізовану базу даних. Наявність же невеликого числа більших таблиць (таблиць, що містять безліч стовпців) — ознака денормалізованої бази даних.

Розумна нормалізація часто допомагає підняти продуктивність.

У міру росту ступені нормалізації також збільшується число й складність з'єднань, необхідних для витягу даних. Безліч реляційних з'єднань, у яких задіяна велика кількість таблиць, іноді знижує продуктивність. При розумній нормалізації не повинне бути запитів, що багато часто виконуються, використовують з'єднання, у яких задіяно більше чотирьох таблиць.

Рисунок 2.1 — Концептуальна схема бази даних автоматизованої системи підбору кольору та форми зачіски Неповна нормалізація структури бази даних, призначеної, головним чином для підтримки процесу прийняття розв’язків (на відміну від інтенсивно обновлюваної бази даних для обробки транзакцій), дозволяє уникнути надлишкових операцій відновлення й зробити базу більш зрозумілої для запитів, які в цьому випадку виконуються більш ефективно, Проте, недостатньо нормалізовані дані зустрічаються набагато частіше, ніж надлишково нормалізовані. Найдоцільніше нормалізувати структуру, а потім вибірково зробити певні таблиці денормалізованими.

Після нормалізації бази даних одержуємо наступні таблиці (Рисунок 2.1)

2.4 Обґрунтування і вибір засобу проектування системи управління базою даних

У якості СУБД автоматизованої системи роботи транспортного відділу підприємства доцільно використовувати MySQL Server 5.5, що є потужною й надійною програмою по керуванню даними, що забезпечує безліч функцій, захист даних і високу продуктивність для вбудованих додатків-клієнтів, «легких» веб-додатків і локальних сховищ даних. MySQL Server призначений для спрощеного розгортання й швидкого створення прототипів.

Підтримувані операційні системи AIX, BSDi, FreeBSD, HP-UX, Linux, Mac OS X, NetBSD, OpenBSD, OS/2 Warp, SGI IRIX, Solaris, SunOS, SCO OpenServer, SCO UnixWare, Tru64, Windows 95, Windows 98, Windows NT, Windows 2000, Windows XP, Windows Server 2003, WinCE, Windows Vista и Windows 7.

Ця система керування базами даних (СКБД) з відкритим кодом була створена як альтернатива комерційним системам. MySQL з самого початку була дуже схожою на mSQL, проте з часом вона все розширювалася і зараз MySQL — одна з найпоширеніших систем керування базами даних. Вона використовується, в першу чергу, для створення динамічних веб-сторінок, оскільки має чудову підтримку з боку різноманітних мов програмування.

MySQL — компактний багатонитковий сервер баз даних. Характеризується великою швидкістю, стійкістю і простотою використання.

MySQL був розроблений компанією «ТсХ» для підвищення швидкодії обробки великих баз даних.

MySQL вважається гарним рішенням для малих і середніх застосувань. Вихідні коди сервера компілюються на багатьох платформах. Найповніше можливості сервера виявляються в UNІХ-системах, де є підтримка багатонитковості, що підвищує продуктивність системи в цілому.

Для некомерційного використання MySQL є безкоштовним. Можливості сервера MySQL:

· простота у встановленні та використанні;

· підтримується необмежена кількість користувачів, що одночасно працюють із БД;

· кількість рядків у таблицях може досягати 50 млн.;

· висока швидкість виконання команд;

· наявність простої і ефективної системи безпеки.

2.5 Розробка моделі підсистеми «Розробка програми-помічника для працівників салонів перукарських послуг»

База даних автоматизованої системи роботи програми-помічника для працівників салонів перукарських послуг доцільно представити реляційною моделлю даних. Це порозумівається простотою і надійністю представлення даних, а також наявністю значного числа СКБД, що підтримують роботу з реляційною формою представлення інформації.

У процесі розробки реляційної моделі даних програми-помічника для працівників салонів перукарських послуг був проведений аналіз предметної області, результатом якого став перелік її сутностей і зв’язків. До них відносяться:

Тип зовнішності. Сутність тип зовнішності характеризує сукупність індивідуальних даних зовнішності певної людини. Ця сутність має наступні атрибути: назва типу (descr).

Колір шкіри. Сутність колір шкіри характеризує фізичні показники зовнішності людини. Ця сутність має наступні атрибути: назва (descr), ідентифікатор типу зовнішності (appearance_id).

Очі. Сутність очі містить відомості про індивідуальне забарвлення райдужки. Ця сутність має наступні атрибути: назва (descr).

Волосся. Сутність волосся містить відомості про можливі забарвлення майбутніх зачісок користувачів. Ця сутність має наступні реквізити: назва (descr), колір шкіри (skin_id), колір очей (eye_id).

Таблиця зв’язку. Сутність таблиця зв’язку призначена для визначення набору кольору очей для певного типу зовнішності.

У результаті логічного проектування бази даних, були отримані наступні відносини:

APPEARANCE (ID, DESCR),

де ID — код типу зовнішності, DESCR — опис типу зовнішності.

SKIN (ID, APPEARANCE_ID, DESCR),

де ID — код кольору шкіри, APPEARANCE_ID — зв’язкок між кольором шкіри та певним типом зовнішності, DESCR — опис кольору шкіри.

EYE (ID, DESCR),

де ID — код кольору очей, DESCR — опис кольору шкіри.

EYE_LIST (ID, APPEARANCE_ID, EYE_ID),

де ID — код відповідності певного типу зовнішності та кольору очей, APPEARANCE_ID — зв’язкок з типом зовнішності, EYE_ID — зв’язкок з кольором очей.

HAIR (ID, EYE_ID, SKIN_ID),

де ID — ідентифікатор відповідності кольору очей та кольору шкіри, EYE_ID — код кольору очей, SKIN_ID — код кольору шкіри.

2.6 Фізична схема бази даних у виді SQL-скрипта

CREATE TABLE hair

(

id INT NOT NULL AUTO_INCREMENT,

skin_id INT,

eye_id INT,

descr BLOB,

PRIMARY KEY (id)

);

В результаті отримаємо таблицю HAIR (Рисунок) Рисунок — Таблиця HAIR

CREATE TABLE eye_list

(

id INT NOT NULL AUTO_INCREMENT,

appearance_id INT,

eye_id INT,

PRIMARY KEY (id)

);

В результаті отримаємо таблицю EYE_LIST (Рисунок)

Рисунок — Таблиця EYE_LIST

CREATE TABLE eye

(

id INT NOT NULL AUTO_INCREMENT,

descr BLOB,

PRIMARY KEY (id)

);

В результаті отримаємо таблицю EYE (Рисунок) РисунокТаблиця EYE

CREATE TABLE skin

(

id INT NOT NULL AUTO_INCREMENT,

appearance_id INT,

descr BLOB,

PRIMARY KEY (id));

В результаті отримаємо таблицю SKIN (Рисунок) Рисунок — Таблиця SKIN

CREATE TABLE appearance

(

id INT NOT NULL AUTO_INCREMENT,

descr BLOB,

PRIMARY KEY (id));

В результаті отримаємо таблицю APPEARANCE (Рисунок) Рисунок — Таблиця APPEARANCE

2.7 Висновки

Розроблено концептуальну схему бази даних програми-помічника для працівників салонів перукарських послуг та фізичну модель бази даних, у вигляді SQL-скрипту на створення бази даних.

3. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

3.1 Обґрунтування і вибір засобу проектування інтерфейсу

Проектування інтерфейсу автоматизованої системи роботи транспортного відділу підприємства здійснювалося в середовищі програмування Microsoft Visual Studio. Вибір даного засобу проектування інтерфейсу обумовлений достоїнствами Microsoft Visual Studio, до яких відносяться:

— популярність і широке поширення;

— підтримка більшості драйверів реляційних СУБД;

— широкі можливості по керуванню базами даних і організацією інтерфейсу;

— могутня об'єктно-орієнтована мова програмування;

— високоефективний компілятор, що дозволяє формувати швидкі і компактні додатки.

При написанні програми були використані як стандартні бібліотеки .NET, так і бібліотека дизайну елементів користувацького інтерфейсу ExpressionDark, сполучення яких забезпечило зручний і інтуїтивно зрозумілий користувальницький інтерфейс.

3.2 Розробка модулю програми-помічника для працівників салонів перукарських послуг

Після запуску програми з’являється екранна форма з варіантами вибору наступних дій користувача. Користувач має два варіанти вибору своїх наступних дій: обрати розділ по підбору зачіски чи розділ по підбору кольору.(Рисунок) РисунокЗовнішній вигляд головного вікна програми За функціональною ознакою це вікно можна розділити на дві основні частини:

1. Кнопка для переходу до вибору зачіски за певними ознаками;

2. Кнопка переходу до вибору кольору зачіски за певними ознаками.

Тепер розглянемо дві основні частини екранної форми вибору послідуючих дій, які описані вище:

Спершу обираємо, наприклад, кнопку «Тип стрижки». На екрані замість головного меню з’явиться вікно обраної нами дії, тобто вікно з вибором зачіски.(Рисунок) Рисунок — Екрана форма. «Визначаємо форму обличчя»

В цьому вікні користувач, уважно вивчаючи надану інформацію, визначає форму свого обличчя для подальшого користування програмою. Зробивши потрібні заміри, або ж приблизно визначивши форму свого обличчя, користувач натискає на ссилку, відповідаючу конкретно його формі обличчя, і потрапляє на наступну сторінку програми. (Рисунок) Рисунок — Екранна форма. «Індивідуальний підбор зачіски»

У цьому вікні користувач, зробивши точні заміри свого обличчя, вводить дані у спеціально відведені для цього поля вводу і натискає на ссилку у тексті вікна, за якою програма переходить у наступне вікно. (Рисунок) Рисунок — Екранна форма. «Результат підбору за індивідуальними параметрами»

В цьому вікні програма демонструє користувачеві можливий вигляд його майбутньої зачіски за індивідуальними розмірами обличчя користувача, вказаними в попередньому вікні. Використовуючи кнопку «Назад» повертаємось до початкового меню. Тепер обираємо «Цвет стрижки» і потрапляємо у нове вікно. (Рисунок) Рисунок — Екранна форма. «Вибір кольору зачіски»

В цьому розділі програми спочатку користувач обирає свій тип зовнішності. Всі люди, при всій їх несхожості і неповторності, діляться на чотири колірні типи по порах року: зима, весна, літо, осінь. При цьому в розрахунок береться колір їхньої шкіри, очей і волосся. Кожному сезону відповідає певна колірна група. Якщо жінка правильно визначає свою «пору року», то вона знає, які нюанси кольорів хороші особисто для неї і може самостійно судити, чи підійде який-небудь відтінок до її типу зовнішності. Тип зовнішності - зима: найяскравіший тип жіночої зовнішності. Переважають холодні, контрастні і яскраві кольори. Волосся: чорне, темно коричневе з холодним відтінком. Очі: темно-карі, зелені, зеленувато-карі. Шкіра: дуже світла, біла, рожево-голубувата, прозора і чиста, як фарфорова, без рум’янцю. Тип зовнішності - весна: найсвітліший тип. Волосся: світле з жовтуватим відтінком. Очі: сіро-зелені, жовтувато-зелені. Шкіра: світла з бежево-рожевим відтінком, можливі веснянки. Тип зовнішності - літо: переважають неяскраві, холодні фарби. Волосся: світле або темне з холодним попелястим відтінком. Очі: сіро-блакитні, сірі, сині. Шкіра: ніжна, світло-рожева, з голубуватим відливом або холодного ясно-оливкового кольору. Тип зовнішності - осінь: властиві соковиті фарби, основні відтінки — червоно-жовтої гами. Волосся: каштанове, руде (темне або світле), з яскраво вираженим теплим відтінком. Очі: темно-сірі, світло-карі, карі. Шкіра: світла або смаглява з жовтувато-оливковим відтінком, можливі веснянки. Зробивши на власний розсуд вибір типу зовнішності у першому випадаючому меню, користувач переходить до другого випадаючого меню, в якому точно вказує колір своєї шкіри. Варіанти кольорів шкіри програма пропонує в залежності від обраного типу зовнішності. (Рисунок) Рисунок — Екранна форма. «Вибір кольору шкіри»

Обравши колір шкіри користувачеві пропонується обрати колір очей. Варіанти кольорів очей програма пропонує в залежності від обраного типу зовнішності та кольору шкіри. (Рисунок) Рисунок — Екранна форма. «Вибір кольору очей»

Обравши потрібні дані у всіх запропонованих випадаючи списках, користувач у правій нижній частині діючого вікна може побачити результати роботи програми, тобто актуальні кольори для своєї зачіски. Програма, проаналізувавши всі введені дані, робить інтелектуальні висновки та виводить результат у праву нижню частину діючого вікна. (Рисунок, Рисунок) Рисунок — Екранна форма. «Вивод результатів»

Рисунок — Екранна форма. «Отриманий результат»

3.3 Перевірка розробленого програмного продукту

Перевірка створеного програмного продукту відбувалася шляхом пройдення всіх етапів реалізованих в програмі, які визначали наступні процедури:

1) визначення індивідуального типу зовнішності;

2) підбор індивідуальної зачіски;

3) визначення типу зовнішності, кольору очей та шкіри;

4) визначення підходящого кольору зачіски.

Перевірка правильності роботи зазначених процедур здійснювалася за допомогою відладчиків, убудованих в середовище розробки Microsoft Visual Studio 2010.

3.4 Висновки

Засобом розробки інтерфейсу додатка доцільно використовувати середовище програмування Microsoft Visual Studio2010. В якості СУБД доцільно обрати СУБД MySQL Server 5.5.

Розроблено автоматизовану системи індивідуального підбору форми та кольору зачіски користувача.

У результаті тестування програмного продукту була встановлено правильність і надійність його роботи на тестовому прикладі.

4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

4.1 Доцільність виробництва Даний продукт полягає в створенні інформаційно-пошукової системи, яка дозволяє користувачу підібрати раціональну зачіску та робота з базою кольорів та зачісок.

4.2 Опис характеристик продукту

Найменування продукту. Повна назва програмного продукту «Розробка програми-помічника для працівників салонів перукарських послуг»

Призначення продукту. Призначення даного програмного продукту є допомога при підборі найбільш підходящої зачіски та кольору волосся клієнтам салонів перукарських послуг.

Область використання. Потенційними категоріями користувачів є салони краси, перукарні та власно кажучи люди (майбутні кліенти), які збираються відвідати салони перукарських послуг, але заздалегідь хочуть підготуватись до візиту.

Основні параметри системи. Розіб'ємо ринок на сегменти й визначимо їх ємність, даний розрахунок представлений у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 — Сегментація ринку за споживачами

— I — майстри салонів краси.

— II — майстри перукарень.

— III — люди не працюючі в перукарській сфері.

4.3 Дослідження й аналіз ринку збуту Для визначення ємності територіального ринку скористаємося методом підсумовування ринків. Для цього складемо список потенційних споживачів і встановимо передбачувану кількість продажів об'єкту.

Таблиця 5.2 — Аналіз ємності сегментів ринку

Параметрична сегментація ринку для визначення найбільш привабливих якостей програмного продукту, яку представимо в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 — Параметрична сегментація ринку

Таким чином, на підставі проведених досліджень, найбільш важливою характеристикою являється зручність. Найбільш вимогливим виявився сегмент А.

4.4 Розрахунок собівартості й ціни програмного продукту Собівартість являє собою виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства, науково — технічних інститутів на виробництво й реалізацію продукції. У ході виробничо-господарської діяльності ці витрати повинні відшкодовуватися за рахунок виторгу від продажу.

Використання показників собівартості на практиці у всіх випадках вимагає забезпечення однаковості витрат, що враховують у ії складі. Для забезпечення такої однаковості конкретний склад витрат, які відносяться до собівартості, регламентується типовим положенням по плануванню, обліку й калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (постанова КМ від 26.07.07р.№ 473).

Витрати, що включають у собівартість продукції (робіт, послуг) групуються по наступних елементах: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; інші витрати.

Витрати складаються з наступних статей:

Вартість матеріалів;

Основна заробітна плата розробників;

Додаткова заробітна плата розробників;

Відрахування на соціальні заходи;

Витрати по змісту й експлуатації устаткування.

Конкретний зміст розрахунків витрат наведено нижче.

4.4.1 Матеріальні витрати До елемента «Матеріальні витрати» стосуються витрати на сировину й матеріали, представлені в таблиці 5.4. Розрахунок ведеться по формулі:

— норма витрати i-го виду матеріалу на одиницю продукції;

— ціна одиниці i-го виду матеріалу;

m — кількість видів матеріалу.

Таблиця 5.5 — Купувальні матеріали при розробці даного продукту (вартість дана в гривнях)

4.4.2 Основна заробітна плата розробників Основна заробітна плата розробників визначається на основі підрахунку трудомісткості виконаних робіт: вивчення опису завдання і його постановок, розробка алгоритмів, їхня програмна реалізація й налагодження програми, складання документації.

Трудомісткість у людино-днях обчислена по формулі:

(5.2)

де — трудовитрати на вивчення опису завдання й формулювання ії постановки;

— трудовитрати на розробку алгоритму програми;

— трудовитрати на розробку схеми алгоритму;

— трудовитрати на розробку програми;

— трудовитрати на налагодження програми на тестових прикладах;

— трудовитрати на оформлення документації.

Розрахунок трудовитрат, зроблений відповідно до цих даних, представлений у таблиці 5.6.

Таблиця 5.6 Розрахунок трудовитрат

Зарплату розробникам можна порахувати виходячи з місячного окладу розробника й терміна, необхідного для розробки програмного продукту. Срок розробки визначається виходячи з 22 робочих днів на місяць:

= 4.7

Розрахунок оплати праці проекту представлений у таблиці 5.7

Таблиця 5.7 — Розрахунок заробітної плати

4.4.3 Додаткова заробітна платня розробника Додаткова заробітна платня розробників визначається в розмірі 10% від основної заробітної плати розробників:

З_доп = 5900 * 0,1 = 590 грн

4.4.4 Відрахування на соціальні заходи Відрахування на соціальні потреби беруться в розмірі 37,5% від основної заробітної плати й додаткові, і містять у особі:

1) відрахування на соціальне страхування в розмірі 2,9% від основних і додаткової заробітних плат розробників і становлять:

(5900+590)*0,029=188,21грн.

2) відрахування в пенсійний фонд у розмірі 33,2% від основних і

додаткової заробітних плат розроблювачів і становлять:

(5900+590)*0,332=2154,68 грн.

3) відрахування у фонд зайнятості в розмірі 2,1% від основних ф додаткової заробітних плат розроблювачів і становлять:

(5900+590)*0,021=136,29 грн.

4) відрахування на страхування від травматизму 0,85% від основних і додаткової заробітних плат розроблювачів і становить:

(5900+590)*0,0085=55,16 грн.

5) Амортизаційні витрати приведені у таблиці 5.8

Амортизаційні відрахування розраховуємо по формулі:

Ц_обор — ціна обладнання, грн.

Н_а— норма амортизаційних відрахувань 60%.

К_мес— кількість місяців праці

4.4.5 Накладні витрати До накладних витрат стосуються витрати на повне відновлення й капітальний ремонт основного фонду (амортизаційні витрати), орендна плата, вартість машинного часу, витрати на електроенергію й т.д.

У даній роботі витрати приймаються в розмірі 70% від основних і додаткової заробітних плат розроблювачів і становлять:

(5900+590)*0,7=4543грн.

5.5.6 Вартість машинного часу:

де — час налагодження програми на комп’ютері,

де Ф — кількість робочих днів у місяці (22 дня);

— кількість годин, проблемних на ЕОМ у день (4ч);

— вартість машинного часу на налагодження однієї команди.

4.5 Фінансовий план Цей розділ узагальнює матеріали попередніх розділів і представляє їх у вартісному вираженні, містить наступні документи:

— таблицю доходів і витрат;

— графік досягнення беззбитковості.

Перед цим складаються карти прогнозів руху 1 і 2-го років реалізації ПП. Для першого року реалізації карта прогнозів складена щомісячно, для другого — по кварталам. За допомогою цих карт побудуємо таблицю доходів і витрат, а також графік беззбитковості.

За результатами розрахунків складаємо таблицю доходів і витрат, результати якої відображені в таблиці 5.9:

Таблиця 5.9 — Таблиця доходів і витрат на розробку програмного продукту

Визначимо точку беззбитковості - такий обсяг продажів, при якому окупаються всі витрати.

Аналітично ії можна визначити по формулі:

— постійні витрати на строк реалізації;

— витрати на зміни;

— ціна одиниці продукції;

— змінні витрати на одиницю продукції;

— визначаються по таблиці доходів і витрат.

Виходячи з отриманих даних, визначаємо крапку беззбитковості:

=(19 232,46+10 699,48)/(3000−187)==10,64=11 экз

4.6 Висновок Програмний продукт відповідає технічним вимогам споживача, а його виробництво є економічно доцільним.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Загальні питання охорони праці

1) Охорона праці - це система правових у соціально-економічних організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

При розробці програмного продукту зростає нервова та емоціональна напруга. Причиною її виникнення може бути, наприклад, відхилення реального результату від запланованого, невідповідність інтенсивності інформаційних потоків індивідуальним можливостям людини. Тому для того, щоб процес оптимізації розумової праці був науково обґрунтованим, отримання необхідних оптимальних умов праці повинно здійснюватись комплексно з застосуванням знань з промислової гігієни та ергономіки.

Відповідно до Конституції України та закону України «Про охорону праці» на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються здорові й безпечні умови праці.

У даному розділі розглядається робоче місце співробітника сервісного центру. По характеру навколишнього середовища приміщення відноситься до класу нормальних, так як у ньому відсутні ознаки, які характерні приміщенням гарячим та з хімічно активним середовищем.

5.2 Характеристика виробничого приміщення Приміщення, що розглядається в дипломній роботі, розташовано на шостому поверсі шістнадцятиповерхового будинку. В ньому знаходиться один комп’ютер. Розміри кімнати: довжина — 4.8 м, ширина — 3.2м, висота — 2,7 м. Загальна фактична площа перевищує 13 м.

Наведені розміри відповідають нормам СН.245−71. Виходячи з яких площа повинна бути не менш 6 м на одне робоче місце.

Приміщення є невибухонебезпечним та відноситься до категорії В воно є вогненебезпечним, тому, що в приміщенні є тверді горючі матеріали, такі як робочі столи, ізоляція, папір та т.і. НАПБ Б 03.002−2007.

Ступінь вогнестійкості будівлі II згідно з ДБН В.1.1−7-2002 [16], тому що стіни приміщення кабінету цегляні.

Приміщення що розглядається в даній дипломній роботі відноситься до класу — П-IIа, ПУЭ — 87 [21], тому що в приміщенні присутні тверді та волокнисті горючі речовини.

Це приміщення з підвищеною небезпекою поразки електричним струмом, тому що є можливість одночасного дотику людини до існуючого з'єднання з землею металевими конструкціями будинків, з одного боку, і металевими корпусами електроприладів, з іншого згідно ПУЭ-87[21].

Мережа, що живить комп’ютер, має такі властивості:

— змінний струм частотою 50 Гц;

— напруга в мережі 220В;

— глухозаземлена нейтраль.

5.3 Виробнича санітарія

5.3.1 Аналіз шкідливих та небезпечних чинників При роботі на ПЕОМ на людину впливають шкідливі та небезпечні фактори, які класифіковані відповідно до ГОСТ 12.0.003−74*. Основні з них наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 — Перелік небезпечних шкідливих виробничих факторів