Конституції України
Конституція передбачала створення вищого законодавчого органу — Генеральної Заради, який мав бі скликатися тричі на рік. Він мав складатися із Генеральної старшини, представників Запоріжжя та за одним представникові від шкірного полку. Конституція обмежувала права гетьмани, зокрема він не міг самочинно призначати на посади — усі смердоті повинні бути виборними. Гетьман помиляюся нікого судити… Читати ще >
Конституції України (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Конституції України
1. Конституція Орлика 1710р.
У 1710 році було б обрано гетьманом Пилип Орлик (1710 — 1742рр.). Одночасно було б схвалено Конституцію, що мала назву «Конституція прав й свобод Запорізького війська». У літературі її називають Конституцією Орлика. Основним її пунктом є проголошення незалежності України; наголошувалося, що в Україні винна бути лише православна церква, Яка має залежати не від Московського патріархату, а від Константинопольського.
Конституція передбачала створення вищого законодавчого органу — Генеральної Заради, який мав бі скликатися тричі на рік. Він мав складатися із Генеральної старшини, представників Запоріжжя та за одним представникові від шкірного полку. Конституція обмежувала права гетьмани, зокрема він не міг самочинно призначати на посади — усі смердоті повинні бути виборними. Гетьман помиляюся нікого судити — цим мав займатися Генеральний суд. Без рішення Генеральної Заради гетьман мав право розглядати лише поточні запитання, радячись при цьому із Генеральною старшиною.
Конституція також звертала увагу на становище міщан, посполитих та козаків. У ній, зокрема, зазначалось, що гетьман мав стежити за тим, щоб старшина не утискувала «людей убогих». Скасовувались усі тягарі, що були накладені на селян й козаків, та державні монополії.
Отже, у відповідності з «Конституцією прав й свободЗапорізького війська» Україна мала статі демократичною республікою із виборними законодавчими й виконавчими органами.
2.Конституція УНР від 29.04.18р.
У кінці апреля 1918р. на засіданні Центральної Заради було б обрано президента УНР. У тієї ж дня було б ухвалено Конституцію УНР. Державним гербом України був тризуб. Місцевими органами самоврядування були губернські, повітові та сільські комітети.
Конституція УНР гарантувала громадянам України різноманітні права й свободи: свободу слова, друку, совісті, свободу пересування, недоторканність житла. Громадяни користувались правом об'єднуватись в суспільно-політичні організації, проводити страйки, їм гарантувалась таємниця листування та інше. Конституція скасовувала смертну кару, тілесні покарання, а також такий вид покарання, як конфіскація майна.
Конституція проголошувала, що суверенітет належить всім громадянам України. Своє суверенне право громадяни малі здійснювати через Всенародні збори України та місцеві органи самоврядування.
Всенародні збори — Вищий законодавчий орган УНР, який обирався загальним, рівним, безпосереднім, таємним й пропорційним голосуванням всіх громадян України. Активне й пасивне виборче право наставало по досягненні громадянином 20 років. Всенародні збори України очолює Голова, який має заступника.
До компетенції Всенародних зборів України відноситься прийняття законів, встановлення розміру стягування податей, позики, оголошення війни, укладення договорів, встановлення одиниці міри, ваги й монети. Всенародні збори України формують вищий виконавчий орган — Раду Народних Міністрів.
Формує Раду Народних міністрів Голова Всенародних зборів України. Склад Заради народних Міністрів затверджується Всенародними зборами України. Висловлена Всенародними зборами України недовіра раді народних Міністрів Веде до відставки всього уряду чи окремого його члена. Двома третинами голосів Всенародних зборів України члени Заради народних Міністрів можуть бути віддані до суду.
Найвищою судовою установою УНР був Генеральний Суд УНР, що складався із колегії, Яка обиралася Всенародними зборами України п’ять років. У ст. 67 Конституції УНР зазначалося: «Генеральний Суд є найвищою касаційною інстанцією для всіх судів Республіки й не може бути судом першої та другої інстанції та матір функції адміністративної влади».
Конституція УНР гарантувала кожній нації, що мешкає на територї України, декларація про національну автономію й на створення спеціального органу — Національного союзу, який користується законодавчими правами.
3.Конституція Радянської України 1919р.
На початку березня 1919р. на третьому з'їзді КП (б)У було б затверджено проект Конституції УСРР. Керував роботою з'їзду, напрямів ЦК РКП (б), Я.Свердлов. З'їзд зазначив, що для зміцнення держави диктатури пролетаріату й надання «трудящим широких демократичних прав й свобод», необхідно прийняти у загальному й в цілому Конституцію РРФСР. 14 березня 1919р. на ІІІ Всеукраїнському з'їзді Радий Конституцію РРФСР було б прийнято як Конституцію УРСР.
У відповідності з цією Конституцією вищою владою в УРСР був всеукраїнський з'їзд Радий, який мав розглядати найважливіші запитання внутрішньої й зовнішньої політики, господарського, культурного й державного життя республіки.
У період між всеукраїнськими з'їздами Радий вищою владою УСРР був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК). Він здійснював загальний напрямок діяльності уряду. Сесії ВУЦВК малі скликатися одного разу у два місяці. Президія ВУЦВК користувалася правом видавати акти від імені ВУЦВК та скасовувати постанови Раднаркому УРСР.
У відповідності з Конституцією 1919р. Рада Народних Комісарів був органом центральної влади УРСР.
4. Конституція Радянської України 1929р.
У травні 1929р. ХІ Всеукраїнський з'їзд Радий затвердивши нову Конституцію УСРР, основою якої було б покладено Конституцію СРСР та Конституцію РРФСР. Статті Конституції УРСР малі декларативний характер й не були нормами прямої дії.
У відповідності із Конституцією вищими органами влади УСРР були Всеукраїнський з'їзд робітничих, селянських й червоноармійських депутатів, а період між з'їздами — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет, Президія ВУЦВК та Рада Народних Комісарів. Президія ВУЦВК та Рада Народних Комісарів у відповідності із Конституцією були вищими розпорядчими й виконавчими органами УРСР.
Місцевими органами влади були з'їзди районних та окружних Радий та їхнього виконавчі комітети.
Діяльність вищих органів державної влади УСРР визначалася рішеннями з'їздів, конференцій, пленумів ЦК РКП (б) та окремими директивними партійними інструкціями та листами.
5. Конституція Радянської України 1937р.
Повна перемога соціалізму вСРСР був юридично закріплена у новій Конституції. На початку червня 1936р. відбувся Пленум ВКП (б), який схвалив проект нової Конституції, а Надзвичайний VІІІ Всесоюзний з'їзд Радий 5 грудня 1936р. затвердів й ввів її в дію.
Конституція СРСР стала зразком й основою розробки Конституції УСРР 1937 року.
У відповідності із Конституцією вищим органом державної влади УРСР є Верховна Рада, Яка затверджує народногосподарський план республіки, керує галузями народного господарства, встановлює у відповідності із законодавством СРСР державні податі. У компетенції Верховної Заради є законодавство про працю, організація судових органів.
Президія, що обирається Верховною Радою, є постійно діючим органом, який видає укази, тлумачить закони республікі, контролює роботу уряду, присвоює почесні звання республіки, здійснює право помилування осіб, проводити референдуми.
Вищим виконавчим й розпорядчим органом УСРР є Рада Народних Комісарів, котра створюється Верховною Радою. Уряд спрямовує роботу народних комісаріатів та підпорядкованих йому установ, вживав заходів для виконання плану розвитку народного господарства й місцевого бюджету.
Місцевими органами влади були обдасні, районні й сільські Заради депутатів трудящих.
Конституція УСРР формально проголошувала широкі права й свободи.
6. Конституція Радянської України 1978р.
7. Конституція України 1996р.