Автоматична інформаційна система клініки «Світ Зору»

ЗМІСТ Вступ

I. Огляд Медичних інформаційних систем

1.1 Інформаційна система та система охорони здоров’я

1.2 Класифікація МІС

1.3 МІС територіального рівня

1.4 Життєвий цикл автоматизованої інформаційної системи

1.5 «MedTime»

1.6 «USA-AVRORA»

1.7 «MedWork»

1.8 Автоматизація бізнес-процесів

1.9 Загальні відомості про о офтальмологічну клініку «Світ Зору»

1.10 Методологія створення лікарняних інформаційних систем

1.11 Стратегії розробки інформаційної системи

1.12 Мета і призначення підсистем

1.13 Вимоги до інформаційного забезпечення

1.14 Обробка і узагальнення інформації

II. Засоби розробки інформаційної системи

2.1 Обґрунтування і опис методів та засобів

2.2 Програмне забезпечення

2.3 Аналіз існуючих систем управління базами даних і вибір найкращої

2.4 Фізична організація файлів баз даних

2.5 Програмний продукт dbForge Studio for MySQL

2.6 Установка dbForge Studio for MySQL

2.7 Програмний продукт Builder C++ 6.0

2.8 Установка Builder C++ 6.0. Узагальнення С++ та MySQL

Висновок Список літератури ВСТУП Автоматизація вже давно міцно увійшла до нашого життя. Вона супроводжує різні сфери професійної діяльності людини, дозволяючи прискорити, спростити і структурувати виконану роботу. У нашій країні останніми роками швидкими темпами почав розвиватися малий і середній бізнес. Розширення бізнесу вимагає своєчасного чіткого контролю, який може надати лише автоматизація бізнес-процесів. Сучасні офтальмологічні клініки працюють 7 днів в тиждень, надаючи всі види лікувальної, діагностичної і консультаційної допомоги. Існує багато спеціалізованих офтальмологічних клінік, які оснащенні сучасним устаткуванням та висококваліфіційними лікарями. Галузь офтальмології набуває швидкої тенденції розвитку, яка зумовила появу комп’ютерної інформаційної технології, як невід'ємну частину. Спеціалізовані клініки створюють сайти, де розташовують повну інформацію для доступу пацієнта. Роботу на даному ринку характеризує безліч специфічних особливостей. Так, страхові компанії, банки, що видають кредити на лікування і протезування, вимагають спеціалізовану звітність. В той же час, і пацієнти хочуть отримувати звіт про лікування з вказівкою точних сум, а також документи для податкової інспекції для утримання витрачених грошей. Керівництву клініки необхідно «бачити» свій бізнес в цілому, оперативно виявляти різні проблеми, відстежувати і присікти випадки зловживання. Створення автоматизованої системи управління офтальмологічної клініки «Світ Зору» є актуальною темою. Автоматизація медичних процесів значно покращує робочі процеси, що зумовлює швидкому розвитку роботи клініки. Автоматизована система клініки «Світ Зору» включає в себе данні лікаря, пацієнтів, кабінетах, які необхідні для роботи клініки. База даних дозволяє здійснювати додавання, зміни, пошук даних, а також продивлятися ці дані. В наш час інформаційних технологій, стало реально всі документи перетворювати в електронний вигляд і реєстратура в лічені хвилини може знайти потрібні відомості.

Метою роботи являється створення автоматизованої системи управління офтальмологічної клініки «Світ Зору». Об'єктом є автоматизована система управління офтальмологічної клініки. Предметом — його створення.

Методи дослідження: системний, структурно-функціональний підхід, вивчення джерел, порівняння, аналіз, узагальнення.

Практичне значення роботи — результат роботи може бути використаний для реальної інформаційної системи.

Тематика роботи є актуальною, вона відповідає пріоритетним напрямам розвитку науки ї техніки.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД МЕДИЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

1.1 Інформаційні системи та система охорони здоров’я Медична Інформаційна Система (МІС) — це інструмент для визначення і планування всіх ресурсів медичного закладу, які необхідні для ведення лікувально-діагностичної, адміністративно-господарської, фінансової, сервісної діяльності та обліку в процесі. Одним з пріоритетних напрямів розвитку системи охорони здоров’я є створення єдиного медичного інформаційного простору, який забезпечить прийняття ефективних управлінських рішень на всіх рівнях. Медична інформація — це різноманітні дані про організм людини, медичні заклади, засоби лікування, види профілактичних заходів (рис. 1.1)

Рис. 1.1Завдання МІС В процесі впровадження інформаційних систем особливої уваги набувають задачі надійності збереження інформації про пацієнтів, швидкого доступу до даних, можливості взаємообміну інформацією між різними лікувальними установами та проведення статистичного аналізу зведених даних[1],[2].

У МІС медична інформація має свій розподіл на класи. (рис. 1.2)

Рис1.2 Класи медичної інформації

1.2 Класифікація МІС Будь-яка МІС — це система роботи з медичною інформацією, що може надходити в реальному часі або зберігатися в базі даних. Без бази даних не може обійтися жодна інформаційна система. Наявність бази даних дає змогу застосовувати стандартні процедури обробки файлів. МІС, як і кожен її автономний блок, складається з обов’язкових програмних модулів.(рис1.3)

Рис. 1.3 Модуль МІС Класифікація МІС ґрунтується на ієрархічному принципі та відповідає багаторівневій багаторівневій структурі охорони здоров’я[3].

1.3 МІС територіального рівня МІС територіального рівня — це програмні комплекси, що забезпечують роботу автоматизованих систем керування органів охорони здоров’я на рівні території (міста, області, республіки), включаючи управління спеціалізованими та профільними медичними службами:

— Адміністративно-управлінські підсистеми МІС;

— Інформаційні системи для науково дослідних інститутів та вищих навчальних закладів;

— Статистичні інформаційні системи;

— Комп'ютерні тулу комунікаційні медичні мережі.

1.4 Життєвий цикл автоматизованої інформаційної системи Життєвий цикл інформаційної системи є базовими елементом концепції проектного аналізу. Життєвий цикл інформаційної системи — це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які проводяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття життєвого циклу інформаційної системи входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту.

Життєвий цикл інформаційної системи являє собою певну схему або алгоритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідовності дій при розробці та впровадженні проекту.

Ступінь деталізації і термінологія опису відповідних процедур залежать від характеру проекту, предметної культури, поставлених завдань, наявних ресурсів і, можливо, уподобань та смаків проектного аналітика.

Головне в процесі виділення фаз, стадій та етапів проекту полягає у позначенні деяких контрольних точок, під час проходження яких використовується додаткова (зовнішня) інформація і визначаються або оцінюються можливі напрями проекту. В будь-якому разі, прийнятий поділ відображає взаємодію проекту з середовищем (діючий механізм регулювання економіки країни, політики держави, існуюче становище в економіці тощо).

Реалізація проекту вимагає виконання певної кількості різноманітних заходів і робіт, які для зручності розгляду можна поділити на дві групи: основна діяльність і діяльність із забезпечення проекту. Такий поділ є поділом процесу реалізації проекту на фази і стадії, оскільки ці діяльності часто зберігаються в часі.

До основної діяльності звичайно відносять аналіз проблеми, формування цілей проекту, базове та детальне проектування, виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здавання проекту, експлуатацію проекту, ремонт, обслуговування та демонтаж обладнання тощо.

Існує шість стадій, які відіграють важливу роль у більшості проектів. Це ідентифікація, розробка, експертиза, переговори, реалізація та завершальна оцінка.(рис. 1.4)

Рис. 1.4. Стадії розвитку Найбільше поширення отримали дві основні моделі ЖЦ:

— каскадна модель (70−85 рр.);

— спіральна модель (86−90 рр.).

Каскадна (або послідовна) модель. Передбачає строго послідовне в часі і однократне виконання всіх фаз проекту з детальним попереднім плануванням і визначеними вимогами. Основною особливістю цієї моделі є розбиття всієї розробки на етапи. Перехід від одного етапу до іншого відбувається лише при умові повного завершення робіт на попередньому етапі. Кожен етап завершується випуском документації, достатньої для того, щоб обробка могла бути продовжена іншою командою розробників. Каскадна модель добре себе зарекомендувала при розробці систем, для яких можна повністю сформулювати всі необхідні вимоги і критерії. Серед недоліків цієї моделі можна назвати: істотну затримку в отриманні кінцевих результатів, виявлення помилок, як правило на останньому етапі розробки, високий ступінь ризику. (рис. 1.5)

Рис. 1.5 Каскадна модель життєвого циклу АIC

Спіральна модель життєвого циклу розробки програмної системи є подальшим розвитком водоспадної або каскадної моделі, в якій кожний завій спіралі відповідає одній з версій розробленої системи. Точніше було б сказати: кожний завій спіралі відповідає одному з етапів життєвого циклу, під час якого розробляється версія програмної системи. Ця модель позбавляє замовника і розробника від необхідності повного і точного формулювання вимог до системи на початковій стадії, оскільки вони уточнюються на кожному завії спіралі (ітерації або етапі розробки версії системи). Таким чином, постійно поглиблюються та конкретизуються деталі проекту і, в результаті вибирається обґрунтований варіант, який доводиться до реалізації.

Спіральна модель (у всякому разі її графічне зображення), тобто кожний з її завіїв — етапів розробки, складається з чотирьох стадій:

— Аналіз вимог;

— Проектування;

— Реалізація;

— Тестування Під стадією розробки розуміється частина етапу процесу розробки програмної системи, обмежена у часі і завершується створенням конкретного продукту, визначеного у вимогах. Проходження всіх стадій повторюється на кожному етапі розробки, кожному завії спіралі, окрім останнього, який завершується виводом системи з експлуатації. Відміною такої моделі від попередньої (каскадної) є можливість багаторазового повернення до стадії формулювання вимог до розробки з будь-якої стадії робіт, якщо виявиться необхідність внесення змін. Це позитивна властивість моделі, бо на кожній стадії життєвого циклу може виникнути потреба змін, а внесення змін на будь-якій стадії обов’язково починається з внесення змін до попередньо зафіксованих вимог. Це може бути пов’язане з виявленням у процесі розробки недостатньої обґрунтованості сформульованих вимог або неузгодженості окремих позицій такого формулювання, відсутності потрібних інформаційних або технічних ресурсів, зниження обсягів фінансового забезпечення тощо.

1.5 «MedTime»

Комп’ютерні технології активно упроваджуються також і в медичну сферу, граючи, наприклад, важливу роль в діагностиці захворювань (ультразвукові дослідження, комп’ютерні томографи та інші системи)[4].

Варто також відмітити, що на сучасному світі ручне ведення документального обліку в поліклініках віднімає величезну частину дорогоцінного робочого часу доктора, який він міг би присвятити своїм пацієнтам, але при цьому документальний облік в поліклініках вкрай необхідний. Він дозволяє відстежити історію хвороби пацієнтів, вести їх систематизований облік.

Останніми роками автоматизація роботи медичних установ (поліклінік і лікарень) набула дуже широкого поширення. Розглянемо в цій статті відому програму для автоматизації поліклініки, яка має назву «MedTime», що в перекладі з англійської мови означає «медичний час». За допомогою програми «MedTime» значно спрощується ведення медичних книжок пацієнтів, при цьому автоматично складається потрібна медична документація, що як входить, так і витікаючи, а також формуються детальні звіти по встановлених і довільних формах про роботу поліклініки і її персоналу (рис. 1.6).

Рис. 1.6. МІС «MedTime»

Переваги програми: програма знаходить помилки при заповненні електронних форм документів, наприклад, пропонує заповнити пропущені значення (дату виписки, ФІП хворого, діагноз), існує також можливість налаштування інтерфейсу програми для кожного лікаря індивідуально, з врахуванням нюансів роботи кожного фахівця. Необхідно згадати і про те, що в програмі вбудований повний довідник лікарських засобів, який часто оновлюється. Кількість робочих місць для підключення програми не обмежена. Існує можливість налаштування прав кожного користувача з підключенням або відключенням тих або інших функцій.

При установці даного програмного забезпечення в поліклініці або лікарні не потрібні складні сучасні комп’ютери і додаткове платне програмне забезпечення. Не потрібна також величезна кількість гігабайт на сервері. Розмір бази даних зростає повільно і рівномірно, оскільки прекрасно оптимізована структура її зберігання.

На сьогоднішній момент ведення документального обліку пацієнтів займає велику частину робочого часу доктора, але при цьому є необхідним атрибутом будь-якої мед. установи. Пропонована медична інформаційна система дозволяє вести повний облік наданих пацієнтові медичних послуг, автоматично формує необхідну медичну документацію (первинний огляд, щоденники, протоколи додаткових досліджень, виписки, стандартні бланки для мед. установи), складає детальні звіти про роботу лікарні і персоналу по встановлених статистичних і довільних формах. На сайті «MedTime» немає інсталяційного файлу, для огляду та використання програми.

1.6 «UMS — AVRORA»

Сучасні медичні інформаційні системи забезпечують автоматизацію повного циклу[5]. В останні роки медичні комп’ютерні системи за рахунок використання нових технологій набули широкого поширення. Комплексні медичні інформаційні системи являють собою автоматизацію основних бізнес-процесів і забезпечують електронний документообіг. «UMS — AVRORA» — медична інформаційна система (МІС), розроблена з урахуванням європейського досвіду автоматизації і управління медичними установами, яка є готовим рішенням по автоматизації діяльності лікаря загальної практики, приватної клініки, муніципального лікувального закладу.

Медична інформаційна система «UMS — AVRORA» призначена для комплексного вирішення завдань, що стоять перед лікувально-профілактичними установами (ЛПУ) (рис. 1.7).

Автоматизацію процесів в лікувальній установі і інтеграцію з контрагентами вирішує Медична Інформаційна система «UMS — AVRORA». Забезпечення здоров’я населення вимагає постійного збору і зберігання даних. Витрати на створення і функціонування системи збору, зберігання, обробки і передачі інформації складають значну і постійно зростаючу частину бюджету лікувальних установ. Для зниження витрат, подальшого вдосконалення обробки і представлення інформації, а також для підвищення ефективності управління лікувальними установами розробляються і упроваджуються всілякі медичні інформаційні системи (МІС).

Рис. 1.7. МІС «UMS — AVRORA»

1.7 «MedWork»

Система «MedWork» — (Мала клініка) призначена для невеликих клінік і приватних кабінетів[6]. «MedWork» — сучасна система автоматизації медичних установ, що забезпечує введення, збереження та обробку інформації на всіх основних етапах лікувального процессу (рис. 1.8). «MedWork» має зручний інтерфейс. Лікар з легкістю може користуватися угрупуваннями і сортуваннями документами. Дані з карти пацієнта можуть бути представлені у довільно задається вигляді за допомогою потужного і настроюваного механізму виписок. Створення виписок відбувається автоматично і звільняє користувачів від тривалої роботи по збору інформації: кілька секунд, і ви отримуєте готову виписку у вигляді документа Microsoft Word.

Рис. 1.8. МІС «MedWork»

Комп’ютерна програма «MedWork» призначена для автоматизації медичних установ будь-якого профілю і забезпечує:

— ведення історії хвороби і амбулаторної карти;

— охоплення усіх основних етапів лікувального процесу;

— планування прийомів, лікувальної роботи;

— формування рахунків пацієнтам і облік зроблених послуг;

— проектування і формування вихідних звітних форм.

MedWork надає широкі можливості налаштування і може працювати в будь-якому медичному закладі. Такі поняття як відділи, списки-черги, групи користувачів дозволяють гнучко описати структуру клініки і технологію проходження пацієнта з різних етапах лікувального процесу.

1.8 Автоматизація бізнес-процесів Кожний керівник знає, якою високою може бути вартість помилкового рішення. Правильне та швидко прийняте рішення високо цінується як колективом, так и вищим керівництвом. Об'єктивна поінформованість — одна з найважливіших складових правильних та швидких рішень[7].

Медицина не є винятком. Керівництво великою медичною установою нічим не простіше за управління заводом чи банком. А якщо взяти до уваги, що на карту поставлене людське життя, то вага управлінських рішень стане ще вищою.

Будь-якого керівника медичного закладу та його заступників цікавить спектр питань, які вони повинні контролювати кожного дня:

— забезпечення медикаментами;

— моніторинг руху хворих (скільки прийнято, виписалось);

— контроль правильного ведення лікувального процесу;

— фінансові надходження та її структура (оплата, льгота);

— витрати (рис. 1.6)

Рис. 1.6 Автоматизація процесів

1.9 Загальні відомості про офтальмологічну клініку «Світ Зору»

Головним видом діяльності компанії є надання платних медичних офтальмологічних послуг. В клініку щоденно звертається велика кількість пацієнтів різного віку. В клініці встановлено сучасне високотехнологічне обладнання, яке дозволяє надавати всі види офтальмологічних послуг. Для надання послуг населенню клініка, використовує високоякісні матеріали відомих компаній. За час існування клініки, значно збільшилось кількість клієнтів, що являється слідством набору, персоналу та купівлі додаткового матеріалу. Головна ціль клініки — збільшення долі обслуговуваного населення. Бізнес-процес — це сукупність взаємозв'язаних заходів або завдань, направлених на створення певного продукту або послуги для споживачів. Ефективність бізнес-процесів безпосередньо залежить від швидкості виконання покладених завдань, достовірності інформації, прозорості процесів, зручності управління структурою організації і її співробітниками, зменшення витрат на управління, спрощення документообігу, збереження даних і безпеки майна і співробітників організації.

Офтальмологічна клініка стрімко розвивається, підвищуючи кваліфікацію працівників та продуктивність їх роботи. В процесі аналізу діяльності клініки було виявлено відсутність автоматизації області обліку послуг, що надаються. Були проаналізовані наступні бізнес-процеси:

— планування розкладу роботи співробітників. Графік роботи працівників складався вручну на паперових носіях;

— контроль зроблених послуг і їх оплата. Після прийому пацієнта, лікар заповнював квитанцію з зробленими послугами і витраченими матеріалами і пацієнт оплачував її в касі;

— контроль ціноутворення послуг;

— сповіщення пацієнта та необхідність відвідати офтальмолога раз на півроку;

— отримання необхідної звітності.

Автоматизація описаних бізнес-процесів дозволить вирішити такі проблеми:

— зменшення кількості паперових носіїв інформації;

— зменшення часу пошуку потрібної інформації;

— скорочення часу реєстрації пацієнта на прийом до лікаря;

— менші витрати часу на ведення поточної документації;

— значно знижуються витрати часу на складання звітів;

— зниження кількості помилок при записі на прийом і при складанні квитанцій про оплату;

— підвищення лояльності клієнтів.

1.10 Методологія створення автоматизованих лікарняних інформаційних систем Основними задачами, розв’язання яких повинна забезпечувати методологія створення інформаційних систем (ІС) (разом з відповідним набором інструментальних засобів є наступні[8]:

— забезпечувати створення ІС, що відповідають пропонованим до них вимогам по автоматизації ділових процесів, цілям і задачам організації;

— гарантувати створення системи із заданою якістю в заданий термін і в рамках виділеного бюджету;

— підтримувати зручну дисципліну супроводження, модифікації й нарощування системи, щоб ІС могла відповідати вимогам роботи організації, що швидко змінюються;

— забезпечувати створення ІС, що відповідають вимогам відкритості, переносу й масштабованості;

— забезпечувати використання в розроблювальній ІС програмного забезпечення, баз даних, засобів обчислювальної техніки, телекомунікацій, технологій, що існують в організації.

1.11 Стратегії розробки інформаційних систем

Інформаційні системи підприємств (ІСП) створюються для вдосконалювання керування й забезпечують нерозривний зв’язок між інформацією й керуванням. Створення ІСП складна проблема. Навіть для дрібних організацій вона припускає розробку ряду підсистем, які повинні відповідати принципам інтеграції й керованості. Істотний вплив на розроблювальну інформаційну модель робить стратегія (або система поглядів) щодо організації ІСП. На практиці застосовуються різні сполучення типових стратегій:

— підхід від організаційної структури;

— підхід з вкладеною інтеграцією;

— підхід, що базується на зборі даних;

— підхід «зверху вниз»;

— загальносистемний підхід;

— підхід керований подіями.

Підхід, що базується на зборі даних. У рамках цього підходу на першому етапі проектування особливе значення надається збору всіх даних, які можуть бути використані в системі. Дані ретельно класифікуються. Цей процес надзвичайно важливий, оскільки детальна класифікація допомагає зрозуміти, як будуть використовуватися дані, і певним чином впливає на способи цього використання. З комерційної точки зору ідея збору даних у випадку, коли результат може виявитися корисним протягом деякого обмеженого відрізка часу в майбутньому, має мало сенсу. Однак у більшості комерційних систем дані збираються як побічний продукт їхнього функціонування. Звичайно це повідомлення, що складаються з поточних вивірених даних, і на їхній основі може бути розроблена дуже гарна ІСП. Ретельно обрана детальна класифікація полегшує використання даних на наступних стадіях. Фактично в неї міститься великий обсяг семантики. При поганій класифікації велика кількість потенційної інформації втрачається.

Підхід, заснований на використанні баз даних. Цей підхід також передбачає здійснення збору, зберігання й підтримки великої кількості даних. Дані повинні бути деталізовані настільки, щоб містити все необхідне для операційного й адміністративного керування в діловій сфері. Відповідна база даних використовується всіма підсистемами й абонентами, які в міру необхідності здійснюють доступ до неї. Бази даних підтримуються досить розвинутим програмним забезпеченням — системами керування базами даних, які у відповідності зі специфікаціями користувачів можуть забезпечити безпеку, таємність і точність даних. Таке програмне забезпечення є дуже великим і дорогим, і хоча воно доступно, його використання пов’язане з організацією досить складної служби. Необхідно, наприклад, щоб всі дані, збережені в базі даних, знаходилися на піклуванні її адміністратора. Підхід, заснований на сучасній технології ведення баз даних, у майбутньому заслужить ще більше визнання за двома причинами: по-перше, навіть якщо зрештою й не вийде завершеної ІСП, то за рахунок незалежності даних спроститься розвиток системи; по-друге, при такому підході забезпечується можливість за допомогою язика запитів надати користувачам безпосередній доступ до інформації.

Загальносистемний підхід. Загальносистемний підхід ґрунтується на припущенні, що ще до реалізації системи ми деяким обґрунтованим способом можемо розпізнати взаємозв'язки між частинами її базової інформації. Процеси збору, зберігання й обробки даних проектуються й реалізуються в рамках всієї системи в цілому. Хоча цей підхід є ідеальним, його застосування в повному обсязі може виявитися досить важким через практичні, політичні й соціальні проблеми. При вже існуючій системі проектування ідеальної системи може стати просто академічною вправою, тому що її реалізація спричинить радикальні перетворення. Справді, сліпе, без визначеної технології, використання проектувальниками цього підходу може призвести до катастрофи ілюзій, що й трапляється в багатьох сьогоднішніх обчислювальних системах. Однак в організаціях, які ще не мають розроблених систем, що діють і вважаються задовільними, розглянутий підхід може бути успішно застосований. Він є ідеалізованим і не може в повному обсязі застосовуватися в реальній організації.

1.12 Мета і призначення підсистеми За допомогою оболонки, що розробляється, стане можливим створювати і використовувати базу даних в офтальмологічній клініці. Структура бази складається у вигляді реляційних таблиць. База даних буде здатна працювати практично в будь-якій області лікарняної діяльності, вирішуючи завдання із швидкістю, що значно перевершує людські можливості. В даний час інфраструктура лікарні стала дуже об'ємною, що не дозволяє справлятися зі всіма проблемами, які з’являються в результаті роботи. Для спрощення було б корисно розробити програмний комплекс, який значно полегшить процес пошуку, запису, виписки пацієнта.

1.13 Вимоги до інформаційного забезпечення У розділі інформаційного забезпечення необхідно ретельно розробити структуру інформаційних потоків, концептуальну і логічну моделі даних. Представлення даних в базі знань повинне володіти основними властивостями інформації: повнота, несуперечність, достовірність, адекватність, захищеність, ергономічність.

1.14 Обробка і узагальнення інформації

Найважливішою функцією «АСУ офтальмологічної клініки» є можливість надання всієї інформації в базі даних у зручній для користування формі. Система відображає:

— відомості про пацієнтів (персональну інформацію, відображення перебігу хвороби, данні аналізів та процедур);

— відомості про лікарів клініки (персональну інформацію, відомості прийому);

— відомості про призначене лікування (залежно від діагнозу та аналізів).

Зроблено огляд медичних інформаційних систем. Розглянуто досвід розробки «UMS-AVRORA» та «MedTime», «MedWork», їх характеристики, можливості. Виявлені дані позитивні можливості МІС, співставленні їх функціональні можливості. Розглянувши відомості про об'єкт розробки — визначили функціональні характеристики. Саме на ці характеристики буде спрямована розробка програми офтальмологічної клініки. Темою кваліфікаційної роботи є створення автоматизованої системи управління офтальмологічної клініки, за допомогою MySQL та C++. Програмний продукт містить відомості про лікарів та їх пацієнтів, захворювання та лікування. Потрібно враховувати можливість конфіденціальних кодів для пацієнтів та персоналу клініки, можливість внесення змін та видалення даних. Автоматизована система повинна мати простий і зручний користувацький інтерфейс.

РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

2.1 Обґрунтування і опис методів та засобів, які потрібно застосувати для виконання розробки.

Будь-яка організація потребує своєчасного доступу до інформації. Цінність інформації в сучасному світі дуже висока Роль розпорядників інформації у сучасному світі найчастіше виконують бази даних. Бази даних забезпечують надійне зберігання інформації, структурованому виді і своєчасний доступ до неї. Практично будь-яка сучасна організація потребує бази даних, що задовольняє ті або інші потреби по зберіганню, управлінн. І адмініструванню даних[9].

Клініка — це організація, яка працює з дуже великим об'ємом інформації, як про співробітників так і про пацієнтів. Лікарям потрібно завжди стежити за даними про своїх пацієнтів, про курс лікування хворих. А керівництву і бухгалтерії необхідно бути в курсі подій про своїх співробітників. Для цього потрібна загальна база даних, що включає усю необхідну інформацію.

У зв’язку з використанням нових інформаційних технологій поширилося поняття «інформаційна система». Інформаційна система (ІC) являє собою комунікаційну систему із збирання, передавання й обробки інформації про конкретний об'єкт для реалізації функцій управління.

Банк даних є різновидністю ІC, у якій реалізовано функції централізованого збереження та накопичення інформації, що обробляється; організована ця інформація в одну або декілька баз даних.

Система управління базою даних (СУБД) — сукупність мовних і програмних засобів, призначених для створення, ведення та використання бази даних багатьма користувачами; вона є універсальною, загального призначення, найбільш поширена й ефективна. При створенні бази даних важливу роль відіграє інформаційне забезпечення, основною функцією якого є надійне зберігання на машинних носіях усієї сукупності необхідних даних для розв’язання задач користувача та зручний доступ до цих даних. Рішення щодо складу й організації необхідної інформації приймається у зовнішній та внутрішній сфері.

Це обумовлено тим, що первинна інформація зароджується у зовнішній сфері у процесі прийняття рішень управлінським персоналом, опису об'єктів, процесів та явищ предметної галузі, для якої створюється база даних. Як правило, первинна інформація фіксується в документах зовнішньої сфери, які містять як нормативно-довідкову інформацію, так і оперативну, облікову інформацію, яка відображає відомості про поточні процеси.

Для створення бази даних дані зовнішньої сфери повинні бути перенесені на машинний носій, де вони утворюють внутрішню базу даних.

Організація даних у внутрішній сфері характеризується двома рівнями — логічним і фізичним. Фізична організація даних визначає спосіб розміщення даних безпосередньо на машинному носії. Логічна організація даних на машинному носії залежить від програмних засобів, організації даних і ведення даних у внутрішній сфері.

інформаційний файл управління база

2.2 Програмне забезпечення Мова SQL — перша і поки єдина стандартна мова для роботи з базами даних, що одержала досить широке поширення. Практично всі найбільші розроблювачі СКБД у цей час створюють свої продукти з використанням мови SQL або SQL-Інтерфейсом. У нього зроблені величезні інвестиції як з боку розроблювачів, такі збоку користувачів. Він став частиною архітектури додатків, є стратегічним вибором багатьох великих і впливових організацій.

MySQL — це мова, надійна, відкрито розповсюджена СКБД, MySQL як і багато інші СКБД, функціонує по моделі «клієнт-сервер». Під цим мається на увазі мережна архітектура, у якій комп’ютери грають роль клієнтів або серверів. На рис. 2.1 зображена схема передачі інформації між комп’ютером клієнта й жорстким диском сервера.

Рис. 2.1 Схема передачі даних в архітектурі «клієнт/сервер»

Клієнт-Сервер. У цій схемі на виділеному сервері, що працює під керуванням серверної операційної системи, установлюється спеціальне програмне забезпечення (По) — сервер БД, SQL сервер. СКБД підрозділяється на дві частини: клієнтську й серверну. Основа роботи сервера БД використання мови запитів (SQL). Запит мовою SQL, переданий клієнту (робочою станцією) серверу БД, породжує пошук і добування даних на сервер. Витягнуті дані транспортуються по мережі від сервера до клієнта. Тим самим переданої по мережі від сервера до клієнта. Тим самим кількість переданої по мережі інформації зменшується в багато разів.

Він дозволяє :

­ створювати бази даних і таблиці з повним описом їх структури;

­ виконувати основні операції маніпулювання даними, такі як, вставка, модифікація і видалення даних з таблиць;

­ виконувати прості і складні запити.

Можливості сервера MySQL:

— простота у встановленні та використанні;

— підтримується необмежена кількість користувачів, що одночасно працюють із БД;

— кількість рядків у таблицях може досягати 50 млн.;

— висока швидкість виконання команд;

— наявність простої і ефективної системи безпеки.

Недоліки сервера MySQL:

— не реалізована підтримка трансакцій. Натомість пропонується використовувати LOCK/UNLOCK TABLE;

— відсутня підтримка зовнішніх (foreign) ключів;

— відсутня підтримка тригерів і збережених процедур;

— відсутня підтримка представлень (VIEW).

Зазначені недоліки не є критичними при розробці малих і середніх ІС — інформаційних систем для робочих груп. MySQL дійсно дуже швидкий сервер, але для досягнення цього розроблювачам довелося пожертвувати деякими вимогами до реляційних СУБД. В MySQL відсутні:

— підтримка вкладених запитів, типу SELECT * FROM table1 WHERE id IN (SELECT id FROM table2);

— не реалізована підтримка транзакцій. Натомість пропонується використовувати LOCK / UNLOCK TABLE;

— немає підтримки тригерів і збережених процедур.

Відсутність деяких функцій, які були принесені в жертву швидкодії і надійності, не створює великих клопотів користувачам (хоча іноді якийсь дискомфорт і має місце). Для роботи з повноцінною корпоративною базою даних MySQL недотягує, але з повсякденними завданнями MySQL справляється досить добре.

Організація даних — SQL дає користувачеві можливість змінювати структуру представлення даних, а також встановлювати відношення між елементами бази даних. Читання даних — SQL дає користувачеві або додатку можливість читати з бази даних що містяться у ній дані і користуватися ними. Обробка даних — SQL дає користувачеві або додатку можливість змінювати базу даних, тобто додавати в неї нові дані, а також видаляти або оновлювати вже наявні в ній дані.

Управління доступом — за допомогою SQL можна обмежити можливості користувача по читанню і зміні даних і захистити від несанкціонованого доступу.

2.3 Аналіз існуючих систем управління базами даних і вибір найкращої

Сучасні СУБД в основному є додатками Windows, оскільки дане середовище дозволяє більш повно використовувати можливості персональної ЕОМ, ніж середовище DOS. Зниження вартості високопродуктивних персональних комп’ютерах зумовив не лише широкий перехід до середовища Windows, де розробник програмного забезпечення може в менше міри піклуватися про розподіл ресурсів, але також зробив програмне забезпечення ПК в цілому і СУБД зокрема менш критичними до апаратних ресурсів ЕОМ.

Серед найбільш яскравих представників систем управління базами даних можна відмітити: Lotus Approach, Microsoft Access, Borland dBase, Borland Paradox, а також база даних Microsoft SQL Server використовувані в додатках, побудованих за технологією «клієнт-сервер». Фактично у будь-якої сучасної СУБД існує аналог, що випускається іншою компанією, має аналогічну сферу застосування і можливості, будь-яке застосування здатне працювати з багатьма форматами представлення даних здійснювати експорт і імпорт даних завдяки наявності великого числа конвертерів. Загальноприйнятими, також, являються технологи, що дозволяють використати можливості інших додатків, наприклад, текстових процесів, пакетів побудови графіків і тому подібне і вбудовані версії мов високого рівня (частіше — діалекти SQL і/абоVBA) і засоби візуального програмування інтерфейсів застосувань, що розробляються. Тому вже не має істотного значення на якій мові і на основі якого пакету написано конкретне застосування, і який формат даних в нім використовується. Більш того, стандартом «де-факто» стала «швидка розробка додатків» або RAD, ґрунтована на широко декларованому в літературі «відкритому підході», тобто необхідність і можливість використання різних застосовних програм і технологій для розробки гнучкіших і потужних систем обробки даних. Тому в одному ряду з класичними СУБД все частіше згадуються мови програмування Visual Basic 4.0 та Visual C, які дозволяють швидко створювати необхідні компоненти додатків, критичні за швидкістю роботи, які важко, а іноді неможливо розробити засобами «класичних» СУБД. Сучасний підхід до управління базами даних має на увазі також широке використання технології «клієнт-сервер».

Таким чином, на сьогодні розробник не пов’язаний рамками якого-небудь конкретного пакету, а залежно від поставленого завдання може використати самі різні застосування. Тому важливішим видається загальний напрям розвитку СУБД і інших засобів розробки додатків нині.

Абсолютно новий продукт Borland Delphi for Windows — система швидкісної розробки додатків, ґрунтована на об'єктна-орієнтованому Паскалі. Delphi об'єднує візуальні засоби швидкої розробки додатків, високопродуктивний компілятор об'єктна-орієнтовної мови, масштабований механізм доступу до даних інші останні досягнення в області комп’ютерних технологій.

Visual C++ найбільш потужна об'єктна-орієнтована мова програмування, має необмежену функціональність. Призначений для створення компонентів додатків для виконання операцій, критичних за швидкістю.

Для створення управління системою офтальмологічної клініки було обрано такі програмні продукти як MySQL та Builder C++. MySQL — вільна система керування базами даних (СУБД). Іншими словами це компактний багатопоточний сервер баз даних. MySQL характеризується великою швидкістю, стійкістю й легкістю у використанні. MySQL підтримує мову запитів SQL. Builder C++ являється більш простішим та зручним у написанні додатків для бази даних, а також більш зручнішою для користувача.

2.4 Фізична організація файлів баз даних Основні ідеї сучасної інформаційної технології базуються на концепції, згідно з якою дані мають бути організовані в бази даних з метою адекватного відображення реального світу, що постійно змінюється, і задоволення інформаційних вимог користувачів.

База даних — це сукупність логічно пов’язаних даних, організованих на машинному носії засобами системи управління даними (СУБД). Система управління базою даних — це комплекс програм, за допомогою якого користувачі можуть визначати, створювати і підтримувати базу даних, а також здійснювати до неї контрольований доступ. Сучасні бази даних можуть представлятися сукупністю взаємопов'язаних таблиць. Тіло типового файлу бази даних для однієї таблиці містить заголовок таблиці та власне послідовно організований набір записів. В заголовку файлу міститься наступна інформація:

— перелік полів з характеристиками (назва, тип, довжина поля);

— час створення чи обновлення файлу;

— кількість записів, що знаходяться у файлі,

— інша допоміжна інформація (наприклад, інформація про зв’язок з індексним файлом, відомості про мову заповнення та інше).

Кожен запис таблиці складається із окремих полів (атрибутів), які діляться на три групи: ключові, вказівні та допоміжні. Ключовими є ті атрибути, якими однозначно ідентифікується даний запис. Двох записів з однаковими ключовими атрибутами бути не може. Вказівні атрибути виконують роль ключових атрибутів в інших базах даних, на які посилається даний запис. З їх допомогою можна отримати додаткову інформацію для заданого запису.

Допоміжні атрибути — це характеристики для заданого запису і вони, як правило, можуть повторюватись. Ефективність реляційної моделі бази даних визначається здатністю виконувати над відношеннями наступні операції алгебри відношень: об'єднання, перетин, різниця, декартовий добуток, ділення, проекція, вибір, з'єднання.

Ступінь відношення — це кількість атрибутів, які в нього входять (або кількість стовпців у таблиці). Потужність відношення — кількість записів у таблиці відношень (або кількість рядків без заголовку в таблиці).

2.5 Програмний продукт dbForge Studio for MySQL

DbForge Studio for MySQL — це безкоштовний і професійний інструмент для розробників БД і користувачів MYSQL[10]. Він автоматизує завдання по розробці і адмініструванню СУБД MYSQL, а також відкриває нові можливості для здобуття кращого результату. За допомогою цієї програми можна з легкістю розробляти SQL скрипти, процедури, функції, складати і виконувати запити, редагувати дані, здійснювати їх імпорт та експорт, управляти користувачами, редагувати об'єкти бази даних. DbForge Studio працює з будь-яким сервером MySQL. Візуальна побудова діаграми за допомогою Дизайнера бази даних надає можливість отримання зручного сприйняття структури даних, продивлятися інформацію про кожний об'єкт бази, редагувати та візуалізувати зв’язки між таблицями. Програма об'єднує різні скрипти, файли запросів та об'єкти бази даних в єдиний проект. Дружній інтерфейс стане зрозумілим непрофесійному користувачеві. Установка даного продукту не займає багато часу та місця.Переваги DbForge Studio for MySQL:

— більша зручність роботи за допомогою майстра створення резервної копії бази;

— можливість збереження налаштувань резервного копіювання для повторного використання;

— можливість роботи з базами будь-якого розміру;

— покращувана продуктивність порівняння;

— можливість створення звітів порівняння баз у форматі HTML і Excel;

— новий візуальний редактор вираження для створення складних умов за допомогою декількох клацань миші;

— зв'язок на діаграмі відображує напрям з'єднання; точніше позначені властивості з'єднання.

2.6 Установка dbForge Studio for MySQL

При запуску установочного файла на екрані з’являється Майстер установки програми dbForge Studio for MySQL .(рис. 2.2)

Рис 2.2 Майстер установки dbForge Studio for MySQL.

При натисканні кнопки «Далее» установлюємо необхідні структурні данні, вибираємо місце для установки програми. Вибираємо тип файлів та документів, які будуть асоціюватися з додатками. Далі програма запропонує перевірити інформацію яка була внесена при налаштуванні установки. Якщо все вірно, програма установлюється та виконує оптимізацію запуска.

Після установки запускається стартова сторінка dbForge Studio for MySQL. Перед користувачем стоїть задача обрати нове з'єднання — localhost.(рис. 2.3)

Рис. 2.3.Стартова сторінка Системні вимоги до програми:

1.) Процесор 2GHz або вище;

2.) 1024 МВ RAM;

3.) 35 МВ вільного місця на диску;

4.) Microsoft Windows 2000/XP/2003/Vista и Windows 7.

2.7 Програмний продукт Builder C++ 6.0

Builder C++ - це одна з найпопулярніших мов програмування в світі, на даний час, є середовищем швидкої розробки додатків. Призначенням, яким є написання програм, на мові програмування C++[11]. Випускається C++ Builder дочірньою фірмою компанії Embarcadero (раніше Borland, і тому і носить повну назву Borland C++ Builder). Велика кількість компонентів, розроблені в мові програмування Delphi, з яким С++ має багато схожості. Borland C++ Builder є продовжувачем популярного, свого часу і до цих пір широко використаним, Сі. Головною відмінністю між якими є те що Сі не підтримує класи, а лише структури, а С++ є однією з перших мов програмування, яка підтримує класи.

Особливості Builder C++:

— інтеграція B2b-пріложеній за допомогою web-служб;

— швидка розробка web-додатків;

— повна підтримка стандартних протоколів SOAP, XML, WSDL і XSL;

— підтримка баз даних IBM Db2, IBM Informix, Oracle, Sybase, MYSQL, dbase, Paradox і Borland Interbase.

Програма являється мовою об'єктно-орієнтовного програмування, та об'єднує бібліотеку візуальних компонентів та середовище програмування, написану на Delphi з компілятором С++. Компілятор С++ являється компільованою статистичною мовою програмування, що типізується, для загального призначення, що має високу популярність і широке вживання. Доступ до корпоративних даних тепер можливий з використанням компонентів dbgo (раніше називалися Adoexpress). C++ Builder надає простий спосіб доступу до реляційних і не реляційних сховищ даних, включаючи сховища електронної пошти і файлові системи. Використовуючи технології Microsoft ACTIVEX Data Object (ADO) і OLE DB, можливо отримати доступ до самих різних даних, надаючи користувачеві можливість самостійного вибору найкращого рішення. Новий засіб підтримки групової розробки Teamsource дозволить вашій групі працювати швидше і ефективніше. Teamsource спрощує управління вихідним кодом у великих розподілених групах розробки, розширюючи і доповнюючи вже існуючі засоби управління вихідним кодом і контроллери версій. Відладка складних застосувань значно спрощується за рахунок використання розширених можливостей засобу Codeguard, що дозволяє відстежувати і усувати помилки розподілу пам’яті і ресурсів при виконанні додатка. Точки останову з програмованими подіями дозволяють зіставляти необхідні дії після досягнення умови останову. Засіб перегляду локальних змінних в будь-якому доступному вікні стека спрощує процес відладки і дозволяє створювати надійніших вихідний код. З використанням нової оболонки локалізації додатків Borland Translation Suite — є можливість швидко перекладати повідомлення і інтерфейси застосувань різними мовами. При використанні Translation Suite локалізація додатків здійснюється паралельно їх розробці за рахунок використання загального репозиторія переведень.

2.8 Установка Builder C++. Узагальнення С++ та MySQL

Установка даного пакету не викликає складнощів і детально розписана в тексті інсталятора або в довідковому файлі (типа readme. txt), що входить в інсталяційний пакет. При запуску установочного файла з’являється Майстер установки Builder C++, який на подальшому етапі запропоновує встановити критерії установки програми. (рис. 2.4.)

Рис. 2.4. Майстер установки Builder C++ 6.

Після того як пройду етап налаштування функцій для установки — програма швидко установлюється на комп’ютер. Якщо на екрані з’являється таблиця, це означає, що програма успішно установилась та запускається.(рис. 2.5.)

Рис. 2.5. Запуск програми Після запуску програми перед користувачем з’являється стартова сторінка (рис. 2.6.)

Рис. 2.6. Стартова сторінка.

Системні вимоги до програми:

— процесор 600MHz;

— відео DirectX8,64mb;

— RAM:256;

— 1GB на жорсткому диску.

Природне прагнення розробників програм — скоротити час розробки, полегшити повторне використання відлагоджених модулів і понизити витрати на супровід і модифікацію програм. Для досягнення цих цілей у галузі створення програмних комплексів використовують методи і підходи управління процесом розробки. При створенні С++ прагнули зберегти сумісність з мовою Сі. Більшість програм на Сі справно працюватимуть і з компілятором С++. С++ має синтаксис, заснований на синтаксисі Сі.

Нововведеннями С++ порівняно з Сі є:

— підтримка об'єктно-орієнтованого програмування через класи;

— підтримка узагальненого програмування через шаблони;

— доповнення до стандартної бібліотеки;

— додаткові типи даних;

— обробка винятків;

— простори імен;

— вбудовані функції;

— перевантаження операторів;

— перевантаження імен функцій;

— посилання і оператори управління вільно розподіленою пам’яттю.

Мова С++ багато в чому є надмножиною Сі. Нові можливості С++ включають оголошення у вигляді виразів, перетворення типів у вигляді функцій, оператори new і delete, тип bool, посилання, розширене поняття константності, функції, що підставляються, аргументи за умовчанням, перевизначення, простори імен, класи (включаючи і всі пов’язані з класами можливості, такі як успадкування, функції-члени (методи), віртуальні функції, абстрактні класи і конструктори), перевизначення операторів, шаблони, оператор, обробку винятків, динамічну ідентифікацію і багато що інше. Мова С++ також у багатьох випадках строго відноситься до перевірки типів, порівняно з Сі.С++ додає до Сі об'єктно-орієнтовані можливості. Він вводить класи, які забезпечують три найважливіші властивості ООП: інкапсуляцію, успадкування і поліморфізм.

Відсутня функціональність:

— відсутність нескалярних операцій, на зразок копіювання масивів або рядків;

— відсутність автоматичного керування пам’яттю (збір сміття);

— відсутня перевірка меж масиву;

— відсутність напів-динамічних масивів аж до С99;

— відсутність синтаксису для масивів, на зразок А. В, котрі використовують, як старіші, так і новіші мови програмування;

— відсутність вкладених функцій;

— відсутність обробки винятків;

— відсутність рудиментарної підтримки модульного програмування;

— відсутність статичного поліморфізму у формі перевантаження функцій або операторів;

— відсутність підтримки об'єктно-орієнтованого програмування;

— відсутність вбудованої підтримки багатозадачності та роботи з мережами, хоча ці можливості забезпечуються популярними бібліотеками;

— відсутність стандартних бібліотек для роботи з графікою та деяких інших бібліотек для прикладного програмування.

Головна перевага MySQL та Builder C++ - це легка установка та зручність у користуванні. Користувачу надається можливість з легкістю управляти таблицями, створювати запити, проводити операції з інформацією. Найпопулярнішою «зв'язкою» для управління додатків бази даних MySQL являється Builder C++: підтримує SQL запроси, дружній інтерфейс.

ВИСНОВОК Проведений аналіз автоматизованої системи управління. Зроблено огляд медичних інформаційних систем. Розглянуто досвід розробки «UMS-AVRORA» та «MedTime», «MedWork», їх характеристики, можливості. Виявлені дані позитивні можливості МІС, співставленні їх функціональні можливості. Автоматизація розглянута на прикладі офтальмологічної клініки «Світ Зору». Автоматизація медичних процесів значно покращує робочі процеси, що зумовлює швидкому розвитку роботи клініки. База даних «Світ Зору» містить великий об'єм інформації, яка потребує змін, додавання, пошуку даних. В наш час стало реально всю документи перетворювати в електронний вигляд, що для лікарів значно покращує процес роботи. Для розробки бази даних та інтерфейсу було обрано такі програмні продукти як dbForge Studio for MySQL та Builder C++6.0. Користувачу надається можливість з легкістю управляти таблицями, створювати запити, проводити операції з інформацією. Отже, виявлено, що автоматизація процесів управління значно покращує робочі процеси.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Базилевич Я., Огірко І. Післядипломна медична освіта з інформатизації та моделювання //Укр. мед. вісті. — 1998. — Т. 2: Матеріали VII Конгр. світової федерації укр. лікар, товариств;

Інформатизація системи охорони здоров’я. http://www.personal.in.ua/article.php?ida=204 .

«MedTime». http://www.med-soft.net/ 5. Медична інформаційна система «UMS Аврора».

«MedWork» http://www.medwork.ru/

Кальниш В.В., Степаненко А. В. Сучасне забезпечення процесу державної акредитації, стандартизації медичних технологій з використанням автоматизованих інформаційних систем //Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2000. — № 2.

Серія «Огляди по найважливішим проблемам медицини»: випуск N 5: «Використання автоматизованих лікарняних інформаційних систем там «

Програмний продукт dbForge Studio for MySQL http://www.devart.com .

Програмний продукт Builder C++ 6.0. http://thebestsoftware.ru