Вища рада юстиції

Курсова робота Вища рада юстиції

Вступ

Згідно із Основним Законом України — Конституцією України, в якій стаття 6 визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Принцип поділу влад зумовлений недопущенням узурпації влади однією з гілок.

У незалежному судочинстві суддям відводиться особлива роль, адже, на відміну від інших видів державної влади, судова влада надається судді особисто. У зв’язку з цим, до наявних проблем добору та формування суддівських кадрів потрібні прогресивні підходи. Судова влада зможе належним чином виконувати свої функції, якщо посади суддів поступово обійматимуть правознавці нової генерації, з високою професійною підготовкою та відповідними моральними якостями. Для цього Конституція України та Закон України «Про Вищу раду юстиції» заклали правові основи, нові підходи до формування суддівського корпусу.

В Основному Законі України закладені конституційні основи створення і діяльності нового інституту в системі правосуддя, який раніше був невідомий вітчизняній практиці судоустрою, — Вищої ради юстиції.

Тобто актуальність дослідження даного питання обумовлюється потребою удосконалення кадрового забезпечення функціонування системи судів загальної юрисдикції у контексті діяльності Вищої ради юстиції. Питання формування якісного суддівського корпусу України є надзвичайно важливим для нашої держави. Від якості кадрового забезпечення системи судів загальної юрисдикції залежить якість відправлення правосуддя, а прийняття справедливих судових рішень сприяє утвердженню авторитету державної влади.

Різні аспекти функціонування Вищої ради юстиції досліджували такі вчені, як С. Ф. Василюк, В. В. Долежан, В.О. Євдокимов, С.В. Ківалов, М.І. Мельник, В.Ф. Погорілко, С.В. Подкопаєв, А.О. Селіванов, В.І. Шишкін, М. Запорожець, А. Стрижак, О. Ф. Скакун, Ю. П. Битяк та ін.

Метою даної роботи є охарактеризувати правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції, основні завдання, склад і порядок формування, дослідити доцільність роботи даного органу, висвітлити ряд проблематичних питань, які стосуються цього спеціального інституту.

Завдання ВРЮ та її місце в судовій системі України

Конституція України закріпила положення, що регулюють організаційні і функціональні засади існування Вищої ради юстиції у розділі VIII «Правосуддя». Віднесення конституційних норм, що регулюють основи організації і діяльності Вищої ради юстиції до розділу Конституції України, який регулюює функціонування судової системи, є опосередкованим свідченням «тісних» правових зв’язків, що існують між Вищою радою юстиції і судовою системою України. [4, c.13]

Але питання місцезнаходження даного органу в системі державних органів влади на сьогодні залишається відкритим. На мою думку, для того щоб правильно визначити можливе позиціювання Вищої ради юстиції у системі владних координат, необхідно взяти до увагу природу повноважень, якими вона наділена, а також з’ясувати, чи існує будь-який інший державний орган влади із подібним комплексом повноважень, місцезнаходження якого стосовно інших органів державної влади є визначеним, та застосувати принцип аналогії. У цьому розділі питання повноважень ми розглянемо досить коротко, оскільки далі буде цілий розділ присвячений даному питанню.

Ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вищу раду юстиції» визначає її як: колегіальний, незалежний орган, що відповідає за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. [3]

Ст. 3 Закону України «Про вищу раду юстиції» встановлює такі повноваження цього органу:

1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів. [3]

На виконання наданих їй повноважень відповідно до ст. 27 Закону України «Про вищу раду юстиції» цей державний орган має право видавати наступні акти:

1) подання про призначення суддів;

2) подання про звільнення суддів з посади;

3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;

4) рішення про дисциплінарну відповідальність;

5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

6) рішення про звільнення члена Вищої ради юстиції тощо.

Таким чином, повноваження Вищої ради юстиції зводяться до двох основних блоків:

а) повноваження Вищої ради юстиції щодо формування суддівського корпусу України;

б) повноваження Вищої ради юстиції щодо дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів.

Виходячи з аналізу повноважень Вищої ради юстиції, більшість учених прямо чи неопосредковано вказують на її адміністративно-правовий статус.

Зокрема, О. Ф. Скакун визначає Вищу раду юстиції як вищий наглядовий орган (за адміністративною і дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів) [5, c. 134].

М. Запорожець пов’язує діяльність Вищої ради юстиції з реалізацією функції організаційного забезпечення системи судів загальної юрисдикції [6, c. 74].

Ю. Битяк і А. Стрижак розглядають Вищу раду юстиції як своєрідний управлінський орган у сфері забезпечення функціонування системи судів загальної юрисдикції [7, c. 506; 8, с. 40].

У свою чергу, І. В. Назаров виділяє функції Вищої ради юстиції, які переважно за своєю правовою природою є адміністративно-правовими:

1) функція формування суддівського корпусу — кадрова;

2) функція забезпечення незалежності суддів і правової захищеності прокурорів;

3) дисциплінарна функція;

4) представницька функція;

5) організаційно-управлінська функція [3, с. 32, 33].

Зважаючи на зазначене, пропонуємо визначити Вищу раду юстиції як державний, колегіальний, незалежний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, у системі судоустрою, що відповідає за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також приймати рішення стосовно порушень суддями і прокурорами вимог несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Повноваження ВРЮ

В попередньому розділі ми вже трохи розгляну повноваження Вищої ради юстиції, але тепер вважаю за необхідно повністю дослідити дане питання, оскільки воно відбиває суть органу.

Як правильно зазначають представники науки теорії держави і права, «Наявність владних повноважень є найсуттєвішою ознакою державного органу, це поєднання юридичного обов’язку органу з його правом. У державного органу не існує прав у чистому вигляді, це не якісь його привілеї; вони виникають лише у зв’язку з необхідністю для цього органу виконувати покладені на нього обов’язки. Практичне вираження державно-владні повноваження отримують у виданні державними органами від імені держави юридично обов’язкових нормативних і індивідуальних актів, у здійсненні ними контролю за суворим додержанням вимог, що містяться в цих актах, у їх забезпеченні й захисті від порушень шляхом вжиття виховних, переконливих, роз’яснювальних й заохочувальних, а в окремих випадках і примусових заходів [4, c. 207]. вищий рада юстиція повноваження Ст. 3 Закону України «Про вищу раду юстиції» встановлює такі повноваження цього органу:

До основних повноважень належать такі.

1. Внесення подання Президентові України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад. Такі подання вносяться за рекомендаціями кваліфікаційних комісій суддів при призначенні вперше на п’ятирічний термін. Подання про звільнення можуть вноситися Вищою радою юстиції у випадках, передбачених Законом України «Про Вищу раду юстиції», як за рекомендацією кваліфікаційної комісії, так і за власною ініціативою.

На практиці ці повноваження ВРЮ викликали низку питань. Зокрема, було порушене питання, чи має право Вища рада юстиції, з огляду на норми Конституції України, вносити подання до Верховної Ради України про обрання суддів безстроково, а також про призначення суддів на посади голів судів загальної юрисдикції, їх заступників і про звільнення останніх із цих посад. Це питання стало предметом розгляду Конституційного Суду України, який Рішенням від 16 жовтня 2001 р. постановив, що Вища рада юстиції вносить подання Президентові України тільки про перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років. Повноваження щодо внесення подання Верховній Раді України про обрання суддів безстроково і призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції на Вищу раду юстиції не поширюється.

При вирішенні питання про дачу подання про призначення судді вперше на засіданні ВРЮ вивчаються передбачені Законом України «Про Вищу раду юстиції» матеріали кандидата на посаду судді, а також персонально розглядається сама кандидатура (ст. 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції»). Під час персонального розгляду кандидатури ВРЮ повинна переконатися не лише у наявності професійних знань для кваліфікованого відправлення правосуддя, але і в наявності необхідних моральних і ділових якостей, які б забезпечили здійснення правосуддя цим кандидатом сумлінно і неупереджено.

Саме тут Вища рада юстиції починає виконувати функцію контролюючого органу, оскільки перевіряє не тільки документи, що свідчать про проходження кандидатом у судді кваліфікаційного іспиту, але й відповідність підготовки і знань кандидата висновкам кваліфікаційної комісії на обов’язковій співбесіді.

2. Розгляд справ і прийняття рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. При встановленні фактів порушення правил несумісності з посадою судді чи прокурора Вища рада юстиції може прийняти рішення з рекомендацією у визначений термін вирішити питання про продовження роботи на посаді судді чи прокурора без сумісництва з даною діяльністю або прийняти рішення про направлення подання відповідним органам про звільнення судді чи прокурора з посади.

3. Здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів. Вища рада юстиції є єдиним органом, до повноважень якого належить розгляд питань про дисциплінарну відповідальність Голови, заступника Голови і суддів Верховного Суду України, голови, заступників голови і суддів вищих спеціалізованих судів. За наявності підстав можливе прийняття рішення про накладення на зазначених суддів стягнення у вигляді догани, пониження кваліфікаційного класу або направлення до органу, що призначив або обрав суддю, рішення про невідповідність судді займаній посаді разом з поданням про звільнення такого судді з посади.

4. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів. Судді спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів, а також прокурори можуть подавати скарги до Вищої ради юстиції про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. За результатами розгляду скарги може бути прийняте наступне рішення:

а) скарга може бути задоволена, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності скасовано, дисциплінарне провадження закрито;

б) скарга може бути задоволена цілком або частково зі зміною рішення органу, що наклав дисциплінарне стягнення;

в) скарга може бути залишена без задоволення, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності — без зміни. [11, c.433]

Таким чином, повноваження Вищої ради юстиції зводяться до двох основних блоків:

а) повноваження Вищої ради юстиції щодо формування суддівського корпусу України;

б) повноваження Вищої ради юстиції щодо дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів.

Отже, виходячи з повноважень Вищої ради юстиції можна сказати, що основним її призначенням і головним завданням є участь і контролювання процесу формування високопрофесійного суддівського корпусу, безпосереднє здійснення та контроль за застосуванням до суддів дисциплінарних заходів. При цьому ВРЮ покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні, але й бути, відповідно до своєї компетенції, гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя.

Склад і порядок формування ВРЮ

Згідно з вимогами Закону України «Про Вищу раду юстиції» на посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший 35 років і не старший шістдесяти п’яти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років. Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Не можуть бути членами Вищої ради юстиції особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають незняту або непогашену судимість. [7, c.113]

Законом також встановлені певні гарантії діяльності членів Вищої ради юстиції. Зокрема шестирічний строк повноважень члена Ради (крім членів Ради, які входять до її складу за посадою) та заборона впливу на нього у будь-який спосіб.

Загальновідомо, що конституційний склад Вищої ради юстиції - 20 членів. Враховуючи специфічні повноваження та завдання Вищої ради юстиції, її склад формується таким чином, щоб представники жодної з частин державної влади не мали вирішального голосу під час прийняття рішення щодо кандидата на посаду судді чи притягнення судді до відповідальності. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а Всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

У зв’язку з цим варто зазначити, що у Висновку № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів щодо судової ради на службі суспільства, в якому під судовою радою розуміються усі еквівалентні Вищій раді юстиції органи, зазначено про неможливість навіть кандидатів у члени судової ради бути діючими політиками, членами парламенту, працівниками виконавчої влади. Тобто для того, щоб наблизити спосіб формування Вищої ради юстиції до європейських стандартів, необхідно у чинному законодавстві, насамперед в Основному Законі України, визначити відповідні обмеження та застереження для суб'єктів формування цього органу.

Тепер до наших реалій. Члени Вищої ради юстиції призначаються парламентом таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутатськими групами та фракціями. Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається той кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції.

Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції з'їздом суддів України визначаються за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення шляхом таємного голосування по кожній кандидатурі.

Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів.

Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України здійснюється у такому ж порядку, як і з'їздом суддів України. Делегати на з'їзд адвокатів України обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях адвокатів. Участь у цих конференціях можуть брати не більше п’яти делегатів від кожного району або міста обласного підпорядкування, які обираються районними або міськими (міст обласного підпорядкування) конференціями адвокатів. [8, c.107]

Разом з тим, з дня набрання чинності Законом і до сьогодні ні в цьому Законі, ні в Законі України «Про адвокатуру» не з’явилися положення, які б визначали порядок організації підготовки і проведення з'їзду адвокатів України. Не визначений і орган, до повноважень якого належить скликання такого з'їзду. Зазначені обставини, як свідчить досвід скликання останнього з'їзду адвокатів України, породжують певні негативні тенденції у адвокатській спільноті щодо ініціювання проведення з'їзду для призначення членів Вищої ради юстиції, оскільки будь-які ініціативні групи можуть скликати безліч з'їздів, в результаті чого квота від адвокатів у складі Вищої ради юстиції буде більшою, ніж передбачено Основним Законом України і визначитися з легітимністю тих чи інших членів Ради буде проблематично.

З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ скликається Радою юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ України.

Делегати на з'їзд обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях працівників цих установ і закладів. Від вищих юридичних закладів, факультетів та наукових установ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя на з'їзд обираються по п’ять делегатів.

Положеннями Закону встановлено, що висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійснюються у тому ж самому порядку. Проте жодного нормативно-правового акту, що регулює порядок і строки скликання такої конференції, немає.

Кожний член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду, а отже, набуттям відповідних повноважень, складає на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: «Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів».

Прийняття присяги має важливе правове значення, оскільки Вища рада юстиції є повноважною за умов призначення до складу не менше 15 членів Ради (¾ складу) та складення ними присяги (враховуючи тих осіб, які входять до складу Ради за посадою).

Як встановлює Закон, відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції. Разом з тим, чинне законодавство України не визначає, які саме дії чи бездіяльність новопризначеного члена Ради свідчать про таку відмову. Лише у регламенті Верховної Ради України зазначено, що відмова має бути письмовою. [3]

Немає у Законі й положень, що встановлюють обов’язковість чи необов’язковість складення присяги членами Вищої ради юстиції, повторно призначеними на цю посаду, під час перебування на посаді за попередньою каденцією, а отже, під присягою.

З огляду на це, виникає питання про початок повноважень таких членів Вищої ради юстиції. Логічно, що незалежно від часу складання присяги після повторного призначення, їх повноваження починаються лише після закінчення попереднього шестирічного строку перебування на посаді.

Гарантією незалежності як окремого члена Ради, так і всього конституційного органу є виключний перелік підстав припинення повноважень члена Вищої ради юстиції.

Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у разі закінчення строку, на який його призначено, набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду, втрати ним громадянства України, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень, неможливість виконувати свої обов’язки за станом здоров’я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом, приймає Вища рада юстиції.

Якщо члена Вищої ради юстиції визнано судом недієздатним або обмежено дієздатним, за наявності у нього незнятої або непогашеної судимості, а також у разі порушення ним присяги або скоєння аморального вчинку, закон уповноважує припинити повноваження такого члена Вищої ради юстиції орган, що його призначив.

Особи, які входять до Вищої ради юстиції за посадою (Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України), вибувають з її складу з дня звільнення з посади. Проте порядку реалізації суб'єктами формування складу Ради права на звільнення призначених ними членів Ради у зв’язку з порушенням присяги або скоєнням аморального вчинку чинне законодавство не визначає. Через таку неврегульованість не лише у не передбачений законом спосіб змінюється склад Вищої ради юстиції, а й час від часу взагалі блокується робота конституційного органу, відповідального за формування висококваліфікованого суддівського корпусу.

Повноваження членів ВРЮ і голови ВРЮ

Член Вищої ради юстиції має право:

— знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради, брати участь у їх з’ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи;

— звертатися до Вищої ради юстиції з пропозицією щодо внесення подання про звільнення суддів місцевих та апеляційних судів;

— звертатися до Вищої ради юстиції з поданням про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів України;

— при виконанні доручень Вищої ради юстиції, Голови та його заступника знайомитися з матеріалами витребуваних судових справ, розгляд яких закінчено, та безпосередньо в судах знайомитися з матеріалами судових справ, розгляд яких не закінчено;

— одержувати письмові пояснення від суддів, прокурорів, скарги або справи яких мають розглядатися Вищою радою юстиції, а також письмову інформацію від посадових та службових осіб, установ, організацій, підприємств, громадян та їх об'єднань з цих питань. [13, c.206]

За членом Ради може бути закріплений помічник з числа працівників секретаріату Вищої ради юстиції.

Щодо голови ВРЮ, то Повноваження Голови Вищої ради юстиції, то Голова Вищої ради юстиції обирається з членів ради на три роки без права переобрання на першому засіданні. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів, які входять до її складу за посадою.

До повноважень Голови Вищої ради юстиції належать:

— організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях;

— координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції;

— призначення засідань Вищої ради юстиції;

— направлення подання Президентові України про призначення суддів і про звільнення їх з посади;

— загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції;

— розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції;

— здійснення інших повноважень, передбачених регламентом Вищої ради юстиції, зокрема: за згодою ВРЮ призначає та звільняє керівника секретаріату Вищої ради юстиції, призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів та інших працівників секретаріату, радників і помічників, координує діяльність членів Вищої ради юстиції щодо виконання доручень, вирішує або порушує питання про присво­єння рангів державного службовця працівникам секретаріату, представляє Вищу раду юстиції у зносинах з іншими органами та організаціями тощо. [12, c.166]

Голова Вищої ради юстиції в межах своєї компетенції видає розпорядження та накази, затверджує положення про структурні підрозділи секретаріату Вищої ради юстиції, посадові інструкції, порядок атестації працівників секретаріату згідно з чинним законодавством.

Вища рада юстиції обирає заступника Голови Вищої ради юстиції, який виконує обов’язки Голови у разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду, організує проведення щорічного узагальнення роботи ВРЮ щодо результатів розгляду звернень і подань, здійснює інші повноваження, передбачені Законом України «Про Вищу раду юстиції» та регламентом ВРЮ.

Секції ВРЮ

Організація роботи Вищої ради юстиції будується за колегіально­секційним принципом.

Колегіальний принцип при прийнятті рішень є характерною рисою діяльності Вищої ради юстиції. Це випливає як зі ст. 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції», що визначає даний орган як колегіальний, так і з регламенту ВРЮ. Розгляд на засіданнях Вищої ради юстиції матеріалів, звернень, справ, скарг відбувається колегіально. Цей принцип гарантує участь усіх членів ради у розгляді всіх матеріалів, що надходять, та інших документів, що дуже важливо з огляду на порядок формування ради.

У структурі ради утворюються дві секції:

— з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

— дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Перша секція розглядає матеріали щодо осіб, які вперше рекомендуються на посаду судді, та про звільнення суддів з посад за загальними підставами, вивчає звернення щодо подання про звільнення суддів з посад за особливих обставин і вносить Голові пропозиції щодо їх підготовки на розгляд Вищої ради юстиції.

Друга секція готує подання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, розглядає пропозиції стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, вивчає скарги суддів та прокурорів на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, розглядає заяви суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів про дострокове зняття дисциплінарного стягнення, розглядає скарги громадян та юридичних осіб, а також повідомлення засобів масової інформації, в яких містяться відомості про порушення присяги та обов’язків суд­ді з боку суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, заяви та скарги, в яких містяться відомості про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності, та за наявності підстав вносить Голові або його заступнику пропозиції щодо організації їх перевірки.

Рішення про створення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної ради. Організація роботи секції здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Ради, крім тих, які входять до Ради за посадою.

Основні засади організації роботи ВРЮ

Отже, Вища рада юстиції України організовує свою діяльність за колегіально-секційним принципом. У структурі ВРЮ діють дві секції: а) з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад; б) дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності й прийняття рішення про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності. Координує роботу ВРЮ Голова, а за його відсутності - заступник Голови Вищої ради юстиції. На постійній основі у ВРЮ працюють лише Голова, заступник Голови, секретарі секцій. [14, c.96]

Осіб, яких призначено до складу ВРЮ (крім народних депутатів), прикомандировують до неї.

Вища рада юстиції приймає такі акти: подання, рішення й ухвали. Подання приймають із питань призначення суддів і про звільнення суддів з посади. Рішення приймають стосовно порушення вимоги щодо несумісності, про дисциплінарну відповідальність, за скаргою на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Ухвали — процедурний акт, його приймають під час відкриття дисциплінарного провадження та під час відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність. За відмови в поданні про призначення на посаду також приймають рішення, а не ухвалу. За невиконання або несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції, а також за ухилення від подання або порушення строків подання витребуваних матеріалів або документів посадові особи несуть відповідальність за законом.

Як і будь-який інший орган держави, ВРЮ має свій апарат (секретаріат), функції якого полягають у забезпеченні діяльності Вищої ради юстиції, яка є похідною (організаційно залежною) інституцією щодо носіїв судової влади — судів і суддів, без яких її наявність неможлива. Отже, діяльність ВРЮ мають забезпечувати кваліфікаційні комісії суддів, кадрові підрозділи органів прокуратури, суди, підприємства, установи й організації громадян та їхніх об'єднань.

Колегіальні засідання ВРЮ вважають правомочними за присутності не менш як двох третин від її конституційного складу. Засідання є відкритими; їх документують протоколом, рішення приймають простою більшістю від конституційного складу. Під час розгляду справ ВРЮ може витребувати необхідну інформацію, в тому числі судові справи.

Засідання секції ВРЮ вважають правомочним, якщо на ньому присутні не менш як три чверті від її складу. Члени ВРЮ мають право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Ради, брати участь у їхньому з’ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.

Відвід члена ВРЮ здійснюють у разі, якщо він особисто є родичем особи, стосовно якої розглядають питання, або є сумніви щодо його упередженості. Відвід може бути заявлено в будь-який час до прийняття ВРЮ рішення. Відвід має бути вмотивований, викладений у письмовій формі до початку розгляду питання.

Існує спеціальний порядок розгляду матеріалів у ВРЮ. Контрольні питання організації діяльності ВРЮ відображено в Регламенті ВРЮ (від 7 листопада 2001 р.), згідно з яким до її розгляду приймають:

— матеріали про призначення громадянина України на посаду судді вперше;

— звернення про звільнення суддів з посади;

— матеріали стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності, а також порушення суддями вимог присяги;

— подання про відкриття дисциплінарного провадження щодо керівників судових органів;

— скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів. [14, c.69]

За особливих обставин суб'єкт звернення (народний депутат України, Уповноважений ВРУ з прав людини, член ВРЮ) може звернутися з пропозицією про звільнення судді з посади. Цей суб'єкт має довести ґрунтовність і правомірність звернення.

На засіданні секції щодо кожного матеріалу (кожної персони) дають висновок по суті порушених питань. За дорученням секції ВРЮ її секретар доповідає матеріали на засіданні ВРЮ.

Усі члени Вищої ради юстиції користуються рівними правами під час розгляду матеріалів, звернень, справ, скарг. Під час засідання кожен із них має право: заявляти клопотання, викладати свої міркування, подавати відповідні документи, вносити пропозиції щодо прийняття рішення.

Головуючий на засіданні не має права обмежувати членів Вищої ради юстиції у можливості ставити запитання доповідачеві та особам, які беруть участь у засіданні, знімати запитання, коментувати висловлювання й запитання членів Вищої ради юстиції та осіб, які беруть участь у засіданні.

Для забезпечення цілеспрямованої роботи засідання, головуючий може запропонувати членам Вищої ради юстиції зняти з обговорення питання, що не стосується предмета розгляду.

Рішення про зняття питання з обговорення приймають більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засіданні Вищої ради юстиції, здебільшого, проводять за участю запрошених осіб, стосовно яких вирішують питання, їх виклик є обов’язковим, крім осіб, що перебувають під вартою або відбувають покарання у вигляді арешту, позбавлення волі.

На засідання Вищої ради юстиції запрошують переважно суб'єктів подань, звернень та інших осіб, коли необхідно заслухати їх по суті внесених подань, звернень, прийнятих до її розгляду.

У разі неявки судді чи прокурора на засідання без поважних причин розгляд дисциплінарної справи проводять за їх відсутності за ухвалою Ради.

Закрите засідання проводять за рішенням більшості від конституційного складу Вищої ради юстиції у разі, коли розгляд звернень, подань, справ, скарг може зумовити до розголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, або особистого чи сімейного життя осіб, щодо яких вирішують питання, та з інших поважних причин.

Висновок

Отже, охарактеризувавши правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції, основні завдання, склад і порядок формування, дослідити доцільність роботи даного органу, висвітлити ряд проблематичних питань, які стосуються цього спеціального інституту, ми повністю висвітли суть, місце даного органу в державній владі, а особливо в судовій гільці влади.

Даний орган здійснює такі основні повноваження :

1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.

ВРЮ носить колегіально-секційний характер, поділяється на дві секціі. А до складу ВРЮ входять найбільш різноманітні та важливі посади у державі, задля винесення правильного, справедливого, неупереджене рішення.

Можна сказати, що Вища рада юстиції є важливою і необхідною ланкою механізму демократичного суспільства забезпечення відбору кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні. У той же час це інструмент руйнування елементів корпоративності при вирішенні питань формування суддівського корпусу.

Список використаної літератури

1. Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141)

2. Закон України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41−42, N 43, N 44−45, ст.529)

3. Закон України «Про Вищу раду юстиції» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 25, ст.146)

4. Назаров І. В. Правовий статус Вищої ради юстиції: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.10 / Іван Володимирович Назаров. — Харків, 2005. — 200 с.

5. Теория государства и права: учебник / [под ред. М. Н. Марченко]. — 3-е изд., расшир. и доп. — М.: ЗЕРЦАЛО-М, 2001. — 624 с.

6. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підручник / Скакун О. Ф.; пер. з рос. — Х.: Консум, 2001. — 656 с.

7. Запорожець М. Система органів організаційного забезпечення діяльності судів України / М. Запорожець // Право України. — 2004. — № 2. — С. 72−75.

8. Адміністративне право України: підруч. для юрид. вузів і фак. / [за ред. Битяка Ю. П.]. — Х.: Право, 2000. — 520 с.

9. Стрижак А. Адміністративно-правові відносини у галузі правосуддя: особливості та види / А. Стрижак // Право України. — 2004. — № 1. — С. 37−41.

10. Рекомендація № R (94) 12 Комітету міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів // Вісник Верховного Суду України. — 1997. — № 4 — С. 10, 11.

11. Назаров І.В. Правовий статус Вищої ради юстиції: моногр. [Текст] / В.І. Назаров. — Х.: Вид-во Фінн, 2006. — 208 с.

12. Буренко В. «Вища рада юстиції - не судовий орган України» // Урядовий кур'єр. — 1999. — 12 травня.

13. Бондаренко І. Судова система України та її реформування в сучасних умовах // Право України. — 2002. — № 8. — с. 37−39.

14. Бойко В. Ф. Перебудову роботи судової системи необхідно здійснити у напрямі посилення захисту прав та інтересів громадян // Вісник Верховного Суду України. — 2001. — № 3. — С.2−4.

15. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, С. П. Кондракова. — К.: МАУП, 2004. — 272 с. — Бібліогр.: с. 261−264

16. Організація судових та правоохоронних органів: підручник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. За ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової. — Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. — 528 с.