Принципи локалізації програмного забезпечення

ВСТУП В умовах євроінтеграції, політики мультикультуралізму та глобалізації першочерговим є завдання поширення інформації. В умовах науково-технічного прогресу поширення інформації відбувається здебільшого на електронному рівні, тому процес пристосування різних видів інформації до потреб користувачів з тієї чи іншої країни відбувається також на цьому рівні. На сучасному етапі провідну роль в процесі пристосування даних грають перекладачі, які займаються локалізацією програмних продуктів. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджується способи локалізації не лише за допомогою відповідного програмного забезпечення (SDL Passolo, MemoQ тощо), а й не програмні способи локалізації. Слід відмітити, що наразі немає авторитетних наукових джерел з цього питання, тому що наразі ним займаються саме перекладачі-практики, а не теоретики, тому інформацію з даного питання можна знайти на різноманітних форумах і на особистих блогах, а також у наукових часописах вищих навчальних закладів. Найвпливовішими працями на тему локалізації ПО на українських теренах є статті Ю. Онищенко та В. Вострєцової.

Теоретичне та практичне значення дослідження полягає в знаходженні та створенні нових способів і прийомів локалізації програмного забезпечення англійською мовою та його популяризації.

Актуальність даної теми, як вже зазначалося вище, зумовлена процесами глобалізації та міжнародної інформаційної інтеграції, які вимагають поширення програмного забезпечення за межі одного мовного середовища.

Мета роботи — дослідити основні принципи локалізації програмного забезпечення на прикладі двох програм.

Завданнями роботи є:

1. Знайти приклади локалізованих програмних продуктів.

2. Якщо можливо, зв`язатись з локалізаторами цих програм, і дізнатись за допомогою якого інструменту локалізації була здійснена локалізація та які причини зумовили вибір певного інструменту.

3. Здійснити порівняльний елементів програмного інтерфейсу, а саме текстового наповнення за їх філологічними та технологічними характеристиками.

4. Визначити рівень релевантності локалізації за такими критеріями:

­ коректна робота програми після локалізації;

­ відсутність пробілів у локалізації;

­ релевантний переклад термінів;

­ раціональне використання поля рядку;

­ зрозумілість інтерфейсу для користувача.

Об`єктом дослідження є текстові елементи програмного інтерфейсу та їх функціональність.

Предметом дослідження є особливості перекладу елементів програмного інтерфейсу і його функціональності після здійснення локалізації.

Методика дослідження — робота виконана комплексною методикою з використанням методів порівняльного аналізу, синтезу, аналогій та абдукції.

РОЗДІЛ 1. ФОНОВІ ЗНАННЯ ПРО ЛОКАЛІЗАЦІЮ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ локалізація програмний забезпечення Слід пам`ятати, що локалізація включає в себе не лише переклад тексту, а й багато технологічних факторів. Тому для здійснення локалізації перекладач має володіти більшою компетенцією, яка передбачає знання не лише з філології, а й з інформатики, лінгвокраїнознавства та ряду прикладних наук.

1.1 Фонові знання про основні принципи локалізації програмного забезпечення Локалізація — приведення програмного продукту у відповідність із законами та іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що діють в країні, для якої вона проводиться. Завданням перекладача є не лише переклад українською мовою, а й перевірка роботи елементів інтерфейсу, веб-сайтів, звіркою термінології, редагуванням, порівнянням текстів, пошуковою оптимізацією та ін. [14, с. 3]

Виділяють три рівні локалізації:

1. Забезпечення підтримки мови і національних стандартів — необхідний мінімум, щоб програма могла виконувати свої функції в іншій країні. Цей рівень, зокрема, включає в себе такі аспекти:

— коректна робота в локалізованої операційній системі.

— виведення на екран символів мови.

— інші маніпуляції з мовою — введення тексту, алфавітне сортування, рядкові операції і т. д.

— стандарти цільової країни, безпосередньо пов’язані з функціонуванням програми:

— формат дати, часу, дробових і багатозначних чисел.

— особливості правопису людських імен.

— символи валюти.

— формати паперу.

— система заходів.

— особливості законодавства.

— особливості податкової системи (номер соціального забезпечення, ідентифікаційний номер платника податків, номер паспорта.).

— в іграх для телевізійних приставок — стандарт телебачення (PAL або NTSC).

2. Переклад текстів в інтерфейсі програми на мову перекладу, що передбачає:

— коректне вирівнювання та розміщення елементів інтерфейсу з урахуванням того, що повідомлення-рядки в різних мовах можуть мати істотно різні розміри (наприклад, типове повідомлення англійською, перекладене українською мовою, як правило, стає довшим на 30−50%).

— коректний переклад термінології. Наприклад, спірним є застосовуваний у Windows термін «оглядач», що позначає браузер.

— переклад засобів мультимедіа: якщо є текст у вигляді зображення, його треба перемалювати. Якщо є мовні повідомлення, їх треба подати у аудіо-вигляді.

3. Налаштування під цільову країну, що включають в себе:

— роботу зі словоформами.

— додаткові стандарти, які не впливають на основну функціональність програми. Наприклад: формат дати / часу в мультімедіаплеєрі, особливості типографіки.

— забезпечення інтероперабельності локалізованої програми з вихідною.

— врахування національного менталітету. Наприклад, у країнах СНД всім відома ICQ, але в дивину AOL Instant Messenger, MSN Messenger тощо. В іграх часто доводиться міняти гумор, а зрідка — навіть коректувати сюжет (наприклад, в Syberia 2 турецький іммігрант Сіркос перетворився на єврея Цукермана).

— перебудова графіки (сплеш-екранів, іконок і т. д.) під реалії іншої країни. Наприклад, у різних країнах можуть виглядати по-різному дорожні знаки, вилки та розетки, поштовий ящик. Глобус повертають до глядача тією країною, на яку розраховується продукт. В Великобританії у вимикача включеним є нижнє положення, в країнах СНД — верхнє. Втім, іконки перемальовують вкрай рідко, тому дизайнери спочатку намагаються зробити іконки якомога більше інтернаціональними.

— коригування кліпартбібліотек. Наприклад, додаються картинки місцевих свят. В мусульманських країнах кліпарт взагалі докорінно змінюється — вилучаються всі зображення людей і тварин, зате додаються арабески. [12]

1.2 Труднощі, пов`язані з локалізацією програмного забезпечення

Процес локалізації є набагато складнішим, ніж традиційний перелклад, оскільки включає в себе багато екстраі металінгвістичних аспектів.

Суттєві труднощі виникають під час перекладу текстів, які містять велику кількість тегів. Такі переклади вимагають багато уваги. Звичайно є спеціальне програмне забезпечення для тестування файлів і перевірки цілісності елементів розмітки, але це не вирішує проблему повністю оскількитакі програми не мають функції автоматичного виправлененя помилок. Якщо помилка допущена у різних сегментах (текст неідентичний), доводиться виправляти її вручну. [14]

Незручності виникають під час роботи на віддалених серверах, які дуже часто перевантажені. Також суттєво гальмують роботу різноманітні «безпечні з'єднання». [25]

Також багато труднощів створює відсутність адекватної української термінології. Часто перекладачам доводиться вигадувати терміни, які не завжди є релевантними, якщо перекладач не обізнаний в тій чи іншій галузі. [26]

Спірним питанням є правила правопису. Сьогодні існує щонайменше два погляди на цю проблему:

— дотримуватись чинного правопису, тому що він є офіційно затверджений Верховною Радою України.

— дотримуватись правопису 1999 року та його варіантів. Чи має право на існування українська локалізація програми, у якій використано офіційно ще не прийнятий правопис, поки що залишається спірним питанням.

Багато перекладачів схильні перекладати інтуїтивно, і не задумуються, яким правописом користуватися. Саме цей третій варіант є найбільш небезпечним:інтуїтивне написання слів веде до плутанини і неузгодженості між мовами різних програм, бо це найчастіше стосується не тільки правил правопису, а й решти мовних аспектів локалізації. Найдоцільнішими джерелами правопису є «Орфографічний словник Українського мовно-інформаційного фонду» (який, зокрема, надає таблиці відмінювання) та Англо-українські словники, що подані на сайті e2u.org.ua. [11]

1. Локалізація — це не лише переклад, а також доведення програмних продуктів до відповідності місцевим стандартам — нормам, правилам, нормативам країни, для ринку якої виконується переклад.

2. Виділяють три рівні локалізації: забезпечення підтримки мови і національних стандартів, переклад текстів в інтерфейсі програми на мову перекладу, налаштування під цільову країну.

3. Процес локалізації є набагато складнішим, ніж традиційний переклад, оскільки включає в себе багато екстраі металінгвістичних аспектів.

4. Суттєві труднощі ств. тексти, в яких наявна велика кількість тегів, тексти, що містяться на віддалених серверах, відсутність адекватної української термінології, невизначеність у питанні використання правопису (розбіжності у дотриманні правопису 1999р. чи чинного правопису).

5. При процесі локалізації доцільно застосовувати різноманітні інструменти для візуального програмування, які містять функції для полегшення локалізації, А також різні допоміжні засоби: фото, теги, коди тощо.

6. Серед найдосконаліших засобів для локалізації слід виділити Passolo (для локалізації програмного забезпечення), Swift (для локалізації аудіовізуальних матеріалів) та MemoQ.

7. Локалізація — це складна і всеосяжна операція, і вже при розробці програмного забезпечення міркування майбутньої інтернаціоналізації повинні враховуватися найсерйознішим чином.

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ СПОСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ На сьогодні нараховується кілька десятків різноманітних програм для здійснення локалізації. Щоправда, не всі з них є релевантними і мають багато недоліків. Тому в даному дослідженні ми хочемо проаналізувати саме найпотужніші і найефективніші програми для локалізації програмного забезпечення.

2.1 SDL Passolo

SDL Passolo, продукт компанії SDL International (права на яку наразі викупила петербурзька компанія Prompt) на сьогоднішній день є одним із найпотужнішим засобом локалізації. За допомогою цього інструменту можна адаптувати інтерфейс програми, що локалізується безпосередньо під час перекладу (так звана «технологія What You See Is What You Get»). Passolo працює з файлами типу .exe, .dll, .resx, .resource, .bpl, .prc, .java, .class, .properties.

SDL Passolo має низку переваг і недоліків, які описані нижче:

1. Зручність в користуванні:

a. Можливість змінювати мову інтерфейсу (у версії програми, використаної в дослідженні були доступні лише англійська та німецька мови, але в новіших версіях доступні фактично всі мови світу);

b. Розвинене візуальне коригування діалогових вікон у перекладених програмах;

c. Історія всіх змін забезпечена датою та ім`ям користувача.

2. Термінологія обирається з контекстного меню вихідного тексту;

3. Багатоформатність: програма зчитує фактично всі формати текстових та програмних файлів, що дає можливість працювати з широким спектром програм

4. Можливість групування проектів: дає змогу одночасно обробляти декілька видів файлів. Іноді доцільно розділити програму на окремі частини, (наприклад, якщо вона має великий обсяг) щоб можна було одночасно їх обробляти, а не постійно повертатися до них. Ще ця функція є дуже корисною, якщо програма має якісь додаткові компоненти, що впливають на неї і необхідно узгоджувати їх між собою.

5. Пошук схожих перекладів за допомогою швидких індексів у проектах і словників значно прискорює процес пошуку. Дуже корисно для перекладачів, що займаються локалізацією програм однієї галузі. До недоліків інструмента SDL Passolo слід віднести:

1. Складнощі, пов`язані із запуском програми: так як Passolo вимагає великої кількості оперативної пам`яті, то її можна інсталювати не на всіх машинах, що обмежує коло дослідження; також це створює прив`язку до одного місця і, відповідно, затримує процес дослідження.

2. Збій у роботі функції Pre-translation: перекладачу доводиться вручну перекладати текст.

Функція «Pre-translation» перекладає лише найпримітивніші галузеві терміни, переклад яких не викликає труднощів, тому що більшість таких слів вже давно перейшла з розряду термінів, тобто високої лексики, до просторічної лексики (комп`ютер, файл). Ще однією помилкою є вибір неправильного контексту. Навіть якщо стався повний чи частковий збіг, то термін не може вживатися в цьому узусі.

3. Суттєвим недоліком SDL Passolo є те, що він створений за допомогою Юнікоду і через це може застосовуватись лише в операційній системі Windows. Інакше кажучи, програма є неуніверсальною.

2.2 Lingobit Localizer

Lingobit Localizer — універсальна програма для локалізації для програм на платформах MFC, .NET, WPF, Delphi та Java. Цю програму можна придбати за 195 у.е. або скачати безкоштовну демо-версію. [10]

Рисунок 1 ІНТЕРФЕЙС ПРОГРАМИ Lingobit Localizer

До переваг програми можна віднести:

— відсутність потреби вводити вихідний код програми, тому що локалізатор напряму працює з виконуваними файлами (.exe або .dll);

— автоматизована перевірка перекладу (автоматичне виправлення граматичних, орфографічних та пунктуаційних помилок, виявлення накладення діалогів;

— функція Exchange Wizard, яка забезпечує взаємодію між менеджером з локалізації, перекладачами, тестерами та коректорами.

— функція Translation Re-use, що дозволяє після випуску новішої версії локалізованої програми переносити вже готовий переклад, залишаючи для локалізації лише нові рядки;

— функція Pseudotranslation, що дозволяє виявити, як впливає зміна довжини рядка і внесення іншомовних символів на працездатність програми;

— функція Crash Finder, що дозволяє знаходити некоректні переклади;

— функція Multilingual Rebranding, що дозволяє переробити локалізоване програмне забезпечення на іншу термінологію (наприклад, якщо треба створити два додатка, однакові за структурою, але різні за наповненням);

— створення перекладів цілими пакунками файлів (у одному проекті кілька файлів);

— можливість одночасного перекладу файлів на кілька мов;

— створення перекладених файлів лише за бажанням перекладача (усі зміни зберігаються в проекті, а потім можна створити одразу один чи усі перекладені файли з проекту);

— створені перекладені файли не мають жодних «хвостів» (наприклад, Restorator до кожного ресурсу кріпить «хвостик», який інколи призводить до непрацездатності файлу);

— зручний імпорт-експорт ресурсів;

— пошук оновлених і нових рядків у файлах;

— внутрішнє розділення рядків ресурсів на перекладені, не перекладені, для огляду, заблоковані, оновлені, імпортовані;

— фільтрування ресурсів (показ лише перекладених або не перекладених);

— показ паралельно оригінальних рядків і їх перекладів;

— можливість додавання до рядків нотаток;

— програма працює зі стисненими ресурсними файлами.

До недоліків програми можна віднести:

— немає перегляду ресурсів меню;

— стиснені файли, які перекладено програмою, програма, при створенні перекладеного файлу, видає нестисненими, що іноді призводить до непрацездатності.

— деяких типів ресурсів програма взагалі не бачить (text, RcData).

2.3 OmegaT

OmegaT — система автоматизованого перекладу, що підтримує пам’ять перекладів, написана на мові Java. Для її роботи потрібна версія Java 1.4 чи вища, що доступна для ОС GNU/Linux, Mac OS X та Microsoft Windows, Windows NT. OmegaT підтримує різноманітні формати джерельних документів: текстові файли (у кодуванні Unicode теж), файли HTML/XHTML, StarOffice, OpenOffice.org та OpenDocument (ODF), а також файли DocBook.

Рисунок 2. ІНТЕРФЕЙС ПРОГРАМИ OmegaT

До переваг програми можна віднести:

— сегментація початкового тексту на основі регулярних виразів;

— використання точних і неточних відповідностей з вже перекладеними фрагментами;

— робота з ключовими словами;

— підтримка декількох мовних пар;

— можливість роботи з декількома проектами одночасно.

До недоліків програми можна віднести:

— програма не підтримує Windows Vista;

— не працює з файлами Microsoft Office;

— відсутня система вирівнювання;

— незручний інтерфейс. [9]

2.4 Pootle

Pootle — засіб локалізації та інструмент управління перекладами, який працює в онлайн-режимі. Він написаний мовою програмування Python. Це безкоштовне програмне забезпечення. Його основним призначенням є локалізація у протилежність перекладу документів. Воно використовує інструментарій для перекладів Translate Toolkit для маніпулювання файлами перекладів. Translate Toolkit забезпечує конвертування зі своїх внутрішніх форматів у такі: файли. properties у Java та Mozilla, файли SDF від OpenOffice.org, HTML, текстові формати, XLIFF та Gettext PO.

Pootle працює безпосередньо на PO файлах Gettext або файлах XLIFF (починаючи з версії 1.0).

Рисунок 3 ІНТЕРФЕЙС Pootle

До переваг програми можна віднести:

— пам'ять перекладів створюється автономним інструментом;

— створення глосарію;

— підрахунок слів та статистика по рядкам;

— оновлення чи передачу одразу до системи керування версіями;

— призначення різноманітних прав користувачам (кожен учасник процесу локалізації виконує лише свою частину роботи);

— виконання понад 40 перевірок на якість перекладу.

До недоліків програми слід віднести:

— потребує багато часу для обробки інформації (один переклад з веб-інтерфейсу може тривати від 3 до 10 секунд);

— невеликий обсяг термінологічної бази. [15]

2.5 Narro

Narro — сервер потокового перекладу, написаний мовою PHP, працює з базою даних MySQL. Підтримує PO, Open Office sdf, mozilla dtd і файлів властивостей/ini, svg і phpmyadmin.

Рисунок 4 ПОТОКОВИЙ СЕРВЕР ПЕРЕКЛАДУ Mozilla, Narro 0.9.4

До переваг програм слід віднести:

— перевірка правопису, записів і проста перевірка пунктуації;

— спільна пам’ять перекладів для проектів;

— можливість голосування користувачами за варіант перекладу;

— встановлення для користувачів різних рівнів доступу до перекладу;

— подачі RSS з повідомленнями про появу нових рядків, додавання нових пропозицій та зміну контексту;

— підтримка багатьох форматів файлів перекладу;

До недоліків програми слід віднести:

— мала розповсюдженість;

— відсутність підтримки з боку дистрибутивів;

— важка база сервера. [15]

2.6 Інші засоби локалізації програмного забезпечення Вище ми проаналізували основні засоби локалізації, які застосовуються у вітчизняній практиці. Слід зазначити, що окрім професійних програм для локалізації є ще допоміжні засоби, які перекладачі можуть використовувати додатково. Деякі з цих засобів не призначені суто для локалізації, але у деяких випадках (при роботі з певними форматами файлів тощо) їх доцільно використовувати. До таких, зокрема, належить Resource Hacker — програма для перегляду та редагування виконуваних файлів 32- та 64-бітних версій Microsoft Windows. Ця програма працює з такими форматами файлів, як: .exe, .dll, .cpl, .ocx, .res, .rc, .bin. та іншими файлами, написаними на платформі Borland. Вона вилучає рядки з цих файлів за допомогою скриптового декомпілятору. Зазвичай Resource Hacker використовують для виправлення недоліків виконуваних файлів шляхом модифікації або вилучення рядків з скрипту файлів, але разом з тим вона може слугувати для їх локалізації. Труднощі у роботі з нею полягають у тому, що вона показує абсолютно весь скрипт програми, тому перекладачу потрібно власноруч вишукувати рядки, які потрібно перекласти. Також для роботи з цією програмою потрібні фонові знання з мови Delphi, Turbo Pascal, C++. Іншим недоліком програми є те, що програма не відображає рядки файлів, стиснених за допомогою EXE-компресора. [9]

Іншим прикладом такої допоміжної програми є Restorator — редактор ресурсів файлів з розширенням .exe, .dll, .ocx, .scr. За допомогою Restorator можна не лише редагувати зображення, іконки, меню, діалоги тощо, а й локалізувати інтерфейс виконуваних файлів. Перевагами цієї програми: автоматичне знаходження всіх потрібних ресурсів одного типу, функція додавання мови, можливість перегляду ресурсів в різних режимах (двійковий, Юнікод Ця функція важлива тим, що в деяких режимах відображаються не всі ресурси, що треба перекласти.), збереження ресурсів на жорсткому диску. Основні недолік програми полягає в тому, що а) до деяких типів файлів програма прикріплює додаткові ресурси, які можуть зробити цю програму неробочою; б) як і при роботі з Resource Hacker, на екран виводиться весь скрипт програми, і виникають труднощі з визначенням рядків, які треба перекласти, а які ні. [15]

Також існує спосіб локалізації програмного забезпечення за допомогою Akelpad. За допомогою цієї програми можна локалізувати файли з розширенням .lng або .lan. Ці файли звичайно знаходяться у папці Language або безпосередньо у папці з програмою. Не можна змінювати цифрові коди та спеціальні символи в рядках. Це може призвести до некоректної роботи програми. Після перекладу потрібно вибрати опцію «Зберегти як…» або одразу можна замінити файл вхідною мовою. [15]

Цей спосіб відрізняється простотою в порівнянні з попередніми додатковими способами локалізації, тому що чітко видно, яку саме інформацію треба перекласти і робота з Akelpad не потребує ніяких фонових знань. Недоліком цього способу є те, що Akelpad здатна обробляти обмежене число форматів, тому не завжди можна отримати доступ до ресурсів програми, яку потрібно локалізувати.

Зазвичай при відкритті цих файлів за допомогою Akelpad вони мають такий вигляд:

Рисунок 5 ПРОГРАМНІ РЯДКИ, ВІДКРИТІ У Akelpad

1. Наразі існує кілька десятків програм для здійснення локалізації програмного забезпечення, але не всі є релевантними, тому доцільно працювати лише з найпотужнішими та найефективнішими засобами.

2. Наразі найпотужнішими засобами локалізації є Passolo SDL, Lingobit Localizer, OmegaT та Pootle.Їхніми основними перевагами є:

­ наявність функції автоматизованого перекладу;

­ функція, що забезпечує взаємодію між учасниками процесу локалізації;

­ функція Pseudotranslation;

­ синхронізація проектів;

­ можливість локалізації багатьма мовами одночасно;

­ робота з ключовими словами.

3. До основних недоліків вищевказаних програм можна віднести:

­ мала термінологічна база;

­ обмеженість у роботі з різними форматами;

­ нечаста оновлюваність, що призводить до неможливості обробки нових форматів файлів.

4. В деяких випадках перекладачі користуються додатковими засобами для здійснення локалізації. До таких, зокрема, належать Resource hacker, Restorator та ін. Ці програми призначені для редагування скрипту виконуваних файлів програм (EXE, BIN), але разом з тим забезпечують доступ до частини інтерфейсу, яку необхідно перекласти. Їх суттєвими недоліками є обмеженість (працюють лише з певними видами форматів) і необхідність наявності фонових знань з програмування. Через це такі способи локалізації не набули поширення серед перекладачів.

РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНОМОВНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ XnView і VSO Image Resizer

У попередніх розділах нашого дослідження ми аналізували найпотужніші засоби для здійснення локалізації програмного забезпечення. Завданням наступного етапу роботи було встановлення особливостей локалізації. Для цього ми зробили перекладацький аналіз двох графічних організаторів XnView та VSO Image Resizer, вилучивши рядки їхнього інтерфейсу за допомогою програми Lingobit Localizer.

Всього було досліджено 600 лексичних одиниць. Результати дослідження подані нижче.

3.1 Лінгвістичні аспекти локалізації

Лексичний склад програмного забезпечення характеризується спрощеністю через орієнтованість на широкі верстви населення, тому при перекладі лексичні трансформації застосовувалися досить рідко (10 випадків, що становить 3,3% від загальної кількості).

Провідним завданням локалізації є зрозумілість повідомлення для користувача, тому для забезпечення цієї функції застосовувалися граматичні трансформації. Під час даного дослідження було виявлено 103 випадки граматичних трансформацій, що становить 30,9% від загальної кількості дослідженого матеріалу.

Серед граматичних особливостей інтерфейсу програмного забезпечення слід виділити використання еліптичних конструкцій, імперативність, безособовість.

Серед лексичних особливостей слід виділити використання термінологічної лексики з галузі інформатики (copy — скопіювати, rename — перейменувати, delete — видалити), спрощеність лексики, відсутність експресивності, використання фахової лексики (в даному випадку — лексики зі сфери професійної фотографії та графічного дизайну).

3.1.1 XnView

3.1.1.1 Граматичні трансформації

Програма XnView призначена для перегляду, редагування та створення зображень. Вона була локалізована Тарасом Доманським без використання будь-яких засобів локалізації (спочатку укладався словник у Excel, а потім велася правка у Notepad). Це пояснюється тим, що локалізація даної програми виконувалася протягом тривалого часу, коли ще засоби локалізації були недостатньо розвинені та широко відомі.

Під час локалізації даної програми були використані такі граматичні трансформації як перестановки, заміни, додавання та опущення. Перестановки вживались у 36 випадках (51,4% від загальної кількості), заміни — у 13 випадках (18,5%), додавання — у 10 випадках (14,2%), опущення у 10 випадках (14,2%). Всього було досліджено 70 випадків вживання граматичних трансформацій.

Перестановки часто використовуються під час локалізації програмного забезпечення через те, що в англомовному програмному забезпеченні серед лінгвістичних елементів програмного інтерфейсу широко використовуються асиндетичні словосполучення. В українській мові подібні елементи не є поширеними, тому для їх перекладу доцільно застосовувати такі граматичні трансформації як опущення та заміни:

У даних випадках перестановки використовувались разом із замінами через відсутність в українській мові відповідних прийменникових (1) та герундіальних (2) конструкцій.

В даному випадку перестановка була застосована з метою адекватного перекладу конструкції з only, яка притаманна комп`ютерній лексиці.

Використання граматичних замін під час локалізації програмного забезпечення зумовлене двома факторами: загальнолінгвістичним та спеціально лінгвістичним. Перший полягає у приналежності англійської та української мов до різних мовних типів. Англійська мова є аналітичною, і для неї притаманна розвинена система суфіксів. В українській мові система суфіксів не така розвинена, тому слова з такими суфіксами потрібно заміняти словами з іншими граматичними категоріями. Другий полягає у наявності конструкцій, що притаманні лише для англомовного програмного забезпечення (еліптичні, імперативні конструкції тощо). Тому для подолання цих перешкод доцільно вдаватися до використання замін.

В даних випадках ми бачимо заміни, зумовлені загально лінгвістичними факторами.

В даному випадку ми маємо справу з імперативною конструкцією, притаманною для англомовного ПЗ. Для українського ПЗ, в свою чергу, притаманні інфінітивні конструкції, тому доцільно замінити наказову форму дієслова неозначеною.

Опущення зазвичай застосовуються з метою раціонального використання командного рядка:

Як зазначалося вище, під час локалізації треба раціонально використовувати поле командного рядка, тому додавання є нетиповими (критерій раціонального використання командного рядка грає важливу роль при оцінці якості локалізованого продукту) і зустрічаються досить рідко:

3.1.1.2 Лексичні трансформації

Під час локалізації даної програми були використані такі лексичні трансформації як конкретизація та генералізація. Всього було досліджено 8 випадків вживання трансформацій, відсоткове співвідношення припадає порівну.

Вживання конкретизації зумовлено прагматичними особливостями англійської мови. Їй притаманне вживання абстрактних та багатозначних дієслів. Українська мова характеризується вищим рівнем точності, тому при перекладі доцільно підбирати слова з більш конкретним значенням:

Генералізація зазвичай вживається при перекладі багатозначних слів:

Слово movie має широкий діапазон значень, але в даному контексті малося на увазі його загальне значення, тому було доцільно перекласти його словом «відеофайл», що може означати будь-який продукт відео індустрії (а не, скажімо, «фільм» чи «кіно»).

Таблиця 1. Перекладацькі трансформації, використані, під час локалізації програми XnView

3.1.2 Перекладацькі трансформації, що були використані під час локалізації програми VSO Image Resizer

Програма VSO Image Resizer призначена для перегляду, конвертації та зміни розміру зображень. Програма була локалізована Олегом Гоголем.

Під час локалізації даної програми були використані такі граматичні трансформації як перестановки, заміни, додавання та опущення. Перестановки вживались у 5 випадках (16,1% від загальної кількості), заміни — у 13 випадках (41,9%), додавання — у 5 випадках (16,1%), опущення у 8 випадках (25,8%). Всього було досліджено 31 випадок вживання граматичних трансформацій.

Під час локалізації даної програми трансформації використовувались з тією ж метою, що під час локалізації XnView. Однак слід відмітити, що перекладач-локалізатор не вживав трансформації там, де їх доцільно було вжити, що свідчить про низький рівень якості перекладу.

Найчастіше використовувалися граматичні заміни:

Перестановки зазвичай вживались при перекладі синтаксичних конструкцій, типових лише для англійської мови:

Опущення використовувались з метою раціонального використання командного рядка:

Додавання вживались у тих випадках, де буквальний переклад команд міг бути незрозумілим для користувача:

Під час локалізації даної програми було використано два випадки конкретизації:

Таблиця 2. Перекладацькі трансформації, використані, під час локалізації програми VSO Image Resizer

3.2 Технологічні аспекти локалізації

При порівнянні програм XnView та VSO Image Resizer ми користувались такими критеріями для оцінки якості локалізації:

1. коректна робота програми після локалізації;

2. відсутність пробілів у локалізації;

3. релевантний переклад термінів;

4. раціональне використання поля рядку;

5. зрозумілість інтерфейсу для користувача.

3.2.1 XnView

Локалізована програма працює коректно, всі команди виконуються. Всі терміни перекладені вірно, згідно з фаховими довідниками з мікроелектроніки та дизайну. Розміри полів використані раціонально, для чого довелося вжити таку перекладацьку трансформацію як елімінація. В тих рядках, де неможливо було щось вилучити, використовувалися скорочення. (pre-viewобласть попередн. перегляду).

В програмі булі помічені численні пробіли та деякі неточності у перекладі IT-термінів (default — за замовчанням, а не «за замовчуванням» [1, с. 32]; ascending — зростаючий, а не «за зростанням» [4, с. 15]), використання варваризмів (restart — перестартуйте; directory — директорій). Це можна пояснити тим, що інформатика є відносно молодою наукою в Україні, і тому ще немає однозначного погляду на переклад лексики, пов`язаної з інформаційними технологіями. Також слід сказати, що локалізатор часто вживав граматичні конструкції, які не є типовими для синтаксису українською мовою, зберігаючи побудову англійською речення. (Use EXIF DPI information, if any — Використовувати EXIF DPI інформацію, якщо вона є).

Слід окремо сказати про недолік, пов`язаний з самою програмою, а не з з процесом локалізації. Хоч програма призначена для широкого кола користувачів і не є професійним засобом обробки зображень, її інтерфейс містить багато спеціальних термінів, які можуть бути незрозумілим для пересічного користувача (alpha compositingальфа канал; Gaussian shot noise — гаусівський шум). Цей недолік зберігається в обох варіантах програми.

3.2.2 VSO Image Resizer

Програма працює коректно. Пробілів у програмі не виявлено. Однак більшість термінів (до 92%) перекладені неправильно (resolution — роздатність, а не «роздільна здатність»; [18, c. 301] rewrite the profile — переписати профіль, а не «перезаписати профіль» [5, с. 315]; default — типовий, а не «за замовчуванням» [1, с. 32]). Також під час локалізації були допущені численні граматичні помилки: неправильний переклад компонентів словосполучень (file root — кореневий файл), неправильне узгодження компонентів речення (Frame images smaller than the specified resolution… — Обрамувати тільки ті зображення, що менші заданої роздатності…), неправильне вживання прийменників (Turn your images into negatives — Обернути кольори зображення у негативи). Інтерфейс програми стилістично невитриманий, так як вживається велика кількість зниженої лексики (click here — клацніть; Internet — Тенета (сленг)).

В програмі вживалася невелика кількість термінів і відсутня спеціальна фахова лексика, тому вона буде зрозуміла для широкого кола користувачів. Однак розумінню інтерфейсу програми може завадити неправильний переклад багатьох термінів.

1. Під час локалізації програмного забезпечення граматичні трансформації використовуються значно частіше ніж лексичні. Це зумовлено тим, що провідним завданням локалізатора полягає у забезпеченні зрозумілості повідомлення для користувача, тому доцільною є не експресивність і образність повідомлення, а його стислість та уніфікованість.

2. Серед граматичних особливостей елементів інтерфейсу програмного забезпечення слід виділити використання еліптичних конструкцій, імперативність, безособовість.

3. Серед лексичних особливостей слід виділити використання термінів з галузі інформатики, спрощеність лексики, відсутність експресивності, використання фахової лексики (в залежності від тематичної спрямованості програми).

4. До локалізованого програмного продукту висувається ряд технологічних критеріїв:

­ коректна робота програми після локалізації;

­ відсутність пробілів у локалізації;

­ релевантний переклад термінів;

­ раціональне використання поля рядку;

­ зрозумілість інтерфейсу для користувача.

Ці критерії можуть мати деякі відмінності в різних джерелах, тому що їх створювали не науковці, які займаються дослідженням локалізації програмного забезпечення, а самі локалізатори і власники бюро перекладів.

5. Наше дослідження показало, що не завжди локалізовані програмні продукти відповідають вищевказаним критеріям. Це зумовлено тим, що наразі більшість локалізаторів не є професійними перекладачами, а аматорами, які прагнуть подолати брак україномовних програм.

Висновки

1. Локалізація — це не лише переклад, а також доведення програмних продуктів до відповідності місцевим стандартам — нормам, правилам, нормативам країни, для ринку якої виконується переклад.

2. Проблема локалізації програмного забезпечення наразі є недостатньо вивченою, тому більшість інформації було взято з різноманітних перекладацьких форумів, блогів, сайтів бюро перекладів та наукових записок українських вищих навчальних закладів.

3. При процесі локалізації доцільно застосовувати не лише CAT, а й різноманітні допоміжні засоби: інструменти для візуального програмування, теги тощо. Однак допоміжні засоби є працюють лише з певними видами форматів і вимагають наявності фонових знань з програмування, тому не набули великої популярності серед локалізаторів.

4. Наразі існує кілька десятків програм для здійснення локалізації програмного забезпечення, але не всі є релевантними, тому доцільно працювати лише з найпотужнішими та найефективнішими засобами. На даний час ними є Passolo SDL, Lingobit Localizer, OmegaT та Pootle.

5. Серед переваг сучасних засобів локалізації слід виділити Їхніми основними перевагами є: можливість взаємодії між учасниками процесу локалізації, можливість синхронізації проектів, можливість локалізації багатьма мовами одночасно та ін. Недоліками вищевказаних програм є: мала термінологічна база, обмеженість у роботі з різними форматами та нечаста оновлюваність, що призводить до неможливості обробки нових форматів файлів.

6. Під час локалізації програмного забезпечення граматичні трансформації використовуються значно частіше ніж лексичні. Це зумовлено потребами раціонального використання командного рядку у програмі та зрозумілості повідомлення для користувача.

6. До локалізованого програмного продукту висувається ряд технологічних критеріїв (коректна робота програми, релевантний переклад термінів, раціональне використання поля рядку тощо). Ці критерії висуваються згідно з практичними технологічними вимогами до перекладачів-локалізаторів, які встановлюють їх працедавці, тому немає єдиних критеріїв оцінки якості локалізованих програмних продуктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. — К., 2006. — С. 189.

2. Бартків А. Гринчишин О. Англо-украпнсько-російський словник з інформатики, програмування, обчислювальноп техніки / А. Бартків, О. Гринчишин. — К.: Вища школа, 1995. — С. 80.

3. Боровик В. О. Термінологічний словник з інформатики: для студ. усіх спец. і усіх форм навч. / Уклад. В. О. Боровик та ін. — Суми: СумДУ, 2002. — С. 146−147.

4. Калашник В. С. Російсько-український словник з радіотехніки, радіоелектроніки та радіофізики / НАН України, Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова, Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна; уклад. В. С. Калашник та ін. — К.: Наукова думка, 2006.

5. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / В.І. Карабан. — Вінниця: Нова книга, 2002. — 564 с.

6. Карачун В. Я. Російсько-український словник з інформатики та обчислювальної техніки: з покажчиком українських термінів: словарь / В. Я. Карачун. — К., 1994.

7. Коллін С.М.Г. Англо-український словник комп’ютерних термінів / С.М. Коллін.— Харків, 2002. — С. 19.

8. Коссак О. М., Маньковський С. Л. Англо-українсько-російський словник з інформатики та обчислювальної техніки. / О. М. Коссак, С. Л. Маньковський. — Львів, 1991.

9. Локалізація програм за 10 кроків. Режим доступу: http://bestloads.org.ua/art₁₀_steps_for_localizing_programs.htm

10. Локалізація програмного забезпечення за допомогою Lingobit Localizer. Режим доступу: http://blog.alconost.com/software-localization-using-lingobit-localizer

11. Локалізація програмного забезпечення. Режим доступу: http://empyreal.org.ua/2010/09/23/lokalizatsiya-prohramnoho-zabezpechennya.

12. Локалізація програмного забезпечення. Режим доступу: http://znaimo.com.ua/Локалізація_програмного_забезпечення.

13. Національна академія наук України: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні: Інститут української мови. Український правопис / За редакцією Є.І. Мазніченко, Н. М. Максименко, О.В. Осадчої. — К.: «Наукова думка» НАН України, 2012. — 287 с.

14. Онищенко Юлія Костянтинівна. Локалізація програмних продуктів у англо-українському перекладі: Дис… канд. наук: 10.02.16 / Ю. К. Онищенко — 2009. Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/351 510.html.

15. Режим доступу: http://gorinisha-serbi.ucoz.ru/forum/61−707−1

16. Режим доступу: http://www.multitran.ru/c/m.exe?a=1&SHL=2

17. Російсько-український словник наукової термінології / НАН України, Ін-т мовознавства, Ін-т укр. мови. — К.: Наук. думка, 1998. — С. 439.

18. Саврук М. П. Українсько-англійський науково-технічний словник: понад 120 000 слів та словосполучень / НАН України, Фізико-механічний ін-т ім. Г. В. Карпенка. / М. П. Саврук.— К.: Наукова думка, 2008

19. Таратін М.О., Марков С. В. Локализация приложений. Перевод и поддержка многоязычных приложений // RSDN Magazine #3−2005, 07.10.2005. Режим доступу:

20. Тлумачний словник з інформатики / Заг. ред. акад. Г. Г. Півняка. — Дніпропетровськ.: Нац. гірн. ун-т, 2010.

21. Тлумачний словник найбільш уживаних термінів з основ інформатики / М.І. Бідило, В. О. Бабенко, Г. А. Волошан. — Харків: ХНАУ, 2011. — С. 44.

22. Тлумачний словник сучасної української мови: фахова лексика / Заг. ред. В. Калашника. — Харків, 2009.

23. Хамін Денис OmegaT + опыт использования / Денис Хамін. Режим доступу: http://mozgorilla.com/soft-and-technology/omega-t-opyt-ispolzovaniya

24. Hines Colin. Localization: A Global Manifesto. — NY: Routledge, 2000. — 192 p. http://www.rsdn.ru/article/devtools/SoftwareLocalizat

25. Perspectives on Localization (American Translators Association Scholarly Monograph).Режим доступу: http://avaxhome.ws/ebooks/9 027 231 893.html.

26. Perspectives on Localization. Режим доступу: http://books.google.com.ua/books?id=d-oRMNazRJoC&.

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. — К., 2006. — С. 146.

2. Великий російсько-український політехнічний словник. Бл. 160 000 сл. та словосп. / За ред. О.С. Благовєщенського. — К., 2002. — С. 354.

3. Короткий англо-український тлумачний словник з комп’ютерної техніки / Укл. Р. Сіренко та ін. — Львів: ЛНУ, 2005. — С. 22.

4. Короткий тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів / Л. С. Козловська, Н.М. Поліщук. — К.: КНЕУ, 2004. — С. 21.

5. Новий англо-український політехнічний словник. Бл. 125 000 термінів / Упорядн. В. В. Бутник. — К., 2008. — С. 164.

6. Російсько-український математичний словник / Укл. В. Я. Карачун та ін. — К., 1995. — С. 125.

7. Російсько-український словник з математики, фізики та інформатики 46 000 термінів / В.І. Перехрест; Дніпропетр. нац. ун-т. — К.: Довіра, 2008. — (Словники України). — С. 356.

8. Російсько-український словник з радіотехніки, радіоелектроніки та радіофізики / НАН України, Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова, Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна; уклад. В. С. Калашник та ін. — К.: Наукова думка, 2006. — (Словники України) — С. 342.

9. Російсько-український словник наукової термінологі / НАН України, Ін-т мовознавства, Ін-т укр. мови. — К.: Наук. думка, 1998. — С. 439.

10. Російсько-український словник-довідник: бл. 102 000 слів і словосполучень / Ред. В.М. Бріцин; НАН України, Український мовно-інформаційний фонд, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. — 2. вид. — К.: Довіра, 2008. — (Словники України). — С. 398.

11. Російсько-українсько-англійський економіко-математичний словник / Укл. В. Я. Карачун та ін. — К., 2008. — С. 164.

12. Російсько-українсько-англійський словник термінів з інформаційних технологій / За ред. В. Бабака. — К.: НАУ, 2006. — С.74.

13. Саврук М. П. Українсько-англійський науково-технічний словник: понад 120 000 слів та словосполучень / НАН України, Фізико-механічний ін-т ім. Г. В. Карпенка. — К.: Наукова думка, 2008. — (Словники України). — С. 460−461.

14. Сучасний англо-український математичний словник / Уклад. М. М. Копець. — К.: НТУУ «КПІ», 2007. — С. 20.

15. Термінологічний словник з інформатики: для студ. усіх спец. і усіх форм навч. / Уклад. В. О. Боровик та ін. — Суми: СумДУ, 2002. — С. 122−123.

16. Тлумачний словник з інформатики / Заг. ред. акад. Г. Г. Півняка. — Д.: Нац. гірн. ун-т, 2010. — С. 68.

17. Тлумачний словник найбільш уживаних термінів з основ інформатики / М.І. Бідило, В. О. Бабенко, Г. А. Волошан. — Харків: ХНАУ, 2011.