Облік внутрішнього відпуску товарів на торговельних підприємствах

ОБЛІК ВНУТРІШНЬОГО ВІДПУСКУ ТОВАРІВ НА ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Облік внутрішнього відпуску товарів зі складів торговельного підприємства своїм (на одному балансі) крамницям, кіоскам, підприємствам громадського харчування (ресторанам, кафе, столовим) і іншим є важливою ділянкою облікової роботи, має важливе значення для контролю за рухом і збереженням товарів на підприємствах, що здійснюють різні види торговельної діяльності - оптово-збутову і роздрібну торгівлю, громадське харчування.

З набранням чинності Законом України «Про податок на додану вартість» в бухгалтерському обліку внутрішнього відпуску товарів з 1.10.97 р. сталися суттєві зміни, що пов’язано з віднесенням сплаченого постачальникам товарів податку на додану вартість на податковий кредит з ПДВ і вилученням сплаченого ПДВ з облікової купівельної вартості товарів.

Нормативними документами, інструкціями з бухгалтерського обліку в Україні порядок обліку внутрішнього відпуску товарів не регламентується, але бухгалтерам торговельних підприємств необхідно щоденно практично вирішувати ці непрості питання торгового обліку. При чому їх можна вирішувати більше або менше ефективно в залежності від рівня підготовки і вміння головного бухгалтера раціонально організувати бухгалтерський облік товарів.

В статті розглядається бухгалтерський облік внутрішнього відпуску товарів, що обліковуються на складах відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні за купівельними або продажними (роздрібними) цінами. Автором зроблена спроба дати бухгалтерам рекомендації з раціональної організації і ведення бухгалтерського обліку внутрішнього відпуску товарів з врахуванням положень чинних нормативних документів. Питання, не регламентовані нормативними документами, вирішені в розумінні їх автором.

З метою уникнення недоцільних повторень та в разі необхідності ув’язки викладеного матеріалу для кращого його розуміння в статті даються посилання на окремі її пункти із застосуванням спрощеної нумерації. Приклади наводяться в статті в числах, округлених до цілих гривень.

1. На підприємствах торгівлі, які здійснюють різні види торговельної діяльності, — оптово-збутову торгівлю, роздрібну торгівлю, громадське харчування, — товари надходять в крамниці, кіоски та інші підрозділи роздрібної торгівлі з товарних складів підприємства.

Облік товарів на складах за продажними цінами доцільно вести на оптових підприємствах чи товарних складах підприємств торгівлі, які відпускають товари в основному своїм (на одному балансі) роздрібним торговельним підприємствам і підприємствам громадського харчування. Застосування в цьому випадку облікових продажних цін на товари дозволяє значно спростити і прискорити документування товарних операцій та бухгалтерський їх облік.

2. Відпуск товарів зі складів своїм (на одному балансі) підприємствам роздрібної торгівлі і громадського харчування пов’язаний з обліком податку на додану вартість. Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 1 липня 1997 р. № 141 (далі - Інструкція) не регламентує порядку цього обліку. Незалежно від того, за якими цінами обліковуються товари на складах (купівельними чи продажними) при внутрішньому відпуску товарів ПДВ треба враховувати і відповідно до умов відображати його в бухгалтерському обліку.

Рахунок 47 «Внутрішньосистемний відпуск товарів» в даному випадку не застосовується, а здійснюються внутрішні записи по дебету і кредиту рахунку 41 «Товари».

2.1. Якщо підприємство здійснює лише один вид торговельної діяльності (оптово-збутову, торговельно-посередницьку або роздрібну торгівлю чи громадське харчування), то товари обліковуються на рахунку 41 «Товари «за купівельними або продажними цінами. Оптово-збутові підприємства і склади можуть застосовувати для обліку товарів відповідно купівельні або продажні ціни роздрібної торгівлі. До продажної ціни входять договірна купівельна ціна, податок на додану вартість і торговельна націнка підприємства. Які ціни для обліку товарів на складах застосовувати вирішує підприємство самостійно, але при цьому обов’язково треба враховувати, який обсяг діяльності складу чи складів припадає на обслуговування своїх підприємств роздрібної торгівлі і громадського харчування.

В роздрібних торговельних підприємствах і на підприємствах громадського харчування можуть застосовуватись лише продажні (роздрібні) ціни.

2.2. У тому разі, коли підприємство здійснює різні види торгівлі, на рахунку 41 «Товари «виділяють три субрахунки:

41−1 «Товари на складах » ,.

41−2 «Товари в крамницях » ,.

41−3 «Товари і продукти в громадському харчуванні «.

Інструкцією встановлено, що підприємства, які обліковують товари за продажними цінами, товарні надбавки (ПДВ і торговельну націнку) обліковують на рахунку 42 «Торговельна націнка », субрахунок 1 «Товарні надбавки ». Таке закріплення рахунку 42−1 для обліку товарних надбавок правильне лише в тому випадку, коли підприємство має тільки один вид торговельної діяльності, а товари обліковуються за продажними цінами. Якщо підприємство здійснює два або три види торговельної діяльності, то товарні надбавки необхідно обліковувати на окремих субрахунках:

42−1 «Товарні надбавки на товари в оптових складах » ,.

42−2 «Товарні надбавки на товари в роздрібній торгівлі «,.

42−3 «Товарні надбавки підприємств громадського харчування » .

2.3. Виходячи із положень Закону про податок на додану вартість, відпуск товарів зі складу своїм підприємствам роздрібної торгівлі і громадського харчування повинен здійснюватись за купівельними цінами з нарахуванням торговельної націнки складу та ПДВ на відпускну вартість товарів. А підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування мають зробити на відпускну вартість товарів, одержаних зі складу, свою торговельну націнку, скалькулювати продажну ціну та продажну вартість кожного виду товару. Тільки в цьому разі можна виписати прибуткову накладну на отримані зі складу товари.

Відпуск товарів роздрібним і іншим підприємствам, які находяться на одному зі складами балансі, оформляють виписуванням видаткової накладної у двох примірниках. При цьому в залежності від установлених облікових цін на товари видаткова накладна виписується за купівельними або продажними цінами. Податкова накладна при внутрішньому відпуску товарів не виписується.

2.4. Організація обліку внутрішнього відпуску товарів повинна враховувати викладені вище умови, а відображення в обліку цих операцій в основному залежить від того, за якими цінами обліковуються товари на складах. При цьому необхідно виходити з наступного:

1. Якщо товари обліковуються на складі за купівельними цінами (з 1.10.97 р. без ПДВ), то при внутрішньому відпуску товарів в роздрібну торгівлю і громадському харчуванню їх виписують за обліковими купівельними цінами з торговельною націнкою складу на покриття витрат і створення доходу оптової торгівлі або без такої націнки.

2. Підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування, одержавши товари зі складу за купівельними цінами, зобов’язані визначити (скалькулювати) продажні ціни на кожний вид товару, враховуючи нарахування ПДВ на відпускні ціни, а також встановлений розмір торговельної націнки на покриття витрат і створення доходу роздрібної торгівлі чи громадського харчування.

Отже, на підставі розхідної накладної складу повинна бути виписана прибуткова накладна за скалькульованими продажними цінами. 3 метою забезпечення належного контролю за правильністю товарних надбавок і продажних цін на товари їх калькулювання повинна здійснювати бухгалтерія підприємства.

3. Для забезпечення належного рівня економічної роботи на підприємстві та можливості визначення ефективності роботи окремих видів торговельної діяльності товарні надбавки, валові доходи, витрати обігу повинні обліковуватись за видами діяльності, щоб можна було визначити їх фінансові результати.

4. Якщо товарний склад чи склади відпускають товари переважно своїм підприємствам торгівлі та громадського харчування, то з метою скорочення затрат часу на оформлення товарних документів, спрощення обліку і зниження затрат на його ведения, а також забезпечення належного контролю за ціноутворенням на підприємстві доцільно облік товарів на складах вести за продажними цінами. В цьому разі виникає необхідність передачі товарних надбавок на товари зі складу роздрібній торгівлі та громадському харчуванню, щоб мати можливість визначити рентабельність і ефективність їх роботи, а також правильно визначити податкові зобов’язання з ПДВ.

Враховуючи викладене вище (п.п. 1 — 2), розглянемо питання бухгалтерського обліку внутрішнього відпуску товарів.

Відпуск товарів зі складу за купівельними цінами.

3. При обліку товарів на складі за купівельними (без ПДВ) цінами на відпуск товарів своїм підприємствам роздрібної торгівлі та громадського харчування виписується товарний документ (видаткова накладна) за купівельними цінами, а товари оприбутковуються в підприємствах роздрібної торгівлі і громадського харчування за скалькульованими продажними цінами.

Приклад 1. На відображення в обліку відпуску товарів зі складу в роздрібну торгівлю за купівельними цінами.

1. Відпущено зі складу крамниці № 1 товари за купівельними цінами на суму 500 грн.

2. Обчислено продажну вартість товарів для крамниці № 1, в тому числі:

Товари за купівельними цінами — 500 грн.

Податок на додану вартість, 20% від 500 — 100 грн.

Торговельна націнка, 25% від 500 — 125 грн.

Разом продажна вартість товарів — 725 грн.

Товарні надбавки роздрібної торгівлі складають (100 +125) — 225 грн.

3.1. За даними прикладу 1 в бухгалтерському обліку треба зробити записи на рахунках:

1. За даними товарного звіту складу на відпуск товарів за купівельними цінами — 500 грн. :

Дт 41−2 — Кт 41−1 — 500.

2. За даними товарно-грошового звіту крамниці № 1 на оприбуткування товарів — 725 грн.:

2.1. На купівельну вартість отриманих зі складу товарів — 500 грн.:

Дт 41−2 — Кт 41−1 — 500 (п. 9).

2.2. На товарні надбавки роздрібної торгівлі - 225 грн. :

Дт 41−2 — Кт 42−2 — 225.

В даному випадку на відміну від порядку, що застосовувався до 1.10.97 р., на суму ПДВ збільшено купівельну вартість товарів і відповідно товарні надбавки. Пояснюється це тим, що об'єктом (базою) оподаткування ПДВ згідно із Законом є операції з продажу товарів, а не валовий дохід, як було раніше.

3.2. Якщо відпуск товарів роздрібним торговельним підприємствам і підприємствам громадського харчування здійснювати за відпускними цінами (купівельна вартість з доданням торговельної націнки складу), то, враховуючи необхідність обліку ПДВ з торговельної націнки, внутрішній відпуск товарів необхідно було б відображати в обліку як реалізацію товарів. Але внутрішній відпуск до реалізації не відноситься. Тому і з метою спрощення обліку доцільно торговельну націнку на покриття витрат складу розрахувати по підсумку відпуску товарів за місяць і виключити її із товарних надбавок роздрібної торгівлі та громадського харчування з віднесенням на доходи оптової торгівлі записом на рахунках:

Дт 42−2 або 42−3 — Кт 80, ст. «Валовий дохід оптовоЇ торгівлі.

При цьому можливий, але недоцільний і інший запис: Дт 42−2 або 42−3 — Кт 42−1.

4. Приклад 2. На відображення в обліку відпуску товарів зі складу кафе «Марія «за купівельними цінами.

1. Відпущено зі складу кафе «Марія «продукти і товари за купівельними цінами на суму 250 грн.

2. 3 метою визначення продажних цін на окремі продукти і товари нараховані товарні надбавки, в тому числі:

Податок на додану вартість, 20% від 250 — 50 грн.

Торговельна націнка, 35% від 250 — 88 грн.

Разом товарні надбавки -138 грн.

3. Продажна вартість товарів і продуктів (250+50+88) — 388 грн.

За даними прикладу 2 необхідно скласти бухгалтерські проводки:

1. За даними товарного звіту складу — 250 грн. :

Дт 41−3 — Кт 41−1 — 250.

2. За даними товарно-грошового звіту кафе «Марія «- 388 грн. :

2.1. Дт 41−3 — Кт 41−1 — 250 — на купівельну вартість товарів (п. 9).

2.2. Дт 41−3 — Кт 42−3 — 138 — на суму товарних надбавок.

На товари, що відпускаються зі складу в роздрібну торгівлю або громадському харчуванню за фінансовим розрахунком необхідно встановити відсоток торговельної націнки на купівельну вартість відпущених товарів на покриття витрат складу і створення валового доходу оптової торгівлі або при обліку товарів за продажними цінами перерахувати торговельну націнку в торговельну знижку.

5. У випадку повернення підприємствами роздрібної торгівлі товарів і тари на склад, що обліковує іх за купівельними цінами, необхідно, виходячи із положень Закону про податок на додану вартість (нова Інструкція про порядок обчисленя ПДВ замість Інструкції № 3 своєчасно не видана), зняти з товарів зроблені товарні надбавки. Для цього видаткова накладна на здачу товарів і тари на склад повинна бути виписана за продажними цінами на товари і купівельними цінами на тару, а прибуткова накладна складу — за купівельними цінами. Різниця між продажною і купівельною вартістю повернених товарів відноситься на зменшення товарних надбавок.

Приклад 3. На облік повернення товарів і тари із роздрібної торгівлі на склад.

1. За видатковою накладною крамниці № 2 на здачу товарів і тари на склад значиться:

Товари за продажними цінами — 400 грн.

Тара за купівельними цінами — 28 грн.

Разом товарів і тари — 428 грн.

2. Товари і тара прийняті на склад за купівельними цінами. За прибутковою накладною значиться:

Товари за купівельними цінами — 260 грн.

Тара за купівельними цінами — 28 грн.

Разом товарів і тари — 288 грн.

3. Товарні надбавки роздрібної торгівлі на повернені товари складають 140 грн. (400 — 260), в т. ч. ПДВ — 67 грн.

При поверненні товарів на склад із роздрібного торговельного підприємства за даними прикладу 3 повинні бути складені бухгалтерські проводки:

1. За даними товарно-грошового звіту роздрібного торговельного підприємства:

Дт 41−1 — Кт 41−2 — на суму повернених товарів і тари за купівельними цінами — 288.

Дт 42−2 — Кт 41−2 — на суму товарних надбавок роздрібної торгівлі - 140.

2. За даними товарного звіту складу:

Дт 41−1 — Кт 41−2 — на суму оприбуткуваня повернених товарів за купівельними цінами — 288 (п.9).

6. Приклад 4. На облік повернення продуктів і товарів із громадського харчування на склад.

1. За видатковою накладною кафе «Надія» повернено на склад продукти і товари на суму 380 грн.

2. Продукти і товари прийняті на склад за купівельними цінами на суму 224 грн.

3. Товарні надбавки громадського харчування на продукти і товари складають 156 грн. (380 — 224), в т. ч. ПДВ — 63 грн.

При поверненні на склад продуктів і товарів із підприємств громадського харчування за даними прикладу 4 треба скласти бухгалтерські проводки:

1. За даними товарно-грошового звіту підприємства громадського харчування:

Дт 41−1 — Кт 41−3 — на суму повернених товарів за купівельними цінами — 224.

Дт 42−3 — Кт 41−3 — на суму товарних надбавок громадського харчування 156.

2. За даними товарного звіту складу:

Дт 41−1 — Кт 41−3 — на суму оприбуткованих товарів за купівельними цінами — 224 (п. 9).

Якщо при поверненні продуктів і товарів здається на склад також тара, то вона відображається в обліку аналогічно як в роздрібній торгівлі (п. 5).

Відпуск товарів зі складу за продажними цінами.

7. Якщо товарні склади підприємства обслуговують переважно свої підприємства роздрібної торгівлі і громадського харчування, то найбільш доцільним з організаційної і економічної точок зору є облік товарів на складах за продажними цінами (п.2). При цьому скорочуються затрати часу на калькулювання продажних цін, значно прискорюються торгові процеси, посилюється контроль за правильністю цін на товари, суттєво спрощується бухгалтерський облік руху товарів. Товари відпускають зі складів і оприбутковують в роздрібній торгівлі за однаковими продажними цінами.

Приклад 5. На відображення в обліку відпуску товарів зі складу в крамницю № 2 за продажними цінами на суму 600 грн.

1. За даними видаткової накладної на товари, доданоЇ до товарного звіту складу, складають бухгалтерську проводку:

Дт 41−2 — Кт 41−1 — 600.

2. За даними прибуткової накладної (копії видаткової накладної складу), доданої до товарно-грошового звіту крамниці № 2, складають таку ж бухгалтерську проводку:

Дт 41−2 — Кт 41−1 — 600.

Аналогічно роблять записи на бухгалтерських рахунках у випадку відпуску товарів і продуктів зі складу підприємствам громадського харчування за продажними цінами, але з доданням торговельної націнки громадського харчування (Дт 41−3 — Кт 42−3).

8. Приклад 6. На відображення в обліку відпуску продуктів і товарів зі складу на склад ресторану «Карпати «за продажними цінами роздрібної торгівлі.

1. Відпущено товари зі складу на склад ресторану «Карпати «за продажними цінами на суму 400 грн.

2. На товари нарахована націнка громадського харчування в розмірі 40% від 400 грн. — 160 грн.

3. Вартість отриманих зі складу товарів за продажними цінами громадського харчування — 560 грн.

В цьому разі за даними прикладу 6 на підставі товарного звіту складу підприємства треба скласти бухгалтерську проводку:

x00B8.

— 1 — 400.

За даними товарного звіту складу ресторану «Карпати «треба зробити бухгалтерські записи на рахунках:

Дт 41−3 — Кт 41−1 — 400.

Дт 41−3 — Кт 42−3 — 160.

9. В кінці звітного місяця за підсумковими даними облікових регістрів про рух товарів повинні бути звірені зустрічні записи, пов’язані з внутрішнім відпуском товарів. Суми зустрічних записів мусять бути тотожними, що підтверджує оприбуткування всіх товарів, відпущених зі складу. За прийнятим на підприємстві порядком один із зустрічних записів проводиться в синтетичному обліку, а другий не проводиться, тобто виключається із записів на синтетичних рахунках. Прийнято суму зустрічного запису, що виключається із записів в синтетичному обліку, брати в червону рамку. Так, в прикладі 5 є два зустрічні записи:

На складі: Дт 41−2 — Кт 41−1 — 600.

В крамниці № 1: Дт 41−2 — Кт 41−1 — 600.

В цьому разі в синтетичному обліку роблять запис за даними облікового регістра руху товарів на складі:

Дт 41−2 — Кт 41−1 — 600.

Аналогічно роблять записи на бухгалтерських рахунках у випадку відпуску товарів і продуктів зі складу підприємствам громадського харчування за продажними цінами роздрібної торгівлі, але з доданням до них торговельної націнки громадського харчування (п. 8).

10. У зв’язку з тим, що підприємство, яке здійснює різні види торговельної діяльності, повинно визначати фінансові результати від окремих видів діяльності, то при внутрішньому відпуску товарів, що обліковуються за продажними цінами, треба передавати (проводити в обліку) відповідні суми товарних надбавок на відпущені зі складу товари з врахуванням необхідного доходу оптової торгівлі. При цьому передається з оптової торгівлі податок на додану вартість, який при оприбуткуванні товарів на склад включений до товарних надбавок (Дт 41−1 — Кт 42−1).

Без передачі товарних надбавок неможливе правильне визначення і відображення в обліку ПДВ і валового доходу оптової й роздрібної торгівлі та громадського харчування.

3 метою спрощення обчислень, виписки товарних документів і облікових записів прийнято передавати товарні надбавки за підсумком операцій з відпуску товарів у звітному місяці. Для цього за фінансовими розрахунками визначають і встановлюють відсоток торговельної націнки на суму відпущених товарів зі складу за купівельними цінами або торговельної знижки від суми відпущених товарів за продажними цінами.

11. При обліку товарів на складах за продажними цінами роздрібної торгівлі доцільно передавати товарні надбавки з оптової торгівлі (зі складу) роздрібній торгівлі та громадському харчуванню за середнім відсотком товарних надбавок на складі підприємства за попередній місяць за вирахуванням відсотка торговельної націнки на покриття витрат і створення доходу складу, перерахованої в торговельну знижку. За цим відсотком від продажної вартості відпущених зі складу товарів у звітному місяці розраховують суму товарних надбавок, яку необхідно передати роздрібній торгівлі або громадському харчуванню за місяць.

На підставі розрахунку на передачу товарних надбавок від оптової торгівлі (складу) роздрібній торгівлі та громадському харчуванню складають бухгалтерські проводки:

Дт 42−1 — Кт 42−2 — для роздрібної торгівлі або.

Дт 42−1 — Кт 42−3 — для громадського харчування.

12. Таким чином, для спрощення обчислень, виписки товарних документів і облікових записів прийнято передавати товарні надбавки за підсумком операцій з відпуску товарів у звітному місяці. Товарні надбавки доцільно передавати за середнім їх відсотком згідно з розрахунком за минулий місяць. Для цього за фінансовими розрахунками необхідно визначити й встановити відсоток торговельної знижки від суми відпущених товарів за продажними цінами на покриття витрат і створення валового доходу оптової торгівлі (п.п. 10 — 11).

Відсоток такої знижки віднімається від середнього відсотка товарних надбавок за розрахунком попереднього місяця й товарні надбавки, що підлягають передачі на відпущені товари, розраховуються за зменшеним таким чином відсотком. Або ж за встановленим відсотком торговельної знижки розраховують її суму від суми відпущених за звітний имісяць товарів. І ця сума віднімається від суми товарних надбавок, що відносяться до відпущених в звітному місяці товарів, розрахованої по середньому їх відсотку за минулий (або звітний) місяць (п. 19).

13. Приклад 7. На розрахунок і відображення в обліку передачі товарних надбавок на товари, що відпущені зі складу за продажними цінами своїм роздрібним торговельним підприємствам і підприємствам громадського харчування.

1. Виробничо-комерційна фірма за фінансовим розрахунком визначила, що для покриття витрат і отримання доходу оптової торгівлі торговельна націнка на купівельну вартість товарів, перерахована на торговельну знижку з продажної вартості відпущених товарів, складає 4 відсотки.

2, Середній відсоток товарних надбавок в оптовій торгівлі за попередній звітний місяць за розрахунком складає 30,75% (п. 19).

3. Протягом звітного місяця зі складу відпущено товарів за обліковими продажними цінами роздрібної торгівлі:

— роздрібним торговельним підприємствам на суму 40 800 грн.

— підприємствам громадського харчування на суму 10 200 грн.

4. Розрахунок товарних надбавок, що підлягають списанню (передачі) з оптової торгівлі на роздрібну торгівлю та громадське харчування:

4.1. Для роздрібної торгівлі: — продажна вартість відпущених зі складу товарів 40 800 х (30,75% - 4%): 100 = 10 914 грн.

4.2. Для громадського харчування: — продажна вартість відпущених товарів 10 200 х (30,75% - 4%):100 = 2729 грн.

За даними прикладу 7 на передачу товарних надбавок необхідно зробити наступні записи на бухгалтерських рахунках:

1. На збільшення товарних надбавок в роздрібній торгівлі та зменшення їх на товари на складах:

Дт 42−1 — Кт 42−2 — 10 914.

2. На збільшення товарних надбавок на продукти і товари в підприємствах громадського харчування та на зменшення їх на товари на складах:

Дт 42−1 — Кт 42−3 — 2729.

Зазначимо, що за товарами, реалізованими зі складу стороннім підприємствам, валовий дохід оптової торгівлі визначається на рахунку 46 «Реалізація» як різниця між договірними відпускними (без ПДВ) і купівельними цінами реалізованих товарів, а різниця між відпускними (без ПДВ) і обліковими продажними цінами списується при відвантаженні (відпуску) товарів покупцям на зменшення товарних надбавок (Дт 42−1 — Кт 41−1).

14. До внутрішнього відпуску товарів відносяться також відпуск товарів для власних виробничих потреб торгівлі та для використання у виробництві продукції (робіт, послуг). Інструктивними документами бухгалтерський облік такого відпуску товарів з врахуванням податку на додану вартість з 1.10.97 р. не регламентується. Виходячи із положень Закону України «Про податок на додану вартість «та інших нормативних документів, вважаємо, що облік цих операцій необхідно вести в наступному порядку:

При відпуску товарів для власних виробничих потреб торгівлі (товарів санітарно-гігієнічного призначення, на виробництво, для поточного ремонту, тощо) видаткова накладна повинна бути виписана в купівельник цінах товарів, на які треба нарахувати податок на додану вертість та вказати облікову продажну вартість товарів.

Приклад 8. На відображення в обліку товарів, витрачених для власних виробничих потреб торгівлі.

Відпущено товари з торговельного підприємства (складу, крамниці, тощо) на потреби санітарно-гігієнічного характеру. У видатковій накладній значиться:

Товари за купівельними цінами — 50 грн.

Податок на додану вартість, 20% від 50 — 10 грн.

Разом 60 грн.

Облікова продажна вартість товарів — 75 грн.

За даними прикладу 8 необхідно скласти бухгалтерські проводки на списання товарів, використаних для власних виробничих потреб:

Дт 44 і ін. — Кт 41- 1 (2, 3) — 50.

Дт 42−1 (2, 3) — Кт 41−1 (2, 3) — 25 (75 — 50).

15. Якщо прийняти, що вказані в прикладі 8 товари відпущені власному виробничому підприємству (на одному з торгівлею балансі) з торговельною націнкою на ці товари на користь складу (оптової торгівліЇ) в розмірі 10% від купівельної вартості товарів (10% від 50 = 5), то бухгалтерські проводки будуть наступними:

1. За даними товарного звіту складу:

Дт 05 — Кт 41−1 — 55 (50+5).

Дт 42−1 — Кт 41−1 — 20 (75−55), в т. ч. ПДВ — 10.

2. За даними матеріального звіту виробничого підрозділу підприємства:

Дт 05 — Кт 41−2 — 55 (50+ 5).

В даному випадку ПДВ віднесено на збільшення податкового кредиту при передоплаті товарів, що надійшли від постачальника, або на збільшення податкового з ПДВкредиту на товари, одержані від постачальників без передоплати, які використані для власних виробничих потреб, і підтверджується податковою накладною на ці товари.

16. До внутрішнього відпуску товарів відноситься також передача (т.зв. внутрішня перекидка) товарів із однієї крамниці іншій, із одного підпримємства громадського харчування іншому.

При передачі товарів із крамниці в крамницю, із одного підприємства громадського харчування в інше товари і продукти виписуються і оприбутковуються за обліковими продажними цінами. Якщо підприємства громадського харчування мають різні категорії і відповідно різний рівень торговельної націнки, то різниця в сумі торговельної націнки відноситься на збільшення або зменшення сум торговельних надбавок на рахунку 42−3.

У зв’язку з тим, що передача товарів від однїєї матеріально відповідальної особи іншій здійснюється при цьому за обліковими продажними цінами в межах одного виду торговельної діяльності, передача товарних надбавок не потрібна.

У разі передачі товарів із роздрібної торгівлі громадському харчуванню та навпаки необхідно здійснити передачу відповідних сум товарних надбавок (відповідно Дт 42−2 — Кт 42−3 та Дт 42−3 — Кт 42−2).

17. Приклад 9. На відображення в обліку передачі товарів і продуктів зі складу ресторану торговельного підпориємства кафе «Надія» на одному балансі.

Зі складу ресторану передано товари і продукти кафе «Надія». За видатковою накладною складу ресторану вартість товарів і продуктів за продажними цінами ресторану складає 480 грн., в тому числі:

Товари і продукти за договірними купівельними цінами — 300 грн.

Податок на додану вартість, 20% - 60 грн.

Торговельна націнка ресторану, 40% від 300 — 120 грн.

Разом за продажними цінами 480 грн.

В кафе «Надія» товари и продукти мають бути оприбутковані за продажними цінами кафе з врахуванням розміру торговельної націнки, встановленого для нього. За прибутковою накладною кафе «Надія» значиться:

Товари і продукти за договірними купівельними цінами — 300 грн.

Податок на додану вартість, 20% - 60 грн.

Торговельна націнка кафе «Надія», 30% від 300 — 90 грн.

Разом 450 грн.

За даними наведеного прикладу 9 мають бути зроблені бухгалтерські записи:

На підставі видаткової накладної складу ресторану:

Дт 41−3 — Кт 41−3 — 450.

Дт 42−3 — Кт 41−3 — 30 (480 — 450).

Разом 480.

За даними прибуткової накладної кафе «Надія»:

Дт 41−3 — Кт 41−3 — 450 (п. 9).

Відпуск товарів зі складів в роздрібну торгівлю і громадському харчуванню, виробничим підприємствам та на власні виробничі потреби, а також із роздрібної торгівлі громадському харчуванню і навпаки впливає на визначення суми валового доходу окремих видів торговельної діяльності. Тому правильне визначення товарних надбавок, що відносяться до відпущених товарів, які обліковуються за продажними цінами, має важливе значення для об'єктивного визначення фінансових результатів окремих видів торговельної діяльності.

18. Фінансові результати за видами торговельної діяльності (оптова торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування) повинні визначатись окремо. Це пов’язано в першу чергу з необхідністю визначення їх рентабельності та ефективності, а також пояснюється застосуванням різних облікових цін на товари.

В кінці місяця по підсумку торговельних операцій за звітний місяць підприємства роздрібної торгівлі та громадського харчування визначають і відображають в обліку суми товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів.

19. З 1.10.97 р. на рахунку 42 «Торговельна націнка », субрахунки 42−2 «Товарні надбавки на товари в роздрібній торгівлі «і 42−3 «Товарні надбавки підприємств громадського харчування », крім торговельної націнки, обліковується також податок на додану вартість, що входить до продажної вартості товарів, а також суми ПДВ, що сплачені при передоплаті товарів. У зв’язку з цим відображення в обліку товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів (реалізованих товарних надбавок), суттєво змінилось.

Згідно з пунктом 5 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість суми товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів, визначаються як сума залишку товарних надбавок на початок місяця і товарних надбавок за звітний місяць, зменшена на суму товарних надбавок, що припадають на залишок не реалізованих на кінець звітного місяця товарів. Товарні надбавки, нараховані на товари за звітний місяць, мають бути зменшені на суми товарних надбавок, списаних на зменшення в звітному місяці. Без цього розрахунок буде не точний, не об'єктивний.

Суми товарних надбавок, що припадають на залишок не реалізованих товарів на кінець звітного місяця, визначаються як добуток вартості нереалізованих товарів на середній відсоток товарних надбавок, розрахований в установленому Інструкцією порядку.

20. У тому випадку, коли торговельне підприємство здійснює різні види торговельної діяльності і фінансовий результат господарської діяльності визначає по підприємству в цілому, валовий дохід кожного виду діяльності має бути визначений і відображений в обліку окремо: від оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, громадського харчування, тощо У зв’язку з цим незалежно від того, чи фінансові результати визначаються і відображаються в бухгалтерському обліку за кожним видом господарської діяльности підприємства, чи по підприємству в цілому валовий дохід оптової торгівлі, роздрібної торгівлі і громадського харчування мусить біти визначений за розрахунками окремо і відображений в обліку точно та об'єктивно.

20.2. Порядок визначення валового доходу від оптово-збутової діяльності та внутрішнього відпуску товарів на підприємстві, що обліковує товари на складах за продажними цінами, нормативними документами не визначений. І це не дивлячись на те, що бухгалтерські записи, пов’язані з визначенням і відображенням в обліку валового доходу від оптово-збутової діяльності таких підприємств є вельми складним.

Автор вважає, що валовий дохід оптової торгівлі від внутрішнього відпуску товарів повинен визначатись і відображатись в обліку в залежності від того, які ціни для обліку товарів на складах застосовуються: купівельні чи продажні роздрібної торгівлі.

20.3. Якщо застосовуються купівельні облікові ціни, то торговельну націнку на покриття витрат складів і створення доходу оптової торгівлі слід відображати в обліку записом :

Дт 42−2 або 42−3 — Кт 80 (п. 3.2).

В тому випадку, коли застосовуються облікові продажні ціни роздрібної торгівлі, валовий дохід оптової торгівлі від операцій з внутрішнього відпуску товарів повинен визначатись за розрахунком товарних надбавок, що відносяться до залишку товарів (п. 19).

Різниця між сумою попереднього сальдо товарних надбавок на рахунку 42−1 і сумою залишку товарних надбавок згідно з розрахунком їх на залишок товарів станом на кінець звітного місяця повинна відображатись в обліку записом на рахунках:

Дт 42−1 — Кт 80, ст. «Валовий дохід оптової торгівлі».

20.4. Визначена за розрахунком сума валового доходу від внутрішнього відпуску товарів на відміну від роздрібної торгівлі і громадського харчування не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, бо оподатковуються обороти роздрібної торгівлі і громадського харчування, з валового доходу яких, що входить до сум обороту з реалізації товарів, вирахуваний (віднятий) валовий дохід оптової торгівлі від операцій з внутрішнього відпуску товарів. Отже, ПДВ з цього доходу буде нарахований і сплачений підприємством від оборотів з продажу товарів в роздрібній торгівлі й громадському харчуванні.

Як видно із викладеного вище матеріалу запропонованої увазі читача статті, прості, на перший погляд, питання бухгалтерського обліку внутрішнього відпуску товарів на торговельних підпориємствах із-за недостатнього їх регулювання нормативними документами є досить складними. Автор надіється, що стаття допоможе бухгалтерам торгівлі раціонально організувати й вести бухгалтерський облік руху товарів, правильно визначати й об'єктивно відображати в обліку доходи торгівлі.

Професор І. Павлюк.

10 травня 1999 р.

PAGE 2.

PAGE 1.

PAGE 2.