Адресація і маршрутизація в мережах TCP/IP. Засоби ОС Windows та Linux для аналізу стану мережі

Лабораторна робота

Адресація і маршрутизація в мережах TCP/IP. Засоби ОС Windows та Linux для аналізу стану мережі

Мета роботи: практично засвоїти роботу з утилітами TCP/IP, визначити налаштування для підключення до локальної мережі і до мережі Internet з використанням утиліти ping, дослідити топології фрагментів мережі Internet з використанням утиліти tracert.

Теоретичні відомості:

МАС-адреса — це унікальний ідентифікатор мережевого інтерфейсу (зазвичай мережевої карти) для реалізації комунікації пристроїв в мережі на фізичному рівні.

Це унікальний номер, який зберігається у пам’яті, що доступна тільки для читання, призначена мережевій карті її виробником.

Довжина MAC-адреси дорівнює 48 бітам, що забезпечує 248 (або 281,474,976,710,656) загальне число всіх можливих адрес. Як правило, MAC-адреса записується як шість груп подвійних шестнадцятирічних чисел, розділених символами «-» або": «. Наприклад, MAC-адреса може виглядати так — «00:11:22:33:44:55», або так — «67−78−89-AB-CD-EF».

Щоб дізнатися MAC-адресу мережевих пристроїв на своєму комп’ютері, достатньо просто набрати «ifconfig» в командному рядку Linux, «ipconfig /all» в командному рядку Windows, або «networksetup — listallhardwareports» у Mac OS. Її буде відображено, як значення полів «HWaddr», «Physical address», або «Ethernet address» відповідно.

IP-адреса (ай-пі адреса, скорочення від англ. Internet Protocol Address) — унікальний ідентифікатор (адреса) пристрою (найчастіше комп’ютера), що підключений до інтернету.

Кожен пристрій (комп'ютер, ноутбук, виділений сервер, мобільний телефон і т.д.) у мережі інтернет має свою IP-адресу. Так як ви в даний момент підключені до Інтернету — це означає, що і у вашого комп’ютера також є свя унікальна адреса в мережі. Але ви можете бути підключені до інтернету через маршрутизатор або шлюз у вашій локальній мережі. У цьому випадку ваш компьтер з інтернету видно з тою адресою, яку має ваш маршрутизатор або шлюз.

IP адреси можуть бути статичні (в тому випадку, якщо окремому користувачеві провайдером виділена одна постійна адреса), а також динамічними (якщо провайдер видає користувачеві IP адресу в момент підключення з пулу вільних адрес по DHCP).

Крім того один комп’ютер на основі віртуальних вузлів може діяти як кілька пристроїв з декількома IP адресами та вузлами. Наприклад, — послуги хостингу в Інтернет.

Знання своєї IP адреси дозволяє організувати доступ до служб і програм на своєму комп’ютері (ігри, чати, FTP, віддалений доступ до робочого столу та інше).

IP-адреси бувають двох типів — IPv4 та IPv6.

Основна відмінність IPv6 від звичного IPv4 в значно збільшенному адресному просторі. Так, довжина IPv4 адреси складає 32 біт, що дає в цілому 232 можливих адрес (трохи більше 4 млрд. адрес). У той же час довжина адреси IPv6 становить 128 біт, що дає 2128 можливих адрес (в цілому це більш ніж 4.8Ч1028 адрес на кожного з 7 млрд. жителів Землі). Тобто, IPv6 раз і назавжди вирішує проблему нестачі інтернет-адрес.

DNS-ім'я — це унікальний алфавітно-цифровий ідентифікатор, що вказує на конкретний вузол Інтернет. Доменні імена як правило складаються з двох і більше частин, розділених крапками. Ліва частина доменного імені відповідає кінцевому вузлу мережі (ідентифікує кінцевий вузол мережі). Права частина є більш загальною (визначає країну, область, регіон і т. п.). Кожен комп’ютер в мережі може мати декілька доменних імен, але, при цьому, кожне доменне ім'я може вказувати тільки на один комп’ютер. Доменне ім'я може мати, наприклад, такий вигляд: company.com.ua. Як правило, доменне ім'я (його ліва частина) збігається з назвою організації, компанії або торгової марки.

Хід виконання роботи:

За допомогою кабеля (витої пари), зробленої на попередній лабораторній роботі я під'єднався до іншого комп’ютера, таким чином створив локальну мережу, яка і потрібна мені для виконання дано лабораторної роботи.

Спочатку потрібно настроїти IP-адреса на комп’ютерах, так щоб останні дві цифри відрізнялись на двох комп’ютерах. Я використав IP — адрес такий: 192.168.1.3. Після чого використав утиліту ping (Packet Internet Groper), яка призначена для налагодження мереж, і служить для примусового виклику відповіді конкретної машини. Вона дозволяє перевіряти роботу програм TCP/IP на віддалених машинах, адреси пристроїв в локальній мережі, адресу і маршрут для віддаленого мережевого пристрою. У виконанні команди ping беруть участь система маршрутизації, схеми дозволу адрес і мережеві шлюзи.

Також використовуючи даний IP-адрес і утиліту ping перевірив відправку пакетів на вказаний вузол до команди, використовуючи параметр — t. І отримав такий результат:

мережевий інтерфейс утиліта Також ще використав утиліту netstat. Вона дозволяє отримати статичну інформацію по деяким з протоколів стека (TCP, UDP, IP, ICMP), а також виводить відомості про поточні мережеві з'єднання. Особливо вона корисна на брандмауерах, з її допомогою можна виявити порушення безпеки периметра мережі.

У другій частині лабораторної роботи ознайомився із засобами ОС Windows та Linux для аналізу стану мережі. Дане дослідження проводив за допомогою програми Putty. Дослідження здійснювали з сервера sks — 31. Для першого аналізу я використовував сайт: disney.com.

Для другого аналізу використав сайт: google.com

Висновок: Під час виконання даної лабораторної роботи я освоїв роботу з утилітами TCP/IP, навчився налаштовувати підключення до локальної мережі та до мережі Internet з використанням утиліти ping, також дослідив функції утиліти netstat.