Розробка системи керування інформаційними потоками виробничої дільниці автоматики аглодоменного виробництва

ДИПЛОМНА РОБОТА

"Розробка системи керування інформаційними потоками виробничої дільниці автоматики аглодоменного виробництва"

Вступ

В основі рішення багатьох завдань лежить обробка великої кількості інформації що надходить. Отже, у будь-якої організації виникають проблеми з обробкою й забезпеченням ефективної роботи з нею. По цьому для ефективної роботи із цією інформацією створюються інформаційні системи (ІС).

У широкому розумінні під визначення ІС підпадає будь-яка система обробки інформації. По області застосування ІС можна розділити на системи, використовувані у виробництві, освіті, охороні здоров’я, науці, військовій справі, соціальній сфері, торгівлі й інших галузях. По цільовій функції ІС можна умовно розділити на наступні основні категорії: керуючі, інформаційно-довідкові, підтримки прийняття рішень.

Метою дипломної роботи є створення системи керування інформаційними потоками виробничої дільниці автоматики аглодоменного виробництва. Для реалізації даної системи була створена незалежна програма у вигляді exe-файлу, що працює в середовищі ОС Windows, під керуванням якої відбувається збір, обробка й відображення інформації, що зберігається в базі даних під керуванням сервера баз даних MS SQL Server 2000.

Реалізація даного завдання відбувалася за допомогою інструментального засобу прискореної розробки програм системи програмування Delphi7, технології Rave Reports і сервера баз даних MS SQL Server 2000.

Delphi являє собою систему програмування, як будь-яка подібна система, Delphi призначена для розробки програм і має дві характерні риси: створювані нею програми можуть працювати не тільки під керуванням Windows, а сама вона відноситься до класу інструментальних засобів прискореної розробки програм (Rapid Application Development, RAD). Це прискорення досягається за рахунок двох характерних властивостей Delphi: візуального конструювання форм і широкого використання бібліотеки візуальних компонентів (Visual Component Library, VCL).

Візуальне конструювання форм рятує програміста від багатьох аспектів розробки інтерфейсу програми, тому що Delphi автоматично готує необхідні програмні заготівки й відповідний файл ресурсів.

Бібліотека візуальних компонентів представляє програмістові величезну розмаїтість створених розроблювачами Delphi програмних заготівок, які негайно або після нескладного настроювання готові до роботи в рамках створюваної програми.

У більшості випадків дані, які зберігаються в таблицях БД, необхідно тим або іншому способом публікувати, створюючи звіти. Відображення звітів у створюваній системі відбувається за допомогою технології Rave Reports.

Технологія Rave Reports розроблена компанією Nevrona Designs, що є авторизованим членом Комітету відкритих систем і розробляє програмне забезпечення для Delphi й C++ Builder. У її основі лежить ідея відділення процесу розробки від процесу створення звіту за рахунок використання проміжного документа, що називається проектом звіту.

Для зручного використання, інформація повинна бути систематизована у вигляді таблиць із даними, тому зберігання інформації в даній системі виконано в базі даних під управлінням сервера баз даних MS SQL Server2000.

Microsoft SQL Server являє собою СКБД, що забезпечує створення інформаційних систем з архітектурою «клієнт-сервер», у якій він відіграє роль сервера баз даних. SQL Server задовольняє вимогам, пропонованим до систем розподіленої обробки інформації. Ця СКБД підтримує: тиражування даних, паралельну обробку, створення й обробку великих баз даних на недорогих апаратних платформах, відрізняється простотою керування й використання, а також забезпечує тісну інтеграцію баз даних SQL Server 2000 в Web.

Крім того, зміни в архітектурі сервера SQL Server 2000 дозволили повністю інтегрувати її зі службами Active Directory операційної системи Windows.

1. Постановка завдання

1.1 Найменування та галузь використання

Назва розробки: система керування інформаційними потоками виробничої дільниці автоматики аглодоменного виробництва. Розроблена система була випробувана на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у службі автоматизації технологічних процесів на дільниці автоматики аглодоменного виробництва.

1.2 Підстава для створення

Підставою для розробки є наказ № 73С-01 від 29 жовтня 2009 р. по Криворізькому інституту КУЕІТУ.

Початок робіт: 1.11.09. Закінчення робіт: 25.05.10.

1.3 Характеристика розробленого програмного забезпечення

delphi автоматика аглодоменний інформаційний Розроблена система реалізована за допомогою інструментального засобу прискореної розробки програм, системи програмування Delphi7. Система повинна працювати під керуванням операційної системи Windows XP. Додатковою умовою є наявність установленого сервера баз даних MS SQL Server 2000, на якому буде розгорнута база даних для зберігання необхідної інформації для роботи даної системи.

Вхідною інформацією для розробленої системи є особисті, табельні й службові дані по персоналу дільниці автоматики аглодоменного виробництва.

Головним завданням інформаційної системи є підготовка наступної інформації:

· Інформація з персоналу дільниці у вигляді подань (загальні дані, табельні дані, адреси, телефони, освіта, вік, відпустки, проходження медогляду, діти, контроль перевірки знань електробезпечності й права роботи в газозахисній апаратурі, звільнений персонал);

· Звітні документи по персоналу дільниці (особисті картки, табельні дані, адреси, телефони, освіта, вік, відпустки, проходження флюорографії, діти, перевірка знань електробезпечності й права роботи в газозахисній апаратурі).

1.4 Мета й призначення

Метою дипломної роботи є розробка системи керування інформаційними потоками виробничої дільниці автоматики аглодоменного виробництва.

Дільниця автоматики аглодоменного виробництва є структурною одиницею служби автоматизації технологічних процесів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». У структуру дільниці автоматики аглодоменного виробництва входять виробничі дільниці й під-дільниці розміщені на великій території підприємства. Тому лінійні керівники дільниць і під-дільниць мають проблему в оперативному доступі до даних персоналу дільниці, для своєчасного виконання своїх функціональних обов’язків.

1.5 Загальні вимоги до розробки

Вимоги до програмного забезпечення:

· Робота в середовищі операційних систем Windows;

· Простота й зрозумілість інтерфейсу.

Мінімальні вимоги до апаратного забезпечення:

· IBM-сумісний комп’ютер, не нижче Pentium IІ, RAM-128Mb, SVGA-800*600*16bit;

· Вільний простір на жорсткому диску не менш 2 Мб.

· Додаткове програмне забезпечення: наявність встановленого сервера баз даних MS SQL Server 2000, на якому буде розгорнута база даних для зберігання необхідної інформації для роботи даної системи.

1.6 Джерела розробки

Джерелами розробки дипломної роботи є:

· структурна схема виробничої дільниці автоматики аглодоменного виробництва;

· схема інформаційних потоків виробничої дільниці автоматики аглодоменного виробництва;

· довідкова література;

· наукова література;

· технічна література;

· програмна документація.

2. Середовище Delphi як засіб розробки комп’ютерних систем для роботи з базами даних

2.1 Призначення й можливості Delphi

Бурхливий розвиток обчислювальної техніки, потреба в ефективних засобах розробки програмного забезпечення привели до появи систем програмування, орієнтованих на так названу «швидку розробку», серед яких можна виділити Borland Delphi й Microsoft Visual Basic.

Delphi являє собою систему програмування, як будь-яка подібна система, Delphi призначена для розробки програм і має дві характерні риси: створювані нею програми можуть працювати не тільки під керуванням Windows, а сама вона відноситься до класу інструментальних засобів прискореної розробки програм (Rapid Application Development, RAD).

Перший інструмент RAD створений корпорацією Microsoft називається Visual Basic. Середовище Delphi створене трьома роками пізніше й разом з такими продуктами, як Visual C++, C++ Builder, JBuilder, PowerBuilder, також відноситься до класу інструментів прискореної розробки програм. Це прискорення досягається за рахунок двох характерних властивостей Delphi: візуального конструювання форм і широкого використання бібліотеки візуальних компонентів (Visual Component Library, VCL).

2.2 Візуальне конструювання

Візуальне конструювання форм рятує програміста від багатьох аспектів розробки інтерфейсу програми, тому що Delphi автоматично готує необхідні програмні заготівки й відповідний файл ресурсів. Програміст використовує спеціальне вікно, що називається вікном форми, як прототип майбутнього вікна програми й наповнює його компонентами, що реалізують потрібні інтерфейсні властивості (різного роду списки, кнопки, смуги прокручування й т. п.).

Після розміщення на формі чергового компонента Delphi автоматично вставляє в пов’язаний з формою модуль посилання на компонент і коректує спеціальний файл опису форми. dfm, що після компіляції перетвориться в ресурсний файл Windows.

2.3 Бібліотека візуальних компонентів

Бібліотека візуальних компонентів представляє програмістові величезну розмаїтість створених розроблювачами Delphi програмних заготівок, які негайно або після нескладного настроювання готові до роботи в рамках створюваної програми. Компоненти характеризуються важливою властивістю: вони містять у собі програмний код і всі необхідні для його роботи дані, що рятує програміста від рутинної роботи з «винаходу велосипедів» — немає потреби писати те, що вже написано (і в переважній більшості - дуже грамотно) іншими.

З Delphi поставляється безліч компонентів, розрахованих на самі різні аспекти застосування, — від простеньких компонентів, що створюють пояснювальні написи, до складних текстових процесорів або інструментів прийняття рішень. Якщо по яким або причинам в Delphi немає компонента з потрібною функціональністю, його можна створити засобами самого середовища Delphi і включити потім в VCL (інший варіант — звернення до ресурсів Інтернету, де на тисячах сайтів пропонуються компоненти, створені спеціально для Delphi як професійними програмістами, так й аматорами).

Використання компонентів не тільки в багато разів зменшує строки розробки програм, але й істотно знижує ймовірність випадкових програмних помилок, від яких, не захищений жоден великий програмний проект.

2.4 Потужність і гнучкість мови

Потужність і гнучкість мови програмування Object Pascal — безумовне достоїнство Delphi, вигідно відрізняючи це середовище від інших інструментів RAD. Ядром Object Pascal є мова Pascal, створена професором Цюрихского університету Ніклаусом Віртом ще наприкінці 60-х років спеціально для навчання студентів програмуванню. У числі його студентів були Пилип Канн й Андерс Хейлсберг. Перший заснував корпорацію Borland, другий став її головним програмістом. За довгі роки А. Хейлсберг і програмісти під його початком перетворили Pascal у потужну сучасну об'єктно-орієнтовану мову, придатну для ефективного створення програм будь-якої складності.

Від мови Visual Basic, Pascal відрізняє строга типизірованость, що дозволяє компіляторові ще на етапі компіляції виявити багато помилок, а також засіб роботи з покажчиками. Останнє дає можливість використати так називане раннє зв’язування з бібліотеками типів у технології COM, у той час як Visual Basic змушений при звертанні до COM використати більше повільне пізніше зв’язування й інтерфейси диспетчеризації.

Синтаксис C++ прямо-таки провокує створення заплутаних програм, у яких важко розібратися навіть авторові, у той час як простий й ясний синтаксис Object Pascal дозволяє йому претендувати на роль мови, що ідеально підходить для опису алгоритму. У всіх випадках Object Pascal має найшвидший серед продуктів подібного роду оптимизірующій компілятор, що дозволяє створювати швидкі й відносно компактні програми.

2.5 Інструмент створення додатків баз даних

Середовище Delphi завоювала собі репутацію найефективнішого засобу розробки додатків баз даних, тобто програм, що обслуговують електронні сховища інформації. Ця репутація визначається трьома обставинами: високопродуктивною машиною доступу до даних різного формату (Borland Database Engine, BDE), наявністю численних компонентів, орієнтованих на цю сферу застосування, і поставкою разом з Delphi компактного, потужного й простого в адмініструванні сервера баз даних InterBase.

Машина BDE є засобом доступу до даних різного формату (локальним таблицям типу dBASE, Paradox, до серверів баз даних InterBase, MS SQL Server, Oracle, Informix і т.д.). Особливістю BDE є використання власних високопродуктивних драйверів для доступу до локальних таблиць dBASE, Paradox, FoxPro, а також SQL-орієнтованих драйверів для доступу до серверів баз даних (цей набір драйверів називається SQL Links). Замість власних драйверів при бажанні можуть використатися драйвери сторонні виробниками, що відповідають стандарту ODBC (Open DataBase Connectivity Interface — відкритий інтерфейс взаємодії з базами даних). Більше того, з версії 6 з’явилася можливість використання альтернативних BDE засобів доступу до технологій ADO, InterBase Express, dbExpress.

Численні компоненти, що підтримують розробку додатків баз даних, забезпечують обслуговування самих різних завдань: вибірку й сортування даних, їхнє наочне подання (у тому числі графічне), зміну й публікацію даних у вигляді звітів (документів) або HTML-сторінок в Інтернеті.

Поставляючи разом з Delphi (у найбільш дорогих варіантах поставки) сервер InterBase став відомий завдяки Delphi. Цей сервер створений дочірнім відділенням Borland — InterBase Software Corporation, а його поставки разом з Delphi порозумівається необхідністю дати розроблювачам засіб випробування програм, розрахованих на архітектуру «клієнт-сервер». Сервер InterBase у максимальному ступені відповідає стандарту SQL-92, якому тією чи іншою мірою відносяться всі інші сервери баз даних. З Delphi версії 6 поставляються набір компонентів InterBase Admin, що дозволяє створювати програми для адміністрування сервера.

2.6 Інтегроване середовище розробки IDE

Інтегроване середовище розробки IDE Delphi надає можливості для створення, тестування й редагування проекту. Спілкування користувача з Delphi здійснюється за допомогою численних вікон, кожне з яких призначене для певних цілей нижче на рис. 2.1 показано основне вікна Delphi.

Рис. 2.1 Основне вікно Delphi

Головне вікно

Головне вікно дозволяє здійснювати основні функції керування проектом створювання програми. У головному вікні розташовується головне меню Delphi, набір графічних кнопок і палітра компонентів.

Головне меню містить всі необхідні засоби для керування проектом. Всі пункти головного меню відкривають доступ до вкладеного меню.

Всі інші елементи головного вікна розташовуються на спеціальних панелях інструментів, у лівій частині яких є вішки для переміщення, що дозволяють за допомогою миші перетаскувати панелі з поміщеними на них елементами.

Вікно форми

Вікно форми являє собою проект вікна майбутньої програми. На початку це вікно порожнє. Потім на стадії розробки зовнішнього вигляду вікна програміст «дістає» з палітри компонентів потрібний компонент і розміщає його на «складальному полі» вікна форми, поступово заповнюючи форму інтерфейсними елементами. Властиво, саме в цьому процесі наповнення форми й полягає головне завдання візуального програмування. Програміст у будь-який момент має можливість контролювати вміст вікна створюваної програми й вносити в нього необхідні зміни.

Вікно дерева об'єктів

Вікно дерева об'єктів призначено для наочного відображення зв’язків між окремими об'єктами (компонентами), розміщеними на активній формі або активному модулі даних.

Щиглик на будь-якому об'єкті в цьому вікні активізує відповідний компонент у вікні форми й відображає властивості цього компонента у вікні інспектора об'єктів.

Вікно інспектора об'єктів

Вікно інспектора об'єктів дозволяє редагувати властивості компонентів і визначати для них оброблювачі подій. Він являє собою вікно, що містить дві вкладки: властивості й оброблювачі подій.

У верхній частині інспектора об'єктів розташований список всіх компонентів, розміщених у формі. Іноді цей список називається селектором об'єктів. Вкладка Properties містить у лівій частині список всіх доступних під час проектування властивостей для поточного об'єкта, а в правій частині - їхнє значення. Символ [+] перед ім'ям властивості вказує, що ця властивість є складовим і містить інші вкладені властивості. Для розгортання або згортання складеної властивості варто клацнути мишею на розташованому ліворуч від нього символі [+] або [-]. Для зміни значення властивості необхідно ввести це значення або вибрати його із пропонованого списку.

Вікно коду програми

Вікно коду програми спочатку відкривається складаючись із двох частин: вікна браузера об'єктів і самого вікна коду програми, що містить дві сторінки Code й Diagram. Сам редактор коду розташований на сторінці Code. Сторінка Diagram вікна редактора коду надає візуальний інструментарій для визначення логічних взаємин між візуальними й не візуальними компонентами, відображуваними у вікні дерева об'єктів.

Сторінка Diagram може бути використана як інструментарій для документування проекту, тому що дозволяє виводити на печатку схематично представлені взаємини між компонентами. Вікно коду являє собою потужний редактор для створення й редагування коду модулів програми. Він підтримує наступні можливості:

· колірне й позиційне відображення коду модуля;

· контекстно пропонований набір шаблонів операторів мови програмування, які можна додавати в код модуля;

· редагування й додавання шаблонів пропонованого набору операторів;

· відображення класів, функцій, методів;

· вивід списку параметрів функції при уведенні її імені;

· перегляд значень змінних при налагодженні;

· перегляд коду оголошення для ідентифікаторів.

Вікно браузера об'єктів

Вікно браузера об'єктів можна автономно закривати або відкривати, а також розташовувати як окреме вікно. У вікні браузера об'єктів відображається деревоподібна діаграма, що містить всі типи, класи, властивості, методи, глобальні змінні й глобальні процедури, певні в поточному модулі.

Вікно браузера об'єктів значно полегшує переходи між різними класами, компонентами, змінними й методами поточного модуля. При подвійному щиглику мишею на будь-якому елементі в провіднику коду автоматично виконується перехід на відповідну позицію у вікні редактора коду.

3. Технологія ADO

Технологія Microsoft Active Data Objects (ADO) являє собою високорівневу об'єктну надбудову над OLE DB. Незважаючи на те, що OLE DB надає повний набір інтерфейсів для маніпулювання даними, більшість розроблювачів не має потреби в низкорівневому контролі за процесом з'єднання з даними й керування ними, що надає OLE DB. У той же час розроблювачі часто використають високорівневі мови, які не підтримують покажчики на функції й інші механізми C++. ADO може використатися для роботи з будь-якими провайдерами OLE DB. Схема наведена на рисунку 3.1.

Рис. 3.1 Доступ до даних за допомогою ADO

Як джерела даних можуть виступати різні сховища інформації, наприклад таблиці, файли й бази даних.

3.1 Основи технології ADO

Об'єктна модель ADO складається із семи об'єктів, ієрархія яких показана на рисунку 3.2. Об'єкт Connection інкапсулює у собі об'єкти OLE DB DataSource й Session. Він містить єдину сесію із джерелом даних. Об'єкт Connection визначає властивості з'єднання, визначає можливості локальних транзакцій, надає централізований об'єкт для одержання інформації про помилки Error і покажчики для використання схем запитів. Об'єкт Command інкапсулює однойменний об'єкт OLE DB Command. Об'єкт використається для виконання команд визначення й маніпуляції даними. Якщо джерелом даних виступає реляційна СКБД, об'єкт може виконати деякі SQL-оператори. Об'єкт Command дозволяє визначити параметри й установити порядок виконання запитів. Колекція об'єктів Parameter надає доступ до параметрів.

Рис. 3.2 Об'єктна модель ADO

Об'єкт Recordset інкапсулює функціональність об'єкта OLE DB Rowset. Об'єкт Recordset є поточним інтерфейсом доступу до даних, що може бути отриманий у результаті обробки запиту або яким-небудь іншим способом. Об'єкт дозволяє контролювати використовуваний механізм блокувань, тип використовуваного курсору, число рядків, що повертають в одному пакеті, і т.д. Об'єкт Recordset надає доступ до колекції об'єктів Field, які містять метадані про властивості стовпців набору даних, таких як ім'я, тип, довжина й точність. Також утримуються поточні значення записів. Об'єкт Recordset також використається для переміщення по набору даних й їхньої модифікації. Кожен високорівневий об'єкт ADO містить колекцію об'єктів Property. Об'єкт Property дозволяє ADO динамічно публікувати можливості будь-якого провайдера даних. Тому що не всі провайдери підтримують деякі функції, дуже важливою особливістю об'єктної моделі ADO є можливість надання динамічного доступу до специфічних функцій.

3.2 Застосування технології ADO в Delphi

В Delphi версій 5,6 й 7 підтримується технологія ADO, що посилено розвивається корпорацією Microsoft. На основі цієї технології створені відповідні компоненти-набори TADOTable, TADOQuery, TADOStoredProc.

Основні особливості використання технології ADO не залежать від архітектури БД: ця технологія характерна не тільки для файл-серверних БД, але також і для клієнт-серверних і трьохзвених БД.

Основним достоїнством технології ADO є її природна орієнтація на створення «полегшеного» клієнта. У рамках цієї технології на машині розроблювача БД установлюються базові об'єкти MS ADO і відповідні компоненти Delphi, що забезпечують використання технології ADO (ці установки здійснюються автоматично при розгортанні Delphi). На машині сервера даних (це може бути файловий сервер у рамках файл-серверної технології або машина із сервером даних — у технології клієнт-сервер) установлюється так званий провайдер даних — деяка надбудова над спеціальною технологією OLE DB, «розуміюча» запити об'єктів ADO й «вміє» переводити ці запити в потрібні дії з даними. Взаємодія компонентів ADO і провайдера здійснюється на основі універсальної для Windows технології Active, причому провайдер реалізується як COM-сервер, а ADO-компоненти — як COM-клієнти.

На машині сервера створюється й розміщується джерело даних. У випадку файл-серверних систем окремі таблиці типу dBASE, FoxPro, Paradox і т.д. повинні управлятися відповідним ODBC-драйвером, а в ролі провайдера використається Microsoft OLE DB Provider for ODBC drivers.

Рис. 3.3 Реалізація технології ADO в Delphi

Якщо використається промисловий сервер даних Oracle або MS SQL Server, дані не мають потреби в якій-небудь попередній підготовці, а в ролі провайдера використається відповідно Microsoft OLE DB Provider for Oracle або Microsoft OLE DB Provider for SQL Server.

На машині клієнта розташовуються зв’язні компоненти TADOConnection і компоненти-набори даних TADOTable, TADOQuery, TADOStoredProc, TADODataSet і командні компоненти TADOCommand (мал. 3.3). Кожний із цих компонентів може зв’язуватися із провайдером даних або за допомогою зв’язного компонента TADOConnection, або минаючи його й використовуючи власну властивість ConnectionString. Таким чином, компонент TADOConnection відіграє роль концентратора з'єднань із джерелом даних компонентів-наборів.

Компоненти-набори за допомогою компонентів-джерел TDataSource і візуалізірующіх компонентів TDBGrid, TDBMemo, TDBEdit і т. п. забезпечують необхідний інтерфейс із користувачем програми.

3.3 Особливості використання компонентів ADO

Базові компоненти ADO

Базові об'єкти зроблені корпорацією Microsoft і входять у комплект поставки Delphi. Базових об'єктів сім: Connection, Recordset, Command, Parameter, Field, Error й Property. Компоненти ADO у палітрі компонентів Delphi являють собою надбудови над базовими об'єктами, експонуючи більшість їхніх властивостей, методів і подій у звичному для Delphi виді.

Базові об'єкти звичайно супроводжуються колекціями пов’язаних з ними об'єктів. Наприклад, з об'єктом Connection може бути зв’язаний один або кілька об'єктів Error, що фіксують помилки встановлення зв’язку; з об'єктом Recordset — набір об'єктів Field, кожний з яких визначає єдине поле результуючого набору даних, з об'єктом Command — один або кілька об'єктів Parameter, що конкретизують виконання методу Execute цього об'єкта, і колекція об'єктів Error і т.д. У зв’язку із цим говорять про основні (Connection, Recordset, Command) і допоміжні (Error, Field, Parameter, Property) об'єкти ADO.

Connection

Об'єкт Connection призначений для встановлення з'єднання з даними — це його головне завдання. Крім того, об'єкт забезпечує механізм транзакцій. На нього може посилатися довільна кількість об'єктів Command й Recordset. У цьому випадку Connection управляє транзакціями цих об'єктів. З об'єктом зв’язаний набір об'єктів Error, у якому фіксуються всі помилки, пов’язані з роботою об'єкта Connection.

Recordset

Об'єкт Recordset являє собою поточний набір даних. Він може бути отриманий тільки після виконання методу Execute якого-небудь об'єкта Command. З об'єктом автоматично зв’язується набір об'єктів Field, у яких описуються всі поля НД. Об'єкт Recordset здатний зберігати потрібні записи, переміщатися по них, додавати, видаляти й редагувати запис як у звичайному режимі (при одночасній зміні фізичних ТБД), так й у пакетному (тобто при кєшірованії даних). При створенні об'єкта автоматично створюється й пов’язаний з ним курсор, що забезпечує перегляд, редагування й зміну записів.

Command

За допомогою об'єкта Command користувач може виконати над даними будь-яку SQL-команду. З ним може бути зв’язаний набір об'єктів Parameter, у якому описуються відповідні параметри, необхідні для виконання запиту. Характерною рисою об'єкта є можливість асинхронного виконання пов’язаної з ним команди. При виявленні помилки з об'єктом зв’язується своя колекція об'єктів Error.

Parameter

Об'єкт Parameter визначає єдиний параметр, що буде використатися при виконанні методу Execute об'єкта Command, — його (параметра) тип, розмір і спосіб застосування (вхідний, вихідного, вхідний й вихідний або тільки для читання). При необхідності з об'єктом Command можна зв’язати колекцію об'єктів Parameter для вказівки безлічі параметрів.

Error

Колекція об'єктів Error зберігає всі помилки, пов’язані з роботою інших об'єктів, і насамперед об'єктів Connection, Command й Recordset.

Field

Об'єкт Field зберігає всю необхідну інформацію про одне поле НД. Оскільки звичайно НД містить кілька полів, з об'єктом Recordset зв’язана колекція об'єктів Field. З будь-яким полем Field можна зв’язати довільну колекцію об'єктів Property, що визначають індивідуальні характеристики поля.

Property

Об'єкт Property може бути пов’язаний з будь-яким іншим об'єктом ADO, крім об'єктів Connection й Error. Він може зберігати як статичні, так і динамічні властивості. Статичних (тобто заздалегідь заданих) властивостей в об'єкта всього чотири: Name, Type, Value, Attributes. Інші властивості динамічні й створюються в ході виконання програми. В об'єкті Property задаються деякі індивідуальні характеристики пов’язаного з ним об'єкта ADO.

Зв’язувальний компонент TADOConnection

Компонент TADOConnection здійснює зв’язок інших компонентів з ADO. Для цих цілей у нього є властивість ConnectionString. Після того як за допомогою цієї властивості зв’язок з даними встановлений, на компонент можуть посилатися інші ADO-компоненти, розділяючи встановлений їм зв’язок.

Однак роль компонента TADOConnection може бути набагато ширше, ніж просто концентрація з'єднань. За допомогою своїх властивостей і методів він може здійснювати точне настроювання з'єднання, забезпечувати необхідний рівень ізоляції транзакцій, управляти транзакціями й т.д.

Для встановлення зв’язку потрібно за допомогою властивості ConncetionString сформувати зв’язні параметри й потім установити значення True у властивість Active або викликати метод Open. Для розриву зв’язку виконується метод Close компонента або в його властивість Active установлюється значення False.

Компонент TADOCommand

Компонент TADOCommand призначений в основному для реалізації SQL-запитів, що не повертають ніяких даних. До DDL (Data Definition Language — мова визначення даних) відносяться практично всі запити, які не починаються зарезервованим словом SELECT.

Компонентів-наборів

До складу ADO-компонентів входять 4 компоненти-набори: TADODataSet, TADOTable, TADOQuery й TADOStoredProc. Вони мають загального родича — абстрактний клас TDataSet, і, отже, більшу частину своїх методів, властивостей і подій вони успадкували від цього класу.

ADO-набори мають безпосереднього родича TCustomAdoDataSet, від якого вони успадкували багато специфічних властивостей.

Насамперед — це властивості Connection й ConnectionString, за допомогою яких ADO-набір може самостійно зв’язатися із джерелом даних.

На відміну від BDE набори ADO можуть створювати курсори двох типів — на стороні клієнта й на стороні сервера (властивість CursorConnection). У сполученні із властивістю CursorType це дає програмістові гнучкий інструмент впливу на швидкісні якості передачі даних і розмежування доступу до даних.

Новим у порівнянні з BDE-орієнтованими компонентами є також властивість LockType, що дозволяє підвищити швидкість роботи в багато користувальницькому середовищі за рахунок обліку специфіки БД.

За допомогою властивості MarshalOptions можна трохи знизити навантаження на мережу при створенні курсору на клієнтській машині.

Важливою відмінністю є те, що ADO-компоненти мають властивість RecordSet, що містить посилання на однойменний базовий об'єкт. Якщо програміст добре знайомий з технологією ADO, він може прямо звернутися до цієї властивості для більше гнучкого доступу до даних.

ADO-компоненти здатні працювати з кєшірованими даними, але роблять це по-своєму. По-перше, у термінології ADO замість терміна «кєшірованія даних» використається поняття «пакетна обробка даних», після завершення якої всі зроблені в пакеті зміни або підтверджуються, або відкидаються.

Компонент TADODataSet

Компонент TADODataSet забезпечує доступ до однієї або декількох таблиць БД за допомогою запиту типу SELECT. Компонент розрахований на повернення набору даних, тому його не можна використати для виконання підмножини операторів DDL. (У компоненті є властивість CommandText, однак у нього можна помістити тільки оператор SELECT. Для виконання DDL-пропозицій мови SQL можна використати метод Execute компонента TADOCommand або метод ExecSQL компонента TADOQuery.)

На відміну від компонента TADOTable компонент TADODataSet може звертатися не тільки до однієї, але відразу до декількох таблиць.

Компонент TADOTable

Компонент TADOTable є прямим аналогом популярного BDE-компонента TTable. Так само як TTable, він здатний одержувати й обслуговувати НД, що складається із записів єдиної фізичної таблиці БД, ім'я якої містить його властивість TableName. Будучи, як і всі інші компоненти-набори, надбудовою до базового об'єкта Command, компонент TADOTable має властивість CommandText, що недоступно програмістові.

Компонент TADOQuery

На відміну від компонента TADOCommand компонент TADOQuery переважно призначений для одержання набору записів з однієї або декількох таблиць БД. Насправді фактично він цілком повторює функціональність компонента TQuery, тому що в нього включений специфічний метод ExecSQL, за допомогою якого компонент може виконувати пропозиції DDL мовою SQL. Сам запит формується у властивості SQL.

Компонент TADOQuery має властивість DataSource, що дозволяє передати параметри запиту від одного компонента іншому.

4. Основи технології Rave Reports

Технологія Rave Reports розроблена компанією Nevrona Designs, що є авторизованим членом Комітету відкритих систем і розробляє програмне забезпечення для Delphi й C++ Builder. У її основі лежить ідея відділення процесу розробки від процесу створення звіту за рахунок використання проміжного документа, що називається проектом звіту. Проект звіту створюється за допомогою середовища Rave (Report Authoring Visual Environment — візуальне середовище автора звіту), а в створювану програму впроваджується так названа машина генератора звіту, що за даними, отриманим з файлу проекту, створює документ звіту.

Починаючи з версії 7 в Delphi компоненти для створення звітів QReport замінені компонентами вкладки Rave, що мають схожу функціональність, але володіють більше широкими можливостями й, головне, підтримуючи крос-платформного додатка.

На вкладці Rave є два ключових компоненти — RvProject й RvSystem, перенос яких у програму впроваджує в неї машину генератора звітів. Проект майбутнього звіту створюється заздалегідь за допомогою утиліти Report Manager Designer, що викликається з Delphi і взаємодіє із завантаженої в середовище Delphi програмою.

4.1 Візуальне середовище Rave Designer

Технологія Rave Reports характерна тим, що звіт створюється спеціальною машиною генерації звіту по вказівках, одержуваним з файлу проекту звіту. Файл проекту розробляється за допомогою утиліти Rave Designer, що створює особливе візуальне середовище.

Утиліта Rave Designer має власну палітру компонентів, дерево об'єктів, інспектор об'єктів і набір інструментальних кнопок. Центральну частину вікна займає робоча область із двома вкладками — Page Designer й Event Editor. Перша використається подібно вікну форми середовища Delphi — на ній автор звіту розміщає потрібні компоненти з палітри Rave. На вкладці Event Editor він може написати код для оброблювачів подій OnBef orePrint, OnBef oreReport, OnAf terPrint, OnAf terReport, OnGetText для будь-якого розміщеного на вкладці Page Designer компонента звіту. Оброблювачі пишуться мовою, що являє собою підмножину мови Delphi.

За допомогою головного меню вирішуються завдання загального керування проектом (команда File — створення нового проекту, включення в проект нового звіту, зв’язок з наборами даних і т.д.), настроювання параметрів середовища й проекту (команди Zoom й Edit > Preferences) і виклик майстрів створення звітів (команда Tools). Деякі найбільш важливі команди представлені вісьма верхніми інструментальними кнопками. Сім нижніх інструментальних кнопок спрощують настроювання середовища.

Вікно інспектора об'єктів багато в чому схоже на вікно інспектора об'єктів середовища Delphi. У ньому відображаються властивості об'єкта, обраного в області формування звіту або в дереві об'єктів.

Нижче вікна властивостей перебуває допоміжне вікно, що містить довідку про обрану властивість.

Праворуч від інструментальних кнопок розташовується область компонентів й інструментальних панелей. Представлені вкладки перераховані в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Призначення вкладок області компонентів й інструментальних панелей

Область формування звіту займає всю центральну частину вікна. У її верхній частині перебувають вкладки Page Designer й Event Editor, що перемикають режими відображення сторінки звіту й уведення / редагування оброблювача тієї або іншої події.

Режим Page Designer — основний режим вікна. Звіт (точніше, його прообраз, представлений у режимі Page Designer) може містити довільну кількість сторінок, кожна з яких вибирається щигликом на відповідній вкладці у верхній частині вікна. Прообраз сторінки відображається в макеті друкованої сторінки в центрі вікна. Програміст формує цей прообраз, розміщаючи на макеті компонент із вкладок області компонентів. Він може в будь-який момент переглянути або надрукувати звіт, нажавши клавішу F9 або клацнувши на відповідній інструментальній кнопці.

За допомогою команди Tools основну змістовну частину звіту можна сформувати, використовуючи діалогові вікна відповідних майстрів (для звіту з однією таблицею й звіту головний-детальний).

4.2 Прив’язка проекту звіту до додатка

Для вказівки зв’язку додатка із проектом звіту ім'я файлу звіту міститься у властивість ProjectFile компонента TRvProject.

Це робить програму чутливою до положення на диску або до зміни в ході її роботи поточної папки. У властивість ProjectFile можна помістити повне ім'я файлу з маршрутом доступу або тільки ім'я файлу. У першому випадку програма залежить від положення файлу проекту, що утрудняє її тиражування або продаж. У другому випадку програма й файл проекту просто повинні бути в одній папці, і ця папка повинна бути поточної. Це знімає проблему тиражування, але якщо в ході роботи програми відбувається зміна поточної папки, зв’язок програми із проектом губиться.

Виходом з положення може бути вказівка у властивості ProjectFile тільки імені файлу й доповнення цього імені повним маршрутом доступу в момент старту програми.

Наприклад:

procedure TForml. FormCreate (Sender: TObject);

var

S: String;

begin

S:= Application. ExeName;

while S [Length (S)] <> '' do Delete (S, Length (S), 1);

rvProject. ProjectFile:= S+rvProject. ProjectFile

end;

5. Опис розподілу інформаційних потоків на виробничій дільниці автоматики аглодоменного виробництва

5.1 Структурна схема виробничої дільниці автоматики аглодоменного виробництва

Дільниця автоматики аглодоменного виробництва є структурною одиницею служби автоматизації технологічних процесів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У структуру виробничої дільниці автоматики аглодоменного виробництва входять дільниці й під-дільниці, територіально розташовані віддалено друг від друга.

До складу кожної дільниці за штатним розкладом входять:

· Лінійний керівник (Начальник дільниці, старший майстер, старший змінний майстер або майстер по автоматиці);

· Інженерно технічні працівники (майстер-наладчик, змінний майстер-наладчик);

· Робітники (Слюсар по КВПйА (бригадир), Слюсар по КВПйА (денний), Слюсар по КВПйА (змінний)).

5.2 Рух інформаційних потоків на виробничій дільниці автоматики аглодоменного виробництва

Рух інформації відбувається за наступною схемою, вся інформація з дільниці й від персоналу дільниці збирається лінійним керівником й передається начальникові дільниці. Начальник дільниці збирає інформацію із всіх дільниць і під-дільниць, обробляє її й видає на вимогу вище вартим керівникам або використає її для виконання своїх функціональних обов’язків.

Після обробки інформації або одержання інформації від вище вартих керівників, начальник дільниці видає інформацію лінійним керівникам. Лінійні керівники доводять її до персоналу дільниці або використають її для виконання своїх функціональних обов’язків на дільниці.

Така організація руху інформації має ряд недоліків:

· Збір інформації й обробка її для видачі на вимогу, приводить до більших витрат часу;

· Відсутній оперативний доступ до інформації з персоналу дільниці для начальника дільниці й лінійного керівника.

По організації руху вся інформація ділиться на вхідну й вихідну.

Вхідна інформація

Нижче наведена таблиця з переліком вхідної інформації

Таблиця 5.1. Перелік вхідної інформації

Вихідна інформація

Нижче наведена таблиця з переліком вихідної інформації

Таблиця 5.2. Перелік вихідної інформації

6. Опис функціональних можливостей та програмної реалізації проектованої системи

6.1 Архітектура побудови проектованої системи

На рисунку 6.1 наведена архітектура побудови проектованої системи керування інформаційними потоками виробничої дільниці автоматики аглодоменного виробництва.

Рис. 6.1 Архітектура побудови проектованої системи Дана система побудована по двох ланкової «Клієнт-серверній» архітектурі, що значно знижує навантаження на мережу тому що клієнт спілкується з даними через спеціалізованого посередника — сервера баз даних. Сервер БД приймає запит від клієнта, відшукує в даних потрібний запис і передає клієнтові. У такий спосіб по мережі передається короткий запит.

У ролі сервера баз даних виступає система керування базами даних MS SQL Server 2000, з розгорнутої на ньому базою даних «Infomedia».

У ролі клієнта — ПЕОМ лінійного керівника, з розгорнутим на ній клієнтським додатком «Infomedia.exe».

6.2 Схема інформаційних потоків проектованої системи

Рух інформації в проектованій системі здійснюється між клієнтом і сервером баз даних (рис. 6.2).

Користувач входить у систему за допомогою клієнтського додатка під обліковим записом користувача ІС. Обліковий запис визначає права доступу до вхідної й вихідної інформації.

Рис. 6.2 Схема інформаційних потоків проектованої системи Вхідна інформація, уводиться користувачем і ділиться на основну й допоміжну.

До вхідної основної інформації ставиться вся інформація з персоналу й роботи дільниці (особисті дані, табельні дані, зміни в роботі дільниці).

До додаткової інформації ставиться інформація яка доповнює основну інформацію (перелік дільниць, посад, освіти, навчальних закладів, районів, назв вулиць і проспектів).

Вихідна інформація, видається користувачеві у вигляді подань і звітних документів.

Подання — це інформація виведена у вигляді таблиць із даними, зібрані в певні групи (загальні дані, табельні дані, освіта й.т.д.).

Звітні документи — це інформація сформована певним чином і виведена в друкованому виді для передачі вищестоящому керівництву або використанні усередині дільниці.

6.3 Сервер баз даних MS SQL Server 2000

Опис структури й схеми взаємозв'язку таблиць бази даних «Infomedia»

База даних «Infomedia» представлена у вигляді 15-ти таблиць із даними. Всі таблиці можна розділити на три типи:

· Основні таблиці - призначені для зберігання основної інформації;

· Допоміжні таблиці - призначені для зберігання додаткової інформації.

· Системні таблиці - призначені для службового використання клієнтським додатком.

Нижче наведені таблиці з переліком, описом і структурою таблиць бази даних «Infomedia».

Таблиця 6.1. Перелік таблиць бази даних «Infomedia»

Таблиця 6.2. Структура полів таблиці - dbo. Personnel

Опис збережених процедур бази даних «Infomedia»

База даних «Infomedia» представлена у вигляді 16-ти збережених процедур.

Нижче наведена таблиця з переліком збережених процедур.

Таблиця 6.3. Перелік збережених процедур бази даних «Infomedia»