Морено Торроба

Морено Торроба

Moreno Torroba.

Федерико Морено Торроба народився Мадриді в 1891 року у сім'ї музикантів. Першим учителем хлопчика був її батько Хосе Морено Баллестерос — талановитий органіст і диригент, під керівництвом якого виконувався балет Мануеля де Фальи «Любовь-колдунья» (згодом цей балет виконувався вже близько управлінням Федеріко Морено Торроби) Блискуче завершивши Мадридскую консерваторію за класом композиції Конрадо дель Карпьо, Торроба створює ряд симфонічних творів, принёсших йому популярність, — «Картини» (під враженням Веласкеса і Гойї), симфонічні поеми «La Ajorca de Oro» (1918) і «Soraida» (1919), твори для скрипки з оркестром «Capricho Romantico». У Іспанії популярна його лірична комедія «Луїза Фернанда».

Огромное впливом геть молодого Торробу, як і багатьох іспанських композиторів, справила російська музика. «Мої перші контакти з російським музикою, — писав Торроба Миронові Вайсборду 1 лютого 1977 року, — пов’язані з концертами філармонічного оркестру Мадриді, який виконував твори Римського-Корсакова, Бородіна і Мусоргського. Оркестрові ідеї цих композиторів мали помітне впливом геть мою інструментальну техніку. Вплив французького імпресіонізму, починаючи з Дебюссі і Равеля, тривало доти, поки що не зустрівся зі своєю Ігорем Стравінським, які надали прямо мені великий вплив і що зробили моє перо більш сміливим, чим він до цього. Основна риса моєї музики — зв’язку з фольклором. Але прийоми Равеля і Стравінського близькі моїм сочинениям».

Именно на концертах Мадридского симфонічного оркестру, які відвідував Андрес Сеговия, й тероризму відбулася його зустріч із Федеріко Морено Торробой: того вечора вперше виконувалася його симфонічні поема «Картини». «Невдовзі, — згадує Сеговия, — ми почали друзями, і він відгукнувся про моє пропозицію написати що-небудь для гітари. Минуло кілька тижнів, і Морено Торроба приніс невеличке, але справді гарне твір — Танець в ми мажорі! Попри невиразне уявлення про гітарної техніці, він інтуїтивно знайшов правильний шлях. Із радістю включив цю п'єсу до свого репертуару» (Segovia A. An Autobiography, p.194−195.).

Живая сценка народного музикування Кастилии, Танець Морено Торроби приваблює щирістю і добірністю мелодій. Пізніше Морено Торроба написав Фандангильо і Араду, які з Танцем утворили «Кастильскую сюїту». З фольклором Кастилии пов’язана ще одна перлина репертуару Сеговии — «Бургалеска». У її основі наспівавши, близька до фольклору старого міста Бургоса — батьківщини легендарного народного героя Сіда, з якого пов’язано початок звільнення Іспанії від арабів. У звучанні цього благородно-сдержанного наспіву вгадується одна з поетичних переказів, присвячених подвигам Сіда. Під пальцями Сеговии оповідний характер наспіву, його декламационность, наближає до виразності людської речи.

Удачной була і доля написаної Торробой для Сеговии «Сонатины» — світлого життєрадісного сочинения.

Высоко оцінив Сонатина Торроби і Моріс Равель її виконання Сеговией у Парижі: «Щоб написати цей твір, треба бути талановитим і молодим». За вимогою публіки Сеговии часто доводилося грати на біс Сонатину.

Прочное місце у концертних програмах Сеговии обійняв ультранаціоналіст і присвячений йому цикл Торроби «Характерні п'єси», тісно пов’язані з виконавчими досягненнями гітариста, з нескінченним розмаїттям його палітри. Такі, наприклад, піднесено стримане звучання «Пісні» глибокій оксамитовому тембрі гітари чи металеве звучання «Альбады» (від alba — ранкова зірка). У цьому п'єсі воссоздаётся звучання гайты — народного інструмента, який оповіщає початок ранкового праздника.

Другие твори Федеріко Морено Торроби, — такі, як цикл «Замки Іспанії», Стародавня легенда, Хота Сервантина, Ноктюрн, Прелюдія, Серенада-бурлеска, — також зайняли значне місце у концертних програмах Сеговии.

Много років через — в 1976 року, перебувають у Москві ролі Президента Товариства іспанських авторів, Торроба розповідав: «Вже сьогодні понад п’ятдесяти років пов’язує мене особиста дружба з Андресом Сеговией. Для Сеговии я написав близько трьохсот п’ятдесяти творів, що він записав на грампластинки».

Подготовлено по матеріалам книжки Мирона Вайсборда «Андрес Сеговия і гітарне мистецтво ХХ століття». (М., Радянський композитор 1989). Спасибі за увагу, ваш Rustik68.

Список литературы

Вайсборд М. Андрес Сеговия і гітарне мистецтво сучасності. М., Радянський композитор 1989.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.