Роль бюджету в фінансовому забезпеченні охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки
Кошти місцевих і республіканського позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення та стимулювання працівників спеціально… Читати ще >
Роль бюджету в фінансовому забезпеченні охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Бюджетна система»
на тему «Роль бюджету в фінансовому забезпеченні охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки»
Виконала студентка ІІІ курсу факультету економіки та менеджменту групи Ф — 62
Лисиця Богдана Перевірила Ілляшенко Тетяна Олексіївна Суми — 2008
Зміст
Вступ
1. Сучасний стан навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України
2. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
2.1. Фонди охорони навколишнього середовища
2.2. Порядок фінансування природоохоронних заходів
3. Джерела фінансування ядерної безпеки України
4. Практична частина Висновок Список використаної літератури
Вступ
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини — невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.
Важливою складовою частиною національної безпеки держави є забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, яка передбачає існування такого стану суспільних відносин у сфері використання ядерної енергії, при якому системою організаційних, економічних, науково-технічних та інших соціальних заходів забезпечується такий рівень регулювання в цій сфері, який спонукає до безумовного дотримання норм, правил, стандартів та умов, що призводить до безпечного використання ядерної енергії в мирних цілях.
Характер робіт, пов’язаних з експлуатацією ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, поводження з радіоактивними відходами визначається їх властивостями і особливостями впливу на довкілля і людський організм, чим обумовлюється специфіка форм і методів правового регулювання. Серед них є:
— специфіка і можливість об'єкта регулювання;
— наявність цілісної, якісної визначеності і суспільної значимості предмета правового регулювання, тобто суспільних відносин, пов’язаних із використанням ядерної енергії;
— наявність спеціальних цілей і фундаментальних принципів — мирного та безпечного використання ядерної енергії, пріоритет захисту людини впливу радіаційних факторів тощо;
— імперативний характер норм правового регулювання «те, що дозволено законодавством — заборонено» та підвищення значення державного регулювання;
— сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного використання ядерної енергії.
Зважаючи на це, в Україні має значно посилитися роль соціального регулювання суспільних відносин, що має на меті підвищення рівня довіри громадськості до інформації, пов’язаної з безпечним використання ядерної енергії.
1. Сучасний стан навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України
Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку, відтворення природно-ресурсного комплексу України та недостатнє фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.
Економіці України притаманна висока питома вага ресурсномістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш «дешевим» способом — без будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим за відсутності ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування та без урахування вимог охорони довкілля.
Ці та інші чинники, зокрема, низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва.
Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров’я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.
Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками спричинила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.
Державна політика щодо правового регулювання ядерної та радіаційної безпеки базується на нормах Законів України: «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про видобування і переробку уранових руд», «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» та міжнародних договорах, учасником яких є Україна (Конвенція про ядерну безпеку, Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами, Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу тощо.
Підвалини створення ядерного законодавства в Україні заклала Концепція державного регулювання та управління ядерною галуззю в Україні, ухвалена постановою Верховної Ради України від 25 січня 1994 року № 3871 -XII. Виходячи з досвіду держав з розвинутою ядерною енергетикою, Концепція визначала, що для забезпечення безпеки використання ядерної енергії необхідна наявність:
— законодавчої бази, яка регламентує будь-яку діяльність у галузі використання ядерної енергії, радіаційно-небезпечних технологій та речовин;
— державного органу, який здійснює управління об'єктами ядерної енергетики;
— системи державного регулювання і нагляду за дотриманням правил і норм безпеки на об'єктах ядерної енергетики та підприємствах, які використовують радіаційно-небезпечні технології та речовини, та видачі дозволів (ліцензій) на виконання робіт у цій галузі;
— експлуатуючої організації для об'єктів ядерної енергетики, яка несе відповідальність перед суспільством і державою за їх безпечну експлуатацію.
2. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
2.1. Фонди охорони навколишнього природного середовища
Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються республіканський та місцеві позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються в межах єдиного позабюджетного фонду відповідної Ради народних депутатів за рахунок:
а) платежів за забруднення навколишнього природного середовища;
б) частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, а саме:
а. 50 відсотків суми штрафів, стягнутих з посадових осіб за правопорушення у галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
б. 50 відсотків коштів, стягнутих з громадян, у тому числі іноземних, за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушенням природоохоронного законодавства;
в. 80 відсотків коштів, стягнутих з підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушенням природоохоронного законодавства;
г. 80 відсотків коштів, отриманих від реалізації незаконно добутих природних ресурсів або продукції, виробленої з них, чи їх вартості;
в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.
Розподіл платежів, що надходять до місцевих позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими (міста загальнодержавного значення) Радами народних депутатів за поданням органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
Республіканський позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок:
а) відрахувань з місцевих позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища, розмір яких визначається Верховною Радою України;
б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень.
Розподіл коштів, що надходять до республіканського позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
Кошти місцевих і республіканського позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення та стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, крім осіб, які мають статус державних службовців, та громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які виявили порушення природоохоронного законодавства і вжили необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності, запобігання порушенням природоохоронного законодавства.
Положення про місцеві позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища затверджуються відповідними Радами народних депутатів, а республіканського позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища — Кабінетом Міністрів України.
В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
2.2. Порядок фінансування природоохоронних заходів
Фонди охорони навколишнього природного середовища створені для акумуляції фінансових ресурсів з метою фінансування цільових екологічних програм, проектів, заходів щодо охорони та відтворення навколишнього природного середовища.
Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється у складі обласного бюджету за рахунок:
— 50 відсотків надходжень збору за забруднення навколишнього природного середовища;
— цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.
Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок:
— 20 відсотків надходжень збору за забруднення навколишнього природного середовища;
— частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у результаті господарської і іншої діяльності, згідно з чинним законодавством;
— цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.
Кошти фондів охорони навколишнього природного середовища акумулюються на окремих рахунках відповідних бюджетів.
Розподіл коштів, що надходять до обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, здійснюється обласною радою за поданням Держуправління екології та природних ресурсів в Запорізькій області.
Підприємства, організації, незалежно від форм власності, громадяни, які мають пропозиції щодо покращання якості навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки населення, можуть звертатись до облдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, райдержадміністрацій для вирішення питання повного або часткового фінансування цих заходів.
Для цього не пізніше серпня року, який передує року, що планується, подають такі матеріали:
— письмове звернення з короткою характеристикою запропонованого заходу, із зазначенням екологічного ефекту та можливих виконавців робіт;
— висновок Держуправління екології та природних ресурсів в Запорізькій області щодо відповідності запропонованого заходу Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 N 1147, із змінами;
— висновок державної екологічної експертизи по проектній документації;
— для заходів, пов’язаних з будівництвом природоохоронних об'єктів — відомість будови відповідно до форми, що додається;
— для заходів, не пов’язаних з будівництвом — кошторис витрат з розшифровкою по джерелах фінансування та розрахунками по кожному виду витрат;
— для заходів, фінансування яких здійснювалося за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища обласної ради, довідку про надходження, освоєння та витрати коштів по об'єктах за звітний період.
Головне управління економіки облдержадміністрації, органи місцевого самоврядування у жовтні року, який передує рік, що планується, подають Держуправлінню екології та природних ресурсів в Запорізькій області перелік природоохоронних заходів, фінансування яких повинно здійснюватись з фондів охорони навколишнього природного середовища у році, що планується.
Держуправління екології та природних ресурсів в Запорізькій області надає у листопаді року, який передує року, що планується, до облдержадміністрації подання щодо розподілу обсягу коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища на наступний рік.
Головне управління економіки облдержадміністрації на підставі подання Держуправління екології та природних ресурсів в Запорізькій області готує проект рішення обласної ради по затвердженню переліку природоохоронних заходів, фінансування яких повинно здійснюватись з обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідному фінансовому році, та вносить його на розгляд і затвердження сесією обласної ради.
Після прийняття обласною радою рішення про затвердження витрат фондів охорони навколишнього природного середовища замовники робіт проводять тендери для визначення конкретного виконавця для заходів, робота на яких розпочинається у наступному році.
Головні розпорядники коштів фондів охорони навколишнього природного середовища визначаються рішеннями сесії відповідної ради, які виконують свої повноваження згідно з бюджетним законодавством.
Фінансування природоохоронних заходів проводиться головними розпорядниками бюджетних коштів згідно з кошторисами доходів та видатків на відповідний бюджетний рік за умовами взятого бюджетного зобов’язання на підставі розпорядчих документів голови облдержадміністрації, керівників райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування.
По обласному фонду охорони навколишнього природного середовища проект розпорядження голови облдержадміністрації щодо поетапного фінансування затверджених природоохоронних заходів готує Головне управління економіки облдержадміністрації на підставі обгрунтовуючих документів, що надають замовники робіт, згідно з чинним законодавством.
Одержувачі коштів фондів охорони навколишнього природного середовища надають звіти про їх використання розпорядникам цих коштів для аналізу ефективності їх використання.
Кошториси доходів і видатків по природоохоронних заходах формуються замовниками робіт на підставі затвердженого переліку фінансування природоохоронних заходів області і надаються для складання загальних кошторисів доходів і видатків головним розпорядникам коштів фондів охорони навколишнього природного середовища.
Головне фінансове управління облдержадміністрації надає Головному управлінню економіки облдержадміністрації у міру необхідності інформацію про суми надходжень зборів за забруднення навколишнього природного середовища на рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища та видатки з нього.
Аналогічні обов’язки покладаються на фінансові підрозділи органів місцевого самоврядування по звітності на своїх рівнях.
Головні розпорядники коштів фондів охорони навколишнього природного середовища витрати та касове виконання місцевих бюджетів за видатками проводять у межах цих надходжень у встановленому законодавством порядку.
Головні розпорядники коштів фондів охорони навколишнього природного середовища здійснюють контроль за цільовим витрачанням бюджетних коштів.
Координацію роботи райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, їх фінансових органів, підприємств, організацій, установ з питань економічного механізму природокористування здійснюють Головне фінансове управління облдержадміністрації, головне управління економіки облдержадміністрації, Державне управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області.
За нецільове та понадкошторисне витрачання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища посадові особи несуть відповідальність згідно із законодавством.
З метою спрощення системи платежів за забруднення Мінекоресурсів, за погодженням з іншими зацікавленими органами центральної виконавчої влади, розробило нову редакцію Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27.10.1999 № 1984 та від 11.08.2000 № 1261).
На виконання цієї постанови Мінекоресурсів спільно з ДПА було розроблено та наказом від 19.07.99 № 162/379 затверджено Інструкцію про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, зареєстровану в Мін'юсті від 9.08 1999 за № 44/3837 (із змінами, внесеними наказом спільним наказом Мінекоресурсів та ДПА від 28.02.2001 № 75/76, зареєстрованим в Мін'юсті 19.03.2001 за № 245/5436).
Важливим інструментом цільового фінансування природоохоронних заходів загальнодержавного та регіонального значення, в тому числі заходів щодо зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення, оперативного реагування на ускладнення екологічної ситуації в різних регіонах України є Державний фонд охорони навколишнього природного середовища (з 1998 року в складі Державного бюджету України).
Кошти Державного фонду використовуються для фінансування витрат, передбачених Положенням про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7.05.1998 р. № 634 та відповідно до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147.
Фінансування природоохоронних заходів здійснюється за Порядком планування та фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженим наказом Мінекобезпеки від 29.10.99 № 252, зареєстрованого в Мін'юсті 09.02.2000 за № 78/4299.
З 1998 року Мінекоресурсів видається річний звіт Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, в якому надана вичерпна інформація щодо структури, особливостей формування та використання його коштів, а також наведені основні нормативно-правові акти щодо його діяльності .
Для забезпечення поліпшення екологічної ситуації в містах Донбасу та Придніпров'я підготовлено та ухвалено низку нормативно-правових актів, в тому числі регулюючих питання проведення еколого-економічного експерименту в містах Дніпродзержинську, Кривому Розі, Маріуполі та Запоріжжі.
З метою централізації планових видатків на фінансування природоохоронних заходів, пов’язаних з відтворенням і підтриманням природних ресурсів у належному стані та передбачених загальнодержавними програмами охорони довкілля, рішеннями Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, в складі Державного бюджету України, починаючи з 1994 року, виділено розділ 'Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека'.
Порядок формування цього розділу та фінансування з нього видатків здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9.07.1997 № 732 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2001 № 44).
3. Джерела фінансування ядерної безпеки
Спеціальний позабюджетний фонд регулювання ядерної та радіаційної безпеки (надалі - фонд) утворюється з метою фінансування наукового, експертного супроводу регулюючої діяльності та пріоритетних розробок щодо підвищення безпеки використання ядерної енергії, а також фінансування інших видів регулюючої діяльності, спрямованої на вирішення основних завдань адміністрації ядерного регулювання Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, передбачених Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» .
Кошти фонду формуються за рахунок:
— сум штрафів, що застосовуються у встановленому порядку органами державного регулювання та нагляду Мінекобезпеки до підприємств, установ та організацій за порушення законодавчих актів, норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки і умов наданих ліцензій (дозволів). Розміри штрафів та порядок їх використання визначаються Кабінетом Міністрів України;
— плати за видачу ліцензій на право виконання діяльності у сфері використання ядерної енергії, передбаченої чинним законодавством;
— щомісячних відрахувань від обсягів реалізованої продукції, робіт та послуг;
— порядок, строки та розміри відрахувань визначаються Мінекобезпеки за узгодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки;
— коштів отриманих від видання норм, правил, директив з ядерної та радіаційної безпеки, а також стандартів та рекомендацій міжнародних і закордонних організацій;
— добровільних внесків підприємств, установ та громадян, в тому числі іноземних.
Кошти фонду використовуються на:
— виконання наукових та експертно-технічних робіт спрямованих на вдосконалення нормативної бази ядерного регулювання, в тому числі у відповідності з міжнародними угодами України з питань ядерної безпеки, розробки та дослідження концептуальних пропозицій щодо забезпечення національного ядерного регулювання, в тому числі організації ділових зустрічей, нарад, конференцій, з'їздів, симпозіумів і т.п.;
— оснащення інформаційними, технічними та програмними засобами підтримки регулюючої діяльності, придбання устаткування, апаратури та матеріалів, засобів обчислювальної техніки, телекомунікацій та зв’язку, необхідних для виконання покладених на Міністерство завдань;
— розвиток систем інформаційного забезпечення, включно з утворенням комп’ютерних систем електронного обміну даними, банку даних нормативних документів, підтримки видавничої діяльності, прес-центру, рекламно-пропагандистської діяльності, придбання науково-технічної літератури та інформації у відповідності з тематикою Мінекобезпеки щодо ядерного регулювання;
— підвищення кваліфікації працівників зайнятих виконанням наукових та експертно-технічних робіт у сфері ядерного регулювання.
Управління фондом здійснюється адміністрацією ядерного регулювання згідно з кошторисом, який затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
Для обліку коштів фонду Мінекобезпеки відкривається спеціальний рахунок.
Облік надходження та використання коштів фонду ведеться в установленому порядку.
Мінекобезпеки до 15 числа місяця, що наступає за звітним періодом, перераховує до державного бюджету України 70 відсотків від суми штрафів, що застосовувались органами державного регулювання. Мінекобезпеки подає відповідну звітність до 20 числа податковій інспекції.
За несвоєчасне перерахування коштів до державного бюджету, податковими інспекціями застосовуються фінансові санкції згідно з законодавством.
Контроль за правильністю та своєчасністю надходження коштів до фонду здійснює адміністрація ядерного регулювання.
Звіт щодо використання коштів фонду подається в Міністерство фінансів та Міністерство економіки в установленому порядку.
Підприємства, установи та організації, які входять у сферу управління Мінекобезпеки (крім установ та організацій, що виконують функції державної виконавчої влади) надають послуги суб'єктам підприємницької діяльності на договірній основі.
Розрахунки, пов’язані з виконанням експертних т аудиторських робіт, здійснюються в порядку попередоплати.
Розрахунок замовника з виконавцем експертних та аудиторських робіт здійснюється незалежно від наявності позитивного висновку щодо виконаної роботи.
4. Практична частина
Завдання 1
Визначити: питому вагу основних доходів і витрат Державного бюджету України, запланованих на поточний рік, за представленою формою:
Показники | Загальний фонд | Спеціальний фонд | Усього | ||||
сума, тис. грн. | питома вага загального фонду, % до цілого | сума, тис. грн. | питома вага спеціального фонду, % до цілого | сума, тис. грн. | питома вага, % до цілого | ||
Доходи | |||||||
Податкові надходження | 20 227 185,00 | 68,5480% | 286 397,00 | 6,4525% | 20 513 582,00 | 60,4291% | |
У т.ч.: | |||||||
Податок на прибуток підприємств | 6 093 023,00 | 20,6487% | 6 093 023,00 | 17,9489% | |||
Збори за використання природних ресурсів | 187 190,0 | 0,6344% | 200 000,00 | 4,5060% | 387 190,00 | 1,1406% | |
Внутрішні податки на товари й послуги | 12 172 922,0 | 41,2529% | 12 172 922,00 | 35,8591% | |||
У т.ч.: | |||||||
— податок на додану вартість | 10 065 759,0 | 34,1119% | 10 065 759,00 | 29,6518% | |||
— акцизний збір на виготовлені в Україні товари | 1 581 913,0 | 5,3610% | 1 581 913,0 | 4,6600% | |||
— акцизний збір на завезені на територію України товари | 400 000,0 | 1,3556% | 400 000,0 | 1,1783% | |||
— ліцензії на підприємницьку й професійну діяльність | 125 250,0 | 0,3690% | |||||
Податки на міжнародну торгівлю й зовнішні операції | 1 741 000,0 | 5,9001% | 18 647,00 | 0,4201% | 1 759 647,00 | 5,1836% | |
У т.ч.: | |||||||
— ввізне мито | 1 649 150,00 | 5,5888% | 1 649 150,0 | 0,5184% | |||
— вивізне мито | 520,0 | ||||||
— кошти, отримані за здійснення консульських дій | 91 330,00 | 0,3095% | 18 647,00 | 0,4201% | 109 977,0 | 0,3240% | |
Інші податки | 33 050,00 | 0,1120% | 67 735,00 | 1,5261% | 100 785,0 | 0,2969% | |
Неподаткові надходження | 6 642 969,10 | 22,5124% | 2 197 326,30 | 49,5059% | 8 840 295,4 | 26,0418% | |
У т.ч.: | |||||||
Доходи від власності й підприємницької діяльності | 3 609 654,00 | 12,2328% | 200,0 | 0,0045% | 3 609 854,0 | 10,6339% | |
Адміністративні збори й платежі | 650 874,10 | 2,2058% | 1 300,0 | 0,0293% | 652 174,1 | 1,9212% | |
Надходження від штрафів і фінансових санкцій | 38 840,00 | 2,2512% | 2 195 | 38 840,0 | 0,5184% | ||
Інші неподаткові надходження | 7,9422% | 826,3 | 49,4721% | 4 539 427,3 | 13,3723% | ||
Доходи від операцій з капіталом | 23 000,00 | 0,0779% | 0,0 | 0,0000% | 23 000,0 | 0,0678% | |
Цільові фонди | 1 340 780,00 | 4,5438% | 1 954 793,0 | 44,0416% | 3 295 573,0 | 9,7081% | |
РАЗОМ ДОХОДІВ | 28 233 934,10 | 95,6822% | 4 438 516,30 | 100,0000% | 32 672 435,4 | 96,2467% | |
Офіційні трансферти | 1 274 106,50 | 4,3178% | 1 274 106,50 | 3,7533% | |||
УСЬОГО ДОХОДІВ | 29 508 040,60 | 100,0000% | 4 438 516,30 | 100,0000% | 33 946 556,90 | 100,0000% | |
ВИТРАТИ | |||||||
Державне керування | 2 020 176,00 | 6,8462% | 49 689,30 | 1,1195% | 2 069 865,3 | 6,0974% | |
Судова влада | 195 161,40 | 0,6614% | 195 161,40 | 0,5749% | |||
Міжнародна діяльність | 702 325,40 | 2,3801% | 19 922,00 | 0,4488% | 722 247,40 | 2,1276% | |
Фундаментальні дослідження | 516 642,00 | 1,7509% | 27 744,30 | 0,6251% | 544 386,30 | 1,6037% | |
Національна оборона | 1 496 214,20 | 5,0705% | 909 400,00 | 20,4888% | 2 405 614,20 | 7,0865% | |
Правоохоронна діяльність | 1 796 137,40 | 6,0869% | 4,6096% | 2 000 736,4 | 5,8938% | ||
Утворення | 1 555 230,60 | 5,2705% | 758 234,30 | 17,0831% | 2 313 464,90 | 6,8150% | |
Охорона здоров’я | 623 202,60 | 2,1120% | 94 731,10 | 2,1343% | 717 933,70 | 2,1149% | |
Соціальний захист і соціальне забезпечення | 3 726 886,40 | 12,6301% | 3 726 886,40 | 10,9787% | |||
Житлово-комунальне господарство | 2 260,00 | 0,0077% | 2 260,00 | 0,0067% | |||
Культура й мистецтво | 143 736,30 | 0,4871% | 4017,3 | 0,0905% | 147 753,60 | 0,4353% | |
Засобу масової інформації | 131 900,10 | 0,4470% | 25 138,10 | 0,5664% | 157 038,20 | 0,4626% | |
Фізична культура й спорт | 111 480,00 | 0,3778% | 0,3284% | ||||
Промисловість й енергетика | 1 977 000,00 | 6,6999% | 200 000,00 | 4,5060% | 2 177 000,00 | 6,4130% | |
Будівництво | 439 006,00 | 1,4878% | 439 006,00 | 1,2932% | |||
Сільське господарство й лісове господарство | 483 774,70 | 1,6395% | 103 827,50 | 2,3392% | 587 602,20 | 1,7310% | |
Транспорт, зв’язок й інформатика | 526 357,00 | 1,7838% | 32 219,80 | 0,7259% | 558 576,80 | 1,6455% | |
Інші послуги, пов’язані з економічною діяльністю | 454 298,00 | 1,5396% | 11 540,30 | 0,2600% | 465 838,30 | 1,3723% | |
Заходу, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи | 1 812 714,00 | 6,1431% | 200,00 | 0,0045% | 1 812 914,00 | 5,3405% | |
Охорона навколишнього середовища | 97 449,00 | 0,3302% | 16 087,90 | 0,3625% | 113 536,9 | 0,3345% | |
Попередження й ліквідація стихійних лих | 107 669,4 | 0,3649% | 13 502,80 | 0,3042% | 121 172,20 | 0,3569% | |
Поповнення державних резервів | 15 984,50 | 0,0542% | 12 669,60 | 0,2854% | 28 654,10 | 0,0844% | |
Обслуговування державного боргу | 5 957 583,00 | 20,1897% | 5 957 583,00 | 17,5499% | |||
Цільові фонди | 1 954 993,00 | 44,0461% | 1 954 993,00 | 5,7590% | |||
Витрати, не віднесені до основних груп | 586 975,10 | 1,9892% | 586 975,10 | 1,7291% | |||
РАЗОМ ВИТРАТ | 25 480 163,10 | 86,3499% | 4 438 516,30 | 100,0000% | 29 918 679,40 | 88,1347% | |
Дотації АРК, обласним, міським бюджетам | 3 993 227,50 | 13,5327% | 3 993 227,5 | 11,7633% | |||
Субвенції АРК, обласним, міським бюджетам | 34 650,00 | 0,1174% | 34 650,0 | 0,1021% | |||
Кошти, передані по взаємних розрахунках | |||||||
Короткострокові позички | |||||||
УСЬОГО ВИТРАТ | 29 508 040,60 | 100,0000% | 4 438 516,30 | 100,0000% | 33 946 556,90 | 100,0000% | |
Методика рішення завдання Для обчислення питомої ваги статті витрат або доходів необхідно виразити у відсотках величину відносини величини витрат (доходів) по даній статті до величини всього витрат (доходів). Варто розрізняти загальний, спеціальний фонд й їхню суму. Так для визначення питомої ваги по одній статті будується 3 відносини: величина статті по загальному фонді до всього по цьому фонді, величина статті по спеціальному фонді до всього по даному фонді й усього по статті до загальної суми фондів. Також варто розрізняти складні статті, що складаються з декількох статей. Загальні статті містять сумовані дані по своїм підстаттям.
Приклад Розрахуємо питому вагу акцизного збору на завезені на територію України товари по загальному фонду, для цього складемо відношення :
Завдання 2
В обласному фінансовому керуванні є такі дані для розрахунку контрольних цифр на зміст лікарень одного з районів області:
1. Кількість ліжок на початок року в лікарнях у містах і селищах — 870+n, у лікарнях у сільській місцевості - 240+n.
2. У плановому році з 1 червня передбачаються такі зміни мережі:
а) у міських лікарнях починають додатково функціонувати після капітального ремонту два терапевтичних відділення по 30 ліжок у кожному;
б) у сільських лікарнях відкривається додатково 20 ліжок у терапевтичних відділеннях.
3. Функціонування ліжок за попередні три роки (у днях):
Лікарні | Роки | |||
у містах і селищах | ||||
у сільській місцевості | ||||
4. Посади й середні ставки заробітної плати:
Лікарні | Кількість посад на початок року | Середньорічна заробітна плата на одну посаду, грн. | |
у містах і селищах | 1278(+n) | ||
у сільській місцевості | 458(+n) | ||
РАЗОМ | х | ||
Примітка: Заробітна плата позаштатного необлікового складу планується в лікарнях у містах і селищах -20 тис. грн., у лікарнях у сільській місцевості -8 тис. грн.
5. У плановому році передбачається зміна чисельності працівників. У лікарнях у містах і селищах з 1 червня у зв’язку з розширенням мережі число штатних одиниць збільшується на 6. Крім того, з 1 вересня заповнюється 16 вакантних посад. По лікарнях у сільській місцевості з 1 вересня штат збільшується на 6 посад за рахунок прийому молодих фахівців на вакантні посади.
6. Середні норми витрат на поточний зміст одного ліжка (ліжко-день) по категоріях витрат, грн.:
Лікарні | Харчування на день | Медикаменти на день | Господарські й інші витрати на рік | М’який інвентар для мережі | ||||
Усього | У т.ч. | нової | діючої | |||||
Код 1150 | Код 1160 | |||||||
У містах | 10,52+0,1n | 2,85+0,1n | 500+n | 1243,30+n | ||||
У сільській місцевості | 8,37+0,1n | 2,54+0,1n | 600+n | 1243,30+n | ||||
7. Розрахункові норми на придбання встаткування на 1 ліжко для нової мережі становлять (як по лікарнях міст, так і по лікарнях у сільській місцевості) 850 грн. на рік, а для діючої мережі - 565 грн.
8. Зовнішня кубатура будинків: лікарні в містах й у селищах у цілому — 42 300+10n (м3). Розрахункова норма витрат на капітальний ремонт становить 2,6 грн. на 1 м³ у рік, а на поточний ремонт — 6,5 коп.
Розрахувати: контрольні цифри на зміст лікарень району області
Методика рішення Рішення починаємо з розрахунку середньо річної кількості ліжок по формулі:
Х= кількість ліжок на початок року + кількість доданих ліжок *Кількість місяців функціонування ліжок/12
Кількість ліжок | У містах | У селах | |
На початок року | |||
Додане з 1.06 | |||
Середньорічне | |||
Далі обчислюємо середньорічну кількість днів функціонування ліжка:
Лікарні | Роки | Середнє | |||
у містах і селищах | |||||
у сільській місцевості | |||||
І відповідно кількість ліжко-днів
Кількість ліжко-днів | У містах | У селах | |
Обчислюємо фонд заробітної плати:
Лікарні | Кількість посад на початок року | Середньорічна заробітна плата на одну посаду, грн. | Фонд заробітної плати штатного персоналу | Фонд заробітної плати позаштатного персоналу | Фонд заробітної плати персоналу | |
На початок року | ||||||
у містах і селищах | ||||||
у сільській місцевості | ||||||
РАЗОМ | х | |||||
Зміни з 1.06 | ||||||
у містах і селищах | ||||||
Зміни з 1.09 | ||||||
у містах і селищах | ||||||
у сільській місцевості | ||||||
Середньорічні параметри | ||||||
у містах і селищах | ||||||
у сільській місцевості | ||||||
РАЗОМ | х | |||||
Фонд заробітної плати штатного персоналу обчислюється як додаток кількості посад на середньорічну заробітну плату на 1 посаду. Для знаходження загального фонду за рік знаходимо середньорічну кількість посад Х= кількість посад на початок року + додані посади * кількість місяців роботи /12
На основі даних про витрати на 1 ліжко-день :
Лікарні | Харчування на день | Медикаменти на день | Господарські й інші витрати на рік | М’який інвентар для мережі | ||||
Усього | У т.ч. | нової | Діючої | |||||
Код 1150 | Код 1160 | |||||||
У містах | 10,82 | 3,15 | 1246,3 | |||||
У сільській місцевості | 8,67 | 2,84 | 1246,3 | |||||
Одержуємо наступні дані
У містах | 3 104 560,96 | 903 823,20 | 2 713 104,00 | 403 152,00 | 493 952,00 | 456 724,00 | 1 131 640,40 | |
У сільській місцевості | 2 487 665,76 | 218 904,68 | 1 529 782,67 | 84 040,00 | 68 760,00 | 153 564,00 | 317 391,07 | |
Усього | 5 592 226,72 | 1 122 727,88 | 4 242 886,67 | 487 192,00 | 562 712,00 | 610 288,00 | 1 449 031,47 | |
На основі даних, що розрахункові норми на придбання устаткування на 1 ліжко для нової мережі становлять (як по лікарнях міст, так і по лікарнях у сільській місцевості) 850 грн. на рік, а для діючої мережі - 565 грн., одержуємо :
Витрати на придбання устаткування | ||||
Лікарні | Діюча | Нова | Усього | |
У містах | ||||
У сільській місцевості | ||||
Усього | ||||
З даних що розрахункова норма витрат на капітальний ремонт становить 2,6 грн. на 1 м³ у рік, а на поточний ремонт — 6,5 коп.
Витрати на капітальний і поточний ремонт | ||||
Обсяг | Капітальний ремонт | Поточний | ||
У містах | 2749,5 | |||
І одержуємо зведену таблицю
Код | У містах | У сільській місцевості | Усього | |
903 823,2 | 218 904,6756 | 1 122 727,876 | ||
3 104 560,96 | 2 487 665,76 | 5 592 226,72 | ||
1 131 640,40 | 317 391,07 | 1 449 031,467 | ||
2751,45 | 2751,45 | |||
1 816 000,00 | 1 376 982,67 | 3 192 982,667 | ||
403 152,00 | 84 040,00 | 487 192,00 | ||
493 952,00 | 68 760,00 | 562 712,00 | ||
Завдання 3.
Необхідно: скласти зведений кошторис витрат на зміст установ охорони здоров’я району на майбутній рік. Отримані дані внести в бланк кошторису витрат.
Методика рішення Виходячи з початкових даних
Показники | Лікарні | Поліклініки й диспансери | Санаторій дитячий туберкульозний | Санаторій дитячий загального профілю | Будинок дитини | |
Кількість ліжок (місць) на початок планового року | -; | |||||
Планове введення ліжок у наступному році з: | ||||||
1 квітня | -; | -; | -; | -; | ||
1 липня | -; | -; | -; | -; | ||
Середньорічна кількість ліжок | ||||||
Середньорічна кількість штатних посад | ||||||
Середньорічна ставка заробітної плати на 1 штатну посаду, грн. | ||||||
Середньорічна норма витрат на одиницю (ліжко, посаду) по кодах: | ||||||
У початкові дані доданий рядок середньорічної кількості ліжок (приклад див. у завданні 2). Множачи кількість ліжок на норми витрат по статтях (кодам) одержуємо сукупні витрати. Стаття витрат 1111 розраховується як добуток кількості посад на середньорічну ставку з/п.
Одержуємо наступні дані:
Показники | Лікарні | Поліклініки й диспансери | Санаторій дитячий туберкульозний | Санаторій дитячий загального профілю | Будинок дитини | Усього | |
Кількість ліжок (місць) на початок планового року | -; | ||||||
Виходячи з вихідних даних по нормах витрат на м’який інвентар :
Витрати на м’який інвентар на 1 ліжко | |||||
Види установ | Нова мережа | Діюча мережа | Для інших установ/ на 1 ліжко: | ||
У лікарнях по профілі ліжок: | Санаторії для дітей хворих туберкульозом | ||||
терапевтичні (включаючи торакальні та інші) | Дитячі санаторії загального профілю | ||||
дитячі (включаючи неврологічні) | Будинок дитини | ||||
реанімаційні | |||||
хірургічні | |||||
Кардіологічні | |||||
У поліклініках по посадах | |||||
Також відомо, що для інших установ охорони здоров’я застосовуються такі середні норми витрат на придбання м’якого інвентарю на 1 ліжко: у санаторії для дітей, хворих туберкульозом — 150 грн., у дитячому санаторії загального профілю — 96 грн., у будинку дитини — 256 грн.
Показники | Середньорічна кількість ліжок (для поліклініклікарських відвідувань) | Число днів функціонування ліжок | Денна норма витрат на харчування на 1 ліжко, грн. | Денна норма витрат на придбання медикаментів на 1 ліжко (на 1 лікарське відвідування), грн. | |
Із загальної кількості ліжок у лікарнях: | |||||
дитячі загального типу | 9,15 | 1,8 | |||
дитячі нефрологічні | 9,05 | 1,38 | |||
для матерів із грудними дітьми | 10,2 | ||||
терапевтичні | 9,4 | 1,65 | |||
реанімаційні | 8,9 | 8,35 | |||
торакальні | 10,9 | ||||
хірургічні | 9,6 | 2,2 | |||
кардіологічні | 9,5 | 1,5 | |||
інші | 10,1 | 1,9 | |||
Число лікарських відвідувань у поліклініках, тис. од. — усього | |||||
З них: | |||||
стоматологічні | 0,73 | ||||
Інші | 1 603 | 0,48 | |||
Ліжка в туберкульозному санаторії для дітей у віці: | |||||
До 3 років | 12,36 | 0,9 | |||
Від 3 до 7 років | 12,22 | 0,9 | |||
Ліжка в санаторії загального профілю для дітей у віці від 7 до 14 років | 11,74 | 0,4 | |||
Ліжка в будинку дитини | 11,5 | 0,2 | |||
І безпосередньо кількості ліжок :
Одержуємо загальні витрати шляхом перемножування норми витрат на кількість ліжок:
Лікарні по профілі ліжок | Поліклініки й диспансери | Санаторій дитячий туберкульозний | Санаторій дитячий загального профілю | Будинок дитини | Усього | ||
терапевтичні (включаючи торакальні та інші) | |||||||
дитячі (включаючи неврологічні) | |||||||
реанімаційні | |||||||
хірургічні | |||||||
Кардіологічні | |||||||
Приведемо приклад розрахунку терапевтичних ліжок :
Х = 120 (нові ліжка)*266+(250+50+140)*71=63 160
Відмінною рисою є те, що по поліклініках і диспансерам норму множимо на кількість посад.
Також виходячи з вихідних даних одержуємо наступну таблицю:
Показники | |||
Із загальної кількості ліжок у лікарнях: | |||
дитячі загального типу | |||
дитячі нефрологічні | |||
для матерів із грудними дітьми | |||
терапевтичні | |||
реанімаційні | |||
торакальні | |||
хірургічні | |||
кардіологічні | |||
інші | |||
Витрати по кількостях відвідувань | |||
стоматологічні | 204,4 | ||
Інші | 769,44 | ||
Ліжка в туберкульозному санаторії для дітей у віці: | |||
До 3 років | |||
Від 3 до 7 років | 154 949,6 | ||
Ліжка в санаторії загального профілю для дітей у віці від 7 до 14 років | |||
Ліжка в будинку дитини | |||
Усього | 4 492 786,6 | 708 018,84 | |
Загальна методика розрахунку така:
Х= кількість днів * кількість ліжок* норму витрат.
Також маємо безоплатні асигнування по коду 1132 :
Безкоштовні1132 | ||
І по коду 1140 — 15 000 грн.
Також є
Санітарно-епідеміологічна служба | Центр здоров’я | Усього | ||||
Число посад | Усього фонд | Усього фонд | ||||
Середньорічна З/П на посаду | ||||||
Загальні господарські витрати на посаду | ||||||
Особливість розрахунку полягає в тому що норма витрат розрахована на 1 одну посаду (відповідно множимо на кількість ставок, а не ліжок) Також маємо
Бухгалтерія | |||
Число посад | Загальний фонд | ||
Середньорічна З/П на посаду | |||
Загальні господарські витрати на посаду | |||
За умовою асигнування на проведення капітального ремонту (код 2130) всіх установ охорони здоров’я району передбачені в сумі 570 тис. грн., на придбання встаткування (код 2110) — 305 тис. грн. Підсумуємо дані по кодах, наприклад по 1111: Х= (по лікарнях) + (СЕС і центр здоров’я)+ (Бухгалтерія) = Отримані дані заносимо в бланк кошторису витрат
6 491 553 | ||
68 376 | ||
1 035 019 | ||
4 492 787 | ||
450 854 | ||
167 999 | ||
1 504 | ||
252 225 | ||
245 491 | ||
283 853 | ||
15 000 | ||
351 653 | ||
570 000 | ||
305 000 | ||
Форма Кошторису доходів і витрат бюджетної установи
Затверджений у сумі __________
_________________________ грн.
(торба літерами й цифрами)
______________________________
(посаду)
______________________________
(підпис) (ініціали й прізвище)
____________________
(число, місяць, рік) М.П.
КОШТОРИС
на _________ рік
_____________________________________________________________
(код та назва бюджетної установи)
_____________________________________________________________
(найменування міста, району, області)
Вид бюджету ____________________________________________________,
код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування ______
_____________________________________________________________,
код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету ______________________________________________,
(код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів ______________________________________________).
(грн.)
Показники | Код | Усього на рік | РАЗОМ | ||
Загальний фонд | Спеціальний фонд | ||||
НАДХОДЖЕННЯ — усього | х | ||||
Надходження коштів із загального фонду бюджету | х | х | |||
Надходження коштів із спеціального фонду бюджету, у т.ч. | х | ||||
— плата за послуги, що надаються бюджетними установами | |||||
(розписати за підгрупами) | |||||
— інші джерела власних надходжень бюджетних установ | |||||
(розписати за підгрупами) | |||||
— інші надходження, у т.ч. | х | ||||
— інші доходи (розписати за кодами класифікації доходів) | х | ||||
— фінансування (розписати за кодами класифікації фінансування за типом боргового зобов’язання) | |||||
— повернення кредитів до бюджету (розписати за кодами програмної класифікації видатків та кредитування, класифікації кредитування) | |||||
ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ — усього | х | ||||
Поточні видатки | |||||
Оплата праці працівників бюджетних установ | |||||
Заробітна плата | |||||
Грошове утримання військовослужбовців | |||||
Нарахування на заробітну плату | |||||
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки | |||||
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар | 68 376 | 68 376 | |||
Медикаменти та перев’язувальні матеріали | 1 035 019 | 1 035 019 | |||
Продукти харчування | 4 492 787 | 4 492 787 | |||
М’який інвентар та обмундирування | 450 854 | 450 854 | |||
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів | 167 999 | 167 999 | |||
Оренда та експлуатаційні послуги | 1 504 | 1 504 | |||
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання | 252 225 | 252 225 | |||
Послуги зв’язку | 245 491 | 245 491 | |||
Оплата інших послуг та інші видатки | 283 853 | 283 853 | |||
Видатки на відрядження | 15 000 | 15 000 | |||
Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходь спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення | |||||
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв | 351 653 | 351 653 | |||
Оплата теплопостачання | |||||
Оплата водопостачання і водовідведення | |||||
Оплата електроенергії | |||||
Оплата природного газу | |||||
Оплата інших комунальних послуг | |||||
Оплата інших енергоносіїв | |||||
Дослідження і розробки, державні програми | |||||
Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями | |||||
Субсидії і поточні трансферти | |||||
Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) | |||||
Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів | |||||
Поточні трансферти населенню | |||||
Виплата пенсій і допомоги | |||||
Стипендії | |||||
Інші поточні трансферти населенню | |||||
Поточні трансферти за кордон | |||||
Капітальні видатки | |||||
Придбання основного капіталу | |||||
Придбання обладнання і предметів довгострокового користування | 305 000 | 305 000 | |||
Капітальне будівництво (придбання) | |||||
Будівництво (придбання) житла | |||||
Будівництво (придбання) адміністративних об'єктів | |||||
Інше будівництво (придбання) | |||||
Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація | 570 000 | 570 000 | |||
Капітальний ремонт та реконструкція житлового фонду | |||||
Капітальний ремонт та реконструкція адміністративних об'єктів | |||||
Капітальний ремонт та реконструкція інших об'єктів | |||||
Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури | |||||
Створення державних запасів і резервів | |||||
Придбання землі і нематеріальних активів | |||||
Капітальні трансферти | |||||
Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) | |||||
Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів | |||||
Капітальні трансферти населенню | |||||
Капітальні трансферти за кордон | |||||
Нерозподілені видатки | |||||
Надання внутрішніх кредитів | |||||
Надання кредитів органам державного управління інших рівнів | |||||
Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям | |||||
Надання інших внутрішніх кредитів | |||||
Надання зовнішніх кредитів | |||||
Керівник __________ _______________________
(підпис) (ініціали і прізвище) Головний бухгалтер (начальник планово-фінансового відділу)
__________ _______________________
(підпис) (ініціали й прізвище)
____________________
(число, місяць, рік) М.П.
Завдання 4.
Є наступні дані для тарифікації вчителів школи:
1) Коваль Д. М., в 1970 році закінчив середню школу, з 1970 по 1972 р. проходив службу в Збройних Силах, з 1973+n по 1977+n рр. учився в педагогічному інституті, по закінченні якого працює на посаді директора школи. У школі 450 учнів.
2) Павлюк М. П., по закінченні середньої школи з 1980 по 1981 р. працювала в школі діловодом-друкаркою, з 1982 по 1986+n рр. — старшої піонервожатий. З 1986+n по 1990+n рр. училася в Ровенському державному педагогічному інституті, по закінченні якого працює вчителем української мови даної школи. Перша кваліфікаційна категорія.
3) Слабко О. А., по закінченні середньої школи з 1 червня 1978 р. був покликаний у Збройні Сили, де перебував до червня 1980 р.; із серпня 1980 по 1983 р. працював завідувач господарства школи, з 1983 по 1987 р. учився в Одеському педагогічному інституті, по закінченні якого дотепер працює вчителем фізкультури школи. Друга кваліфікаційна категорія.
4) Волошина М. В. в 1992 р. надійшла й в 1996 р. закінчила Київський державний педагогічний інститут; з 1997 р. працювала в школі вихователем групи продовженого дня, з 2000 р. — учитель математики школи (друга кваліфікаційна категорія).
5) Максименко А. А., з 1970 р. після закінчення Київського інституту народного господарства працював викладачем технікуму, з 1974 р. перейшов на роботу вчителем школи, з 1979 до 1983+n рр. — заступник голови обласного комітету профспілки працівників державних установ, з 1984+n г. — заступник директора школи по навчальній роботі.
6) Сидоренко М. М., в 1985+n г. закінчив середню школу, два роки працював інструктором фізкультури в дитячій спортивній школі, потім став учителем основної школи, заочно закінчив Київський інститут фізичної культури. Без категорії.
7) Юрченко В. Д., з 1965 по 1992 р. служив у Збройних Силах, в 1990 р. закінчив військову академію, з 1992 р. працює викладачем історії в школі (перша кваліфікаційна категорія).
Визначити утворення, стаж педагогічної роботи, тарифний розряд і заробітна плата перерахованих учителів.
Рішення:
1) Всі вчителі мають вище утворення.
2) Основна заробітна плата директора й учителів визначається по формулі:
Осн.з/п = Кількість ставок * Тарифний коефіцієнт * Мін.з/п (525 грн.).
Основна заробітна плата заступника директора визначається по формулі: Осн. з/п = 90% * Осн. з/п директори.
3)Доплата за стаж= Осн. з/п * 10% Осн. з/п (якщо стаж від 3 до 10 років.);
Осн.з/п * 20% Осн. з/п (якщо стаж від 10 до 20 років.);
Осн.з/п * 30% Осн. з/п (якщо стаж більше 20 років.).
4) Нарахована з/п = Осн. з/п + Доплата за стаж
5) Одержуємо наступні дані:
Прізвище та ініціали | Тарифний розряд | Кількість ставок | Основна зарплата | Доплати і надбавки | Нарахована зарплата | Тарифний коефіцієнт | Працює з 1.09 | Педагогічний стаж | ||
(за тарифом*на кількість ставок) або на 10%нижче Осн. з/п для заступника директора | За педагогічний стаж | років | місяців | |||||||
Коваль Д. М. | 1,00 | 1270,50 | 381,15 | 1651,65 | 2,42 | |||||
Павлюк М. П. | 1,00 | 1034,25 | 206,85 | 1241,10 | 1,97 | |||||
Слабко О. А. | 1,00 | 955,50 | 191,10 | 1146,60 | 1,82 | |||||
Волошина М. В. | 1,00 | 955,50 | 191,10 | 1146,60 | 1,82 | |||||
Максименко А. А. | ; | 1,00 | 1143,45 | 343,04 | 1486,49 | ; | 1970 по 1979,1987 | |||
Сидоренко М. М. | 1,00 | 1143,45 | 343,04 | 1486,49 | 1,73 | |||||
Юрченко В. Д. | 1,00 | 1034,25 | 206,85 | 1241,10 | 1,97 | |||||
Завдання 5.
Є зазначені в таблиці дані по тарифікації педагогічного персоналу. Провести тарифікацію педагогічного персоналу.
Відомості про педагогічний персонал
№ з/п | Прізвище та ініціали | Посаду, категорія, предмет викладання, звання | Освіта | Педагогічний стаж | Педагогічне навантаження і кількість часів на тиждень | Додаткові види виконуваних робіт | |||
1−4 кл. | 5−9 кл. | 10−11 кл. | |||||||
1. | Бурда Н. М. | вч.історії, вища категорія | вища | 20+3 роки 6 міс. | Директор школи | ||||
2. | Солов’янчик М. А. | вч.фізики, вища категорія | вища | 16+3 роки 5 міс. | 9,5 | Заступник директора | |||
3. | Сухецька Т. М. | вч.укр.мови, І категорія | вища | 10+3 роки 1 міс. | класне керівництво | ||||
4. | Юрченко Л. Н. | вч.історії, вища категорія | вища | 35−3 роки | 15,5 | ||||
5. | Магаль С. Г. | вч.історії, І категорія | вища | ; | Організатор | ||||
6. | Рець Л. Г. | вч.укр.мови, І категорія | вища | 13+3 р. | ; | ||||
7. | Бойко К. І. | вч.укр.мови, вища категорія | вища | 9+3 роки 7 міс. | 14,5 | Класне керівництво, завідування кабінетом | |||
8. | Римарчук Т. А. | вч.математики, спец. | вища | 5+3 роки | Класне керівництво | ||||
9. | Стельмах Н. І. | вч.математики, спец. | вища | 2+3 роки | Класне керівництво | ||||
10. | Орлова Г. Г. | вч.укр.мови, ІІ категорія | вища | 4+3 роки | Завідування кабінетом | ||||
Рішення:
1) Основна заробітна плата вчителів визначається по формулі:
Осн.з/п = Кількість ставок * Тарифний коефіцієнт * Мін.з/п (525 грн.).
Директор і заступник директори, організатор мають 2 осн. з/п: за ведення уроків і за займану посаду.
Основна заробітна плата директора (організатора) = Тарифний коефіцієнт * Мін.з/п (525 грн.).