Боєприпаси

Изучить :

— призначення, бойові властивості, пристрій, порядок підготовки й прийоми метання ручних осколкових гранат;

— призначення, класифікацію, загальне пристрій, принципову схему дії боеприпасов;

— правила звернення, тара, маркірування, порядок зберігання, огляду і підготовки боеприпасов;

— заходи для безпеки при користуванні гранатами і боеприпасами.

ЧАС: 2 часа;

МІСЦЕ: класс;

ВИД ЗАНЯТТЯ: групове занятие.

УЧЕБНО-МАТЕРИАЛЬНОЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ :

Навчальні гранати: РГД-5 — 5 шт.

РГН — 5 шт.

РГО — 5 шт.

РКГ-3 — 5 шт.

Навчальні патрони: обр. 1943 р. — 30 шт.

обр. 1908 р. — 50 шт.

Постріли ПГ-7В — 2 шт.

ВОГ-25 — 2 шт.

Плакати, диапроектор, слайды.

Література :

Вогнева підготовка ч.2 стр.27−99;

Наставляння по стрілецької справі, ручні гранаты;

Наставляння по стрілецької справі АКМ, ПК.

Навчальні посібники:

Стенд «Ручні осколкові і протитанкові гранати » ;

Плакат «Ручні гранати » ;

Плакат «Кумулятивний протитанкова граната РКГ-3Е » .

НАВЧАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І РОЗРАХУНОК ЧАСУ :

I. Вступна частина : — 5 мин.

— перевірити наявність студентів та їхніх зовнішній вид;

— перевірити матеріальне обеспечение;

— оголосити цю тему і мета занятия;

— провести контрольний опрос.

II. Більшість : — 80 мин.

Навчальні вопросы:

1. Ручні осколкові і кумулятивні гранати. Призначення, бойові властивості і поняття про вражаючий дії. Пристрій гранат типу РГД-5, РГН, РГ-42, Ф-1, РГО, РКГ-3. Підривники, їх будова та работа.

2. Огляд і підготовка гранат до метання. Порядок, правила і прийоми метання. Правила зберігання. Заходи безпеки при поводженні з гранатами.

3. Визначення, призначення, класифікація, загальне пристрій боєприпасів принципова схема дії їх вузлів і механизмов.

4. Правила роботи з боєприпасами. Упаковка і маркірування. Порядок зберігання, пере візки боєприпасів, норма навантаження на автомобілі. Огляд і підготовка боєприпасів до применению.

III. Заключна частина : — 5 мин.

— підбити підсумки заняття (нагадати цю тему і мета занятия);

— оголосити оценки;

— дати завдання на самоподготовку;

— запитання студентов.

1-ї навчальний питання: Ручні осколкові і кумулятивні гранати. Призначення, бойові властивості і поняття про вражаючий дії. Пристрій гранат типу РГД-5, РГН, РГО, РКГ-3. Підривники, їх будова та работа.

Ручні осколкові гранати призначаються для поразки осколками живої сили противника, розташованої на невеликих дальностях відкрито, соціальній та укриттях — в траншеях, ходах повідомлення, окопах, будинках тощо. Залежно від дальності розльоту забійних осколків ручні гранати діляться на наступальні і оборонні. Ручні гранати РГД-5, РГ-42, РГН ставляться до наступальним, маючи радіус розльоту осколків близько 25 метрів. Вони призначаються для ураження живої сили супротивника у наступі.

Ручних гранати Ф-1 і РГО — оборонні, за її розриві забійні осколки розлітаються в радіусі порядку 200 метров.

Характеристика.

РГД-5.

РГ-42.

РГН.

Ф-1.

РГО.

Тип гранаты.

наст.

наст.

наст.

обор.

обор.

Маса спорядженої гранаты.

310 г.

420 г.

310 г.

600 г.

530 г.

Час горіння запала.

3,2−4,2 с.

3,2−4,2 с.

3,2−4,2 с.

3,2−4,2 с.

3,2−4,2 с.

Радіус забійного дії осколков.

до 25 м.

до 25 м.

до 25 м.

до 100 м.

до 200 м.

Дальність броска.

40−50 м.

30−40 м.

25−45 м.

35−45 м.

30−40 м.

Граната РГД-5.

Граната РГД-5 є гранатою наступального типу, і варта знищення живої сили противника. Вона :

— корпус із люлькою для запала;

— розривної заряд;

— запал.

Корпус гранати служить для приміщення разрывного заряду й запалу, і навіть для освіти осколків вибухом гранати. Він полягає з 2-х частин: верхньої та нижньої. Верхня частина корпусу полягає з зовнішньої оболонки, званої ковпаком, і вкладиша ковпака. До верхню частину з допомогою манжети приєднується трубка для запалу. Трубка служить для сполуки запалу до гранаті й у герметизації разрывного заряду в корпусі. Для запобігання трубки від забруднення у ній угвинчується пластмасова пробка. Під час підготовки гранати до метання замість пробки в трубку угвинчується запал.

Нижня частина корпусу складається з зовнішньої оболонки, званої поддоном, і вкладки поддона.

Розривної заряд заповнює корпус і служить для розриву на осколки.

Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2), уніфікований запал ручний гранати модифікований, призначається для вибуху разрывного заряду. Він з ударного механізму, і власне запала.

Ударний механізм служить для запалення капсюля-воспламенителя запалу. Він состоит:

— трубка ударного механизма;

— сполучна втулка;

— спрямовуюча шайба;

— бойова пружина;

— ударник;

— шайба ударника;

— спусковий рычаг;

— захисна чека з кольцом.

Власне запал служить для вибуху разрывного заряду гранати і полягає :

— втулка замедлителя;

— капсюль-воспламенитель;

— замедлитель;

— капсюль-детонатор.

Граната РГ-42.

Граната РГ-42 є гранатою наступального типу, і варта знищення живої сили противника. Вона :

— корпус із люлькою для запала;

— металева лента;

— розривної заряд;

— запал.

Корпус гранати служить для приміщення разрывного заряду, металевої стрічки, трубки для запалу, і навіть для освіти осколків вибухом гранати. Корпус циліндричний, має дно і кришку. До кришці прикріплюється трубка з фланцем приєднання запалу до гранаті й у герметизації разрывного заряду в корпусі. При зберіганні і перенесення гранати трубка закривається пластмасовим чи металевим ковпачком. Металева стрічка служить для освіти осколків при вибуху гранати вона згорнута в 3−4 шару всередині корпусу. Для збільшення числа осколків поверхню стрічки насечена на квадратики.

Розривної заряд заповнює корпус і є для розриву гранати на осколки.

Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) призначається для вибуху разрывного заряду гранаты.

Граната РГН.

Граната РГН є гранатою наступального типу, і варта знищення живої сили противника. Вона :

— корпус;

— вибухова смесь;

— детонационная шашка;

— запал.

Граната РГН утворює 220 осколків масою по 0.42 р., швидкість розльоту 1200 м/сек. Наведена площа розльоту осколків 95−96 м2.(РГД-5 всього 28−32 м2).

Корпус призначений для приміщення у ньому вибухової суміші, детонаторной шашки, і навіть для освіти осколків при розриві гранати. Корпус і двох півсфер, виготовлених із алюмінієвого сплаву. У верхню частину корпусу з допомогою манжети завальцован склянку різьблені для ввинчивания в нього запалу і забезпечення герметизації вибухової суміші.

Детонаторная шашка служить передачі детонації від запалу до вибухової суміші. Щоб не допустити переміщення шашки ставиться прокладка.

Ударно-дистанционный запал призначений для підриву вибухової суміші при ударі гранати про перепону. Інакше від ударного дії запал спрацьовує від дистанційного устрою через 3.2−4.2 секунди. Запал складається з таких частей:

— накольно-предохранительный механизм;

— датчик цели;

— дистанційне устройство;

— механізм далекого взведения;

— висадження узел.

Накольно-предохранительный механізм забезпечує безпеку запалу в службовому спілкуванні й накол капсюля-воспламенителя після кидка гранати. Він состоит:

— жало;

— ударник;

— шплінт з кольцом;

— пружина;

— рычаг;

— заглушка;

— планка;

— капсюль.

Датчик мети забезпечує спрацьовування запалу під час удару гранати про перепону. Він состоит:

— груз;

— гильза;

— жало;

— пружина;

— втулка.

Дистанційне пристрій забезпечує спрацьовування детонатора через 3.2−4.2 сек. після кидка гранати. Воно состоит:

— втулка з составами;

— капсюль-детонатор.

Механізм далекого взведения забезпечує безпеку в службовому спілкуванні й взведения запалу через 1−1.8 сік. з моменту кидка гранати. Він состоит:

— втулка з составами;

— стопора;

— движок;

— капсюль;

— пружина.

Детонаторный вузол состоит:

— капсюль-детонатор;

— втулка.

Граната Ф-1.

Граната Ф-1 є гранатою оборонного типу, і варта знищення живої сили противника. Вона :

— корпус;

— розривної заряд;

— запал.

Корпус гранати служить для приміщення разрывного заряду й запалу, і навіть для освіти осколків при розриві гранати. Корпус чавунний, з поздовжніми і поперечними борознам, якими граната зазвичай розривається на осколки. У верхню частину корпусу є нарізну отвір для ввинчивания запалу. При зберіганні, транспортуванні і перенесені гранати до цього отвір ввернута пластмасова пробка.

Розривної заряд заповнює корпус і є для розриву гранати на осколки.

Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) служить для вибуху разрывного заряду гранаты.

Граната РГО.

Граната РГО є гранатою оборонного типу, і варта знищення живої сили противника .

Загальне пристрій гранати РГО аналогічно РГН, крім те, що корпус РГО збільшення кількості осколків крім 2 зовнішніх півсфер має 2 внутрішні півсфери. Усі чотири півсфери виготовляються зі сталі. Нижня півсфера тримає в зовнішньої поверхні насічку. РГО утворює 600−700 забійних осколків. Маса кожного 0.46 р., швидкість розльоту 1600 м/с. Наведена площа розльоту осколків 213−286 м2.

Ручне кумулятивний граната РКГ-3.

РКГ-3 є протитанковій гранатою і призначається для боротьби з танками та інші броньованими цілями, і навіть для руйнації міцних перепон і укриттів польового типу. РКГ-3 при потраплянні у ціль (жорстку перепону) миттєво вибухає, які утворилися вибухом гази завдяки воронку збираються у вузький пучок, який здатний пробити броню сучасного танка і знищити всередині нього екіпаж й устаткування. Найбільш ефективне действи граната виробляє під час удару про мета дном. Напрям польоту гранати дном вперед забезпечується стабилизатором.

Порівняно невеличка маса гранати дозволяє натренованому солдатові метати в дальність до 20 м. Метання гранати робиться з різних положень цих та тільки з укрытия.

Пристрій гранаты.

Ручне кумулятивний граната РКГ-3 складається з корпусу, рукоятки, разрывного заряду і запала.

Корпус гранати — циліндричний, служить для приміщення разрывного заряду й запалу. Корпус має: знизу — дно, всередині - кумулятивну вирву, згори — навитную кришку із люлькою для запалу. Верхня частина кришки закінчується різьбленням для навинчивания рукоятки. Зовні на корпус гранати наносяться правила метання і маркування.

Рукоятка служить для зручності метання гранати і приведення на дію ударного механізму. Воно складається з корпусу, рухомий муфти з пружиною, відкидний планки, відкидного ковпака з планкою і запобіжної чеки з кільцем. У ручці поміщається ударний механізм, стабілізатор і запобіжне пристрій. Корпус рукоятки герметизирован: попереду він закритий пергаментним гуртком, а ззаду між рухомий муфтою і ковпаком имеют;

ся фетрові прокладки. Рухлива муфта має нарізку для навинчивания на кришку корпусу гранати. Для її бічний поверхні є вухо з отворами для запобіжної чеки і двоє паза. З допомогою вушка і чеки рухлива муфта сполучається з відкидний планкою. У першому пазу рухомий муфти поміщається пружинний кінець відкидний планки, а во.

другому — кінець відкидний планки відкидного ковпака з кулькою.

Ударний механізм призначений для запалення капсули-детонатори запалу. Он.

складається з корпусу, трубки з фланцем, корпусу ударника, ударника, бойової частини і контрпредохранительной пружини, запобіжних кульок і інерційного грузика. Корпус ударника міститься у трубці з фланцем і має 4 отвори для запобіжних кульок. Усередині корпусу, розмістилися ударник і бойова пружина. Два великих запобіжних шарика.

утримують корпус ударника у слухавці, а через два малихударник в корпусі ударника.

Стабілізатор служить щоб надати гранаті спрямованого польоту дном корпусу вперед. Він з матер’яного корпусу, 4 дротяних пір'їн, чопи, кільця і пружини.

Запобіжне пристрій включає 4 запобіжника, які забезпечують безпеку при користуванні гранатою і його польоті.

Перший запобіжник — захисна чека з'єднує рухливу муфту з відкидний планкою і забезпечує безпеку при поводженні з гранатою. Він вимикається перед метанням гранаты.

Другий запобіжник забезпечує безпеку гранати при випадковому падінні, якщо захисна чека висмикнута. Вона складається з планки відкидного ковпака з кулькою, рухомий муфти і його пружини. Запобіжник вимикається в останній момент кидка гранати.

Третій запобіжник забезпечує безпеку гранати після кидка (другий запобіжник спрацював) при випадковому ударі про перешкода, розташоване ближче 1 м. Від метающего. Він з стрижня з ковпачком і пружиною, рухомий й була центральною трубок, ниппеля і двох кульок. Запобіжник вимикається стабілізатором саме його розкриття під час польоту гранати.

Четвертий запобіжник — контрпредохранительная пружина забезпечує безопас;

ность гранати у польоті, утримуючи інерційний грузик від переміщення вперед.

Розривної заряд призначений для пробития броні (бетону) і руйнувань міцних перепон. Для освіти вибухом вузької струменя газів високої густини (кілька тисяч атмосфер) та напрями в броню. Заряд у передній частини має воронкоподібну кумулятивну виїмку. З іншого боку, між дном корпуси та кумулятивної воронкою є вільне простір (без вибухової речовини), що забезпечує максимальний ефект бронепробиваемости гранати. Розривної заряд полягає з основного та будівництво додаткового зарядів, між якими вміщена картонна прокладка.

Запал миттєвого дії призначений для вибуху разрывного заряду гранати. Він з гільзи і чопи. У чопу поміщений капсюль-детонатор, а гільзі - додатковий детонатор.

Робота частин 17-ї та механізмів гранаты.

Перед метанням гранати: дістати гранату з сумки, згвинтити ручку, вставити в трубку корпусу і нагвинтити до відмови ручку. Ударник утримується малими кульками в корпусі ударника, стискаючи бойову пружину. Корпус ударника від просування вперед удерживается.

великими кульками у слухавці з фланцем. Відкидна планка запобіжної чекою з'єднана з рухомий муфтою рукоятки і відігнутим кінцем — з відкидним ковпаком, її пружинний кінець перебуває у пазу рухомий муфти. Кінці запобіжної чеки розведені й остаточно утримують в рукоятке.

При метанні гранати: граната для метання береться за ручку в руку, захисна чека висмикується, і граната впадає у ціль. При висмикуванні чеки рухлива муфта і відкидна кришка расцепляются. При взмахе для кидка корпус гранати разом із рухомий муфтою відступає від корпусу рукоятки, стискаючи пружину рухомий муфти і звільняючи кулька і пружинний кінець відкидний планки. У момент відділення гранати рукою корпус рукоятки під впливом пружини рухомий муфти прямує до корпусу гранати і старе (до метання) становище. Відкидний ковпак під впливом своєї пружини відходить тому рукоятки, повертає відкидну планку, і звільнившись від зачеплення із нею, відокремлюється від рукоятки.

Пружина стабілізатора виштовхує з рукоятки стабілізатор, що під дією дротяних пір'їн і сили опору повітря розкривається і витягує рухливу трубку, у своїй звільняються кульки третього запобіжника, утримують стрижень. Стрижень під дією своєї пружини виходить із ударника (спрацював третій запобіжник) і звільняє великі кульки, отже, і корпус ударника. Просуванню вперед інерційного грузика і корпусу ударника перешкоджає контрпредохранительная пружина і тертя. Малі кульки, перебуваючи в стінках корпусу ударника, неможливо просунутися ударникові вперед.

Під час зустрічі із єдиною метою (перепоною): в останній момент удару гранати дном корпусу чи бічний частиною про мета (перепону) контрпредохранительная пружина під впливом інерційного грузика стискається, а корпус ударника розвивається до того часу, поки малі кульки не увійдуть до канавку трубки з фланцем і звільнять ударник. Ударник під впливом пружини різко розвивається, наколює капсюль-детонатор запалу, він воспламеняется і миттєвий вибух гранаты.

2-ї навчальний питання: Огляд і підготовка гранат до метання. Порядок і прийоми метання. Правила збереження і вимоги безпеки при користуванні гранатами.

Порядок і прийоми метання гранаты.

Метання гранати складається з виконання таких прийомів :

— изготовка для метання (заряджання гранати і прийняття положения);

— метання гранаты.

Заряджання гранати проводиться у разі команді «Підготувати гранати! », а бою ще і МОЗ самостійно. Для заряджання необхідно :

— вийняти гранату з гранатной сумки;

— вивернути пробку з корпусу гранаты;

— угвинтити запал.

Метання гранати проводиться у разі команді «Гранатою вогонь! », а в бою самостійно. Для метання гранати необхідно :

— взяти гранату в правицю і пальцями щільно притиснути спусковий важіль до корпусу гранаты;

— не відпускаючи спусковий важіль, інший рукою стиснути кінці запобіжної чеки і поза кільце пальцем висмикнути їх із запала;

— розмахнутися і кинути гранату у ціль, після кидка гранати сховатися. Зброя у своїй мусить знаходитися становищі, що забезпечує швидку підготовку до применению.

Метання гранати може здійснюватися так :

— з ходу;

— з места;

— з місця через укрытия;

— стоячи з окопа;

— з коліна через укрытия;

— з коліна з окопа.

Правила зберігання гранат.

Гранати вступають у військ у дерев’яних ящиках. У ящику гранати, рукоятки і запалы вкладаються окремо в металевих коробках. Для розтину коробок є ніж. На стінках і кришці ящика нанесена маркірування, у якій вказується :

— кількість гранат у шухляді, їх вес;

— найменування запалів і гранат;

— номер заводу изготовителя;

— рік виготовлення й знак опасности.

Усі запаси гранат і запалів, крім носимых, зберігаються в заводський укупорке. Гранати солдатами переносяться в гранатних подсумках. Запалы вкладаються у них окремо, у своїй кожен запал повинен бути загорнутий у папір та чисте ганчір'я. У БТР гранати також зберігаються окремо від запалів, у спеціальних сумках.

Огляд гранат.

Перед укладанням в гранатную валізу і перед заряджанням гранати і запалы оглядаються, у своїй звертає уваги :

— те що, щоб корпус гранати у відсутності глибоких вм’ятин і проржавлений, трубка запалу була засмічена і мала наскрізних повреждений;

— кінці запобіжної чеки були розсунуті не мали тріщин на изгибах.

Запалы з тріщинами і зеленим нальотом до застосуванню не пригодны.

Заряджати гранату дозволяється лише перед її применением.

Вимоги безпеки :

— обучаемые мали бути зацікавленими в сталевих шлемах;

— перед заряджанням оглянути гранати і запалы;

— при метанні осколкових гранат кожну наступну гранату метати після закінчення 5 секунд після вибуху предыдущей;

— якщо граната була кинуто (захисна чека не висмикнута) розрядження роблять лише за командою і під безпосереднім наглядом командира;

— вести облік неразорвавшихся гранат і відзначати місця їх падіння червоними флажками;

— район метання гранат оцеплять в радіусі щонайменше 300 метров;

— особовий склад, не зайнятий метанням гранат, відвести в укриття чи безпечне видалення від вогневого рубежу (не ближче 350 метров);

— початкове положення для метання гранат позначити білими прапорцями, вогневої кордон — красными;

— пункт видачі гранат і запалів обладнати в укритті не ближче 25 метрів від вихідного положения.

3-й навчальний питання: Визначення, призначення, класифікація й загальне пристрій боєприпасів (пострілів) і дії їх вузлів і механизмов.

Класифікація патронов.

Патрон стрілецької зброї - це боєприпас стрілецького зброї, являє собою збірну одиницю, що складається з кулі, порохового заряду, капсюля-воспламенителя і гильзы.

Залежно від призначення патрони поділяються на бойові й допоміжні.

Бойові патрони призначені для стрільби з бойового індивідуального і групового зброї, із метою ураження живої сили та бойової техніки противника. Залежно від виду використовуваного зброї розрізняють :

— револьверні патроны;

— пістолетні патроны;

— автоматні патроны;

— гвинтівкові патроны;

— великокаліберні патроны.

Патрон з зменшеної швидкістю кулі - те бойовий патрон, призначений для ведення беззвучної стрельбы.

Допоміжні патрони призначені на навчання правилам прийоми заряджання і разряжания зброї, імітації стрільби, перевірки міцності зброї та боєприпасів визначення балістичних характеристик зброї та боєприпасів патронів. До допоміжним ставляться :

— навчальні патрони — це патрони, не мають порохового заряду, ініціюючих речовин і призначені для навчання прийомів звернення з оружием;

— вільні патрони — це патрони, які мають кулі і призначені для імітації стрельбы;

— патрони з посиленими зарядами — призначені для перевірки міцності механізму замикання стрілецького оружия;

— патрони високого тиску — призначені для перевірки міцності стовбурів стрілецького оружия;

— зразкові патрони — призначені для перевірки балістичних властивостей стрілецького зброї еталоном при испытаниях;

— спортивні патрони — застосовуються для стрільби з спортивного оружия.

Залежно від форми, патрони поділяються на циліндричні і бутылочные.

Циліндричні немає різких переходів в малюнку зовнішньої поверхности.

Пляшкові мають уширение зарядної камери з переходом в малюнку зовнішньої поверхні гільзи як ската від корпусу до дульцу.

Загальне пристрій патронов.

Патрон складається з кулі, порохового заряду, капсюля-воспламенителя і гильзы.

Куля — це складальна одиниця патрона, выбрасываемая з каналу стовбура зброї, призначена для поразки живої сили і техніки противника. По зовнішньому обрису розрізняють :

— головну часть;

— вершину;

— провідну часть;

— хвостову часть.

Головний частина — це передня частина кулі до провідною частини. Вершина кулі - це передній кінець кулі. Провідна частина — це цилиндрическая чи конічна частина кулі, забезпечує врізування в нарізи каналу стовбура та правильне рух щодо каналу стовбура. Канавка — це кольцевое поглиблення на пулі на її кріплення в дульце гильзы.

По влаштуванню звичайна куля полягає з оболонки, сорочки і сердечника.

Оболонка є зовнішньої частиною кулі і служить для розміщення всіх його складових частин, надаючи пулі необхідні зовнішні обриси. Оболонка забезпечує врізування кулі в нарізи каналу стовбура і обтюрацию порохових газів. Матеріал пульных оболонок повинен мати такими основними властивостями :

— високої пластичністю, які забезпечують виготовлення оболонки методом штампування (витяжки) і врезания кулі в нарезы;

— достатньої міцністю, щоб уникнути зриву кулі з нарізів при выстреле;

— низькою твердістю, задля забезпечення високої живучості ствола;

— хорошою антикорозійної стійкістю при зберіганні патронов;

— невисокою вартістю і недифицитностью.

Одним з кращих матеріалів для пульных оболонок вважається мельхіор (сплав 78.5% - 80.5% міді 21.5% - 19.5% нікелю). Але він є дорогим сплавом і тому повсюдно замінений дешевими матеріалами. Широко застосовується для пульных оболонок малоуглеродистая сталь, плакированная томпаком (биметаллом). Томпак — це сплав 89%-90% міді 11%-9% цинку. Його товщина в биметалле становить 4%-6% основного сталевого слоя.

Сердечник кулі - це суцільна деталь кулі, розташована на її осі симетрії, забезпечує пробивное і забійне дію кулі. Сердечниками звичайних куль, зазвичай, бувають свинець з додаванням 1%-2% сурми чи малоуглеродистая сталь. У бронебійних кулях широкого розповсюдження набули сердечники з высокоуглеродистой (інструментальної) чи легованої стали, а також металокерамічні тверді сплави. Головний частина сердечника більш тверда, а хвостовій частини твердість снижена.

Сорочка кулі - це деталь з пластичного матеріалу (свинцю, алюмінію) між оболонкою та внутрішньою спорядженням пули.

Гільза патрона — це деталь патрона, службовець для розміщення і запобігання зовнішніх впливів порохового заряду, кріплення капсюля-воспламенителя кулі, для базування патрона в патроннику зброї та боєприпасів обтюрації порохових газів при выстреле.

Пристрій гильзы.

Цилиндрическая гільза складається з: корпусу, дульца, зрізу, ската, проточки, фланца, донної частини, запального отвори, капсульного гнізда, наковаленки, зарядної камеры.

Зріз гільзи — торець із боку відкритого кінця гільзи. Дульце гільзи — передня частина гільзи, переходячи у скат чи корпус. Скат гільзи — передня конусная частина гільзи між дульцем і корпусом. Донна частина — частина гільзи, куди входять проточку, фланец, перегородку, запальне отвір, капсюльное гніздо, ковадло. Фланец — пасок в донної частини гільзи, призначений для викидання гільзи після пострілу, інколи ж для кріплення патрона в патроннику. Проточка гільзи — це кільцева канавка в донної частини гільзи, призначена для освіти фланца. Перегородка гільзи — це стінка в донної части.

гільзи, яка відокремлює капсюльное гніздо від внутрішньої порожнини гільзи. Запальне отвір — це отвір в перегородці передачі променя вогню від капсюля-воспламенителя до пороховому заряду. Капсюльное гніздо — це поглиблення із зовнішнього боку донної частини гільзи, у якому кріпиться капсюль-воспламенитель. Ковадло гільзи — виступ у центрі капсульного гнізда, у якому розбивається ударний склад капсюля-воспламенителя. Зарядна камера гільзи — це внутрішня порожнину в гільзі між хвостовій частиною кулі і дном гільзи розміщувати порохового заряда.

Основними металами для цельнотянутых гільз служать малоуглеродистая сталь 11ЮА, 18ЮА; латунь Л68, Л70.

ГОЛ — гільза латунная;

ГС — гільза стальная;

ГЖ — гільза біметалева (малоуглеродистая сталь з одного чи обабіч покрита томпаком завтовшки 4%-6% товщини стали).

Порохової заряд призначений для повідомлення пулі кінетичної енергії, достатньої для досягнення і поразки мети. У патронах стрілецької зброї застосовуються такі пороху :

— П-45, П-125 (пістолетні пироксилиновых пористі пороху трубчастої формы);

— Х (ПЛ10−12) — холостий порох пластинчастим формы;

— ЗТ — гвинтівковий порох трубчастої форми, флегматизированный і оброблений графитом;

— ВУФл — гвинтівковий порох зменшених розмірів, флегматизированный і графитованный;

— ВТЖ — холостий порох трубчастої форми, опыленный графітом, з зменшеним кількістю летючих веществ;

— СФ-033 — сферичні пороха;

— 4/5, 5/7 — многоканальные пороха.

Капсюль-воспламенитель призначений для запалення порохового заряду патрона. Існує чи два різновиди патронних капсулів — воспламенителей :

— капсулі без наковальни;

— капсулі зі своєю наковальней.

Капсюль-воспламенитель без ковадла є цельнотянутый металевий ковпачок, куди запрессован чутливий до удару склад, закритий подпрессованым щодо нього покриттям з металевої фольги чи пергамента.

Для виготовлення ковпачків патронних капсюлей-воспламенителей можна застосовувати латунь, мідь, томпак чи залізо. Широке застосування ковпачків отримала латунь Л68. Латунні ковпачки покриваються спиртовим лужним лаком і добре сушаться. Мідь застосовується для ковпачків капсулів мисливських і мінометних патронів. Мідні ковпачки для відповідальних виробів на мирний час покривають нікелем, а військове — лаком із наступною витримкою при високих температурах. Томпак використовується головним чином як замінник під час виготовлення мідних і латунних колпачков.

Як заряду капсюля-воспламенителя широке застосування отримали гремучертутнохлоратные чи неоржавляющие ударні склади. Товщина матеріалу для ковпачків патронних капсулів перебуває в межах 0.4 — 0.9 мм. Як покриття для ударного складу в патронних капсюлях застосовують гуртки з тонкій металевій фольги. Частіше всего.

застосовують олов’яну фольгу з добавкою 2%-3% сурми для більшої твердості. поверхню фольгового гуртка, звернену ударному складу, покривають лаком для кращого сцепления.

Дози ударного складу в патронних капсюлях-воспламенителях перебувають у межах 0.02−0.13 р залежно від потужності капсюля.

4-й навчальний питання: Правила звернення з боєприпасами. Тара і маркірування. Порядок зберігання, перевезення боєприпасів, норми навантаження на автомобілі. Огляд і підготовка боєприпасів до применению.

Упаковка і маркірування патронов.

Упаковка патронов.

Упаковка для патронів є сукупність транспортної тари, внутрішньої пакування й коштів амортизацій і кріплення патронів щодо тари. Для внутрішньої упаковки застосовуються такі элементы:

споживацька (групова) тара — металеві коробки, картонні коробки чи паперові пакеты.

допоміжні пакувальні коштипрокладки, тканинні стрічки і т.п.

Металеві коробки використовуються герметичні штамповані з маловуглецевої сталі, забарвлені захисної емаллю. Раніше застосовувалися коробки з оцинкованого заліза (запаяні) і сварно-закатные.

Для патронів з кулями, що містять трасуючі склади, крім патронів калібрів 12,7 и14мм, з 1974 р. застосовуються коробки з клапаном, для нацьковування надлишкового тиску газів, що виділяються у процесі зберігання патронов.

Металеві коробки з патронами укупориваются закочуванням. У металеві коробки поміщаються картонні коробки чи паперові пакети з патронами. Набої калібрів 12,7 і 14,5-мм в картонні коробки і паперові пакети не упаковують, а безпосередньо вкладають в металеві коробки, У коробках (металевих, картонних) і паперових пакетах патрони вкладаються рядами, між якими поміщаються паперові чи картонні прокладки.

Для зручності вилучення картонок (паперових пакетів) з металевої коробки, під жодну з картонок або під одне із паперових пакетів кожного низки закладається тканинна стрічка, кінці якої виводяться на поверхню коробок (пакетов).

Як транспортної тари для патронів використовуються дерев’яні ящики, одержані із пиломатеріалів хвойних порід (сосни, їли, ялиця, кедра), крім дна і кришки, які з древесноволокнистой плити. З 1985 р. допускається бічну торцеву стінки ящика виготовляти з пиломатеріалів модрини. Кришка у ящиків відкидна і кріпиться для її корпусу з допомогою металевої арматуры.

До1979 р. ящики виготовлялися повністю, вмикаю дно і кришку, з деревини хвойних порід (крім модрини і ялиця), з кріпленням кришки до корпусу ящика шурупами.

B кaждый ящик поміщаються дві металеві коробки з патронами, під жодну з яких закладається тканинна стрічка, і ніж на розкриття металевих коробок. У ящиках з кришкою з древесно-волокнистой плити ніж размещается (режущей частиною) в гнізді внутрішній боці торцевій стінки ящика, і з кришкою з деревини — у відповідній гнізді внутрішній боці крышки.

Навчальні патрони, упаковані в картонні коробки чи паперові пакети, і навчальні патрони калібрів 12,7 и14,5-мм .вкладаються рядами у дерев’яний ящик (без металевих коробок) «Навчальні патрони калібру 5,45-мм в паперових пакетах можуть упаковуватися в металеві пробки, вкладені в дерев’яний ящик.

Кріплення і амортизація патронів щодо тари здійснюються з допомогою прокладок, каркасів, перегородок з матеріалів (папери, картону, фанери, деревини, древесноволокнистой плити та інших.), і навіть відходів папери чи картону у різних поєднаннях, визначених вимогами захисту патронів від механічних ушкоджень при транспортуванні і навантажувально-розвантажувальних работах.

Шухляди з патронами щільно обвязываются сталевої пакувальної стрічкою. Кінці стрічки з'єднуються механічним методом з пломбуванням чи сваркой.

Для упаковки 5,45-мм патронів і 7,62 мм патронів обр. 1943 р., поруч із металевими: коробками, використовуються, замість останніх, влагонепроницаемые пакети. У влагонепроницаемые пакети упаковуються патрони зі сталевими гільзами. У цьому до 1988 р. в зазначені пакети упаковувалися патрони з гільзами, мають капсюли-воспламенители тільки з захисним (оксидированным) покриттям ковпачків (крім неодружених патронів, які мають ковпачки капсулів не оксидировались.

Влагонепроницаемый пакет виготовляється з водонепроникною папери, має із зовнішнього боку покриття з полиэтилентерефталатной (лавсановій) плівки, і з боку, зверненої до патронам, покриття парафин-полиизобутиленовой смесью.

Всередину влагонепроницаемого пакета укладаються у одну чи дві низки картонні коробки чи паперові пакети, з наступним зварюванням швів влагонепроницаемого пакета і загибкой клапанів. Між внутрішньої cтopoнoй влагонепроницаемого пакета і картонними коробками (паперовим пакетами) помeщaeтcя пo пepимeтpу пaкeтa пpoклaдкa з oбepтoчнoй бумarи.

Влагонепроницаемые пакети з патронами укладаються у ящик у якому дно, по стінок й під кришку поміщаються прокладки з водонепроникною папери з двостороннім чи одностороннім покриттям парафин-полиизобутиленовой сумішшю. Прокладки стороною з парафин-полиизо-бутиленовым покриттям звернені :дну, стінок і кришці ящика.

На рис. 11,12 показані влагонепроницаемый пакет з патронами і схема укладання цих пакeтов в ящикe.

Mapкиpoвкa пaтpoнoв.

Маркування патронів полягає, у випадку, з відповідної відмітною забарвлення, знаків і написів, які завдавав як у складові патронів, і на упаковку з патронами.

Маркування наносится:

нa гільзу — нa тopeц донної части;

на кулю — на головну часть;

на упаковку — на дерев’яний ящик, металеву коробку, влагонепроницаемый пакет, картонну коробку і паперовий пакет.

Маркування гильз.

На торці донної частини гільзи наноситься штампуванням маркірування, що містить умовний номер підприємства — виготовлювача і рік виготовлення (два останніх цифри року). У період 1951;56 рр. рік виготовлення умовно значився буквой.

На торці донної частини окремих номенклатур гільз можуть додатково наноситися знаки як двох діаметрально розташованих п’ятикутних звездочек.

Рис. 13. Зразок маркування на торці донної частини гильзы:

1-условный номер підприємства-виготовлювача; 2-год виготовлення (два останніх цифри года).

У 7,62 мм гвинтівкових патронів, призначених для стрільби з авіаційного кулемета ШКАС, на торці донної частини гільзи нанесена дoпoлнитeльнo буквa Ш, a ковпачок капсуля — воспламенителя покритий червоним лаком.

Зразок маркування на торці донної частини гільзи наведено на рис. 13.

Маркування пуль.

Маркування на головну частину куль наноситься як відмітною забарвлення. Види окрашиваемых куль і кольору відмітною забарвлення на кулях наводяться в таблице.

Маркування упаковки з патронами.

Маркування упаковки патронів складається з кольорових відмітних смуг, знаків і написів чорного цвета.

Маркування на упаковку з патронами наносится:

на дерев’яному ящику — на кришці і однієї бічний стенке;

на металевої коробці - на крышке;

на влагонепроницаемом пакеті на поздовжніх сторони пакета;

на картонної коробці чи паперовому пакеті - одній із сторін коробки чи пакета.

Маркування на упаковку наноситься окрашиванием по трафаретом, штемпелеванием, друкарським способом або спеціального маркировочной машиною. Маркування ящика содержит:

на крышке.

брутто, кг; .

транспортний знак, який би розряд вантажу (цифра 2 в рівносторонньому трикутнику зі стороною 150 мм, вершина якого спрямована убік кріплення петель).

З 1990 р. замість розряду вантажу (цифри 2) у зазначеному трикутнику наноситься умовний номер небезпечного вантажу СРСР (для бойових та допоміжних патронів, крім патронів з кулею МДЗ і неодружених, — 450; для патронів з кулею МДЗ -263 й у неодружених патронів — 471);

Знак небезпеки чи класифікаційний шифр, що характеризують транспортну небезпека вантажу по ГОСТ 19 433–88. Знак небезпеки виконується друкарським способом на паперовому ярлику розміром 50×50 мм, який прикріплюється клеєм до кришці ящика.

Ярлик зі знаком небезпеки вживається лише для 12,7 і 14,5-мм патронів з кулею МДЗ. На знаку небезпеку цих патронів відповідно до ГОСТу 19 433−88 наноситься на помаранчевому тлі: у верхній його частину — зображення символу небезпеки (чорна вибухає бомба), а частині - номер підкласу (1.2), група сумісності (F) і номер класса (1).

Для інших видів бойових патронів й у допоміжних патронів, крім навчальних, замість знака небезпеки наноситься фарбою чорного кольору класифікаційний шифр — 1.4S, освічений з цих двох цифр, відповідних номера підкласу небезпечного вантажу- 1.4, і буквеного позначення групи сумісностіS.

На ящик з навчальними.

патронами знак розряду груза.

чи умовний номер небезпечного.

вантажу і маркірування про транс;

кравець небезпеки вантажу не.

наносятся.

Зразок расположения.

маркування на кришці ящика.

наведено на рис. 14;

На бічний стенке.

умовне позначення.

патронов;

написи «ОБР.43 » ,.

" СНАЙПЕРСЬКІ «, «ГВИНТІВКОВІ «,.

" ПІСТОЛЕТНІ «;

номер партии;

рік виготовлення (дві.

останні цифры);

умовний номер предприя;

тия изготовителя;

маркірування партії.

Рис. 14. Зразок маркування на кришці дерев’яного ящика:

1-брутто: 2-знак розряду вантажу чи умовний номер небезпечного вантажу СРСР 3-ярлык зі знаком небезпеки вантажу чи класифікаційний шифр

пороха;

кількість патронов;

кількість обтюраторов (для 7, б2-мм патронів обр.1943 р. з зменшеній швидкістю кулі УС);

відмітну полосу,.

знак чи напис, що характеризують вид кулі і (чи) патрона.

На бічний стінці ящика, що містить влагонепроницаемые пакети з патронами, додатково наноситься на два рядки напис «ВЛАГОНЕПРОНИЦАЕМЫЕ ПАКЕТЫ » .

Умовне позначення патронів полягає из:

позначення калібру — як числової величини в міліметрах (без вказівки размерности).

умовного позначення виду кулі чи виду патрона;

умовного позначення гільзи (за матеріалом, із якого изготовлена);

Для неодружених патронів замість умовного позначення виду кулі, патрона і гільзи наноситься; напис «ВІЛЬНІ «.

Номер партії патронів полягає из:

літери, що означає шифр групи партії патронов;

двозначної числа, яке зазначає порядковий номер партії, у группе.

Для зразкових патронів буквене позначення шифру групи партії замінюється позначенням «ПРО » .

Маркування, партії пороху складається з позначення марки пороху, номери партії і пора року виготовлення, зазначених дробом, і умовного позначення підприємства-виготовлювача пороха.

Маркування на кришці металевої коробки містить самі дані, які наносяться відпочивати стінку ящика. У цьому указываемое в маркуванню кількість патронів і обтюраторов відповідає кількості в металевої коробке.

Маркування на влагонепроницаемом пакеті содержит:

умовне позначення патронов;

Напис «ОБР. 43 «(для 7,62 мм патронів обр. 1943 г.);

кількість патронів в пакете;

відмітну смугу, що характеризує вид пули.

На картонні коробки і паперові пакети маркірування наноситься як відмітною смуги чи написи. Відмітна смуга наноситься на картонні коробки і паперові пакети, містять патрони з трассирующей кулею і з зменшеній швидкістю кулі УС.

На паперовому пакеті з 7,62 мм гвинтівковими снайперськими патронами наноситься напис «СНАЙПЕРCKИЕ » .

Умовні позначення видів куль, патронів і гільз, види й кольору відмітних смуг, знаків і змістом написів на упаковці наводяться в таблице.

Порядок хранения.

.

Набої необхідно предохранять від вологи, снігу, пилу і бруду. Вологі і не протерті патрони можуть кілька днів виявитися непридатними для стрільби. Набої необхідно зберігати в критих приміщеннях. На свіжому повітрі повинно бути вкриті від дощу, снігу, пилюці й багні. Шухляди ставлять на прокладки кришками вверх.

Герметична тара патронів розкривається лише з мері потреби у патронах. При розтині ящиків слід звернути увагу до відмітні знаки.

Перед спорядженням стрічок патронами, які у розсипи, необхідно протерти їхню відмінність від пилу й інших забруднень, несправні патрони для стрільби не застосовувати. Навчальні, вільні і бойові патрони зберігаються окремо, спільне їх збереження запрещено.

Норми навантаження на автомобілі.

У МСБ є взвод забезпечення :

— л/с 10 чел.

— ГАЗ-66 6 шт.(3 — під майно МСБ, 3 — під кухни);

— Урал-375 2 прим. (під боєприпаси, перевезення 0,20 БК стрілецької зброї: 5 патронів — СВД; 36 прим. — АК-74; 120 прим. — РПК-74; 285 прим. — ПК; 3 гранати на РПГ-7; 7 гранат на СПГ-9; 4 ПТУР; 19 хв за кожен миномет).

Огляд боеприпасов.

Боєприпаси оглядаються перед стріляниною, при заступлении в наряд і з розпорядженню командиров.

Огляд гранатометных выстрелов.

Під час огляду гранатометных пострілів, упакованих в герметичні коробки і поліетиленові мішки, візуально перевіряються герметичність коробок, поліетиленових мішків, зовнішній вигляд пострілів і пускових труб і їх розгерметизації, комплектність выстрелов.

У пострілів, які у мішках з порушеною герметичностью чи ні мішків, перевіряються :

— правильність нанесення маркування і її відповідність облікованим данным;

— стан захисного покрытия;

— якість сполуки головної частини з реактивним двигателем;

— надійність герметизації сопловых отверстий;

— наявність і рівень корозії на центрующих утолщениях, корпусах реактивних двигунів і сопловых блоків, і навіть на капсюлях-воспламенителях;

— стан різьби під стартовий заряд і відсутність мастила на торці хвостовика;

— кріплення обтічника (хитання і проворачивание рукою не допускаються);

— повнота ввертывания головної частини підривача в гранату і правильність постановки герметизирующей прокладки між головний частиною підривача і гранатою у пострілів з ввинченными взрывателями;

— наявність і реальний стан запобіжних ковпачків головних частин взрывателей.

Крім, того У цих пострілів перевіряється справність бойової електричної ланцюзі у головної частини (перевіряється в спеціальних кабинах).

Оглянувши постріли мали бути зацікавленими покладені в справні поліетиленові мішки і загерметизированы.

Огляд ручних і реактивних протитанкових гранат.

Під час огляду гранат всіх типів перевіряються :

— якість захисного покрытия;

— відсутність лежить на поверхні гранат корозії, вм’ятин, тріщин, раковин;

— наявність і моральний стан неодружених пластмасових пробок і безвідмовність їх вывинчивания від зусилля руки;

— стан різьби корпуса;

— стан гнізд чи центральних трубок для запалів зовнішнім оглядом (засміченість трубок, відсутність наскрізних повреждений).

Під час огляду гранат Ф-1 додатково перевіряються :

— правильність посадки паперової гільзи, відсутність висипання ВВ;

— повнота входження латунного чи дерев’яного калібр — макета, який імітує запал типу УЗРГМ (довжина частини калібр — макета, що входить у гранату, мусить бути 62,5 мм).

Під час огляду гранат РГ-42 звертає уваги на наявність маркування про шифрі ВР у цілях отбраковывания гранат в інертному спорядженні.

Під час огляду гранат РГО і РГН звертає уваги :

— на наявність завальцовки в верхньої частини гранати, склянки різьблені для ввинчивания в нього запалу і забезпечення герметизації вибухової смеси;

— на його присутність серед склянці ввинченной на мастилі пробки.

Під час огляду пластмасових коробок з запалами УДЗ перевіряються :

— наявність та відповідність маркування на ярлику, вкладеному в коробку, облікованим данным;

— відсутність механічних ушкоджень корпусу коробки, стан паяных швов.

Там, коли проверяемая коробка виявиться негерметичной, і за виникненні сумніви щодо технічний стан що у ній запалів її розкривають для огляду виробів. Під час огляду запалів УДЗ звертає уваги :

— на надійне закріплення важеля на корпусі запалу шплинтом від переміщення (кінці шплінта би мало бути розведені в стороны);

— на відсутність механічних на пластмасовому корпусі запалу, стан різьби запала.

Оглянувши запалів УДЗ повинно бути упаковані в справні пластмасові коробки із наступною герметизацией їх змазкою. І тому стики кришки з корпусами коробок, кришки і бічні поверхні коробок шириною 20 — 25 мм від верхнього краю промазываются змазкою ПП-95/5, яка наноситься шаром завтовшки 5−6 мм. Поверх мастила на кришку накладається смужка обгорткової чи парафинированной папери, яка за перегибании повинна перекривати нанесену на бічну поверхню мастило на 3 -5 мм зусебіч. Щоб не допустити випадків выпадания кришок з загерметизированных коробок останні обв’язують шпагатом крест-накрест.

Під час огляду запалів всім гранатам і рукояток до протитанкових гранатам перевіряється їх кількість і правильність укомплектування ними гранат. За наявності запалів і рукояток в негерметичной тарі (трохи більше два роки) перевіряється їхню технічну стан (відсутність деформацій, вм’ятин, тріщин, середньої та великої корозії, зірваної і забитій різьби запалів і рукояток; наявність запобіжних чек (шплінтів) з кільцями, чистота запалу). Під час огляду запалів звертається увагу до відсутність тріщин на згинах розлучених кінців запобіжних чек (шплинтов).

Огляд патронів стрілецького оружия.

Набої стрілецької зброї, що зберігаються в негерметичной тарі (розсипом, в збірних складських партіях), піддаються огляду поштучно, у своїй перевіряються :

— відсутність корозії з кінця кулі з гільзою і капсюле;

— відсутність окису на фланці і проточці гильзы;

— відсутність тріщин на гильзе;

— схоронність відмітною забарвлення на пуле;

— справність тари та відповідність маркування у ньому патронам;

— відсутність хитання куль та його выпадения;

— схоронність лакової плівки гільзи з пулей;

— відсутність патронів, які у негерметичной тарі, стрічках і магазинах понад п’ять років (час зберігання таких патронів визначається за записами, зробленою в пакувальних аркушах і вкладеним в тару, ярлыкам).

З кожної ящика, що підлягає огляду, оглядаються патрони у таких кількостях :

— до 12 мм — щонайменше 100 шт.;

— 12 — 14 мм — щонайменше 50 шт.;

— більш 14 мм — щонайменше 25 шт.

Під час огляду патронів, що містилися до цього часу магазинах і стрічках, додатково перевіряється відсутність багатою мастила на поверхні патронів. Рясно змазані патрони підлягають розбиранні з наступної перевіркою на відсутність мастила на пороховому заряді. При виявленні мастила на зернах пороху патрони додатково оглядаються в подвійному необмеженій кількості й при повторному виявленні мастила на зернах пороху бракуются.

Під час огляду металевих закасаних чи запаяних коробок з боєприпасами перевіряються :

— наявність та відповідність маркування облікованим данным;

— стан захисного покрытия;

— відсутність корозії і механічних повреждений;

— стан закасаних (паяных) швов;

— відсутність надлишкового тиску в коробках з піротехнічними коштами Німеччини та патронами стрілецької зброї з трасуючими кулями (визначається по здуття коробок).

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 5 мин.

* нагадую цю тему і мета заняття ;

* повідомляю оцінки ;

* даю завдання на самопідготовку ;

* відповідаю стосовно питань ;