Международное поділ праці і роль Росії у нем

Російський Державний Торгово — Економічний Университет.

Саратовський Інститут (Филиал).

Кафедра зовнішньоекономічної деятельности.

Контрольна работа.

По світової экономике.

Тема: «Міжнародне поділ праці і роль Росії у нем».

Выполнил:

Студент КФ З/О.

Жиганов С.Е.

Л.- Кумачу 71 В, 35.

Шифр: 2 041 ЭЗС.

Проверил:

Доц. Федоров Б. П.

Саратов 2003.

План работы.

1.Международное розподіл праці: визначення, загальні характеристики 3 2. Види міжнародного поділу труда.

8 3. Місце й ролі Росії у МРТ.

9 Заключение.

11 Список литературы.

1. Міжнародне розподіл праці: визначення, загальні характеристики.

Основою об'єднання національних господарств у єдине всесвітнє господарство є міжнародний поділ праці (МРТ), що представляє собою спеціалізацію країн з виробництва певних видів продукції, якої, країни обмінюються між собой.

Міжнародне розподіл праці є об'єктивну основу міжнародного обміну товарами, послугами, знаннями, розвитку виробничого, науково-технічного, торговельного і іншого співробітництва між країнами світу незалежно від економічної розвиненості і характеру суспільного устрою. Суть МРТ залежить від зниженні витрат виробництва та максимальному задоволенні потреб споживачів, і воно є найважливішої матеріальної передумовою налагодження плідного економічного взаємодії держав в масштабах всієї планети. МРТ — що цементує основа світового господарства, яка йому прогресувати свого розвитку, створювати передумови ще повного прояви загальних (універсальних) економічних законів, що дає підставу говорити про існування світового хозяйства.

У багатосторонній системі МРТ є неминучим участь будь-якого віку та кожної держави в світогосподарських зв’язках, безвідносно до рівня їх економічного розвитку. Сутність міжнародного, як і громадського загалом, поділу праці проявляється у динамічному єдності двох процесів виробництва — його розчленовування й об'єднання. Єдиний виробничий процес неспроможна не расчленяться на щодо самостійні, відособлені друг від друга фази, не концентруватися по окремим стадіям виробництва на певній території, окремими країнах. Разом про те це й об'єднання відокремлених виробництв і територіально-виробничих комплексів, встановлення взаємодії між країнами, що у системі МРТ. Основне зміст поділу праці полягає у відокремленні (і спеціалізації) різних видів праці, їх взаємодоповненні і взаємодії. Отже, розподіл праці є водночас спосіб сполуки праці. Необхідність підвищення продуктивність праці, зумовлюючого економічний і соціальний прогрес, це рушійна сила в розвитку поділу праці. Основною метою здійснення МРТ є підвищення ефективності виробництва, до того ж час він служить засобом економії витрат громадського праці та виступає засобом раціоналізації громадських продуктивних сил.

Міжнародне розподіл праці є важливу щабель розвитку громадського територіального поділу праці між країнами, який спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва країн за тими чи інші види продукції і на веде до взаємному обміну результатами виробництва з-поміж них у певних кількісних і якісних співвідношеннях. МРТ грає зростання роль здійсненні процесів розширеного виробництва, у країн світу, забезпечує взаємозв'язок цих процесів, формує відповідні міжнародні пропорції в галузевому і территориально-страновом аспектах. Важливо, що МРТ, як і розподіл праці взагалі, немає без обміну, який посідає особливе місце в інтернаціоналізації громадського производства.

Основним спонукальним мотивом МРТ всім країн світу, незалежно від своїх соціальних і основи економічних відмінностей, був частиною їхнього прагнення отриманню економічних вигод від участі у МРТ. Оскільки процес формування вартості будь-якого товару залежить від соціальноекономічних умов, і її утворюється з витрат коштів виробництва, оплати необхідної праці і додаткової вартості, то ми все товари, вступники ринку, незалежно від своїх походження беруть участь у формуванні інтернаціональної вартості, світових цін. Як відомо, товари обмінюються в пропорціях, підпорядковуються законам світового фінансового ринку, у цьому однині і закону вартості. Реалізація переваг МРТ під час міжнародного обміну товарами і послугами забезпечує кожній країні за сприятливих умовах отримання різниці між інтернаціональної і національної вартістю експортованих товарів та послуг, і навіть економію внутрішніх витрат відмови від національного виробництва товарів та послуг з допомогою дешевшого імпорту. Проте, це єдиний спонукальний мотив до брати участь у МРТ, оскільки, крім вищевикладеного, використання МРТ дозволяє шукати розв’язання глобальних проблем людства спільними зусиллями всіх країн світу. Діапазон такого роду проблем дуже високий: від охорони навколишнього середовища проживання і розв’язання проблеми продовольчої проблеми, у планетарному масштабі до освоєння космоса.

Під упливом МРТ торговельні зв’язки між країнами ускладнюються і збагачуються, переростаючи в комплексну систему світогосподарських зв’язків, в якої торгівля у традиційному її розумінні хоч і продовжує займати чільне місце, але поступово втрачає своє значення. Зовнішньоекономічна сфера світового господарства володіє час складної структурою, що включає у собі міжнародну торгівлю, міжнародну спеціалізацію і кооперацію виробництва, науково-технічну співпрацю (НТС), спільне будівництво підприємств та його наступну експлуатацію на міжнародних умовах, міжнародні господарські організації, різного роду послуги й багато іншого. Всесвітніми продуктивні сили роблять міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва, які у планетарному масштабі. Під впливом спеціалізації і кооперації народжується «додаткова» сила, що є хіба що дармовий і діє разом з материально-вещественными і особистісними чинниками громадського виробництва. Результати діяльності кожного з ланок образующейся виробничої системи активно використовуються постійно більшою кількістю учасників кооперації, що, зрештою, веде до посиленню цілісності цієї системы.

Сьогодні, сучасний світ економічному плані є певна доцільна система, объединяемая международно-обобществленным виробництвом, досягненням щодо високого рівня розвитку. МРТ — що це «інтегратор», який створив із окремих елементів всесвітню економічну систему — світового господарства. Будучи функцією розвитку продуктивних зусиль і виробничих відносин, МРТ створило об'єктивні умови для зростання взаємозв'язок харчування та взаємозалежності відтворювальних процесів всіх країн, розширило межі інтернаціоналізації до общемировых.

Зблизька світового господарства як системи треба враховувати також породжувану МРТ взаємовигідність економічного спілкування між різними країнами, що є двигуном цією системою. Спільність економічних відносин, що надає їм всесвітній характері і всесвітній масштаб, полягає у збігу об'єктивних потреб у взаємній економічному спілкуванні і глибинних економічних інтересів всіх стран.

У 80—90-е роки у світі сталися масштабні економічні, політичні, соціальні процеси величезної перетворюючої сили, які зробили й продовжують збільшувати свій вплив на світового господарства, його якісні характеристики. Суспільно-політичні й економічні процеси викликають суттєві зрушення у господарстві, формуючи його нові, більш різноманітні і різноманітні сходи й шляху його розвитку. Сьогодні дуже складно провести чітку межу, яка нещодавно ділила його за протилежні системи. У, особливо у Європі, відбулася кардинальна перестановка зусиль і переоцінка цінностей, в такий спосіб стану та стереотипи, формувалися ми й там десятиліттями, щодо проблем світового господарства, МРТ та Міжнародних економічних відносин, зжили себя.

Найважливішою проблемою взаємозалежного світу стає співробітництво різних систем, а взаємодія різнорівневих структур, які характеризуються як ступенем розвиненості, а й мірою залучення до МРТ і світова господарство. На цьому етапі розвитку світового господарства, відбувається активна інтеграція капіталів, виробництв, праці. Особливістю цього процесу і те, що він, виникнувши спочатку в Європі (Європейське економічне співтовариство — ЄЕС, РЕВ), останніми роками охопив нові країни та регіони. Яскравим прикладом є АзиатскоТихоокеанський регіон (АТР), що привертав увагу себе переважно як зона найбільш динамічного у світі економічного развития.

Іншим потужним економічним об'єднанням є Північноамериканська зону вільної торгівлі. Після досить тривалих переговорів країнучасниць, тут утворюється єдиний економічний простір з 360 млн. споживачів і сукупним обсягом виробництва, у 7 трлн. долл.

На якісно новий етап розвитку вийшов Європейський Союз. Зняття існували доти бар'єрів дозволяє підвищувати темпи економічного зростання ЄС, знижувати рівень ціни кілька послуг, зменшувати витрати виробництва й у кінцевому підсумку посилити економічні позиції ЄС у світі, їх конкурентоспособность.

Інтеграція економічного життя у світі відбувається за багатьма дедалі більше множащимся напрямам. Це: * інтернаціоналізація продуктивних сил шляхом бути широко розповсюдженим технологічного способу виробництва; * прояв інтернаціоналізації через МРТ; * зростання сфер зовнішньої та якісну зміну характеру традиційної міжнародної торгівлі овеществленными товарами, через що вона надає нині незмірно більший вплив на інтернаціоналізацію економічного життя, ніж у 20—30-е роки нинішнього століття; * міжнародне переміщення фінансових наукових і виробничих ресурсів, що забезпечує переплетення і взаємозалежність економічної діяльність у різних країнах; * дедалі важливішим напрямом міжнародного співробітництва стає сфера послуг, яка розвивається швидше, ніж сфера матеріального виробництва; * швидко зростає міжнародний обмін науково-технічними знаннями. Фронт світової науку й техніки стрімко розширюється. У поєднанні з їх швидким розвитком усе веде до того що, що тепер жодна країна одиночній тюремній камері неспроможна вирішувати питання ентеепу та тим паче бути лідером всіх напрямах розвитку науку й техніки; * дедалі більше зростають масштаби міжнародної міграції робочої сили в, до котрої я починають підключатися як експортерів Росія й інші держави щодо колишнього СРСР; * разом з зростання інтернаціоналізацією впливу виробництва та споживання на довкілля зростає в здійсненні міжнародного співробітництва, направленому влади на рішення глобальних проблем современности.

Отже, сучасний світ стрімко йде до нової, синтезованою моделі розвитку, яку характеризують як якісне відновлення технологічної бази виробництва, широке впровадження ресурсів немає і енергозберігаючих технологій, а й принципово важливі зрушення у структурі, змісті і характері процесів виробництва та потребления.

2. Види міжнародного поділу труда.

Історично і логічно прийнято виділяти три виду міжнародного поділу праці. До них відносять, насамперед, загальне МРТ. Воно є розподіл праці між великими сферами матеріального і нематеріального виробництва, такі як промисловість, транспорт, зв’язок і т.п. Тобто рішення з суті загальне міжнародний поділ праці є галузевої спеціалізацією, з якою пов’язане розподіл країн на індустріальні, сировинні, аграрные.

Другий вид — це приватне МРТ, подразумевающее розподіл праці всередині великих сфер за галузями і підгалузей, наприклад важка й він легка промисловість, скотарство і землеробство, тощо. (тобто. виробництво на експорт певних видів готової продукції та послуг). Воно безпосередньо пов’язаний з предметної специализацией.

І, нарешті, одиничне МРТ, яка передбачає розподіл праці всередині одного підприємства, у своїй підприємство трактується широко, як цикл створення закінченого товару. По суті одиничне міжнародний поділ праці - це спеціалізація на виготовлення окремих вузлів, деталей, компонентов.

Одиничне і приватне МРТ значною мірою здійснюються, як правило, у межах єдиних транснаціональних корпорацій, що діють одночасно у різних странах.

Міжнародне розподіл праці проявляється у двох формах: * міжнародної спеціалізації виробництва * міжнародному кооперировании.

Міжнародна спеціалізація виробництва — це заснований на міжнародної спеціалізації виробництва стійкий обмін між країнами продуктами, виробленими ними із найбільшою економічної эффективностью.

Міжнародна спеціалізація виробництва тісно связанна з міжнародним кооперированием: вони взаємно зумовлюють існування друг друга. Без спеціалізації може бути кооперування. У той самий час, якщо немає потреби у отриманні будь-яких товарів з-за кордону у межах кооперації, то спеціалізації виробництва це не матиме міжнародного характера.

3. Місце й ролі Росії у МРТ.

Місце й ролі кожної країни у господарстві, міжнародному поділі праці та в інтернаціоналізації господарському житті залежить від багатьох чинників. Проте, основними є такі: * рівень добробуту й динаміка руху національної економіки, * рівень її відкритості й залучення до МРТ, * прогресивність і розвиненість ВЕС, * вміння національної економіки адаптуватися до місцевих умов міжнародної господарському житті і водночас впливати ними у бажаній направлении.

Слід зазначити, що Росія надає недостатнє вплив на МРТ і інтеграційні процеси міжнародної господарському житті, оскільки залишалася протягом значного періоду часу, сутнісно, осторонь головних світогосподарських процесів. У умовах, коли відкинуті чи віджили своє багато ідеологічні догми, а перехід до відкритої економіці став складовою процесу переходу Росії до ринкової економіці, країна починає знімати чимало перешкод, що заважали активному і масштабного її залученню до інтеграційні процессы.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Отже, ми розглянули поняття МРТ, його загальні характеристики і різноманітні види, і навіть значення цього явища на сучасному розвитку як Росії, і світового господарства за цілому. З усього сказаного видно наскільки важливе питання нашій країні у тому, яке вона посяде своє у тому бурхливо не зовсім розвиненому світі. Як зазначено вище, процес світової інтеграції проходить складно і неоднозначно. У ньому мають місце як позитивні, і негативні течії, які породжують часом дуже серйозні і небезпечні проблеми. Та все-таки можна сподівається, що народи світу у ХХІ столітті хоча б частково вирішать ці завдання й у розвитку нашої планети і розміри нашої Батьківщини візьмуть гору позитивні тенденции.

1. «Світова економіка «И. Л. Логвинова, И. Б. Хмелев; методичний посібник за курсом; МЭСИ, М.; 2000 р.; 2. «МЭО: Проблеми та тенденції розвитку» Н. С. Бабинцева під редакцией.

Н.Б.Черкасовой ЛДУ 1992 р. 3. «Новий МЕП і країни Азії» Хрящева, Неллі Михайлова М. Наука 1984 р. 4. «Принципи розвитку міжнародної поділу праці» М. 1996 р. 5. «Економікс ч.2 «підручник; К. Р. Макконнели, С. Л. Брю; М. 1992 г.