Правила техніки безпеки при роботі на деревообробному устаткуванні

РЕФЕРАТ на тему:

Правила техніки безпеки при роботі на деревообробному устаткуванні.

Сучасне деревообробне устаткування оснащене швидкодіючими різальними інструментами і механізмами подачі, тому при роботі на ньому треба суворо дотримуватись правил техніки безпеки, бо порушення їх може призвести до нещасних випадків.

При роботі на деревообробних верстатах треба знати такі загальні правила безпеки:

не можна розпочинати роботу на верстаті, не вивчивши його будови, експлуатації та основних правил техніки безпеки;

працювати можна тільки на цілком справному верстаті;

різальний інструмент і всі рухомі частини мають бути надійно закріплені і захищені;

захисні пристрої мають бути простими, легко зніматись і відкриватись, не ускладнювати спостереження за процесом роботи;

перед початком кожної зміни пристрої треба оглядати і перевіряти;

не можна працювати на верстаті із знятими або несправними захисними пристроями;

при зміні розмірів оброблюваного матеріалу захисні пристрої мають регулюватися швидко і легко без застосування спеціального інструменту;

механічна подача має бути зблокована з пусковим пристроєм різальних інструментів, щоб унеможливити її вмикання до пуску різальних інструментів;

частини деревообробних верстатів, які швидко повертаються у вихідне положення, мають забезпечуватись надійними гальмівними пристроями;

забороняється гальмувати різальні інструменти та інші рухомі частини сторонніми предметами;

важелі, педалі і рукоятки для зупинки верстата мають діяти безвідказно і бути на найкоротшій відстані від робітника;

органи керування верстатом (кнопки, важелі, ручки) мають бути на висоті 0,8—1,2 м від рівня підлоги, не далі як за 0,6 м від верстатника і в такому місці, щоб до них був вільний доступ (самовільне або випадкове вмикання їх слід зробити неможливим);

при кнопковій системі керування треба, щоб кнопка «пуск» була втоплена в оправу не менш ніж на 5 мм, а кнопка «стоп» яскраво червоного кольору була поруч, але не ближче ніж за 50 мм і виступала з оправи не менше як на 3 мм;

при роботі на верстаті треба бути уважним, не розмовляти 8 сторонніми;

не можна видаляти відходи, чистити і змащувати верстат під час роботи (для цього його треба зупинити і відключити від електромережі);

на кожному робочому місці має бути ящик або шафа для зберігання інструментів, перевірених пристроїв і пристосувань;

не можна класти ключі, лінійки та інші інструменти на будь-які органи верстата;

всі електрифіковані верстати мають бути надійно заземлені;

верстати, в яких у процесі роботи потрібний постійний нагляд за правильністю виконання операцій (фрезерні, шипорізні та ін.), повинні мати місцеве освітлення;

на робочому місці не має бути нічого зайвого; проходи біля верстатів не слід захаращувати; підлога має бути рівною, але не слизькою;

при виключенні верстата не можна відходити від нього до повної його зупинки;

по закінченні роботи (зміни) верстат треба почистити і змастити, а про виявлені недоліки доповісти майстрові зміни або змінному верстатникові.

При роботі на круглопилкових верстатах для поперечного розкрою:

пилка має бути добре підготовлена, встановлена і захищена автоматично діючим пристроєм; не можна стояти поблизу пилки проти напряму обертання пилкового диска;

подавати заготовки можна лише тоді, коли пилка у вихідному положенні; перед подачею до пилки кінці заготовок можна вирівнювати на відстані від передніх зубців пилки не меншій ніж 0,5 м. Якщо заготовки підрівнюють на каретці, то її треба відтягнути від пилки і закріпити собачкою або гачком, щоб вона знову не прикотилась до пилки; каретка для подачі матеріалу має бути забезпечена щитками, які б закривали передню частину пилки, що виходить за упор.

На круглопилкових верстатах для поздовжнього розкрою:

при ручній подачі частина пилки, що знаходиться над столом, має бути захищена надійним кожухом, який автоматично опускається на розпилюваний матеріал будь-якої товщини і закриває всі зубці; нижню частину пилки (під столом) захищають двома щитами, які розміщені один від другого на відстані не більш ніж 100 мм і виступають за лінію вершин зубців не менш ніж на 100 мм. Ці захисні пристрої не мають утруднювати зміну пилки і видалення тирси;

розклинювальний ніж встановлюють за пилкою на відстані не менш ніж 10 мм від її зубців, а по висоті — на 10—15 мм вище від зубців пилки. 7 «овщина розклинювального ножа має бути на 0,5 мм більше ширини розводу зубців;

на верстаті з ручною подачею при допилюванні кінців дощок необхідно користуватись колодкою-штовхачем;

при поперечному розпилюванні на універсальних верстатах каретка мае бути забезпечена надійними затискачами, а стіл — упорами, які б не давали матеріалу повертатися або вилітати з каретки, а також упорами, що обмежують рух каретки.

На стрічкопилкових верстатах:

кожен верстат має бути забезпечений швидкодіючими гальмівними пристроями для раптової зупинки пилкових шківів;

верхні напрямні ролики пилкової стрічки встановлюють так, щоб при регулюванні їх за висотою різу залишалась відкритою тільки різальна частина пилкової стрічки;

стрічкопилкові верстати столярного типу повинні мати роликовий упор, щоб запобігти сповзанню пилкової стрічки в бік подачі розпилюваного матеріалу;

для очищення нижнього пилкового шківа від тирси верстат забезпечують автоматично діючою щіткою.

На фугувальних верстатах:

на верстаті з ручною подачею треба закривати ножовий вал автоматично діючим віяловим захистом, який в процесі фрезерування відкриває тільки ту частину ножового валу, по якій проходить заготовка;

на краях плит стола, що біля ножового вала, мають бути стальні накладки на відстані 3—5 мм від кола, що описують ножі, для підпору волокон у процесі фрезерування;

при поздовжньому фрезеруванні деталей, коротших за 400 мм, вужчих за 50 мм і тонших за 30 мм, при ручній подачі матеріалу необхідно користуватись колодкою-штовхачем;

ножі з вала мають виступати не більш як на 2 мм;

короткі і криволінійні деталі можна фрезерувати тільки при за-стосуванні спеціальних шаблонів;

фугувальні верстати забороняється застосовувати для профільного фрезерування.

На рейсмусових верстатах:

одночасне фрезерування двох і більше деталей різної товщини допускається тільки за умови надійного притискування подавальними вальцями кожної з них;

запобіжні упори слід встановлювати в усіх верстатах незалежно від наявності подавальних секційних валиків;

на передньому краю стола додатково встановлюють завісу із планок;

рифлені валики не повинні мати тріщин, вибитих ребер, спрацьованих поверхонь;

оброблювані заготовки не мають бути коротшими за відстань між центрами подавальних валиків (передніх і задніх) плюс бв мм.

На чотиристоронніх верстатах:

перед подавальними пристроями верстата треба встановити обмежувачі, які пропускають заготовки відповідної товщини;

не слід пропускати через верстат одночасно більше ніж одну ааготовку;

найменша довжина оброблюваних заготовок має дорівнювати відстані між суміжними подавальними вальцями плюс 50 мм;

кожна ножова головка верстата повинна мати ексгаустерний приймач, з «єднаний із загальною ексгаустерною магістраллю;

в чотиристоронній стругальний верстат не можна пропускати криласті криві або пожолоблені заготовки.

На фрезерних верстатах з нижнім розміщенням шпинделя і ручною подачею:

різальний інструмент має бути забезпечений автоматично діючими захисними пристроями;

перед початком роботи слід перевірити кріплення всіх рухомих частин, особливо фрез і ножових головок;

при роботі по копіру заготовку треба міцно закріпити в цулазі;

при фрезеруванні коротких деталей по лінійці необхідно застосовувати напрямні колодки або спеціальні пристрої з швидкодіючими затискачами.

На верстатах з верхнім розміщенням шпинделів:

всі рухомі частини верстата мають бути захищені так, щоб доступ до них був тільки з боку робочого місця;

перед початком роботи обов «язково слід перевірити стан затис-них пристроїв, упорів, штифтів і т. ін. (в разі виявлення недоліків користуватись копіром не можна;

на копіювальному верстаті деталі закріплюють у цулагах до відказу ексцентриковими, гвинтовими або іншими притискачами. Притискні пристрої мають бути цілком справними;

компресорні установки для карусельно-фрезерних верстатів з пневматичними притискувачами не можна залишати без нагляду.

На рамних шипорізних верстатах:

перед пуском верстата необхідно перевірити гостроту і кріплення різального інструменту, захисних пристроїв, ексгаустерних приймачів і притискних пристроїв;

особливо треба бути обережним при роботі на односторонніх верстатах з ручною подачею; у двосторонніх шипорізних верстатах перед пилками має бути закріплений щиток, який регулює положення деталі на конвейєрі, а в кінці — автоматичний скидач або нахилені площини, що приймають з конвейєра оброблені деталі.

На ящикових шипорізних верстатах:

весь різальний інструмент, а також подавальні ланцюги і зірочки конвейєра мають бути надійно захищені; для закріплення оброблюваних заготовок при ручній і навіть автоматичній подачі шипорізні верстати повинні мати надійні пристрої, щоб запобігти викиданню заготовок різальними інструментами; перед верхніми притискачами встановлюють запобіжний пристрій, щоб рука робітника не потрапляла між деталь і притискачі;

двосторонні шипорізні верстати повинні мати автоматичні скидачі або нахилені площини для приймання оброблюваних заготовок з конвейєра; на нерухомій частині двостороннього шипорізного верстата перед торцевими пилками повинен бути щиток для регулювання положення заготовок на подавальному ланцюгу.

На свердлильних верстатах:

патрони «для свердел мають бути гладенькими і обтічної форми; свердла мабуть бути захищені так, щоб при заглибленні їх в деревину або виході з деревини частина свердла, що знаходиться перед деревиною, була весь час закрита; оброблювані деталі необхідно міцно закріплювати затискувачами.

На ланцюгодовбальних верстатах:

робоча частина різального ланцюга повинна мати захисний пристрій у вигляді коробки, яка опускається на оброблювану поверхню при-заглибленні ланцюга в деревину. Неробоча частина ланцюга і зірочки захищена суцільним металевим кожухом;

стіл верстата має бути забезпечений надійними затискними пристроями для закріплення оброблюваного матеріалу. Він не повинен гойдатись ари переміщенні в горизонтальному або вертикальному положенні; деталь має бути надійно закріплена, а для довгих виробів необхідно мати підставку;

не можна працювати біля верстата без окулярів і запобіжного щитка перед ланцюгом.

На токарних верстатах:

перед встановленням заготовок на верстат їм треба надати відповідної форми (округлити);

не можна ставити у верстат заготовки з тріщинами, гниллю та сучками;

заготовки, склеєні з кількох частин, перед встановленням перевіряють на міцність і точність склеювання;

при обточуванні важких або склеєних заготовок необхідно застосовувати міцні металеві опорні пластинки для заднього центра і передньої гребінки. Для торцевих поверхонь застосовують пластинки з шипами.

На круглопалкових верстатах:

ножова головка і всі рухомі частини мають бути закриті металевим кожухом;

ножі мають бути добре нагострені і відбалансовані;

квадратний отвір для пропускання заготовок має бути таким, щоб заготовка не могла в ньому прокручуватись під час обробки.

На стрічкошліфувальних верстатах:

склеєну стрічку слід надівати на шківи так, щоб шов був по ходу стрічки;

не можна застосовувати шліфувальні стрічки, погано склеєні або з надірваними краями;

працювати треба в рукавицях, не доторкаючись до рухомої шліфувальної стрічки.

На дискових шліфувальних верстатах:

неробоча частина диска має бути захищена;

упорну напрямну лінійку і стіл слід надійно кріпити;

зазори між супортом і площиною диска не мають перевищувати 5 мм;

колова швидкість дисків не має перевищувати ЗО м/с;

забороняється застосовувати шліфувальну шкурку розміром меншу за диск; кінці шкурки після закріплення на диску треба обрізувати;

при шліфуванні дрібних, криволінійних і фасонних деталей пальці верстатника мають бути захищені напальниками;

при використанні дводискових верстатів як і однодискових непрацюючий диск має бути захищений.

На циліндрових шліфувальних верстатах:

шліфувальні циліндри і щітки мають бути захищені кожухами з приймачами для відсмоктування пилу;

не можна подавати у верстат деталі з дефектами;

шліфувальну шкурку кріплять на циліндрі щільно, без складок і виступних кінців;

не можна працювати на верстаті з надірваною шкуркою, а в разі її розриву верстат відразу зупиняють;

не можна поправляти деталь, якщо її вже захопили вальці або конвейєр;

при виході деталей з верстата їх треба підтримувати.

При склеюванні деревини:

на робочому місці підлога має бути рівною і не слизькою (без клею);

посуд для клею повинен мати стійке дно, щоб не перекидався;

при роботі з клеями із синтетичних смол, крім загальної вентиляції, мають діяти додаткові відсмоктувачі повітря клейових розчинів;

кожний робітник-склеювальник повинен працювати в гумових рукавицях і прогумованому або шкіряному фартуху;

перед роботою і після роботи, особливо при застосуванні синтетичних клеїв, корисно змащувати обличчя і руки вазеліном з ланоліном, щоб зберегти шкіру від дії шкідливих речовин, які входять до складу деяких клеїв.

При роботі на гільйотинних ножицях:

ніж з боку подачі має бути захищений нерухомою лінійкою не менше ніж 100 мм завширшки;

лінійка має бути закріплена на відстані не більше ніж 5 мм від ножа І на висоті 30 мм від стола; з боку виходу шпону має бути відкидний запобіжний пристрій;

при розкроюванні шпону на гільйотинних ножицях товщина пачки не повинна перевищувати розмірів, зазначених в технічній характеристиці. При подачі пачки шпону не можна підсувати руки близько до ножа.

На кромкофугувальних верстатах:

леза ножів мають виступати не більш ніж на 2—3 мм;

притискна лінійка не повинна мати перекосу і притискувати пачку шпону по всій довжині;

упорна лінійка має легко відводитись вгору кареткою при її робочому ході і плавно опускатись при поверненні каретки в попереднє положення;

каретка має бути захищена бар «єром по всій довжині верстата;

товщина оброблюваної пачки шпону не має перевищувати норм, зазначених у технічній характеристиці верстата.

На ребросклеювальних верстатах:

перед роботою слід перевірити справність верстата;

валик, що приводить в дію верхні живильні ролики, має бути без подряпин і вибоїн;

при подачі смуг шпону не можна підсувати руки близько до подавальних роликів.

На клейових вальцях:

руки робітника не повинні наближатись до вальців ближче ніж на 250 мм (для цього встановлюють спеціальний захисний пристрій);

не можна працювати при знятих й несправних захисних пристроях, а також без під «єднання верстата до загальної системи заземлення цеху;

не можна чистити і мити вальці під час їхньої роботи;

ремонт вальців провадиться при вимкнутому електродвигуні;

підлога біля вальців має бути покрита дерев «яними решітками.

На гідравлічних пресах:

працювати можна тільки на справному пресі при справних конт-рольновимірювальних приладах;

не завантажувати пакети під час піднімання плит преса;

виштовхувати облицьовані деталі з преса тільки за допомогою спеціальних виштовхувачів;

не ремонтувати прес при наявності гідравлічного тиску і г, ри ввімкнених електродвигунах;

при зупинці преса або перерві в роботі підйомні столи опускати до упору;

не затягувати гайок і гвинтів деталей, які перебувають під тиском;

по закінченні роботи преса електродвигуни і систему керування відімкнути від мережі;

працювати на пресі можна тільки при наявності припливно-витяжної вентиляції для видалення шкідливих парів, що утворюються при гарячий полімеризації смоляних клеїв;

оскільки робочою рідиною є масло, слід особливу увагу приділяти протипожежній безпеці.

На пневматичних ваймах з електроогріванням:

металевий каркас вайми має бути заземлений" а нагрівачі й живильні проводи треба оберігати від пошкоджень;

з «єднані контакти мають бути заізольовані;

на випадок пошкодження нагрівачів або проводів, а також в разі появи запаху гару нагрівач треба негайно вимкнути і повідомити майстра або чергового електрика про несправність;

налагодження і ремонт вайм дозволяється здійснювати тільки в тому разі, якщо в пневмокамері немає стиснутого повітря;

щоб уникнути опіків, не слід доторкуватись голою рукою до нагрівачів.

При складанні меблевих виробів:

всі пневматичні, механічні гідравлічні вайми та інші аналогічні механізми повинні мати захисні або запобіжні пристрої, які б не допускали затискування рук робітника між деталлю і притискувачем;

пневматичні і гідравлічні системи вайм мають бути забезпечені регулювальною і запобіжною апаратурою;

органи керування мають бути змонтовані так, щоб не допустити довільного або випадкового включення вайм.

На автоматичних та напівавтоматичних лініях:

всі автоматичні та напівавтоматичні лінії повинні забезпечуватися центральним пультом керування;

верстати і агрегати, які знаходяться в лінії, повинні мати самостійні органи керування для їх запуску і зупинки;

всі верстати в лінії повинні розміщуватися послідовно відповідно до технологічного процесу і мати систему блокування для її дотримування;

будь-яке порушення роботи виконавчих механізмів лінії повинно супроводжуватись автоматично зупинкою всіх механізмів, передуючих в потоці зупиняючий верстат;

під час роботи лінії в автоматичному режимі доступ до рухомих частин можливий при наявності автоматичних засобів, які при порушенні цих умов зупиняють всю лінію;

для контролю за якісним виконанням технологічного процесу встановлюють контрольні прилади;

всі лінії повинні мати сигнальні пристрої, які повідомляють про порушення режимів роботи на будь-якій дільниці;

якщо лінії обслуговуються з обох поздовжніх сторін, то для безпечного переходу у відповідних місцях встановлюються перехідні мостики.

Список використаної літератури.

1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.— М.: Лесн. пром-сть, 1984.— 239 с.

2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.— М.: Высш. шк., 1988.— 288 с.

3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.— М.: Стройиздат, 1987.— 144 с.

4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.— М.: Лесн. пром-сть, 1986.— 263 с.

5. Никитин Л. И. Охрана труда в лесном хозяйстве и деревообрабатывающей промышленности.— М.: Лесн. пром-сть, 1985.— 359 с.

6. Черняк В. 3. Строительные уроки русских мастеров.— М.: Стройиздат, 1988. 192 с.

7. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.— К.: Вища шк. Головне вид-во, 1981.— 242 с.