Основні задачі математичної фізики
В курсі вищої математики вивчалися звичайні диференціальні рівняння, розв’язками яких є функції відносно аргументу. Але багато задач в математиці, фізиці, електроніці, радіотехніці та в інших науках приводять до диференціальних рівняннь відносно функцій двох, трьох та більше числа аргументів — диференціальні рівняння в частинних похідних. Існує спеціальна дисципліна, яка полягає в математичному… Читати ще >
Основні задачі математичної фізики (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Тема: Основні задачі математичної фізики.
Лекція № 1
План
1.Приклади фізичних процесів, що приводять до крайових задач для диференціальних рівнянь в частинних похідних.
2.Приклади постановок таких задач.
3.Класифікація диференціальних рівнянь 2-го порядку в частинних похідних.
4.Рівняння коливань струни.
5.Розв'язок задачі Коші методом Даламбера.
Питання для самоконтролю.
Лекція № 1.
1.В чому полягає дисципліна: рівняння математичної фізики?
2.Від чого залежить розв’язування рівнянь з частинними похідними 2-го порядку?
3.Приклади рівнянь еліптичного типу.
4.Як називається і до якого типу належить рівняння:
?
5.В чому полягає крайова задача для рівняння коливання струни?
6.Записати формулу Даламбера, яка дає розв’язок одномірного однорідного хвильового рівняння.
Література:
1.А. Н. Тихонов, А. А. Самаровский «Уравнения математической физики», Гостехиздат, 1954.
2.Н. С. Пискунов «Диференциальное и интегральное исчисление», т.ч., Москва, 1972.
3.П. И. Чинаев, Н. А. Минин и др. «Висшая математика, специальные главы», Киев, 1981.
4.О. В. Мантуров та ін. «Математика в поняттях, означеннях, термінах», т.ч., Київ, 1986.
5.П. Е. Данко, А. Г. Попов «Высшая математика в упражнениях и задачах», ч.2, Москва, 1974.
Лекція № 1.
Тема: Основні задачі математичної фізики.
В курсі вищої математики вивчалися звичайні диференціальні рівняння, розв’язками яких є функції відносно аргументу. Але багато задач в математиці, фізиці, електроніці, радіотехніці та в інших науках приводять до диференціальних рівняннь відносно функцій двох, трьох та більше числа аргументів — диференціальні рівняння в частинних похідних.
Існує спеціальна дисципліна, яка полягає в математичному опису явищ, пов’язаних з деякими фізичними процесами, що описуються за допомогою рівняннь у частинних похідних і (рідко) за допомогою інтегральних рівняннь або інтегро-диференціальних рівняннь. Ця математична диспліна називається рівняннями математичної фізики.
Провідне місце в рівняннях математичної фізики посідає теорія рівняннь з частинними похідними 2-го порядку:
.
де аij, bi, c — задані функції змінних х1, х2, …, х3 (n Властивості розв’язування цих рівняннь істотно залежать від знаків коренів характеристичного рівняння det (|| alk|| - 0. Так для диференціального рівняння з частинними похідними 2-го порядку характеристичне рівняння буде:
d11dy2−2a12dxdy+a22dx2=0.
Інтеграли цього рівняння називаються характеристиками.
Це характеристичне рівняння можна записати й так.
.
Якщо а12-а11а22>0, то інтеграли характеристичного рівняння, у)=С1 і, у)=С2 дійсні і різні. В цьому випадку кажуть, що рівняння має гіперболічний тип.
Якщо , то характеристичне рівняння має комплексні (спряжені) загальні інтеграли і є рівнянням еліптичного типу.
І якщо , то характеристичне рівняння має комплексні (спряжені) загальні інтеграли і є рівнянням еліптичного типу.
До рівнянь гіперболічного типу приводять задачі про коливання суцільних середовищ і задачі про електромагнітні коливання: процеси поперечних коливань струни, поздовжніх коливань стержня, електричних коливань в проводі, крутильних коливаннь валу, коливань газу і т. д.
Найпростішим з них є хвильове рівняння , відкрите Ейлером у 1759році.
Рівняння параболічного типу дістають при дослідженні таких фізичних явищ, як теплопровідність, дифузія, поширення електромагнітних хвиль у провідних середовищах, рух в’язкої рідини, деякі питання теорії імовірностей і т. д.
Найпростішим з них є рівняння теплопровідності, або рівнянням Фур'є:
.
До рівняннь еліптичного типу приводить вивчення різних стаціонарних процесів (електростатика, магнітостатика, потенціальний рух рідини, що не стискується, тощо). Найпростішими з них є рівняння (Лапласа) — (Пуассона), а також рівняння, яке розглядав Ейлер: U=0, і полігармонійні рівняння.
В кожному з цих типів рівняннь шукана функція U залежить від двох змінних. Розглядаються також відповідні рівняння і для функції з більшими числом змінних. Так хвильове рівняння з трьома незалежними змінними має вид:
.
рівняння теплопровідності з трьома незалежними змінними має вид:
.
рівняння Лапласа з трьома незалежними змінними має вид:
.
Тема: Рівняння коливань струни.
В математичній фізиці під струною розуміють гнучку ніть. Напруги, що з’явились в струні в любий момент часу, напрямлені по дотичній до її профелів. Нехай струна довжини l в початковий момент напрямлена по відрізку осі 0Х від 0 до l. Припустимо, що кінці струни закріплені в точках Х=0 і Х=l. Якщо струну відхилити від її початкового положення, а потім предоставить самій собі або, не відхиляючи струни, придати в початковий момент її точкам деяку швидкість, або відхилити струну і придати її точкам деяку швидкість, то точки струни будуть виконувати рух — говорять, що струна починає коливатись. Задача заключається у ввизначенні форми струни в любий момент часу і у визначенні закону руху кожної точки струни в залежності від часу.
Розглянемо малі відхилення точок струни від початкового положення. В силу цього можна припускати, що рух точок струни проходить перпендикулярно осі 0Х і в одній площі. При цьому препущенні процес коливань струни описується однією функцією u (x, t), яка дає величину переміщення точки струни з абсцисой х в момент t (рис.1).
Так як ми розглядаємо малі відхилення струни в площі (x, u), то будемо припускати, що довжина елемента струни М2 рівна її проекції на вісь 0Х, М2=х2-х1. Також будем припускати, що натяг в усіх точках струни однаковийпозначимо його як Т.
Розглянемо елемент струни ММ' (рис 2).
.На кінцях цього елемента, по дотичним до струни, діють сили Т. нехай дотичні створять з віссю 0Х кути, а. тоді проекція на вісь 0u сил, діючих на елемент ММ', буде рівна Тsin ()-TsinТак як кут алий, то можна покласти tgnі ми отримаємо :
.
(тут ми примінили теорему Лагранжа до виразу, що стоїть у квадратних душках).
Щоб получити рівняння руху, потрібно зовнішні сили прирівняти силі інерції. Нехай лінійна щільність струни. Тоді маса елемента струни буде х. Прискорення елемента дорівнює . Отже, по принципу Даламбера будем мати:
.
Скорочуючи на і позначаючи , получаємо рівняння руху . (1).
Це і є хвильове рівняння — рівняння коливань струни. Для повного визначення руху струни одного рівняння (1) недостатньо. Шукана функція u (x, t) повинна ще задовільнятись граничним умовам, вказуючим, що робиться на кінцях струни (х=0 і х=1), та початковим умовам, описуючим стан струни в початковий момент (t=0). Суцільність граничних та початкових умов називається краєвими умовами.
Нехай, наприклад, як ми припускали, кінці струни при х=0 і х=1 нерухомі. Тоді при довільному t мають виконуватись рівності:
u (0,t)=0,
u (l, t)=0.
Ці рівності є граничними умовами для нашої задачі.
В початковий момент t=0 струна має визначену форму, яку ми їй надали. Нехай ця форма визначається функцією f (x). Таким чином, має бути.
. (2).
Далі, в початковий момент має бути задана швидкість в кожній точці струни, яка визначається функцією).Таким чином, має бути.
. (3).
Умови (2) і (3) являються початковими умовами.
Тема: Розв’язок задачі Коші методом Даламбера.
Розглянемо ще один метод рішення хвильового рівняння — метод Даламбера.
Візьмем випадок, коли граничні умови нас не цікавлять або коли їх можна не враховувати. В цих випадках задача ставиться так:
Знайти рішення хвильового рівняння.
Utt-a2uxx=0 (t=y, a11=-a2, a12=0, a22=1),.
Задовільняюче початковим умовам.
U (x, 0)=- ut (x, 0)=.
де) і - задані у функції.
Зведем хвильове рівняння до канонічного виду, що містить змішану похідну. Тут характеристичне рівняння.
A11dt2−2a12dxdt+a22dx2=0.
Прийме видa2dt2+dx2=0,.
або dx2-a2dt2=0.
Воно розпадається на два рівняння:
dx-adt=0 і dx+adt=0.
інтеграли яких будуть x-at=C1, x+at=C2.
введемо нові змінні.
at, at.
Тоді.
1, a,, ,.
ux=ux+ux=up>
uxx=u+2u+u,.
ut=ut+ut=-aup>
utt=-auuuu2u-2a2u+a2u.
Підставивши uxx, utt в вихідне рівняння, отримаємо.
a2u-2a2u+a2u-a2(u+2u+u)=0,.
— 4a2u=0,.
u=0.
Отримане рівняння можна записати як:
.
.Звідси випливає, що uе залежить від p>
u (/p>
де f*(довільна функція p>
Інтегруючи останню рівність по ри фіксованому маємо.
.
.де f1(і f2(довільні двічі диференціюючі функції аргументів p>
Враховуючи, щоat і at, дістаєм загальне рішення даного рівняння у вигляді.
u (x, t)=f1(x-at)+f2(x+at).
Визначимо функції f1 і f2 так, щоб функція u (x, t) задовільняла початковим умовам:
u (x, t)=f1(x)+f2(x)=,.
ut (x, 0)=-af)+af)=.
Таким чином, для знаходження функцій f1 і f2 маємо систему рівнянь.
f1(x)+f2(x)=,.
— af)+af)=.
Інтегруючи другу рівність, отримаємо.
.
де х0 і С — постійні. Тоді.
f1(x)+f2(x)=,.
.
Звідси знаходимо.
.
.і.
.
.Підставивши у вираз для u (x, t) знайдені значення f1 і f2, отримаємо.
.
..
.Ця рівність називається формулою Даламбера.
Раніше функцію u (x, t) ми записували як:
u (x, t)=f1(x-at)+f2(x+at),.
де перший додаток.
.
при x-at=const зберігається постійне значення. Отже, функція f1(x-at) описує розповсюдження прямої бігучої хвилі без викревлення.
Аналогічно функція.
.
являє собою обратну біжучу хвилю без викревлень, що розповсюджуються з тією ж швидкістю, але в відмному напрямку вісі 0Х.
В цілому процес розповсюдження коливань, функції u (x, t), представляє собою суперпозицію (накладання) прямої та оберненої біжучих хвиль без викревлень.
Лекція № 2
План
1.Рівняння теплопровідності.
2.Розв'язок задачі методом перетворення Фур'є.
3.Рівняння Пуассона.
4.Розв'язок задачі Діріхле в крузі методом Фур'є.
Питання до самоконтролю
1.Вияснити фізичний зміст першої крайової задачі рівняння теплопровідності в однорідному стержні.
2.Яка кількість теплоти протікає через поверхню S в просторі?
- 3.Як називається вираз в дужках у рівнянні
Що це за рівняння?
4.В чому полягає задача Коші для випадку стержня, обмежаного з однієї сторони?
5.Записати інтеграл імовірностей.
6.Яку умову повинні задовільняти частинні розв’язки задачі Діріхле в крузі?
Література:
6.А. Н. Тихонов, А. А. Самаровский «Уравнения математической физики», Гостехиздат, 1954.
7.Н. С. Пискунов «Диференциальное и интегральное исчисление», т.ч., Москва, 1972.
8.П. И. Чинаев, Н. А. Минин и др. «Висшая математика, специальные главы», Киев, 1981.
9.О. В. Мантуров та ін. «Математика в поняттях, означеннях, термінах», т.ч., Київ, 1986.
10.П. Е. Данко, А. Г. Попов «Высшая математика в упражнениях и задачах», ч.2, Москва, 1974.
Лекція № 2.
Тема: Рівняння теплопровідності.
Розглянемо однорідний стержень довжини l. Будемо вважати, що бічна сторона стержня теплопроникна та що в усіх точках поперечного січення стержня температура однакова. Дослідимо процес розповсюдження тепла в стержні.
.Розмістимо вісь 0Х так, що один кінець стержня буде співпадати з точкою х=0, а другий — з точкою х=l (див. рис.). Нехай u (x, t) — температура в січній стержня з абсцисой х в момент t. Дослідним шляхом визначимо, що швидкість розповсюдження тепла пролягаючого через січну з абсцисой х за одиницю часу, визначається формулою.
(1).
розглянем елемент стержня, заключений між січними з абсцисами х1 і х2 (х2-х1=. Кількість тепла, що пройшло через січну з абсцисою х1 за час буде рівно.
(2).
те ж саме для січної з абсцисою х2.
(3).
Прилив тепла в елемент стержня за час буде рівний:
(4).
(Ми використали теорему Лагранжа до рівності ).
Цей прилив тепла за час пішов на підвищення температури елемента стержня на величину /p>
cqp>
(5).
де с — теплоємність речовини стержня, q — щільність речовини стержня (qмаса елемента стержня).
Прирівнюючи вирази (4) і (5) одної і тої ж кількості тепла вийде:
.
або.
.
Позначаючи k/cq=a2, ми одержуєм:
(6).
Це і є рівняння теплопровідності в однорідному стержні.
Щоб рішення рівняння (6) було повністю визначено, функція u (x, t) має задовільняти крайові умови. Крайові умови для рішення рівняння (6) можуть бути різні. Умови, які відповідають так званій першій крайовій задачі для 0слідуючі:
u (x, t)= (7).
u (x, t)=) (8).
u (x, t)=) (9).
Фізичні умови (7) (початкові умови) відповідають тому, що при t=0 в різних січних стержня задана температура, рівна). Умови (8) і (9) (граничні умови) відповідають тому, що на кінцях стержня при х=0 і при х=l підтримується температура, рівна) і) відповідно.
Тема: Розв’язок задачі методом перетворення Фур'є.
Нехай в початковий момент задана температура в різних січних необмежаного стержня. Потрібно визначити розподіл температури в стержні в наступні моменти часу.
Якщо стержень співпадає з віссю 0Х, то математично задача формулюється слідуючим образом. Знайти рішення рівняння.
(1).
в області —x<>0, задовільняюче початковій умові.
u (x, 0)= (2).
будемо шукати частинне рішення рівняння (1) у вигляді добутку двух функцій:
u (x, 0)=-X (X)T (t). (3).
Підставляючи в рівняння (1), будем мати: X (x)T=a2X (x)T (t) або.
. (4).
Кожне з цих відношень не може залежати ні від х, ні від t, і тому ми їх прирівняємо постійнійЗ формули (4) отримаємо два рівняння:
T0, (5).
X+0. (6).
Рішаючи їх знайдем:
, X=Acossin.
Підставляючи в (3), отримаємо:
(7).
постійна С включається в А (і В (/p>
Для кожного значення и торимаєм рішення виду (7). Произвольные постійні А і В для кожного значення ають визначені значення. Виходячі з цього можна рахувати, А і В функціями від Сума рішень виду (7) також є рішенням:
.
Інтегруючи вираз (7) по параметру границях від 0 до акож отримаємо рішення.
, (8).
якщо А (і В (такі, що цей інтеграл, його похідна по t і друга похідна по х існують і дістаютьсяшляхом диференціювання інтеграла по t і по х. Підберем А (і В (так, щоб рішення u (x, t) задовільняло умові (2). Покладаючись в рівності (8) t=0, на основі умови (2) дістанемо:
. (9).
Припустимо, що функція) такова, що вона представіма інтегралом Фур'є:
.
або.
. (10).
зрівнюючи праві частини (9) і (10), отримаємо:
(11).
підставляючи знайдені вирази А (і В (у формулу (8) отримаємо:
.
або, міняючи порядок інтегрування, отримаємо.
. (12).
Це і є рішення поставленої задачі.
Перетворемо формулу (12). Обрахуємо інтеграл, що стоїть в круглих душках:
. (13).
Це перетворення інтеграла зроблено шляхом підстановки.
. (14).
Позначимо.
. (15).
Диференціюючи, отримаємо:
.
Інтегруючи по частинах, знайдем:
.
або.
.
Інтегруючи це диференціальне рівняння, отримаєм:
. (16).
Знайдем постійну С. З (15) слідує:
.
Отже, в рівності (16) має бути.
.
Тоді,.
. (17).
Значення (17) інтеграла (15) підставляємо у (13).
.
Підставляючи замість ого вираз (14), отримаємо кінцеве значення інтеграла (13):
. (18).
Підставивши цей вираз інтеграла у рішення (12), отримаємо:
. (19).
Ця формула, інтеграл Пуассона, представляє собою рішення поставленої задачі.
Встановимо фізичний зміст формули (19). Розглянемо функцію.
0 при —x<x0,.
х)= при x0 (20).
0 при x0+t-x<
Тоді функція.
(21).
є рішенням рівняння (1), що приймає при t=0 значення х). Приймаючи до уваги (20), ми можемо записати:
.
Примінем теорему про середнє до останього інтегралу, отримаємо:
. (22).
Формула (22) дає значення температури в точці стержня в довільний момент часу, якщо при t=0 в усьому стержні температура u*=0, крім відрізка [x0,x0+ де вона рівна). Сума температур виду (22) і дає рішення (19). Замітимо, що якщо лінійна густина стержня, с — темплоємність матеріала, то кількість тепла в елементі [x0,x0+при t=0 буде.
((23).
Розглянемо далі функцію.
. (24).
зрівнюючи її з правою частиною формули (22) з урахуванням (23), говорять, що вона дає значення температур в любій точці стержня в довільний момент часу t, якщо при t=0 в січній уло миттєве джерело теплоти з кількістю тепла Q=cp>
Тема: Рішення задачі Діріхле для кола.
Нехай в площині 0ху є коло радіусом R з центром на початку координат і на його окружності задана деяка функція f (де полярний кут. Потрібно знайти функцію u (r, непреривну в колі, включаючи границю, задовільняючу всередині кола рівнянню Лапласа.
. (1).
і на окружності кола що приймає задані значення.
. (2).
Будем рішати задачу в полярних координатах. Перепишемо рівняння (1) в цих координатах:
(1/div>
Будем шукати рішення методом розділення змінних, покладаючи.
U=Ф®. (3).
Підставляючи в ріність (1'), вийде:
r2Ф (®+rФ (+Ф®=0.
або.
. (4).
Так як ліва частина цієї рівності не залежить від r, а права від отже, вони рівні постійному числу, яке ми позначаємо черезk2. Таким чином рівність (4) дає нам два рівняння:
Ф (2Ф (, (5).
r2R®+rR-k2R®=0 (5p>
Загальне рішення рівності (5) буде Ф=Аcoskink (6).
Рішення рівняння (5будем шукати у формі R®=rm. Підставляючи R®=rm у (5дістанемо:
r2m (m-1)rm-1-k2rm=0.
або.
m2-k2=0.
Отже, маємо два лінійно незалежних рішення rk і r-k. Загальне рішення рівняння (5буде.
R=Crk+Dr-k. (7).
Вираз (6) і (7) підставляємо у (3):
Uk=(Akcosksinkkrk+Dkr-k). (8).
Функція (8) буде рішенням рівняння (1при довільному значенні k, відмінним від 0. Якщо k=0, то рівняння (5) і (5приймають вид:
Ф=0, rR®+R=0,.
отже,.
U0=(A0+B00+D0lnr). (8p>
Рішення має бути періодичною функцією від так як при одному і тому ж значенні r при и маємо мати одне і те ж значення рішення, тому що розглядається одна і та ж точка кола. Виходячі з цього очевидно, що у формулі (8має бути В0=0. Далі, ми шукаємо рішення, непреривне і кінцеве в колі. Отже, в центрі кола при r=0 рішення має бути кінцевим, і тому у формулі (8має бути D0=0, а у формулі (8) Dk=0.
Таким чином, права частина (8перетворюється в добуток А0С0, яке ми позначимо як А0/2. Отже,.
. (8).
Ми будем складати рішення нашої задачі у вигляді суми рішень виду (8), так як сума рішень є рішення. Сума має бути періодичною функцією від Для цього k має приймати цілі значення. Ми маємо обмежитись тільки додатніми значеннями.
K=1, 2, …, n, …,.
так як в силу произвольности постійних А, В, С, D від'ємні значення k нових частинних рішень не дають. Отже,.
(9).
(постійна Сn включена у An i Bn). Тепер підберемо произвольные постійні An і Bn так, щоб задовільнялась крайова умова (2). Підставляючи в рівність (9) r=R, на основі умови (2) дістанемо:
. (10).
Щоб мала місце рівність (10), потрібно, щоб функція f (розкладалась в ряд Фур'є в інтервалі (-та щоб AnRn і BnRn були її коефіцієнтами Фур'є. Отже, An і Bn мали визначатись по формулам:
. (11).
Отже, ряд (9) з коефіцієнтами, визначиними по формулам (11), буде рішенням нашої задачі, якщо допускає почленне двухкратне диференціювання по r і Перетворемо формулу (9). Підставляючи замість An і Bn їх вирази (11) і виконуючі тригонометричні перетворення, дістанем:
. (12).
Перетворимо вираз, що стоїть в квадратних душках:
. (13).
Замінюючи вираз, що в квадратних душкаху у формулі (12), виразом (13), отримаюмо:
. (14).
Формула (14) називається інтегралом Пуассона. Шляхом аналізу цієї формули доводиться, що якщо формула f (неперервна, то функція U (r, визначена інтегралом (14), задовільняє рівність (1і при rбуде U (r, тобто U (r, являє собою рішення поставленої задачі Діріхле для кола.
.