Табличний процесор Microsoft Excel
Система Windows ХР дозволяє підключати до комп’ютера декілька принтерів, тому і значків також може бути декілька. Для полегшення процедури використовується спеціальний майстер установки принтера. Проте слід зазначити, що деякі виробники принтерів, такі як, наприклад, Hewlett Packard, забезпечують свої пристрої компакт-диском, що містить власну програму установки програмного забезпечення принтера… Читати ще >
Табличний процесор Microsoft Excel (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Вступ
текстовий документ microsoft процесор
Метою даної практики є вдосконалити навики набору, редагування, форматування та оформлення текстових документів за допомогою текстового процесора Microsoft Word; навчитися працювати із статистичними матеріалами, поданими у вигляді таблиць, здійснювати їх обробку, подавати текстову та числову інформацію у вигляді графіків, діаграм.
Робота практики складається з таких завдань:
1. Опис використаних апаратних та програмних засобів.
2. Правила техніки безпеки та охорона праці при роботі з ЕОМ.
3. Текстовий процесор MS Word.
4. Табличний процесор MS Excel.
5. Система управління базами даних MS Access.
6. Засіб створення презентацій MS PowerPoint.
7. Операційні системи.
8. Використання Windows Script Host.
9. текстовий документ microsoft процесор
1. Опис використаних апаратних та програмних засобів
Апаратні засоби:
1. ЦП: Intel Celeron® CPU 2.66 GHz;
2. ОЗП:192 Мб;
3. HDD: 40 Gb;
4. VideoCard: VIA/S3G UniChrome IGP, об'єм: 64 Мб;
Програмні засоби:
1. ОС Microsoft Windows XP Professional 2002 Service Pack 2;
2. Microsoft Word;
3. Microsoft Excel;
4. Microsoft Access;
5. Microsoft PowerPoint;
6. Opera
2. Правила техніки безпеки та охорони праці при роботі з ЕОМ
Перед початком роботи потрібно дотримуватись таких правил:
1. Тривалість роботи за комп’ютером на протязі дня не повинна перевищувати 3−4 години.
2. Тривалість безперервної роботи з комп’ютером не повинна перевищувати 45−50 хвилин. Після чого обов’язково робиться перерва на 10−20 хвилин.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи:
4. — необхідно стійко розташовувати клавіатуру на робочому столі, не опускати її хитання. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися;
5. — для забезпечення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу «миша» належить забезпечувати вільну велику поверхню столу для переміщення «миші» і зручного упору ліктьового суглоба;
6. — не дозволяються посторонні розмови, подразнюючі шуми;
7. — періодично при вимкненому комп’ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран протирають ганчіркою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби чищення поверхонь комп’ютера.
8. Забороняється:
9. — класти будь-яку предмети на апаратуру комп’ютера;
10. — закривати будь-чим вентиляційні отвори апаратури, що може призвести
11. до її перегрівання і виходу з ладу.
12. Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь.
3. Текстовий редактор MS WORD
3.1 Теоретичні відомості
Текстовий процесор — це програма, що дозволяє вводити, редагувати і форматувати тексти, вставляти малюнки і таблиці, перевіряти правопис, складати зміст, виконувати перенос слів та багато інших складних операцій.
Популярними текстовими процесорами є NotePad++, Edit +, а також Microsoft Word, як входить до пакету Microsoft Office. На рисунку 3.1 показане
Діалогове вікно Microsoft Word.
Рисунок 3.1- Діалогове вікно Microsoft Word
1. Рядок заголовка. Тут відображається ім'я файлу документа, який редагується, та ім'я використовуваної програми. У рядку заголовка також містяться стандартні кнопки «Згорнути», «Відновити» та «Закрити» .
2. Панель швидкого доступу. Тут розташовано команди, які часто використовуються (наприклад Зберегти, Скасувати та Повторити). У кінці панелі швидкого доступу міститься розкривне меню, до якого можна додати інші часто використовувані або потрібні команди.
3. Вкладка «Файл». Натисніть цю кнопку для пошуку команд, які дають змогу виконувати дії з документом, а не з його вмістом, наприклад, Створити, Відкрити, Зберегти як, Друк і Закрити.
4. Стрічка. Тут розташовано команди, потрібні для роботи. Стрічка може по-різному виглядати залежно від розміру монітора. Для невеликих моніторів стрічка стискатиметься у програмі Word, внаслідок чого змінюватиметься розміщення елементів керування. Вікно редагування. Тут відображається вміст документа, який ви редагуєте.
5. Смуга прокручування. Смуга прокручування дає змогу змінювати положення відображення документа, який редагується.
6. Рядок стану. Тут відображаються відомості про документ, який редагується.
7. Кнопки перегляду. Кнопки перегляду дають змогу змінювати режим відображення документа, що редагується, відповідно до ваших потреб.
9. Масштабування. Дає змогу змінювати настройки масштабування документа, який редагується.
3.2 Мета роботи
У цій практичній роботі я більш глибше ознайомлюсь та набуду навичок при роботі з Microsoft Office.
3.3 Завдання № 1
— написати звіт з практики, використовуючи редактор MS Word;
— документ оформити з використанням власних стилів, у тому числі стилів заголовків і основного тексту;
— у звіт включити опис усіх створених стилів; опис повинен включати назву шрифту, накреслення і розмір символів, а також параметри абзацу.
3.3.1 Описання стилів
1. Стиль «Заголовок»: Arial; 14 px, жирний, міжрядковий інтервал — 1.5, вирівнювання по ширині, інтервал перед абзацом — 0 пт, інтервал після — 0 пт;
2. Cтиль «Підзаголовок»: Arial, 14 px, міжрядковий інтервал — 1.5, вирівнювання по ширині, інтервал перед абзацом — 0 пт, інтервал після — 0 пт;
3. Стиль «Пункт»: Times New Roman, 14 px, курсив, міжрядковий інтервал — 1.5, вирівнювання по лівому краю, інтервал перед абзацом — 0 пт, інтервал після — 0 пт;
4. Cтиль «Основний»: Times New Roman, 14 px, міжрядковий інтервал — 1.5, вирівнювання по ширині, інтервал перед абзацом — 0 пт, інтервал після — 0 пт.
3.4 Завдання № 2
3.4.1 Математичні вирази згідно варіанту
y+(x- 6x + 9) — 9 — 7 = 0
h =
4. Табличний процесор MS EXCEL
4.1 Теоретичні відомості
Електронні таблиці або Табличний редактор — клас який служить для роботи з даними, котрі сформовані в таблиці. Спочатку електронні таблиці дозволяли обробляти виключно двомірні таблиці, передусім з числовими даними, але потім з’явилися продукти, що крім цього мали можливість з'єднувати кілька таблиць для спільної роботи і обробки, включати текстові, графічні і інші мультимедійні елементи. Інструментарій електронних таблиць включає потужні математичні функції, що дозволяють ввести складні статистичні, фінансові та інші розрахунки. Часто електронні таблиці включають вбудовану скриптову мову програмування для автоматизації типових робіт.
Основні функції програми ET Excel або як її ще називають, табличним процесором Excel:
— автоматизація підсумкових обчислень;
— вирішення завдань шляхом підбору значень параметрів;
— обробка (статистичний аналіз) результатів експериментів;
— проведення пошуку оптимальних значень параметрів (рішення оптимізаційних задач);
— підготовка табличних документів;
— побудова діаграм (в тому числі і зведених) за наявними даними;
— створення та аналіз баз даних (списків).
Електронні таблиці (ЕТ) — це клас програма для роботи з даними, які подають у вигляді прямокутної таблиці.
Особливість електронних таблиць полягає у можливості застосування формул для опису зв’язку між значеннями різних комірок. Розрахунок по заданих формулах виконується автоматично.
Зміна вмісту будь-якої комірки призводить до перерахунку значень всіх комірок, які з нею пов’язані формульними відносинами і, тим самим, до оновлення всієї таблиці відповідно до змінених даних.
4.2 Мета роботи
У цій практичній роботі я більш глибше ознайомлюсь та набуду навичок при роботі з Microsoft Excel.
Завдання № 1
Побудувати таблицю з інформацією про ціни на деякі товари вказавши ціну товару й обсяг його продажу в одиницях, у гривнях. Інформація повинна бути згрупована по містам, назвам фірм також і представлена по місяцях за 2013 рік. Використовуючи зведені таблиці, підрахувати обсяг сумарних продажів по містах, фірмах також і по місцях.
Побудувати діаграми:
— графік зміни обсягів продаж по якому-небудь товару;
— кругову діаграму частот продаж по містах;
— діаграму змін обсягів сумарних продаж по містах;
На рисунку 4.1 зображена основна таблиця з інформацією про ціни та товари.
Рисунок 4.1 — Основна таблиця з інформацією про ціни та товари
На рисунку 4.2 1 зображена основна таблиця з відображеннями формулами.
Рисунок 4.2 — Основна таблиця з відображеннями формулами
На рисунку 4.3 зображена кругова діаграма часток продаж по містах.
Рисунок 4.3 — Кругова діаграма часток продаж по містах
На рисунку 4.4 зображено графік зміни обсягів продажу по товару фірми Apple.
Рисунок 4.4 — Графік зміни обсягів продажу по товару фірми Apple
На рисунку 4.5 зображена діаграма зміни обсягу сумарних продаж по містах.
Рисунок 4.5 — Діаграма зміни обсягу сумарних продаж по містах
Завдання № 2
Побудувати таблицю значень координат двох графіків F1 і F2. По отриманій таблиці створити діаграму з трьома графіками: F1, F2 і їхньої суми. Знайти середнє значення на заданому діапазоні для кожної функції, а також площі фігур утворених цими графіками і віссю Х.
Діапазон значень х вибирається довільно з числом інтервалів не менше 10 і нецілих кроків.
У звіт включити таблиці з даними, ті ж таблиці з відображенням усіх формул, а також всі графіки та діаграми.
Основна таблиця
X | F1 | F2 | F1+F2 | Площі | |||
=SIN (A2)*8 | =COS (A2)-7 | =B2+C2 | перша | друга | третя | ||
2,2 | =SIN (A3)*8 | =COS (A3)-7 | =B3+C3 | =(B3-B2)/4*0,4 | =(C3-C2)/4*0,5 | =(D3-D2)/4*0,5 | |
2,4 | =SIN (A5)*8 | =COS (A5)-7 | =B5+C5 | =(B5-B4)/4*0,4 | =(C5-C4)/4*0,5 | =(D5-D4)/4*0,5 | |
2,6 | =SIN (A7)*8 | =COS (A7)-7 | =B7+C7 | =(B7-B6)/4*0,4 | =(C7-C6)/4*0,5 | =(D7-D6)/4*0,5 | |
2,8 | =SIN (A9)*8 | =COS (A9)-7 | =B9+C9 | =(B9-B8)/4*0,4 | =(C9-C8)/4*0,5 | =(D9-D8)/4*0,5 | |
=SIN (A11)*8 | =COS (A11)-7 | =B11+C11 | =(B11-B10)/4*0,4 | =(C11-C10)/4*0,5 | =(D11-D10)/4*0,5 | ||
Сума площ фігур | =SUM (E3:E11) | =SUM (F3:F11) | =SUM (G3:G11) | ||||
Середнє значення | =AVERAGE (L12;B2:B11) | =AVERAGE (C2:C11) | =AVERAGE (G3:G12) | ||||
4.3 Основна таблиця з відображенням формул
Таблиця
X | F1 | F2 | F1+F2 | Площі | |||
7,274 379 | — 7,416 147 | — 0,14 177 | Перша | Друга | Третя | ||
2,2 | 6,467 971 | — 7,588 501 | — 1,12 053 | — 0,8 064 | — 0,2 154 | — 0,12 235 | |
2,4 | 5,403 705 | — 7,737 394 | — 2,33 369 | — 0,5 619 | — 0,889 | — 0,7 913 | |
2,6 | 4,124 011 | — 7,856 889 | — 3,73 288 | — 0,6 638 | — 0,697 | — 0,8 994 | |
2,8 | 2,679 905 | — 7,942 222 | — 5,26 232 | — 0,7 391 | — 0,477 | — 0,9 716 | |
1,12 896 | — 7,989 992 | — 6,86 103 | — 0,0785 | — 0,238 | — 0,10 051 | ||
Сума площ фігур | — 0,61 454 | — 0,7 173 | — 0,83 991 | ||||
Ceреднє значення | 4,316 538 | — 7,78 736 | — 0,16 798 | ||||
4.4 Діаграма
На рисунку 4.6 зображена діаграма з трьома графіками: F1, F2 і їх суми.
Рисунок 4.6 - Діаграма з трьома графіками: F1, F2 і їх суми
4.5 Площа фігури
S (F1)= -0,61 454.
S (F2)= -0,7 173.
S (F1+F2)= -0,83 991.
5. Система управління базами даних MS ACCESS
5.1 Теоретичні відомості
Microsoft Access — система керування реляційними базами даних. Як відомо, у реляційній СУБД всі оброблювані дані подаються у вигляді таблиць. Кожний запис (рядок) у такій таблиці містить інформацію, що стосується конкретного об'єкта. У стовпцях (полях) таблиці зосереджені різні характеристики об'єктів — атрибути, а рядки призначені для опису значень усіх атрибутів окремого об'єкта.
Основні компоненти MS Access:
— конструктор таблиць;
— конструктор екранних форм;
— конструктор SQL-запитів (мова SQL в MS Access не відповідає стандарту ANSI);
— конструктор звітів, що виводяться на друк.
Таблиця — це основний об'єкт бази даних, призначений для збереження даних.
Запит — вибирає дані з таблиць згідно з умовами, що задаються.
Форма — відображає дані з таблиць або запитів відповідно до форматів, описаних користувачем. Форма дозволяє переглядати, редагувати та друкувати дані.
Звіт — відображає і друкує дані з таблиць або запитів згідно з описаним користувачем форматом. У звіті дані редагувати не можна.
На рисунку 5.1 зображено головне вікно Microsoft Access.
Рисунок 5.1 — Головне вікно Microsoft Access
Після відкриття на екрані з’явиться головне вікно Access яке зображене на рисунку 5.1, що містить п’ять частин:
— заголовок вікна;
— рядок меню;
— панелі інструментів;
— вікно бази даних;
— рядок стану.
Заголовок знаходиться у верхній частині вікна і містить копію піктограми програми, її назву і кнопки керування вікном.
Рядок меню містить меню поточного вікна, що змінюється залежно від режиму роботи.
5.2 Мета роботи
У цій практичній роботі я більш глибше ознайомлюсь та набуду навичок при роботі з Microsoft Access.
5.3 Завдання
1.Створити таблицю з інформацією про ціни на деякі товари вказавши ціну товару й обсяг його продажів. Інформація повинна бути згрупована по містам, назвам фірм тощо і представлена по місяцях за 2013 рік.
2. Створити форму для введення даних у таблицю.
3. Створити запити, за допомогою яких визначити обсяг сумарних продажів по товарам, містам, фірмам тощо.
4. На основі створених запитів сформувати звіти, що відображають:
— Зміни обсягів продаж по якому-небудь товару.
— Зміни обсягів сумарних продаж по містах.
— Зміни обсягів сумарних продаж по фірмах.
Структура таблиці
Рисунок 5.1 — Основна таблиця
На рисунку 5.2 зображена форма вводу таблиці.
Рисунок 5.2 — Форма вводу таблиці
На рисунку 5.3 зображено запит по назвам.
Рисунок 5.3 — Запит по назвам На рисунку 5.4 зображено запит по містам.
Рисунок 5.4 — Запит по містам
На рисунку 5.5 зображено запит по країнам.
Рисунок 5.5 — Запит по країнам Таблиця 5.6 — Зміни обсягів продажу по назвам
Назва | сума (грн) Б | сума (грн)К | сума (грн)Т | |
Asus | ||||
BenQ | ||||
Samsung | ||||
Таблиця 5.7 — Зміни обсягів продажу по містам
Місто | сума (грн) Б | сума (грн)К | сума (грн)Т | |
Хьюстон | ||||
Яришів | ||||
Каліфорнія | ||||
Таблиця 5.8 — Зміни обсягів продажу по країнам
Країна | sum — сума (грн) Б | sum — сума (грн)К | sum — сума (грн)Т | |
США | ||||
Японія | ||||
6. Засіб створення презентації MS POWERPOINT
6.1 Теоретичні відомості PowerPoint
Microsoft PowerPoint (повна назва — Microsoft Office PowerPoint) — це за стосунок для створення і проведення призентацій, що є частиною Microsoft Office, і доступний в редакціях для операційних систем Microsoft Windows і Mac OS.
На рисунку 6.1 зображено головне вікно MS PowerPoint.
Рисунок 6.1 — Головне вікно MS PowerPoint
1. Рядок заголовка (містить кнопку меню, назву програми та документі і кнопки керування вікном)
2. Головне меню (містить групи команд Файл, Прпавка, Вигляд, Вставка, Формат, Сервіс, Показ слайдів, Вікно, Довідка)
3. Панелі інструментів (містять кнопки для швидкого доступу до популярних команд)
4. Область задач (містить команди, що можна виконати).
5. Рядок стану (містить інформацію про номер поточного слайду та їх загальну кількість; про використану тему оформлення та про мову поточного фрагменту тексту).
6. Слайд.
7. Область структури слайдів (має дві вкладки (8): Слайди — призначена для відображення ескізів всіх слайдів презентації та Структура — призначена для планування структури призентації).
8. Вкладки Слайди і Структура
9. Кнопки перемикання режимів перегляду (Звичайний режим, Сортувальник слайдів, Показ слайдів).
10. Поле Нотатки до слайда (потрібне для введення підказок доповідачу під час демонстрації презентації, а також для введення поміток щодо редагування чи форматування слайду).
На рисунку 6.2 зображено вікно перемикання режимів перегляду.
Рисунок 6.2 — Вікно перемикання режимів перегляду
1) Звичайний режим використовується під час створення, редагування і форматування слайдів презентації.
2) у режимі Сортувальник виводяться ескізи слайдів, що дає можливість оцінити цілісність презентації, змінити порядок слайдів, видалити, приховати окремі з них, чи додати нові.
3) вибір кнопки Показ слайдів призводить до демонстрації призентації, починаючи з поточного слайду.
6.2 Мета роботи
У цій практичній роботі я більш глибше ознайомлюсь та набуду навичок при роботі з MS PowerPoint.
6.3 Завдання
Створити призентації заданої тематики (згідно свого варіанту). Кожна презентація повинна відповідати таким вимогам:
Кількість слайдів — не менше 10.
Першим слайдом повинна бути титульна сторінка.
презентація повинна містити текстові блоки різного стилю та графічні зображення.
Поява та зникнення усіх елементів презентації повинні бути анімовані.
Варіант № 7
Microsoft Windows XP. Налагодження параметрів миші.
6.3.1 Структура призентації № 1
Рис.
6.3.2 Структура призентації № 2
Рис.
6.3.3 Приклади слайдів
На рисунку 6.4 зображено приклад слайду призентаці № 2.
Рисунок 6.4 — Приклад слайду призентаці № 2
На рисунку 6.5 зображено приклад слайду призентації № 1.
Рисунок 6.5 — Приклад слайду призентації № 1
7. Операційні системи
7.1 Файлова система та команди OC Linux
7.1.1 Директорія proc/
Дерево директорій.
Цей розділ описує важливі частини стандартного дерева директорій Лінукса, базуючись на стандарті файлової системи FSSTND. Він визначає стандартний підхід до розбиття дерева директорій на окремі файлові системи з різним призначенням та дає пояснення для чого той чи інший розділ потрібен.
Директорія / boot / - містить файли необхідні для завантаження системи, наприклад ядро Linux. (До речі в Windows теж є ядро, якщо зайти в папку Windows то обов’язково побачите kernel. dll — це і є ядро. Саме з завантаження ядра починається завантаження операційної системи).
Директорія / lib / - містить бібліотеки необхідні для додатків містяться в / bin і / sbin (такий собі аналог windows system32).
Директорія / mnt / - зарезервована для тимчасових підключень файлових систем. Для підключення накопичувачів рекомендується використовувати директорію / media /. Автоматично визначаються накопичувачі будуть доступні в директорії / media /.
Директорія /tmp/ в корені вашого акаунту слугує для обробки тимчасових файлів. Ви можете періодично її очищати, але не видаляйте. Якщо ви її видалите, то з імовірністю 90% ваші php файли будуть некоректно працювати. Коренева директорія загалом не має ніяких файлів, хіба що крім ядра системи, яке за традицією носить назву /vmlinuz. Інші файли, що місяться в кореневій директорії: /bin
Команди необхідні для загрузки системи, і які можливо будуть використовуватися звичайними користувачами після загрузки.
/sbin
Команди подібні до тих, що є в /bin, але команди з /sbin не призначені для звичайних користувачів системи. Хоча, можливо, вони можуть користуватися цими командами, якщо це потрібно і дозволено.
/etc
Файли конфіґурації. Специфічні для цієї машини.
/root
Домашня директорія користувача root.
/lib
Бібліотеки спільного використання, необхідні для програм в кореневій файловій системі.
/lib/modules
Модулі ядра, що підгружаються, особливо ті з них, які потрібні для загрузки системи при відновленні після пошкоджень (як, наприклад, драйвери пристроїв мережі та файлових систем).
/dev
Файли спеціальних пристроїв.
/tmp
Місце для запису тимчасових файлів. Програми, які використовуються після загрузки, повинні користуватися директорією /var/tmp, а не /tmp через те, що /var/tmp скоріше всього знаходиться на більшому диску.
/boot
Файли, що використовуються системним загрузчиком, таким, як наприклад, LILO. Файли ядра системи часто знаходяться в цій директорії замість кореневої. Коли кількість скомпільованих ядер зростає, ця директорія може збільшуватися досить швидко, і це може послужити причиною виділення її у власну файлову систему. Іншою причиною щоб мати директорію на своєму власному розділі, може бути та, що таким чином можна забезпечити, що ядро буде завжди знаходитися в межах 1024 циліндрів на IDE диску. 3]
/mnt
Точка для тимчасового монтування директорій системним адміністратором. Інші програми не повинні використовувати її для автоматичного монтування. mnt може бути розділеною на піддиректорії (наприклад, /mnt/dosa може бути точкою монтування гнучких дисків з файловою системою MS-DOS, а точка /mnt/exta може використовуватися для монтування того ж гнучкого диску тільки з файловою системою ext2 на ньому).
/proc, /usr, /var, /home — точки монтування інших файлових систем.
7.1.2 Команди mkdir, tty, more
mkdir (от англ. make directory) в операційній системі Unix, Linux — команда для створення нових каталогів.
Приклад використання:
$ Mkdir імя_каталога Створення декількох каталогів:
mkdir імя_каталога1 імя_каталога2 імя_каталога3.
створити каталоги: імя_каталога1, імя_каталога2 і імя_каталога3, де імя_каталога — це ім'я створюваного каталогу. Якщо використовувати як наведено вище, то новий каталог буде створений в поточному каталозі. Подібна команда є в ОС DOS (частіше використовувана в скороченні md).
У загальному вигляді:
mkdir [ключі] каталог.
Створює каталога, якщо він ще не існує.
Аргументи, обов’язкові для довгих ключів, обов’язкові і для коротких.
— m, — mode = режим встановлення коду доступу (як у chmod)
— p, — parents не видавати помилок якщо існує, створювати батьківські каталоги якщо необхідно.
— v, — verbose друкувати повідомлення про кожного створеного каталогу.
— Z, — context = CTX встановити контекст безпеки SELinux для кожного створюваного каталогу рівним CTX.
— help — показати цю довідку і вийти.
— version — показати інформацію про версію і вийти.
Команда more.
СИНТАКСИС
more [-опції] [-число] [/ шаблон] [номер] [файл ].
ОПИС Команда more здійснює вивід на екран тексту файлу. Після кожного заповнення екрану команда робить паузу і виводить на нижньому рядку екрана повідомлення типу:
More
Після цього повідомлення користувач може вводити команди інтерактивного режиму.
Найчастіше команда more застосовується в конвеєрі з іншими командами для того, щоб забезпечити поекранно перегляд видачі, що не поміщається на одному екрані, наприклад:
ls-l more
ОПЦІЇ.
Число задається, використовуване як розмір вікна (в рядках), за замовчуванням — 22.
задається номер рядка, з якого починається висновок.
— D
виведення повідомлення після кожного екрану.
— З виведення кожного нового екрану з попереднім очищенням екрану.
— L
якщо не задана ця опція, команда more зупиняється після будь-якого рядка, що містить Ctrl-L, до тих пір, поки екран не заповниться до кінця.
— P
виведення кожного нового екрану з верхнього рядка без попереднього очищення екрана.
— S
відображення декількох порожніх рядків.
Шаблон перегляд тексту, починаючи за два рядки до того рядка, в якому міститься шаблон, заданий регулярним виразом.
Команди інтерактивного режиму.
Після кожної зупинки команда more очікує введення користувачем команд інтерактивного режиму. Інтерактивні команди more базуються на редакторі vi. Основні інтерактивні команди more:
Виведення наступних рядків файлу, число рядків — встановлено за умовчанням; початкове значення за замовчуванням — 1, команда число змінює значення за замовчуванням.
<�Пробіл> виводить до наступного екрану.
Команда tty.
Для виводу на екран імені терміналу використовується команда tty.
Наприклад, введіть у командному рядку: tty.
З’явиться приблизно наступна інформація: / dev/tty06.
У даному прикладі tty06 — ім'я терміналу, а / dev/tty06 — ім'я файлу пристрою, що містить інтерфейс до цього терміналу.
7.2 Інтерфейс OC Windows
Варіант 7
Завдання: Налагодження параметрів принтера.
Переважна більшість сучасних принтерів не вимагають спеціальної процедури установки в Windows XP. Якщо під час роботи з системою ви включите принтер, заздалегідь під'єднавши його до комп’ютера, операційна система виявить його і зробить необхідні налаштунки, щоб ви могли використовувати його при роботі з Windows. Через нетривалий час, необхідний для налаштування, новий принтер готовий до роботи. Проте іноді автоматична установка може не спрацювати, і вам доведеться встановлювати налаштування принтер вручну.
Щоб встановити новий принтер, а також для перевірки і налаштування встановлених раніше принтерів, слід відкрити спеціальну папку «Панель управління». Після чого зявляється теке вікно яке зображене на рисунку 7.1.
Рисунок.7.1 — Панель управління Навести курсор на ярлик з назвою Принтери і факси (Printers and Faxes), в правій частині вікна провідника з’являться значки, що позначають всі принтери, встановлені на вашому комп’ютері.
На рисунку 7.2 зображено вікно налаштування принтера.
Рисунок 7.2 — Вікно налаштування принтера Крім того, в папці розташований значок майстра, що полегшує підключення нового принтера в систему. У цій же папці є значки факсів. Якщо жоден із значків не виділений, в панелі завдань ви побачите команду установки нового принтера. При виділенні значка принтера, в панелі завдань з’являються команди для його налаштувань. 4]
Система Windows ХР дозволяє підключати до комп’ютера декілька принтерів, тому і значків також може бути декілька. Для полегшення процедури використовується спеціальний майстер установки принтера. Проте слід зазначити, що деякі виробники принтерів, такі як, наприклад, Hewlett Packard, забезпечують свої пристрої компакт-диском, що містить власну програму установки програмного забезпечення принтера, без використання майстра установки Windows. Хоч і для таких принтерів можна скористатися майстром, в цьому випадку буде встановлена підтримка принтера, вбудована в систему Windows, а не пропонована виробником принтера на диску, який розповсюджується разом з ним.
7.3 Команди OC Windows
1. GRAFTABL, HELP, IF, LABEL, MD, MKDIR
На рисунку 7.1 збражено команду GRAFTABL.
Рисунку 7.1 — Зображено команду GRAFTABL
На рисунку 7.2 зображено команду HELP
Рисунку 7.2 — Зображено команду HELP
На рисунку 7.3 зображено команду IF.
Рисунку 7.3 — Зображено команду IF
На рисунку 7.4 зображено команду LABEL.
Рисунок 7.4 — Зображено команду LABEL
Рисунок 7.5 — Зображено команду MD
На рисунку 7.6 зображено команду MKDIR.
Рисунку 7.6 — Зображено команду MKDIR
7.4 Використання консолі OC Windows
7.4.1 Текст завдання
Скопіювати файл LOGOW. SYS, який знаходиться на диску С: в каталозі WINDOWS в ваш підкаталог (при цьому ваш підкаталог повинен бути поточним). Перевірити наявність скопійованого файлу в вашому підкаталозі командою DIR з відповідними параметрами. Перейменувати скопійований файл в SKY.BMP. Вивести на екран дані про всі пакетні файли з кореневого каталогу диска С:. Знищити каталог вашої бригади.
7.4.2 Послідовність команд з вказівниками реакції OC на їх введення
1. Виконуємо два рази команду «cd.» для того, щоб з поточного каталогу попасти в кореневий.
2. Створюємо власний каталог командою «md Artur» та робимо його поточним за допомогою команди «cd Artur»
3. Копіюємо необхідний файл у створену директорію та перейменовуємо його.
4. Виводимо інформацію про всі ресурси директорії. «D:Artur >dir»
5. Видялаємо каталог. «D:>rmdir /s artyr»
На рисунку 7.1 зображено видалення операційного каталогу.
Рисунок 7.1 — Видалення операційного каталогу Після виконання завдання 7.4.1 я закріпив свої знання по роботі в консолі OC Windows та використанню основних команд консольного режиму OC Windows.
8. Використання Windows Script Host
8.1 Теоретичні відомості
Windows Script Host (WSH; спочатку називався Windows Scripting Host, був перейменований до другого випуску) — компонент Microsoft Windows, призначений для запуску сценаріїв на скриптових мовах JScript і VBScript, а також і на інших додатково встановлених мовах (наприклад, Perl).
Можливості Уолла WSH значно перевершують можливості командних. Bat і. Cmd-файлів: є повноцінні мови з об'єктними можливостями, повний набір операцій з рядками, включаючи регулярні вирази, взаємодія з будь-якими програмами, що реалізують об'єктний скриптовий інтерфейс (Active Scripting або OLE Automation), доступ до методів і властивостей їхніх об'єктів; операції з файлами і каталогами, обробка текстових файлів, маніпуляції з системним реєстром і т. п. 2]
Сценарії з. Js,. Vbs,. Wsf і деяких інших типів файлів запускаються за допомогою однієї з двох програм-активаторів: wscript. exe (з графічним інтерфейсом) або cscript. exe (з консольним інтерфейсом).
Найперші версії WSH поставлялися у вигляді окремого компонента, опціонально встановлюваного в Windows, але вже починаючи з Windows 98 WSH став частиною всіх ОС Windows.
8.2 Використання скриптів для обчислення простих виразів
8.2.1 Текст завдання
8.2.2 Вихідний код HTML-документу із створеними скриптами
function calc (u, d)
{d.value=(Math.sqrt (Math.tan (5.8*u.value)+Math.sin (8.1*u.value))/Math.abs (4−10*u.value*u.value));
8.2.2 Висновок
Після виконання завдання я навчився обчислювати прості вирази з використанням скриптів.
8.3 Скрипти та вирази з розгалуженням
8.3.1 Текст завдання
8.3.2 Вихідний код HTML-документу із створеними скриптами
function calc (q, p) {
if (p.value<-1)
{ q. value=(Math.sqrt (p.value*p.value)+8)}
else if (p.value>=-1 && p. value<=3)
{ q. value=(Math.sin*Math.abs (p)) }
else if (p.value>3)
{ q. value=((3*(p.value*p.value*p.value))-(p.value*p.value)+1)}
}
8.3.3 Висновок
Після виконання завдання я навчився обчислювати вирази з розгалуженням, використовуючи скрипти.
8.4 Скрипти та цикли
8.4.1 Текст завдання
8.4.2 Вихідний код HTML — документу із створеними скриптами
function calc (a, b)
{return Math. pow (Math.sin (5*a), 2);}
function tab () {
var a=new Number (scrip.a.value)
var b=new Number (scrip.b.value)
var dx=new Number (scrip.dx.value)
var h=(b-a)/dx
scrip.res.value=''
for (var i=1; i<=h; i++)
{ scrip.res.value+=a +'t'+calc (a)+'rn'a=a+dx }}
8.4.3 Висновок
Після виконання завдання я навчився використовувати цикли в скриптах.
Висновки
Під час проходження практики, ті навички які були набуті раніше, я використав в практиці при роботі в Microsoft Office. І ознайомився з Windows Script Host, яке для мене було нове. Я навчився правильно описувати, форматувати текстові документи, узагальнювати та робити підсумки своєї роботи. Виконання цієї практики досить корисне і цікаве, але в цій практиці були такі завдання як: описати правила техніки безпеки з ЕОМ, описати про word та excel
Під час роботи в MS Word я розробив свої власні стилі, згідно з якими оформляв всю практичну роботу.
В MS Excel я виконував різноманітні завдання, пов’язані з використанням формул та побудовою діаграм по заданих таблицях.
В MS Access я, взявши таблицю з MS Excel, створив власну базу даних та розробив деякі запити для вибірки інформації з цієї бази даних.
В MS PowerPoint необхідно було створити презентації на конкретні теми, відповідно до варіантів.
Крім того, ми узагальнили свої знання в галузі операційних систем шляхом повторення деяких самих поширених консольних команд в ОС Windows та команд терміналу ОС Linux. Також ми виконували завдання у консолі ОС Windows відповідно до варіантів, чим практично закріпили вже набуті знання.
Фінальною частиною практики була розробка скриптів для вирішення конкретних математичних задач (відповідно до варіантів). На цьому етапі ми заклали для себе певне підґрунтя перед вивченням предмету «Програмуваня в мережі Internet», який буде нами вивчатися на четвертому курсі.
Список використаних джерел
1. В. Д. Руденко, Д. М. Макарчук, М. О. Патланжоглу. Практичний курс інформатики. — К.: СПб 2007.
2. Симонович, Г. А. Евсеев, А. Г. Алексеев. С.В. Інформатика та комп’ютерна техніка. Вінниця: BHV — 2007.
3. Информатика: Базовый курс/ Симонович С.В.и др. — СПб.: Питер, 2008.
4. Н. В. Морзе. Основи інформаційно-комунікаційних технологій. — К.: Видавнича група ВНV, 2006.
5. О.Д. Гаєвський. Вивчення Linux. — К.: АСК, 2005.