Роль нових технологій у підвищенні ефективності підприємства

Реферат на тему:

Роль нових технологій у підвищенні ефективності підприємства.

Зростання економіки України протягом останніх років відбувається високими темпами. Якщо у 2000 році рівень ВВП складав 170 070 млн.грн., то вже у 2004 він становив 344 822 млн.грн. (збільшився у 2 рази). Ще швидше розвивалась промисловість, обсяги виробництва якої за цей же період виросли у 2,2 рази. Однак, радикального покращення життя у країні немає, не відбувається зниження показників бідності і не спостерігається відчутного зростання витрат населення, тобто не видно росту його споживчої здатності. Збільшення середньої заробітної плати у 2,5 рази за 2000;2005 р.р. приховує у собі той факт, що високі відносні показники пояснюються вкрай низьким рівнем, від якого розраховуються проценти зростання [1]. Внаслідок цього з’явилось і доволі відчутно дається взнаки гостре протиріччя — між наявністю високих темпів економічного росту і змінами у добробуті народу.

Так, В. Марцинкевич вважає, що збільшенню ефективності виробництва у найбільшій мірі сприятиме спрямування зусиль на відповідність між розвитком виробничого апарату, науково-технічним прогресом і підготовкою кваліфікованих кадрів. Як зазначає Федюніна С. Д: «Більшість підприємств харчової галузі потребують докорінного оновлення технічної бази. Умови конкурентної боротьби вимагають впровадження сучасного високопродуктивного устаткування і новітніх технологій, широкого залучення наукового потенціалу». Очевидно, що у сучасних умовах формування ринкових відносин необхідно здійснювати перехід до принципово нових технологій, до техніки наступних поколінь — докорінне переозброєння усіх галузей народного господарства на основі найновітніших досягнень науки та техніки. Розвиток та активізація інноваційної діяльності є одним з найважливіших чинників підвищення конкурентоспроможності підприємств та економіки країни в цілому.

Перехід до ринкових умов господарювання виявився досить складним процесом для підприємств харчової промисловості. По-перше, проведення ринкових реформ відбувалось непослідовно і без урахування галузевої специфіки харчової промисловості. По-друге, це пояснюється низьким техніко-технологічним рівнем виробництва, що впливає на невисоку конкурентоспроможність вітчизняної продукції на зовнішньому ринку. Рівень зносу фондів промисловості досягає 45—50%. Продуктивність праці в даному секторі промисловості у 4−5 разів нижча, ніж у розвинутих країнах, рівень механізації праці на харчових підприємствах становить близько 50−60%. Майже половину технологічного устаткування, встановленого в переробній сфері, потрібно замінити, і близько чверті — модернізувати. Світовим стандартам відповідає лише 15% активної частини основних виробничих, фондів, частка механізованих ліній становить лише 8% від діючого устаткування [3].

Проблема недосконалої структури виробничої бази не обійшла і молочну промисловість. Молоко та продукти його переробки займають важливе місце в структурі харчування і тому належать до соціально значущих і формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Стан молочного підмплексу та забезпеченість населення його продуктами є одним із ключових індикаторів розвитку економіки й продовольчої безпеки країни, тому майже в усьому світі це предмет особливої уваги держави та об'єкт державного регулювання. Тому актуальним є питання вивчення перспектив ефективного розвитку молочного підкомплексу в регіонах України, зокрема в Херсонській області, яка останнім часом займає останнє місце в країні по виробництву і споживанню молока та молокопродуктів [5]. Динаміка основних показників діяльності підприємств молочної промисловості у цій області наведена у табл. 1.

Таблиця 1. Динаміка основних показників діяльності підприємств молочної промисловості у Херсонській області за 2002;2004 роки Показник 2002 2003 2004.

Виручка від реалізації продукції (дохід), тис. грн 118 214,6 164 856,0 263 783,6.

Чисельність персоналу, чол. 1577 1642 1949.

Виробітка, тис. грн/чол. 75,0 100,4 135,3.

Виробничі витрати, тис.грн. 99 833,8 134 995,9 216 147,4.

Прибуток (фінансовий результат до оподаткування), тис. грн 3009,6 4072,8 7875,4.

Вартість основних фондів, тис грн 24 893,3 33 666,1 58 403,2.

Реальна фондоозброєність, тис. грн/ чол 9,457 9,598 9,743.

Середня заробітна плата, грн/чол 340,4 421,1 602,6.

Аналіз статистичних даних Херсонської області вказує, що за цей період відбулося збільшення основних показників діяльності підприємств молочної промисловості (виручки від реалізації продукції, виробітки одного працюючого, виробничих витрат, прибутку, вартості основних фондів, середньої заробітної плати) трохи більше, ніж у 2 рази. Однак, за цими позитивними результатами приховується те, що стан основних виробничих фондів лімітує виробничі можливості промисловості (через низький технічний рівень підприємств, відсутність глибокої та комплексної переробки сировини допускаються великі втрати, низька продуктивність).

Через недостатній рівень розвитку вітчизняне харчове машинобудування не в змозі забезпечити галузі переробки устаткуванням у потрібній кількості і належної якості. Хоча більшість вітчизняних технологій не поступається за ефективністю та економічністю кращим досягненням європейських держав, наявне устаткування переважно має низькі техніко-економічні показники (велику матеріалота енергомісткість, невисоку продуктивність), що призводить до підвищення собівартості та зниження якості продукції. До того ж, вітчизняне машинобудування майже не випускає технологічні комплекси для розфасовування й пакування харчових продуктів, відсутні досконалі технології та устаткування для виробництва тарно-пакувальних матеріалів, поліграфічної продукції та фарб, що робить харчову промисловість залежною від імпорту. Тому доводиться завозити значну кількість устаткування з інших країн.

Для вирішення проблеми недосконалої структури виробничої бази підприємствам пропонується на розгляд варіант впровадження у виробництво нової високотехнологічної лінії (у нашому прикладі це лінія по виробництву масла та казеїну), що має велику продуктивність, а її застосування відчутно підвищить ефективність виробництва. На основі завданих технологічних параметрів лінії були проведені розрахунки прогнозованих фінансово-економічних результатів від використання нових технологій, що надають підставу для порівняння результатів діяльності (див. табл. 2). Порівняння можливостей нової технології та фінансово-економічних показників підприємств молочної промисловості у Херсонській області аргументовано доказали доцільність технічного переозброєння.

Таблиця 2. Порівняння результатів діяльності.

Показник Роки.

2002 2003 2004 Нова технологія Виробіток, тис. грн /чол 74,962 100,399 135,343 275,147.

Виробничі витрати, тис. грн /чол 63,306 82,214 110,902 235,565.

Прибуток, тис. грн /чол 1,908 2,480 4,041 39,582.

Реальна фондоозброєність, грн/чол 9,457 9,598 9,743 33,667.

Середня заробітна плата, грн./чол 0,340 0,421 0,603 2,525.

Очевидно, що високі технології забезпечують надходження значно більшого прибутку ніж застаріле обладнання, що використовується на підприємствах у даний час. Проведені розрахунки вказують на те, що впровадження високих технологій приблизно на порядок покращує основні економічні показники підприємства. Так, впровадження високопродуктивної технологічної лінії по виробництву будь-якої продукції допоможе забезпечити значний обсяг виробництва. А це у свою чергу призведе до вражаючих економічних і соціальних результатів (підприємство зможе дозволити собі встановити гідний рівень середньої заробітної плати — у нашому прикладі він становит 500 у.о.). До того ж збільшиться обсяг коштів, що поступатимуть у бюджети всіх рівнів.

В умовах переходу до ринкової економіки дуже важливими є заходи науково-технічного характеру. Колективи підприємств, їх керівники головну увагу приділяють матеріальному стимулюванню праці. Важливе місце у підвищенні ефективності виробництва займають організаційно-економічні фактори, включаючи управління.

Випуск високоякісної продукції можна буде досягти за таких, умов: освоєння нової техніки та технологій, впровадження малота безвідхідних виробничих процесів, а також найпрогресивніших технологій зберігання сировини та харчових продуктів. Специфічні особливості зумовлюють необхідність розвитку прогресивних форм організації виробництва, які відповідали б новітнім тенденціям матеріально-технічного розвитку виробництва.

Виходячи з викладеного вище, необхідно розробити на державному рівні:

механізм стимулювання впровадження інноваційних технологій; ефективні важелі державного впливу та протекціонізму, основним з яких є податкова політика, яка реально стимулює виробничий процес, структурні, інноваційні перетворення у галузі і на підприємствах.

підсилення стимулюючої ролі податків через звільнення від податку суми прибутків, що спрямовуються на розвиток і модернізацію виробництва; встановлення податкових пільг на інвестиції, які спрямовуються на модернізацію основного капіталу підприємств з високим рівнем зносу технічного потенціалу.

підвищення захисної функції податків по відношенню до вітчизняного товаровиробника має забезпечити ефективний розвиток галузей промисловості та встановити досягнуті у минулому високі обсяги виробництва.

Підприємствам варто провести технічну реструктуризацію, яка має забезпечити відповідний рівень виробничого потенціалу, дозволить виготовляти конкурентоспроможну продукцію.

Література:

Чухно А. Актуальные проблемы стратеги экономического и социального развития на современном этапе // Экономика Украины. — № 4. — 2004 г. — с.15−23.

2.Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. — М.: ИНФРА-М. — 2002. — 312 с.

3. Федюніна С. Д Про перспективи розвитку харчової промисловості України // Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

4.Савицька В. Актуальні проблеми розвитку ринку молока і молочних продуктів // Економіка АПК. — 2002. — № 11. — с. 102−138.

5. Доброзорова О. В., Соловйов Д.І., Основні напрями розвитку молочного підкомплексу Херсонської області // Економіка АПК — 2004, № 10, с.67−71.