П'єтро Бадольо

Пьетро Бадольо

Бадольо, П'єтро (Badoglio, Pietro) (1871−1956), прем'єр-міністр Італії.

Родился 28 вересня 1871 в Граццано-Монферрато в П'ємонті.

Окончил військове училище у Турині, опановував військову службу у Східній Африці і Лівії.

В Першу Першу світову війну став генералом, потім — начальником генштабу.

В 1924 був спрямований Муссоліні послом Бразилії, а 1925 знову пост начальника генштабу. У 1928−1934 — генерал-губернатор Лівії. У 1935 став головнокомандувачем італійськими військами в итало-эфиопской війні, у травні 1936 взяв Аддіс-Абебу і завершив завоювання Ефіопії.

Бадольо був проти вступу Італії під Другу Першу світову війну (11 червня 1940). У грудні 1940 пішов у відставку з посади начальника генштабу.

25 липня 1943, після арешту Муссоліні королем Віктором Еммануїлом III, Бадольо став прем'єр-міністром. 3 вересня Італія уклала перемир’я з Союзниками, а 8 вересня оголосила про капітуляцію. Фашистська партія було розпущено. У вересні 1943, з початком гітлерівської окупації Італії, Бадольо перебрався разом із урядом в Бриндизи. 13 жовтня 1943 уряд Бадольо оголосило війну Німеччини; одночасно з’явилася декларація союзників про визнання Італії «спільно воюючою державою». 10 червня 1944, через шість днів після звільнення Риму, Бадольо пішов у відставку. Помер Бадольо в Граццано-Бадольо 1 листопада 1956.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.