Державна мито

Державне мито Законодавче — нормативна база:

1. Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито «від 21.01.93р. № 7−93 із змінами та доповненнями.

Державне мито — це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного значення уповноваженими на те органами.

Платники Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами. ,.

Об «єкти Державне мито стягується:

а) із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно до релігійних організацій, із касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів;

б) із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до арбітражних судів, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за ново виявленими обставинами;

в) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

г) за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за реєстрацію національних паспортів іноземних громадян або документів, що їх замінюють; за видачу або продовження довідок на проживання; за видачу візи до національного паспорта іноземного громадянина або документа, що його замінює, на право виїзду з України та в «їзду в Україну, а також із заяв про прийняття до громадянства України і про вихід з громадянства України;

д) за операції з випуску (емісії) цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів;

е) за операції з об «єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

ж) за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду закордон або продовження строку його дії;

з) за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

й) за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендера) об «єктами нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

Державне мито має розгалужену систему ставок, що встановлюються в залежності від характеру дій і документів, за які воно справляється (таблиця 1):

Таблиця 1.

Деякі ставки державного мита Найменування документів і дій, за які стягується мито Розміри ставок.

1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів:

із позовних заяв.

1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

із скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що обмежують права громадян 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності.

неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну копію.

із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці).

0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

із заяв (скарг) у справах окремого провадження.

із позовних заяв переддоговірних спорів.

із апеляційних скарг на рішення судів: скарг на рішення, що набрали законної сили.

50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів — ставки, обчисленої виходячи з оспорюванної суми.

2. Із заяв, що подаються до господарських судів:

із позовних заяв майнового характеру.

1% ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі і з заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

порушення справи по банкрутство.

із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів:

5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. За нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів:

за посвідчення договорів купівлі-продажу майна державних підприємств, а також за посвідчення договорів застави.

0,1% вартості майна, що викуповується, або предмета застави.

за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці.

1% суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімума доходів громадян.

за вчинення протестів векселів, пред «явлення чеків до платежу і посвідчення несплати чеків.

0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

за вчинення виконавчих написів.

1% суми, що стягується, або 1% вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

за засвідчення справжності кожного підпису на документах.

0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

за засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку).

0,01 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів.

0,03 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори, виконавчого комітету ради народних депутатів.

у розмірі встановлених ставок за відповідні дії (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов «язані з виїздом для вчинення дій).

Пільги Від сплати державного мита звільняються:

1) позивачі - робітники та службовці - за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; члени колективних сільськогосподарських підприємств, працівники селянських (фермерських) господарств — за позовами до колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов «язаними з трудовою діяльністю;

2) позивачі - за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров «я, а також смертю годувальника;

3)сторони — із спорів, пов «язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов «язаних з виплатою грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;

4) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення — за регресивними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім «ї, а органи соціального забезпечення — також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;

5) позивачі - за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;

6) інші державні і громадські органи, юридичні та фізичні особи.

Порядок сплати Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахування з рахунку платника у кредитній установі.

Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.

Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:

1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;

2) повернення заяви (скарги) чи відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій;

3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розгляду в суді чи в арбітражному суді, а також, коли позивачем не додержано встановленого для даної категорії справ порядку доарбітражного врегулювання спору або коли позов подано недієздатною особою;

4) скасування в установленому порядку рішення суду, припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в. судах, або якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового розв «язання спору і можливість застосування цього порядку втрачено, якщо при цьому державне мито було вже стягнено в доход бюджету;

5) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Повернення державного мита проводиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє державне мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Платники державного мита несуть відповідальність за правильність його стягнення, а також за своєчасність і повноту зарахування до бюджету, передбачену законодавством.

За несвоєчасне або неповне внесення державного мита до бюджету стягується пеня та штрафи відповідно до закону.

Міністерство фінансів України, Головна державна адміністрація України, місцеві фінансові органи та державні податкові інспекції проводять ревізії та перевірки правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх установах, що його справляють.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Законодавчо-нормативна база:

1. Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності «від 23 березня 1996 р. № 98/96 — ВР із змінами та доповненнями.

2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності «від 10.02.1998р. № 102/98 — ВР.

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб «єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися визначеними законодавством видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право інтелектуальної власності. Платники Платниками за торговий патент є юридичні особи та суб «єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, — резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), що займаються підприємницькою діяльністю, яка є об «єктом сплати за торговий патент.

Об «єкт оподаткування Патентуванню підлягає діяльність:

— роздрібна, оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток:

— діяльність з обміну готівкових валютних цінностей;

— діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу;

— діяльність з надання побутових послуг.

Не сплачують вартості торгового патенту:

— підприємства та організації Укоопспілки, військової торгівлі, аптеки, що знаходяться в державній власності, торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання у селах, селищах і містах районного підпорядкування;

— суб «єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, які:

— здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;

— сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;

— здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукцію рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

— сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

— сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;

— суб «єкти підприємницької діяльності, створені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності та надання побутових послуг встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку встановлюється в межах таких граничних рівнів (за календарний місяць):

— на території м. Києва, обласних центрів — від 60 до 320 гривень;

— на території м. Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів — від ЗО до 160 гривень;

— на території інших населених пунктів — до 80 гривень.

У разі, коли пункти продажу товарів розташовані в курортних місцевостях або на територіях, прилеглих до митниць, інших пунктів переміщень через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовується плата за торговий патент, можуть прийняти рішення щодо збільшення плати за торговий патент, але не більше 320 гривень за календарний місяць.

Вартість короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за один день встановлюється у фіксованому розмірі 10 гривень.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі 320 гривень (за календарний місяць).

У разі придбання пільгового торгового патенту суб «єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 гривень за весь термін дії патенту.

Без придбання торгового патенту суб «єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва:

— хліб і хлібобулочні вироби;

— борошно пшеничне та житнє;

— сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна;

— молоко та молочна продукція, крім молока та вершків згущених з добавками та без них;

— продукти дитячого харчування;

— безалкогольні напої;

— морозиво та інші.

Не потребує патентування: ;

— реалізація суб «єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб «єкта;

— діяльність суб «єктів підприємницької діяльності з закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

— діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

Пільговий торговий патент видається суб «єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва:

поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та картону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Державного комітету зв «язку України, і фурнітура до них;

— періодичні видання друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні свідоцтва, видані уповноваженими органами України, книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, картографічна продукція, що видаються юридичними особами — резидентами України;

— проїзні квитки;

— товари народних промислів (крім антикварних і тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, що встановлюється Міністерством культури України);

— готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев «язувальні матеріали та інше медичне приладдя) і вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні пасти й порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження);

— вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, газ освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф «яні брикети і дрова для продажу населенню;

— мило господарське, а також сірники (незалежно від країни їх походження);

— насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів і картоплі (незалежно від країни його походження).

У разі придбання пільгового торгового патенту суб «єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 грн. за весь термін дії патенту.

Суб «єкти підприємницької діяльності, які здійснюють продаж періодичних видань друкованих засобів масової інформації, одержують пільговий торговий патент на торгівлю деякими видами супутньої продукції: ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотно, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів (незалежно від країни їх походження).

Суб «єкти підприємницької діяльності, які реалізують інвалідам товари повсякденного вжитку та продукти харчування через торговельні установи, створені для цієї мети громадськими організаціями інвалідів, одержують пільговий торговий патент.

Суб «єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність на території військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців, одержують пільговий торговий патент.

Порядок обчислення та сплати Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності й побутових послуг провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.. .

Під час придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності й торгівлі валютними цінностями суб «єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць, а в разі придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу — за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії.

Суб «єкт підприємницької діяльності може зробити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності, операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями та надання побутових послуг за весь термін його дії. Суб «єкт підприємницької діяльності має право придбати торгові патенти на здійснення торговельної діяльності та надання побутових послуг на наступні за поточним роки, але не більш ніж на три роки, сплативши повну вартість цих патентів під час їх одержання. При цьому суб «єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність, надання побутових послуг та операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, звільняються від обов «язків до внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки нормативно-правовими актами буде збільшено вартість торгового патенту.

Податок на прибуток суб «єкта: підприємницької діяльності, який підлягає сплаті до бюджету, зменшується на вартість придбаних торгових патентів.

Термін дії торгового патенту на здійснення:

— торговельної діяльності й надання побутових послуг становить 12 календарних місяців;

— операцій з торгівлі валютними цінностями — 36 календарних місяців;

— операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу — 60 календарних місяців.

Термін дії короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності й побутових послуг становить від 1 до 15 днів.