Охорона праці технологічного процесу СКО

Охорона праці технологічного процесу СКО

1 Характеристика технологічного процесу СКО щодо шкідливості та небезпечності

Для відновлення і збільшення проникності привибійної зони пласта використовують різного роду кислотні обробки: солянокислотні і глинокислотні, чи їх модифікації - пінокислотні, газокислотні і термокислотні. Основною метою кислотних обробок є досягнення максимального нафтовилучення.

Для оброблення пласта кислотою застосовують комплекс обладнання в склад якого входять: арматура для гирла свердловини, насосні агрегати для нагнітання кислоти в свердловину типу ЦА — 320 М і ЦА — 400, компресор УПК -8 -80, кислотовоз АНЦ 160 Ч50К, автоцистерни 10-АП, причеп-цистерни ПЦ-6К для перевезення кислоти і хім. реагентів, маніфольд для зєднання автоцистерни приймальним пристроєм насосного агрегату із гирловою арматурою.

При солянокислотній обробці свердловин виникають небезпеки, пов’язані з використанням соляної кислоти і обладнання, яке працює під тиском.

Основними робочими рідинами і хім. речовинами, що використовуються для обробки привибійної зони свердловини, є вуглеводневий розчинник, ПАР, метанол, технічна вода, соляна кислота.

Природній газ знаходиться під високим тиском і при високих температурахі до того ж його властивості являють небезпеку для здоров’я людини. При тривалому вдиханні газ наркотично діє на людину.

Обладнання і установки постійно знаходяться під високим тиском.

В технологічному процесі використовують шкідливі речовини, серед яких метанол, конденсат, поверхнево-активні речовини, інгібітори корозії, а в приладах — ртуть. Метанол — це сильна отрута, яка діє на нервову і судинну системи людини. При випаровуванні метанол вибухонебезпечний. Конденсат, як і газ, діє на людину наркотично. ПАР — токсичні, тривала їх дія може викликати розбухання шкіри. Пари інгібіторів корозії негативно впливають на організм людини, а попадання їх на шкіру може призводити до шкірних захворювань.

В таблиці 1 приведені характеристики застосовуваних при проведенні проектного технологічного процесу шкідливих речовин.

Таблиця 1 Характеристика застосовуваних шкідливих речовин

Необхідність обслуговування обладнання і установок в будь — яких метеорологічних умовах на відкритих ділянках, а також у нічний час.

Виникнення шуму при роботі насосних агрегатів ЦА — 320 М і ЦА — 400 і компресора УПК -8 -80.

Під час проведення СКО на майданчику має місце сильний шум та вібрація, яка спричинюється роботою насосних агрегатів, що є небезпечним для операторів насосних агрегатів тому, що при тривалій дії шуму в людини виникає головний біль, що може привести до неточних дій та сповільнення реакції оператора, що в свою чергу може призвести до нещасного випадку.

В таблиці 2 приведені характеристики факторів, здатних впливати на здоров’я людини.

Таблиця 2 Характеристика потенційних небезпек виробничих факторів

6. Крім небезпеки, яка пов’язана з використанням обладнання, яке знаходиться під високим тиском, також виникає пожежна небезпека, так як кислота при взаємодії з іншими речовинами (з паливними матеріалами, металами та інше) вступає в хімічну реакцію. При цьому виділяється стільки тепла, що ці речовини загораються.

При проведенні СКО можуть мати місце такі потенційно небезпечні шкідливі фактори:

Все це говорить про те, що необхідно розглянути перелік тих шкідливих факторів, які виникають при проведенні СКО.

Характеристика впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів наведена в таблиці 3.

Таблиця 3

2. Технічні заходи з безпеки, передбачені в проекті

Під час проведення солянокислотної обробки пласта обов’язково потрібно використовувати слідуючи захисні пристрої:

· при проведенні кислотної обробки свердловин для обвязки насосного агрегату з гирловою арматурою використовують труби, які розраховані на високий тиск;

· в якості запірних пристроїв використовують крани з циліндричною пробкою. їх встановлюють пробкою до гори;

· гирло свердловини обладнується стандартною арматурою, робочий тиск якої повинен відповідати максимальному тиску, очікуваному на гирлі свердловини. Вона має чотири відводи і запірні пристрої, що забезпечують можливість оприсовки нагнітальних трубопроводів та промивку їх після закачування кислот. В арматуру верхньої частини встановлюють показуючий манометр з трьох ходовим клапаном і підключають відвід до реєструючого клапана;

· на нагнітальній лінії розміщують зворотній клапан, а на насосах — запобіжний пристрій (тареровані мембрани) та повітряні манометри. Приймальні та нагнітальні трубопроводи міцно закріпляються на агрегатах з використанням гумових або деревяних «подушок»;

· в свердловині над покрівлею оброблюваного пласта, встановлюють пакер з якорем;

· для спостереження за показниками манометрів на небезпечній відстані, використовують імпульсні трубки;

· гирло свердловини обладнують спеціальною арматурою, в корпусі головки якої розміщують гумові ущільнювачі і нажимні металеві кільця для герметизації міжтрубного простору.

· для дистанційного контролю використовують станції контролю і управління.

· ємності для зберігання кислоти повинні мати поплавкові рівноміри;

· сальники насосів повинні закриватися щитками;

· кислотовози та обслуговуючі автоцистерни, що використовуються для СКО повинні мати дихаючий клапан;

· на насосі повинен бути редукційний клапан;

· конструкція клапанних і циліндричних кришок насоса повинна забезпечувати зручність та безпеку заміни клапанів, втулок та поршнів

· використовують для кислот прогумовані ємкості, які розділені перегородкою;

· на кришці мірника повинно бути два отвори (один — для злива кислоти; другий — для відводу її парів), які обладнуються козирьками або захисними решітками

3 Інженерні розрахунки з техніки безпеки

Розрахунок виносного зосередженого заземлення в однослойному ґрунті методом коефіцієнтів використання електродів

Вихідні дані:

— питомий опір глини =320 Омм;

— в якості вертикального заземлювача (електрода) використовуються вертикальні труби діаметром d= 0.04 м;

— довжина вертикального електрода =3,2 м;

— горизонтальний електрод із сталевого прута діаметром d= 14 мм;

— електроди розташовуються в ряд;

— відношення а/= 2;

— кліматична зона ІІІ;

— стан грунту — нормальний.

Розв’язання:

Захисне заземлення — це навмисне з'єднання із землею металевих частин обладнання, які в звичайних умовах знаходяться не під напругою, але можуть опинитися під напругою при порушенні ізоляції електроустановок.

Фізична суть захисного заземлення полягає в тому, що навмисно створене між металевим корпусом устаткування та землею електричне з'єднання має досить малий опір порівняно з тілом людини. Цей опір дозволяє знизити силу струму, що проходить через тіло людини, до допустимого значення.

1. Нормативний опір заземлення в мережі з глухозаземленою нейтраллю — 10 Ом.

2. Визначаємо розрахунковий питомий опір грунту:

Омм;

3. Визначаємо опір розтіканню вертикальних електродів з круглої сталі:

Ом;

— розрахунковий питомий опір грунту, Омм.

— довжина електрода, м;

t₁ =/2+t₀ =3,2/2+0.6=2,2 м — глибина закладання — відстань від поверхні землі до середини вертикального електрода;

4. Попередньо визначаємо необхідну кількість паралельно з'єднаних заземлювачів:

шт.;

де _в — коефіцієнт використання вертикальних електродів, для орієнтовного розрахунку приймається рівним 1.

5. Визначаємо довжину горизонтального електрода:

— при рядовому влаштуванні L_г=a(n-1) = 6,4(10-1)=57,6 м;

де а =6,4 м — відстань між вертикальними електродами;

n — прийнята кількість вертикальних електродів, шт.

6. Визначаємо розрахунковий питомий опір грунту:

Омм;

7. Визначаємо опір розтіканню струму для горизонтального електрода:

Ом;

де b_г =20,04 — ширина горизонтального електроду, м.

8. Загальний опір заземлюю чого пристрою

Ом;

де _г = 0,75 — коефіцієнт використання горизонтальних електродів з урахуванням вертикальних електродів;

_в = 0,74 — коефіцієнт використання вертикальних електродів.

Висновок:

Оскільки необхідна умова 9,3 Ом = R_з R_и = 10 Ом виконується, то остаточно приймаємо захисне заземлення із десяти вертикальних електродів.

Розрахунок прожекторного освітлення

Запроектувати загальне рівномірне освітлення майданчика розмірами aЧb=80Ч50 м. Нормативна освітленість E_н=2 лк.

Використовуючи метод питомої потужності необхідно визначити: кількість і розташування прожекторних щогл; кількість прожекторів та висоту їх встановлення; кут нахилу прожекторів в вертикальній площині; кут повороту прожекторів у горизонтальній площині. Навести схему розташування прожекторів.

Розвязання

Розрахунок числа прожекторів виконуємо виходячи з нормативної освітленості горизонтальної поверхні майданчика Е_н і потужності лампи Р_л.

Згідно 1 табл. ХІІІ. приймаємо прожектор типу ПЗС — 35 з лампою ЛН Г220 — 500 (I_max=50 000 кд).

Орієнтовну кількість прожекторів N визначаємо згідно залежності:

шт.

де т — коефіцієнт, що враховує світлову віддачу джерела світла, ККД прожекторів і коефіцієнт використання світлового потоку, для ЛН дорівнює 0,2…0,25;

k=1,5 — коефіцієнт запасу 1 табл. ХІІІ.;

S=aЧb=80Ч50=4000 м² — площа майданчика.

Для виключення засліплюючого ефекту розраховуємо мінімальну висоту установки прожекторів над освітлюємою поверхнею:

м

Для загального рівномірного освітлення майданчика використовуємо рекомендовані схеми розміщення освітлювальних приладів 1 табл. ХІІІ.

безпека технологічний проект небезпека

Приймаємо дві прожекторні щогли з 6 прожекторами на кожній. Для даної площадки рекомендуються прожектори ПЗС — 35 з ЛН 500Вт, h=15 м, відстань між щоглами =50 м, N=6 шт., кут нахилу прожекторів =15 і кут між оптичними осями прожекторів =15. Коефіцієнт нерівномірності z=Е_міп/Е_ср=0,6, а питома потужність 0,86 Вт/м².

4. Організаційні заходи з техніки безпеки передбачені в проекті

Всі агрегати необхідно встановити на рівні, очищеному від сторонніх предметів майданчику, не менш 10 м від гирла свердловини, щоб у випадку виникнення аварії була можливість від'їхати на безпечну відстань.

Всі агрегати повинні бути обладнанні іскрогасниками.

Під час гідравлічних випробувань нагнітаючих ліній обладнання і обв’язка гирла свердловини повинна видповідати полуторократному очикуємому максимальному тиску, а також у процесі закачки розчіну і кіслоти обслуговуючий персонал, крім задіяних робітників, повинні бути віддалені у небезпечну зону.

Роботи з кислотою повинні виконуватись в захисних окулярах, гумових чоботах та перчатках, заправлених під одяг, а також у гумовому фартусі.

Ємність для приготування розчину повинна бути обладнана зручною площадкою, яка забезпечує можливість роботи на ній двох чоловік по зливу кислоти з бутиля.

Ємність для кислоти обладнується поплавковим рівнеміром і переливними трубками для відводу надлишкового об'єму кислоти Кислотні ємності обладнуються засобами для механізованого перекачування та зливу кислот в автоцистерни Сальники насосів для перекачування закриваються спеціальними захисними щитками, які знімаються тільки для ремонту Закачування кислоти не проводиться при силі вітру більшій 12 м/с, при тумані і в темний період доби При приготуванні соляно кислотного розчину слід вливати кислоту у воду, а не навпаки.

Працівники яки роблять злив кислоти з бутилів у мірник, повинні знаходится за вітром.

При роботі з кислотою цілковито неможливо торкатися і терти очі руками. При розливанні кислота повинна засипатися піском, або змиватися водою.

Переміщення великих бутилів з кислотою в корзинах або ящиках повинна проводитися двома робітниками. Переміщення бутилів з кислотою на спині або плечах категорично забороняється.

При заливі кислоти в цистерну агрегату і закачки в свердловину необхідно слідкувати за рівнем за допомогою поплавкового приладу. При переїзді кришка поплавкового приладу повинна бути закрита. Не можна нахилятися над відкритим люком цистерни для нагляду за рівнем рідини.

Під час закачки кислотного розчину, закачки і продавки рідини в свердловину, робочі повинні знаходитись у безпечної зоні, вести нагляд за обладнанням, показниками КВПіА і виконувати вказівки керівника робіт.

Не дозволяється вести ремонтні роботи на нагнітаючих лініях або інших вузлах (підтягувати з'єднання, усувати течиі та інше) під час закачки кислотного розчину. Для виконання робіт закачка повинна бути припинена, тиск знижений до атмосферного, а комунікація промита водою.

В зимовий період після короткочасної зупинки робіт пробною прокачкою слід впевнитися у відсутності пробок в трубопроводах. Обігрівати віткритим полум’ям систему на напірних трубопроводах забороняється.

Після закінчення робіт по закачці кислотного розчину, все обладнання повино бути промите водою.

Перед від'єднанням трубопроводів від гирлової арматури необхідно закрити крани на ній і знизити тиск в трубопроводах до атмосферного.

Залишки рідини, яка використовується при СКО із ємностей, агрегатів, автоцістерн повинні зливатись в промислову каналізацію, нафтоловушку або спеціальну ємність. Зливати їх на забороняється.

Після закінчення робіт необхідно привести в належний порядок спецодяг, спецвзуття та інші засоби ЗІЗ.

Для захисту ніг від механічних уражень, пониженої і підвищеної температури, води, нафти, кислот, лугів, використовують спеціальне взуття яке регламентується згідно ГОСТ 12.4.137−94, чоботи або черевики. які виготовлені масло ізносостійкої і маслонафтостійкої гуми, поліуретану, клеєного кріплення, а також на підошві з кислото лугостійкої гуми литого виготовлення.

Для захисту голови від механічної дії, понижених температур застосовують захисні каски двох розмірів і підшлемники.

Для захисту рук від механічної дії, води, нафти, лугів, електричного струму застосовують спеціальні рукавиці, виготовлені з нафто непроникної тканини, та гумові рукавиці.