Характеристика фіскальної політики України

Характеристика фіскальної політики України

Державний бюджет України на 2002 рік в порівнянні з відповідними проектами бюджетів минулих років в значній мірі враховує необхідність проведення бюджетної реформи, вдосконалення бюджетного процесу і подальшого розвитку міжбюджетних відносин. Були враховані основні вимоги до складання проекту Державного бюджету у відповідності з положеннями Бюджетного кодексу України.

Проектом бюджету заплановані видатки на інноваційний та інвестиційний розвиток у сумі більше ніж 1,1 млрд. гривень, а також передбачені напрями спрямування цих коштів. 468 млн. гривень з загальної суми коштів передбачається виділити на технічне переоснащення вугільних шахт.

У проекті Державного бюджету передбачається заборонити надавати державні гарантії при одержанні кредитів суб «єктами підприємницької діяльності, крім кредитів, що надаються міжнародними фінансовими організаціями, а також провадити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб «єктів господарювання за податками і зборами, за кредитами, залученими державою або під державні гарантії. Це, з одного боку дозволить виконати у запланованому обсязі доходну частину Державного бюджету, а з іншого боку, дозволить зменшити навантаження на видаткову частину бюджету у разі відшкодування кредитів наданих суб «єктам підприємницької діяльності під гарантії Уряду.

Проектом бюджету зупиняється на 2002 рік дія положень деяких законодавчих актів України у частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Фактично пропонується продовжити на 2002 рік дію положень статі 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік », якою було призупинено дію положень законодавчих актів України у частині надання пільг та компенсацій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, зокрема, на безплатне надання послуг зв «язку, безплатне або пільгове користуванню санаторно-курортним лікування, безоплатне або пільгове забезпеченню автомобілем, звільнення або зменшення плати за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ, паливо, безкоштовний проїзд всіма видами пасажирського міського та приміського транспорту (крім деяких категорій громадян). Це дасть змогу суттєво зменшити витрати бюджетів усіх рівнів та дозволить планувати відповідні місцеві бюджети на бездефіцитній основі та виконати один із головних принципів бюджетної політики на 2002 рік — збалансованості державних та місцевих фінансів.

Кошти державних цільових фондів, крім Пенсійного фонду України, передбачається обслуговувати виключно органами Державного казначейства України. Також всі державні цільові фонди зобов «язанні будуть подавати Державному казначейству України у визначеному ним порядку і терміни звіти про виконання кошторисів відповідних фондів. Це дозволить підвищити контроль з боку Державного казначейства та Міністерства фінансів за напрямками використання коштів.

Поданий Кабінетом Міністрів України проект Державного бюджету України на 2002 рік в значній мірі не відповідає головним напрямкам та засадам фінансової стабілізації та сталого економічного зростання, визначеним у Бюджетній резолюції на 2002 рік. Так, не було забезпечено збалансування, тобто бездефіцитність Державного бюджету на 2002 рік, оскільки проект Державного бюджету запланований з дефіцитом. Також не було запроваджено раціональної податкової політики, яка базується на зниженні податкового тиску та поєднанні фіскальної та стимулюючої функції податків, оскільки проект Державного бюджету побудований виключно з фіскальної точки зору та містить значну кількість положень спрямованих на подальше підвищення податкового тиску на суб «єктів господарювання.

Державний бюджет України на 2002 рік заплановано з дефіцитом у сумі 4,3 млрд. гривень. Відповідно до статті 14 Бюджетного кодексу України прийняття Державного бюджету України з дефіцитом дозволяється у разі наявності тільки обґрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету.

Відповідно до статті 2 проекту Закону до доходів загального фонду Державного бюджету на 2002 рік належать 50 відсотків податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками за місцезнаходженням в місті Києві. В зв «язку з цим необхідно зазначити, що відповідно до статті 67 Бюджетного кодексу України, якою визначенні особливості формування бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів міст Києва і Севастополя, встановлено необхідність врахування норм Закону України «Про столицю України — місто герой Київ «при затвердженні доходів та видатків Державного бюджету України. Згідно з пунктом третім статті 19 Закону України «Про столицю України — місто герой Київ «доходи міського бюджету та бюджетів районів міста Києва формуються зокрема за рахунок 100-відсоткового відрахування податку на прибуток підприємств, який справляється на території міста Києва. Тому для виконання вимог Бюджетного кодексу та Закону України «Про столицю України — місто герой Київ «є необхідним передбачити 100-відсоткове спрямування надходжень від податку на прибуток до бюджету міста Києва.

До 1 січня 2003 року продовжується існуючий порядок оподаткування бартерних операцій при експорті товарів, робіт та послуг. При експорті товарів (робіт, послуг) шляхом бартерних операцій сума податку на додану вартість, сплачена у зв «язку з придбанням товарів, не буде відноситись на збільшення податкового кредиту, а включатись до складу валових витрат виробництва. Шляхом продовження на 2002 рік дії зазначеної норми платники податку знову ж таки не будуть мати можливості отримувати з бюджету належні відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість «суми податку на додану вартість, нараховані у зв «язку з експортом товарів, робіт та послуг.

До доходів спеціального фонду Державного бюджету пропонується віднести збори на обов «язкове пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з виробництва та імпорту тютюнових виробів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв «язку. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов «язкове державне пенсійне страхування », яким було введено зазначені збори, визначено кінцевий термін їх застосування у разі повного погашення заборгованості з виплати пенсій. На сьогоднішній день ця заборгованість погашена у повному обсязі, а тому всі вищезазначені додаткові пенсійні збори підлягають якнайшвидшому скасуванню та не повинні враховуватись у доходах Державного бюджету на 2002 рік.

Відповідно до статті 17 Державного бюджету передбачається дозволити Міністерству фінансів України за поданням головного розпорядника коштів Державного бюджету України здійснювати перерозподіл видатків. В той же час відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицій до проекту бюджету. При цьому видатки відповідно до внесених у бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання чинності відповідним законом. Отже перерозподіл видатків Державного бюджету за Бюджетним кодексом не може відбуватись тільки за дозволом Міністерства фінансів України.

Міністерству фінансів України надається право здійснювати продаж прав вимоги боргу за простроченими більше ніж на два роки юридичних осіб перед державою за іноземними кредитами з п «ятидесятивідсотковим дисконтом. Надання такого права призведе до реалізації значної частини векселів, якими було оформлено заборгованість юридичних осіб перед державою, за ціною у два рази меншою номінальної вартості таких векселів, що спричинить прямі збитки для держави та продовжить практику прихованого фінансування діяльності деяких суб «єктів господарювання за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 42 проекту бюджету передбачено списати заборгованість Державного бюджету по відшкодуванню податку на додану вартість суб «єктам господарювання, яким було списано податкову заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов «язань перед бюджетами та державними цільовими фондами », а також провести реструктуризацію зазначеної бюджетної заборгованості, що утворилась станом на 1 вересня 2001 року, на 60 місяців починаючи з 1 січня 2002 року.

В зв «язку з цим необхідно зазначити, що на сьогоднішній день заборгованість Державного бюджету України перед суб «єктами господарювання — платниками податку по відшкодування сум податку на додану вартість перевищує 4 млрд. гривень. Ці кошти враховуються підприємствами у процесі їх господарської діяльності як активи, які повинні надійти до підприємства в якості обігових коштів з наступним включенням їх у господарській обіг. Запровадження зазначених вище пропозицій щодо списання та реструктуризації заборгованості бюджету перед підприємствами позбавить значну частину суб «єктів господарювання вагомої частини обігових коштів, що негативно відіб «ється на їх фінансово-економічному становищі та може стати одним із чинників їх банкрутства.

Суми заборгованості Державного бюджету України перед суб «єктами господарювання по відшкодуванню податку на додану вартість є власністю таких суб «єктів, а тому примусове позбавлення власності буде протирічити вимогам статті 41 Конституції України та Закону України «Про власність » .

Відповідно до статті 43 Державного бюджету умовою відшкодування податку на додану вартість є фактичне надходження коштів в оплату вартості товарів (робіт, послуг), вивезених (пересланих) за межі митної території України. Це положення не узгоджується з вимогами статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість », якою встановлено, що право платника податку на відшкодування податку на додану вартість з бюджету виникає після подання розрахунку експортного відшкодування та митної декларації, яка підтверджує факт вивезення товарів за межі митної території України. Таким чином діючим Законом не вимагається подання будь-яких додаткових документів, що підтверджують факт надходження коштів в оплату вартості експортованих товарів. Впровадження зазначеної норми призведе до неможливості вчасного отримання з бюджету сум податку на додану вартість, що вкрай негативно відзначиться на фінансово-економічному стані підприємств екпортоорієнтованих галузей економіки України.

Статтею 51 бюджету передбачено списати заборгованість бюджетних установ і бюджетів всіх рівнів перед суб «єктами господарювання, яким списана заборгованість із платежів до бюджету відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов «язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами «та статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік «у відповідних обсягах. Запровадження такої норми позбавляє переважну більшість суб «єктів господарювання, що мають або мали економічні відносини з державними органами і бюджетними установи та фактично кредитували їх діяльність, певних коштів. Таким чином відповідно до статті 51 Державного бюджету суб «єкти господарської діяльності позбавляються їх власності у примусовому порядку, що протирічить вимогам Конституції України та Закону України «Про власність » .

Відповідно до статті 54 бюджету передбачено стимулювати виконання доходів державного та місцевих бюджетів шляхом фінансування органів стягнення в залежності від рівня виконання плану надходжень до відповідних бюджетів. Практика минулих років застосування такого механізму стимулювання діяльності органів стягнення довела вкрай негативні наслідки дії зазначеного механізму для суб «єктів господарювання — платників податків. Результатом такої беззастережної діяльності органів стягнення є намагання наповнити доходну частину бюджетів будь-якою ціною та за будь-яких обставин, навіть шляхом порушення законів та Конституції України. Тому головним чинником наповнення бюджетів всіх рівнів повинно стати стимулювання саме платників податків щодо сплати всіх обов «язкових платежів, а фінансування органів стягнення повинно проводитись у повному обсязі та без залежності від того, виконаний план надходжень чи ні.