Стік хімічних компонентів з території українського Приазов'я

Реферат на тему:

Стік хімічних компонентів з території українського Приазов’я

Основним у формуванні стоку хімічних компонентів є винос річками шести головних іонів — HCO3-, SO42-, Cl-, Ca2+, Mg2+, Na++ K+. Цей винос становить щорічно 2316 млн.т.і складає 92% в загальному стоці розчинених речовин [ 1 ].

Досліджувались особливості формування хімічного складу річкових вод Українського Приазов’я в природних і порушених господарською діяльністю умовах як чинника формування річкового стоку хімічних елементів. Аналіз гідролого-гідрохімічної інформації за багаторічний період, який охоплює 1939;1993 рр., показує наступне.

На території Українського Приазов’я, розміщеного в південно-східній частині степової зони України, з 1939р. по 1950р. включно хімічний склад річкових вод характеризується фоновим. В цей період вода річок, що впадають в Азовське море, на відміну від інших регіонів країни, в природних умовах мала мінералізацію 1,1 — 4 г/дм3 сульфатного, сульфатно-хлоридного, натрійового, натрійово-кальційового, натрійово-кальційово-магнійового і кальційово-магнійового складу.

Після 1950р. в Українському Приазов'ї відбувається поступове стабільне збільшення мінералізації річкових вод і стоку хімічних компонентів. По річках Обіточна, Лозоватка і Кальчик, що впадають в Азовське море, він виріс від 111,65 · 103 т в 1950р. до 628,4 · 103 т в 1990р. при збільшенні за цей час стоку сульфатного іона від 47,72 · 103 т до 277,0 · 103 т, хловидного від 17,92 · 103 т до 113,6 · 103 т, натрію з калієм від 12,0 · 103 т до 107,4 · 103 т, а також збільшенні стоку гідрокарбонатного іона від 13,0 · 103 т до 44 · 103 т, кальцію від 15,32 · 103 т до 63,15 · 103 т і магнію від 5,8 · 103 т до 23,2 · 103 т [ 5 ].

Збільшення стоку хімічних компонентів річок Українського Приазов’я відбувається, головним чином, за рахунок антропогенної складової стоку сульфатів, хлоридів та натрію з калієм. Антропогенна складова являє собою ту частину стоку іонів, яка формується під впливом всього комплексу господарської діяльності в річкових басейнах. В 1990р. антропогенна складова у стоці сульфатів коливалась від 19% (р.Кальчик) до 62% (р.Лозоватка), у стоці хлоридів від 31% (рр. Обіточна та Кальчик) до 74% (р.Лозоватка), у стоці натрію з калієм від 32% (р.Кальчик) до 97% (р.Лозоватка). В цілому у стоці хімічних компонентів антропогенна складова змінювалась від 22% (р.Кальчик) до 74% (р.Лозоватка). Методика розрахунків антропогенної складової стоку хімічних компонентів подана раніше [ 2,3,4 ].

Антропогенна складова стоку хімічних компонентів є все більш зростаючим джерелом материкового забруднення Азовського моря. Сумарна антропогенна складова стоку всіх головних іонів річок Обіточна, Лозоватка та Кальчик зросла з 1955р. по 1990р. включно від 16,11 · 103 т до 212,32 · 103 т. При цьому внесок антропогенної складової стоку сульфатів та кальцію знизився відповідно від 53% до 47% та від 13% до 6%, в той час, коли внесок антропогенних складових хлору і натрію з калієм зріс відповідно від 11 до 20% та від 17 до 23% .

Внесок антропогенних складових стоку гідрокарбонатів та магнію впродовж періоду з 1955р. по 1990р. залишався практично постійним і був для гідрокарбонатів практично рівним 1%, а для магнію мав тенденцію зниження від 4 до 3% (табл.1).

Таблиця 1. Структура сумарної антропогенної складової стоку хімічних компонентів річок Українського Приазов’я.

Розгляд структури антропогенної складової стоку хімічних компонентів в Азовське море по окремих річках показує, що сумарна антропогенна складова, тобто складова за сумою антропогенних складових стоку всіх головних іонів збільшилась з 1960р. по 1990р. по створу р. Обіточна — м. Приморськ від 11,39 · 103 т до 92,81 · 103, по створу р. Лозоватка — с. Новоолексіївка від 3,9 · 103 т до 44,7 · 103 т, по створу р. Кальчик — м. Маріуполь від 11,54 · 103 т до 74,88 · 103 т (табл.2).

Таблиця 2. Структура сумарної антропогенної складової стоку хімічних компонентів в Азовське море по окремих річках [ 4 ].

При цьому антропогенна складова стоку хімічних компонентів р. Обіточна формувалась переважно за рахунок SO42- і Na+ + K+. Внески антропогенних складових у стоці сумарної антропогенної складової становили відповідно 58 — 60% і 21,6 — 22%. Антропогенні складові стоку хімічних компонентів рр. Лозоватка і Кальчик формувались за рахунок антропогенних складових SO42-, Clі Na++K+ (див. табл.2).

Антропогенні складові стоку сульфатів, хлоридів і натрію з калієм у даному випадку є одним із основних джерел забруднення морських вод. Таке забруднення полягає у порушенні багатовікового балансу між стоком і морськими водами через надходження до них з суші хімічних компонентів у значно більших кількостях, ніж це було за умов гідрохімічного режиму річок, непорушеного господарською діяльністю.

Список літератури.

1. 1.Алекин О. А. Основы гидрохимии — Л.: 1970 — 444с. 2. Горев Л. Н., Пелешенко В. И. Методика гидрохимических исследований — К.: Вища шк. Головное изд-во, 1985. 215с. 3. Закревский Д. В. Оценка антропогенной составляющей ионного состава речных вод бассейна Днепра // Проблемы екологической оптимизации землепользования и водохозяйственного строительства в бассейне р.Днепр. — К.: 1992. Вып.2. СОПС Украина АН Украины.- С. 191−194. 4. Закревський Д. В., Шевчук І.О., Стичішина В. П. Винос солей річками Українського Приазов’я як джерело забруднення Азовського моря // Меліорація і водне господарство, 1998, вип.85 .- С. 82−87. 5. Закревський Д. В., Шевчук І.О. Материковий стік хімічних компонентів як джерело забруднення морських вод. — Україна та глобальні процеси: географічний вимір Київ-Луцьк, Вежа, 2000. — С. 248−250.