Ліцензійне провадження у сфері надання транспортних послуг

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ННІ права та безпеки ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ Кафедра загально-правових дисциплін Контрольна робота з дисципліни «Транспортне право»

на тему

«Ліцензійне провадження у сфері надання транспортних послуг»

Виконав студент 5 курсу групи ЮЗ-932

Паніна О.В.

Перевірив Латайко О.В.

Дніпропетровськ

ПЛАН Вступ

1. Загальні положення про ліцензійне (дозвільне) провадження

2. Ліцензійне провадження у сфері автомобільних перевезень

3. Ліцензійне провадження у сфері залізничних перевезень

4. Ліцензійне провадження у сфері повітряних перевезень

5. Ліцензійне провадження у сфері річкових, морських перевезень Висновки Список використаних джерел та літератури

Вступ Відносини у сфері транспорту — це вид транспортних відносин, які виникають у зв’язку з діяльністю транспорту і вимагають правового регулювання. Правове регулювання господарської діяльності в галузі транспорту спрямоване на забезпечення здорових суспільних відносин і довгострокової економічної стабільності. Одним із основних засобів, за допомогою якого держава впливає на господарську діяльність у галузі, є ліцензування.

Одним із пріоритетних напрямів регулювання суспільних відносин у сфері державного управління по праву вважається транспортний комплекс України. Очевидно, що специфіка транспорту та його місце в системі суспільного виробництва вимагають від держави та її компетентних органів відповідного реагування, яким, безперечно, є державно-управлінський вплив на транспортну галузь.

Актуальність даного питання обумовлюється тісним зв’язком суспільства та транспортної сфери України, тому державне регулювання у транспортній сфері є важливим гарантом безпеки цієї сфери.

Завданням даної контрольної роботи є визначення порядку ліцензування транспортної сфери в цілому, а також її окремих видів повітряної, автомобільної, залізничної та морської і річкової тощо.

Об'єктом цього питання є транспортна сфера України — предметом — ліцензійне провадження у сфері надання транспортирних послуг.

Метою контрольної роботи є вивчення порядку видачі ліцензій на провадження діяльності пов’язаної з наданням транспортних послуг.

У даній контрольній роботі використана загальнонаукова методологія, яка використовується в переважній більшості наук і базується на загальнонаукових принципах дослідження: історичному, логічному, системному тощо. Це забезпечує цілісність, комплексність, структурність, взаємозв'язок з зовнішнім середовищем, цілеспрямованість і самоорганізацію дослідження, створює умови комплексного вивчення будь-якої сфери людського життя.

Науковці, які досліджували дане питання Мілашевич А.В., Шелухін М.Л. та інші.

У зв’язку з обмеженню кількістю наукових праць контрольна робота виконана у вигляді аналізу нормативно-правової бази України стосовно ліцензування у транспортній сфері.

1. Загальні положення про ліцензійне (дозвільне) провадження Ліцензійне провадження є різновидом дозвільного провадження в адміністративному процесі.

Формування напряму дозвільного провадження в адміністративному процесі залежить від пануючого в правовій теорії та практиці підходу до детермінації явища дозвільної системи. Лише за умови встановлення меж цієї системи з’являється можливість чітко окреслити коло правовідносин, які становлять предмет регуляторного впливу відповідного інституту адміністративно-процесуального права Кузьменко О. В., Гуржій Т. О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник/ за ред. О. В. Кузьменко.- К.: Атіка, 2008. — 416 с, с. 162.

Дозвільна система передбачає отримання дозвільних документів, таких як: дозвіл, ліцензія, сертифікат якості тощо.

Ліцензія — це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Аналіз чинного законодавства, що стосується повноважень органів. Які здійснюють дозвільну систему, дає змогу виділити основні стадії дозвільного провадження:

1. порушення дозвільного провадження. Ця стадія починається з подання до відповідного органу публічної адміністрації заяви зацікавленого в одержанні відповідного дозволу особи чи органу. До заяви додаються копії засвідчених у встановленому порядку засновницьких документів, а також документа, що засвідчують спроможність займатися відповідною діяльністю. Заява про видачу дозвільного документа та документи, що додаються до неї, приймаються за описом. Копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів компетентним органом дозвільної системи та підписом відповідальної особи. Порядок та розмір справляння плати за здійснення дозвільних процедур встановлюється кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. Перелік, а також вимоги щодо форми та змісту поданих документів встановлюються відповідним компетентним органом державного регулювання.

2. безпосереднє вивчення компетентним органом публічної адміністрації поданих документів або обстеження приміщень, речей щодо відповідності їх вимогам дозвільної системи. Відповідним компетентним органом державного регулювання проводиться попередній розгляд заяви з метою оцінки виконання заявником вимог щодо номенклатури та складу поданих документів. Про результати попереднього розгляду заяви компетентний орган державного регулювання повідомляє заявника протягом 30 днів з моменту її отримання. Строк перевірки повнити та вірогідності поданих документів та їхньої оцінки не повинен перевищувати три місяці з дня отримання повного комплекту документів.

3. прийняття рішення про видачу дозволу на відповідну діяльність. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії приймається компетентним органом публічної адміністрації протягом місяця після отримання висновків державних експертиз поданих документів та акта інспекційного обстеження. Не пізніше ніж у 10-денний строк після прийняття рішення компетентний орган публічної адміністрації видає заявникові дозвільний документ або направляє письмове повідомлення про відмову у видачі такого із зазначенням причин відмови та умов повторного розгляду заяви. Повідомлення надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення.

4. оскарження та опротестування прийнятого рішення. Дії та рішення посадових осіб компетентних органів публічної адміністрації дозвільної системи, пов’язані з відмовою у видачі дозвільного документа, його анулюванням і вилученням підконтрольних предметів, матеріалів, речовин, закриттям підприємств, майстерень і лабораторій, виконанням інших функцій щодо здійснення дозвільної системи, може бути оскаржено у порядку, встановленому для оскарження неправомірних дій органів публічної адміністрації та їхніх посадових осіб, які ущемляють права громадян.

5. виконання рішення. Заявник отримує дозвільні документи на право займатися відповідною діяльністю та використовувати відповідні предмети. У ліцензії зазначається: найменування органу, що видав її; найменування і юридичну адресу заявника, який отримує ліцензію; місце здійснення діяльності; перелік документів, на підставі яких видана ліцензія; перелік посадових осіб, які відповідають за безпеку здійснення дозволеної цією ліцензією діяльності; умови здійснення діяльності; номер реєстрації ліцензії; дата видачі та строк ліцензії [11, c. 168−163].

У сфері транспорту загального користування ліцензуванню підлягають: надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів повітряним транспортом; надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів морським та річковим транспортом; надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом тощо [12, c. 125].

2. Ліцензійне провадження у сфері автомобільних перевезень Автомобільний транспорт є незамінним видом транспорту в єдиній транспортній системі України та в системах інших держав. Нині він є одним із найдешевших, і, безперечно, один із найзручніших [13, c. 53].

Основними функціями державного регулювання діяльності автомобільного транспорту є:

— формування ринку послуг;

— контроль за виконанням законодавства про автомобільний транспорт;

— нормативно-правове регулювання з питань автомобільного транспорту;

— ліцензування діяльності перевізників та інш. [13, c. 56].

Органом ліцензування, уповноваженим на здійснення ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»: Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 22.06.2010 р. N 514 // Офіційний вісник України. — 2010. — № 59. — Ст. 2060.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є:

— сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг;

— підвищення ефективності використання транспортних засобів;

— створення конкурентного середовища;

— захист прав споживачів та ринку послуг від небезпечних перевезень;

— забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування;

— забезпечення використання сертифікованих і дозволених для використання транспортних засобів;

— забезпечення доступності послуг та підвищення якості транспортного обслуговування;

— забезпечення допуску автомобільних перевізників до перевезення пасажирів транспортними засобами на комерційній основі шляхом їх попередньої перевірки на відповідність вимогам ліцензійних умов.

Підтвердження відповідності перевізника вимогам ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування шляхом перевірки перевізника за місцем його розташування або надання перевізником органу ліцензування сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам.

Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт:

— надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами;

— надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;

— надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;

— надання послуг з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;

— надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;

— надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі;

— надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;

— надання послуг з міжнародних перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, а саме відомості за підписом заявника — суб'єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про:

— наявність власної або орендованої матеріально-технічної бази, необхідної для проведення технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, перевірки їх технічного стану, зберігання, забезпечення проведення медичного огляду водіїв або укладення договорів про закупівлю таких послуг з поданням їх завірених копій (для автомобільних перевізників, що використовують працю найманих водіїв);

— власні транспортні засоби (автобуси, вантажні та легкові автомобілі, вантажопасажирські автомобілі, таксі, причепи, напівпричепи) або транспортні засоби, які використовуються на інших законних підставах (для автомобільних перевізників, що мають намір надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів, багажу, небезпечних вантажів), із зазначенням їх типу, марки, моделі, державного номера, повної маси (пасажиромісткості), року випуску, реквізитів реєстраційного документа;

— спеціальне обладнання легкового автомобіля, зокрема наявність розпізнавального ліхтаря, сигнальних ліхтарів, нанесені композиції з квадратів, марку, тип та серійний номер таксометра (для автомобільних перевізників, що мають намір надавати послуги з перевезення пасажирів на таксі);

— досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних засадах не менш як три роки (для автомобільних перевізників, що мають намір надавати послуги з міжнародних перевезень пасажирів, багажу, небезпечних вантажів) Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності: Постанова КМ від 04.07.2001 р. № 756 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 27. — Ст. 1212.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк не пізніше 30 календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.

Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів чи небезпечних вантажів надає право автомобільному перевізнику надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи небезпечних вантажів.

Також до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом додається ліцензійна картка. Процедуру оформлення та видачі ліцензійних карток регулює Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом затверджене Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 22 липня 2010 року № 514.

Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в установленому порядку відповідності його облаштування вимогам визначення «таксі», викладеним у статті 1 цього Закону.

Постанова КМ Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за іі видачу: Постанова КМ від 29.11.2000 р. № 1755 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 48. — Ст. 2093. визначає, що строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, визначених частиною третьою ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», є необмеженим, крім видів господарської діяльності, зазначених в абзаці другому пункту 1¹ та пункті 3 цієї постанови.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:

— надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів (у тому числі ліцензій) перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, — штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

— експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки — штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Ліцензійне провадження у сфері залізничних перевезень До складу залізничного транспорту України належать:

— підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів;

— рухомий склад залізничного транспорту;

— промислові, будівельні, торгівельні та постачальницькі підприємства;

— навчальні заклади;

— технічні школи;

— дитячі дошкільні заклади;

— заклади охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, культури;

— науково-дослідні, проектно-конструкторські організації;

— підприємства промислового залізничного транспорту та інш. [13, c. 58−59].

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про залізничний транспорт» господарська діяльність щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом провадиться на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством Про залізничний транспорт: Закон України від 04.07.1996 р. № 273/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 40. — Ст. 183.

Ліцензійні умови встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження господарської діяльності щодо надання послуг суб'єктами господарювання з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом. Ліцензійні умови поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять господарську діяльність щодо надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом. Видачу ліцензій на право надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом здійснює Міністерство транспорту України. Суб'єкт господарювання при здійсненні господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом повинен забезпечити виконання кваліфікаційних, організаційних, технологічних та інших вимог, установлених цими Ліцензійними умовами Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 08.06.2001 р. № 85/363 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 26. — Ст. 1194.

Для вирішення питань з ліцензування господарської діяльності на залізничному транспорті створюється Ліцензійна рада. До складу Ліцензійної ради входять фахівці Міністерства транспорту та зв’язку України, фахівці Укрзалізниці, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (далі - Держкомпідприємництво), підприємств галузі та можуть бути залучені представники громадських організацій за згодою їх керівництва Про затвердження Положення про Ліцензійну раду Міністерства транспорту та зв’язку України: Наказ Міністерства транспорту та зв’язку від 28.12.2006 р. № 1219 // Відомості Міністерства транспорту та зв’язку України. — 2007, 00. — № 1−2.

Ліцензійна рада Міністерства транспорту та зв’язку України (далі - Ліцензійна рада) є дорадчо-колегіальним органом, створеним Міністерством транспорту та зв’язку України (органом ліцензування) для проведення робіт, пов’язаних з ліцензуванням господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом.

Метою діяльності Ліцензійної ради є:

— забезпечення правових умов виконання господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом;

— організація робіт з ліцензування господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом;

— узагальнення діяльності Міністерства транспорту та зв’язку України у сфері ліцензування та внесення пропозицій з питань реформування діяльності ліцензування у транспортному комплексі;

— організація проведення контролю за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов.

Для отримання ліцензії суб'єкт господарської діяльності подає до Міністерства транспорту та зв’язку України заяву та документи, які додаються до неї згідно з описом. В разі подання заявником неповного комплекту документів, заява та документи до неї належать поверненню. Заява про видачу ліцензії реєструється у журналі «Облік заяв та виданих ліцензій». Відповідальний секретар протягом доби після отримання заяви про видачу ліцензії та повного комплекту документів від суб'єкта господарювання письмово інформує Голову Ліцензійної ради про необхідність проведення засідання Ліцензійної ради. Ліцензійна рада приймає одне з таких рішень: видати ліцензію; відмовити у видачі ліцензії; переоформити ліцензію; видати дублікат ліцензії; анулювати ліцензію; анулювати ліцензію; скасувати раніше прийняте рішення Ліцензійною радою; визнати недійсною попередньо видану ліцензію; прийняти остаточне рішення щодо видачі або анулювання ліцензії у разі розгляду апеляційної справи; затвердити склад комісії з проведення перевірок за додержанням суб'єктами господарювання Ліцензійних умов; анулювати ліцензію у разі розгляду результатів перевірок додержання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов; прийняти рішення щодо інших питань з ліцензування господарської діяльності суб'єктами господарювання. Орган ліцензування оформляє та надсилає заявникові в письмовій формі повідомлення про прийняте рішення у термін та порядку, які визначені Законом. Початком терміну дії ліцензії є дата прийняття рішення про видачу ліцензії органом ліцензування Про затвердження Положення про Ліцензійну раду Міністерства транспорту та зв’язку України: Наказ Міністерства транспорту та зв’язку від 28.12.2006 р. № 1219 // Відомості Міністерства транспорту та зв’язку України. — 2007, 00. — № 1−2.

Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу залізничним транспортом:

— засвідчена в установленому порядку копія сертифіката відповідності надання послуг з перевезення пасажирів, багажу, небезпечних вантажів залізничним транспортом регламентним технічним умовам;

— копія регламентних технічних умов, засвідчена заявником — суб'єктом господарювання Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності: Постанова КМ від 04.07.2001 р. № 756 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 27. — Ст. 1212.

Постанова КМ Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за іі видачу: Постанова КМ від 29.11.2000 р. № 1755 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 48. — Ст. 2093. визначає, що строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, визначених частиною третьою ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», є необмеженим, крім видів господарської діяльності, зазначених в абзаці другому пункту 1¹ та пункті 3 цієї постанови.

ліцензійне провадження транспортна послуга

4. Ліцензійне провадження у сфері повітряних перевезень Особливістю діяльності у сфері авіаційного транспорту є її підвищена небезпека і, як наслідок, вимога до усіх суб'єктів господарювання, що займаються діяльністю, пов’язаною з розробкою, виробництвом, ремонтом і експлуатацією цивільної авіаційної техніки, одержати від державного органу з питань сертифікації і реєстрації сертифікат, що підтверджує відповідність рівня технічної підготовки вказаних суб'єктів вимогам відповідних авіаційних правил України [13, c. 107].

Реалізацію державної політики у сфері ліцензування діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом здійснюють Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, який є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, та Міністерство транспорту України через Державний департамент авіаційного транспорту як орган ліцензування.

Ліцензійні умови встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги щодо провадження діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом.

Кваліфікаційні вимоги Суб'єкт господарювання повинен відповідати кваліфікаційним вимогам відповідно до Правил сертифікації експлуатантів, затверджених наказом Мінтрансу від 29.05.98 N 204 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 09.09.98 за № 552/2992 (далі - Правила сертифікації експлуатантів), та мати Програму з підготовки персоналу, Керівництво з виконання польотів, Керівництво з виконання технічного обслуговування авіаційної техніки, погоджені з Укравіатрансом і затверджені керівником експлуатанта.

Організаційні вимоги Суб'єкт господарювання повинен мати служби, що укомплектовані згідно зі штатним розписом фахівцями спеціальної підготовки, необхідної для здійснення технологічних процесів виробничої діяльності в галузі льотної, технічної експлуатації, авіаційних робіт і повітряних перевезень, відповідно до встановлених у цивільній авіації вимог, та мати такі види забезпечення: правове, фінансово-економічне, матеріально-технічне, льотної експлуатації, інженерно-авіаційне, управління повітряним рухом, штурманське, аеронавігаційне, метеорологічне, аеродромне, комерційне, страхове, авіаційної безпеки, режимне, медичне, управління виробництвом, пошукове і аварійно-рятувальне, протипожежне; прикордонного, митного та санітарно-епідеміологічного контролю (при виконанні міжнародних польотів) відповідно до Правил сертифікації експлуатантів.

При наданні послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом суб'єкт господарювання повинен дотримуватись Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», мати підготовлений персонал для цієї діяльності. Відповідальним за виконання вимог з безпеки польотів призначається керівник або окремо призначена посадова особа на рівні заступника керівника (за погодженням з Укравіатрансом).

Технологічні вимоги

Суб'єкт господарювання повинен дотримуватись виконання Керівництва з виконання польотів, Керівництва з питань регулювання технічного обслуговування, Програми забезпечення безпеки польотів, Програми з підготовки персоналу, Програми з авіаційної безпеки, погоджених з Укравіатрансом та затверджених експлуатантом.

Ліцензійні умови є обов’язковими для виконання суб'єктами господарювання, які надають послуги з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом.

Суб'єкт господарювання повинен одержати від органу ліцензування відповідну ліцензію, яка є єдиним документом дозвільного характеру і підтверджує право суб'єкта господарювання на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом, до початку надання послуг або до закінчення терміну дії попередньої ліцензії.

Строк дії ліцензії складає три роки.

Ліцензії видаються на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом.

Господарська діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом включає в себе такі види послуг:

— надання послуг з перевезення пасажирів повітряним транспортом (виконання регулярних та/або чартерних польотів);

— надання послуг з перевезення вантажів повітряним транспортом (виконання регулярних та/або чартерних польотів) Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 26.11.2001 р. № 139/821 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 49. — Ст. 2214.

Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу повітряним транспортом:

— засвідчена в установленому порядку копія сертифіката експлуатанта Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності: Постанова КМ від 04.07.2001 р. № 756 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 27. — Ст. 1212.

5. Ліцензійне провадження у сфері річкових, морських перевезень Ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом здійснює Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот).

У межах господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом підлягають ліцензуванню такі види робіт або такі види послуг:

— надання послуг з перевезення пасажирів морським, річковим (змішаного плавання) транспортом;

— надання послуг з перевезення вантажів морським, річковим (змішаного плавання) транспортом;

— надання послуг з перевезення пасажирів морським транспортом;

— надання послуг з перевезення вантажів морським транспортом;

— надання послуг з перевезення пасажирів річковим транспортом;

— надання послуг з перевезення вантажів річковим транспортом;

— надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів маломірними суднами;

— надання маневрових та буксирувальних послуг.

Якщо суб'єкт господарювання проводить господарську діяльність не в повному обсязі, а частково, то Ліцензійні умови поширюються на нього в частині, що встановлює вимоги до провадження господарської діяльності, зазначеної в ліцензії.

Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата (судна), які провадитимуть господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів морським, річковим транспортом на підставі отриманої ним ліцензії, ліцензіату видаються засвідчені Укрморрічфлотом копії ліцензії, якими підтверджується право філії, відокремленого підрозділу (судна) на провадження певного виду господарської діяльності, зазначеного в ліцензії.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом, повинні у своїй діяльності керуватися чинним законодавством України і міжнародними нормативно-правовими документами.

При здійсненні певних видів робіт господарської діяльності суб'єкти господарювання повинні дотримуватись організаційних, кваліфікаційних, технологічних вимог.

Організаційні вимоги:

— судна повинні бути зареєстровані відповідно до Кодексу торговельного мореплавства;

— організація роботи ліцензіата із забезпечення безпеки судноплавства повинна відповідати вимогам чинного законодавства України, включаючи її міжнародні зобов’язання;

— суб'єкти господарювання повинні мати документи, що підтверджують наявність таких видів обов’язкового страхування, передбачених Законом України «Про страхування» із змінами і доповненнями;

— експлуатація засобів водного транспорту без наявності чинного договору страхування не допускається;

— ліцензіат зобов’язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додаються до заяви про видачу ліцензії на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом. Для цього протягом десяти робочих днів ліцензіат зобов’язаний подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

Кваліфікаційні вимоги:

Управління суднами і судновими екіпажами повинна здійснювати спеціально призначена особа, відповідальна за безпеку судноплавства і запобігання забрудненню із суден. Кваліфікація такого фахівця має відповідати вимогам чинного законодавства України, включаючи її міжнародні зобов’язання. До роботи на суднах допускаються капітани та інші члени екіпажу, які мають згідно з чинним законодавством відповідний вік, кваліфікацію та стан здоров’я.

Технологічні вимоги:

Судна, що експлуатуються, повинні відповідати вимогам безпеки судноплавства згідно з чинним законодавством України, включаючи її міжнародні зобов’язання

Судна, що експлуатуються, повинні мати суднові документи відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України.

Ліцензіат повинен забезпечити на суднах, що експлуатуються, обладнання, приміщення і умови мешкання екіпажу згідно з Кодексом торговельного мореплавства і міжнародних договорів України Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 30 січня 2002 р. № 11/50 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 8. — Ст. 381.

Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом, а саме відомості за підписом заявника — суб'єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про наявність:

— матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності;

— спеціалістів, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності: Постанова КМ від 04.07.2001 р. № 756 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 27. — Ст. 1212.

Висновки У контрольній роботі було розглянуто питання щодо ліцензійного провадження у сфері надання транспортних послуг.

Підводячи підсумки можна визначити наступне:

— ліцензійне провадження має чітко визначені стадії, які тісно пов’язані між собою;

— обов'язковим для видачі ліцензії є відповідність ліцензійним умовам — установленому з урахуванням вимог законів вичерпному переліку організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, а саме наданні транспортних послуг;

— ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню;

— для отримання ліцензії до відповідного органу ліцензування подається заява про видачу ліцензії встановленого зразка, а також виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

— за видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до державного бюджету України встановлюється КМУ;

— у разі втрати або пошкодження ліцензії суб'єкту господарювання може бути видано дублікат.

Аналіз нормативно-правових актів України з транспортної тематики дає змогу стверджувати, що на теперішній час йому підпорядковані і діють у складі Міністерства транспорту України Державні департаменти авіаційного, автомобільного, а також морського і річкового транспорту. Підлеглою Міністерству транспорту України є також Державна адміністрація залізничного транспорту України.

Конструкція органів ліцензування у сфері транспорту загального користування має вичерпний персоніфікований характер, визначається суттєвими розбіжностями в правовому статусі даних органів та позбавляє можливості здійснення відповідного впливу деякими галузевими органами державного управління. У свою чергу врахування даних властивостей обов’язково повинне бути закладене в програму роботи державних органів у сфері транспорту загального користування, що надасть змогу останньому перебувати під єдиним цілісним і рівномірним управлінським впливом, спрямованим на всі види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Список використаних джерел та літератури

1. Про ліцензування визначених видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000, № 36 // Відомості Верховної Ради. — 2000. — № 36. — Ст. 299.

2. Про автомобільний транспорт: Закон України від 05.04.2001 № 2344-III // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 22. — Ст. 105.

3. Про залізничний транспорт: Закон України від 04.07.1996 № 273/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 40. — Ст. 183.

4. Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом: Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 22.07.2010 року № 514 // Офіційний вісник України. — 2010. — № 63. — Ст. 2191.

5. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»: Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 22.07.2010 р. № 514 // Офіційний вісник України. — 2010. — № 59. — Ст. 2060.

6. Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності: Постанова КМ від 04.07.2001 № 756 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 27. — Ст. 1212.

7. Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 08.06.2001 р. № 85/363 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 26. — Ст. 1194.

8. Про затвердження Положення про Ліцензійну раду Міністерства транспорту та зв’язку України: Наказ Міністерства транспорту та зв’язку від 28.12.2006 р. № 1219 // Відомості Міністерства транспорту та зв’язку України. — 2007, 00. — № 1−2.

9. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 26.11.2001 р. № 139/821 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 49. — Ст. 2214.

10. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 30.01.2002 р. № 11/50 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 8. — Ст. 381.

11. Кузьменко О. В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник/ за ред. О. В. Кузьменко.- К.: Атіка, 2008. — 416 с, с. 162.

12. Мілашевич АВ. Про особливості ліцензійної діяльності органів державного управління у контексті роботи і взаємодії підприємств транспорту загального користування // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — 2004, № 2. с. 123−127.

13. Транспортне право України: підручник для студ вищих навчальних закладів/ М.Л. Шелухін, О.І. Антонюк, В. О. Вишнивецька та ін.; за ред. М.Л. Шелухіна. — К.:Вид. Дім «Ін Юре», 2008. — 896 с.