Розрахунок тракту передачі сигналів
Лінія зв’язку (ЛЗ) — фізичне середовище, по якому передаються інформаційні сигнали апаратури передачі даних і проміжної апаратури. У широкому сенсі — сукупність фізичних ліній і лінійних трактів систем передачі, що мають спільні лінійні споруди, пристрої їх обслуговування і спільне середовище поширення. Визначення величин параметрів узагальненого чотириполюсника і робочого згасання тракту Для… Читати ще >
Розрахунок тракту передачі сигналів (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Курсова робота Теорія електричних і магнітних кіл На тему: РОЗРАХУНОК ТРАКТУ ПЕРЕДАЧІ СИГНАЛІВ
Зміст Вступ
1. Структура тракту передачі сигналів
2. Розрахунок частотних характеристик лінії зв’язку
2.1 Визначення величин первинних параметрів лінії
2.2 Розрахунок хвильового опору і коефіцієнта поширення лінії
2.3 Розрахунок А-параметрів лінії
3. Розрахунок фільтра
3.1 Розрахунок елементів фільтра
3.2 Розрахунок власних параметрів та А-параметрів фільтра
4. Розрахунок узгоджуючи трансформаторів
4.1 Розрахунок вхідного узгоджуючого трансформатора
4.2 Розрахунок вихідного узгоджуючого трансформатора
5. Розрахунок робочого згасання тракту передачі і визначення потужності генератора
5.1 Визначення величини параметрів узагальненого чотириполюсника і робочого згасання тракту передачі
5.2 Визначення потужності генератора
Висновки
Список літератури
Вступ У сучасних мережах зв’язку використовуються аналогові та цифрові системи передачі (СП) з тенденцією поступового переходу до застосування тільки цифрових систем. Однак чекає тривалий період співіснування на мережах зв’язку аналогових і цифрових систем, коли велика кількість з'єднань буде встановлюватися з використанням обох технологій. Для забезпечення в цих умовах заданих характеристик каналів і трактів, що гарантують високу якість передачі інформації, принципи проектування цифрових і аналогових систем передачі повинні бути сумісні.
Лінія зв’язку (ЛЗ) — фізичне середовище, по якому передаються інформаційні сигнали апаратури передачі даних і проміжної апаратури. У широкому сенсі - сукупність фізичних ліній і лінійних трактів систем передачі, що мають спільні лінійні споруди, пристрої їх обслуговування і спільне середовище поширення.
Тракт — сукупність обладнання та середовища, що формують спеціалізовані канали мають певні стандартні показники: смуга частот, швидкість передавання тощо. Тракт є важливою гілкою системи зв’язку.
Метою виконання даної курсової роботи є закріплення, поповнення та систематизація знань в процесі самостійної роботи при розрахунку тракта передачі сигналів.
1 Структурна схема тракту передачі сигналів Тракт передачі сигналу-це сукупність пристроїв, що забезпечують проходження електричного сигналу від передавача до приймача.
До входу фільтра підключають навантаження, яке в загальному випадку представляють у вигляді еквівалентного опору навантаження Zн.
Подальший розрахунок полягає у визначенні А-параметрів чотириполюсника, паралельно з цими основними розрахунками розраховуються частотні характеристики каскадів тракту.
В таблиці 1 наведені дані для розрахунку тракту на базі рейкового кола повітряної лінії. На рисунку 1 приведена структурна схема тракту передачі сигналів, де УП1, УП2-узгоджуючі пристрої, Ф-фільтр.
Таблиця 1 — Варіант вихідних даних для розрахунку тракту на базі рейкового кола повітряної лінії
№ варіанта | Вид лінії | Довжина лінії, км | Вид фільтра | Rн, Ом | Fзр1, кГц | Fзр2, кГц | Rg, Ом | |
мд | НЧ, Т | ———; | ||||||
Рисунок 1 — Структурна схема тракту передачі сигналів Розраховуємо на п’ятьох частотах, коли у тракт включено фільтр нижніх частот:
f1=0.1•fcp2=0.1•33 000=3300 Гц;
f2=0.5•fcp2=0.5•33 000=16500 Гц;
f3=0.99•fcp2=0.99•33 000=326700 Гц;
f4=1.1•fcp2=1.1•33 000=36300 Гц;
f5=2•fcp2=2•33 000=66000 Гц;
2. Розрахунок частотних характеристик лінії зв’язку
2.1 Визначення величин первинних параметрів лінії
В таблиці 2 наведені значення величин первинних параметрів типової повітряної лінії.
Таблиця 2 — Величини параметрів типових повітряних ліній
Вид лінії та параметри | Частота, кГц | |||||
Активний опір, R, Ом/км | 3,02 | 3,72 | 4,98 | 6,74 | 9,1 | |
Індуктивність L, мГн/км | 1,936 | 1,934 | 1,92 | 1,881 | 1,868 | |
Провідність ізоляції, G, мкСм/км | 1,0 | 1,75 | 3,0 | 5,5 | 11,5 | |
Ємність, С, мкФ/км | ||||||
Опираючись на таблицю 2, будуємо графіки частотних залежності первинних параметрів лінії:
Таблиця 3 — Індуктивність L.
L0(f1), Гн/км | L0(f2), Гн/км | L0(f3), Гн/км | L0(f4), Гн/км | L0(f5), Гн/км | |
1.936•10-3 | 1.897•10-3 | 1.874•10-3 | 1.87•10-3 | 1.833•10-3 | |
Рисунок 3
Таблиця 4 — Провідність ізоляції
G0(f1), См/км | G0(f2), См/км | G0(f3), См/км | G0(f4), См/км | G0(f5), См/км | |
1.4•10-6 | 4.7•10-6 | 8.8•10-6 | 10.3•10-6 | 17.8•10-6 | |
Рисунок 4
C0(f1,…, f5)=6•10-9 Ф/км;
2.2 Розрахунок хвильового опору і коефіцієнта поширення лінії
Для кожної з вибраних f частот, обчислюємо величину хвильового опору лінії (f) за формулою:
ві(fi),
де, Roi, Loi, Goi, Coi — величини первинних параметрів лінії на частоті fi
в1(f1) Ом;
На інших частотах розраховуємо аналогічно і результати запишемо у таблицю 5.
Таблиця 5. Хвильовий опір
в1(f1) | в2(f2) | в3(f3) | в4(f4) | в5(f5) | |
За обчисленими будуємо графіки залежності та, які представлені на рисунку 5 та рисунку 5
Рисунок 5 — залежність фази
Рисунок 6. Залежність хвильового опору від частоти від частоти
Обчислюємо коефіцієнт поширення лінії на кожній з вибраних частот за формулою:
де, — величина коефіцієнта поширення лінії на частоті fі
Обчислені комплексні величини представляємо у алгебраїчній формі, як
— кілометричний коефіцієнт фази лінії, рад/км;
(f1)=3.432•+j•0.071;
Результати обчислень на інших частотах приведені в таблиці 2.5
Таблиця 6- Коефіцієнт поширення лінії
(f1) | (f2) | (f3) | (f4) | (f5) | |
3.432•+j•0.071 | 6.656•+j•0.35 | 9.795•+j•0.688 | 0.011+j•0.764 | 0.016+j•1.375 | |
За обчисленими даними будуємо графіки залежностей б (f) та в (f), які приведе ні на рисунку 8 та рисунку 8:
Рисунок 7
Рисунок 28
Обчислені величини, вносимо до таблиці 2.6
Таблиця 7
f, Гц | ||||||
|ZВ|, Ом | 569.066 | 562.41 | 558.924 | 558.32 | 552.79 | |
цВ, рад | — 2.134 | — 0.657 | — 0.406 | — 0.362 | — 0.255 | |
б, Нп/км | 3.432• | 6.656• | 9.795• | 0.011 | 0.016 | |
в, рад/км | 0.071 | 0.35 | 0.688 | 0.764 | 1.375 | |
2.3 Розрахунок Апараметрів лінії
Лінію, що має певну довжину l, можна розглядати, як чотириполюсник, А-параметри якого залежать від хвильового опору і коефіцієнта поширення лінії наступним чином:
Для обчислення гіперболічного синуса та косинуса комплексного аргумента =бl+jвl, раціонально використовувати такі формули:
;
Обчислені комплексні величини Апараметрів представляємо в експоненціальній формі та вносимо до таблиці 2.7
Таблиця 8- А-параметри лінії
f, Гц | ||||||
0.923•еj•(37.172) | 1.845•еj•(-153.643) | 3.156•еj•(-69.399) | 4.06•еj•(36.216) | 10.466•еj•(-151.587) | ||
Ом | 239.894•еj•(-1.901) | 792.414•еj•(179.412) | 591.29•еj•(-0.706) | 1774еj•(-0.282) | 5065•еj•(179.802) | |
См | 0.1 864•еj•(68.717) | 0.3 032•еj•(-145.049) | 0.5 861•еj•(-70.753) | 0.7 211•еj•(38.264) | 0.019•еj•(-151.113) | |
3. Розрахунок фільтра нижніх частот типу — Т (ФНЧ-Т)
3.1 Розрахунок елементів фільтра Обчислюємо величини ємностей та індуктивностей відповідно ідеальних конденсаторів та котушок, з якого складено ФНЧ-Т схеми.
Для цього використовуємо метод розрахунку за характеристичними параметрами фільтра, який полягає у розрахунку параметрів елементів фільтра тільки через задані опір навантаження та частоти зрізу.
Тподібна схема ФНЧ зображена на рисунку 9.
Рисунок 9 — Тподібна схема ФНЧ Проводимо розрахунок елементів фільтра L1, C1 відповідно з формулами (3.1) та (3.2)
(3.1) щзр2= fcp2; щзр2 = 2.073;
С1=
Гн;
С1= 1.581 Ф.
3.2 Розрахунок власних параметрів та А-параметрів фільтра Після обчислення параметрів елементів фільтра стає можливим розрахувати частотні залежності його власних параметрів — власного згасання асф, власного коефіцієнта фази bсф і характеристичних опорів ?х.
Для цього спочатку розраховуємо нормовану частоту:
Щ1=; Щ1=0.1; щ1= f1; щ1=2.073;
Щ2=; Щ2=0.5; щ2= f2; щ2=1.037;
Щ3=; Щ3=0.99; щ3= f3; щ3=2.053;
Щ4=; Щ4=1.1; щ4= f4; щ4=2.281;
Щ5=; Щ5=2; щ5= f5; щ5=4.147;
Власне згасання асф фільтра, власний коефіцієнт фази bсф і характеристичний опір ?х обчислюємо за формулами (3.3),(3.4),(3.5):
aсфі = arch, щ > щзр2 (3.3)
0, 0? щ? щзр2
aсф1 = 0 Нп;
Результати обчислення на інших частотах приведені у таблиці 3.1.
bсфі = arccos, 0? щ? щзр2 (3.4)
щ? щзр2
bсф1= arccos; bсф1=0.2 рад;
Результати обчислення на інших частотах приведені у таблиці 3.1
Перш ніж обчислити значення опору ?х розраховуємо номінальний характеристичний опір фільтра с:
с =; с =;
?х і = с; ?х 1 =; ?х 1 = 606.942 Ом.
Результати обчислення на інших частотах приведені у таблиці 9
Таблиця 9 — Частотні залежності власних параметрів фільтра
f, Гц | ||||||
асф, Нп | 0.887 | 2.634 | ||||
bсф,рад | 0.2 | 1.047 | 2.859 | |||
?х, Ом | 606.942 | 528.275 | 86.051 | 279.537 | ||
За обчисленими даними, які наведені в таблиці 3.1 будуємо графіки розрахунку тракта передачі сигналів залежностей асф(f) та bсф(f), які зображені на рисунку 10 та 11.
Рисунок 10. — графік залежності
Рисунок 11. — графік залежності
Розглянемо узагальнену схему симетричного Тподібного чотириполюсника і розрахуємо значення опорів схеми за формулами (3.5), (3.6). Схема чотириполюсника приведена на рисунку 12.
Рисунок 12 — схема симетричного Тподібного чотириполюсника
?бi=; (3.5)
?аi=; (3.6)
?б1===61
?а1=== -3050
На інших частотах розраховуємо аналогічно і результати заносимо до таблиці 10
Таблиця 10 — Опори для розрахунку А-параметрів ?а та ?б.
?бi, Ом | 61j | 305j | 603.9j | 671j | 1220j | |
?аi, Ом | — 3050j | — 610j | — 308.08j | — 277 | — 152j | |
Обчислюємо, А — параметри фільтра за допомогою формули (3.7) і отримані результати заносимо у таблицю 3.3
(3.7)
0.98;
=120.78j;
= 3.279j;
Розрахунок вхідного опору фільтра розраховуємо за формулою (3.8) і в таблицю 3.4 заносимо отримані значення, а також на рисунках 13.
?вх (fі)= (3.8)
?вх (f1)==643.457 Ом.
Таблиця 11
?вх (f1), Ом | ?вх (f2), Ом | ?вх (f3), Ом | ?вх (f4), Ом | ?вх (f5), Ом | |
643.487 | 559.958 | 250.712 | 327.623 | ||
Рисунок 13 — графік залежності ?х (f)та ?вх (f)
4. Розрахунок узгоджуючих трансформаторів
4.1 Розрахунок вхідного узгоджуючого трансформатора З метою узгодження величини внутрішнього опору генератора та хвильового опору лінії у тракт включають вхідний узгоджуючий трансформатор.
Рисунок 14 — Схема вхідного узгоджуючого трансформатора Данні для розрахунку:
fН=fЗР1= 35 000 Гц;
fВ= fЗР2=37 000 Гц;
f0=(fН+ fВ)х0,5=36 000 Гц;
RБ==177,9134 Ом;
?а=0,001 Нп;
а0=0,001 Нп;
Розрахунок трансформтора:
а) обчислимо коефіцієнт трансформації:
n= = 0,519;
б) знаходимо активні опори обмоток :
R1=RА(-1)=0,66 Ом;
R2= R1=0,178 Ом;
в) розраховуємо коефіцієнт розсіювання трансформатора:
у= 4=7,575х;
г) знаходимо індуктивності обмоток трансформатора:
L1==0,034 Гн;
L2=х L1=9,041•10-3 Гн;
д) розраховуємо взаємну індуктивність обмоток:
М= =0,017 Гн;
Робоче згасання вхідного трансформатора можна розрахувати за наступною формулою:
;
=
=0,148 Нп;
Таблиця 12 — Робоче згасання на кожній частоті
f, Гц | ||||||
Нп | 0,148 | 4,776 | 4,773 | 4,777 | 9,329 | |
На рисунку 15 зображена залежність робочих згасань від частоти:
Рисунок 15 — Графік залежності ар від частоти.
За наступними формулами розраховуємо 1, 2, 12.
1=R1+j•2•р?f?L1;
2=R1+j?2?р?f?L2;
12=j?2?р?f?M
Таблиця 13 — результати розрахунків 1, 2, 12
f, Гц | ||||||
1, Ом | 0,66+j•737,534 | 0,66+j•7417 | 0,66+j•7584 | 0,66+j•7755 | 0,66+j•15 590 | |
2, Ом | 0,178+j•198,814 | 0,178+ j•1999 | 0,178+ j•2044 | 0,178+ j•2090 | 0,178+ j•4203 | |
12, Ом | j•381, | j•23 410 | j•46 340 | j•51 490 | j•93 620 | |
За формулою (4.4) проведемо розрахунок А-параметрів вхідного узгоджуючого трансформатора. В таблицю 4.3 занесемо результати розрахунків.
=1.504−1.336j;
=1.88+7.517j;
= -2.136j;
= 0.95−1.203j;
Аналогічно розраховуємо і на інших частотах.
Таблиця 14
f, Гц | ||||||
1.054-j•0.1 336 | 1.054-j•0.2 672 | 1.054-j•0.1 349 | 1.054-j•0.1 214 | 1.054-j•0.6 679 | ||
Ом | 1.88+j•7.517 | 1.88+j•37.584 | 1.88+j•74.417 | 1.88+j•82.686 | 1.88+j•150.337 | |
См | — j•0.2 136 | — j•0.4 272 | — j•0.2 158 | — j•0.1 942 | — j•0.1 068 | |
0.95 -j•0.1 203 | 0.95-j•0.2 407 | 0.95-j•0.1 215 | 0.95-j•0.1 094 | 0.95-j•0.6 017 | ||
4.2 Розрахунок вихідного узгоджуючого трансформатора На рисунку 16 зображена схема вихідного узгоджую чого трансформатора.
Рисунок 16 — Схема включення вихідного узгоджуючого трансформатора Маємо:
Rа=|В(f0)|=563 Ом;
Rб=|ВХФ(f0)|=580 Ом.
Знаходимо коефіцієнт трансформації :
n=; n= 1.015;
Знаходимо активні опори обмоток :
R1=Ra (-1); R1=0.563 Ом;
R2= R1; R2=0.58 Ом;
Розраховуємо коефіцієнт розсіювання трансформатора:
= 4; =1.603;
Знаходимо індуктивності обмоток трансформатора:
L1=; L1=0.214 Гн;
L2=х L1; L2=0.245 Гн;
Розраховуємо взаємну індуктивність обмоток:
М=; М=0.229 Гн;
Робоче згасання вхідного трансформатора знайдемо за формулою (3.9) і зобразимо його графіком залежності від частоти на рисунку 4.3.
;
=5.016Нп;
На інших частотах розраховуємо аналогічно, дані розрахунку занесемо в таблицю 15
Таблиця 15
f, Гц | ||||||
Нп | 5.016 | 5.016 | 5.016 | 5.016 | 0.017 | |
Рисунок 17 — Графік залежності ар від частоти.
За формулами (4.1), (4.2), (4.3) проведемо розрахунок опорів 1, 2, 12. Занесемо результати розрахунків в таблицю 16.
1=R1+j?2?р?f?L1 (4.1)
2=R1+j?2?р?f?L2 (4.2)
12=j?2?р?f?M (4.3)
Таблиця 16
f, Гц | ||||||
1, Ом | 0.563+ j•4446 | 0.563+ j•22 230 | 0.563+ j•44 020 | 0.563+ j•48 910 | 0.563+ j•88 930 | |
2, Ом | 0.58+ j•5085 | 0.58+ j•25 430 | 0.58+ j•50 340 | 0.58+ j•55 940 | 0.58+ j•101 700 | |
12, Ом | j•4751 | j•23 760 | j•47 040 | j•52 260 | j•95 030 | |
Таблиця 17
f, Гц | ||||||
0.936-j•0.1 186 | 0.936-j•0.2 371 | 0.936-j•0.1 198 | 0.936-j•0.1 078 | 0.936-j•0.5 928 | ||
Ом | 1.146+j•7.629 | 1.146+j•38.148 | 1.146+j•75.532 | 1.146+j•83.925 | 1.146+j•152.595 | |
См | — j•0.2 105 | — j•0.4 209 | — j•0.2 126 | — j•0.1 913 | — j•0.1 052 | |
1.07-j•0.1 221 | 1.07-j•0.2 443 | 1.07-j•0.1 234 | 1.07-j•0.111 | 1.07-j•0.6 107 | ||
5. Розрахунок частотної залежності робочого згасання тракту передачі
5.1 Визначення величин параметрів узагальненого чотириполюсника і робочого згасання тракту Для розрахунку відповідних величин необхідно спочатку провести розрахунок матриці Апараметрів узагальненого ЧП за формулою (5.1) і розраховані дані занести в таблицю 18.
(А)учп=(А)уп1•(А)лз•(А)уп2= Аyчп Вyчп (5.1)
Таблиця 18
f, Гц | ||||||
1.029•е-j•86.768 | 1.302•е-j•93.17 | 1.794•еj•103.703 | 1.994•еj•59.061 | 5.634•еj•157.226 | ||
Ом | 18.945•е-j•36.851 | 20.251•е-j•57.433 | 172.960•е-j•178.835 | 205.370•еj•26.631 | 1927.737•е-j•161.759 | |
См | 0.2 075•е-j•97.576 | 0.2 198•е-j•94.339 | 0.2 524•еj•93.112 | 0.2 457•еj•67.276 | 0.5 642•еj•146.48 | |
0.363•е-j•86.365 | 0.457•е-j•90.938 | 0.638•еj•107.241 | 0.690•еj•62.655 | 2.011•еj•162.133 | ||
х1чп та х2чп знаходимо відповідно за формулами (5.2) та (5.3). Результат и розрахунків х1чп та х2чп зведемо в таблицю 5.2.
х1чп (5.2)
х2чп (5.3)
За формулою (5.4) проведемо розрахунок власної сталої передачі узагальненого чотириполюсника gсчп. Результати зведемо до таблиці 19.
gсчп (5.4)
Таблиця 19
f, Гц | ||||||
х1чп, Ом | 413.944•еj•30.161 | 551.181•еj•17.337 | 462.172•еj•42.257 | 526.505•е-j•22.12 | 516.066•еj•23.467 | |
х2чп, Ом | 426.546•еj•30.564 | 567.93•еj•19.569 | 476.113•еj•45.706 | 539.265•е-j•18.525 | 531.579•еj•28.374 | |
асчп | 0.414 | 1.198 | 1.699 | 2.001 | 2.976 | |
Таблиця 20
f, Гц | ||||||
gсчп | 0.414+j•0.569 | 1.138+j•0.434 | 1.699-j•0.852 | 2.001+j•0.56 | 2.976+j•0.66 | |
Вхідний і вихідний коефіцієнти відбиття р1 та р2 розраховуємо за формулами (5.5) та (5.6) відповідно. Розрахунки зведемо в таблицю 21.
(5.5)
(5.6)
Таблиця 21
f, Гц | ||||||
р1 | 0.215+j•0.238 | 0.003+j•0.102 | 0.17-j•0.364 | 0.086+j•0.086 | 0.096-j•0.036 | |
р2 | 0.064-j•0.303 | — 0.821-j•0.402 | — 0.314 -j•0.11 | — 0.467+j•0.158 | 0.555-j•0.755 | |
Робоче згасання тракту передачі сигналів розраховуємо за формулою (5.7). На рисунку 5.1 зображено графік залежності ар від частоти. Розрахунки зведемо до таблиці 22.
Таблиця 22
f, Гц | ||||||
ар, Нп | 0.343 | 1.119 | 1.695 | 2.595 | 5.406 | |
Рисунок 18 — Графік залежності ар від частоти.
5.2 Визначення потужності генератора Максимальне згасання в полосі робочих частот тракту передачі:
армах=ар(fср)=1.695 Нп;
За формулою (5.8) розраховуємо потужність генератора.
Smin=0.001
Sг=0.059 BA.
Sг=2•Smin•e2•Apmax (5.8)
Висновки В ході розрахунку даної курсової роботи, я отримав значення потужності генератора, яке дорівнює Sг=0.059 BA, що дає нам підстави не включати в тракт передачі підсилюючі пристрої, так як потужність генератора менша потрібної потужності (Sг> 100 ВА).
сигнал генератор трансформатор
Список літератури
1. Давиденко М. Г., Методичні вказівки до виконання курсової роботи з теми «Розрахунок тракту передачі сигналів» з дисципліни «Теорія електричних і магнітних кіл»
[текст] / Давиденко М. Г., Кошовий С. В., Блиндюк В. С. — Харків: УкрДАЗТ, 2012. — 18 с.
2. Електротехніка та електромеханіка систем залізничної автоматики: Підручник/ Бабаєв М.М., Давиденко М. Г., Загарій Г.І. -Харків: УкрДАЗТ, 2010. 607с.