Проектування інформаційної підсистеми складу магазина Фуршет

ВСТУП

З появою персонального комп’ютера настав новий етап розвитку інформаційних комп’ютерних технологій. Тепер задачею програміста є забезпечення зручної взаємодії людино-машинної системи. Взаємодія користувача з комп’ютером забезпечується інтерфейсом користувача.

Інформаційно-управляючі системи відносяться до класу людино-машинних систем і формування інтерфейсу користувача відіграє важливу роль при реалізації функціонування системи. Людино-машинний діалог потребує встановлення низки правил для забезпечення їх взаємодії:

1) Взаємодія комп’ютера з користувачем;

2) Взаємодія користувача з комп’ютером;

3) Представлення інтерфейсу користувача.

Спосіб спілкування комп’ютера з користувачем (мова представлення) визначається прикладною програмною системою — додатком, який керує доступом і обробкою інформації, представленням її у зрозумілому для користувача вигляді.

Відповідь користувача реалізована через інтерактивну технологію складає другу частину інтерфейсу — мову дій.

Ефективність інтерфейсу обумовлена швидким розвитком у користувача простої концептуальної моделі взаємодії з комп’ютером, досягається через узгодженість — системою очікування однакових реакцій на однакові дії.

Існує три аспекти узгодженості:

1) Фізична узгодженість — відноситься до технічних засобів;

2) Синтаксична узгодженість має відношення до послідовності та порядку знаходження елементів на екрані (мова представлення), а також послідовності запитів (мова дій).

3) Семантична узгодженість відноситься до значення елементів, що створюють інтерфейс.

Фірма Microsoft запропонувала специфікації для розробки програмного забезпечення Windows, в яких акцент освоєння нюансів інтерфейсу користувача переміщений на більш швидке опанування правил виконання додатків. Щоб програма могла працювати в середовищі Windows необхідно щоб вона задовольняла критеріям GUI (Graphical User Interface) — графічного інтерфейсу користувача. GUI — тип екранного представлення, при якому користувач може вибирати команди, запускати задачі і проглядати списки файлів, вказуючи на візуальні позначки (піктограми), або пункти в списках меню, що виведені на екран.

Сучасні мови програмування в своєму розвитку повинні були адаптуватися до вимог створення інтерфейсу за стандартами Microsoft, для того, щоб користувач відчував себе впевнено у розроблюваній системі управління і його звичайні очікування, вироблені стандартами Windows, здійснювались. Найбільш придатними для формування інтерфейсу користувача, як з точки зору стандартизації, так і з точки зору автоматизації проектування, є мови об'єктно-орієнтованого програмування. Вони оперують поняттями об'єкт, властивості об'єкту, методи об'єкту. Кожен об'єкт представлено піктограмою в палітрі компонентів — процедур, написаних на алгоритмічній мові, до яких можна звернутися, використовуючи кнопку з зображенням компоненти. Компоненти бувають візуальними та не візуальними. Не візуальні компоненти забезпечують доступ до даних, а візуальні використовуються безпосередньо для формування інтерфейсу користувача.

Мова об'єктно-орієнтованого програмування Borland Delphi, заслужено займає позицію одного з лідерів на ринку програмного забезпечення. Її основними перевагами є - простота і зручність, велика кількість доступних компонентів.

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

Метою даної роботи є створення інформаційної підсистеми складу магазина Фуршет. Головною задачею системи є полегшення роботи працівників відділу автоматизованого введення та редагування даних.

Особливістю реалізації функцій, які покладені на систему є необхідність зручного введення даних в таблиці за рахунок зручного інтерфейсу з кнопками.

Обов’язками працівників відділу збуту є облік та складення документації пов’язаної зі збутом продукції. Система повинна зберігати дані в зручному для користувача вигляді, мати зручний інтерфейс, повинна бути включена можливість редагування та вилучення даних. В якості СУБД використовується MS SQL Server 2008, що дає змогу адміністратору робити архівну копію даних на випадок аварійної ситуації

Користувачами можуть виступати як голова відділу так і працівники.

Обов’язками робітників відділу є приймання товарів, формування звітності, складення документації.

Відділ склад виконує такі функції :

Приймання товару, що стосуються замовлень Формування звітності

Здійснення пошуку, фільтрації, вибірки з підсистеми.

МЕТОДИ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ

Спочатку необхідно побудувати логічно-фізичну модель даних за допомогою CASE-засобу ERWin. Далі, на основі створеної моделі генеруємо базу даних в MS SQL Server (Tools/Forward Engineer/Schema Generation), перед цим створивши порожню базу даних. Генерація структури БД на основі створеного SQL коду відбувається після натиснення кнопки Generate. Діалог зв’язку з БД і виконання SQL коду відбувається в результаті натиснення кнопки Connect. Отримуємо генеровану базу даних в MS SQL Server.

Для під`єднання БД до середовища Delphi використовується компонент TADOConnection з сторінки ADO. На цій же сторінці розташовані компоненти TADOTable, TADOQuery.

Порядок формування інтерфейса роботи з БД:

В середовищі Delphi створюємо новий проект.

На форму помістимо компонент ADOConnection1 та виконаємо під`єднання до БД.

На ту ж форму помістимо компоненти TADOTabl та TData Sourse для кожної таблиці БД.

Для кожного об`єкта ADOTable у властивості Connection вкажемо ADOConnection1, у властивості Table Name виберемо назву таблиці, а у властивості Active виберемо True. Таким чином кожному об`єкту ADOTable ми поставили у відповідність таблицю БД.

Наступним кроком забезпечимо кожний об`єкт ADOTable відповідним об`єктом Data Sours. Пара ADOTable та Data Sours забезпечує зв`язок кожної таблиці БД з візуальними компонентами.

Рис. 1

Створимо нову форму. Викликличемо програму Unit2, що описує Form 2 У розділі uses допишемо Unit1, що забезпечить зв`язок з Data modul

На форму 2 помістимо компоненту TDBGrid. У властивості Data Sourse виберемо Data Sourse1. На формі з`явиться таблиця з даними.

Аналогічну процедуру виконаємо для всіх таблиць. Отримаємо проект з одним модулем управління та формами з виведеними данними.

В меню ми маємо можливість переходити на інші форми за допомогою кнопок в яких прописаний такий код:

procedure TForm1. N2Click (Sender: TObject);

begin

form16.show; //акт прийома

end;

procedure TForm1. N3Click (Sender: TObject);

begin

form17.show; //накладная

end;

Рис. 2

При переході на форму «товар» ми бачимо поле пошуку за назвою товару, це дає змогу більш оперативно знаходити нам потрібний нам запис, код має вигляд

procedure TForm8. BitBtn2Click (Sender: TObject);

begin

if not datamodule2.tov.Locate ('название_товара', Edit1. Text,

[loCaseInsensitive, loPartialKey]) then

Showmessage ('Запись не найдено');

end;

procedure TForm8. BitBtn3Click (Sender: TObject);

var

Res:Variant;

begin

Res:=datamodule2.tov.Lookup ('название_товара', Edit1. Text, 'название_товара');

if Res <> Null then

ShowMessage ('название товара '+String (Res));

end;

Фільтр щоб знайти товар в списку швидше:

procedure TForm8. Edit2Change (Sender: TObject);

begin

if Length (Edit2.Text)>0 then

begin

DataModule2.tov.Filtered:=false;

DataModule2.tov.Filter:='[название_товара] Like '''+Edit2.Text+'%'+'''';

DataModule2.tov.Filtered:=true

end

else

DataModule2.tov.Filtered:=false;

end;

Рис. 3

В таблиці товар та накладна присутні обрахунки. Обраховується у таблиці загальна вартість замовлення та загальна вартість з ПДВ, також обраховується у таблиці товар ціна товару та ціна товару з ПДВ:

procedure TDataModule2. nakCalcFields (DataSet: TDataSet);

var c, c1: real;

k:integer;

begin

tov.Locate ('код_товара', nak. Fields[6]. asinteger, []);

c:= tov. FieldByName ('цена_товара').asfloat;

k:= nak. FieldByName ('кол_во_товара').asinteger;

nak.FieldByName ('Стоимость').AsFloat:=c*k; //расчет поля Стоимость

c1:= tov. FieldByName ('Цена с НДС 20%').asfloat;

nak.FieldByName ('Стоимость с НДС').Value:=c1*k;//расчет поля Стоимость с НДС (20%)

end;

procedure TDataModule2. tovCalcFields (DataSet: TDataSet);

var nds, c, a:real;

b:integer;

begin

c:=tov.FieldByName ('цена_товара').AsFloat;

nds:=c+(c*0.2);

tov.fieldbyname ('Цена с НДС 20%').Value:= nds;//расчет цены с НДС 20%

end;

Рис. 4

Інструкція користувача

Після запуску програми з’являється головне меню. Перехід до даних відбувається при натисканні відповідних кнопок. На кожній з форм знаходиться таблиця з даними та відповідні кнопки управління: додавання даних, видалення, оновлення, пошук запису, а також кнопка виходу в головне меню програми.

Рис. 5

В головної меню зазначено для введення даних при прийманні товару тобто це відбувається через форму який ми будемо ввести пароль для входу

Рис. 6

Рис. 7

Якщо ми вводили невірні пароль або не вводили пароль:

Рис. 8

Форма «Товар» містить код товару, містить назву товару, ціна та ціна з ПДВ.

Рис. 9

Введення інформації у БД здійснюється, або в безпосередньо в таблицю чи в поля введення даних які знаходяться зверху форми.

Форма «Поставщик» надає інформацію про постачальника адреса та номер телефону постачальника.

Рис. 10

Введення інформації у БД здійснюється, або безпосередньо в таблицю чи в поля введення даних які знаходяться зверху форми.

Форма «Акт прийому» містить данні про прийом товару дата.

Рис. 11

Введення інформації у БД здійснюється, або безпосередньо в таблицю чи в поля введення даних які знаходяться зверху форми.

Форма «Накладная» містить данні про документи які складаються, також вміщують данні про прийом товару, дата прийому, кількість товару, вартість та вартість з ПДВ, ще містить кодів оператору постачальника.

Рис. 12

Введення інформації у БД здійснюється, або в безпосередньо в таблицю чи в поля введення даних які знаходяться зверху форми.

Форма «Складской ордер» надає інформацію по прийому продукції відображається дата прийому, код оператора та код накладної.

Рис. 13

Введення інформації у БД здійснюється, або в безпосередньо в таблицю чи в поля введення даних які знаходяться зверху форми.

Форма «Автотранспорт» відображено код машини, ПІБ водія, номер машини та вантажопідйомність автотранспорту.

Рис. 14

Введення інформації у БД здійснюється, або в безпосередньо в таблицю чи в поля введення даних які знаходяться зверху форми.

Форма «Операторы» містить дані про операторів номер контракту ПІБ оператора та мобільні телефон оператора.

Рис. 15

Введення інформації у БД здійснюється, або в безпосередньо в таблицю чи в поля введення даних які знаходяться зверху форми.

ВИСНОВКИ

В даному курсовому проекті, за допомогою мови програмування DELPHI та СУБД MS SQL Server було розроблено інформаційну підсистему складу магазина Фуршет. Дана система повинна значно полегшити роботу працівників відділу, адже дані знаходяться в електронному вигляді, що дозволяє в зручному для користувача форматі переглядати, додавати та вилучати дані, а також робити пошук в базі даних.

Виконання даної роботи сприяло закріпленню та поглибленню знань з дисциплін «Автоматизоване проектування комп’ютерних систем» та «Об'єктно-орієнтоване програмування».

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Маклаков С. В. BPWin і ERWin. CASE-средства разработки информационных систем. — М.: Диалог-Мифи, 1999.

2. Методичні вказівки до виконання курсових проектів з дисципліни «Автоматизоване проектування інформаційних систем» для студентів спеціальності 6.80 400 «Інформаційні управляючі системи та технології» денної форми навчання / Уклад. О.М. М’якшило К.: НУХТ, 2011.

3. Delphi для «чайников»: Рубенкинг, Нил Дж. 2008. -336с

4. Конспект лекцій з дисципліни «Автоматизоване проектування комп’ютерних систем».

Додатки

Логічна модель бази даних Рис. 16

Фізична модель бази даних Рис. 17

Схема бази даних у MS SQL Server 2008

Рис. 18

DataModule підсистеми Рис. 19

Рис. 20

«Главная форма»

«О программе»

Рис. 21

«Безопасность»

Рис. 22

Форми для перегляду:

«Акт прийома»

Рис. 23

«Накладная»

Рис. 24

«Квитанция»

Рис. 25

Рис. 26

«Складской ордер»

«Поставщики»

Рис. 27

«Товар»

Рис. 28

«Автотранспорт»

Рис. 29

«Операторы»

Рис. 30

Форма «Меню» форми для введення даних Рис. 31

«Акт прийома»

Рис. 32

дана база програма складський

«Поставщик»

Рис. 33