Єдність людини та біосфери

Єдність людини та біосфери

Центральною темою вчення про ноосферу є єдність біосфери та людства. У роботів Вернадського розкривається сутність цієї єдності, значення організованості біосфери в розвитку людства, що дозволяє зрозуміти місце та роль історичного розвитку людства в еволюції біосфери, закономірності її переходу в ноосферу.

Згідно із теорією Вернадського про ноосферу, людина не є самодостатньою живою істотою, що живе окремо за своїми законами. Людина існує всередині природи й є її частиною, будучи нерозривною із оточуючим середовищем. Людина у нас собі є природнім явищем, тому біосфера впливає не так на середовище існування людини, але в спосіб її мислення.

Алі зв"язок людини й природи є зворотнім. І цей зв"язок не є поверхневим, тобто тім, який відображає фізичний вплив людини на оточуюче середовище. Останнім годиною помітно активізувались геологічні процеси, що є свідченням про глибинність цого зв"язку. Різко змінюються грунти, води та повітря, змінився характер впливу живих організмів на біосферу (він ставши інтенсивніший). Тобто в результаті еволюції виникла нова геологічна сила (мисляча людина), про що Вернадський писавши: «Еволюція видів переходити в еволюцію біосфери».

Геологічною силою є не власне людина, а її розум, наукова думка людства. Біосфера внаслідок переробки науковою думкою переходити в новий еволюційний стан — ноосферу.

Заселяючи усі куточки планети, спираючись на свої наукові знання, техніку, людина створила в біосфері нову біогенну силу, за допомогою якої підтримує розмноження та подалі заселення різних частин біосфери. Людство стає дедалі более інтегрованим внаслідок стрімкого розвитку засобів зв"язку (тобто передачі думок).

Результатом всіх наведених змін ставши, як вважав Тейяр де Шарден, швидкий геологічний перехід біосфери у новий стан — ноосферу, себто до лав, в якому людський розум, та робота, Яка ним спрямовується, являють собою нову потужну геологічну силу. Мабуть не випадково цей момент співпав із заселенням людством всієї планети, його економічним об"єднанням в єдине ціле, та злиттям наукової думи всього людства завдяки успіхам в техніці зв"язку.

Отже, людина, як й усі інші живі істоти, є певною функцією біосфери, й представляє собою її частину в всіх своїх проявах.

Ноосфера — це біосфера, перероблена науковою думкою, підготовленою всім минулим планети, а чи не короткочасне й перехідне геологічне явище.