Загальні відомості про деревообробні верстати. 
Налагоджування та настроювання деревообробних верстатів

РЕФЕРАТ.

на тему:

Загальні відомості про деревообробні верстати. Налагоджування та настроювання деревообробних верстатів.

Всі операції, пов «язані з обробкою деревини, на сучасних підприємствах виконуються на високопродуктивних верстатах різних конструкцій. У зв «язку з широкою номенклатурою виробів з деревини виникла потреба створення великої кількості різних за технологічними і конструктивними параметрами деревообробних верстатів.

Залежно від методу обробки деревини різанням та технологічного застосування розрізняють деревообробні верстати:

для розпилювання колод і брусків (лісопильні рами, круглопилкові верстати, стрічкопилкові верстати для колод);

для розкрою дощок, брусків та щитів (стрічкопилкові реброві і столярні, круглопилкові для поперечного і змішаного розкрою);

для фрезерування по площині й профілю (фугувальні, рейсмусові, чотиристоронні стругальні — поздовжньо-фрезерні, фрезерні);

для виготовлення шипів (рамні шипорізні та ящикові шипорізні);

для свердління отворів і виконання пазів і гнізд (свердлильні, свердлильно-присадочні, свердлильно-пазувальні, довбальні);

для виточування круглих (циліндричних) деталей (токарні, круглопалкові і для виготовлення шкантів);

ціалізовані верстати й устаткування (для виробництва меблів, шпону, деревно-стружкових плит тощо).

Класифікація деревообробних верстатів. За призначенням деревообробні верстати поділяються на три класи: загального призначення (універсальні), спеціалізовані і спеціальні.

Деревообробними верстатами загального призначення (універсальні) називають такі, які можна використовувати в різноманітних деревообробних виробництвах.

Спеціалізовані верстати призначені для виконання визначених операцій або для обробки відповідних деталей, розміри яких можуть змінюватись настроюванням (верстати для поздовжньої обробки і облицювання кромок щитових деталей).

Спеціальні верстати служать для обробки тільки однієї цілком визначеної деталі (наприклад, фрезерно-копіювальний верстат служить для обробки задньої ніжки столярного стільця). Вони, як правило, не мають пристроїв для переналагоджування на інші деталі. Спеціальні верстати бувають одноабо багатоопераційні і застосовуються у виробництві конструктивно стійких виробів.

Індексація деревообробних верстатів. Все деревообробне устаткування, що випускається в нашій країні, має умовне позначення буквами і цифрами (індексацію) за відповідною системою. Перша буква або дві перші букви (велика і мала) позначають групу устаткування, наприклад: Ц — круглопилковий (циркульний), С — стругальний, Ф — фрезерний, Ш — шипорізний, Св — свердлильний, Шл — шліфувальний, Д — довбальний, Т — токарний, Кп — круглопалковий, У — універсальний і т. ін.

Наступна буква позначає підгрупу верстатів, наприклад: ЦР — круглопилковий ребровий, ЦК — круглопилковий кінцевирівнювач, СФ — стругально-фугувальний, СР — стругально-рейсмусовий, ФШ — фрезерний з шипорізною кареткою, ФК — фрезерний з карусельним столом, ШО — шипорізний односторонній, ШД — шипорізний двосторонній, ШП — шипорізний для прямого шипа, ШЛХ — шипорізний для шипа «ластівчин хвіст», ШлД — шліфувально-дисковий, ШлПС — шліфувальний з рухомим столом, ТчП — точильний для пил, ТчН — точильний для ножів, ТчПН — точильний для пил і ножів.

Буква, А позначає наявність елементів автоматизації, наприклад: СвПА — свердлильно-пазувальний з автоподачею.

Цифра, що стоїть після перших букв або між ними, позначає основний параметр верстата (кількість різального інструменту або ширину стругання в мм, см або дм). Наприклад: Ц2К.12 —двопилковий кінцевирівнювач для брусків до 12 дм завдовжки; СФ4 — стругально-фугувальний шириною стругання 4 дм; Ф2К — фрезерний двошпиндельний з карусельним столом, ШО10 — шипорізний односторонній для шипів до 10 см завдовжки.

Цифра, що стоїть після риски, позначає номер моделі верстата, наприклад: СФ4−4, СР6−6, СР6−7, КФ-5, КФ-7, РС-5, РС-6, РС-7.

Основні конструктивні елементи верстатів. Кожний деревообробний верстат складається з основних і допоміжних частин. Основні частини верстата: станина, робочий стіл, робочий вал або шпиндель, супорт, різальний інструмент, електродвигун і механізм передачі руху. Допоміжні частини: механізм подачі матеріалу, напрямний і притискний пристрої, зупинно-пусковий пристрій, огороджувальний пристрій і пристрій для змащування.

Конструкції основних та допоміжних частин і механізмів залежать від особливостей кожного верстата, його призначення, потужності і механізації подачі. і.

Станина — це основа верстата, до якої кріплять основні і допоміжні вузли, різноманітні механізми й органи керування. Станина несе на собі всі вібраційні і динамічні навантаження, а також навантаження від оброблюваного матеріалу. Станини можуть бути чавунними (суцільнолиті або складені), звареними з профільного прокату і листового металу і в окремих випадках — дерев «яними, виготовленими на місці експлуатації (нестандартне устаткування — Н/У).

Робочі столи призначено для розміщення, підтримування і переміщення оброблюваних деталей на верстатах. Вони можуть бути рухомі, нерухомі, переставні, пересувні, похилі й карусельні. Більшість верстатів має чавуннолиті столи з гладенькою і рівною поверхнею. Вони можуть складатись з однієї або двох частин.

Робочі вали і шпинделі служать для кріплення різального інструменту (пил, ножів, фрез, свердел та ін.) та надання йому обертального руху. Конструкції робочих валів і шпинделів залежать від призначення і типу верстата, виду інструменту та його кількості. На робочі вали різальний інструмент кріплять посередині, а на шпинделі — в кінці. Для кріплення різального інструменту на робочих валах і шпинделях є відповідні пристрої. Робочі вали і шпинделі мають обертальний рух, зворотно-поступальний, а також можуть підніматись, опускатись і нахилятись під певним кутом.

Супорти призначені для розміщення робочих валів або шпинделів і переміщення їх у прямолінійному чи криволінійному напрямку.

Різальні інструменти кріпляться на робочі вали або шпинделі. Залежно від призначення вони мають різні конструкції, форми, розміри і відповідні назви: круглі пилки (дискові), стрічкові пилки (пиляльні стрічки), ножі плоскі і фасонні, фрези, свердла, довбальні ланцюги, циклювальні ножі та шліфувальні шкурки.

Привод всіх деревообробних верстатів здійснюється від електродвигунів синхронного типу. На деяких верстатах один загальний електродвигун надає руху одночасно кільком різальним інструментам за допомогою проміжних ланок (плоских і клинових пасів, зубчастих коліс, приводних роликових ланцюгів, а також гідравлічних або пневматичних пристроїв), на інших — для кожного різального інструменту є свій індивідуальний електродвигун, на валу якого і кріплять різальний інструмент. Економічнішими є верстати з індивідуальними електродвигунами. На таких верстатах кількість обертів різального інструменту дорівнює кількості обертів електродвигуна. У верстатах з проміжними ланками кількість обертів різального інструменту залежить від діаметрів шківів або зубчастих коліс (шестерень). Якщо ведучі шківи або шестерні більші від ведених в певну кількість разів, то в стільки ж разів збільшиться кількість обертів веденого шківа або шестерні (ведучим називають шків на валу електродвигуна, веденим — на валу для різального інструменту).

Допоміжні елементи верстатів. Подавальні механізми відповідно до способу подання заготовок можуть бути надзвичайно різноманітної конструкції. В одних верстатах оброблювана заготовка подається на інструмент, в інших — інструмент подається на заготовку. Подача може здійснюватись ручним або механізованим способом. Ручний спосіб подачі малопродуктивний (8—10 м/хв) і досить небезпечний, тому його застосовують дуже рідко. При механізованому способі подача здійснюється за допомогою кареток, вальців, ланцюгів з упорами, гусеничних і конвейєрних механізмів або спеціально приставлених автоподавачів. З верстатів з механічною подачею можна створювати поточні напівавтоматичні й автоматичні лінії, що сприяє підвищенню продуктивності праці.

Органи керування призначені для вмикання і вимикання приводів робочих органів і органів подачі, на верстатах сучасних моделей керування здійснюється напівавтоматично і навіть автоматично. Окремі органи верстата вмикаються і вимикаються у відповідній, наперед заданій послідовності або при відповідному положенні заготовки. У системах керування багатьох верстатів передбачено автоматичне вимикання електродвигуна, якщо він несправний.

Напрямні й упорні елементи верстатів направляють заготовки на різальний інструмент, а також надають їм стійкості при обробці. Для закріплення заготовки у відповідному положенні при позиційній обробці застосовують різноманітні затискачі. Щільне прилягання заготовки до напрямних органів здійснюється завдяки відповідним затискачам. Для правильної орієнтації заготовок у потрібному положенні відносно різального інструменту застосовують упори різної конструкції.

Живильні пристрої призначені для подання заготовок у верстат, а знімні — для знімання з верстата оброблених заготовок або деталей і укладання їх у транспортабельні пакети.

Заточувальні пристрої призначені для фугування і заточування різального інструменту безпосередньо на верстаті .

Настроювальні пристрої застосовують на всіх верстатах для зміни положення напрямних і упорних елементів відносно різального інструменту, а також положення притискних і подавальних органів відносно упорних елементів верстатів.

Пристрої для видалення відходів являють собою ексгаустерні приймачі, що приєднуються до трубопроводів, по яких пил, стружки і тирса, утворені в процесі обробки деревини, видаляються з цеху.

На всіх деревообробних верстатах є спеціальні пристрої для змащування тертьових поверхонь, що має важливе значення для довговічності експлуатації верстатів.

Налагоджування та настроювання деревообробних верстатів Виготовити деталі потрібних розмірів і форм можна тільки при правильному налагоджуванні та настроюванні деревообробних верстатів.

Налагодження верстатів полягає у встановленні і закріпленні окремих елементів їх у такому положенні, при якому верстат відловідатиме нормам геометричної точності.

Геометрична точність характеризується паралельністю або перпендикулярністю осей елементів верстата, зміною положення столів і кареток при переміщенні їх, осьовим і радіальним биттям валів.

Таблиця 2. Норми геометричної точності деревообробних верстатів (за даними проф. Ф. М. Манжоса) Показник Норма відхилень, мм, для верстатів відповідного класу точності.

підвищеної середньої низької.

Неплощинність столів, плит, лінійок і не-прямолінійність їх переміщень (стріла прогину на 100 мм довжини) Непаралельність елементів верстатів та їх переміщень на 1000 мм.

0,1.

0,1.

0,2.

0,3.

0,5.

Продовження табл. 2.

Показник Норма відхилень, мм, для верстатів відповідного класу точності.

підвищеної середньої низької.

Неперпендикулярність елементів верстатів та їх переміщень на 1000 мм.

0,02.

0,6.

Радіальне биття шпинделів 0,02 0,04 0,1.

Радіальне биття контрольної оправки, вставленої в центруючий отвір шпинделя або патрона:

біля основи оправки 0,02 0,04 0,1.

на відстані 200 мм від основи 0,03 0,06 0,15.

Осьове биття шпинделів 0,03 0,05 0,15.

Неспівосність валів 0,03 0,6 0,015.

Осьове зміщення валів (зазор) 0,03 0,1 0,5.

Радіальне зміщення валів (зазор) 0,02 0,05 0,1.

Поперечне зміщення супортів і кареток у напрямних (зазор).

0,05.

0,15.

0,5.

Залежить геометрична точність верстатів від якості виготовлення їх і ступеня зношення.

За ступенем точності виготовлення деревообробні верстати поділяються на три класи: І — підвищеної точності, II — середньої точності, III — низької точності.

Норми геометричної точності деревообробних верстатів залежно від класу точності подано в табл. 2.

Сучасні деревообробні верстати відповідно до трьох класів точності поділяються на певні групи, а саме:

Клас точності Група верстатів Підвищеної і середньої Калювальні, фугувальні, рейсмусові, фрезерні,.

фрезерно-копіювальні, свердлильно-пазувальні.

Середньої Чотиристоронні, копіювальні, ланцюгодовбальні,.

токарні, круглопалкові для чистової обробки Середньої і низької Круглопилкові, стрічкопилкові і торцювальні.

Низької Лісопильні рами і шпалорізальні верстати Налагоджування деревообробних верстатів періодично здійснюють наладчики механічного цеху. Вони перевіряють положення напрямних і притискних пристроїв, механізмів подачі, прямолінійність руху кареток, паралельність і площинність столів, плит і напрямних пристроїв, ліквідують осьове, торцеве і радіальне биття валів і шпинделів. Крім того, вони встановлюють на верстатах датчики апаратури керування верстатами, захисні пристрої, а також регулюють роботу пристроїв для змащування верстатів.

Але, незважаючи на те, що налагодження верстатів виконують спеціальні робітники, верстатник повинен мати основні поняття про налагодження, щоб він міг визначити, а іноді й ліквідувати причини дефектів обробки, які пов «язані з неправильним налагодженням верстатів. Якщо налагоджують верстати спеціальні робітники, то настроювання входить тільки в обов «язки верстатника. Перед обробкою кожної нової заготовки він повинен настроїти верстат. Настроювання полягає в тому, щоб встановити у визначеному положенні упорні і напрямні елементи верстата, різальні інструменти і пристрої.

Список використаної літератури.

1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.— М.: Лесн. пром-сть, 1984.— 239 с.

2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.— М.: Высш. шк., 1988.— 288 с.

3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.— М.: Стройиздат, 1987.— 144 с.

4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.— М.: Лесн. пром-сть, 1986.— 263 с.

5. Сахаров М. Л. Автоматизация деревообрабатывающего производства.— М.: Лесн. пром-сть, 1987.— 243 с.

6. Справочник, мебельщика. Станки и инструменты. Организация производства и контроль качества.— М.: Лесн. пром-сть, 1985.—• 375 с.

7. Худяков В. А. Деревообрабатывающие станки и работа на них.— М.: Лесн. пром-сть, 1982.— 324 с.

8. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.— К.: Вища шк. Головне вид-во, 1981.— 242 с.

9. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.— М.: Лесн. пром-сть, 1984.— 265 с.