Проектування лінійної телефонної мережі МТМ

Міністерство освіти і науки України Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка Кафедра комп’ютерної інженерії

Курсовий проект з навчальної дисципліни:

«Лінійні споруди зв’язку»

на тему:

«Проектування лінійної телефонної мережі МТМ»

Виконав:

студент 402-ТТ групи Казидуб О.О.

Варіант№ 3

Перевірив:

Старший викладач Ляшевський В.Г.

Полтава 2013

ЗМІСТ Вступ

Варіант завдання та вихідні дані

1. Визначення основних параметрів телефонної мережі житлового району міста

2. Розробка схеми магістральної розподільчої мережі ТЛФ кабельної каналізації

3. Розрахунок основних техніко-економічних показників лінійних споруд МТМ

Висновок

Список використаної літератури ВСТУП Основними завданнями, що стоять перед галуззю зв’язку на міській телефонній мережі (МТМ), є поліпшення характеристик якості обслуговування і надання нових видів послуг зв’язку в зручній для абонентів мережі формі. Також важливо мінімізувати витрати при будівництві нових споруд зв’язку.

Ці завдання можуть бути вирішені шляхом установки на мережі досконаліших телефонних станцій, з використанням волоконно-оптичних систем передачі інформації і більш широкого застосування цифрових систем передачі.

В області надання нових послуг зв’язку як один з найбільш оптимальних варіантів може бути розглянутий перехід до інтелектуальної мережі, що дасть можливість необмеженого зростання числа видів послуг при використанні транспортної телефонної мережі загального користування.

У ході даного курсового проектування потрібно спроектувати лінійні телефонну мережу МТМ в заданому районі проектування.

Проектування має забезпечувати :

— реалізацію досягнень науки, техніки і передового вітчизняного та зарубіжного досвіду з тим, щоб побудовані об'єкти до часу введення їх у дію були технічно передовими;

— високу ефективність капітальних вкладень;

— високий техніко-економічний рівень проектуючих об'єктів, підвищення продуктивності праці і скорочення витрат матеріальних ресурсів при будівництві та експлуатації;

— відповідний рівень автоматизації системи управління підприємствами та технологічними процесами;

— використання винаходів в області технології виробництва, обладнання, будівельних конструкцій і матеріалів.

ВИХІДНІ ДАНІ

1. План забудови житлового району міста П-1.

2. Чисельність населення міста в поточному році Н (0) = 9500 чоловік.

3. Чисельність робітників підприємств Н (р) = 1000 чоловік.

1. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЕЛЕФОННОЇ МЕРЕЖІ ЖИТЛОВОГО РАЙОНУ МІСТА Розрахунок оптимальної номерної ємності МТМ житлового масиву Проектування МТМ здійснюється для перспективного періоду. Чисельність населення для перспективного періоду здійснюється:

(1.1)

де — чисельність населення для поточного року;

Р — середньорічний приріст населення, (1−2)%;

t — період перспективного проектування, 20 років.

= 14 116? 14 200 чол.

Загальна ємність МТМ:

Розрахунок номерної ємності МТМ здійснюється виходячи з того, що в кожній квартирі встановлюється телефонний апарат. Споживачами номерної ємності МТМ є:

— населення міста;

— робоче підприємство;

— сектор обслуговування;

— таксофони.

Кількість абонентів квартирного сектора визначаються:

(1.2)

— середній нормативний показник телефонної щільності по квартирному сектору (25−30% від загальної чисельності населення в перспективному році).

=3550.

Кількість абонентів підприємств визначаються:

(1.3)

— середній нормативний показник телефонної щільності по виробничому сектору (10−15% від загальної чисельності робітників і службовців).

— чисельність робітників підприємств.

Кількість абонентів сектора обслуговування визначаються:

(1.4)

— середній нормативний показник телефонної щільності по сектору обслуговування (15−25% від кількості населення в сфері обслуговування).

— за статистикою становить 25−30% від чисельності міста.

= 3550

=710

Кількість телефонів автоматів:

(1.5)

— середній нормативний показник телефонної щільності таксофонів (2−4% від кількості квартирних абонентів).

=71

Загальна номерна ємність:

(1.6)

3550+100+710+71=4431

Визначення центру ТЛФ навантаження (місця розміщення АТС):

Для знаходження центру ТЛФ навантаження необхідно використовувати наступний спосіб:

На плані забудови міста із зазначенням ТЛФ кладемо лінійку паралельно, переважно напрямку вулиць (паралельно вулиці Шкільна) і переміщаємо її паралельно самій собі до тих пір, поки вона не розділить загальне число абонентів приблизно на 2 рівні частини. Лінія проведена по лінійці становить вісь Х, поклавши лінійку перпендикулярно і повторивши процес, отримаємо координатну вісь У. Точка перетину осей вказує центр ТЛФ навантаження.

Як видно з плану забудови міста АТС доцільно розмістити на 1-му поверсі будівлі по вул. Виноградна, 14 (АТС-201).

Розробка списку вводів проектованої АТС і картки вводу кабелів у будівлю:

На Україні застосовується шафова система побудови лінійної системи МТМ з виділенням зони прямого живлення.

Для виділення зони прямого живлення проводимо коло, радіусом 500 м на місцевості або 5 см на плані. Всі будівлі, які розміщуються всередині кола, будуть безпосередньо підключені до АТС. Будинки поза цим колом — до АТС через РШ.

На МТМ найбільш активно використовують РШ-1200 або РШ-600. Поза зоною прямого живлення будемо використовувати РШ-1200 або РШ-600.

Складання списку проектованих кабельних вводів:

На плані району розставимо шафи із зазначенням їх номерів, АТС занумеруєм як АТС-201. Після розміщення шаф на плані міста складається список проектованих кабельних вводів АТС-201.

Таблиця1.1.Список проектованих кабельних вводів

Картка вводу (для будівель)

1 під'їзд 2 під'їзд

Об'єм робіт:

— прокладка кабеля в трубах і каналах проводки ТППтелефонний; поліетиленова ізоляція, поліетиленова оболонка. Приймаємо відстань між під'їздами — 10 м, між етажами — 3 м.

ТПП 50×2 — 10 м ТПП 30×2 — 10 м ТПП 20×2 — 15 м ТПП 10×2 — 70 м

— монтаж розгалуджуючих муфт — 3шт.

— установка розподільчих коробок — 6шт.

— ввід кабеля в будівлю — 2шт.

Картка вводу (для будівель)

1 під'їзд 2 під'їзд 3 під'їзд 4 під'їзд Об'єм робіт:

— прокладка кабеля в трубах і каналах проводки ТППтелефонний; поліетиленова ізоляція, поліетиленова оболонка. Приймаємо відстань між під'їздами — 10 м, між етажами — 3 м.

ТПП 100×2 — 5 м ТПП 50×2 — 25 м ТПП 30×2 — 31 м ТПП 20×2 — 10 м ТПП 10×2 — 159 м

— монтаж розгалуджуючих муфт — 6шт.

— установка розподільчих коробок — 11шт.

— ввід кабеля в будівлю — 2шт.

Картка вводу (для будівель)

1 під. 2 під. 3 під. 4 під. 5 під. 6 під. 7 під. 8 під.

Об'єм робіт:

— прокладка кабеля в трубах і каналах проводки ТППтелефонний; поліетиленова ізоляція, поліетиленова оболонка. Приймаємо відстань між під'їздами — 10 м, між етажами — 3 м.

ТПП 50×2 — 5 м ТПП 30×2 — 45 м ТПП 20×2 — 65 м ТПП 10×2 — 142 м

— монтаж розгалуджуючих муфт — 4шт.

— установка розподільчих коробок — 8шт.

— ввід кабеля в будівлю — 2шт.

Розраховуємо наведену ємність розподільчої мережі

Підставою для розрахунку ємності розподільної мережі є так звана наведена номерна ємність, яка розраховується:

Nпр= N0+ Nпп+ Nсл (1.7)

N0 — загальна номерна ємність;

Nпп — прямі дроти, Nпп = (0,05 … 0,1) N0;

Nсл — з'єднувальні лінії з комутаційного устаткування (Nсл = 0).

Nпр=4431+0,05Ч4431+0=4431+221=4652

Підсумки розрахунку наведеної номерної ємності зведені в таблицю1.2, що є підставою для розрахунку проектованої кабельної мережі.

Таблица 1.2.

Для розрахунку ємності розподільчої мережі наведену ємність МТМ ділять на 2 частини:

Nпр1=780*1,15=897 — наведена номерна ємність абонентів зони прямого живлення.

Nпр2=(4652−897)*1,15=4319 — наведена номерна ємність абонентів, що знаходяться поза зоною прямого живлення.

Визначимо обсяг робіт від розподільної мережі АТС-201:

Кількість будинків на плані забудови міста:

— 21шт. — 24шт.

Будинкова довжина кабелю:

ТПП 100×2 — 105 м; ТПП 20×2 — 635 м;

ТПП 50×2 — 770 м; ТПП 10×2 — 5161 м;

ТПП 30×2 — 936 м.

Довжина кабелю розподільчої мережі:

ТПП 100×2 — 2130 м; ТПП 50×2 — 3080 м; ТПП 10×2 — 5210 м.

2. РОЗРОБКА СХЕМИ МАГІСТРАЛЬНОЇ РОЗПОДІЛЬЧОЇ МЕРЕЖІ ТЛФ КАБЕЛЬНОЇ КАНАЛІЗАЦІЇ

Розраховуємо ємність магістральної кабельної мережі АТС-201:

(2.1)

(2.2)

г — коефіцієнт, що враховує проектний запас;

Nпр1- кількість абонентів, які включені в АТС в зоні прямого живлення;

Nпр2- кількість абонентів поза зоною прямого живлення.

М1 =897Ч1,02=915

М2 =4319Ч1,02=4406

М = М1 + М2 = 915+4406=5321

Для розподілу загальної ємності магістральної мережі по шафовим районам і зоні прямого живлення складають відомість розподілу магістральних пар.

Таблица 2.1.

Розраховуємо діаметр жили кабелю для магістральної та розподільної мереж і вибираємо тип кабелю:

ТПП — телефонний; поліетиленова ізоляція, поліетиленова оболонка; екран з алюмінієвої стрічки. Для прокладки у каналізації.

Допустиме кілометричне загасання:

(2.3)

де l — відстань до самого віддаленого абонента 2,9 км.

Вибираємо dжили = 0,4 мм.

Прилади АТС, вимоги до параметрів абонентської лінії:

Координатна АТС:

Rшлейфа АЛ <1000 Ом Сємність АЛ <0,5 мкФ Розраховуємо опір шлейфа і ємність проектованої абонентської лінії (враховуючи, що для кабелів ТПП з діаметром жили 0,4 мм, маємо R=148 Ом/км, С=50 нФ/км):

Rшлейфа АЛ = R * l = 148 * 2,9 = 429,2Ом <1000 Ом Сємність АЛ = С * l= 50 * 2,9= 145 нФ=0,145 мкФ <0,5 мкФ Проектована абонентська лінія задовольняє вимогам АТС.

Розподіл на магістральній мережі АТС-201:

Дані для відомості розподілу магістральних пар є основними для розробки схеми магістральної мережі. Вона розробляється на кресленні без масштабу, проте необхідно дотримуватися розташування кабелів, пропорційність довжини і приблизну конфігурацію території обслуговування АТС-201.

Вказуємо на кресленні місце положення РШ і споживачів у зоні прямого живлення; потреба в магістральних парах для кожного РШ і в зоні прямого живлення.

Побудова телефонної кабельної каналізації:

Будівництво кабельної каналізації пов’язано з розкриттям покриття тротуарів, порушенням зелених насаджень, зупинкою транспорту. Тому витрати праці та вартість по відновленню покриттів перевищує вартість ТЛФ каналізації.

Розробляємо схему ТЛФ кабельної каналізації АТС — 201. Ця схема є основним документом, на підставі якого визначається довжина магістральних та розподільчих кабелів.

Ця схема розробляється на підставі відомості розподілу магістральних і розподільних пар, схеми магістральної мережі і плану забудови міста.

Розрахунок ємності каналів ТЛФ кабельної каналізації проводять по формулі:

(2.4)

де:

Р — необхідна кількість магістральних і розподільних пар на даній ділянці;

К — середня кількість пар, що припадає на 1 канал (оптимальне завантаження каналу).

Розробляється таблиця розрахунку кількості каналів і колодязів магістральної мережі, де: Ст — станційні колодязі; ККС-1−1канал; ККС-3−3-6 каналів; ККС-2−1-2 канали; ККС-4−7-12 каналів.

Таблиця 2.2.

Рис. 2.1. Схема магістральної мережі АТС-201

Рис. 2.2. Схема телефонної кабельної каналізації АТС-201

3. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЛІНІЙНИХ СПОРУД МТМ Основним документом, на підставі якого здійснюється планування капітальних вкладень в будівництво МТМ, є кошторис.

У кошторисі виділяють 3 розділи будівельно-монтажних робіт:

1. Будівництво телефонної каналізації.

2. Монтажні роботи магістрального та розподільного кабелю.

3. Вартість обладнання.

Для складання кошторису використовуються документи:

— Обсяг робіт з розподільчої мережі, магістральної мережі та кабельної каналізації, прокладки та монтажу магістральних і розподільних кабелів;

— Укрупнені кошторисні норми на проведення робіт.

Розрахунок цін на будівельні, монтажні роботи та обладнання лінійних споруд електрозв’язку МТМ:

Таблица 3.1.

Визначення окупності проекту на будівництво й монтаж лінійних споруд МТМ:

— витрати в співвідношенні на 1 телефонний номер, де К — загальні витрати по кошторису (К=1 323 646грн), а NПР=4652.

КПР==284,5грн.

Ємність АТС-201 = 5000 номерів.

Витрати на лінійно-кабельні споруди при середній довжині абонентської лінії 1,8 км = 79,2грн, а коефіцієнт дорівнює 0,79, отже:

=79,2*0,79=62,57 грн.

ВИСНОВОК На даному курсовому проектові було проведено проектування лінійної телефонної мережі МТМ.

Проектування здійснювалося наступним чином. Спочатку було визначено основні параметри телефонної мережі житлового району міста, такі як загальну ємність МТМ (сюди входили квартирні абоненти, абоненти підприємств, абоненти сектора обслуговування і телефонні автомати). Було визначено місце розміщення АТС, яке було визначено виходячи з центру телефонного навантаження. Розроблено списки вводів проектованої АТС і картки вводу кабелів у будівлі (трьох типів) та складено списки кабельних вводів. Розраховано ємність проектуючого вводу та визначені обсяги робіт (кількість будинків, довжини та типи кабелів).

Потім було розроблено схему магістральної розподільчої мережі телефонної кабельної каналізації. Щоб розробити схему магістральної розподільчої мережі телефонної кабельної каналізації, було визначено ємність мережі АТС, розраховано діаметри жил і типи кабелів, було визначено, щоб проектована абонентська лінія задовольняла вимогам АТС (для цього було обраховано опір шлейфа і ємність проектованої абонентської лінії). Був розроблений розрахунок кількості каналів і колодязів магістральної мережі. Була розроблена схема магістральної мережі АТС та схема телефонної кабельної каналізації АТС.

На останньому етапі курсового проектування був розроблений кошторис, в якому було обраховано ціни на будівництво телефонної каналізації, монтажні роботи магістрального та розподільного кабелю, вартість обладнання. В кінці курсового проектування було розраховано окупність проектованої міської телефонної мережі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ телефонний мережа кабельний

1. Ионов А. Д., Попов Б. В. Линии связи: Учебное пособие для ВУЗов.- М.: Радио и связь, 1990. — 168с.

2. Дубровский Е. П. Канализационно-кабельные сооружения связи: Учебное пособие. — М.: Высшая школа, 1991. — 320с.

3. Смолянский М. Е. Проектирование линейных сооружений ГТС: Учебное пособие для техникумов. — М.: Радио и связь, 1989. — 176 с.