Цинк і його сполуки

Реферат з хімії

на тему:

Цинк і його сполуки Цинк і його сполуки (окис, хлорид, сульфат і ін.). Знаходять широке застосування в гальванопластиці, поліграфії, медицині і т.д. Проникають в організм через дихальну систему, травний тракт, рідко через шкіру.

Симптоми. При впливі на органи дихання чи пар часток цинку виникає «ливарна» лихоманка: солодкуватий смак у роті, спрага, утома, розбитість, нудота і блювота, болі в груд, почервоніння конъюнктиви і зева, сухий кашель. Через 2−3 години сильний озноб, температура піднімається до 38−40ЬС, через кілька годин різко падає, супроводжуючи заливним потом. У важких випадках можуть розвитися пневмонія і набряк легень. При влученні цинкових сполук через рот — опік слизуватої оболонки рота і травного тракту: різкий біль у животі, завзята блювота з домішкою крові, судороги икроножних м’язів, ознаки ниркової недостатності. Колапс.

Перша допомога. При «ливарній» лихоманці - лужні інгаляції, рясне питво, спокій, тепло і кисень. Внутрівенно 20 мол 40% розчину глюкози з аскорбіновою кислотою (5 мол 5% розчину), препарат ЕДТА. При отруєнні через рот — промивання шлунка, усередину — 1% розчин гідрокарбонату натрію (соди), активований вугілля, сольове проносне, молоко, слизуваті відвари. Внутрівенно — глюкоза з аскорбіновою кислотою, внутримишечно — унитиол.

Найважливіші сполуки цинку

Гідрид цинку Zn2. Нелетуча біла тверда речовина, що розкладається на елементи при нагріванні до 80ос. Погано розчинний в ефірі, повільно розкладається у воді, швидко — у водяному розчині HCl, взаємодіє з дибораном. Одержують дією Zn (CH3)2 на LiAl4 в ефірі при звичайній температурі, дією LiAl4 на Zn2 в ефірі при 40ос, безпосередньою взаємодією гидирида алюмінію з диметилцинком.

Оксид цинку Zn. Зустрічається в природі у виді мінералу цинкита. Діамагнітні кристали зі структурою вюртцита білого кольору. tпл=1969°С, щільність дорівнює 5,70 г/см3 [2]. Мало розчинний у воді. Розчиняється в кислотах і лугах. Має люмінесцентні і фотохімічні властивості. При нагріванні відновлюється вуглецем, монооксидом вуглецю, воднем. У лабораторії може бути отриманий спалюванням металевого чи цинку прожарюванням гидроксида, чи карбонату нітрату цинку. Застосовують для готування олійних фарб, для одержання деяких препаратів, використовуваних у медицині і косметиці, у гумовій і керамічній промисловості, а також як каталізатор при синтезі метанолу.

Пероксид цинку Zn2. Одержують у виді жовтувато-білого порошку дією H2O2 на ефірний розчин диетилцинка чи аміду цинку.

Гидроксид цинку Zn (OH)2. У кристалічному стані існує у виді п’яти модифікацій, з яких при кімнатній температурі тільки e-Zn (ВІН)2 стійка у воді. Модифікація a-Zn (ВІН)2 має гексагональну структуру, b-Zn (ВІН)2 — ромбоедрическую чи гексагональну структуру, g-Zn (ВІН)2 — призматичну, d-Zn (ВІН)2 — ромбоедрическую структуру, e-Zn (ВІН)2 — бипирамидальную. Мало розчинний і не розкладається водою. Виявляє амфотерний характер. Розчиняється в кислотах і лугах. Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 504,6 Див. див2/моль [4]. Одержують обробкою солей цинку лугами.

Фторид цинку Zn2. Безбарвні моноклінні кристали. Кристалічні ґрати типу рутилу. tпл=875°С, tкип=1502ос, щільність дорівнює 4,84 г/см3 [2]. Мало розчинний у воді і спирті. Відомий кристаллогидрат Zn2.4H2O. Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 218,8 Див. див2/моль [4]. Одержують безпосереднім синтезом з елементів, дією плавикової кислоти на чи бромід сульфід цинку.

Хлорид цинку ZnCl2. Безбарвні кубічні кристали. Кристалічні ґрати типу CdCl2. tпл=326°С, tкип=733°С, щільність дорівнює 2,91 г/см3 [2]. Добре розчинний у воді, спирті, ефірі. Приєднує аміак. Відомі кристаллогидрати ZnСl2. nН2O (n=4, 3, 2,5, 1,5, 1). Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 260,7 Див. див2/моль [4]. Одержують безпосереднім синтезом з елементів, дією хлору на чи оксид сульфід цинку, дією соляної кислоти на оксид, гидроксид чи карбонат цинку.

Бромід цинку ZnBr2. Безбарвні ромбічні гигроскопичние кристали. tпл=394°С, tкип=656°С [1], щільність дорівнює 4,22 г/см3 [2]. Розчиняється у воді, спирті, ефірі. Приєднує аміак. Відомі кристаллогидрати ZnBr2.3Н2O, ZnBr2.2Н2O. Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 264,2 Див. див2/моль [4]. Одержують безпосереднім синтезом з елементів.

Иодид цинку Zn2. Безбарвні гексагональні кристали. Кристалічні ґрати типу Cd2. tпл=446°С, tкип=624°С [1], щільність дорівнює 4,92 г/см3 [2]. Розчиняється у воді, спирті, ефірі і кислотах. Відомі кристаллогидрати Zn2.4Н2O, Zn2.2Н2O. Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 261,6 Див. див2/моль [4]. Одержують безпосереднім синтезом з елементів.

Сульфід цинку Zn. У природі зустрічається у виді мінералу чи сфалериту вюртцита. Біла аморфна речовина. tпл=1900°С, tкип=1185°С. Мало розчинний у воді, лугах, і оцтовій кислоті. Добре розчиняється в мінеральних кислотах з виділенням сірководню. Одержують дією сірки на цинк, чи оксид карбонат цинку, обробкою розчинів солей цинку сульфідом амонію. Застосовується для виготовлення екранів, чуттєвих до дії рентгенівських променів і радіоактивного випромінювання.

Сульфат цинку ZnSO4. Безбарвні орторомбические кристали з щільністю 1,97 г/см3 [2]. Розкладається при 770ос. Відновлюється чи вугіллям сіркою до сульфіду. Легко розчиняється у воді, мало розчинний у спирті. Існують кристаллогидрати ZnSO4. n2O (n=6, 4, 2, 1). Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 268 Див. див2/моль [4]. Одержують взаємодією цинку, оксиду, гидроксида чи карбонату цинку із сірчаною кислотою. Застосовується для одержання сполук цинку, для просочення деревини й у фармацевтичній промисловості.

Нітрат цинку Zn (NO3)2. Безбарвні тетрагональні кристали. tпл=36°С, щільність дорівнює 2,130 г/см3 [2]. Розчиняється у воді і спирті. Відомі кристаллогидрати Zn (NO3)2.nН2O (n=9, 4, 2, 1). Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 250,92 Див. див2/моль [4]. Одержують взаємодією оксиду, гидроксида, чи карбонату цинку з азотною кислотою.

Ортофосфат цинку Zn3(PO4)2. Безбарвні ромбічні кристали, tпл=1060°С, tпл=900°С [2], щільність дорівнює 4,0 г/см3 [2]. Мало розчинний у воді і спирті. Відомий кристаллогидрат Zn3(PO4)2.4H2O. Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 738 Див. див2/моль [4]. Одержують взаємодією хлориду цинку з гидроортофосфатом натрію.

Карбонат цинку ZnCO3. У природі зустрічається у виді мінералу смітсоніту. Безбарвні тригональні кристали з щільністю 4,44 г/см3 [2]. Мало розчинний у воді, розчиняється в кислотах і лугах. При 300ос розкладається, перетворюючи в оксид цинку. Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25ос дорівнює 246,6 Див. див2/моль [4]. Одержують обробкою розчинів солей цинку розчином гідрокарбонату чи калію пропущенням вуглекислого газу через суспензію гидроксида цинку.

Одним з найпростіших представників двухосновних карбонових кислот є про-фталева кислота (H2Pht). Раніше нами показана розмаїтість способів координації H2Pht чи її залишків HPht-, Pth-2 у комплексах Cu (II). У залежності від стехіометрії й умов синтезу може менятся як структурна функція лиганда, так і спосіб приєднання кожної з карбоксильних груп. Синтезовано два ряди комплексів двовалентного цинку з про-фталевою кислотою загальною формулою Zn (Pht)A2 (I-III) і Zn (Pht)A (IV), де А-ароматичний амін. Методом рентгеноструктурного аналізу (КUMA-CCD, Moвипромінювання, прямі методи, анізотропне МНК) визначена будівля сполук I (A = Py), II (A = ic), III (A = ic) і IV (A = ic). В обох випадках реалізовані цепочечние структури з мостиковой функцією Pth. На мал. представлена будівля I і IV.

У сполуках I-III Pth виступає як бидентатний лиганд, приєднаний до сусідніх атомів Zn через різні карбоксильние групи. Координація двох незалежних атомів цинку — тетраедрическая. У IV структурна функція карбоксильних груп для двох незалежних залишків Pth істотно складніше — вони виконують роль одноатомних містків Zn-O-Zn, хелатов з утворенням чотиричленного циклу, хелатов із приєднанням атомів Про карбоксильних груп в орто-положении до одного атома цинку (Рис.). Кординация двох незалежних атомів цинку в IV різна — октаедрическая і тетраедрическая.

Цинку сульфат (порошок). Опис препарату: Цинку сульфат (порошок) Опис діючого речовини (МНН) Цинку сульфат. Фармакологія: Фармакологічна дія — в’язке, що підсушує, антисептичне, иммуномодулирующее. Іони цинку коагулюють білки з утворенням альбуминатов. У залежності від глибини проникнення розвивається що підсушує, в’язкий і дратівний ефекти, останній обумовлює блювоту (роздратування відповідних зон слизуватої шлунка і рефлекторне порушення блювотного центра). Антимікробна активність є наслідком коагуляції білків мікроорганізмів. У мікрокількостях резорбируется і субстратно стимулює ряд ферментних систем — лужну фосфатазу, АПФ, алкогольдегидрогеназу, супероксиддисмутазу, карбоангидразу й ін.

Показання:

Конъюнктивит, ларингіт, уретрит, вагініт — местнонеобхідність викликання блювоти — усередину у високих дозахдефіцит цинку в організмі з порушеннями анаболических, імунологічних і ін. процесів (профілактика і лікування) — усерединугипогонадизм, гнездное облисіння, дитячий церебральний параліч, захворювання печінки, цукровий діабет, дифузійні хвороби сполучної тканини й ін. (у складі комплексної терапії) — усередину.

Побічні дії:

Нудота, блювота, понос (при прийомі високих доз усередину).

Передозування:

Лихоманка, порушення функції легень, дегідратація, дисбаланс електролітів у плазмі, летаргія, розлади м’язових рухів, ниркова недостатність.

Спосіб застосування і дози:

Местно. При конъюнктивитах — очні краплі 0,1−0,5%, при ларингіті - чи змазування пульверизація 0,25−0,5% розчином, при уретритах і вагінітах — спринцювання 0,1−0,5% розчином. Усередину. Для профілактики гипоцинкемии — 10−15 мг у добу (фізіологічна потреба організму в цинку), з лікувальною метою — 20−50 мг 2−3 рази в день, як блювотний засіб — 100−300 мг однократно.