Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Розрахунок тракту передачі сигналів

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Лінія зв’язку (ЛЗ) — фізичне середовище, по якому передаються інформаційні сигнали апаратури передачі даних і проміжної апаратури. У широкому сенсі — сукупність фізичних ліній і лінійних трактів систем передачі, що мають спільні лінійні споруди, пристрої їх обслуговування і спільне середовище поширення. Визначення величин параметрів узагальненого чотириполюсника і робочого згасання тракту Для… Читати ще >

Розрахунок тракту передачі сигналів (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Курсова робота Теорія електричних і магнітних кіл На тему: РОЗРАХУНОК ТРАКТУ ПЕРЕДАЧІ СИГНАЛІВ

Зміст Вступ

1. Структура тракту передачі сигналів

2. Розрахунок частотних характеристик лінії зв’язку

2.1 Визначення величин первинних параметрів лінії

2.2 Розрахунок хвильового опору і коефіцієнта поширення лінії

2.3 Розрахунок А-параметрів лінії

3. Розрахунок фільтра

3.1 Розрахунок елементів фільтра

3.2 Розрахунок власних параметрів та А-параметрів фільтра

4. Розрахунок узгоджуючи трансформаторів

4.1 Розрахунок вхідного узгоджуючого трансформатора

4.2 Розрахунок вихідного узгоджуючого трансформатора

5. Розрахунок робочого згасання тракту передачі і визначення потужності генератора

5.1 Визначення величини параметрів узагальненого чотириполюсника і робочого згасання тракту передачі

5.2 Визначення потужності генератора

Висновки

Список літератури

Вступ У сучасних мережах зв’язку використовуються аналогові та цифрові системи передачі (СП) з тенденцією поступового переходу до застосування тільки цифрових систем. Однак чекає тривалий період співіснування на мережах зв’язку аналогових і цифрових систем, коли велика кількість з'єднань буде встановлюватися з використанням обох технологій. Для забезпечення в цих умовах заданих характеристик каналів і трактів, що гарантують високу якість передачі інформації, принципи проектування цифрових і аналогових систем передачі повинні бути сумісні.

Лінія зв’язку (ЛЗ) — фізичне середовище, по якому передаються інформаційні сигнали апаратури передачі даних і проміжної апаратури. У широкому сенсі - сукупність фізичних ліній і лінійних трактів систем передачі, що мають спільні лінійні споруди, пристрої їх обслуговування і спільне середовище поширення.

Тракт — сукупність обладнання та середовища, що формують спеціалізовані канали мають певні стандартні показники: смуга частот, швидкість передавання тощо. Тракт є важливою гілкою системи зв’язку.

Метою виконання даної курсової роботи є закріплення, поповнення та систематизація знань в процесі самостійної роботи при розрахунку тракта передачі сигналів.

1 Структурна схема тракту передачі сигналів Тракт передачі сигналу-це сукупність пристроїв, що забезпечують проходження електричного сигналу від передавача до приймача.

До входу фільтра підключають навантаження, яке в загальному випадку представляють у вигляді еквівалентного опору навантаження Zн.

Подальший розрахунок полягає у визначенні А-параметрів чотириполюсника, паралельно з цими основними розрахунками розраховуються частотні характеристики каскадів тракту.

В таблиці 1 наведені дані для розрахунку тракту на базі рейкового кола повітряної лінії. На рисунку 1 приведена структурна схема тракту передачі сигналів, де УП1, УП2-узгоджуючі пристрої, Ф-фільтр.

Таблиця 1 — Варіант вихідних даних для розрахунку тракту на базі рейкового кола повітряної лінії

№ варіанта

Вид лінії

Довжина лінії, км

Вид фільтра

Rн, Ом

Fзр1, кГц

Fзр2, кГц

Rg, Ом

мд

НЧ, Т

———;

Рисунок 1 — Структурна схема тракту передачі сигналів Розраховуємо на п’ятьох частотах, коли у тракт включено фільтр нижніх частот:

f1=0.1•fcp2=0.1•33 000=3300 Гц;

f2=0.5•fcp2=0.5•33 000=16500 Гц;

f3=0.99•fcp2=0.99•33 000=326700 Гц;

f4=1.1•fcp2=1.1•33 000=36300 Гц;

f5=2•fcp2=2•33 000=66000 Гц;

2. Розрахунок частотних характеристик лінії зв’язку

2.1 Визначення величин первинних параметрів лінії

В таблиці 2 наведені значення величин первинних параметрів типової повітряної лінії.

Таблиця 2 — Величини параметрів типових повітряних ліній

Вид лінії та параметри

Частота, кГц

Активний опір, R, Ом/км

3,02

3,72

4,98

6,74

9,1

Індуктивність L, мГн/км

1,936

1,934

1,92

1,881

1,868

Провідність ізоляції, G, мкСм/км

1,0

1,75

3,0

5,5

11,5

Ємність, С, мкФ/км

Опираючись на таблицю 2, будуємо графіки частотних залежності первинних параметрів лінії:

Таблиця 3 — Індуктивність L.

L0(f1), Гн/км

L0(f2), Гн/км

L0(f3), Гн/км

L0(f4), Гн/км

L0(f5), Гн/км

1.936•10-3

1.897•10-3

1.874•10-3

1.87•10-3

1.833•10-3

Рисунок 3

Таблиця 4 — Провідність ізоляції

G0(f1), См/км

G0(f2), См/км

G0(f3), См/км

G0(f4), См/км

G0(f5), См/км

1.4•10-6

4.7•10-6

8.8•10-6

10.3•10-6

17.8•10-6

Рисунок 4

C0(f1,…, f5)=6•10-9 Ф/км;

2.2 Розрахунок хвильового опору і коефіцієнта поширення лінії

Для кожної з вибраних f частот, обчислюємо величину хвильового опору лінії (f) за формулою:

ві(fi),

де, Roi, Loi, Goi, Coi — величини первинних параметрів лінії на частоті fi

в1(f1) Ом;

На інших частотах розраховуємо аналогічно і результати запишемо у таблицю 5.

Таблиця 5. Хвильовий опір

в1(f1)

в2(f2)

в3(f3)

в4(f4)

в5(f5)

За обчисленими будуємо графіки залежності та, які представлені на рисунку 5 та рисунку 5

Рисунок 5 — залежність фази

Рисунок 6. Залежність хвильового опору від частоти від частоти

Обчислюємо коефіцієнт поширення лінії на кожній з вибраних частот за формулою:

де, — величина коефіцієнта поширення лінії на частоті fі

Обчислені комплексні величини представляємо у алгебраїчній формі, як

— кілометричний коефіцієнт фази лінії, рад/км;

(f1)=3.432•+j•0.071;

Результати обчислень на інших частотах приведені в таблиці 2.5

Таблиця 6- Коефіцієнт поширення лінії

(f1)

(f2)

(f3)

(f4)

(f5)

3.432•+j•0.071

6.656•+j•0.35

9.795•+j•0.688

0.011+j•0.764

0.016+j•1.375

За обчисленими даними будуємо графіки залежностей б (f) та в (f), які приведе ні на рисунку 8 та рисунку 8:

Рисунок 7

Рисунок 28

Обчислені величини, вносимо до таблиці 2.6

Таблиця 7

f, Гц

|ZВ|, Ом

569.066

562.41

558.924

558.32

552.79

цВ, рад

— 2.134

— 0.657

— 0.406

— 0.362

— 0.255

б, Нп/км

3.432•

6.656•

9.795•

0.011

0.016

в, рад/км

0.071

0.35

0.688

0.764

1.375

2.3 Розрахунок Апараметрів лінії

Лінію, що має певну довжину l, можна розглядати, як чотириполюсник, А-параметри якого залежать від хвильового опору і коефіцієнта поширення лінії наступним чином:

Для обчислення гіперболічного синуса та косинуса комплексного аргумента =бl+jвl, раціонально використовувати такі формули:

;

Обчислені комплексні величини Апараметрів представляємо в експоненціальній формі та вносимо до таблиці 2.7

Таблиця 8- А-параметри лінії

f, Гц

0.923•еj•(37.172)

1.845•еj•(-153.643)

3.156•еj•(-69.399)

4.06•еj•(36.216)

10.466•еj•(-151.587)

Ом

239.894•еj•(-1.901)

792.414•еj•(179.412)

591.29•еj•(-0.706)

1774еj•(-0.282)

5065•еj•(179.802)

См

0.1 864•еj•(68.717)

0.3 032•еj•(-145.049)

0.5 861•еj•(-70.753)

0.7 211•еj•(38.264)

0.019•еj•(-151.113)

3. Розрахунок фільтра нижніх частот типу — Т (ФНЧ-Т)

3.1 Розрахунок елементів фільтра Обчислюємо величини ємностей та індуктивностей відповідно ідеальних конденсаторів та котушок, з якого складено ФНЧ-Т схеми.

Для цього використовуємо метод розрахунку за характеристичними параметрами фільтра, який полягає у розрахунку параметрів елементів фільтра тільки через задані опір навантаження та частоти зрізу.

Тподібна схема ФНЧ зображена на рисунку 9.

Рисунок 9 — Тподібна схема ФНЧ Проводимо розрахунок елементів фільтра L1, C1 відповідно з формулами (3.1) та (3.2)

(3.1) щзр2= fcp2; щзр2 = 2.073;

С1=

Гн;

С1= 1.581 Ф.

3.2 Розрахунок власних параметрів та А-параметрів фільтра Після обчислення параметрів елементів фільтра стає можливим розрахувати частотні залежності його власних параметрів — власного згасання асф, власного коефіцієнта фази bсф і характеристичних опорів ?х.

Для цього спочатку розраховуємо нормовану частоту:

Щ1=; Щ1=0.1; щ1= f1; щ1=2.073;

Щ2=; Щ2=0.5; щ2= f2; щ2=1.037;

Щ3=; Щ3=0.99; щ3= f3; щ3=2.053;

Щ4=; Щ4=1.1; щ4= f4; щ4=2.281;

Щ5=; Щ5=2; щ5= f5; щ5=4.147;

Власне згасання асф фільтра, власний коефіцієнт фази bсф і характеристичний опір ?х обчислюємо за формулами (3.3),(3.4),(3.5):

aсфі = arch, щ > щзр2 (3.3)

0, 0? щ? щзр2

aсф1 = 0 Нп;

Результати обчислення на інших частотах приведені у таблиці 3.1.

bсфі = arccos, 0? щ? щзр2 (3.4)

щ? щзр2

bсф1= arccos; bсф1=0.2 рад;

Результати обчислення на інших частотах приведені у таблиці 3.1

Перш ніж обчислити значення опору ?х розраховуємо номінальний характеристичний опір фільтра с:

с =; с =;

?х і = с; ?х 1 =; ?х 1 = 606.942 Ом.

Результати обчислення на інших частотах приведені у таблиці 9

Таблиця 9 — Частотні залежності власних параметрів фільтра

f, Гц

асф, Нп

0.887

2.634

bсф,рад

0.2

1.047

2.859

?х, Ом

606.942

528.275

86.051

279.537

За обчисленими даними, які наведені в таблиці 3.1 будуємо графіки розрахунку тракта передачі сигналів залежностей асф(f) та bсф(f), які зображені на рисунку 10 та 11.

Рисунок 10. — графік залежності

Рисунок 11. — графік залежності

Розглянемо узагальнену схему симетричного Тподібного чотириполюсника і розрахуємо значення опорів схеми за формулами (3.5), (3.6). Схема чотириполюсника приведена на рисунку 12.

Рисунок 12 — схема симетричного Тподібного чотириполюсника

?бi=; (3.5)

?аi=; (3.6)

?б1===61

?а1=== -3050

На інших частотах розраховуємо аналогічно і результати заносимо до таблиці 10

Таблиця 10 — Опори для розрахунку А-параметрів ?а та ?б.

?бi, Ом

61j

305j

603.9j

671j

1220j

?аi, Ом

— 3050j

— 610j

— 308.08j

— 277

— 152j

Обчислюємо, А — параметри фільтра за допомогою формули (3.7) і отримані результати заносимо у таблицю 3.3

(3.7)

0.98;

=120.78j;

= 3.279j;

Розрахунок вхідного опору фільтра розраховуємо за формулою (3.8) і в таблицю 3.4 заносимо отримані значення, а також на рисунках 13.

?вх (fі)= (3.8)

?вх (f1)==643.457 Ом.

Таблиця 11

?вх (f1), Ом

?вх (f2), Ом

?вх (f3), Ом

?вх (f4), Ом

?вх (f5), Ом

643.487

559.958

250.712

327.623

Рисунок 13 — графік залежності ?х (f)та ?вх (f)

4. Розрахунок узгоджуючих трансформаторів

4.1 Розрахунок вхідного узгоджуючого трансформатора З метою узгодження величини внутрішнього опору генератора та хвильового опору лінії у тракт включають вхідний узгоджуючий трансформатор.

Рисунок 14 — Схема вхідного узгоджуючого трансформатора Данні для розрахунку:

fН=fЗР1= 35 000 Гц;

fВ= fЗР2=37 000 Гц;

f0=(fН+ fВ)х0,5=36 000 Гц;

RБ==177,9134 Ом;

?а=0,001 Нп;

а0=0,001 Нп;

Розрахунок трансформтора:

а) обчислимо коефіцієнт трансформації:

n= = 0,519;

б) знаходимо активні опори обмоток :

R1=RА(-1)=0,66 Ом;

R2= R1=0,178 Ом;

в) розраховуємо коефіцієнт розсіювання трансформатора:

у= 4=7,575х;

г) знаходимо індуктивності обмоток трансформатора:

L1==0,034 Гн;

L2=х L1=9,041•10-3 Гн;

д) розраховуємо взаємну індуктивність обмоток:

М= =0,017 Гн;

Робоче згасання вхідного трансформатора можна розрахувати за наступною формулою:

;

=

=0,148 Нп;

Таблиця 12 — Робоче згасання на кожній частоті

f, Гц

Нп

0,148

4,776

4,773

4,777

9,329

На рисунку 15 зображена залежність робочих згасань від частоти:

Рисунок 15 — Графік залежності ар від частоти.

За наступними формулами розраховуємо 1, 2, 12.

1=R1+j•2•р?f?L1;

2=R1+j?2?р?f?L2;

12=j?2?р?f?M

Таблиця 13 — результати розрахунків 1, 2, 12

f, Гц

1, Ом

0,66+j•737,534

0,66+j•7417

0,66+j•7584

0,66+j•7755

0,66+j•15 590

2, Ом

0,178+j•198,814

0,178+ j•1999

0,178+ j•2044

0,178+ j•2090

0,178+ j•4203

12, Ом

j•381,

j•23 410

j•46 340

j•51 490

j•93 620

За формулою (4.4) проведемо розрахунок А-параметрів вхідного узгоджуючого трансформатора. В таблицю 4.3 занесемо результати розрахунків.

=1.504−1.336j;

=1.88+7.517j;

= -2.136j;

= 0.95−1.203j;

Аналогічно розраховуємо і на інших частотах.

Таблиця 14

f, Гц

1.054-j•0.1 336

1.054-j•0.2 672

1.054-j•0.1 349

1.054-j•0.1 214

1.054-j•0.6 679

Ом

1.88+j•7.517

1.88+j•37.584

1.88+j•74.417

1.88+j•82.686

1.88+j•150.337

См

— j•0.2 136

— j•0.4 272

— j•0.2 158

— j•0.1 942

— j•0.1 068

0.95 -j•0.1 203

0.95-j•0.2 407

0.95-j•0.1 215

0.95-j•0.1 094

0.95-j•0.6 017

4.2 Розрахунок вихідного узгоджуючого трансформатора На рисунку 16 зображена схема вихідного узгоджую чого трансформатора.

Рисунок 16 — Схема включення вихідного узгоджуючого трансформатора Маємо:

Rа=|В(f0)|=563 Ом;

Rб=|ВХФ(f0)|=580 Ом.

Знаходимо коефіцієнт трансформації :

n=; n= 1.015;

Знаходимо активні опори обмоток :

R1=Ra (-1); R1=0.563 Ом;

R2= R1; R2=0.58 Ом;

Розраховуємо коефіцієнт розсіювання трансформатора:

= 4; =1.603;

Знаходимо індуктивності обмоток трансформатора:

L1=; L1=0.214 Гн;

L2=х L1; L2=0.245 Гн;

Розраховуємо взаємну індуктивність обмоток:

М=; М=0.229 Гн;

Робоче згасання вхідного трансформатора знайдемо за формулою (3.9) і зобразимо його графіком залежності від частоти на рисунку 4.3.

;

=5.016Нп;

На інших частотах розраховуємо аналогічно, дані розрахунку занесемо в таблицю 15

Таблиця 15

f, Гц

Нп

5.016

5.016

5.016

5.016

0.017

Рисунок 17 — Графік залежності ар від частоти.

За формулами (4.1), (4.2), (4.3) проведемо розрахунок опорів 1, 2, 12. Занесемо результати розрахунків в таблицю 16.

1=R1+j?2?р?f?L1 (4.1)

2=R1+j?2?р?f?L2 (4.2)

12=j?2?р?f?M (4.3)

Таблиця 16

f, Гц

1, Ом

0.563+ j•4446

0.563+ j•22 230

0.563+ j•44 020

0.563+ j•48 910

0.563+ j•88 930

2, Ом

0.58+ j•5085

0.58+ j•25 430

0.58+ j•50 340

0.58+ j•55 940

0.58+ j•101 700

12, Ом

j•4751

j•23 760

j•47 040

j•52 260

j•95 030

Таблиця 17

f, Гц

0.936-j•0.1 186

0.936-j•0.2 371

0.936-j•0.1 198

0.936-j•0.1 078

0.936-j•0.5 928

Ом

1.146+j•7.629

1.146+j•38.148

1.146+j•75.532

1.146+j•83.925

1.146+j•152.595

См

— j•0.2 105

— j•0.4 209

— j•0.2 126

— j•0.1 913

— j•0.1 052

1.07-j•0.1 221

1.07-j•0.2 443

1.07-j•0.1 234

1.07-j•0.111

1.07-j•0.6 107

5. Розрахунок частотної залежності робочого згасання тракту передачі

5.1 Визначення величин параметрів узагальненого чотириполюсника і робочого згасання тракту Для розрахунку відповідних величин необхідно спочатку провести розрахунок матриці Апараметрів узагальненого ЧП за формулою (5.1) і розраховані дані занести в таблицю 18.

(А)учп=(А)уп1•(А)лз•(А)уп2= Аyчп Вyчп (5.1)

Таблиця 18

f, Гц

1.029•е-j•86.768

1.302•е-j•93.17

1.794•еj•103.703

1.994•еj•59.061

5.634•еj•157.226

Ом

18.945•е-j•36.851

20.251•е-j•57.433

172.960•е-j•178.835

205.370•еj•26.631

1927.737•е-j•161.759

См

0.2 075•е-j•97.576

0.2 198•е-j•94.339

0.2 524•еj•93.112

0.2 457•еj•67.276

0.5 642•еj•146.48

0.363•е-j•86.365

0.457•е-j•90.938

0.638•еj•107.241

0.690•еj•62.655

2.011•еj•162.133

х1чп та х2чп знаходимо відповідно за формулами (5.2) та (5.3). Результат и розрахунків х1чп та х2чп зведемо в таблицю 5.2.

х1чп (5.2)

х2чп (5.3)

За формулою (5.4) проведемо розрахунок власної сталої передачі узагальненого чотириполюсника gсчп. Результати зведемо до таблиці 19.

gсчп (5.4)

Таблиця 19

f, Гц

х1чп, Ом

413.944•еj•30.161

551.181•еj•17.337

462.172•еj•42.257

526.505•е-j•22.12

516.066•еj•23.467

х2чп, Ом

426.546•еj•30.564

567.93•еj•19.569

476.113•еj•45.706

539.265•е-j•18.525

531.579•еj•28.374

асчп

0.414

1.198

1.699

2.001

2.976

Таблиця 20

f, Гц

gсчп

0.414+j•0.569

1.138+j•0.434

1.699-j•0.852

2.001+j•0.56

2.976+j•0.66

Вхідний і вихідний коефіцієнти відбиття р1 та р2 розраховуємо за формулами (5.5) та (5.6) відповідно. Розрахунки зведемо в таблицю 21.

(5.5)

(5.6)

Таблиця 21

f, Гц

р1

0.215+j•0.238

0.003+j•0.102

0.17-j•0.364

0.086+j•0.086

0.096-j•0.036

р2

0.064-j•0.303

— 0.821-j•0.402

— 0.314 -j•0.11

— 0.467+j•0.158

0.555-j•0.755

Робоче згасання тракту передачі сигналів розраховуємо за формулою (5.7). На рисунку 5.1 зображено графік залежності ар від частоти. Розрахунки зведемо до таблиці 22.

Таблиця 22

f, Гц

ар, Нп

0.343

1.119

1.695

2.595

5.406

Рисунок 18 — Графік залежності ар від частоти.

5.2 Визначення потужності генератора Максимальне згасання в полосі робочих частот тракту передачі:

армахр(fср)=1.695 Нп;

За формулою (5.8) розраховуємо потужність генератора.

Smin=0.001

Sг=0.059 BA.

Sг=2•Smin•e2•Apmax (5.8)

Висновки В ході розрахунку даної курсової роботи, я отримав значення потужності генератора, яке дорівнює Sг=0.059 BA, що дає нам підстави не включати в тракт передачі підсилюючі пристрої, так як потужність генератора менша потрібної потужності (Sг> 100 ВА).

сигнал генератор трансформатор

Список літератури

1. Давиденко М. Г., Методичні вказівки до виконання курсової роботи з теми «Розрахунок тракту передачі сигналів» з дисципліни «Теорія електричних і магнітних кіл»

[текст] / Давиденко М. Г., Кошовий С. В., Блиндюк В. С. — Харків: УкрДАЗТ, 2012. — 18 с.

2. Електротехніка та електромеханіка систем залізничної автоматики: Підручник/ Бабаєв М.М., Давиденко М. Г., Загарій Г.І. -Харків: УкрДАЗТ, 2010. 607с.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою