Предмет і значення геології

Геологія — це комплекс наук про будову й розвиток Землі. Втім, Землю як об'єкт вивчають астрономія, геодезія, географія, геофізика, геохімія. Астрономія вивчає Землю як космічне тіло, як планету Сонячної системи; геодезія — форму й розміри Землі; фізична географія — поверхню Землі, її природу; геофізика і геохімія досліджують фізичні властивості й хімічний склад Землі.

Особливість геології полягає в тому, що вона вивчає надра Землі.

Основне завдання геології - вивчання будови й складу та історії розвитку Землі, насамперед її верхньої оболонки — літосфери.

З накопиченням відомостей про Землю геологія поклала початок цілій низці споріднених наук: мінералогії, петрографії, динамічній геології, геотектоніці, палеонтології, історичній геології, геоморфології, геохімії, геофізиці тощо.

Геологія покликана формувати діалектико-матеріалістичний світогляд людини, бо вона пояснює утворення Землі, походження і розвиток життя на ній, рух і вічність матерії.

Вона також пояснює катастрофічні процеси, які відбуваються в надрах і на поверхні землі: діяльність вулканів, виникнення землетрусів, зсувів, тощо.

Геологічні науки висвітлюють певне коло питань, а саме: речовинний склад Землі (мінералогія, петрографія); будову Землі і процеси, які відбуваються в ній (геотектоніка, динамічна геологія, вулканологія, сейсмологія, геологія моря); історію Землі (палеонтологія, історична геологія, палеогеографія); дослідження прикладного характеру (вчення про корисні копалини, гідрогеологія, інженерна геологія тощо).

Зміст основних геологічних наук: мінералогія — фізичні властивості і хімічна природа мінералів, тобто природних хімічних сполук, ЯКІ містяться в земній корі; петрографія — склад, будова, походження й умови залягання гірських порід; геотектоніка — рухи й будова земної кори, форми залягання шарів гірських порід; динамічна геологія — процеси, які змінюють земну кору і вигляд Землі в цілому; палеонтологія — наука про давні викопні організми, їхню будову, розвиток, географічне поширення в різні періоди історії Землі; вона щільно пов’язана з зоологією і ботанікою, оскільки з її допомогою вивчають історію розвитку рослинного й тваринного світу; історична геологія — геологічна історія Землі від найдавніших часів до сучасної епохи, виявляє послідовність змін, які відбувалися протягом існування планети; палеогеографія — фізико-географічні умови, які існували на поверхні Землі в минулі геологічні епохи; геоморфологія — форми рельєфу земної поверхні, його виникнення і розвиток; вчення про корисні копалини — дослідження походження, закономірностей поширення та форм залягання корисних копалин;

гідрогеологія — умови залягання води в земній корі, її склад, походження і властивості; інженерна геологія — гірські породи земної кори, придатність їх для зведення різних споруд: будинків, мостів, прокладання каналів тощо; для цього вивчають міцність і стійкість порід до температурних змін, навантажень та можливості розвитку в них різноманітних шкідливих геологічних процесів (зсувів, суфозій, карсту, просадок тощо).

Вивчення речовинного складу земної кори і геологічних процесів, які в ній відбуваються, здійснюють за допомогою різних методів. Насамперед, це метод спостереження безпосереднє вивчення гірських порід у природних відслоненнях на берегах річок, озер, морів, у шахтах та інших гірничих виробках. Найбільш повні і всебічні спостереження дістають під час геологічного знімання, або геологічного картування, оскільки воно завжди або супроводжується складанням геологічної карти, або спирається на геологічну карту і додає до неї ті чи інші доповнення й уточнення. Відомості щодо глибоких горизонтів земної кори і верхньої мантії здобувають шляхом вивчення магми, що опинилась на поверхні. Крім прямих методів вивчення речовини земної кори, використовують оптичні та деякі інші фізичні й хімічні методи дослідження (рентгеносгруктурні, спектрографічні тощо) з широким застосуванням математичних методів для обробки даних. В останні десятиріччя в геології використовують експериментальні методи, які дають змогу моделювати геологічні процеси, отримувати в лабораторних умовах штучні мінерали, гірські породи тощо. Під час регіональних досліджень використовують дистанційні методи, коли спостереження здійснюють з вертольотів, літаків і космічних кораблів. Для вивчення глибинної будови земної кори і Землі в цілому також використовують опосередковані методи пізнання (зокрема, геофізичні методи, які базуються на вивченні фізичних властивостей гірських порід).

Геологія тісно пов’язана з географією, хімією, ботанікою, зоологією та іншими науками природничого циклу. Вона є підгрунтям спеціальних географічних дисциплін: фізичної географії, загального землезнавства, геоморфологи тощо. Геологія має велике значення у вивченні еволюції географічної оболонки. Дослідження родовищ різних видів корисних копалин є потрібним елементом для глибокого розуміння економічної географії.

Зв’язок геології і хімії полягає у вивченні хімічного складу земної кори, походження, властивостей, використання природних хімічних сполук — мінералів. Дослідження мінералів розкриває суть хімічних процесів, що відбуваються в природі і їх можна відтворити в лабораторних умовах. Крім того, надрові багатства є основним джерелом сировини для хімічної промисловості.

З біологією пов’язаний окремий розділ геології - палеонтологія, що вивчає історію виникнення й розвитку органічного світу за скам’янілими рештками. З іншого боку, дослідження умов життя сучасних рослинних і тваринних організмів допомагає геологам впевненіше відтворювати палеогеографічні умови минулих періодів історії Землі.

Отже, геологія, як писав російський академік В.О. 0 бручев, «вчить нас дивитися відкритими очима на довколишню природу і розуміти історію її розвитку», тобто дає наукове пояснення цілій низці природних процесів і явищ.

Геологія має тісний зв’язок з практичною діяльністю людини: виявленням родовищ різноманітних корисних копалин, що застосовують у промисловості, сільському господарстві. Тільки після інженерно-геологічного обгрунтування проектів розпочинають будівництво великих житлових будівель і промислових об'єктів, залізничних і шосейних шляхів сполучення, гідроелектростанцій, тунелів, каналів, нафтой газопроводів тощо. Гірські породи і рельєф є важливими чинниками грунтоутворення, які треба завжди враховувати в сільськогосподарській діяльності.