Аналіз чистого прибутку

Аналіз чистого прибутку Аналіз прибутку здійснюють за даними фінансового звіту (форма № 2) і плановими данними підприємства. При цьому дається оцінка виконання плану прибутку (збитку) в цілому і за окремими його видами.

За даними табл. 1 можна зробити такі виснов­ки. План з чистого прибутку підприємство недовиконало на 7,1%, недобір прибутку становив 20 тис. грн. Це сталося, в пер­шу чергу, через значне невиконання плану з валового прибутку (-80 тис.грн.). Як позитивне явище слід відзначити одержані незаплановані суми від інвестиційної діяльності (50 тис. грн). Проте в роботі підприємства є й 13 тис. грн. збитків, пов’язаних з надзвичайними подіями.

Вивчаючи одержані суми прибутків за кілька років, треба встановити, яка склалась тенденція в їх зміні, чи відображає вона зростання ефективності роботи підприємства. У зв’язку з цим слід особливо ретельно дослідити якість прибутків. Це понят­тя характеризує достовірність розрахунку сум прибутків і збитків, що одержує підприємство. В першу чергу таке явище пов’язують з відлагодженістю і надійністю бухгалтерського об­ліку на підприємстві та якістю складання балансів і фінансо­вих звітів. Керівники підприємства можуть відносно легко змінювати за власним бажанням такі види витрат, як витрати на рекламу, ремонтні роботи, науково-дослідницькі розробки і підготовку кадрів. Ці витрати, які можуть значно коливатися залежно від змін фінансової політики підприємства, називають у західних підручниках дискреційними. Форсоване скорочення таких витрат приводить до одночасного зростання прибутків, проте цей процес справедливо пов’язують із зниженням їхньої якості.

Таблиця 1.

Фінансові результати підприємства.

Аналіз показника співвідношення чистого прибутку й обся­гу продажу підприємства за кілька років досить надійно кон­статує можливі погіршення якості прибутків.

Як видно з табл. 2, протягом п’яти років коефіцієнт при­бутковості має значні коливання, і лише в останні два роки він нарешті стабілізувався. Такий характер змін має назву «згла­джування» прибутку (доходу). Він є наслідком свідомого штуч­ного збільшення (зменшення) фінансових результатів за допомогою бухгалтерських прийомів, які спотворюють картину гос­подарської діяльності підприємств. Такі самі результати мо­жуть бути при якісному складані бухгалтерських звітів, але внаслідок нестабільної роботи підприємства.

Таблиця 2.

Динаміка прибутків і обсягу продаж підприємства.

Аналіз валового прибутку

Аналіз виконання плану за прибутком від реалізації товар­ної продукції починається з розрахунку впливу основних фак­торів. Для цього потрібно взяти вихідні дані з форми № 2 за звітний рік і відповідну інформацію за попередній, а також відо­мості про зміну обсягів реалізації (виробництва) в натуральних показниках або в незмінних цінах. Необхідні технічні розра­хунки виконуються в табл. 3.

Вплив факторів розраховується так:

1) вплив обсягу реалізації товарної продукції:

481 — 506= - 25 тис. грн. (негативний вплив) або.

506 · (-5): 100 = -25,0 тис. грн.;

2) вплив зміни цін:

572 — 481 = +91 тис. грн.

У тому числі:

а) вплив зміни цін на готову продукцію:

1243 — 1045 = 198 тис. грн. (позитивний вплив) — Л б) вплив зміни ціна на сировину, напівфабрикати, енергії тощо:

— (671 — 564) = -107 тис. грн. (негативний вплив);

3) вплив собівартості продукції та асортиментно-структур­них зрушень:

580 — 572 = +8 тис. грн. (позитивний вплив).

Загальний вплив усіх факторів:

— 25 + 91 + 8 = 74 тис. грн.

Зростання прибутку порівняно з минулим роком становило:

580 — 506 = +74 тис. грн.

Таблиця 3.

Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на величину валового прибутку, тис. грн.

Довідка: Обсяг реалізації в незмінних цінах у звітному періоді ста­новив 95% від торішнього.

* 1100 • 0,95 = 1045 (тис. грн.).

** 594 • 0,95 = 576 (тис. грн.).

*** 1243 • 0,54 = 671 (тис. грн.).

Якщо аналізується прибутковість одного виду реалізованої продукції, то визначають дію лише трьох факторів. Такі розрахунки їхнього впливу рекомендується здійснювати на підставі внутрішньогосподарської інформації, яка до того ж містить планові дані. Вихідну інформацію для розрахунків наведено в табл. 4.

Таблиця 4.

Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на валовий прибуток

Розрахунок впливу факторів на величину прибутку від реалізації товарної продукції.

1. Вплив обсягу реалізації продукції в натуральному вира­женні:

(-2000) • 15 грн. = - 30 000 грн.

або $$\text{150\hspace{0.17em}000}\text{грн}(\frac{\text{8000}}{\text{10\hspace{0.17em}000}}-1)=-\text{30\hspace{0.17em}000}\text{грн}$$.

2. Вплив зміни собівартості реалізованої продукції:

— (+5 грн.) • 8000 = -40 000 грн.

3. Вплив зміни цін:

+15 грн. • 8000 = +120 000 грн.

_______________________________________________________________.

Разом +50 000 грн.

Негативний вплив на прибуток з боку собівартості реалізо­ваної продукції може бути повністю або частково пов’язаний з таким незалежним від роботи даного підприємства чинником як інфляція. В нашому прикладі непередбачене в плані зро­стання ціни на продукцію підприємства становило 17,6% (15: 85 • 100), а собівартості одиниці реалізованої продукції 7,1% (5: 70 • 100).

Два фактори негативно впливали на суму прибутку і разом зменшили його на 70 тис. грн., але резерв — лише 30 тис. грн.

Аналіз інших доходів і витрат

До складу цих фінансових результатів належать численні суми, пов’язані з загальним управлінням підприємством, фінан­совими та інвестиційними операціями, а також сумами, що сто­суються надзвичайних подій.

Під час аналізу доходів і витрат від операційної діяльності не­обхідно зіставляти фактичні дані з планом (кошторисом) або ана­логічними сумами за попередній період. Далі визначають причи­ни їх появи або відхилень. Особливу увагу слід приділити аналізу незапланованих збитків. У більшості випадків ці суми доцільно включати до складу резервів зростання прибутку підприємства.

Передусім слід дослідити суми адміністративних витрат і витрат на збут та проаналізувати їх вплив на фінансові результа­ти, що стосуються операційної діяльності підприємства (табл. 5).

Таблиця 5.

Інші операційні доходи і витрати підприємства, тис. грн.

Примітка: Суми в пунктах 2, З і 4 виключаються з валового при­бутку підприємства і тому мають знак (-) при складанні результатів.

Проаналізувавши дані табл. 5, можна зробити такі виснов­ки. По-перше, в цілому інші операційні доходи і витрати знахо­дяться в межах кошторису і навіть є економія 20 тис. грн.

Позитивна також їх динаміка в порівняні з минулим ро­ком. По-друге, головною причиною такого результату є суттєве зростання інших операційних доходів (в порівнянні з коштори­сом на 26 тис. грн., або 2,6 рази, і на 19 тис. грн. в порівнянні з минулим роком, або на 111,8%). Одночасно слід констатувати певне неблагополучие становище з витратами на збут та інши­ми операційними витратами.

По-третє, деталізація інших операційних витрат розкриває суттєві недоліки в роботі підприємства. Це стосується сплати значних штрафних санкцій (в минулому році - 20 тис. грн., а в поточному — 16 тис. грн.).

На жаль повністю припинено фінансування досліджень і на­уково-конструкторських розробок, хоч в кошторисі передбача­лось для цього 15 тис. грн.

Таким чином резерви зростання фінансових результатів від операційної діяльності за даними табл. 9.5 становлять 23 тис. грн. (16 + 7).

Скористаємося даними табл. 6.

Ми уже знаємо про перевитрати коштів на збут продукції на суму 7 тис. грн. Дані табл. 6 переконливо свідчать, що голов­ною причиною цього є збільшення майже втричі в порівнянні з кошторисом витрат на транспортування продукції. Серед інших відхилень найбільш суттєві у витратах на тару і оплату праці служби маркетингу (+1,6 і 2,4 тис. грн., відповідно). З цими перевитратами слід більш детально розібратися.

Одночасно насторожує той факт, що на підприємстві відсутні такі елементи сучасного маркетингу, як реклама і страхування товарних операцій. Очевидно, в першу чергу, ще результат кошто­рисних обмежень. Адже, повертаючись до даних табл. 5, можно побачити, що фактичні витрати на збут складають 32% від сум адміністративних витрат (55:173 • 100), а на 1 грн. реалізованої продукції за іншим розрахунком приходиться лише 4,4 коп. витрат на збут (55: 1243 • 100). Згадаємо також, що на підприємстві резерви зростання обсягу реалізації визначені в сумі майже 190 тис. грн., або 15,3% від фактичної виручки від реалізації. Враховуючи існуючі проблеми реалізації продукції на підпри­ємстві (план недовиконаний на 3,6%), а також потенційні мож­ливості її зростання слід, на нашу думку, збільшити фінансу­вання маркетингової служби найближчим часом в 1,5−2 рази з відповідними структурними змінами витрат у кошторисі.

Таблиця 6.

Дані про витрати на збут продукції у звітному році, тис. грн.

Наприкінці вивчають результати, пов’язані з інвестиційною діяльністю, та доходи і витрати від назвичайних подій.

Аналізуючи фінансові результати, пов’язані з надзвичайни­ми сітуаціями (збитки), необхідно чітко розрізняти, де були справжні стихійні сили, а де — звичайна безгосподарність, яка маскується під природні катаклізми (наприклад, пожежу, яка виникла внаслідок грубих порушень правил пожежної безпеки).

Аналіз рентабельності продукції

Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяль­ності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тоб­то відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розрахову­ють як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу).

Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначе­ний як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капі­талу. Останній показник цікавить насамперед акціонерів і май­бутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність ви­трат на її виробництво. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення валового прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції. Рента­бельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції. У такому вигляді цей показник більше застосовується у зарубіжній практиці.

Рентабельність окремих видів продукції обчислюється за такою формулою.

$$R_i=\frac{{Ц}_{і}-{С}_{і}}{{С}_{і}}\text{100}$$ ,.

де Rі - рентабельність і-го виду продукції, %;

Ці, Сі - відповід­но ціна і собівартість і-го виду продукції.

У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рен­табельності виробів слід застосовувати спосіб групувань. На­самперед усі вироби групують за ознакою, рентабельна чи не­рентабельна продукція. При цьому визначають кількість не­рентабельних видів продукції, розраховують частку у відсотках до загальної кількості виробів, а також їхню частку в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед не­рентабельних виробів такі, що входять до складу найважливі­ших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.

Дуже важливо здійснити групування продукції, що вироб­ляється, за рівнем рентабельності:

• -.вироби з низкою рентабельністю;

• -.вироби з середньою або нормальною рентабельністю (близь­кою до середньої рентабельності у галузі);

• -.вироби високорентабельні.

При цьому потрібно дати оцінку частки кожної групи в за­гальному обсязі реалізації.

Нарешті, здійснюють групування виробів за ознакою ступе­ня та напряму зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, рента­бельність яких:

• -.помітно зросла;

• -.суттєво не змінилась;

• -.знизилась.

Групування виробів за названими та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба враховувати дію на рентабельність продукції таких чинників:

• -.зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства;

• -.зміну податку на додану вартість;

• -.зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї.

Серед чинників, які впливають на собівартість продукції, треба звернути особливу увагу на час випуску продукції. В перший рік, як правило, рентабельність дуже низька, проте в наступні кілька років спостерігається підвищення її рівня. Згодом її величина стабілізується, а в кінці виробництва навіть може по­чати падати. Однією з причин зростання рентабельності або супровідним їй чинником може бути збільшення обсягів ви­робництва цієї продукції. Вивчення впливу обсягу виробницт­ва на рівень рентабельності - цілком самостійне питання ана­лізу прибутковості підприємства.

Рентабельність усієї реалізованої продукції можна ви­значити за даними табл.3. Фактична рентабельність продукції за минулий рік становила:

$$R_{\text{мин}}=\frac{\text{506}\text{100}}{\text{594}}=\text{85}\mathrm{,\; 2}$$.

Аналогічний показник за звітний рік становив:

$$R_{\text{звіт}}=\frac{\text{580}\text{100}}{\text{663}}=\text{87}\mathrm{,\; 5}$$.

Отже, загальне зростання цього показника за рік становило 2,3%. Показник рентабельності продукції в цілому на підприєм­стві може змінитися внаслідок зміни рентабельності окремих видів продукції та асортиментно-структурних зрушень у реалі­зованій продукції.

Аналіз рентабельності підприємства

Рентабельність підприємства — найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційні фінансові результати. За даними таб­лиць 1 і 3 виконаємо належні розра­хунки та занесемо їх у табл. 7.

Рентабельність підприємства у звітному періоді становила 15,92% і була більша за аналогічний показник минулого року на 0,92%. Зміна цього показника є результатом дії двох фак­торів, %:

1. 1)зміни реалізації на 1 грн. виробничих фондів:

(1,117 • 20): 100 = +0,2234;

1. 2)зміни прибутку на 1 грн. реалізації продукції:

(0,9171 • 76,117): 100 = +0,6981.

________________________________________________________________.

Разом +0,9215.

Отже, підвищення рентабельності підприємства пояснюється головним чином зростанням рентабельності продукції.

В подальшому аналізі слід порівняти рентабельність нашого підприємства з середньогалузевим показником, а також з дани­ми найбільш рентабельних споріднених підприємств.

Таблиця 7

Резерви збільшення чистого прибутку підприємства.

1. Резерви збільшення прибутку підприємства внаслідок ви­користання резервів обсягу реалізації продукції ($$$$ Пр). Сума резерву обсягу реалізації - 190 тис. грн. Чистий прибуток на 1 грн. реалізованої продукції у звітному періоді становив 20,917 коп. Звідси сума резерву:

$$$$ Пр = 190 • 0,20 917 = 39,7 тис. грн.

2. Резерви збільшення прибутку внаслідок використання резервів собівартості продукції зі 11,2 тис. грн.

14,2 • 0,20 917 = 3,0 тис. грн.

3. Резерви пов’язані з ліквідацією сум інших операційних витрат (див. суми в табл. 5, відповідно 7 і 16 тис. грн.):

23 • (1 — 0,3) = 16 тис. грн.

________________________________________________________________.

Разом 58,7 тис. грн.

Резерви збільшення рентабельності підприємства (Rn).

Додаткове збільшення рентабельності за рахунок резервів чистого прибутку:

$${\mathit{}}_{п}$$ = 58,7: 1633 • 100 = 3,6%.