Мак дикий, макра помаранчева, малина звичайна

Мак дикий, маклюра оранжева, малина звичайна.

.

.

МАК ДИКИЙ.

(видун, дідкач, зіркач, мак польовий,.

мачок, мак-самосiйка).

Papaver rhoeas.

Мак-самосейка.

.

Однорiчна вiдстовбурченоволосиста трав’яниста рослина родини макових. Стебло прямостояче, розгалужене, до 80 см заввишки. Листки черговi, перисторозсiченi, з видовженоланцетними, надрiзанозубчастими частками, з яких верхiвковi довшi за бiчнi. Квiтки великi, двостатевi, правильнi, чотирипелюстковi, одиничнi на вершку стебла; пелюстки яскраво-червонi з чорною плямою бiля основи. Цвiте у червнi — серпнi. Плід — широкоелiпсоїдна коробочка.

Росте як бур’ян на полях, межах, уздовж дорiг, на кам’янистих схилах, засмiчених мiсцях.

Для виготовлення галенових препаратiв використовують пелюстки квiток i маковi головки. Пелюстки збирають з повнiстю розкритих квiток. Маковi головки зрiзують у перiод неповного достигання, коли вони набувають солом’яно-жовтого кольору (у липнi).

Квiтки маку дикого мiстять алкалоїди (коптизин, реагенiн, реадин, глауцин), вiтамiни, пектини, слизi, дубильнi i мінеральні речовини, антоцiани. В головках маку є алкалоїди (коптизин, папаверрубiн, реадин, сангвiнарин), токоферол, жирнi кислоти.

Галеновi препарати маку дикого мають заспокiйливу, снотворну, болетамувальну, вiдхаркувальну, кровоспинну, обволікувальну, протизапальну, протикашльову дію, а також відзначаються протипухлинною активністю.

Застосовують при кашлi, болях, гастритах, колiтах, ентеритах, холециститах, бронхiтах, безсонні, збудженні, болях у черевнiй порожнинi, проносах. При онкологiчних захворюваннях органiв черевної порожнини, саркомi, кондиломi та при зовнiшнiх формах раку використовують плоди маку.

Внутрiшньо — настiй пелюсток маку (1 ст ложку сировини на 500 мл окропу, варити 10 хвилин) пити по 50 мл 4 рази на день до їди. Вiдвар головок маку (1 ч ложка сировини на 500 мл окропу, варити 10 хв) пити по 50 мл 4 рази на день.

Зовнiшньо — висушенi i розтерті у порошок пелюсти маку служать для присипання ран, виразок. Настоє пелюсток (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 1 год) протирають обличчя при зморшках.

Симптоми отруєння: блювання, запори, пригнічення функції центральної нервової системи.

Лікування: промивання шлунка, активоване вугiлля, пiд шкiру вводять розчин атропiну сульфату 0,1% - 1 мл. Внутрішньовенно — розчин строфантину 0,05% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл, розчин камфори олiйний 20%-2 мл пiд шкiру. При пригніченні дають розчин кофеїну натрію бензоат 20% - 1 мл.

МАКЛЮРА ОРАНЖЕВА.

Maclura pomifera.

Маклюра апельсиновидная.

.

Дводомне дерево родини шовковицевих. Гілки — з тонкими гострими колючками в листових пазухах. Листки чергові, прості, цілокраї, яйцеподібні, до 15 см завдовжки. Квітки дрібні, зелені;: тичинкові - в жовтуватих сережках, маточкові - кулясті. Цвіте у червні. Плоди дрібні, ясно-бурі, занурені в м’якуш великого м’ясистого кулястого (схожого на апельсин) зморшкуватого жовто-зеленого супліддя.

Походить з Північної Америки. На Україні вирощують як декоративну і плодову рослину.

Використовують свіжі зрілі супліддя.

Плоди маклюри містять вітаміни, макрота мікроелементи, антоціани, флавоноїди, цукри, ферменти.

В народній медицині використовують плоди і свіжий сік маклюри оранжевої як засіб, що прискорює загоювання ран, при захворюваннях печінки, нирок, селезінки, серця, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі.

Внутрішньо — свіжі плоди, сік плодів по 50 мл тричі на день після їди.

Зовнішньо — настоянку (1:1 на горілці) для змазування тривалонезаживаючих та гнійних ран.

МАЛИНА ЗВИЧАЙНА.

(дуплавка, косматка, космачок, малинник).

Rubus idaeus.

Малина обыкновенная.

.

Напiвкущова рослина родини розових. Має рiчнi вегетуючi пагони i здерев’янiлi дворiчнi стебла, якi утворюють вкороченi квiтконоснi гiлочки. Листки черговi, трiйчастi, зверху майже голi, темно-зеленi, зiсподу — бiлоповстистi. Квiтки двостатевi, в щиткоподібно-волотистому суцвiттi i в пазушних малоквiткових китицях. Цвiте у травнi — червнi. Плід — складна, червона або жовта соковита кiстянка. Плоди лостигають у липнi.

Росте в лiсах, підлiсках, на заплавних луках, по чагарниках, вирубках.

Для виготовлення галенових препаратiв використовують стиглi плоди, квiтки i листя. Квiтки i листя збирають у травнi — червнi.

Свiжі плоди малини мiстять цукри (глюкозу, сахарозу, фруктозу), органiчнi кислоти, вiтамiни, мiнеральнi речовини, флавоноїди (астрагалiн, гiперозид, кемпферол), ефiрну олiю, макрота мiкроелементи. У квiтках i листi малини є флавони, дубильнi речовини, вiтамiни, цукри, мiнеральнi речовини.

Галенові препарати малини мають антианемiчнi, антиангінальні, протизапальнi, потогiннi, протипростуднi, гiпоглiкемiчнi, гiпотензивнi, антиатеросклеротичнi, жарознижувальні властивості, покращують роботу шлунково-кишкового тракту.

Застосовують галенові препарати при анемiї, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, грипi, бронхiтах, холециститах, кровотечах, набряках, цукровому дiабетi, стоматитах, гiнгiвiтах, ангiнi, шкiрних захворюваннях.

Внутрiшньо — настiй сушених плодiв (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв) пити по 100 мл двічі на день. Настiй листя або квiтiв (20 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв), приймати по 2 ст ложки 4 рази на день.

Зовнiшньо — настiй квiток або листя малини (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати до повного охолодження) служить для зрошування, полоскання, примочок на пошкодженi дiлянки шкiри.

.

.

_.

.