Вивчення психологічних параметрів усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами

Вивчення психологічних параметрів усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами

ВІРНА Ж.П.

ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ УСВІДОМЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ОБРАЗУ МАЙБУТНІМИ ПРАКТИЧНИМИ ПСИХОЛОГАМИ.

Розвиток демократизації та гуманізації в системі освіти потребує постійного удосконалення процесу становлення спеціаліста. Проблема підготовки практичних психологів набула особливого значення в зв`язку із великим соціальним замовленням на дану спеціальність та різними формами їх підготовки. Виходячи з положення, яке склалось, стає необхідним психологічний аналіз кваліфікованих вимог до практичного психолога, який повинен починатись безпосередньо при навчанні у вузі.

Професійна діяльність, яка базується на суспільному та особистісному досвіді, передбачає глибокі перебудови смислових структур особистості, структур особистісного досвіду. Особливого значення дана проблема набуває для професій, пов`язаних системою відношень «людина-людина», адже в даному випадку формування професійних особливостей людини залежить в більшій мірі від особливостей самої професії. Таке положення по-особливому звучить, коли ми говоримо про особистість практичного психолога. Отже, вивчення смислової сфери особистості майбутнього спеціаліста е актуальним не тільки з боку кваліфікаційного оцінювання, але й з боку особистісного розвитку спеціаліста.

Спеціальність психолога — особлива спеціальність, яка вимагає від людини високого рівня вихованості, внутрішньої та зовнішньої культури, зразкового володіння собою, комунікативності. Саме в цьому й полягає вищий рівень професійного розвитку особистості психолога, його підготовленості до майбутньої діяльності.

Аналіз робіт з проблеми дослідження показав, що необхідне вивчення таких складових суб" єкта професійної діяльності як його суб`єктивний досвід і система образно-смислових відношень (2, 8, 9, 12 тощо). Тому вихідним у нашому дослідженні виступає положення про тісний взаємозв`язок і взаємовплив професійної діяльності особистості та функціонування її смислової сфери.

Цілісність особистості проявляється в її смислових ставленнях, які виступають синтезуючою основою потенційного та інтенційного в ній. При цьому, потенції виступають як система індивідних, суб" єктних і особистісних властивостей людини (1), а інтенції складають сферу спрямованості особистості (10). Такий підхід до вивчення особистості дає можливість наблизитись до дослідження її внутрішньої картини світу, яка виступає формою практичного засвоєння дійсності із її здатністю узагальнення явищ буття як фактів життєдіяльності. Таким вимогам значною мірою відповідає поняття «образ світу» — Інтегральної системи уявлень суб" єкта про світ (2, 3, 6, 11 тощо), яка будується в його реальному житті та виражається в його ставленні до дійсності.

Якщо людина відтворює світ в образі, то її ставлення виступають моментом атрибутування об`єктів дійсності, які виражаються в семантичному значенні і задаються сукупністю проекцій суспільного та індивідуального досвіду. Таким чином, вивчення смислових ставлень особистості можна звести не тільки до вичення їх діяльнісного опосередкування — смисл як відношення мотиву до цілі діяльності, але й до вивчення накопичення суб`єктивного досвіду людини — смисл як семантичне утворення, яке існує в свідомості через значення.

З метою кращого розуміння смислових ставлень особистості, нами введено поняття смислової легітимації, яке виступає інтегруючою основою суб`єктивного досвіду особистості (4) та її образом світу, який певною мірою є відображенням майбутнього людини, її очікувань та прогнозів. В загальному механізм смислової легітимації зводиться до впливу особливостей суб" єктивної репрезентації і категорізації об" єктів та явищ дійсності на їх смисл для суб" єкта.

Вивчення процесу смислової легітимації в професійному самовизначенні майбутнього спеціаліста дозволяє дослідити особливості семантичної репрезентації образу професійної діяльності в залежності від його осмислення та від місця в структурі професійної діяльності. В плані професійного становлення особистості як активного суб" єкта професійної діяльності (5, 7 та ін.) підхід смислового легітимування дозволяє провести аналіз структури смислових ставлень (зв" язків) в процесі ознайомлення з компонентами майбутньої професійної діяльності та вивчити відповідності реальної організації професійних смислових зв" язків в свідомості людини з адекватними в кожному конкретному випадку семантичними інтерпретаціями усвідомлення образу майбутньої професійної діяльності.

В нашому дослідженні було зроблено акцент на існування генерального фактору професійної готовності до діяльності практичного психолога, а саме фактору самоприйняття й прийняття інших. Основним показником прийняття є повага, злагода, слухання, віра, позитивне відношення. Людина з оптимально розвинутим самоприйняттям відрізняється вірою в свої сили і можливості, довірою до себе і світу, відвертим наданням права іншим мати свою точку зору, прагненням до відвертості у прояві почуттів. Суттєвою особливістю відношень прийняття є позитивність, безумовність та безоцінюваність. Ще одна сторона прийняття обумовлена вірою в можливість позитивного змінення себе та іншого. Позитивність і безумовність прийняття проявляється у відношеннях підтримки і турботи, притаманне двом сторонам прийняття і виражається у стосунках з іншими. Професійно-свідоме прагнення до надання допомоги і підтримки іншої людини реалізується у роботі практичного психолога. Ми будемо виходити саме з цього твердження в подальшому викладі матеріалу.

В ході професійного становлення необхідне усвідомлення «прийняття» як професійної якості, і, в першу чергу, через «прийняття себе». Вміння оцінити себе, дати аналіз своїм властивостям характеру і особливостям поведінки дуже важливе для діяльності практичного психолога.

самоприйняття майбутніх спеціалістів вимагає розуміння певних змістовних компонентів індивідуальної свідомості, але це ще не означає, що операційна сторона учбово-професійної діяльності виходить за рамки вивчення проблеми. Саме в діяльності людина формується і проявляється. Вивчення психологічної сторони діяльності є визначенням психології особистості в ході її діяльності. В учбово-професійній діяльності необхідне втягування суб`єкта в професійну діяльність і проведення аналізу структури діяльності, бо від структури того чи іншого процесу залежить його психологічний смисл, його смислове навантаження.

Визначені таким чином актуальні питання професійного самовизначення майбутніх практичних психологів дають змогу виділити гіпотетичне положення, що семантична ретрансляція об`єктів професійної діяльності визначається засобами репрезентації їх у вигляді значення в свідомості, а показники структурної організації смислових ставлень свідчать про покращення (погіршення) семантичної ретранс ляції.

Відношення до об`єктів професійної діяльності, яке знаходиться в його семантичному значенні, задається сукупністю проекцій досвіду людини. Тобто відношення завжди легітимоване особистісним смислом. Значення, які функціонують в системі індивідуальної свідомості, реалізують не самих себе, а особистісний смисл, який в них вкладений. Система смислових ставлень включає в себе вказівку на певне розуміння професійних ситуацій, в яких може перебувати практичний психолог, а також його можливість асоціювати значення цих ситуацій з конкретними діями, якими він повинен оволодіти. Усвідомлення професійного образу майбутньої діяльності реалізує стійке, відрефлексоване ставлення суб`єкта до вибраного ним способу реалізації професійних можливостей. Функція особистісної рефлексії полягає в індентифікації суб`єкта професійної діяльності з обраною альтернативою здійснення діяльності, яка забезпечує реалізацію професійних смислових ставлень.

Ставлення до професійної діяльності характеризується семантичним угрупуванням та інтеграцією в пояснювальні структури особистісних смислів відносин студентів до практичних елементів діяльності, які виступають джерелом інформації про ідентифікацію суб`єкта наявним професійним образом. Аналіз змісту ставлення до майбутньої професійної діяльності дозволяє охарактеризувати його як універсальне онтологічне підґрунтя професійного образу, який може набувати різного рівня скоординованості його компонентів.

Безумовно вивчення відповідності реальної відрефлексованої скоординованої особистісних смислів відносин до компонентів професійної діяльності з адекватними семантичними інтерпретаціями усвідомлення образу майбутньої практичної діяльності, припускає їх зумовленість особистісними якостями майбутнього фахівця.

Експериментальне дослідження виступило продовженням попереднього вивчення проблеми смислової легітимації в професійному самовизначенні практичних психологів. Експериментальною базою виступила серія методик вивчення особистісних властивостей (Див. Додатки 3, 4). Перший етап дослідження включає в себе формуючий експеримент (рефлексивно-професійний тренінг), який проводився із студентами практичними психологами 3 курсу навчання ((= 30). Результати формуючих впливів викладено і проаналізовано у відповідності із завданням виявлення умов розвитку значимих для практичних психологів систем відносин з клієнтами. Рівень професійного розвитку студентів-практичних психологів визначається адекватністю оцінки власних домагань, спрямованістю на взаємодію з іншими та орієнтацією на високий рівень відповідальності та самостійності. Наявність (відсутність) названих якісних характеристик супроводжується певним типом скоординованості особистісних смислів відносин студентів до компонентів майбутньої професійної діяльності. Їх ієрархічне співвідношення — недоступний, антитетичний, доступний типи — характеризуються поступовим зростанням рефлексивного оцінювання власної професійної підготовленості та рівня розвитку необхідних особистісних якостей (4).

Другий етап дослідження включає проведення вищеназваних методик з тими ж самими студентами на 4-ому та 5-ому курсах (до і після проходження професійно-консультативної практики).

Порівняння отриманих показників методики семантичного диференціалу Ч. Осгуда дало такі результати: позитивна кореляція ((ху) за Пірсоном між фактором, А «Реальне Я» та фактором, А «Професійне Я» — (= 0,54 при (= 0,01, фактором В «Реальне Я» та фактором В «Професійне Я» — (= 0,56 при (= 0,01, фактором С «Реальне Я» та фактором С «Ідеальне Я» — (= 0,44 при (= 0,01 (4 курс — до проходження професійно-консультативної практики), а також між фактором В «Реальне Я» та фактором В «Професійне Я» — (= 0,43 при (= 0,05 (5 курс — після проходження практики).

Значущі кореляції між показниками фактора, А «Реальне Я» і фактора В «Ідеальне Я» — (= 0,44 при (= 0,05 та показниками фактора, А «Реальне Я» і фактора В «Професійне Я» — (= 0,61 при (= 0,01 (4 курс) і відсутність позитивної кореляції ((xy) за виключенням кореляції між фактором С «Реальне Я» та фактором В «Професійне Я» — (= 0,45 при (= 0,05 (5 курс) свідчить про певні зміни в оцінюванні названих вище понять.

Визначення середньогрупових значень семантичної відстані між оцінювальними поняттями дало можливість наочно побачити різницю в оцінюванні названих понять. Дуже добре це простежується за факторами оцінки та сили. Середньогрупова матриця факторних навантажень оцінювальних понять методики семантичного диференціалу представлена у таблиці 1:

Назви факторів.

Фактор оцінки (А).

Фактор сили (В).

Фактор акт-ті ©.

4 курс.

5 курс.

4 курс.

5 курс.

4 курс.

5 курс.

Реальне Я.

1,36.

 — 0,12.

1,34.

1,51.

0,39.

1,25.

Ідеальне Я.

1,88.

0,58.

2,14.

1,92.

0,46.

2,32.

Професійне Я.

1,98.

0,68.

2,02.

1,82.

0,77.

1,57.

Такі дані свідчать про динамічність процесу усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами. Після закінчення рефлексивно-професійного тренінгу був проведений діагностичний зріз за вказаними методиками. За методикою семантичного диференціалу виявились відмітні показники оцінювання студентами понять «Реальне Я», і «Професійне Я» у порівнянні із 3-ім курсом навчання.

Знову при оцінюванні поняття «Реальне Я» помічено його віддаленість від поняття «Ідеальне Я» та «Професійне Я» (4 курс) та суттєве зміщення поняття «Реальне Я» по фактору, А (оцінки). Неадекватність самооцінки позначається розірваністю оцінюваних понять «Реальне Я» та «Ідеальне Я». «Професійне Я» дуже близьке із поняттям «Ідеальне Я», що пояснюється неадекватністю самооцінки. Аналогічні показники можна відмітити й по фактору С (активності).

Таблиця 2.

Середньогрупові значення семантичної відстані за методикою семантичного диференціалу (4 та 5 курс).

Д1.

Д2.

Д3.

4 курс.

1,26.

1,88.

1,12.

5 курс.

1,64.

1,65.

1,20.

Примітка: Д1 — семантична відстань між поняттями «Реальне Я» та «Ідеальне Я»,.

Д2 — семантична відстань між поняттями «Реальне Я» та «Професійне Я»,.

Д3 — семантична відстань між поняттями «Ідеальне Я» та «Професійне Я»,.

Показники методики семантичного диференціалу співставлялись із показниками скоординованості особистісних смислів відносин студентів до компонентів практичної діяльності за методикою вивчення граничних смислів (модифікований варіант). Для порівняння результатів підрахунку семантичної відстані та числа вузлових категорій ми використовували Х2 критерій Пірсона (Див. таблицю 3).

Що стосується розвитку особистісних характеристик майбутнього спеціаліста, то нами відмічена закономірність змінення показників після проходження рефлексивно-професійного тренінгу на 3-ому курсі та відносна їх стабілізація на 4 та 5 курсах (Див. таблицю 4).

На завершення ми констатуємо, що усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами залежить не лише від інтенсивних формуючих впливів. Як бачимо, стійкість комплексу об`єднання понять «Реальне Я», «Професійне Я» та «Ідеальне Я» виявилась умовною, і в процесі навчання має тенденцію до варіювання.

Таблиця 3.

Статистично значущі відмінності показників методиксемантичного диференціалу та вивчення граничних смислів.

Показники, які порівнюються.

Х2 — критерій Пірсона.

3 курс.

4курс.

5 курс.

до експ.

після експ.

Семантична відстань між поняттями «Реальне Я» та «Ідеальне Я».

17,56.

18,17.

16,81.

17,24.

-//- «Реальне Я» та «Професійне Я».

16,18.

15,75.

16,24.

15,41.

-//- «Ідеальне Я» та «Професійне Я».

17,45.

18,35.

16,24.

16,35.

Число вузлових категорій.

16,34.

20,05.

18,45.

18,35.

Примітка: ступень свободи df = 5.

дані значимі при (= 0,001.

Визначення факторів такого змінення оцінювання понять може скласти перспективність розгляду цієї проблеми. Щодо психолого-педагогічних рекомендацій покращення учбового процесу, то з результатів дослідження можна стверджувати, що розплановане активно-соціальне навчання студентів-практичних психологів може виступити основою їх успішного усвідомлення професійного образу. Це повинна бути система, яка б чітко слідувала всім факторам змінення (розходження) власних і професійних домагань.

Таким чином, проведені діагностичні проби у вивченні особливостей скоординованості особистісних смислів відносин студентів до компонентів професійної діяльності як відрефлексованого суб" єктивного угрупування та інтегрування в пояснюючі структури змісту майбутньої професійної діяльності, а також фіксація зміщень семантичної інтерпретації усвідомлення образу професійної діяльності і розвитку необхідних якостей майбутнього фахівця виступили оптимальним контролем професійного самовизначення практичних психологів.

Визначення психологічних параметрів усвідомлення професійнрго образу майбутніми практичними психологами обумовлене смисловою легітимністю всього процесу навчання.

Таблиця 4.

Результати виконання експериментальних завданьстудентами-практичними психологами.

Методики.

Показники, які.

3 курс.

4 курс.

5 курс.

Критерій.

(.

порівнюються.

до екс.

після ек.

Опитувальник Г. Айзенка.

нейротизм.

15,5.

13,1.

11,7.

13,2.

Манна Уітні.

0,05.

Опитувальник Ч. Спілбергера.

особистісна тривожність.

54,1.

55,5.

35,8.

47,4.

-//;

-//;

Опитувальник А.Мегрябана.

прагнення до прийняття.

129.

142.

150.

162,7.

-//;

-//;

страх неприйняття.

128.

105.

132.

130.

-//;

-//;

Опитувальник Е.Шострома.

самоактуаліза-ція.

41,8.

78.

60,8.

63,2.

-//;

-//;

Опитувальник.

фактор A.

4,6.

6,5.

7,2.

7,5.

Біно;

-//;

Кеттела.

фактор C.

5,3.

7,0.

4,8.

4,5.

міальний.

-//;

(форма А).

фактор G.

5,7.

6,3.

6,0.

6,2.

-//;

-//;

фактор L.

4,4.

4,0.

5,2.

4,8.

-//;

-//;

фактор O.

6,3.

6,8.

6,0.

6,5.

-//;

-//;

фактор Q3.

4,7.

7,6.

6,5.

7,2.

-//;

-//;

фактор Q11.

6,1.

4,9.

5,1.

5,0.

-//;

-//;

Методика.

октанта III.

6,8.

6,5.

7,2.

6,5.

-//;

-//;

ДМС.

октанта IV.

7,7.

5,1.

5,5.

5,0.

-//;

-//;

Т. Лірі.

октанта VII.

7,8.

9,6.

9,7.

10,0.

-//;

-//;

Встановлений нами взаємозв`язок між показниками розвитку характеристик майбутнього практичного психолога як комплексу особистісних (доброзичливість, відвертість, толерантність, легкість у спілкуванні, активність тощо), суб" єктних (прагнення допомагати іншим, здатність до співчуття, схильність до самоповаги, прояв творчої активності тощо) та індивідних (емоційна стійкість, врівноваженість, контроль емоцій тощо) якостей та типом скоординованості особистісних смислів відносин студентів до компонентів професійної діяльності підтверджує динамічний характер професійного самовизначення студентів-практичних психологів.

В нашому дослідженні психологічних параметрів усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами досить цікавим виявився факт змінення семантичних інтерпретацій образу професійної діяльності без відповідних змінень в особистісних характеристиках. Тому, слід враховувати так звані неконтрольовані фактори (іноді неусвідомлювані) формування професійних смислів. Тому ми можемо передбачити, що учбово-професійна діяльність складається не тільки з трансляції предметного змісту навчальних ситуацій, але й з передачі суб`єктивного досвіду осіб, з якими студент входить у взаємодію. Однак, ця ділянка роботи залишаєтся у перспективі дослідження.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Ананьєв Б. Г. Человек как предмет познания. — Л.: 1969.

2. Артемьева Е. Ю. Психология субъективной семантики. — М.:1980.

3. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. — М.: 1990.

4. Вірна Ж. П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів. Автореферат дисер. На здобуття наук. ступеня канд. психол. наук. — К.: 1996.

5. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. — К.: 1988.

6. Давыдов В. В. Категория деятельнооти и психического отражения в теории А.Н. Леонтьєва. — Вестник Моск. ун-та. Серия № 14. «Психология», 1979. — № 4. — С. 25−41.

7. Климов Е. А. Поихология профессионального самоопределения. — М.: 1996.

8. Леонтьев Д. А. Структурная организация смысловой сферы личности.- Автореферат диссертации на соиск. науч. степени канд. психол. наук. — М.: 1988.

9. Петренко В. Ф. Психосемантика сознания. — М.: 1988.

10. Платонов К. К. Структура и развитие личности. — М.: 1986.

11. Смирнов С. Д. Психология образа: проблема активности психического отражения. — М.: 1985.

12. Шмелёв А. Г.

Введение

в експериментальную психосемантику: теоретико-методологические основания и психодиагностические возможности. — М.: 1983.

АНОТАЦІЯ.

В даній статті представлено експериментальне дослідження усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами. Виділені психологічні показники даного процесу подані у порівняльному аналізі щодо формуючих впливів. Теоретичний виклад матеріалу базується на авторській позиції смислової легітимації в професійному самовизначенні практичних психологів.

ANNOTATION.

Psychological indices of the realizing of the professional image by future practical psychologists. The marked out psychological indiced of that process are show in a comparative analysis concerned the formating influences. The theoretical account if the material is based upon the author’s position of the sense legitimation in the professional self-determination of practical psychologists.

(Вірна Жанна Петрівна.

старший викладач кафедри психології Волинського державного університету ім. Лесі Українки, кандидат психологічних наук.