Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва

Зміст

1.Додаток 1. Схема розташування будівельного майданчику. Розрахунок ТЕП на стадії ПОР

2.Зведений кошторисний розрахунок для визначення кошторисної вартості будівництва об'єкта

3.Календарний план розподілу капіталовкладень

4. Розрахунок потреби у підсобно-допоміжних та обслуговуючих спорудах

5. Розрахунок складських приміщень, відкритих складських площадок та їх розміщення

6. Розрахунок потреби в електричній енергії та воді

7. Вибір баштового крану

8. Технічна характеристика баштового крану КБ 100.3

9. Будгенплан

10. Організація будівництва. Будгенплан (теорія)

11. Основні принципи проектування БГП

12. Порядок проектування БГП

13.Виробництво робіт в зимових умовах

14. Вказівки про методи здійснення інструментального контролю та якості робіт

15. Заходи по охороні оточуючого середовища

16. Заходи по охороні праці та пожежній безпеці

17. Список використаної літератури

ЗВЕДЕНИЙ КОШТОРИСНИЙ РОЗРАХУНОК

ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА

на будівництво секційних житлових будинків у м. Полтава Складений в поточних цінах станом на 1 січня 2003 р будівництво житловий будинок споруда

Розрахунок потреби у підсобно-допоміжних та обслуговуючих спорудах

Потребу в адміністративних, санітарно-побутових будівлях установлюють, виходячи із розрахованої кількості робітників основного і неосновного виробництва. Кількість основного виробництва обчислюється за такими формулами (чол.):

N_осн = C^бмр_комп /Т₂•С_р.в.,

Де C^бмр_комп— кошторисна вартість будівельного комплексу;

Т₂— запланований строк будівництва комплексу, років;

С_р.в.— середньорічний виробіток одного робітника.

С_р.в.= 600 гр.•21•12 = 151 200

N_осн = 49678/1,5•151,2 = 219 (чол.)

Чисельність робітників, зайнятих у неосновному виробництві, складає 20% від кількості робітників основного виробництва.

N_неосн =219•0,2 = 44 (чол.)

Чисельність керівників складає 6−8% від чисельності робітників основного та неосновного виробництва, а саме 21 чол.

Спеціалісти — 5−7% від загальної чисельності, тобто 18 чол.

Технічні виконавці - 3−5% від загальної чисельності, тобто 13 чол.

Для розрахунків по визначенню площ контор, побутових приміщень, пунктів харчування на будівельному майданчику виходять із чисельності працюючих на будівництві у найбільш завантажену зміну. Дана чисельність розраховується за такою формулою:

N^прац_max = 70%(N_осн+N_неосн) + 80%(кер.+спец.+т.в.)

N^прац_max = 70%(219+44) + 80%(21+18+13) = 226(чол.)

При цьому 70% від N^прац_max — чоловіки — 158 (чол.)

А 30% від N^прац_max — жінки — 108 (чол.)

За (4,таб. 51,52) визначаємо площі наступних приміщень:

Розрахунок складських приміщень, відкритих складських площадок та їх розміщення

Потребу в складських приміщеннях для зберігання матеріалів, виробів і обладнання (закриті склади, навіси) розраховують, виходячи з норм розрахункових площ на 1 млн. грн. максимального річного обсягу будівельно-монтажних робіт.

Відкриті складські площі розраховують за формулою:

F_осн = (P/f_н)?в Де P = (С _бмр•а)/253•1,3t — запас матеріалів;

С _бмр— максимальний річний обсяг будівельно-монтажних робіт;

анорма витрати матеріалів виробів і конструкцій

1,3- коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів;

tнорма запасу, днів;

f_н— норма складування матеріалів на 1 м² площі

вкоефіцієнт використання площі складів а₁=2094,790 тис. шт.(цегла);

а₂=0,02 тис. т (цемент);

а₃=0,08 тис. м³ (пісок);

а₄=0,33 тис. м³ (плити перекриття);

t₁=10; t₂=12; t₃=10; t₄=10;

f₁=2,5; f₂=1; f₃=0,35; f₄=2;

в₁=0,6; в₂=0,7; в₃=0,7; в₄=0,6;

P_1цегли= (С_{1 бмр}•а₁)/253•1,3t₁= (49,6•2094,790)/253•1,3•10=906 тис. шт.

P_{2 цементу} = (С_{2 бмр}•а₂)/253•1,3t₂= (49,6•200)/253•1,3•12=103,8 т

P_{3 піску} = (С_{3 бмр}•а₃)/253•1,3t₃= (49,6•800)/253•1,3•10=346 м³

P_{4 плит} = (С_{4 бмр}•а₄)/253•1,3t₄= (49,6•330)/253•1,3•10=142,7 м³

Визначивши запас матеріалів розраховуємо відкриті складські площі:

F _{1 цегли} = (P₁/f_н1)?в₁= (906/2,5)•0,6=217,4 м²

F_{2 цементу} = (P₂/f_н2)?в₂= (103,8/1)•0,7=72,7 м²

F_{3 піску} = (P₃/f_н3)?в₂= (346/0,35)•0,7=629 м²

F_{4 плит} = (P₄/f_н4)?в₄= (142,7/2)•0,6=42,81 м²

Розрахунок потреби в електричній енергії та воді

Потреба в електроенергії та воді для виконання будівельно-монтажних робіт установлюється залежно від територіального розміщення, величини річного обсягу будівельно — монтажних робіт та галузі за формулами:

Електричної енергії (для живлення електродвигунів будівельних машин, верстатів та обладнання в підсобних виробництвах, для освітлення території, робочих місць, адміністративних, культурно-побутових приміщень, складів, а також для задоволення технологічних потреб будівництва):

P_П = k₁•P•C^БМР_річ ;

k₁=1,02 ;

Р=30,25 кВт;

C^БМР_річ =49,6 млн. грн.

P_П = 1,02•30,25•49,6 = 1530,4 кВт

Води (для виконання будівельно-монтажних робіт, санітарно-побутових потреб, для забезпечення роботи будівельних машин та транспортних засобів):

В_П = k₂•В•C^БМР_річ ;

k₂=0,99 ;

В=0,139 л/сек;

C^БМР_річ =49,6 млн. грн.

В_П = 0,99•0,139•49,6 = 6,82 л/сек

Де k₁ — коефіцієнт, що враховує зміни кошторисної вартості будівництва залежно від району будівництва, середньої температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону.

k₂ — коефіцієнт, що враховує зміни кошторисної вартості будівництва залежно від району будівництва.

Р і Взначення потрібних ресурсів на 1 млн. грн. річної вартості будівельно-монтажних робіт залежно від галузі будівництва.

C^БМР_річ— річна вартість будівельно-монтажних робіт

Підбір баштових кранів

Основними параметрами монтажних баштових кранів є: величина вантажного моменту Мгр (або вантажопідйомність Q), висота підйому гака Нкр, виліт стріли крана Встр.

Для баштових кранів вантажний момент знаходять шляхом добутку маси елемента, що монтується Q та відстані між центром ваги і віссю обертання крана Встр.

Висота підйому гака визначається за формулою:

Нкр= h₀ + h₃ + h₃ + h_с,

де h₀— перевищення опори елемента, що монтується, над рівнем стоянки монтажного крана;

h₃ — запас по висоті (не менше ніж 0,5м);

h_э — висота елемента в монтажному положенні, м;

h_с — висота стропила в робочому положенні від верху елемента, що монтується, до низу гака крана, м.

h₀ =28,5 м

h₃ =0,5 м

h_э =0,6 м

h_с =5,2 м

Нкр=28,5+0,5+0,6+5,2 = 34,8 м

Виліт стріли визначається за формулою:

Встр.= а/2 + b + c,

де а — ширина ланового шляху;

b — відстань від кранового шляху до найбільш виступаючої частини будівлі;

с — відстань від центра ваги елемента, що монтується до виступаючої частини будівлі збоку крана.

а =4,5 м

b =5,5 м

с =16,8 м

Встр.=4,5/2 + 5,5 + 21,4 = 29,15м

Відстань від осі обертання крана до найближчої виступаючої частини будівлі повинна бути на 0,75 м більше від радіуса габариту нижньої частини крана і на 0,5 м більше від радіуса габариту верхньої частини:

а/2 + b? r^н_r + 0,75 м і а/2 + b? r^н_r + 0,5 м.

Визначивши необхідні розрахункові параметри баштового крана, за технічними характеристиками підбираю кран.

Кран КБ.403д (КБк-160.2А)

є модернізацією крана КБк-160.2. Відмітні особливості крана КБк-Г80.2А: підвищена швидкість підйому, збільшений вантажний момент, підвищена швидкість пересування вантажного візка, покращена конструкція кабіни машиніста з огрівальними панелями типу «Слотерм». Призначений для будівництва житлових і промислових будівель заввишки до 16 поверхів при температурі від —40 до +40 °С.

Експлуатація крана при повній висоті башти допускається в I—III вв.ітрових районах. Використання в інших районах вирішується із зменшеною висотою башти

У III—V вв.ітрових районах кран КБ-403А в неробочому стані необхідно встановити на горизонтальній ділянці з бетонною підставою і закріпити за флюгер. Кріплення кожного флюгера повинне витримувати таке вертикальне навантаження не менше приведеного табл. 9—11 і горизонтальне навантаження — не менше 15,7 кН. Гальмо механізму повороту в неробочому положенні повинне бути відкрите.

Вантажопідйомність 6,1

Виліт, м 30

Висота підйому, м 41

Швидкість, 10−2 м/с:

Підйому 46, 23

Посадки 8, 4

Час повної зміни вильоту 48

Встановлена потужність

електродвигунів, кВт 41,5

Маса крана, т:

Загальна 84,4

Конструктивна 32

Примітки: Висота підйому при максимальному вильоті і кількості секцій башти від 1 до 5 складає відповідно 18,6; 24,2; 29,8; 35,4; 41,0 м. Висота підйому при вуглі нахилу стріли 35 і 50°, при довжині стріли 20 м відповідно 51 і 54 м, при довжині стріли 25 м — 54 і 67,6 м.

Організація будівництва. Будгенплан (теорія)

Будівельний генеральний план — це генеральний план майданчику, на якому показане розташування основних монтажних і вантажопідйомних механізмів, тимчасових будівель, споруд і установок, що зводяться і будуть використовуватись за період будівництва.

БГП — найважливіша складова частина технічної документації і є основним документом, що регламентує організацію площадки і обсяги тимчасового будівництва.

Розрізняють 2 види БГП: загально майданчиковий і об`єктний

Загально майданчиковий БГП — дає принципове рішення по організації будівництва всієї площадки в цілому і виконується проектною організацією на стадії проекту (П), робочого проекту (РП), у складі проекту організації будівництва ПОБ.

Об`єктний БГП — складається будівельною організацією на одну чи декілька будівель і споруд на стадії робочої документації (РД) у складі ПВР.

Різниця у методах проектування між будгенпланами у складі ПОБ і ПВР зводиться по суті до ступеня деталізації розробки плану і точності розрахунків.

БГП — є частина комплексної документації над будівництвом і його рішення повинні бути пов`язані з іншими розділами проекту, у тому числі з прийнятою технологією і строком будівництва, які встановлені графіком.

Основні принципи проектування БГП

1. Всі рішення БГП повинні відповідати умовам безпеки

2. Тимчасові будівлі і споруди, комунікації необхідно розташовувати на ділянках, які не призначені під забудову основними будівлями і спорудами

3. Для скорочення витрат на влаштування тимчасових будівель, споруд і комунікацій необхідно у першу чергу будувати ті будівлі чи споруди, які можуть бути використані у процесі будівництва (автомобільні, залізничні, водопровід, трансформаторні підстанції, житлові будинки та інше.)

4. Відстань транспортування матеріалів, а також перевалки і підйом вантажів у межах будівельного майданчика повинні бути мінімальними.

5. Лінійні споруди, тобто житлові споруди (водопровід, каналізація, електропостачання та ін.) повинні розташовуватися по найкоротшому шляху.

Порядок проектування БГП

1. Визначення технології і засобів відведення будівель.

2. Підбір і розміщення основних монтажних механізмів і визначення зони їх дії.

3. Проектування тимчасових доріг і шляхів. Розрахунок і розміщення приоб`єктних складів.

4. Розрахунок і розміщення тимчасових будівель і споруд.

5. Розрахунок потреби у воді і різних видах енергії та проектування тимчасових комунікацій.

Виробництво робіт в зимових умовах

При виборі засобу витримки бетону у зимових умовах, слід, у першу чергу, розглянути можливість використання засобу термоса з вживанням домішок-прискорення твердіння та цементів із збільшеним тепловиділенням. При неможливості використання засобу термосу, проектом виробництва робіт, можуть бути запроектовані слідуючи варіанти зимового бетонування:

· Застосування бетонів з протиморозними домішками;

· Попередній електрозігрів суміші перед кладкою її в опалубку;

· Прогрів або обігрів вкладеного бетону з використанням електричної енергії, пари, теплого повітря.

При зведенні конструкції із цегли у зимових умовах можливе застосування одного з трьох засобів:

· На розчинах з проти морозними хімічними домішками;

· Розмороженням розчинів;

· Підігрівом кладки.

Тимчасові будинки, в яких передбачені знаходження людей у зимовий час, повинні обігріватися.

Вказівки про методи здійснення інструментального контролю та якості споруд

Розбивочні роботи на будівельному майданчику виконуються згідно проекту виробництва робіт (геодезичних), розробленим на основі СНиП 3.01.03−84 «Геодезические работы на строительстве».

Позначки планової та висотної основ, які закладені на території будівництва, належать акту здачі на збереження замовнику та керівнику будівельної ділянки. Відстань від місця закладки до контуру споруди, що будується, не повинна бути меншою висоти останньої (тобто будинку).

Проект розміщення всіх позначок нівелірування на території будівництва складається із врахування забезпечення ними об`єктів, що будуються на всіх стадіях їх зведення, які передбачаються генеральним планом.

При визначенні місцезнаходження нівелірних позначок повинні бути враховані: ситуація місцевості та розміщення на ній існуючих споруд, дорожня мережа та рух транспорту в період будівництва, переміщення гранта із котлованів та траншей та інші фактори, які впливають на зміну позначок по висоті.

Заходи по охороні оточуючого середовища

· Тимчасові автомобільні дороги та під'їзді шляхи влаштовують із врахуванням вимог по запобіганню ушкоджень сільськогосподарських угідь та деревної рослинності (якщо це та інше мається).

· Рекультивацію земельних угідь виконують згідно рішенням, які передбачені робочим проектом із врахуванням пропозицій замовника.

· Виробництво БМР у межах охорони заповідних зон, санітарних зон та територій, здійснювати за порядком, встановленому спеціальними правилами та положеннями про них.

· Вибрати місце складування плодоносного шару ґрунту для подальшої рекультивації.

· Передбачити у повному обсязі своєчасне будівництво запроектованих комунікацій та об`єктних споруд.

· При розробці генплану слід прагнути до того, щоб забудова займала найменшу площу і, тим самим, забезпечувалося збереження навколишнього середовища.

· Передбачити своєчасне очищення будівельного майданчику від відходів будівельного сміття та рекультивувати порушені землі.

Заходи по охороні праці та пожежній безпеці

· Межі небезпечних зон при роботі потужного крану, у яких можливе виникнення небезпеки, повинні бути позначені на місцевості, а при необхідності і огородженні.

· Розміщення на майданчику тимчасових будівель і споруд, здійснювати за межами небезпечних зон.

· При в`їздах на будівельний майданчик, влаштовувати схему руху транспортних засобів.

· При організації робіт на будівельному майданчику, безпека праці робітників на всіх етапах виконання робіт повинна забезпечувати згідно з вимогами СниП III-4−80 «Техника безопасности в строительстве».

· На початок виконання основних будівельних робіт, на майданчику забезпечити протипожежне водопостачання від існуючої водопровідної мережі.

· Пожежонебезпечні місця обладнати протипожежним інвентарем та обладнанням.

· Передбачити наявність під'їзних доріг.

· На будмайданчику повинні бути не менше двох протипожежних гідрантів.

· Тимчасові побутові приміщення слід розташовувати на відстані 24 м від будинку, який зводиться. При складуванні матеріалів необхідно влаштовувати розриви.

· До інструментального контролю слід проводити геодезичний контроль точності геометричних параметрів, які є обов`язковою складовою частиною виробничого контролю якості та заключається в геодезичній (інструментальній) перевірці відповідності положення елементів, розташування конструкцій та частин забудови, а також інженерних мереж проектним вимогам у процесі їх монтажу та тимчасового закріплення.

· Геодезичний контроль планового розташування конструкцій при монтажі, рекомендується проводити від рисок установчих вісей, спеціально виготовленим шаблоном, рейкою або дерев`яним метром.

· Для контролю вертикальності конструкцій, можуть бути використані механічна або електрична рейка, висок-рівень-рейка, оптичний висок (схил).

Контроль положення змонтованих конструкцій слід здійснювати методом геометричного нівелювання опорних майданчиків слідую чого монтажного горизонту.

Список використаної літератури

1. ДБН А.3.1−5-96 Організація будівельного виробництва. Державний комітет України у справах містобудування і архітектури. — К., 1996.

2. ДБН 360−92. Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень. — К., 1992.

3. Строительные краны: Справочник / В. П. Станевский и др. — К.: Будивельник, 1984

4. Расчетные нормативы для составления проектов организации строительства. — М.: Стройиздат, 1973.

5. Проектування будівельних генеральних планів / Навчально — методичні рекомендації до виконання курсових і дипломних проектів/ Укладач: Л.Г. Щербінін. — Полтава, ПолтДТУ, 2004

6. Методичні вказівки до виконання розділу «Організація будівництва» у складі курсової роботи з дисципліни «Архітектурно-містобудівний маркетинг та менеджмент» для студентів архітектурного факультету/ Укладач: Л.Г. Щербінін — Полтава, ПолтДТУ, 2002