Ядерний реактор

ЯДЕРНИЙ РЕАКТОР

Для задоволення щорічної потреби в паливі АЕС потужністю 1 ГВт потрібно 1,4 т природного урану, для добування кого треба переробити 2…3 га землі. ТЕС аналогічної потужності потребує 2…3 мільйони тон вугілля й переробку 80 га грунту. Жоден із видів випромінювання, що виникають безпосередньо в активній зоні реактора, не може проникнути поза межі захисної зони. Якби радіаційна безпека АЕС зумовлювалась лише активною зоною, можна було б б із упевненістю твердити, що атомні реактори абсолютно безпечні й нешкідливі. Однак в активній зоні реактора утворюються радіоактивні гази й аерозолі, радіоактивний пив у приміщеннях, де працюють прискорювачі, радіоактивні речовини, що потрапляють у теплоносій воду, чи виникають внаслідок його опромінювання. І це викликає тривогу.

Вчені підрахували втрати для здоров’я людей на всіх стадіях обох енергетичних циклів ТЕС й АЕС, починаючи від добування вугілля й урану, транспортування їхнього й под годину самого процесу виробництва енергії, включаючи викиди всіх видів у навколишнє середовище, утилізацію й захоронення відходів. Виявилось, що виробіток за рік одного гіговата потужності на АЕС обходитися людству приблизним скороченням тривалості його життя на 16 людино-років, а випадку ТЕС ця цифра 8 200 разів більша.

Наведені підрахунки зроблені без урахування аварій, котрі можуть статися на АЕС. Чорнобильська трагедія довела всьому світу, що при недбалому ставленні до експлуатації реакторів ці цифри можуть докорінно змінитися. За даними до 1990 року на ТЕС винне бути відведено 2,5 млрд. Гкал тепла. Якщо реалізувати це за допомогою прямоточних систем охолодження, то потреби у воді становитимуть 390 км? на рік. Вода в європейській частині країни нагріється более як на 5оС. У недалекому майбутньому на охолодження конденсаторів ТЕС й АЕС якщо потрібно понад 4 тис. км? води на рік.