Конституційне право

Место й ролі як базової отрасли.

КП- провідна галузь, т. к її норми устан-ют: 1. осн полож-я для остал-ых отрасл. Ін: а) верх-во закону. б) суб-орд-я іных актів. в) норми КП уст-ют у яких случ-ях закон має обратн силу. 2. рег-ют наиб-ее важн-е общ-е отнош-я. 1. Якщо изм-ся норми КП то изм-ся норми ін галузей. порядок прийняття, опубл-ия, вступл-я з всіх пр-ых актів. порядок толков-ия КРФ і законів. 2. порядок скасування і преост-ия пр-ых актов.

Кконст-но Пр-ые нормы.

Конституційні нормице уст-ые гос-ом обще-обяз-ые правил поведінки які регулир-ют отнош-я вытекающ-е з запорук орг-ии гр-го общ-ва, взаимоотнош-ия д-ви і чел-а, национально-терри-ой стр-ры д-ви, орг-ии дей-ти його органів прокуратури та основ МС. У науці приділено мало уваги конст-ым нормам. Ознаки пр-ой норми КП: 1. Виходять від д-ви 2. Общеобяз-ые норми 3. Носять гос-но власт-й характер. 4. Охр-ся гос-ом. 5. Закреп-сы в Дф-ых формою актах. Особливості: 1. Отлич-ся зі свого содерж-ю. 2. Отлич-ся за різними джерелами (КРФ, Норм-ых договорах, в реш-иях КС) 3. Отлич-ся за видами норм (нормипринципи, нормы-правила). 4. Носять учередительный характер. 5. Особливий хутроізм реалізації. 6. Розмаїття S-ов. 7. особливість структури норм КП 8. Носять комплексний характер. Соотнош-ие норм КРФ і норми КПр. Крапки зрен: 1. Усі норми КРФ — явлконст-.нормами. 2. Не всі етичні норми КРФ явл-ся конст-ми нормами (+ Земель Ін, Процес-е Ін тощо.) Общ т.зр.: 1. Конст. Норми сост осн частина КПр. 2. Конст норм із своєму содерж-ю значит-о ширше гос-о пр-ых норм. 3. Гос-пр-ые норми включ-ют норми КРФ та інших. актів рег-их гос-о пр-ые отнош-ия. Классиф-ии норм: 1. характером содерж-ся у яких предпис-й: 1) Управомачивающие 2) обязывающие.

3) які забороняють. 2. По содерж-ию: 1) Основы конст-го ладу 2) держ. Устр-ва 3) Сис-ма орг-ов д-ви 4) Осн-е ін. чел-а і гр-на. 5) оновы ЗМС. 3. По терр-ии дейст-я: 1) Федер-ые 2) регион-е 3) муниц-ые. 4. За рівнем ДФ-ия обяз-ти предпис-ия: 1) императивные (обяз-ие) 2) диспозит-ые (по соглаш-ю) 3) Альтернативные 4) Рекомен-ые 5. У завис-ти від выполн-ой ф-ии: 1) Пр-нанаделит-ые 2) Пр-охран-ые. 6. По назнач-ию в мехме пр-го регул-ия: 1) матерь-ые (уст-ют повед-ие, соверш-ие дейст-ий). 2) Процесуальні. 7. За рівнем ДФ-ти правил повед-ия: 1) конкретно-регулятивные (чётко Дф-ют правила повед-ия). 2) обще-регулят-ые. 8. По дейст-ю у времмяни: 1) норми з огранич терміном дейст-ия 2) з не Дф-ым терміном. 9. По V-у регулир-ия: 1) Общие (регул-ют три «види отнош-ий) 2).

Спеціальні (рег-ют Дф-ый вид отн-ий) 3) Виняткові. 10. По Юр. Силу: 1) Норми содерж-ся в КРФ. 2) У федер-ых конст-ых законах.

3) У ФЗ. 4) в м/д-нар-ых дог-ах 5) В указах презта 6) в пост-ях палат парлтак і т.д. до муниц-го рівня. Види Конст-ых норм: 1. Нормы-правила 2. Нормы-принципы 3. Нормы-программы 4. Нормы-деклорации. 5. Нормы-разьясния. 6. Нормы-определ-ия.

Предмет, Розвиток взглядов.

Предмет — коло общ-х отнош., рег-ых даної отр-ю. 1. -я т.з. КравчукПредмет-осущест-е влади. Широке опред-ие. 2. Баглай. Предмет: 1.-Защита ін і свобод можливо чел-ка і гр-на. 2. Устр-во держва. -я т.з. Кутафин, Козлова. — Предмет: 1. Основи конст. Будуючи. 2. Пр-ое положе чел-а й гр-на. 3. Держ. Устр-во (Федеративну). 4. Установл-е сист-мы принципів орг-ии і дей-ти орг-ов д-ви. 5. Основи ОМС.

Структра Конст-й нормы.

Специфика норми: 1) тільки в нормах лише диспозиція 2) диспоз-ия і гіпотеза 3) в ін лише санкція. Відмінності: 1. Не пов’язані з заходами Уг. Адм. Грн. Дисцип. і Матерь-ой ответст-ти, а специфічні зі свого содерж-ию. 2. Норми не уст-ют ответст-ть т.к. їх виконання обесп-ся санкціями дротраслей ін. Особливості: 1. Отлич-ся зі свого содерж-ю. 2. Отлич-ся за різними джерелами (КРФ, Норм-ых договорах, в реш-иях КС) 3. Отлич-ся за видами норм (нормипринципи, нормы-правила). 4. Носять учередительный характер. 5. Особливий хутроізм реалізації. 6. Розмаїття S-ов. 7. особливість структури норм КП 8. Носять комплексний характер.

Виды Конст-ых санкції: 1. связ-ые з досроч-ым позбавленням статусу держ. Органу, долж особи, общ-го обьед-ия (розпуск гос-думы, вырж-е недовіри прав-ву, инпичмент прекращ-ие дей-ти общ-го обьед-ия на сон-ии реш-ия суду) 2. Санкції связ-ые з наруш-ем і усуненням К-ых пр-наруш-ий.(отмена не-К-ых актів) 3. Огранич-ие чи позбавлення общ-го чи спец-го статусу (лиш-ее неприкосн-ти тощо.) 4. За наруш-ие парламентських процедур (предупреж-ие вытуп-го, позбавлення депутата ін. выст-ть на різний час, удал-ие із залу засед-ий).

Конст-ая ответственность.

Рассм-ся як самост-ый вид ответст-ти включ-ий у собі моральну, юр-ю і политич-ю ответст-ти; це обьясн-ся: полит-ой забарвленням общ-ых отнош-ийи тим що у К-ии закрепл-ы осн-ые идеологич-ие принципи, що предаёт їй Пр-ю забарвлення. Джерела К-ой ответст-ти: КРФ, ФКЗ, ФЗ, Акти през-та, статути і закони S-ов РФ, Статути й інші пр-ые акти муниц-ых образ-ий. Підстави К-ой ответст-ти: 1. Наруш-ие норм отрасл-го зако-д-ва 2. наруш-ие норм КРФ і конс ін. Ознаки юр-ой ответст-ти (К-ая отв-ть облад-ет ними): 1. Пов’язана з наруш-ем пр-ых норм 2. Можливо пов’язані з ін видами отв-ти. У держ праві можлива отв-ть безвинно. S-ты Конст-ой отв-ти: 1.Орг-ны д-ви (пре-т, держ дума прав-во) 2. ОМС 3.Долж-ые особи 4. Избер-комы та його члени 5. Изберблоки та його обьед-ия 6. Общ-ые обьед-ия 7. Депутаты 8.Кондидаты у депутати 9. Уполномоченые по Пр-ам чел-а 10. Фізичні особи. Особливості: 1. Многобразие S-ов 2. Санкції застосовуються до навіть їх до груп осіб (виборцям). 3. Можлива ответст-ть безвинно. 4. Норми КПР уст-ют принципи юр-ой ответс-ти яка конкретиз-ся в ін галузях ін. 5. Держ відпть явл-ся самомт-ым виглядом ответст-ти, наповнена моральним политич-им содержем.

Гос-но Пр-ые отнош-ия.

— Явлсся однією з видів Пр-отнош-ий обладаюфим загальними рисами, властивими для пр-отнош-ий: 1. Возник-ет м/д S-ми з урахуванням норм ін. 2. Зв’язок породжує Дф-ые юр-е ін і обяз-ти. 3. Зв’язок поддерж-ся принудит-ой силою д-ви. Особливості К-ых Пр-отнош-ий: 1. Власти-отнош-ия т.к. вони виникют щодо осущ-ия народного, национального суверенітету і гос-ой влади. 2. Отлич-ся содерж-ем т. к Здебільшого возник-ют щодо засад К-го ладу, пр-го статусу чел-а і гр-на. 3. Особливий S-ый склад (від народу до физ-их осіб). 4. Відрізняються різноманіттям. 5. Не все К-ые отнош-ия порожд-ся констми нормами, в силутого багато норм не тягнуть возникнов-ие К-ых пр-отнош-ий (принципи, правила). Гос-но-Пр-ые отнош-ия — це общ-ые отнош-я регулся нормами гос-го ін, содерж-ем кат-ых явл-ся зв’язок м/д S-ми у вигляді взаємних ін иобяз-ей уст-ых пр-ой нормою. Види К-ых отнош-ий: 1. По содерж-ию: К-ый лад, статус чел-а, держ. Устр-во, орг-ия і дей-ть орг-ов д-ви і ЗМС 2. По цільовим призначенням: Пр-установит-ые і пр-охр-ые. 3. По назнач-ию: матерь-ые, процесуальні. 4. По хомі: пр-ое сост-ие і пр-отношне в собств сенсі. 5. У завис-ти від вр-ни дейст-ия: пост-ые і тимчасові. 6. За рівнем конкретизації відносин: обще-регулятивные, відносні, абсолютні. 7. За характером обяз-ей: активні і пассивные.

Суб'єкти державного пр-отнош-ия.

— це учасники пр-отношений м/д каторыми виникають юр-ие ін і обяз-ти. Групи S-ов: 1. Физич-е особи (гр-не РФ, иностр-е гр-не, біженці, вынужд-е переселенці, полит-эмигранты). 2. Савокупность людей: а) ассоциированая (общые об'єднання, избир-е объед-я і блоки, ініціативні групи гр-ан, полит-е об'єднання). б) неассоциированная — народ, нація, нац-е меншини, населне S-ов і муниц-ых обр-ий, зборів граж-ан, сільські сходи. 3. Территор-ые объед-ия (д-ви, S-ты РФ, Админ-но-территор-ые одиниці, избир-ые округи та ділянки). 4. Органи д-ви. 5. Внешне-руковод-ие й допоміжні органи д-ви (сові держдуми, коммитеты і коммисии закон-дат-ой влади, коммисии комітети, помошники радники при през-те). 6. ЗМС, представ-ые органи МС, глави муниц-ых обр-ий і виконавчі органи МС, органи террито-го общ-го самоуправл-ия. 7. Полномоченые представники, їх об'єднання (депутати, кондидаты, їх довірені особи, помошники, представители).

Объекты К-пр-ых отнош-ий.

Это явища соц-ой дейст-ти щодо каторых виникають взаимо-отнош-ия. 1-ша т.зр.: Об'єкти К-ых Пр-отн-ий — це основи К-ых ладу, пр-ое становище чел-а і гр-на, держ. Устрою органів гос-ва (т.е те, що явл-ся предметом конст-го ін). 2-га т.зр.: Об'єктице Пр-а і свободи, влада, суверенітет, територія, а як і дії і явл-ся підвалинами виникнення общ-ых отношений.

Право полит-го убежища.

Этим ін може польз-ся будь-який чел-ек каторого переслідують над його переконання, чи дії чи бездіяльності не визнані до злочином це закріплено в загальній деклорации ін чел-а. Можуть выдоваться особи обвинувачувані у вчиненні прест-ия, чи осужденых для відбування покарання ін країнах, може бути з урахуванням ФЗ (которого немає) чи основн м/д народних договорів. У цілому нині законодавством цей ?-ос врегульовано і від цього відбувається багато недоразумений.

Пр-ой статус біженців і вынужденых переселенцев.

Беженцы — це особи які мають граж-ва РФ, але прибулі чи бажаючі прибути на террит-ию РФ. Ці особи що неспроможні або бажають користуватися захистом країни своєї гр-ой приналежністю через побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою: рассы, національності тощо. буд. Біженцем може стати обличчя скоїла прест-ие проти світу і людяності, військове праст-ие, чи ін неполітичне прест-ие. Статус біженця: дозволяє працювати за наймом або відвідувати заняття підприємецьой дей-тью, преобретать в собств-ть недвиж-ое им-во (на умовах иностр громадян), клопотатися про набуття граж-ва РФ. Біженець може бути возвр-ён проти її волі у країну каторую він залишив, але за Дф-ых умовах він втрачає статус беженца (при отриманні гражд-ва РФ, виїзді межі РФ на пост-ое місце жит-ва, добровільному прийнятті захисту д-ви територію кат-го він залишив). ФМС (Фед. Мигр Служба) надає допомогу у прийомі, визнання, розміщення та облаштування беж-ев. Вынужденые Переселенці (Вын. Пер.) — це граж-не РФ які змушені чи мають намеренье залишити пост-ое місце жит-ва на терр-ии ін. д-ви чи РФ. Причиною при цьому самі що у беженцев Местное самоврядування, як основа К-го строя.

Местное (муніципальне) самоврядування — одне з демократичних принципів системи управління суспільством, і державою, найважливіший структурний елемент влади до. Пункт 2 статті 3 Конституції РФ говорить: «Народ здійснює своєю владою безпосередньо, і навіть через органи державної влади органи місцевого самоврядування». Стаття 12: «У Російської Федерації визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування у своїх повноважень самостійно. Органи місцевого самоврядування не входять до системи органів структурі державної влади». Отже, місцеве самоврядування — це одне з форм реалізації народом що належить йому влади, передбачає самостійного рішення населенням (під свою відповідальність) питань локального значення, володіння, користування і розпорядження муніципальної власністю. Відповідно до статтями 130 Конституції РФ місцеве самоврядування здійсняться: Через референдуми, вибори, збори і сходи; З допомогою виборних і інших органів місцевого самоуправления.

Гарантії місцевого самоупрвления.

Гарантии правомочий служать у тому, щоб забезпечити правовими засобами самостійність органів місцевого самоврядування рішенні місцевих запитань і забезпечити умови для найповнішої реалізації прав місцевого самоврядування. Конституція РФ закріплює, що місцеве самоврядування у своїх повноважень самостійно, й встановлює такі становища:. органи місцевого самоврядування не входять до системи органів структурі державної влади. зміна кордонів територій, у яких здійснюється місцеве самоврядування, допускається з врахуванням думки населення. структура органів місцевого самоврядування визначається населення самостійно З метою захисту прав місцевого самоврядування і шляхом створення сприятливих можливостей їхнього найповнішої реалізації Конституція РФ (ст. 133) гарантує:. судову захист порушених прав місцевого самоврядування. компенсацію додаткових витрат, які з’явились у результаті рішень, прийнятих органами структурі державної влади. гарантії місцевого самоврядування докладнішого закріплюються федеральним законодавством, і навіть правовими актами суб'єктів РФ низку дуже важливих гарантій містить указ Президента РФ «Про державні гарантії місцевого самоврядування РФ». У ній, зокрема, встановлено, що рішення органів самоврядування можуть бути скасовані лише судовому порядке.

Організаційна основа МС.

Анализ статей 3,12, і навіть глави 8 Конституції РФ показує, що місцеве самоврядування, його органи не входять до системи структурі державної влади. Щоправда, можуть наділятися окремими державними повноваженнями, брати участь у здійсненні державних функцій. І це ролі є державно-владні органи, діяльність яких за реалізації їм повноважень підконтрольна державі. До органів місцевого самоврядування ставляться:. Поважні органів самоврядування. Збори, сходи громадян (переважно у малих населених пунктах). Глави місцевого самоврядування (голова адміністрації, мер, тощо.) — Місцева адміністрація, підконтрольна главі місцевого самоуправления Понятие і системи МС.

Понятие «муніципальне право РФ» характеризує цілком самостійне правове освіту у системі права РФ, хоча й ставитися до основних галузей права. Отже, муніципальне право можна визначити, як право місцевого самоврядування. Місцевим самоврядування називається організація влади на місцях, передбачає самостійне рішення населенням питань місцевого характеру і управління муніципальної власністю. Місцеве самоврядування здійснюється громадянами шляхом різної форми прямого волевиявлення, і навіть через виборні та інші органи місцевої влади. основні напрями муніципальної діяльності характеризуються функціями місцевого самоврядування. Перелік повноважень органів самоврядування (під повноваженнями ми розуміти правове вираз своєї діяльності) дає можливість окреслити такі основні функції:. забезпечення участі у вирішенні місцевих справ (ст.131). управління муніципальної власністю (ст. 132). забезпечення розвитку відповідної території. охорона суспільного ладу (ст.132). захист інтересів і місцевого самоврядування, гарантированных.

Конституцією РФ (ст. 133). забезпечення потреб населення соціально-культурних, коммунальнопобутових та інших услугах Принципы місцевого самоупрвления.

. До принципам місцевого самоврядування ставляться такі основоположні принципи: 1. Дотримання ін чел-а. 2. Принцип гос-ой підтримки. 3. Принцип економічної самостійності організаційної самостійності. Усі відносини, що у процесі організації та дію місцевих органів управління, і покликане регулювати муніципальне право. У частковості воно регулює:. вибір населенням організаційних форм самоврядування, його структури, формування відповідних органів;. управління муніципальної власністю, господарством, формуванням і виконанням місцевих бюджетів;. здійснення органами місцевого самоврядування окремих державних повноважень, переданих їм у відповідність до законодавчими і правовими актами федеральних органів влади й органів влади суб'єктів федерації;. реалізацію органами місцевого самоврядування конституційного права на судову захист, на компенсацію витрат, що виникають у із покладенням ними додаткових витрат, соціальній та зв’язки України із неправомірними діями органів державної власти.

Финансово-Экономическая основа МС.

Экономическая основа місцевого самоврядування — муніципальна власність, до неї належать житлового фонду, нежитловий фонди, бюджетні і позабюджетні кошти, тощо. Органи місцевого самоврядування мають свою економічну фінансову базу, формують бюджет, встановлюють місцеві податки та збори. Гос-во виділяють МС-ию разл-ые субсидії, дотації і дуже разрабат-ют програми держой підтримки МС.

Территориальная основа МС.

Территориальная основа місцевого самоврядування — це міські і сільські поселення. Проте, воно здійснюється та інших територіях з урахуванням історичних та інших місцевих традицій (район, сільський округ, тощо.) Діяльності органів місцевого самоврядування полягає в діючої Конституції та на правових актах суб'єктів РФ, і навіть з урахуванням положень місцевих представницьких органов.

Конституційно-правовий статус республіки до складі РФ далі характеризується тим, кожна республіка має власну територію. Межі республіки визначаються держ. кордоном республики.

Республіка має внутрішню кордон що відмежовує його від іноземних государств.

Республіка має територіальним верховенством. Її територія є просторовим межею її влади. Територія республіки встановлено без її згоди. Межі між республікою та інші суб'єктами РФ відповідно до КРФ (ст. 38) можуть змінитися з взаємного згоди відповідних субъектов.

Принципы загального, рівного виборчого права.

Демократические вільних виборів до органів влади й виборні органи місцевого самоврядування РФ є вищим безпосереднім вираженням що належить народу влади. Держава гарантує вільні волевиявлення громадян виборах шляхом захисту демократичних норм виборчого права. Громадянин Російської Федерації бере участь у виборах з урахуванням загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосовании.

Участь громадянина Російської Федерації у виборах є добровольным.

Громадянин Російської Федерації, що живе її межами, має всю повноту виборчих прав.(ч/з дипломатичні і консульські установи) Громадянин Російської Федерації, який сягнув 18 років, вправі обирати Громадянин Російської Федерації може обирати й бути обраним незалежно від различн S-ых ознак (підлогу расса тощо.) Виборці беруть участь у виборів у Російської Федерації однакові підставах. Виборець голосує виборах у Російської Федерації за або проти кандидатів (списку) непосредственно.

Голосування виборах у Російської Федерації таємне, то є виключає можливість будь-якого контролю над волевиявленням избирателя.

Исполнительные органи гос-ой влади. (ОИВ) В системі влади ця влада организ-ет життя всього народу. Вона вкл-ет в себе осн масу гогс служ-их, і держ органів. Її головною ф-ей явл-ся виконання законів (концепцією разд влади). Силові міністерства Ісп В. уособлюють примусову силу д-ви. В усіх країнах ОИВ виявляє тенденції до разбуханию держ. Апарата, корупції, чиновницькому сваволі. І, тим щонайменше роль ОИВ переважають у всіх гос-ах велика, вона особливо важлива там де відбуваються реформи — перехід від тоталітаризму до демократії. Пост-социалистические д-ви, включаючи РФ роблять такий перехід відразу, проголошуючи всі цілі Пр-го д-ви. ІВ — це держ органи связ-ые м/д собою по гориз-ли і вертикалі, осущ-ие исполн-е законів. Класифікація: 1. По чого сис-ме ОИВ: Федеральні і ОИВ S-ов РФ 2. По порядку освіти: Обрані, призначувані, і спец-ый порядок. 3. По компетенції: Загальна, галузева, міжгалузева. 4. За методом реш-ия ?-вв: Колегіальні і Одноосібні. 5. По способу финансированья: Бюджетні й финансир-ие по смешеному типу. Система ОИВ: На чолі ОИВ стоїть Уряд, йому підпорядковуються — міністерства, гос. коммитеты, спец. ведомства (федер-е служби, коммисии, агенства і фед. надзоры). Конст-о пр-ой статус Ради Федерации.

СТАТУС Раду Федерації - верхня палата Федерального Збори — парламенту Російської Федерації, вперше обраного 12 грудня 1993 року одночасно з прийняттям нової редакції Конституції. Нині діючий Раду Федерації відповідно до Федеральним законом «Про порядку формування Ради Федерації Федерального Збори Російської Федерації «, яка набрала чинності 13 грудня 1995, сформований 23 січня 1996 з керівників регіонів по дол жности. Термін повноважень палати загалом не обмежений, а термін повноважень кожного з його членів визначається терміном перебування його на чолі свого регіону. У побуті Раду Федерації інколи іменують сенатом, а членів Ради Федерації - сенаторами. СКЛАД На момент формування Ради Федерації 23 січня 1996 у Росії були 47 невыборных губернаторських посад. Наприкінці встановленого законом терміну проведення суцільних виборів залишилося 6, а до 19 жовтня 1997 вибори відбулися скрізь. Єдиного терміну їхніх повноважень членами Ради Федерації немає. Склад палати змінюється поступово, принаймні зміни керівництва у суб'єктів Федерації після чергових виборів. Термін повноважень виборних органів влади й глав адміністрацій неспроможна перевищувати 5 років (існують відступу від ухвалення закону: наприклад, президент Калмикії обраний семирічний термін). Кількість термінів на одне особи федеральними законами доки обмежена. Не встановлені терміни повноважень керівництва палати — голови і замов.

Правительство РФ.

Правительство Російської Федерації здійснює виконавчу владу Російської Федерації. Уряд РФ згідно з Конституцією складається з Голову Уряди РФ, заступників Голову Уряди РФ і федеральних міністрів. Існувала також категорія посад, «прирівняних статусом до федеральному міністру «(зокрема директор ФСБ і голова Держкоммайна, що входять до Президія Уряди). Президент особисто курирує міністерства, які «підвідомчі йому за питанням, що передбачений Конституцією РФ ». Тлумачення того, які саме міністерства йому підвідомчі, перебирає сам президент і в час такими вважаються МЗС, МВС, Міноборони, і з грудня 1997 — і Мін'юст. Голова Уряди призначається Президентом з дозволу Державної Думи. Якщо Дума тричі відхиляє запропоновані Президентом кандидатури — Президент призначає Голову Уряди, розпускає Думу і призначає нові вибори. Члени Уряди призначаються Президентом за поданням Голову Уряди. Уряд складає своїх повноважень перед новообраним Президентом Президент може відправити Уряд відставку по власної ініціативи, з ініціативи самого Уряди, чи з ініціативи Державної Думи. Рішення про відставку Уряди переважають у всіх випадках приймається Президентом. Що стосується двухкратного винесення Думою вотуму недовіри Уряду Президент зобов’язаний або відправити Уряд відставку, або розпустити Державну Думу. Уряд Російської Федерації має широкі повноваження по здійсненню внутрішньої і до зовнішньої політики держави. Стаття 114 Конституції перераховує повноваження Уряди. Урядом Російської Федерації здійснюється розробка державного бюджету, проведення фінансової, соціальної та його економічної політики. Здійснює заходи для обороні країни й захисту населения.

Конст-Пр-ой статус Президента РФ.

а) призначає з дозволу Державної Думи Голову Уряди Російської Федерації; б) проти неї головувати на засіданнях Уряди Російської Федерації; в) приймають рішення про відставку Уряди Російської Федерації; р) представляє Державній думі кандидатуру призначення на посаду голови за Центральний банк Російської Федерації; ставить перед Державної Думою питання про звільнення з посади Голову за Центральний банк Російської Федерації; буд) на пропозицію Голову Уряди Російської Федерації призначає посаду і від посаду заступників Голову Уряди Російської Федерації, федеральних міністрів; е) представляє Ради Федерації кандидатури призначення при посаді судів Конституційного Судна Російської Федерації, Верховного Судна Російської Федерації, Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації, а також кандидатуру Генерального прокурора Російської Федерації; вносить в Раду Федерації пропозицію про звільнення з посади Генерального прокурора Російської Федерації; призначає суддів інших федеральних судів; ж) формує і очолює Раду Безпеки Російської Федерації, статус визначається федеральним законом; із) стверджує військову доктрину Російської Федерації; і) формує Адміністрацію президента Російської Федерації; до) призначає і звільняє повноважних представників президента Російської Федерації; л) призначає і звільняє вище командування Збройних сил Російської Федерації; м) призначає і відкликає після консультацій із відповідними комітетами чи комісіями палат Федерального Збори дипломатичних представників Російської Федерації у міністерствах закордонних державах СНД і міжнародних организациях.

Форми участі в осущ-ии МС.

Население саме Дф-ет систему МС, модель, назва органів може бути різними. Непосредст-ая демократія выраж-ся у виборах, референдумах, відгуках, зверненнях й у Террит-ых Общ-ых огр-ах самоупр-ия (ОТОС лише на рівні вулиці, будинки і т.п.). У соот-ии до закону може бути виборний (представницький) орган; якщо її природі немає то ?-и реш-ся сходами граж-ан.

Организация держ влади у S-ах.

Созд-ие мех-ма влади у S-ах РФ относ-ся до ?-вв основи Кат-ых треб-ют закрепл-ия на К-ом рівні як Федер-ом, і на регіональному. Гос-ая владу у S-ах осущ-ют утворювані S-ми орг-ы гос-ой влади. Перечнь конкретних орг-ов S-ов в К-ии не закреплён, але ситема орг-ов держ. Власті повинна соотв-ать республіканської форми правління принципам пр-го д-ви. КРФ закріплює: федеральні ОИВ для осущ-ия своїх повноважень можуть створювати свої территорые органи влади й призначати соот-их долж-ых осіб. По Дф-ым повноважень Федер-ые органи влади та органи S-ов утворюють єдину систему исполн-ой влади у РФ Федер-ые ОИВ можуть за згодою орг-ми S-ов передавати їм частину своїх повноважень, якщо не суперечить КРФ. През-нт і правит-во забезпечують осущест-ие повноважень федер-ой гос-ой влади з всієї РФ Сущ-ет три моделі Суд-ой влади у S-ах.

З-д-ные (представницькі) органи вл-ти в S-ах приймають К-ии (уставы), законы, бюджеты. В респ-ах, краях, областях зак-дат-ая влсть осущ-ет народне представт-во і осущ-ют законодат-ую влада. Однак у питаннях компетенції і отнош-ий з ОИВ орг-ны зак-дат-ой влади різних S-ов неоднакові. Відмінності стосуються форм орг-ии зак-дат-го процесу процедур рассмотр-я ?-ов.

Правовой статус S-ов.

Он ограничевается кількома главами К-ии. Зміна кат-ых можливо тільки з схвалення зак-дат-ой влади менш як 2/3 S-ов РФ. S-ты приймають свої статути, конст-ии, та інших акти, які самі устанавл-ют своє найменування, а разі її зміни воно вносять у соот-ю статтю К-ии. Але пр-ой статус S-ов ні в всьому однаковий (Н-р: республіки оголошено гос-ми тоді як ін S-ты мають статус гос-го освіти — з цього витікає ассиметричность Росийского федералізму). З допомогою ФКЗ можна змінити статус S-та. S-ты над ін втручатися у компетенцію федер-ых орг-ов гос-й влади, але де вони учавствуют у розв’язанні ?-в по стедствам їхніх представників в Федер-ом Зборах. Федеральний закон неспроможна вторгатися в исключ-ую сферу дей-ти S-ов РФ, але у ?-ох спільного веденья акти S-ов повинні соотати федеральним. Про розмежування предмето веденья можуть полягати договору. Договір неспроможна змінювати К-ый статус S-ов. S-ты зі своїми Пр-ой системою утворюють подинститут К-го Ін. Пр-ой статус S-та то, можливо розширено шляхом створення його межах особливої економічної зони (допол-ые ін і пільги у сфері митниці, транзиту, податків, режиму інвестицій підприємницької дей-ти). Статути будуються загальних принципах з К-ей. Система органів гос-ой влади устанавл-ся самостійно, та за наявності дві умови: 1. Сответствие основам К-го ладу (розділ. влади) 2. Система органів має будуватися загальних принципах організації исполнит-ых і представницьких органів гос-ой влади у соот-ии з СЗ. S-ты в пр-е осущть м/д-народные, і зовнішньо-економічні в ограниченом кол-ве.

Прнятие і форми держ. Устр-ва.

— политико-территориальная організація влади, опр-ая пр-е становище регіональних частин д-ви та його взаимоотн-я з центральноі владою => держ. Устр-во опр-ет міру централізації і децентр-ии влади. ФОРМИ держ. Устр-ва: 1. Унітарна го-воце єдине гос-во всередині кат-рого немає гос-ых утворень, а є Админ-о-территор-ые одиниці, не які мають полит-й самосто-ю 2. Федеративну гос-во — це союз гос-ых утворень кожна з каторых має Дф-ой самостійністю. S-ты такого союзу мають рівні правничий та статус. 3. Теоретично є ще й Конфедерация (СНГ).

Государственно правової статус РФ.

Особенностью РФ і те, що її федералізм переживає перехідний період, знаходить демократичні форми у непростих экономич-их і полит-их умовах звідси незавершеність і часом суперечливість норм Дф-их Пр-ой статус РФ і її S-ов. Ще не прийнято багато ФЗ предусмотреные КРФ. Не склалася судова практика зі спорів окомпетенции, немає отрегулир-ой системи исполн-ой власти.

Взаимодействие уряду з органами законодат-ой і судової власти.

Правит-во розглядає і вносить в гос-думу проекти ФКЗ і КЗ, учавствует в законопроектної дей-ти през-та із парламентом. Від неї йде основно потік законопроектів. Законопректная дей-ть правит-ва осущ-ся в соот-ии з прийнятими їм програмами ипланами. Законопрект вноситься прав-ом в гос-думу із фотографією док-ов, передбачених регламентом гос-думы. Офіційні представники уряду у парламенті обгрунтовують необхідність приняти законів. ОИВ немає права внести законопроект на раасмотр-е парламенту минаючи уряд. МинЮст-ий явл-ся координуючим органом правит-ва при розробці законопректов. Коснт-ый суд має ін скасування актів прав-ва, якщо вони визнані їм неК-ми.

Предвыборная аггетация.

Кондидатам і избер-обьединениям гарантується рівний доступ ЗМІ. Також можуть проводиться дебати, демонстрації, мітинги. Долж-ые особи, зарег-ые кондидатами освобожд-ся від выполн-ия своїх обяз-ей тимчасово виборів. Журналістам, долж-ым особам ЗМІ й працівникам ДТРК забороняється учавствовать в аггетации, якщо вони явл-ся кондидатами чи його представниками. Передвиборна аггетация починається з рег-ии і прекращ-ся власне — напередодні виборів. У ЗМІ виділяється Дф-ое ефірний час для аггетации, ще є можливість преобретения додаткового (платного) ефірного времяни.

Порядок Выдвижния і рег-ии кондидатов.

Ін выдвиж-ия належить избер-ым объед-ям і блокам, а як і особам в порядку самовисування. Реш-ия про висування кондидатов від избер-ых объед-ий та блоків приймаються таємним голос-ием. У тому підтримку збираються підписи. Максим-е число підписів — 2% від общ числа изберателей. Кондидат неспроможна бути звільнений з ініціативи админ-ии у вр проведення виборів. Мотивом відмови в рег-ии може лише недотримання зкона. Інакше кондидату видається копія реш-ия коммисии про мотивації відмови. Кондидаты тимчасово проведення виборів звільняються й від військової служби, зборів, і т.п.

Освіта избер-х округів і участков.

Округу утворюються виходячи з инфор-ии від исполнит-ых органів гос-й влади й ЗМС. Кордони округів і кількість избер-ей у кожному окрузі Дф-ся соотвїй коммисией пізніше як 60 днів до голосування. Изберательный округ становить єдину територію, за його освіті враховується Админ-Терр-ое розподіл. Для проведення голосування округу розбиваються на учустки, вони утворюються главою муниц-го освіти. Якщо окрузі незареєстрований ні один кондидат чи його число менше установленого числа мандатів то вибори у окрузі по реш-ию коммисии відкладаються терміном трохи більше 4 міс. Для дополн-го выдвиж-ия кондидатов і осущ-ия послед-их избер-ых действий.

Правовий статус центизберкома і изберкомов S-ов РФ (ЦВК, і ИК).

ЦИК діє основі й керує дей-тью ІК з виборів презта, депутатів гос-думы й у інші органи, а як і з проведення референдумів. Термін повноважень ЦВК — 4 року. ЦВК состои із 15: 5 предст-ей през-та, 10 від палат парл-та. Члени ЦВК повинен мати вище юр-ое освіту або учёную ступінь у сфері ін. Таємним голосуванням члени обираю голови, заступника і секреторя. ЦВК що з ІК S-ов: 1. Осущ-ют контролю над соблюденим избер-ых ін тощо щодо участі в референдумі. 2. Організує систему обліку изберателей. 3. Розробляє нормотивы технологічного оборудованья до роботи ІК і осущ-ет контролю над їх дотриманням. 4. Осущ-ет заходи для орг-ии системи финансированья виборів і навіть референдуму, встановлення результатів виборів. 5. Розподіляє седства з федерального бюджету забезпечення, підготовку та проведення виборів і навіть референдуму, контролює їх цільове призначення; надає пр-ю, методичну, организа-онно технич-ю допомогу ІК. Повноваження ЦВК з виборів през-та і робітничих депутатів гос-думы конкретизовано в соот-их законах. Дей-ость ІК з виборів орг-ы держ влади S-ов РФ і виборні ЗМС діють у соот-ии з ФЗ, актами S-ов і статутами муниц-ых образ-ий. ІК незалежні від гос-ых орг-ов і ЗМС, їх акти обов’язкові для цих органів. Держ органи, ЗМС, общест-ые об'єднання, підприємства, установи, орг-ии, ЗМІ, та посадові особи зобов’язані надавати комісіям содействие.

Изберательный процес та її стадии.

Проведение виборів складається з нескольки стадій. Від назнач-я дати виборів до обьявления результатів. У процесі учавствуют ЗМІ, полит-ие партії, общ-ые орг-ии і гос-ые органи, органи з проведенню виборів. З початку процесу порядок проведення та умови виборів змінюватися не могут, т.к. це можуть призвести спричиняє порушення ін изберателей. Стадії: 1. Упорядкування списків изберателей. Вони охоплюють усі граж-не РФ які мають на день голосування активним избер-ым правом. Список изберателей сост-ся дільничної изберком-ей в кожному ділянці виходячи з відомостей від голови муниц-го образ-ия, каторый проводить облік двічі на рік. Граж-ин то, можливо увімкнули лише у один список. Список предост-ся ознайомлення пізніше як 20 днів перед виборами. 2. Освіта избер-х округів і земельних ділянок. Округу утворюються виходячи з инфор-ии від исполнит-ых органів гос-й влади і ЗМС. Кордони округів і кількість избер-ей у кожному окрузі Дф-ся соотв-ей коммисией пізніше як по 60 днів до голосування. Изберательный округ становить єдину територію, за його освіті враховується Админ-Терр-ое розподіл. Для проведення голосування округу розбиваються на учустки, вони утворюються главою муниц-го освіти. Якщо окрузі незареєстрований ні один кондидат чи його число менше установленого числа мандатів то вибори у окрузі по реш-ию коммисии відкладаються терміном трохи більше 4 міс. Для дополн-го выдвиж-ия кондидатов і осущ-ия послед-их избер-ых дій. 3. Формування изберкомов кожному здійснюється на Дф-ой пр-ой базі. 4. Порядок Выдвижния і рег-ии кондидатов Ін выдвиж належить избер-ым объедям і блокам, а як і особам гаразд самовисування. Реш-ия про висування кондидатов від избер-ых объед-ий та блоків приймаються таємним голос-ием. У тому підтримку збираються підписи. Максим-е число підписів — 2% від общ числа изберателей. Кондидат може бути звільнений з ініціативи админ-ии у вр проведення виборів. Мотивом відмови від рег-ии може лише недотримання зкона. Інакше кондидату видається копія реш-ия коммисии про мотивації відмови. Кондидаты тимчасово проведення виборів звільняються й від військової служби, зборів, тощо. 5. Передвиборна аггетация. Кондидатам і изберобьединениям гарантується рівний доступ ЗМІ. Також можуть проводиться дебати, демонстрації, мітинги. Долж-ые особи, зарег-ые кондидатами освобождся від выполн-ия своїх обяз-ей тимчасово виборів. Журналістам, долж-ым особам ЗМІ й працівникам ДТРК забороняється учавствовать в аггетации, якщо вони явлся кондидатами чи його представниками. Передвиборна аггетация починається з моменту рег-ии і прекращ-ся власне — напередодні виборів. 6. Порядок голосування та підрахунок голосів изберателей. Голосування проводиться в календарний вихідний день, населення оповіщається ч/з ЗМІ пізніше як 20 днів. Є можливість дострокового голосування. Підрахунок голосів осущ-ся членами изберкома. Недейст-ми зізнаються билютени неустановленой форми. Після підрахунку голосів сост-ся протокол про результати голос-ия. Терміни зберігання всієї документації в изберкомах уст-ены законо-дат-ом.

Поняття виборчого правничий та избер-й системы.

Избер-ая сис-ма — це савокупность пр-ых норм регулюючих порядок надання изб-ых ін, проведення виборів і навіть Дф-ие резултатов голосування — усечённый сенс. У вузькому значенні різниться прпорциональное і мажоритарна избер сис-мы. Пропорцио-аядепутатські мондаты розподіляються пропорційно поданым голсам. Мажоритарнарозподіл мондатов по виборчим округах з урахуванням більшості поданих голосів. Избир-е ін у сенсі - це савокупность і правил регул-их изберательный процес з початку остаточно. У вузькому значенні це норми рег-ие порядок предост-ия ін участі у виборах (активне — обирати, пасивне — обраним). Поняття сис-мы ін включ-ет у собі порядок обрання п’яти органів д-ви: Пре-та, депутатів гос-думы, глав админ-ий S-ов, депутатів P. Sвв РФ, і ЗМС. S-там надано ін лише ухвалені акти щодо складання списків виборців, створення избер-ых ділянок та изберкомов. У КРФ немає розділу про избер-м ін і избер-ой сис-ме, закріплено лише у загальної формі активне і пасивне избер-е пр.

Избер-ые об'єднання і блоки.

Они мають ін висування кондидатов. Реш-ия про выдвиж-ии приймаються на відповідних рівнях, на федер-ых і регіональних, місцевих сбездах цих об'єднань. Объед-ия можуть об'єднуватись у блоки, які користуються пр-ми обьединений. Выдвиж-е кондидата від блка произв-ся з'їзд конфедерації блоків. Об'єднання може лише щодо одного блоці не можуть виступати у кач-ве самостійних изб-ых обьединений. Реш-ия про висування кондидатов від избер-ых объед-ий та блоків приймаються таємним голос-ием. У тому підтримку збираються підписи. Максим-е число підписів — 2% від общ числа изберателей.

Изберательные комісії і комісії з референдумам.

Они забезпечують реалізацію та їхній захист избер-ых прв гр-ан і осущ-ют підготовку та проведення виборів. Сущ-ют: Центральна избер-ая комісія РФ, Изберкомы S-овРФ, Окружні изберкомы, територіальні (районні, міські), і дільничні. Изберкомы діють у кач-ве комісій референдуму, діють на пр-ой основі. У підготовці та проведенні виборів комісії незалежні від гос-ых органів прокуратури та ЗМС. Акти комісій у межах їхніх компетенції обов’язкові виспівати (відповідно до рівня). Держ органи, ЗМС, общест-ые об'єднання, підприємства, установи, орг-ии, ЗМІ, та посадові особи зобов’язані надавати комісіям сприяння. До складу изберкомов що неспроможні входити депутати, кондидаты та його довірені особи, судді, дружини і близькі родственики кондидатов або особи перебувають у їх непосредств. Підпорядкуванні. Дей-ть изберкомов осущ-ся гластно й відкрито і полягає в колегіальності; Усі реш-ия приймаються большенством голосів, несогластные члени можуть висловити своє особливу думку, кторое головою має бути доведено до вищестоящої комісії. Реш-ия комісій та його посадових осіб можуть бути оскаржені до суду чи вышестоящюю комиссию.

Порядок голосування та підрахунок голосів изберателей.

Голосование проводиться в календарний вихідного дня, населення оповіщається ч/з ЗМІ пізніше як 20 днів. Є можливість дострокового голосування. Підрахунок голосів осущ-ся членами изберкома. Недейст-ми зізнаються билютени неустановленой форми. Після підрахунку голосів сост-ся протокол про результати голос-ия. Терміни зберігання всієї документації в изберкомах уст-ены законо-дат-ом.

Правовой статус органів судової влади S-ов.

К судам S-ов ставляться: Статутні суди, Суди загальної юритдикции S-ов. К-ый статус судових установ в республіках часто расходтся зі статусом установленым в ФКЗ, якщо одні їх призн-ся частиною Суд-й сис-мы (бурятія, Адигея тощо. буд.) то ін закріплюються поза зв’язки Польщі з суд-ой системою РФ (Татарстан, САХА). К-ые суди для республіках створюють у кач-ве вищого органу суд-ой влади із захисту К-го ладу республіки. Їх компетенція схожа з компетенцією К-го суду РФ.

Правовий статус органів законодательнои влади у S-ах РФ З-д-ные (представницькі) органи вл-ти в S-ах приймають К-ии (уставы), законы, бюджеты. В респ-ах, краях, областях зак-дат-ая влсть осущ-ет народне представт-во і осущ-ют законодат-ую влада. Однак у питаннях компетенції і отнош-ий з ОИВ орг-ны зак-дат-ой влади різних S-ов неоднакові. Відмінності стосуються форм орг-ии зак-дат-го процесу процедур рассмотр-я ?-ов.

Определение резултатов виборів умови визнання виборів недейст-ми.

После підрахунку голосів сост-ся протокол про результати голос-ия. Протокол про результати виборів передається в окружну ІК вона визнає вибори недейст-ми якщо допущеные порушення неможливо достеменно встановити результати волеизьявления виборців. Встановлення результатів голосування осущ-ся в присутності спостерігачів які мають кондидатов та виборчі об'єднання, а як і м/д-народных спостерігачів. Уся документація ІК підлягає зберігання, терміни зберігання всієї документації в изберкомах уст-ены законо-дат-ом.

Государственные органи до: поняття, ознаки, виды.

Понятие складається з савокупности 3-х ознак: Кожен орган держ влади створюється в соответсвии з установленым К-ей і законами чи ін пр-ми актами порядком. Порядок створення органів інших може передбачати участь у створенні одного, а нескольки органів держ влади. Органи держ влада може створюватися змінюватися і ліквідуватися як законами, а й указами през-та, це теж стосується ОИВ (аналогчное становище у S-ах). Орган держ влади наділений владними повноваженнями тобто. його реш-ия обов’язкові всіх і підкріплюються примусової силою д-ви. Владні органи видають пр-ые акти, які уст-ют порядок использованья граж-ми тих чи інших ін., регулюють отнош-ия м/д граж-ом і гос-ом в Дф-ой мері, на певному рівні, й у Дф-ой області. Повноваження органу держ влади утворюють його компетенцію, граници кат-ой окреслюються гранично чітко щоб уникнути такого перевищення. Компетенція зазвичай устонавл-ся під час створення органу нормативними актами згодом вони можуть змінюватися і доповнюватися. Компетенція підкреслює самостійність органу, немає компетенції зазвичай внутрішні подазделения органу держ влади. Дей-ть органів д-ви осущ-ся в інших формах і методи (основних), установленых актами. З названих ознак видно, що кожен гос-е учереждение явл-ся органом держ влади. Не є такими гос-ые прдприятия, навчальні заклади і т.п. Органи держ влади полягають з виборних депутатів чи призначуваних держ службовців, наділених владними повноваженнями, але орган влади можливо, у однієї чел-а (през-нт, ген-прокурор) — ці долж-ые особи дейст-ют з КРФ і законів і несуть ответс-ть лише перед хто їх обрав чи призначив. У РФ є ЗМС вони мають особливої природою; хоч і не входять до системи органів держ влади, але три ознаки застосовні до них. Класифікація: (допомагає усвідомити специфіку кожного органу) 1. За рівнем дей-ти: Федеральний і Рівень S-ов. Органи Законодавчої влади. (парламент), ОИВ і органи судової влади. Органи б із особливим статусом (не вхідні в жодну з 3-х влади, але створювані в соот-ии з К-ей): 1. Пркуратура РФосущ-ет нагляд за виконанням законів у РФ К-ия відносить її до судової влади. 2. Центральний банк РФ — грошова эммисия осущ-ся тільки їм, його осн-ая ф-ия — захист стійкості рубля; Банк незалежний у своїй дей-ти. 3. Рахункова плата РФорган фінансового контролю, утворюваний Фед-ым зборами і подотчётен йому. 4. ЦВК 5. Уполномоченый по ін чел-ка — назнач-ся держ думою. 6. Академії наук.

Свобода информ-ии.

КРФ закріпила ін кожного шукати і реально отримувати инф-ию, отже гос-во зобов’язане предоставлятьинтересующие сведенья, якщо де вони сос-ют гос-ой таємниці. Кожен в ін передовать, виготовляти і навіть распостронять инф-ию будь-яким законним способом, під особисту ответст-ть. Цензуру заборонено. Восприпятсв-ие дей-ти ЗМІ влечёт у себе Уг., Админ-ю, та інших ответст-ти.

Правовой статус депутатів Федерального собрания.

Он складається з їхньої ін обя-тей і ответ-ти, він Дф-ся конституцією і ФЗ про статусі депутата. Вони мають особливої правоі дієздатністю, тим, щоб це вони могли учавствовать в законотворчості і осущ-ии ін ф-ий парламенту. Депутати держ думи избир-ся населенням, а члени ради федерації по посади. Гос-дума дбає про пост-ой основі, а сові федер-ии не пост-ый. Депутати думи предст-ют весь народ загалом, а члени Рад. Федер. Свої S-ты. У отл-ии від члена Рад. Фед. Депутат дбає про профес-ой основі не може перебуває в держ службі, займатися ін оплачеваемой дей-тью (крім преподав-ой, наукової тощо.) Термін повноважень депутата думи починається з дня обрання депутата і припиняється від початку роботи нової думи. Термін члена Рад. Фед. Дф-ся терміном його долж-ых повноважень. Термін повноважень члена СФ починається з прийняття СФ реш-ия про призн-ии своїх повноважень і закінчується як і Повноваження депутата прекращ-ся у разі: втрати граж-ва, письм-го заявл-ия про слож-ии повноважень, обрання їх у ін органи держ влади — чи ЗМС. Члени парламенту виконують доручення палат, направляють обігу євро і депутатські запрсы в орг-ы держ влади й ЗМС. Недоторканність — один ииз осн-ых эл-ов статусу парламентарія і найважливіша гарантія його дей-ти. Парламентарії що неспроможні бытьпривлечены до угой, админ-ой ответс-ти, налогаемой через суд знову, затримані, заарештовано й т.п., без згоди полаты, крім випадку затримання дома прест-ия. Питання позбавлення неприкосн-ти реш-ся палатами по предьявл-ию ген прокурора.

К-но-пр-ой статус держ думы.

Государственная Дума — нижня палата Федерального Збори — парламенту Російської Федерації, вперше обраного 12 грудня 1993 року одночасно з прийняттям нової редакції Конституції. Дума обирається чотири роки, але, можливо достроково розпущена Президентом у разі, передбачено Конституцією. Повноваження: Дума приймає постанови простим більшістю голосів від загальної кількості депутатів (крім випадків, коли Конституція передбачає вищий кворум). Законодавчі: Державна Дума приймає федеральні закони, федеральні конституційні закони та закони про поправки до Конституції, що у силу після схвалення Радою Федерації, підписання Президент і опублікування. Федеральні закони приймаються простим більшістю голосів. Двома третинами (300 голосів) Дума долає вето Ради Федерації чи Президента; схвалює федеральні конституційні закони та закони про поправки до Конституції. Кадрові: • висування обвинувачення проти Президента РФ для відмови його від посади (двома третинами голосів) • дача згоди Президенту РФ призначення Голову Уряди РФ; • вирішення питання довірі Уряду РФ; • призначення та визволення з посади Голову за Центральний банк РФ; призначення членів Ради директорів за Центральний банк (12 людина), два представники Державної Думи у Національному банківському раді (НБС) та інших членів НБС (не більше 6 людина за поданням Голову ЦБ); • призначення та визволення з посади Голову Рахункової палати половини складу її аудиторів; • призначення та звільнення з посади Уповноваженого у правах людини; • призначення 5 з 15-ти членів Центральну виборчу комісію Російської Федерації; •призначення представників Державної Думи у Раді з питань державної служби за Президента Російської Федерації; • призначення однієї з 15 членів Колегії Федеральної комісії з ринку цінних бумаг;

Экономические, Соціальні права.

Эта група ін не віддільна від особистих політичних ін т.к. все ін пов’язані Шекспір і сост-ют єдиний пр-ой статус чел-ка і граж-на. Прямоедействие цих норм щодо. Ці ін явл-ся стандартом првового д-ви. По юрид-му змісту ін діляться: 1. Ін прямої дії (частн собственость). 2. P. Sые ін 3. Обязаности д-ви сприяти грвж-ам.

Право мирно собираться.

Это ін належить тільки пересічним громадянам РФ. КРФ закріплює право мирно збиратися без зброї, проводити зборів, мітинги, демонстрації, ходи. Пикетированья. Мета: обговорення спільних проблем (політики). Зто пов’язані з ін волю слова. Указпрез-та встановив, що подається письмове повідомлення в місцеву адміністрацію, пізніше як 10 днів до мітингу. Ініціатором може бути особа досягла 18 років. У повідомлення вказуються: мети, місце, час, терміни проведення заходу. Админ-ия має дати відповідь пізніше як по 5 днів до мітингу, вона у ін запропонувати щось змінити, та її реш-ие можна оскаржувати суд. Уголовно-наказ-мо перебування на публ-ом заході з оркжием чи або, що Грузія може завдати шкоди життя, здоров’ю чи собств-ти. Збори у зачиненому помещ-ии не треб-ют спец-го разреш-ия, але їх учасників распостроняются все требіє і заборони (зброю, антиК-ая агітація). Ніхто над ін перешкоджати проведенню мітингів; ОВС над ін застосовувати спец кошти якщо только…

Конституционный суд РФ.

Конституционный Суд Російської Федерації — судовий орган конституційного контролю, САМОСТІЙНО І НЕЗАЛЕЖНО ОСУЩЕСТВЛЯЯЮЩИЙ СУДОВУ ВЛАДА У ВИГЛЯДІ К-ГО СУДОПРОИЗВОДСТВА. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ: —-ПРИДНАЗНАЧЕНИЕ-ОСУЩЕСТВЛЕНИЕ КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ. —-СТАТУС-СУДЕБНЫЙ ОРГАН. —-ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ-САМОСТОЯТЕЛЬНОЕ І НЕЗАЛЕЖНЕ ЗДІЙСНЕННЯ СУДОВОЇ ВЛАДИ. —-ПРОЦЕСУАЛЬНА ФОРМА ДЕЯТЕЛЬНОСТИ-КОНСТИТУЦИОННОЕ СУДОПРОИЗВОДСТТВО. Повноваження конституційного Судна РФ. Вцелях захисту основ конституційного ладу, ОСНОВНИХ ПРАВ ИСВОБОД ЧЕЛОвека і громадянина, забезпечення верховенства і прямої дії КРФ на території РФ Конституційний суд РФ 1) разрешает справи осоответствии КРФ. а) федеральных законів, нормотивных актів Президента РФ, Совета Федерации, Государственной думы, Правительства РФ. в) КОНСТИТУЦИЙ РЕСПУБЛИК, УСТАВОВ, А ТАКОЖ ЗАКОНІВ І ІНШИХ НОРМАТИВНИХ АКТОВ СУБЬЕКТОВ рф б) ДОГОВОРОВ МІЖ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ РФ І ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ СУБЬЕКТОВ РФ. г) НЕ КОТРІ ВСТУПИЛИ У СИЛУ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРОВ РФ. 2) РАЗРЕШАЕТ ВОПРОСУ Про КОМПИТЕНЦИИ. а) МЕЖДУ ФЕДЕРАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ. б) МЕЖДУ ОРГАНАМИ ГОС-НОЙ ВЛАДИ РФ І ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ СУБЬЕКТОВ РФ. в) МЕЖДУ ВЫШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ СУБЬЕКТОВ РФ 3) ПО СКАРГАМ НА ПОРУШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН І ПО ЗАПИТАМ СУДІВ ПЕРЕВІРЯЄ КОНСТИТУЦІЙНІСТЬ ЗАКОНУ 4) ДАЕТ ТЛУМАЧЕННЯ КРФ. 5) ДАЕТ ВИСНОВОК Про ДОТРИМАННІ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ ВЫДВИЖЕЕНИЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА РФ У ДЕРЖАВНОЇ ЗРАДІ АБО СКОЄННІ ІНШОГО ТЯЖКОГО ЗЛОЧИНУ. 6) ВЫСТУПАЕТ З ЗАКОНОДАВЧОЇ ІНІЦІАТИВОЮ ІЗ ПИТАНЬ СВОГО ВЕДЕННЯ. ПОДВІЙНИЙ ХАРАКТЕР ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ КОНСТИТУЦИОННОГОСУДА З ОДНІЄЇ СТОРОНЫ, КОНСТИТУЦИОННЫЙ СУД Є ОРГАНОМ ПРАВОСУДДЯ, СКЛАДОВОЮ ЧАСТИНОЮ СУДОВОЇ ВЛАДИ З ІНШОГО БОКУ, КОНСТИТУЦИОННОЫЙ СУД Є ФЕДЕРАЛЬНИМ ОРГАНОМ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І У ЦЬОМУ ЯКІСТЬ КОШТУЄ У ОДНОМУ РЯДУ З ІНШИМИ ОРГАНАМИ ГОСУДАРСТВА—ПРЕЗИДЕНТОМ, ФЕДЕРАЛЬНИМ ЗБОРАМИ, УРЯДОМ РФ .

КОНСТИТУЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ.

КОНСТИТУЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ У РФ —-САМОСТІЙНА СФЕРА ДЕРЖАВНОВЛАДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВОНА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НЕТІЛЬКИ КОНСТИТУЦІЙНИМ СУДОМ, А Й ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ—-ПРЕЗИДЕНТ І УРЯД РФ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ФЕДЕРАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ НА ВСІЄЇ ТЕРИТОРІЇ РФ. КОНТРОЛЬ, ОСУЩЕСТВЛЯЕМЫЙ КОНСТИТУЦІЙНИМ СУДОМ, Є НАСТУПНИМ. ТОБТО КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД ДОЗВОЛЯЄ СПРАВИ Про ВІДПОВІДНІСТЬ КОНСТИТУЦІЇ РФ ВЖЕ КОТРІ ВСТУПИЛИ У СИЛУ НОРМАТИВНИХ ПРАВОВИХ АКТОВ І ДОГОВОРОВ МІЖ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ. ЄДИНА ИСКЛЮЧЕНИЕ ІЗ ЦЬОГО ПРАВИЛА ПЕРЕДБАЧЕНО ДЛЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРОВ — СУД ПЕРЕВІРЯЄ КОНСТИТУЦІЙНІСТЬ ПІДПИСАНИХ АЛЕ НЕ КОТРІ ВСТУПИЛИ У СИЛУ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВООРОВ. 3 ПІДВІДОМЧІСТЬ КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД МОЖЕ НАДАВАТИ ЗНАЧЧИТТЕЛЬНОЕ ВВЛИЯЯНИЯ НА ЗАКОНОДАВСТВО ПОЛЯ ЗУЯСЬ ПРАВОМ ЗАКОНОДАВЧОЇ ІНІЦІАТИВИ, ФОРМУЮЧИ ПРЕЦЕДЕНТИ ТЛУМАЧЕННЯ КОНСТИТУЦИОННОЫХ НОРМ І ДАЮЧИ ТЛУМАЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ. РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ ВПЛИВАЮТЬ НА ПРАВОПРИМЕНИТЕЛЬНУЮ ПРАКТИКУ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ І АРБІТРАЖНИХ СУДОВ, ПОСКОЛЬКУ ПО СКАРГАМ НА ПОРУШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД І ПО ЗАПИТАМ СУДІВ ВІН ПЕРЕВІРЯЄ КОНСТИТУЦІЙНІСТЬ ЗАКОНАПРИМЕН. ННОГО АБО ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ У КОНКРЕТНОМУ ДІЛІ. ТРИ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДОПРОИЗВОДСТВА ——-КОНСТ-ЫЙ СУД РФ РОЗГЛЯДАЄ І ДОЗВОЛЯЄ СПРАВИ У ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ І ЗАСІДАННЯХ ПАЛАТ КОНСТ-ОГО СУДУ РФ ——-КОНСТ-ЫЙ СУД РФ ПОЛЯГАЄ ІЗ 2 ПАЛАТ, ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬ У СЕБЕ 10 І 9 СУДДІВ. ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД ПАЛАТ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ШЛЯХОМ ЖЕРЕБКУВАННЯ, ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЯКОЮ УСТАНАВЛИВАЕТ РЕГЛАМЕНТОМ КОНСТ-ОГО СУДУ РФ —-У ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ УЧАВСТВУЮТ ВСЕ СУДДІ КОНСТ-ОГО СУДУ, У ЗАСІДАННЯХ ПАЛАТСУДДІ ВХІДНІ У СКЛАД ВІДПОВІДНОЇ ПАЛАТИ. —-ГОЛОВА І ЗАМЕСТИТЕЛБ ГОЛОВИ КОНСТ-ОГО СУДУ РФ НЕ МОЖУТЬ ВХОДИТЬ ВСОСТАВ ОДНІЄЇ І ТІЄЇ Ж ПАЛАТИ. —-ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД ПАЛАТ ЗМІНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ 3 РОКУ. ДІЯЛЬНІСТЬ КОНСТ-ОГО СУДУ У ПЛЕНАРНИХ ЗАСЕДАНИЯЯХ ЯВЛВЕТСЯ ЯКІ ВЕДУТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЮ ФОРМОЮ ЙОГО РОБОТИ. 4 Основні тринципы діяльності а) независимость б) коллегиальность в) гласность г) состязательность д) равноправие сторін 5 Состав, порядок освіти і термін повноважень Конституційний суд РФ складається з 19 суддів, призначуваних посаду Радою Федерації за поданням Президента РФ. Конституційний суд РФ вправі здійснювати своєї діяльності за наявності в його щонайменше три чверті від загальної кількості суддів. Плномочия Конституційного Судна необмежені певним сроком.(срок повноважень судді Конституційного Судна 12 лет-назначение другого термін не допускается).

АКТЫ КОНСТ-ОГО СУДУ РФ АКТАМИ КОНСТ-ОГО СУДУ РФ Є РІШЕННЯ. ВОНИ ПОДРАЗДИЛЯЮТСЯ НА ПЛАНИ, ЗУМОВЛЕНІ ЇХ СПЕЦИФІЧНИМ ЗМІСТОМ. РІШЕННЯ, ПРИЙНЯТЕ ЯК У ПЛЕНАРНОМУ ЗАСІДАННІ ТАК І У ЗАСІДАННІ ПАЛАТИ КОНСТОГО СУДУ ИМЕНУЕТСЯРЕШЕНИЕМ КОНСТ-ОГО СУДУ. ПІДСУМКОВЕ РІШЕННЯ КОНСТ-ОГО СУДУ ПО СУТІ БУДЬ-ЯКОГО ІЗ ЗАПИТАНЬ НАЗИВАЄТЬСЯ ПОСТАНОВЛЕНИЕМ. ПІДСУМКОВЕ РІШЕННЯ КОНСТ-ОГО СУДУ ПО СУТІ ЗАПИТУ Про ДОТРИМАННІ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ ВИСУВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА РФ У ДЕРЖАВНОЇ ЗРАДІ АБО СКОЄННІ ІНШОГО ТЯЖКОГО ЗЛОЧИНУ ІМЕНУЄТЬСЯ УКЛАДАННЯМ. ВСЕ ІНШІ РІШЕННЯ КОНСТ-ОГО СУДУ ПРИЙНЯТІ ЗА ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДОПРОИЗВОДСТВА. ИМЕНУЮТСЯ ЗАККЛЮЧЕНИЕМ.

ПОНЯТИЯ І ПЛАНИ КОНСТИТУЦИИ КОНСТИТУЦИЯ-ЭТО НОВИЙ ЗАКОН ГОСУДАРСТВА, ВЫРАЖАЮЩИЙ ВОЛЮ ПАНІВНОГО КЛАСУ АБО УСЬОГО СУСПІЛЬСТВА І ЩО ЗАКРІПЛЮЄ ОСНОВЫ ГРОМАДСЬКОЇ І ДЕРЖАВНОГО СТРОЯ, ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИН. КОНСТИТУЦІЯ ЯК НОВИЙ ЗАКОН Д-ВИ ЗАСНОВУЄ ПОЛІТИЧНУ ФОРМУ ІСНУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА, СИСТЕМУ ГОСУДАРССТВЕННЫХ ОРГАНІВ, УСТАНАВЛИВАЕТ ПОРЯДОК ЇХ ФОРМУВАННЯ І СПОСІБ ФУНКЦІОНУВАННЯ, ЗАКРІПЛЮЄ ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. ЗАКРІПЛЮЮЧИ НАЙБІЛЬШ ВАЖНЫЕОБЩЕСТВЕННЫЕ ВІДНОСИНИ, ПРИНЦИПОВІ СТАНОВИЩА І ОСНОВНІ ПІДВАЛИНИ СУСПІЛЬСТВА, ПОЛІТИЧНУ ФОРМУ ЕГО ІСНУВАННЯ, КОНСТИТУЦІЯ СЛУЖИТЬ ПРАВОВОЇ БАЗОЮ ДЛЯ ПОТОЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА. ВОТЛИЧАЕ ВІД ЗВИЧАЙНИХ ЗАКОНІВ НОВИЙ ЗАКОН ДЕРЖАВИ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ СТАБІЛЬНІСТЮ І ДОВГОВІЧНІСТЮ. ЦІ ЯКОСТІ КОНСТИТУЦІЇ ОБУМОВЛЕНІ ДВОМА ОБСТАВИНАМИ. ПО-ПЕРШЕ, ВСИЛУ АБСТРАКТНОГО СОДЕРЖАНИЯ ЇЇ ПОЛОЖЕНЬ ВОНА НЕ СХИЛЬНА ДО ПОСТІЙНИМ ЗМІН. ПО-ДРУГЕ, ЖОРСТКА ПРОЦЕДУРА ПО ВНЕСЕННЯ У ЇЇ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ СЛУЖИТЬ ГАРАНТОМ ЇЇ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ І ДОВГОВІЧНОСТІ. КОНСТИТУЦІЇ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ———ПИСАНЫЕ-СОСТАВЛЕННЫЕ У ВИГЛЯДІ ЄДИНОГО ДОКУУМЕНТА ——НЕ ПИСАНЫЕ-СОСТОЯЩИЕ ІЗ ЗАКОНІВ ПАРЛАММЕНТА, МІСТЯТЬ НОРМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ, СУДОВИХ ПРЕЦЕДЕНТІВ І ПРАВОВИХ ЗВИЧАЇВ. ПО СПОСОБУ ЗМІНИ, ВНЕСЕННЯ ПОПРАВОК І ДОПОВНЕНЬ КОКСТИТУЦИИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА —-ЖОРСТКІЦЕ КОНСТИТУЦИИ, ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ І ЗМІНИ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНО ЖОРСТКА ПРОЦЕДУРА. —-До ЗВИЧАЙНИМ СТАВЛЯТЬСЯ ТІ, ЯКІ ПРРИНИМААЮТСЯЯ І ЗМІНЮЮТЬСЯ У СПРОЩЕНОМУ ПОРЯДКУ, ТОБТО. ПОРЯДКУ, ВСТАНОВЛЕНОМУ ДЛЯ ЗВИЧАЙНИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ЗАКОНІВ. ЗАЛЕЖНО ВІД ВІДПОВІДНОСТІ АБО НЕВІДПОВІДНОСТІ ТИМ ФАКТИЧНИМ ГРОМАДСЬКИМ ВІДНОСИНАМ, ЯКІ СКЛАЛИСЯ І ПАНУЮТЬ У СУСПІЛЬСТВІ КОНСТИТУЦІЇ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ——ФІКТИВНІ КОНСТИТУЦІЇ НЕ ВИСЛОВЛЮЮТЬ ГРОМАДСЬКІ ВІДНОСИНИ, ЯКІ ФУНКЦІОНУЮТЬ У КРАЇНІ. ВОНИ ВІДІРВАНІ ВІД ДІЙСНОСТІ І СУТО ФОРМАЛЬНІ. ——СПРАВЖНІ Ж Є АДЕКВАТНИМ ВИРАЗОМ І ВТІЛЕННЯМ ФАКТИЧНИХ ГРОМАДСЬКИХ ВІДНОСИН, ЯКІ СКЛАЛИСЯ У ОЬЩЕСТВЕ .САМЕ ВОНИ СЛУЖАТЬ ПРАВОВЫМ КРИТЕРІЄМ СОЦИАЛЬНОЙ ПРИРОДИ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ І ГОСУДАРСТВА, СПОСОБА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЇ ИДЕЯТЕЛЬНОСТИ НА ВІДПОВІДНОЇ ТЕРИТОРІЇ, ФАКТИЧИСКОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ І ГРАЖДАНИНА.

ТОЛКОВАНИЕ КОНСТИТУЦИИ.

ЦЕЛЬ ТЛУМАЧЕННЯ ПОЛЯГАЄ У ТЕ, ЩОБ ЮРИДИЧНО ТОЧНО ОПРЕДЕЛИТЬ, КАК РОЗУМІТИ НОРМУ КОНСТИТУЦІЇ, ДОПУСТИМО ЛІ ЇЇ РОЗШИРЕНЕ ПРИМИНЕНИЕ. ТЛУМАЧИТИ КОНСТИТУЦИИЮ МОЖЕ КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД (ст 125 год 5). ЭОТ ОБУСЛОВЛЕННОТЕМ, ЩО КОНСТИТУЦІЯ БУЛА ПРИЙНЯТА ШЛЯХОМ РЕФЕРЕНДУМУ, БЕЗПОСЕРЕДНЬО НАРОДОМ І ТОМУ ЇЇ ТЛУМАЧЕННЯ МОЖЕ ОСУЩЕССТТВЛЯТЬСЯ ОСОБЛИВИМ ОБРАЗОМ—ПУТЕМ КВАЛІФІКОВАНОЇ ЮРИДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТЕКСТУ НОРМ ТИМ ОРГАНОМ, ЯКЕ ЗДІЙСНЮЄ СУДОВУ ВЛАДА ШЛЯХОМ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДОПРОИЗВОДСТВА КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД ДАЄ ТЛУМАЧЕННЯ ПО ИНИЦИАТИВЕ—ПРЕЗИДЕНТА РФ, РАДИ ФЕДЕРАЦІЇ, ДЕРЖАВНОЇ ДУМЫ, ПРАВИТЕЛЬСТВА.

Политические правничий та свободы Вотличае від особисті права, які через свої природі неотчуждаемы і належать кожному від народження як до людини, політичні права исвободы пов’язані з облоданием громадянства держави. Природний характер прав громадянина випливає речей, що насителем суверенітету і сдинственным источнииком влади у РФ є його багатонаціональний народ. Эта найважливіша основа конституционногостроя РФ реальну і реалізацію отримала через політичні пправа кожного громадянина. Граждане, ассоциированные як народ, осуществляют влада. Граждане—каждый як таковой—учавствуют у виконанні влади. Ст. 60 КРФ каже що громадянин РФ може самостійно здійснювати в повному обьеме своїх прав й обов’язки із 18-ї років. Здійснює своїх прав громадянин у різні форми, як безпосередньо, так ичерез своїх представителей. Непосредственными формами явлаются участь громадян, у референдуме, всенародным голосованием, путем реалізації прав обирати й бути обраним. Конституційно закріплено право громадян звертатися лично, а також спрямовувати індивідуальні і колективні звернення до державні органи иорганы місцевого самоврядування. Це право-важное засіб прояви суспільнополітичної активності громадян, зацікавленості у громадських делах, а також у своїх прав. Громадяни Росії мають рівний доступ державній службі, право учавствовать у виконанні правосуддя. Важливим правом, у яких тісне ставлення до участі громадян, у управлінні справами держави, є закрепляемое кожним декларація про оъединение, включая право створювати профспілки захисту своїх прави интересов.(СТ. 30 КРФ). Закріплюється право громадян створювати свій вибір громадські оьединения без предворительного дозволу органів державної влади органів місцевого самоврядування. У ст. 5 Закону формується поняття громадського объединения. Оно характеризується як добровольное, самоуправляемое, некоммерческое формирование, созданное з ініціативи граждан, объединившихся з урахуванням спільних інтересах для реалізації наших спільних цілей, вказаних у статуті громадського об'єднання. Громадські об'єднання створюються та діють з урахуванням принципів добровільності, рівноправності, самоврядування, законності і гласності. Державна реєстрація общиственного об'єднання не обов’язкова, але необхідна на придбання прав юридичної особи. 5 форм функціонування громадських об'єднань єгромадська організація (наявність членства), общественное рух — це масове громадське об'єднання, котрі переслідують социальные, политические і інші суспільно корисні мети (немає членства, субьект що становить цю организацию-именуется учасником), громадський фонд — его мета є формування майна з урахуванням добровільних пожертв (немає членства, субьект-участник), общественное установа — має своєю метою надання конкретної послуг, відповідальних інтересам участников (нет членства, субьект-участник), орган громадської самостійності - метачисленних соціальних проблем, які в громадян за місцем проживання, работыили учебы, направленное на удволетворение потреб необмеженого кола лиц, чьм інтереси пов’язані з найбільшим досягненням статутних цілей та її реалізації програм органу громадської самодіяльності по сесту його створення По територіальної у сфері діяльності громадські об'єднання може бути загальноросійськими, (таке объединение, которое здійснює своєї діяльності біля понад половина суб'єктів Федерації і має там свої структурні підрозділи розміщуються.), міжрегіональними (громадське объединение, в якій ті умови забезпечуються біля менше половини субьектов Федерації), регіональними (діють біля одного суб'єкта Федерації) та місцевими (здійснює своєї діяльності не більше території органу місцевого самоуправления).

Сутність Конституции.

ПО ВОПРОСУ Про те, У НІЖ ПОЛЯГАЄ СУТНІСТЬ КОНСТИТУУЦИИ, РІЗНІ ТЕОРИИ ДОТРИМУЮТЬСЯ НЕОДНАКОВИХ ВИСНОВКІВ. ОДНИМ ІЗ РАСПОСТРАНЕННЫХ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ЯВЛ-СЯ ТРАКТУВАННЯ СУЩНОСТИ КОНСТИТУЦІЇ ЯК ГРОМАДСЬКОЇ ДОГОВОРА. ПО НЕЮ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ, ЩО ВСЕ ЧЛЕНИ СУСПІЛЬСТВА УКЛАЛИ ДОГОВІР, ВТІЛЕНИЙ У КОНСТИТУИЮ, О ТОМ, НА КАКИХ ЗАСАДИ СТВОРЮЄТЬСЯ ДАНЕ ОБЩЕСТВО, ПО ЯКИМ ПРАВИЛАМ ВОНО ЖИВЕ. ПО ЦИМ КОНЦЕПЦИЯММ КОНСТИТУЦІЯ— ВИРАЗ СУВЕРИНИТЕТА НАРОДУ, ПРОЯВ ЙОГО ЄДИНОЇ ВОЛІ. ТЕОЛОГІЧНІ ТЕОРИИ БАЧАТЬ СУТНІСТЬ КОНСТИТУЦІЇ У ВТІЛЕННІ БОЖЕСТВЕННИХ РОЗПОРЯДЖЕНЬ ЧЕЛОВЕКУ Про ПРАВИЛАХ ЖИТТЯ, СЧИТАЮТ, ЧТО У КОНСТИТУЦІЇ ВТІЛЮЮТЬСЯ ІДЕЇ ВИЩОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ РОЗУМУ. ДЕЯКІ ШКОЛИ ПРИРОДНОГО ПРАВА ВВАЖАЮТЬ, ЩО СУТНІСТЬ КОНСТИТУЦІЇ ПОЛЯГАЄ У ВТІЛЕННІ ЙОГО БАГАТОВІКОВОГО ДОСВІДУ, ПОСТУПОВО СТВОРЕНИХ ТРАДИЦІЙ ДАНОГО НАРОДУ. Є І ТЕОРИИ. ОТРИЦААЮЩИЕ НАРОДНИЙ ХАРАКТЕР КОНСТИТУЦІЇ І КОТРІ ПОВ’ЯЗУЮТЬ ЇЇ СУТНІСТЬ З ДЕРЖАВНОЇ ВОЛЕЮ. КОНСТИТУЦІЯ ПРИ ЦЕ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК САМООБМЕЖЕННЯ ВЛАДИ. СУТНІСТЬ КОНСТИТУЦІЇ, ПОЛЯГАЄ У ЗАТВЕРДЖЕННІ ЗАГАЛЬНОДЕМОКРАТИЧНИХ РОЗПОЧАВ, ПЕРЕДБАЧАЄ МОЖЛИВІСТЬ ЖИТИ У ДЕРЖАВІ У ЯКІСТЬ ЙОГО ПОВНОПРАВНИХ ГРОМАДЯН ВСІМ ЧЛЕНАМ СУСПІЛЬСТВА, ЯК ЗГОДНИМ, ТАК І НЕЗГОДНИМ З НЕЮ, ОБЩЕДЕМОКРАТИЧЕСКАЯ СУТНІСТЬ КОНСТИТУЦІЇ ПЕРЕДБАЧАЄ ЇЇ ПРИЙНЯТТЯ ПРИ УЧАСТІ БІЛЬШОСТІ ИЗБИРАТЕЛЕЙ І ПІДТРИМКУ ЇЇ БІЛЬШОЇ ЧАСТИНОЮ ЧИСЛА ОСТАННІХ. Т.О., ДЕЙСТВУЮЩАЯ КОНСТИТУЦІЯ РФ ПО СВОЄЇ СУЩНОСТИ Є ВИРАЗОМ ВОЛІ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОГО НАРОДУ РФ, ВИРАЖЕНОЇ ШЛЯХОМ ВСЕНАРОДНОГО ГОЛОСОВАНИЯ, ВОЛИ, НАПРАВЛЕННОЙ НА УСТАНОВА ТАКИХ ОСНОВ ЖИТТЯ Д-ВИ І ОБЩЕСТВА, КОТОРЫЕ ВТІЛЮЮТЬ ОБЩЕДНМОКРАТИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПИ, ВИХОДЯТЬ ІЗ ВИЗНАННЯ ВИЩОЇ ЦІННІСТЮ ЛЮДИНИ, ЙОГО ПРАВ І СВОБОД. Місце й ролі як базової галузі. Конституційно-правові норми. Предмет, розвиток поглядів. Структура Государственно-Правовой норми. Субъелты державного правовідносини. Конституційна відповідальність. Об'єкти Конституційно-правових відносин. Право політичного притулку. Державно-правові відносини. Правовий статус біженця і вынужденого переселенця. Місцеве самоврядування, як основа державних устроїв. Поняття і системи місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування. Гарантії місцевого самоврядування. Фінансово-економічна основа місцевого самоврядування. Організаційна основа місцевого самоврядування. Територіальна основа місцевого самоврядування. Принципи загального, рівного виборчого права. Конституційно-правовий статус Уряди РФ. Конституційно-правовий статус Ради Федерації. Виконавчі органи структурі державної влади. Конституційно-правовий статус Президента РФ. Форми участі у місцевому самоврядуванні. Організація структурі державної влади в суб'єктів РФ. Конституційно-правовий статус суб'єктів РФ. Поняття й ті види державного будівництва. Конституційно-правовий статус РФ. Взаємодія уряду з органами законодавчої та судової влади. Передвиборна агетация. Порядок висування та державній реєстрації кондидатов. Освіта изберательных округів і земельних ділянок. Поняття изберательного правничий та виборчої системи. Виборчий процес та її стадії. Виборчі об'єднання і блоки. Виборчі комісії і комісії з референдуму. Правовий статус центризберкома і изберкомов суб'єктів РФ. Державні органи до: поняття, ознаки, види. Визначення результатів виборів і навіть визнання виборів недійсними. Правовий статус органів судової влади суб'єктів РФ. Правовий статус органів законодавчої влади суб'єктів РФ. Правовий статус депутатів Федеральних зборів. Конституційно-правовий статус Державної думы.