Дільниця складання масляного фільтру двигуна ЗІЛ

Вступ

Двигун внутрішнього згорання — тип двигуна, теплова машина, в якій хімічна енергія палива, що згоряє в робочій зоні, перетвориться в механічну роботу. Поряд із електричним двигуном, двигун внутрішнього згорання є одним із найбільш поширених типів двигунів. В даний час і найближчому майбутньому, говорячи про технічний рівень поршневих ДВС в цілому, слід орієнтуватися, в першу чергу, на наступні укрупнені групи двигунів: автомобільні, тракторні (примусового займання і дизельні) з пов’язаними з ним двигунами спеціального призначення, тепловозні та середньооборотні дизелі (у тому числі суднові і стаціонарні), малооборотних суднові дизелі з безпосереднім приводом на гребний гвинт і двигуни загального призначення потужністю 0,5… 25 кВт. У 2010 році в діяльності підприємств двигунобудування і агрегатостроенія намітилася тенденція до поступового виходу зі складного фінансово-економічного стану. Незважаючи на вживаються державою заходи і деяким збільшенням замовлень (державних і експортних), завантаження потужностей підприємств залишається вкрай нерівномірною, повільно ведеться технічне переозброєння, реалізація замовлень гальмується складністю банківського кредитування і недоліком оборотних коштів. Для радикального поліпшення основних параметрів вітчизняних двигунів необхідна реалізація комплексних науково-технічних рішень, що базуються на нових напрацюваннях в галузі електроніки, обчислювальної техніки, нетрадиційних матеріалів, включаючи композити, інтерметаліди і кераміку. Тільки в цьому випадку можна скоротити довгий поетапний процес освоєння окремих наукових і технологічних новацій.

1. Загальний розділ

1.1 Опис конструкції транспортного засобу і двигуна

транспортний двигун складальний технологічний По завданню на курсовий проект мені заданий масляний фільтр двигуна ЗІЛ 375, який найчастіше використовується на автомобілі УРАЛ 377Н — це вантажний бортовий автомобіль загального призначення, який випускався уральським автомобільним заводом з 1974 року. Двигун V-подібний, має дві головки з алюмінієвого сплаву на кожен ряд, карбюраторний, 8-циліндровий з верхнім розташуванням клапанів.

Технічна характеристика транспортного засобу та двигуна

1.2 Опис конструкції складальної одиниці

Оливний фільтр слугує для очищення оливи від частинок металу (продуктів спрацювання), нагару, смол, пилу. В автомобілях, найчастіше, встановлюється один оливний фільтр. У двигунах ЗИЛ-375 встановлено фільтри грубої щілино-пластинчатої та тонкої відцентрової очистки з реактивним приводом, які розташовані в одному корпусі. Фільтр складається з корпусу, на осі якого на підшипнику встановлено ротор із ковпаком. Знизу ротора розміщено два жиклери з отворами, спрямованими в різні боки, а також фільтрувальну сітку. Ковпак закріплено на осі ротора за допомогою гайки й закрито зверху нерухомим кожухом із баранчиком. Ротор обертається під дією струменя оливи, що тиском викидається крізь два жиклери. Коли ротор обертається, важкі частинки, що забруднюють оливу, відкидаються на стінки ковпака й там осідають. Швидкість обертання ротору повинна 5000 ± 50 обхв при тиску 0,5МПа (5 кгссм?) і температурі оливи 90 ± 2°.

2. Технологічний розділ

2.1 Вибір типу виробництва

Враховуючи програму річного випуску готової продукції 40 000 шт. і особливостей технологічного процесу приймаєм багатосерійний тип виробництва. Тип виробництва — це комплексна характеристика організаційно-технічного рівня виробництва, що охоплює номенклатуру продукції, обсяг виробництва, випуск однотипної продукції, характер завантаження робочих місць, кваліфікацію робітників, собівартість продукції. Серійне виробництво характеризується тим, що виготовляється обмежений асортимент продукції. Залежно від розміру партії розрізняють дрібно-, середньо — та великосерійне виробництво.

Відмітними рисами серійного виробництва є:

* за кожним робочим місцем закріплюється від однієї до 20 періодично повторюваних операцій;

* номенклатура продукції не стійка, одна й та сама продукція виготовляється кілька разів;

* частина обладнання спеціалізована, розміщується за технологічною та частково за предметною ознакою;

* застосовується паралельно-послідовний вид пересування предметів праці;

* значне застосування механізації праці при незначному використанні ручної праці.

Продукція серійного виробництва, як правило, стандартна. До неї можуть належати насоси, компресори, машини встановленого типу, обладнання хімічної та харчової промисловості тощо.

2.2 Вихідні дані і характеристика складальної одиниці

Масляний фільтр складається с корпуса фільтрів, жикльора центрифуги, пробки, прокладки кожуха, ущільнюючого кільця, кожуха, ротора центрифуги, кришки ротора, центральної гайки, кришки фільтра грубої очистки, рукоятки, прокладки, фільтруючого елемента, загальна вага? 5,5 кг. Фільтр складається з 2 вузлів: фільтра грубої очистки та центрофуги.

Деталей та складальних одиниць

2.3 Технічні умови на складання

Фільтр відцентрової очистки мастила обертається за рахунок реактивної сили струменя мастила, що під тиском через 2 жикльора. При тиску мастила 2,75…3,30 кг/см2 корпус фільтра с маслом, що знаходиться в ньому, обертаеться зі швидкістю 5000…6000 об/хв. Зібраний масляний фільтр необхідно випробувати на вазеліновом мастилі Т (ГОСТ 1840−51). При тиску масла 2,5 кг / см * і температурі 18−20° С швидкість обертання корпусу фільтра відцентрової очистки масла повинна бути 5000 об / Хв, не менше.

2.4 Розробка технологічного процесу складання

Складання технологічного процесу

2.5 Розрахунок технічних норм часу

Розрахунок норми штучного часу в умовах серійного виробництва

m а_обс + а_відп + а_пз

Т_шт = S Т_оп(1±) К₂ К₃ (3.1)

і=1 100

де m — кількість операцій необхідних для складання вузла;

SТ_оп — сума оперативного часу, хв а_обс, а_відп, а_пз — відповідно час обслуговування робочого місця, час на відпочинок, час на особисті потреби, підготовчо-заключний час, хв;

Тш₀₀₅=1,484•(1+) 1,2•1=1,975 хв.

Тш₀₁₀=0,986•(1+) 1,2•1=1,312 хв.

Тш₀₁₅=0.592•(1+) 1,2•1=0,787 хв.

Тш₀₂₀=0,861•(1+) 1,2•1=1,145 хв.

Тш₀₂₅=0,994•(1+) 1,2•1=1,323 хв.

Тш₀₃₀=2,38•(1+) 1,2•1=3,167 хв.

Трудомісткість операцій

2.6 Визначення кількості робочих місць і обладнання

Потрібна кількість обладнання (робочі місця, стенди) визначаються по кожному типу окремо.

Зведена відомість обладнання

2.7 Визначення потрібної кількості виробничих робітників

Кількість виробничих робітників визначається по кожній професії окремо по формулі

N Ч Т_шт

Р_о = ————————- (3.4)

60 Ч Ф_еф Ч К_вп

2.8 Визначення потрібної кількості допоміжних робітників, РІС, МОП

Кількість допоміжних робітників приймаємо в відсотковому відношенні від загальної кількості виробничих робітників — (25 … 30)%, кількість РІС — (10…13)% від загальної кількості виробничих та допоміжних, для МОП — (1…3)%.

Зведена відомість робітників на дільниці

2.9 Розрахунок площі і планування дільниці складання

Виробнича площа дільниці визначається на основі даних про кількість виробничого обладнання і робочих місць, питомої площі, що приходиться на одиницю обладнання або на одного виробничого робітника в найбільшу зміну А_о = Р_о Ч А_р

Р_о — кількість виробничих робітників в найбільшу зміну;

А_р — питома площа, що приходиться на одного виробничого робітника Питома площа на одного виробничого робітника

А_о = Р_о Ар= 35 6=210 м Площадка для межопераційного контролю приймається в розмірі 3…5% від загальної площі дільниці.

Робоче місце майстра приймають 6 м².

Ізолятор браку має площу 10…12 м².

Площа інструментально-роздавальної комори приймають із розрахунку 0,30…0,35 м² на одного виробничого робітника.

Площу конторських приміщень приймають із розрахунку 3 м² на одного співробітника.

Площа індивідуального кабінету приймається 10…15 м².

Розрахунок побутових приміщень при проектуванні виробничих дільниць, як правило не проводять.

А_о =210+11+6+12+2+18+10=269 м²

При проектуванні дільниць складання необхідно керуватися правилами, що викладені в СНПП 11−90−81 «Виробничі будівлі промислових підприємств» і СН 245−91 «Санітарні норми проектування промислових підприємств». Планування дільниці повино бути узгоджено з іншими дільницями та відділеннями.

2.10 Обґрунтування розташування обладнання на дільниці

Розпланування обладнання на дільниці складання виконуємо по ходу технологічного процесу складання і випробування складальних одиниць, відтворюючи таким чином замкнутий технологічний цикл складання і випробування. Ланцюгове розташування обладнання по ходу технологічного процесу значно скорочує шлях пересування складальних одиниць порівняно з груповим розташуванням, зменшує витрати на транспортування, створює можливість механізувати меж операційний транспорт і скорочує час меж операційного пролежування