Конвертованість валют

Тема 2. Конвертованість валют

1. Сутність конвертованості валют

2. Ступінь конвертованості валюти

3. Види конвертованості валют

1. Сутність конвертованості валют

Найпоширенішим в економічній літературі визначенням конвертованості валюти є здатність валюти певної країни вільно обмінюватись на валюти інших країн і міжнародні платіжні засоби за діючим курсом.

При такому спрощеному підході до поняття конвертованості валюти майже повністю ігнорується її економічна сутність, і вся проблема практично зводиться до звичайної технічної акції обміну. Подібне трактування конвертованості валюти породжує у свою чергу зовнішню видимість її легкої реалізації.

Насправді ж досягнення і підтримка країною конвертованості своєї національної валюти — це досить складна економічна проблема, пов’язана з глибокими якісними змінами як у самій економіці країни, так і в її економічних відносинах із зовнішнім світом. Саме тому введення режиму конвертованості національної валюти вимагає від країни серйозної підготовки і створення цілого комплексу економічних передумов.

Так, обов’язковими передумовами конвертованості національної валюти є:

· наявність у країні певних економічних і правових умов для прояву господарської самостійності власника грошей;

· іншою обов’язковою умовою є наявність ринкового господарства, за якого всі учасники економічного обміну діють самостійно на свій страх і ризик;

· ринкове господарство даної країни має бути достатньо збалансованим, конкурентоспроможним і відкритим, з незначними торговельними валютно-фінансовими обмеженнями або взагалі без них.

Все це можливе при переході економіки країни до альтернативного вибору між внутрішнім і зовнішнім ринками, коли внутрішня економіка стає органічною частиною світової, а світова економіка — природним продовженням внутрішньої.

Конвертованість валюти, органічно пов’язуючи внутрішній ринок зі світовим, дає можливість оперативно реагувати на зміни міжнародної господарської кон’юнктури, що позитивно впливає на економічний розвиток країни. В економіці країни, на яку поширює свій вплив світовий ринок, відбуваються процеси пристосування і вирівнювання національних умов виробництва зі світовими за всіма параметрами — затратами, цінами, якістю, технічним рівнем продукції і т.ін. Тільки такий режим може забезпечити повною мірою реалізацію відомого ринкового принципу: «Продавати на найдорожчих ринках і купувати на найдешевших», дає змогу найраціональніше використовувати кошти для інвестицій у світовому масштабі, а також одержувати вигоди від міжнародного поділу праці.

Отже, конвертованість як економічну категорію можна визначити як такий стан і характер економічної і валютно-фінансової системи, за якого для власників коштів у національній валюті забезпечується свобода здійснення тих чи інших операцій як у даній країні, так і за кордоном.

2. Ступінь конвертованості валюти

Залежно від ступеня конвертованості валюти розрізняють валюти вільно конвертовані, частково конвертовані, неконвертовані.

Вільно конвертованими валютами (ВКВ) є валюти країн, де немає жодних обмежень як на поточні комерційні операції, так і на операції, пов’язані з рухом капіталів, а також для всіх категорій вітчизняних (резидентів) й іноземних (нерезидентів) юридичних і фізичних осіб — власників цієї валюти. Валюти цих країн можуть обмінюватися на будь-яку іноземну валюту (долар США, євро, японська єна, канадський долар тощо).

Частково конвертовані валюти (ЧKB) — це валюти тих країн, які відмінили валютні обмеження не на всі валютні операції або тільки для нерезидентів. До них належать валюти більшості країн.

Неконвертованими валютами (НКВ) є валюти, тих країн, які повністю зберегли валютні обмеження на всі валютні операції як для резидентів, так і нерезидентів. Це, як правило, валюти залежних і економічно слабо розвинених країн, які здебільшого прикріплені до валют колишніх метрополій.

Конвертованість валюти — це особливий характер взаємозв'язку національного та світового господарства, що здійснюється через грошово-валютні канали:

· надає виробникам і споживачам певної країни можливість вільного вибору найбільш вигідних ринків збуту і закупівлі продукції та послуг;

· стимулює вплив іноземної конкуренції на ефективність, гнучкість національних підприємств та їх пристосованість до швидкозмінних світогосподарських умов;

· сприяє «підтягуванню» національного виробництва до міжнародних стандартів за цінами, затратами фінансовими і трудовими ресурсами.

Для безперешкодного здійснення повної конвертованості ринкова економіка має бути достатньо зрілою для активного протистояння іноземній конкуренції, повноправної участі у міжнародному поділі праці.

3. Види конвертованості валют

конвертованість валюта ринок Залежно від місцеперебування суб'єкта, конвертованість може бути зовнішньою та внутрішньою.

При зовнішній конвертованості повна свобода обміну зароблених у певній країні грошей для закордонних розрахунків надається лише іноземним фізичним і юридичним особам (нерезидентам), тоді як громадяни і юридичні особи цієї країни (резиденти) такою свободою не володіють. Світовий досвід показує, що перехід до конвертованості, як правило, розпочинається із зовнішньої конвертованості. Річ у тім, що саме зовнішня конвертованість стимулює активність іноземного капіталу, формує більш-менш стійкий міжнародний попит на валюту певної країни та зміцнює міжнародний престиж національної валюти.

За режиму внутрішньої конвертованості свободою обміну національних грошей на іноземні валюти користуються лише резиденти. Запровадження внутрішньої конвертованості вимагає від країни більших зусиль, зокрема нагромадження валютних резервів, зближення структури цін на внутрішньому і світовому ринках тощо. Тому після її запровадження створюються необхідні умови для переходу до часткової та повної конвертованості.

Отже, шлях до запровадження повної конвертованості національної валюти лежить від зовнішньої до внутрішньої, кожна з яких є особливою формою часткової конвертованості національної валюти.

Схему класифікації конвертованості валюти подано на рис. 1.

Рис. 1. Класифікація конвертованості валют

Нині налічується близько 70 конвертованих валют, а резервних — лише декілька: долар США, євро, японська єна, англійський фунт стерлінгів та деякі інші. Водночас функцію світових грошей певною мірою виконує лише одна валюта — долар США.

Конвертованість валюти не може бути зведена лише до актів купівлі-продажу (обміну) валют, що інколи створює враження про можливість існування так званої планової конвертованості, як, наприклад, у колишньому СРСР.

Конвертованість рівнозначна свободі й багатосторонності зовнішньоекономічного обміну, при якому зовсім не обов’язково, щоб певна валюта досить широко використовувалася за межами національних кордонів або щоб у ній виражалася світова ціна. Для цього досить легальної можливості використовувати цю валюту в міжнародних платежах як резидентами, так і нерезидентами, а також відносної свободи придбання за неї іноземної валюти на зовнішніх і внутрішніх ринках та обміну на будь-яку іншу валюту згідно з ринковим курсом.

Загалом для досягнення істинної конвертованості необхідно дотримуватись, принаймні, двох умов: по-перше, мати внутрішній ринок товарів, послуг, валюти і капіталів, до якого мали б вільний доступ нерезиденти; по-друге, створити всі необхідні умови для виникнення зацікавленості в іноземних покупців до придбання національної валюти за іноземну.

Рішення уряду про введення конвертованості замало. Необхідно, щоб ця валюта викликала довіру як у даній країні, так і за кордоном, що може бути забезпечено високою якістю та багатим асортиментом товарів, які стоять за валютою. Адже перехід більшості країн до конвертованості своїх валют був здійснений лише після їх виходу на світові ринки з якісними товарами широкого асортименту.

Отже, конвертованість національної валюти — необхідний елемент розвинутої і відкритої ринкової економіки. Хоча слід зауважити, що повної конвертованості в широкому економічному розумінні немає навіть у країнах, де відмінено всі валютні обмеження. Адже й у них залишається більш-менш інтенсивне регулювання зовнішньої торгівлі, порядку міжнародних розрахунків, внутрішнього економічного життя. Тому, зрештою, ступінь і характер конвертованості валюти пов’язані із системою державного регулювання економіки кожної країни.

Конвертованість національної валюти ставить країну в якісно нові умови вільної багатосторонньої торгівлі й міжнародної конкуренції. Економіка постійно відчуває на собі тиск світового ринку за рахунок коливання цін, валютних курсів, процентних ставок та інших елементів кон’юнктури під дією ринкових сил. Якщо до запровадження конвертованості товаровиробники працювали на внутрішній ринок під захистом торговельних і валютних обмежень, то тепер вони можуть стати перед фактом зростання припливу конкурентоспроможних товарів із-за кордону. У цьому випадку країні необхідно буде збільшувати обсяги виробництва, розширювати ринки збуту своєї продукції для покриття за рахунок доходів від експорту витрат з імпорту. Інакше режим конвертованості національної валюти може поставити під загрозу рівновагу платіжного балансу.

Тому для нормального функціонування механізму конвертованості національної валюти країна повинна мати:

· достатні валютні резерви;

· більш-менш вільний доступ до надійних джерел позичкових коштів, за рахунок яких вона могла б витримувати фінансові напруження рівноваги свого платіжного балансу.

Так, основна група західноєвропейських країн змогла взяти на себе зобов’язання утримуватися від застосування торговельних і платіжних обмежень за поточними комерційними операціями згідно зі Статутом Міжнародного валютного фонду (стаття VIII) лише в лютому 1961 р. Це Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Швеція, Ірландія і Люксембург. Тобто лише через 15 років після закінчення Другої світової війни цим країнам вдалося відновити конвертованість своїх валют.

Інші держави підійшли до цього ще пізніше.

Національний банк України проводить класифікацію валют наступним чином (таблиці 1, 2, 3).

1. Вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські метали (1 група).

Таблиця 1

1 група валют класифікатора НБУ

2. Вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу (2 група).

Таблиця 2

2 група валют класифікатора НБУ

3. Неконвертовані валюти (3 група)

Таблиця 3

3 група валют класифікатора НБУ