Автоматизация роботи біржі труда

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Автоматизация роботи біржі труда (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Московський державний університет сервиса.

Поволзький технологічний інститут сервиса.

Кафедра «Прикладна інформатика в экономике».

Курсової проект.

з дисципліни «Розробка й застосування їх ППП економіки» на задану тему «Автоматизація роботи біржі труда».

Виконала: ст-ка грн. Из-401.

Монахова Н.В.

Перевірила: Полякова Л.Г.

Тольятті - 2001.

Запровадження 3.

I. Аналітична частина 5.

1.1. Характеристика існуючої організації обробки інформації аналогічних завдань. 5.

1.2. .Інформаційні дані, щоб забезпечити варіантність рішення. 6.

1.3. Словник спеціальних термінів. 10.

II. Проектна частина. 12.

2.1. Зовнішнє проектування ППП 12.

2.1.1.Цели і завдання. 12.

2.1.2. Економічну оцінку. 14.

2.1.3. Розробка зовнішніх специфікацій. 15.

2.2. Внутрішньо проектування ППП. 19.

2.2.1. Побудова моделі предметної області. 19.

2.2.2. Проектування керуючої програми, обробних модулів. 21.

2.2.3. Тестування і налагодження IППП 22.

III. Результати. 30.

3.1. Варіанти розрахунків із використанням ППП. 30.

3.2. Аналіз результатів розрахунків. 31.

Використовувана література 33.

Вимоги до ІВ. 34.

Потреби і товарної пропозиції над ринком трудових ресурсів можна простежити біржі праці. Метою курсового проекту є аналіз ситуації над ринком трудових ресурсів з допомогою автоматизації будь-якої біржі праці, служби зайнятості або інший посередницької організації у області занятости.

Зараз, за умов ринкової економіки, коли скрізь потрібні висококваліфіковані фахівці, переважно економічних спеціальностей, дуже дуже чисельна, які задовольняють даним параметрами, залишаються без роботи. Саме які й звертаються до послуг бірж праці, причому їх кількість значно зросла проти 1991 р. Тільки реєстрація безробітних без використання автоматизації - дуже трудомістка робота, а адже біржі праці як виробляють реєстрацію у них функций:

. реєстрація вакантних мест;

. працевлаштування безробітних та інших осіб, бажаючих одержати работу;

. вивчення кон’юнктури ринку праці та надання інформації про ней;

. тестування осіб, бажаючих одержати работу;

. професійна орієнтація і також фахова перепідготовка безработных;

. виплата пособий.

При автоматизації значно скоротиться час і трудомісткість здійснення операцій. Фінансові витрати також скоротяться, але ці буде потім того, як запроваджений пакет прикладних програм на біржу праці повністю окупится.

Витрати політику зайнятості часто належать до безповоротним соціальним видатках. Проте, повертаючи безробітного на роботу, служба зайнятості вирішує і «побічні» завдання. Втрата громадянами роботи, отже, і заробітків, знижує купівельну здатність населення. Отримавши нове робоче місце, безробітний відбудовує своє фонд зарплати, а отже, і купівельну здатність. З іншого боку, безробітний знову стає платником податків. З зарплати утримуються прибутковий податок, яке роботодавець виробляє відрахування у позабюджетні соціальні фонди. Якщо прийняти це до уваги лише два результату, за певної міри будувати висновки про фінансово-економічної ефективності діяльності служби зайнятості. Тож кращої роботи служб зайнятості необхідна автоматизация.

I. Аналітична часть.

1.1. Характеристика існуючої організації обробки інформації аналогічних задач.

Мета курсової праці полягає у організації та обробці на ЕОМ інформації з аналізу потреб і від пропозицій над ринком трудових ресурсов.

Останнім часом розширилося застосування ЕОМ на вирішення економічних завдань. Сьогодні всім організаціям використовують обчислювальні машини у роботі. У результаті становлення ринкових економічних відносин значно розширився ринок як обчислювальної техніки, і програмних коштів, переважно через включення до нього малих та середніх предприятий.

Збільшення об'ємі та структурної складності збережених даних, розширення кола користувачів інформаційних систем призвела до того, що у 60-х рр. почали з’являтися перші промислові системи управління базами даних (СУБД) — спеціалізованих програмних засобів, виділені на організації та ведення БД. Використання СУБД для автоматизації економічних процесів здебільшого доцільно. Розглянемо автоматизацію служби зайнятості чи біржі праці. Вже існують ППП, обробні таку информацию.

Програмний проект наукововиробничої фірми «Катарсис» — автоматизація системи обробки інформації «Трудові ресурси». Система орієнтована на автоматизацію відділів працевлаштування, професійного навчання дітей і аналізу центрів зайнятість населення. Також компанія «Катарсис» розробила автоматизовану систему «Нарахування виплату посібників» (автоматизація розрахунків й виплат допомоги безробітним, стипендій, матеріальної допомогу й д.р.) і «Фонд зайнятості «(автоматизація відділів по контролю надходжень у фонд занятости).

Нині є вже програмний комплекс «Катарсис «версія 7.0, позначило нового рівня прикладних рішень у сфері автоматизації діяльності служб зайнятості Росії. Він охоплює всю предметну область служби зайнятості і дозволяє автоматизувати відділи працевлаштування, професійного навчання, професійного консультування, нарахування і виплат посібників, контролю надходжень у Фонд зайнятості, аналізу та прогнозу центрів зайнятість населення, і навіть здійснювати інформаційне взаємодія між різними підрозділами регіональних служб занятости.

Процес автоматизації частини робіт біржі праці та у даної курсової работе.

1.2. .Інформаційні дані, щоб забезпечити варіантність решения.

Бирки праці та приватні посередницькі фирмы.

Особливе місце у системі регулювання ринку праці займають біржі праці (служба зайнятості, служба працевлаштування, служба сприяння найму). Біржа праці є одним із важливих структур ринкового господарського механізму. Вони уявляють собою спеціальні установи, здійснюють посередницькі функції над ринком робочої сили в У багатьох країн біржі праці державні і здійснюють своєї діяльності під керівництвом Міністерства праці, або аналогічного йому органу. Разом про те ринку праці поруч із державними службами зайнятості функціонує велике суто приватних посередницьких фірм, ефективність діяльності яких висока. Основних напрямів діяльності біржі праці є: — реєстрація безробітних; - реєстрація вакантних місць; - працевлаштування безробітних та інших осіб, бажаючих одержати роботу; - вивчення кон’юнктури ринку праці та надання інформації неї; - тестування осіб, бажаючих одержати роботу; - професійна орієнтація і також фахова перепідготовка безробітних; - виплата пособий.

За сучасних умов більшість громадян працевлаштовуються не через біржі праці, а звертаючись у кадрові служби підприємств і організацій чи з допомогою приватних посередницьких агентств.

Більше активна діяльність у Російської Федерації що така приватних фірм поруч із діяльністю державних бірж праці було б найважливіше значення для ефективного функціонування ринку робочої сили в Поки такі фірми обслуговують переважно щодо вузький ринок дефіцитних спеціальностей. Разом про те, роль бірж праці надання допомоги безробітним (виплата посібнику, працевлаштування, перекваліфікація) у багатьох країнах дуже заметна.

Законодавство більшості країн містить основні умови отримання посібники з безработице.

Законодавче регулювання зайнятості і безробіття до ввозяться відповідно до закону РФ «Про зайнятість населення РФ» від 19.04.1991 р., a також Положенням про порядок реєстрації безробітних громадян і умов виплати допомоги безробітним, прийнятим Урядом РФ 17.11.1992 г.

Відповідно до Російським Законодавством Центр зайнятості, де зареєстрований безробітний, зобов’язаний протягом 10 днів із дня звернення громадянина наскільки можна запропонувати йому два варіанта підходящої роботи, а вперше шукаючому, яка має професію — два варіанта отримання професіональною підготовкою чи оплачуваної роботи у межах транспортної доступности.

Що стосується неможливості надання зазначеним громадянам підходящої роботи через брак необхідної професійної кваліфікації може бути запропоновано пройти професійну підготовку чи підвищити кваліфікацію в напрямі служби зайнятості. З іншого боку, громадянам, які шукають роботу, можуть запропонувати участь у суспільних роботах на добровільної основе.

Рішення про визнання громадян безробітними приймається центром зайнятості не пізніше 11 календарних днів із дня пред’явлення усіх документов.

У цьому безробітними не зізнаються ті, хто відмовився від двох запропонованих варіантів роботи, і навіть вперше шукачі роботи, які відмовилися від двох варіантів работы.

Рішення про призначення допомоги за безробіттям приймається центром зайнятості одночасно з вирішенням про визнання громадянина безробітним. Розміри посібники з безробіття диференціюються залежно від категорії громадян, визнаних в зупиненому порядку безробітними: — звільненими із підприємства з будь-яким приводів, у яких до звільнення оплачувану роботу щонайменше 12 календарних тижнів за умов повного робочого дня, посібник виплачується протягом трьох місяців і у вигляді 75% середньої зарплати протягом останніх 2 місяці, протягом наступних чотири місяці - 60%, надалі - 45%, але у всіх випадках не нижчу від мінімальної зарплати, встановленої законодавством Російської Федерації, і перевищує середню заробітної плати даної республіці, краї або області; - звільненим з підприємств будь-яких підставах, але з які мали протягом року 12 тижнів оплачуваної роботи, посібник виплачується у вигляді мінімальної зарплати; - громадянам, які шукають роботу вперше, і навіть хто прагне відновити діяльність після тривалого (понад рік) перерви, посібник безробітним сплачується лише у вигляді встановленої законодавством мінімальної заробітної платы.

Тривалість періоду виплати допомоги за безробіттям неспроможна перевищувати 12 календарних місяців сумарною обчисленні. Виплата посібники припиняється случаях:

— працевлаштування безработного;

— проходження професійної подготовки;

— підвищення квалификации;

— перепідготовки із виплатою стипендии;

— призначення пенсии.

Державне регулювання проблем зайнятості і безробіття до здійснює Міністерство Праці РФ, і навіть органи на місцях — наукові центри й служби зайнятості (біржі праці). Це ж відомство розробляє і реалізують спільний державний політику області праці, розвитку трудових відносин з урахуванням соціального партнерства, запобігання та ліквідації трудових конфліктів, охорони праці, підготовки й перепідготовки кадров.

Головні напрями політики зайнятості: — забезпечення зайнятості неконкурентоспроможних мало захищених над ринком працівників з допомогою спеціальних форм підтримки: збереження та створення спеціальних робочих місць, профорієнтації й фахової навчання щодо гарантії працевлаштування (у тому числі інваліди, самотні жінки, виховують неповнолітніх дітей, підлітки); - перепідготовка (перекваліфікація) вивільнених працівників, працевлаштування яких за спеціальності ускладнене структурної безробіттям; професійне навчання тривалий час незайнятих безробітних, втратили кваліфікацію по основний спеціальності; - створення умов та перепрофілювання робочих місць у ринковому реальному секторі економіки, які забезпечують реструктуризацію зайнятості працюючих, і працевлаштування змушене безробітних відповідно до фахом (професією) і підтримку малого переднього предпринимательства.

Організаційні заходи. — концентрація заявленого попиту й пропозиції робочої сили інформаційних банках бірж праці, розвиток інфраструктури ринку праці з допомогою спеціальних служб інформаційно — консультаційного обслуговування работополучателей і європейських роботодавців; - широке використання активних і спеціалізованих форм трудового посередництва: ярмарків вакансій, днів фахівців, відкритих ринків праці та т.д. Цьому може призвести до «приватизація» частини посередницьких функцій служби зайнятості з урахуванням створення громадських некомерційних організацій сприяння працевлаштування. Розробка спеціальних технологій професійного відбору працівників із заявками підприємства; - сприяння трудовий, професійної і територіальній мобільності незайнятих працівників у відповідність до розвитком кон’юнктури регіонального та локальних ринків праці, зокрема шляхом професійної інформації;, професійної орієнтації, консультацій й фахової обучения.

(перенавчання), включаючи допомогу служби зайнятості при зміні занять, переїзді до нового місця роботи; - переїзд до своєрідного соціального страхуванню від безробіття до фінансово — організаційної системі, адекватної потребам регулювання ринку праці; - формування цільових регіональних фондів сприяння зайнятості з допомогою додаткові джерела (коштів державного бюджету, регіональних еліт і галузевих позабюджетних фондів, позичок і кредитів, цільових внесків, пожертвувань та інших.); - організацію діяльності служби зайнятості як частини єдиного регіонального органу управління працею, зайнятістю та найменшою трудовою міграцією, розвитку її структур за оцінкою ефективності політики, проведеної ринку праці; - регулювання тривалості безробіття з урахуванням використання раціональних процедур реєстрації, обліку, і переобліку безробітних, коригування наданих соціальних гарантій відповідно до зміною ситуації на регіональному ринку труда.

Саме він пункт організаційних заходів передбачає користування та впровадження на біржі праці пакета прикладних програм, автоматизирующих діяльність біржі труда.

Вперше що звернувся на біржу праці людина спочатку заповнює анкету форми № 1 (Додаток 1.). Потім основі цієї анкети дані заносять у таблицю «Безробітні «користувачем ІВ. Ці дані згодом будуть використовуватися за іншими таблицях і запитах. Така сама сама ситуація з таблицею «Вакансії «, для занесення у цих у якому потрібно заповнення керівництвом підприємства документа форми № 2 (Додаток 1).

Для нарахування посібники безробітному (якщо не суперечить закону) безробітному слід заповнити форму № 3 (Додаток 1). Для надходження на курси — форму № 4 (Додаток 1).

1.3. Словник спеціальних терминов.

Трудові ресурси — більшість населення, що має фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями, необхідні здійснення корисною діяльності (працездатне население).

Працездатного населення бывает:

— економічно активное;

— економічно неактивное.

Економічно активное:

— занятые;

— безработные.

Безробітним може називатися людина, має чотири умови (п'яте необязательно):

1) яка має праці та заработка;

2) зареєстрований органів служби занятости;

3) займався пошуком роботи, тобто. звертався до державну чи комерційну служби зайнятості, підприємств, за оголошеннями або ж пробував узятися власної деятельностью;

4) був готовий розпочати работе;

5) навчався чи перепідготовку в напрямі служби занятости.

Ринок трудових ресурсів — складова частина ринкової інфраструктури, яка функціонує поряд з іншими ринками, тобто. це система громадських відносин, що складається при найманні і пропозиції робочої сили в чи із її купівлі і продажи.

Інфраструктура ринку праці (чи трудових ресурсів) представлена на рис. 1.

Рис. 1. Інфраструктура ринку труда.

II. Проектна часть.

2.1. Зовнішнє проектування ППП.

2.1.1.Цели і задачи.

Ланцюгом курсової роботи є підставою організація та обробка на ЕОМ інформації з аналізу потреб і від пропозицій над ринком трудових ресурсів. Завданнями курсового проекту є: 1. Створення інформаційної бази аналізу, саме: отримання, облік, зберігання інформації, уявлення її для подальшого опрацювання із застосуванням ЕОМ. 2. Автоматизація розрахунків показників трудових ресурсів з допомогою інформаційної бази. 3. Аналіз і - оцінка результатів розрахунків. 4. Упорядкування розрахункової і аналітичної документації і звітів з використання трудових ресурсів з допомогою ЭВМ.

Автоматизація аналізу розглядається для будь-який біржі праці, до обов’язків якої входят:

— реєстрація безработных;

— реєстрація вакантних мест;

— працевлаштування безробітних та інших осіб, бажаючих одержати работу;

— вивчення кон’юнктури ринку нафтопродуктів та надання інформації про ней;

— тестування осіб, бажаючих одержати работу;

— професійна орієнтація і також фахова підготовка безработных;

— виплата пособий.

У цьому пакеті можна виділити такі пункты.

1. таблицы,.

2. запросы,.

3. формы,.

4. отчеты,.

5. сервис.

Пункт «Таблиці» содержит:

1. Безработные.

2. Визиты.

3. Вакансии.

4. Договора.

5. Курси обучения.

6. Пособия.

«Безтурботні» — міститься всю інформацію про зареєстрованих людях, шукаючих работу.

«Візити» — міститься інформацію про днях всіх візитів, І що стало причиною визита.

«Вакансії» — містить даних про вільних робочих місць на підприємствах, зареєстрованих біржі труда.

«Договору» — містить інформацію про всіх операціях біржі праці - знайдено для безробітного робота, або він відправлений на курси навчання, переобучения.

«Курси навчання» — містить даних про наявних у розпорядженні біржі праці курсах.

«Посібники» — містить даних про виплаті посібників, допомоги, дотацій тощо. (кому, скільки, від якого по яка кількість выплата).

Пункт «Запити» містить запити на допомогу пошуку підходящої вакансії, підходящого працівника для вакансії та інших., і навіть сортувальні запити з одного з критеріїв, визначальних таблиці «Безробітні», «Вакансії», «Посібники». Також є изменяемый запит, який користувач може відкоригувати дня своїх параметрів, пошук з кількох критериям.

Пункт «Форми» містить екранні форми введення — виведення інформації для всіх таблиць і запросов.

Пункт «Звіти» містить звіти з аналізу за всі запитам і таблицям, користувач може сам доповнити звіти своїми з цими, потрібними ему.

Пункт «Сервіс» містить у себе:

— інформацію про программе,.

— довідку (HELP).

Обидва документи в форматі MS Word.

2.1.2. Економічна оценка.

Основними показниками економічну ефективність є економічний ефект, термін окупності. Економічний ефект — результат впровадження якого — або заходи, виражений в вартісної формі, як економії з його здійснення. Термін окупності (величина, зворотна коефіцієнта ефективності) — показник ефективність використання капіталовкладень — є період, протягом якого вироблені видатки програмне виріб окупаються отриманим эффектом.

[pic], де Еге — економічний ефект від участі впровадження мероприятия,.

ДТ — витрати до впровадження мероприятия,.

ЗК — витрати після запровадження мероприятия.

ДТ = 3/п * До, де Зарплатню — вести работника,.

До — кількість работников.

ЗК = Р + До * СЧ,.

де Р — гонорар, отримуваний разработчиком,.

Докількість споживаних ЕОМ КВт-часов.

СЧ — вартість КВт-часа.

З = Р / Еге, де З — термін окупності капіталовкладень ,.

Р — гонорар, отримуваний разработчиком,.

Еге — економічний ефект від участі впровадження мероприятия.

Дані до розрахунку взято за 1 месяц.

Зарплатню = 1500 руб.

До = 1 чел.

Р — 500 руб.

До = 125 КВт-часов.

СЧ = ЗО коп.

ДТ = 1500 руб.

3К = 500 + 125 * 0,30 = 537,5 руб.

Еге = 1500 — 537,5 = 962,5 руб.

З = 500 / 962,5 = 0,519.

Висновок. Дані розрахунків показують, що заходи вигідний для організації, оскільки термін окупності дуже малий. Трохи більше, як за половину місяці організація як відновить витрати, а й подучит прибыль.

2.1.3. Розробка зовнішніх спецификаций.

Для хитала слід визначитися зі структурою основною робочою бази даних — таблиці, де зберігається всю інформацію. Ця БД і буде оброблятися розроблюваної ИС.

У цьому БД основними є дві таблиці - «Безробітні» і «Вакансії «.

«Безробітні»: код безробітного, прізвище, ім'я, по батькові, підлогу, серія паспорти, професія, розряд, стаж, освіту, останнє місце роботи, місто проживання, адресу, вік, сімейний стан, спрямовано: код курсів, код договору, дата регистрации.

«Вакансії»: код вакансії, підприємство, професія, розряд, освіту, необхідний стаж, адресу підприємства, зайнята (да/нет).

Структура інших таблиц:

«Візити»: код візиту, код безробітного, дата візиту, замечания.

«Курси»: код курсів, назва курсів, професія, разряд.

«Посібники»: код посібники, код безробітного, зарплата, розмір посібники, початок виплати, кінець выплаты.

«Договору»: код договору, код безробітного, код курсів, код вакансії, дата укладання договора).

Властивості представлені у кожної таблиці як полів. Нижче подані властивості та його назву на таблицях 1, 2, 3, 4, 5, 6.

Таблиця 1.

«Безработные».

Таблиця 2.

Таблиця 3.

Таблиця 4.

Таблиця 5.

Таблиця 5.

Розшифровку окремих полів таблиць бази даних мій погляд робити не стоїть, т.к. назви полів повною мірою характеризують які у них данные.

Описані класи об'єктів, названі на відповідність до їх логічним змістом, є конкретні таблиці бази даних на диску, яка називається «Birzha truda» (з характерним значком MS Access — (в WINDOWS) або Birzha~l .mdb в DOS)).

Функції, що виконує система:

1. Аналіз попиту й пропозиції над ринком трудових ресурсов.

2. Реєстрація безробітного через екранну форму.

3. Реєстрація вакансії через екранну форму.

4. Пошук підходящої вакансії для безробітного (з допомогою запроса).

5. Пошук підхожих кандидатур на вакансію (з допомогою запроса).

6. Виплата допомоги по безработице.

7. Напрям безробітного на курси обучения.

8. Реєстрація договору за будь-яких операціях на бирці праці - пристрій працювати, напрям на курсы.

9. Висновок отчетов.

Перегляд екранних форм введення — виведення інформації зазначений в Додатку 2.

2.2. Внутрішньо проектування ППП.

2.2.1. Побудова моделі предметної области.

Завершивши аналіз зовнішніх специфікацій, розроблених попередньому етапі, можна розпочати опису та аналізу внутрішнього проектирования.

Розглянемо потоки інформації, використовувані для ведення системи роботи біржі праці, представлені рис. 2.

Инфологическая модель предметної области.

Рис. 2. Інформаційні дані, використовувані в БД.

2.2.2. Проектування керуючої програми, обробних модулей.

Система складається з трьох модулів, які об'єднують у БД «Birzha truda».

Керуючий модуль.

Таблиці. Дві основні - «Безробітні» і «Вакансии».

Форма «Робоча «- у ній містяться кнопки, викликають витті компоненти обробних й обслуговуючих модулей.

Обробний модуль складається з 4-х таблиць, всіх запросов.

Обробні таблицы:

«Курси», «Візити», «Посібники», «Договора».

Обробні запросы.

" Пошук за серією паспорти «- перегляд даних про безробітному, вже зарегистрированном.

" Пошук підходящої вакансії для безробітного «- по введеної серії паспорти здійснюється порівняння вимог вакансій і характеристик безробітного, потім відбувається висновок всіх вакансій, які відповідають условию.

" Пошук підхожих кандидатур підприємствам «- під назвою введеного підприємства здійснюється пошук всіх вакансій, наявних у цьому підприємстві, і навіть всіх кандидатур безробітних, які відповідають умові. (попередній принцип).

Запити за одним критерієм (освіту, вік, останнє місце роботи, дата реєстрації, підлогу, підприємство, яким влаштувалися люди, професія, сімейний стан). Принцип: під час запуску запиту виводиться діалогове вікно, куди треба занести потрібний вам параметр, потім здійснюється пошук за цим параметром і виводяться все безробітні, задовольняють даному критерію (форми діалогових вікон представлені у Додатку 4).

Запит за призначенням посібники: виводяться все безробітні, яким нараховується пособие.

Запит для звітів (изменяемый) — користувач сам коригує даний запит на свої параметрів (їх то, можливо несколько).

Обслуговуючий модуль складається з всіх форм введення — виведення інформації (Додаток __):

— безработные;

— вакансии;

— висновок підхожих працівників для предприятия;

— виконання запитів (кнопкова форма);

— договора;

— курси обучения;

— пошук за серією паспорта;

— пошук підходящого підприємства з серії паспорта;

— посібники з безработице.

Також у обслуговуючий модель входять «Про торішню програму «і «Довідка (HELP) » .

2.2.3. Тестування і налагодження IППП.

Тестування — процес багаторазового виконання програми із єдиною метою виявлення помилок. Налагодження — виправлення помилок, знайдених з допомогою тестування. При тестуванні потрібно використовувати такі принципи: 1) необхідної частиною кожного тесту повинно бути опис очікуваних результатів роботи програми, щоб було швидко з’ясувати наявність або відсутність помилки у ній; 2) слід за можливості уникати тестування програми її автором, т.к. крім вже зазначеної об'єктивної складності тестування для програмістів тут є і те, що виявлення недоліків у своєї діяльності суперечить людської психології (проте налагодження програми найефективніше виконується саме автором програми); 3) за тими самими міркувань організація — розробник програмного забезпечення має «одноосібно» його тестувати (має існувати організації, які спеціалізуються на тестуванні програмних засобів); 4) мають бути правилом досконале вивчення результатів кожного тесту, ніж пропустити малопомітну на поверховий погляд помилку у програмі; 5) необхідно старанно підбирати тест як для правильных.

(передбачених) вхідних даних, але й неправильных.

(непередбачених); 6) під час аналізу результатів кожного тесту необхідно перевірити, робить чи програма те, що вони повинні робити; 7) слід зберігати використані тести (підвищення ефективності повторного тестування програми після його модифікації чи встановлення в замовника); 8) тестування на повинен плануватися виходячи з того, що у програмі ні виявлено помилки (зокрема, слід виділяти для тестування достатні часові й матеріальні ресурси), 9) треба враховувати так званий «принцип скупчення помилок»: ймовірність наявності не виявлених помилок у певній частини програми прямо пропорційна числу помилок, вже виявлених у цієї маленької частини; 10) слід завжди пам’ятати, що тестування — творчий процес, а чи не ставитися до нього як до рутинного занятию.

Тестування даного ПІ провадилося за допомогою детермінованого методу тестування. Цей метод включає у собі структурне тестування (тестування ПІ як «білого ящика», тобто. передбачає детальне вивчення логіки програми розвитку й добір вхідних даних, що забезпечать виконання якомога більшої кількості маршрутів, логічних розгалужень, циклів), функціональне тестування (тестування ПІ як «чорної скриньки», тобто. тестування з «входу — виходу»), не вдаючись у логіку программы.

Але якщо припустити, що Росії вдалося досягти повного структурного -тестування деякою програми, у ній тим щонайменше можуть утримуватися помилки, т.к. 1) програма може відповідати своїй зовнішній специфікації, що, зокрема, можуть призвести до того що, що її управляючому графі виявляться пропущеними деякі необхідні шляху; 2) ні виявлено помилки, появу яких залежить від оброблюваних даних (тобто. самих вихідних даних програма працює правильно, але в інших — з ошибкой).

Тестування починається з тестування вхідних даних. Одне з методів — аналіз граничних значень (передбачає дослідження ситуацій, виникаючих межах і поблизу кордонів еквівалентних разбиений), наприклад при введення розряду. При введення розряду безробітного більше, ніж 18 видається повідомлення про помилку, той самий при введення необхідного розряду для «Вакансий».

Тестування ПІ як «білого ящика» здійснюється так: підбирається повний набір вхідних даних (правильних і схиблених), розраховуються вручну вихідних даних і вони порівнюються з цими, отриманими при розрахунку в ПІ. Даним методом були протестовані все наявні розрахунки ПИ.

Приклад тестування методом «білого ящика» розрахунку нарахування пособия:

Вхідні данные:

Середня вести попередньому місце роботи за 2 місяці - 180 руб.

Розмір пособия:

Перші 3 місяці - 75% від з/п.

Наступні 4 місяці - 60% від з/п,.

Надалі - 45%от зарплатню, але у всіх випадках не нижчу від мінімальної заробітної платы.

Розрахунок вихідних даних вручную:

Перші З місяці - 135 руб.

Наступні 4 місяці - 96 руб.

Надалі - 83 крб., т.к. 45% від зарплатню склали 72 крб., але це нижче мінімальної зарплати, тому безробітному виплачуватиметься допомогу у розмірі мінімальної зарплати (відповідно до закону).

Порівняння вихідних даних, отриманих при ручному розрахунку і передачею даних, розрахованих ПІ показало, що методика розрахунку верна.

Покриття умов показано в таблиці 7.

При введення неправильних вхідних даних система видає повідомлення про помилці введення. Блок-схема ППП представлена на рис. 3.

Висновок: тестування показало, що це компоненти ППП працюють нормально.

Метод еквівалентних разбиений показаний з прикладу таблиці «Безробітні «:

Тест показав, що з введення правильного класу еквівалентності система продовжує працювати (у разі введення подальшої інформації триває), а при введення неправильного класу — викликає повідомлення про помилці, тобто. система видає очікуваний результат.

Метод функціональних діаграм представлено таблиці 9.

Екранні форми виведених повідомлень при помилці представлені у Додатку 6.

Таблиця тестов:

Таблиця 10. |Причина |1 |1 |- |19 |1 |- | | |2 |0 |1 |20 |0 |1 | | |3 |1 |- |21 |1 |- | | |4 |0 |1 |22 |0 |1 | | |5 |1 |- |23 |1 |- | | |6 |0 |1 |24 |0 |1 | | |7 |1 |- |25 |1 |- | | |8 |0 |1 |26 |0 |1 | | |9 |1 |- |27 |I |- | | |10 |0 |1 |28 |0 |1 | | |11 |1 |- |29 |1 |- | | |12 |0 |1 |30 |0 |1 | | |13 |1 |- |31 |1 |- | | |14 |0 |1 |32 |0 |1 | | |15 |1 |- |33 |1 |- | | |16 |0 |1 |34 |0 |1 | | |17 |1 |- |35 |1 |- | | |18 |0 |1 |36 |0 |1 | |Слідство |50 |1 |— |50 |1 |— | | |51 |— |1 |51 |— |1 |.

III. Результаты.

3.1. Варіанти розрахунків із використанням ППП.

У цьому ППП здійснюється розрахунок розміру посібники залежно від розміру зарплати. Цю процедуру реалізована в таблиці «Пособия».

Структура таблицы:

Якщо код безробітного у цю таблицю занесений вперше — посібник лише починає виплачуватися, то «Початок виплати» користувач встановлює сам, а «Кінець виплати» встановлюється терміном через 3 місяці Розмір посібники у своїй вираховується 75% від зарплати. Дату «Кінця виплати» можна змінити, наприклад при устрої безробітного до роботи чи інших причинах. Далі відбувається автоматичний введення інформацією таблицю. Друга запис буде таке — при введення «Код безробітного» (фіксується, що введення здійснюється вдруге), «Розмір посібники» — 60% від зарплати, дата «Початок виплати» — занесутся дані попередньої записи поля «Кінець виплати» і плюс 1 день, дата «Кінець виплати» — занесутся дані, встановлені терміном через 4 місяці з початку виплати вже нової суми. Третя запис — при введення «Код безробітного» (фіксується, що здійснюється третій раз), «Розмір посібники» — 40% від зарплати, Якщо ця сума менше встановленої законодавством мінімальної зарплати, то «Розмір посібники» — буде встановлено рівний мінімальної заробітної плати. «Початок виплати» — дата попередньої записи поля «Кінець виплати» плюс 1 день, «Кінець виплати» вводиться користувачем, т.к. виплата даного посібники не ограничена.

3.2. Аналіз результатів расчетов.

Вхідні данные:

Код безробітного — 1.

Середня вести попередньому місце роботи за 2 місяці -180 руб.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою