Технічна експлуатація дорожніх машин

Введення

Високоефективна робота на дорожньому будівництві неможлива без досконалої організації управління усіма технологічними процесами. Однією із складових частин такої системи є і система управління машинними парками. З розширенням об'ємів будівництва автомобільних шляхів ця складова системи управління набуває все більшої актуальності.

Підвищення ефективності використання БДМ являє собою одну з основних задач експлуатації, бо в цьому закладені значні резерви зросту темпів будівництва автомобільних шляхів.

У проекті запропоновано варіант підприємства, яке призначене для виконання робіт по обслуговуванню та експлуатаційним ремонтам будівельно-дорожніх машин (БДМ) в умовах здійснення будівництва доріг. Розділи проекту включають у себе розрахунки програми підприємства та головного виробничого корпусу з ділянками, які забезпечують необхідні умови щодо ефективного обслуговування машин. Передбачені також і пересувні засоби обслуговування, які є обов’язковою складовою частиною системи обслуговування БДМ.

У проекті виконані розрахунки загальної потреби підприємства у паливо-мастильних матеріалах, устаткуванні, виробничих та допоміжних площах. Запропонована також схема генерального плану усього підприємства із урахування специфіки роботи БДМ. Виконані розрахунки енергоносіїв, які необхідні для ефективної діяльності спроектованого підприємства.

1. Коротка характеристика об'єкту

Згідно із завданням, підприємство знаходиться у Кіровоградській області.

Календарна тривалість будівельного сезону для земельних робіт Початок будівельного сезону 16 квітня Закінчується 22 листопада Кількість святкових днів, Тсвят 7 дн.

Кількість вихідних днів, Тв 43 дн.

Кількість календарних днів роботи у році, Тк 252 дн.

Простої з атмосферних умов, Татм 11 дн.

Час, який витрачений на перебазування машин, Тп 9 дн.

Календарна тривалість будівельного сезону для дорожніх робіт Початок будівельного сезону 06 квітня Закінчується 30 жовтня Кількість святкових днів, Тсвят 7 дн.

Кількість вихідних днів, Тв 29 дн.

Кількість календарних днів роботи у році, Тк 208 дн.

Простої з атмосферних умов, Татм 11 дн.

Час, який витрачений на перебазування машин, Тп 9 дн.

Календарна тривалість робіт для машин які працюють цілий рік Початок будівельного сезону 01 січня Закінчується 31 грудня Кількість святкових днів, Тсвят 9 дн.

Кількість вихідних днів, Тв 52 дн.

Кількість календарних днів роботи у році, Тк 365 дн.

Простої з атмосферних умов, Татм 20 дн.

Час, який витрачений на перебазування машин, Тп 9 дн.

2. Розрахунок виробничої програми підриємства

2.1 Розрахунок кількості робочих змін для машин, які виконують земляні роботи Трз = (Тк — Тсвят — Тв — Торг — Татм — Тп — Тобс) · Кзм ,

Трз = (252 — 7 — 36 — 6- 11 — 9 — 28) · 1,55 =239 змін, деТк — кількість календарних днів у будівельному сезоні;

Тсв — кількість святкових днів;

Твх — кількість вихідних днів;

Торг — розрахункове число простоїв з організаційних причин.

Торг = 0,03· (Тк-Тсв-Твх), дн.

Торг = 0,03· (252−7-36) = 6 дн.

Татм — простої по атмосферних умовах, дн.;

Тп — час витрачений на перебазування, дн.;

Тобс — період перебування машини в обслуговуванні, дн.;

Тобс = 0,15· (Тк-Твих-Тсв-Татм-Торг), дн Тобс = 0,15· (252−43−6-11) = 28 дн Кзм — коефіцієнт змінності, Кзм = 1,55.

2.2 Визначаємо середньодобовий наробіток дорожньо-будівельних машин

— час робочої зміни, ;

— коефіцієнт внутрізмінного використання ();

— середній коефіцієнт змінності:

— для земляних робіт (= 1,55);

— для машин, які працюють цілий рік (= 1,42).

2.3 Розрахунок кількості робочих змін для машин які виконують дорожні роботи Трз = (208−7-29−5-10−9-24) · 1,5 = 186 зм.

Торг = 0,03· (208−7-29) = 5 дн Тобс = 0,15· (208−29−7-11−5) = 24 дн

2.4 Розрахунок кількості робочих змін для машин які працюють цілий рік

зм де — число календарних днів в році ();

— кількість передсвяткових днів, ;

— коефіцієнт який характеризує простої машин в ТО та ремонтах, ;

— час зміни в передсвяткові дні,;

— сумарна кількість днів простою де — простої по атмосферним умовам, дн

— кількість святкових та вихідних днів;

— кількість днів пов’язаних з перебазуванням з об'єкту на об'єкт, дн;

— кількість днів простою пов’язаних з організаційними причинами, дн.

2.5 Фактичний наробіток БДМ на протязі року де — коефіцієнт технічного використання машини.

де — частоти збігу відповідно ТО-1, ТО-2, ПР, КР;

— продовження виконання відповідно ТО-1, ТО-2, ПР, КР;

— періодичність виконання ТО-1, ТО-2, ПР, КР;

— середній час продовження робочого дня.

де — середній коефіцієнт змінності;

— час робочої зміни;

— коефіцієнт внутрішньозмінного використання.

Екскаватор ЕТ-16

Асфальтоукладчик ДС-181

Бульдозер Б-10

Коток ДУ-16

Автогрейдер ГС-14

Цепний екскаватор ЕЦУ-4150

Баражна машина ЕЦУ-150

Кран КТА-28

Комбінована машина МД-5321

Автогудранатор ДС-142

Автобетонозмішувач СБ-92

2.6.1 Розраховуємо коефіцієнт переходу від року до циклу де — річний фонд часу і-ої машини, маш.- год.;

— тривалість міжремонтного циклу для даної машини, маш.- год.

Для ДС-181 Тц = 6000 Кц = 0,1985

Для ГС-14 Тц = 7000 Кц = 0,216

Для СБ-92 Тц = 4800 Кц = 0,25

Для ЕТ-16Тц = 9000 Кц = 0,164

Для Б-10 Тц = 6000 Кц = 0,248

Для ДУ-16Тц = 5000 Кц = 0,306

Для ЕЦУ-4150 Тц = 6000 Кц = 0,231

Для ЕЦУ-150 Тц = 6000 Кц = 0,235

Для КТА-28 Тц = 5000 Кц = 0,275

Для МДК-5321 Тц = 300 000 Кц = 0,083

Для ДС-142 Тц = 300 000 Кц = 0,094

2.7 Річна кількість ТО, ремонтів і загальна трудомісткість. Розрахунок наведений у розрахунковій таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Річна кількість ТО, ремонтів та загальна трудомісткість

Трм=60%*Тр+11%*(60%*Тр)=106 473 чол-год Трудомісткість, що припадає на стаціонарні майстерні =70%*Тр=111 909 чол-год Трудомісткість, що припадає на пересувні майстерні =30%*Тр= 47 961 чол-год

2.8 Визначимо наробіток машин у маш.-год. на початок розрахункового року з початку міжремонтного циклу

2.9 Розрахунки ТО і Р кожного виду, що повинні бути проведені у плановому році для відповідної машини Використовуючи дані табл. 2.2, виконуємо розрахунки по формулі

де Нф — фактичний наробіток машини на початок планового року з часу проведення останнього, аналогічного розрахунковому, виду ТО, Р чи з початку експлуатації;

Тп — періодичність виконання відповідного виду ТО чи Р;

Кп — кількість усіх видів ТО і Р з періодичністю, більшою ніж періодичність виду, по якому ведеться розрахунок;

Тр — наробіток, що планується на розрахунковий рік.

Для Асфальтоукладчика ДС-181

=30

Приймаємо 0

приймаємо 1

приймаємо 3

приймаємо 17

=60

Приймаємо 0

приймаємо 1

приймаємо 4

приймаємо 17

Для бульдозера Б-10

Н_ф=25

приймаємо 0

приймаємо 1

приймаємо 3

приймаємо 23

Н_ф=43

приймаємо 0

приймаємо 1

приймаємо 3

приймаємо 24

Для катка ДУ-16

Н_ф=30%

Приймаємо 0

Приймаємо 2

Приймаємо 2

Приймаємо 13

Н_ф=60%

Приймаємо 0

Приймаємо 1

Приймаємо 2

Приймаємо 13

Для крана КТА-28

Н_ф=40%

Приймаємо 0

Приймаємо 2

Приймаємо 3

Приймаємо 21

Для автобетонозмішувача СБ-92

=22

Приймаємо 0

Приймаємо 1

Приймаємо 6

Для баражної машина ЕЦУ-150

=50

Приймаємо 0

Приймаємо 1

Приймаємо 4

Приймаємо 23

Для екскаватора ЕТ-16

=20

Приймаємо 0

Приймаємо 2

приймаємо 4

приймаємо 23

=40

Приймаємо 0

Приймаємо 2

приймаємо 4

приймаємо 23

Для цепного екскаватора ЕЦУ-4150

=40

Приймаємо 0

Приймаємо 1

Приймаємо 5

приймаємо 23

Для =60

Приймаємо 0

Приймаємо 1

Приймаємо 4

Приймаємо 19

Для автогрейдера ГС-14

Для =30

Приймаємо 0

Приймаємо 2

Приймаємо 5

Приймаємо 24

Для =70

Приймаємо 0

Приймаємо 2

Приймаємо 5

Приймаємо 24

Для комбінованої машини МДК-5321

=20

Приймаємо 0

Приймаємо 2

Приймаємо 0

Приймаємо 6

Для =80

Приймаємо 0

Приймаємо 2

Приймаємо 0

Приймаємо 6

Для автогудранатора ДС-142

Для =25

Приймаємо 0

Приймаємо 2

Приймаємо 0

Приймаємо 7

Для =40

Приймаємо 0

Приймаємо 2

Приймаємо 0

Приймаємо 6

будівельний дорожній машина ремонт

3. Розрахунок основного виробничого корпусу

Дійсний річний фонд часу роботи виробничого робітника

Розрізняють номінальний і дійсний фонди робочого часу, що визначають для робітників і устаткування.

Номінальний фонд часу робітника визначається

годин.

Дійсний фонд часу робітника, на відміну від номінального, враховує дні відпустки, втрати часу через хворобу й інші причини:

годин

де Д_пр, Д_пп — кількість святкових і передсвяткових днів (Д_пр=11, Д_пп = 8);

Д_от — кількість днів відпустки для даної спеціальності;

t_cм — тривалість зміни в передсвяткові дні (t_cм =5 ч);

— тривалість зміни при шестиденному тижні, тому що в число днів відпустки входять суботні дні (= 6,67 ч);

— коефіцієнт, що враховує втрату часу через хворобу й інші причини

(= 0,96).

3.1 Розрахунок чисельності виробничого персоналу

Таблиця 3.1

Розподіл трудомісткості робіт і персоналу

Сумарна кількість робітників є сумою чисельності робітників на кожній ділянці

Рв = ?Рвi Рв = 92 робітників

а) пост ТО і Р

Рв₁ = 31 974/1766 =18,01 приймаємо Рв₁ = 18 робітників

б) механічна ділянка

Рв₂ =39 967/1766 =22,63 приймаємо Рв₂ = 23 робітників

в) ковальське відділення

Рв₃ = 11 191/1766 =6,33 приймаємо Рв₃ = 6 робітників

г) зварювальне відділення

Рв₄ = 23 980,5/1766 =13,6 приймаємо Рв₄ = 14 робітників

є) Мідницько-бляхарське

Рв₆ =4796/1766 =2,71 приймаємо Рв₆ = 3 робітників

ж) Шиномонтажне відділення

Рв₇ = 7994/1766 =4,52 приймаємо Рв₇ = 5 робітників

з) відділення ремонту гідрообладнання

Рв₈ = 23 980,5/1766 =13,57 приймаємо Рв₈ =14 робітників

і) відділення ремонту паливної апаратури

Рв₉ =15 987/1766 =9,05 приймаємо Рв₉ =9 робітників

Кількість тупикових універсальних чи спеціалізованих постів ТО та поточних ремонтів

Приймаємо 4 постів

де Кн — коефіцієнт, що враховує нерівномірне надходження ремонтного фонду на пости (Кн= 1,2);

Ксм — коефіцієнт змінності відділення;

де — кількість людей що одночасно працюють на постах, при виконанні ТО — 2−4 чол.; при виконанні поточного ремонтів — 2−3 чол.;

Коефіцієнт використання постів приймають: для постів ТО =1; для постів ремонту = 0,8…0,95.

Кількість постів поточної лінії

де — кількість людей що одночасно працюють на постах, при виконанні ТО — 2−4 чол.; при виконанні поточного ремонтів — 2−3 чол.;

— трудоємність ТО однієї машини; 13,8 чол/год для МДК-5321

— ритм ТО.

Розрахунок ритму ТО

Так як, то приймаємо тупикові універсальні пости.

4. Розрахунок МТО

Кількість персоналу на пересувних майстернях розраховується, виходячи з того, що пересувні станції працюють теж за 6-ти денним графіком роботи на тиждень.

Приймаємо 7

де — трудоємність, припадає на пересувні майстерні;

— пониження нормативної трудоємності ТО і Р за рахунок застосування засобів механізації праці;

— число робочих днів машини в сезоні;

— кількість робочих на МТО;

— коефіцієнт змінності;

— продовження робочої зміни;

— середня відстань пересування майстерні за зміну;

— середня швидкість пересування майстерні до місця обслуговування та назад;

— коефіцієнт використання машини за часом.

Приймаємо 8

Розрахунок відстані на якій доцільно використовувати МТО

де — тривалість підготовки пересувних майстерень до роботи, год;

— швидкість пересування майстерень км/год.

за отриманим показником обираємо МТО на базі ЗИЛ-131

4.1 Розрахунок річного фонду устаткування та його кількості

Устаткування працює в одну зміни по шестиденному графіку у тиждень

Номінальний фонд часу устаткування

Фну1 = (Тк — Тсв — Твх) _{=(365 — 11 — 52)*6,67=2014,34 год}

Дійсний фонд часу устаткування визначається

Фд.у1 = Фн. у1 з_у,=2014,34*0,85=1712,19 год

приймаємо 1712 год

Устаткування працює у двів зміни по шестиденному графіку у тиждень

Номінальний фонд часу устаткування

Фну2 = (Тк — Тсв — Твх) t_{зм =(365 — 11- 52)*6,67*1,5=3021,5 год}

Дійсний фонд часу устаткування визначається

Фд.у2 = Фн. у2 з_у,=3021,5*0,85=2568 год

приймаємо 2568 год

де з_у — коефіцієнт використання устаткування, що враховує його простої у ремонті (для металорізальних і деревообробних верстатів з_у = 0,85…0,9; для ковальсько-пресового устаткування й устаткування для зварювання і різання металуз_у = 0,9…0,95; для складальних стендів і устаткування без механічного приводу з_у = 0,98…1).

Кількість штатних робітників виробничих відділень

Приймаємо 27 робітників

Явочна, чи технологічно необхідна, кількість робітників

Приймаємо 24 робітників

Тепер можна визначити необхідну кількість основного устаткування

Розрахункова кількість устаткування по цехам і відділенням наведена у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Розрахункова кількість основного устаткування

5. Пост ТО і Р

5.1 Визначимо розрахункову кількість обладнання

Приймаємо 16

5.2 Механічна ділянка

Визначимо розрахункову кількість обладнання

приймаємо 22

де n_ст — загальна кількість верстатного устаткування;

Кількість верстатного устаткування механічного відділення, що відрізняється високим ступенем використання верстатного парку, розраховують за формулою

Тм._від — загальна річна трудомісткість механічного відділення.

Токарні

22· 0,48 = 10,56 приймаємо 11 ст.

Фрезерні

22· 0,12 = 2,64 приймаємо 3ст.

Шліфувальні

22· 0,10 =2,2 приймаємо 3 ст.

Заточувальні

22· 0,08 = 1,76 приймаємо 2 ст.

Свердлильні

22· 0,1 = 2,2 приймаємо 2ст.

Приймаємо = 22ст.

5.3 Ковальське відділення

Визначимо розрахункову кількість обладнання

приймаємо 6

5.4 Зварювальне відділення

Визначимо розрахункову кількість обладнання

приймаємо 13

5.5 Мідницько-бляхарське

Визначимо розрахункову кількість обладнання

приймаємо 3

5.6 Шиномонтажне відділення

Визначимо розрахункову кількість обладнання

приймаємо 4

5.7 Відділення ремонту гідрообладнання

Визначимо розрахункову кількість обладнання

приймаємо = 13

5.8 Відділення ремонту паливної апаратури

Визначимо розрахункову кількість обладнання

Приймаємо 9

6. Визначення площ виробничих приміщень і складів

6.1 Визначення площ виробничих приміщень та складів

Площа виробничих приміщень

Розрахунок площ ведемо по формулі

S_вп = S_об · К_пр

де К_пр— коефіцієнт щільності розміщення устаткування,

Sоб — площа, що займає обладнання.

Площі виробничих приміщень розраховуються з даних, що наведені у таблицях по кожній ділянці чи відділенню. Результат розрахунку необхідно відкоригувати згідно будівельних норм для будівель.

Площі відділень, у яких роботи виконують на постах, як правило, визначають по габаритах машин для постів ТО і Р

Із умови приймаємо 108 м² 6×18

Площа механічної ділянки

f₁+f₂(p-1)=12+10•(8−1)= 72 м²

Площа ковальського відділення

f₁+f₂(p-1)=26+20•(3−1)= 66 м²

Площа зварювальної ділянки

f₁+f₂(p-1)=20+15•(6−1)= 95 м²

Площа мідницько-жорстяницького відділення

f₁+f₂(p-1)=12+10•(7−1)= 92 м²

Площа шино монтажного відділення

f₁+f₂(p-1)=12+10•(4−1)= 42 м²

Площа відділення ремонту гідрообладнання

f₁+f₂(p-1)=12+10•(4−1)= 32 м²

Площа відділення ремонту паливної апаратури

f₁+f₂(p-1)=12+10•(3−1)= 22 м²

Результати розрахунків наведені у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Площі виробничих приміщень

Розрахуємо загальну площу виробничого корпусу. Вона складається із площі виробничих приміщень, а також приміщень складів, адміністративних і побутових приміщень.

6.2 Площі складських приміщень визначаються по укрупнених нормах питомої площі на одну машину де — питома площа на одну машину і-го типу, ;

— чисельний склад машин.

6.3 Площі складських приміщень приймаємо у розмірі 25% від виробничих площ Склад масла 0,3 · 161 = 48,3 м²;

Склад гуми 0,25 · 117= 29,25 м²;

Склад матеріалів, запасних частин і агрегатів 0,5 · 161= 80,5 м²;

Інструментально-роздавальна 0,15 · 161 = 24,15 м²;

Такелажна 0,25· 6= 1,5 м².

Орієнтовано розміри складських приміщень приймаємо 12×18, тобто 216 м²

6.4 Площі побутових приміщень приймаємо у розмірі 15% від виробничих площ

Sпоб = 0,15· Sвп

Sпоб = 0,15· 1008 = 151,2 м Розміри 12×12 = 144 м²

6.5 Площі адміністративних приміщень приймаємо у розмірі 6% від виробничих площ

Sадм = 0,06· Sвп

Sадм = 0,06· 1008= 60,48 м Розміри 6×9 = 54 м²

6.6 Площі адміністративно-побутового корпусу

Sапк = Sпоб + Sадм =144 + 36 = 180 м² .

Найближчий стандартний розмір будівлі тоді буде 12×18 = 216 м² .

6.7 Площа стоянок

161· 3·13,6=656 м²

де, — коефіцієнт проходу (приймаємо 3);

ni — кількість машин;

Fi — горизонтальна проекція однієї машини;

6.8 Кількість стоянок

161−9-6−50−16=80 місць де, А_і — кількість машин в парку;

Х_то — кількість машин одночасно перебувоючих на ТО;

Х_пр — кількість машин одночасно перебувоючих на ПР;

Х_кр — кількість машин одночасно перебувоючих на КР

кількість машин які не повертаються

7. Розрахунок необхідної кількості паливо-мастильних матеріалів

Кількість палива розраховується таким чином:

Qп =

де — кількість машин i-го типу у парку, шт.;

— годинна норма витрати палива машини i-го типу, кг/год.

Кількість мастильних матеріалів та бензину розраховуються у відсотках до витрат основного палива: моторних масел — 5%, бензину — 10%. Трансмісійне — 1%, гідравлічне — 1,5%, пластичні змазки — 1%.

Таблиця 7.1

Кількість основного палива для машин парку

Кількість дизельного пального на рік — 2 127 980,5 кг Кількість бензину на рік — 212 798,05кг

Qб = Qп· 0,1 = 2 127 980,5· 0,1 = 212 798,05 кг Кількість моторних масел — 106 399,025 кг

Qм = Qп· 0,05 = 2 127 980,5· 0,05 = 106 399,025 кг Кількість трансмісійного масла — 21 279,805 кг

Qтр = Qп· 0,01 =2 127 980,5· 0,01 = 21 279,805 кг Кількість гідравлічного масла — 31 919,7 кг

Qгм = Qп· 0,15 = 2 127 980,5· 0,015 =31 919,7 кг Кількість пластичних змазок — 21 279,805 кг

Qсм = Qп· 0,01 = 2 127 980,5· 0,01 = 21 279,805 кг Річна потреба у паливо-мастильних матеріалах по кварталах наведена у таблиці 4.2.

Запас матеріалів розраховуємо на 15 днів роботи машин:

— кількість машин і-го виду;

— годинна витрата дизельного пального;

— коефіцієнт враховуючий спосіб заправлення ;

— час робочої зміни ;

— коефіцієнт змінності .

Запас ПММ на 15 днів:

Кількість бензину на 15 днів:

Qб = Qп· 0,1 = 286 821· 0,1 = 28 682,1 кг Кількість моторних мастил :

Qм = Qп· 0,05 = 286 821· 0,05 = 14 341,05 кг Кількість трансмісійного мастила:

Qтр = Qп· 0,01 = 286 821· 0,01 = 2868,21 кг Кількість гідравлічного мастила:

Qгм = Qп· 0,15 = 286 821· 0,15 = 43 023,15 кг Кількість пластичних змазок:

Qсм = Qп· 0,01 = 286 821· 0,01 = 2868,21 кг таблиця 7.2

Річна потреба у ПММ для парку машин

7.1 Вибір місткостей під ПММ По результатам розрахунків, підберемо кількість місткостей для складу ПММ.

Кількість ємностей для дизельного палива вибираємо:

Км = 20 по 15 000 м³ .

Кількість ємностей для бензину вибираємо, враховуючи, що марки бензину можуть бути різні у поставників:

Км = 8 по 3000 м³ .

Кількість ємностей для моторних масел вибираємо кадки по 250 кг:

Км = 50 по 250 кг.

Кількість ємностей для трансмісійних масел вибираємо кадки по 250 кг:

Км = 10 по 250 кг.

Кількість ємностей для гідравлічних масел вибираємо кадки по 250 кг:

Км = 170 по 250 кг.

Кількість ємностей для пластичних смазок вибираємо кадки по 250 кг:

Км = 10 по 250 кг.

7.2 Розрахунок паливозаправників Приймаємо 3

де — Nзi — середньорічна кількість однотипних машин, які заправляються на місті їх використання за допомогою паливозаправників;

зui — коефіцієнт використання однотипних машин;

tзап — тривалість заправки однотипної машини (10 літрів — 1 хв);

цзі - кількість заправок однотипних машин за день (1−2);

tсм — продовження робочої зміни;

tзап — продовження заповнення цистерни паливозаправника на складі (25−30хв.);

L — середня відстань пересування паливозаправника за зміну;

V — середня швидкість пересування паливозаправника за зміну;

Ксм — коефіцієнт змінності;

з — коефіцієнт використання машини за часом.

7.3 Потрібність в засобах транспортування

Приймаємо 1 засіб транспортування (тягач з трейлером).

де — кількість однотипних машин, які необхідно транспортувати;

— середня кількість перевезень однієї машини за рік;

— середня відстань одного перевезення включає і холості переїзди транспортного засобу;

— середня швидкість транспортування машин та транспортного засобу;

— середня тривалість навантаження та розвантаження однієї машини на транспортний засіб (0,5 — 3 год);

— кількість робочих днів;

— продовження робочої зміни;

К_см — коефіцієнт змінності;

— коефіцієнт використання машини за часом.

8. Розрахунок енергопостачання підприємства

Необхідний обсяг електроенергії можна розрахувати двома засобами:

за укрупненими нормами, виходячи з чисельності робітників на підприємстві,

з урахуванням усіх споживачів на підприємстві.

8.1 За укрупненими нормами

Нл = 0,14 · Тр · Кл /100· Кпер,

де 0,14 — норма витрат енергії на 100 людей, кВт.

Кпер — коеф. переробки норм,

(Кпер 1,1 … 1,4), приймаємо = 1,25.

Нл = 0,14 · 2040 · 80 /100· 1,2 = 190,4 кВт.

8.2 Витрати споживачами

Qел = Нл · Тфу · Кп = 190,4 · 2014 · 0,5 = 91 732,8 кВт/рік

де Нл — сумарна потужність споживачів;

Кп — коеф. Попиту (0,4... 0,6);

Тфу — річний фонд роботи устаткування, приймемо = 2014 год.

8.3 Витрати на освітлення виробничих площ

де, f — питома витрата електроенергії на висвітлення (12 — 15 Вт /м), для висвітлення площ території приймають (0,5 Вт);

F — освітлювана площа, ;

Тосв — освітлюване навантаження за рік (2200 год. При двозмінній роботі);

Кс — коеф. Втрат потужності в мережі (1,05 — 1,1);

8.4 Необхідна потужність трансформатору

де, N — споживана потужність;

Кс — коеф. утрат потужності в мережі (1,05 — 1,1);

Пс — сумарна потужність силових споживачів, кВт;

cos () — коеф. потужності (0,8 — 0,85);

Пвн — сумарна потужність для внутрішнього освітлення, кВт;

Кзовн — коеф. попиту для зовнішнього освітлення (0,9 — 1);

Пзовн — сумарна потужність для зовнішнього освітлення, кВт;

Для даного споживача приймаємо трансформатор потужністю 300 кВт.

8.5 Витрати води

літрів

де, л — витрата води на 1 машину

n = 161 машин

Витрати води з безупинною проточною водою

де, л/хв — безупинна витрата води

год — фактичний фонд роботи устаткування

коефіцієнт попиту

Перелік посилань

1. Шелюбський Б. В., Ткаченко В. Г. Технічна експлуатація дорожніх машин. Довідник. М: Транспорт, 1986.

2. Зеленкою Г.І., Колясинський Б. С. Проектування підприємств по ремонту дорожньо-будівельних машин. М: Вища школа. 1979.

3. Методичні вказівки до виконання дипломного проекту з дисципліни «Експлуатація дорожніх машин». Склав: Дехніч Ю.В., Разарьонов Л. В., Істомін В.П. Харків: ХНАДУ, 2004.

4. Максименко А. Н. Эксплуатация строительных и дорожных машин: Учеб. Пособие. — Мн.: Выш. шк., 1994