Розміщення продуктивних сил — зв " язок

Зміст Пошта Телеграма Лист Телеграф Телетайп Телефакс Дротовий.

Факсимільний.

Телефонний (міжміського та міжнародного) Радіозв'язок Си-Би & Free Licence.

Транкінговий.

Сотовий Супутниковий.

Пейджинговий Електронний.

E-mail.

ICQ.

1. Пошта Поштовий зв’язок є дуже поширеним, простим і зручним. Він діє вже з давніх часів і існує до сьогодення. Спочатку він існував з самого початку на рівні передачі людиною голосових повідомлень, потім людиною, або точніше гінцем передавався лист. А в сьогоднішні часи цей зв’язок має систематизовану форму у вигляді спеціалізованої служби.

Крім простого листування існують такі види зв’язку пошти як телеграма, телеграф, телетайп та телекс.

Зв’язок через листи зарекомендував себе дуже добре, оскільки є надійним і мало залежить від погодних умов та не залежить від техніки. Можна казати, що це дуже надійно, якщо не враховувати неуважність працівників пошти, які іноді можуть загубити листи.

Листи та телеграми доставлялись людьми, тому до недоліків можна віднести людські фактори. До переваг перед іншими видами зв’язку можна віднести надійність та дешевизну. До якихось інших непрямих факторів можна віднести ту саму неоперативність, яка з іншого боку дає час поміркувати особам, що листуються.

Телеграма більш швидкий та більш надійний вид зв’язку, оскільки лист передається особисто в руки з росписом особи, що приймає повідомлення. Крім того телеграма доставляється швидше за рахунок того, що вона передається не транспортом, а електронними засобами зв’язку. І ще до одного переваги можна віднести те, що листи доставляються у місця, які не мають будь-яких інших засобів зв’язку. Тобто, лист доставляється туди, куди може дістатися поштар, а людина може дістатися багато куди.

2. Дротовий зв’язок.

Дротовий зв’язок з’явився пізніше ніж пошта. З’явився він з появою вченнь про електрику. Цей зв’язок більш оперативний ніж пошта і передає він інформацію вже у вигляді голосових повідомлень.

Дротовий зв’язок існує у вигляді телефонії та факсимільного зв’язку.

Телефон — зручний і дуже поширений вид зв’язку. Телефон мало залежить від погодних умов, тому передача інформації може здійснюватись в будь-який момент. Но недостатків можна віднести низька якість зв’язку на великих відстанях, але з появою цифрових технологій це питання було вирішено, і зараз про якісний зв’язок можна говорити навіть якщо він здійснюється на великих відстанях.

Факсимільний зв’язок — це передача графічних даних або копіїї документів з великою швидкістю на великі відстані.

3. Радіозв'язок Велика кількість експертів у області телекомунікацій сходиться на думці, що майбутнє зв’язку належить безпроводовим технологіям.

Радіозв'язок муже бути різним. І різниться він по частотах, на яких він передається. Безпрецендентне зростання ринку бездротових технологій і бурна його інтеграція з традиційними проводовими системами останні 10 років тільки підтверджує цю думку.

Не дивлячись на те, що остання треть 20 сторіччя освячена бурхливим розвитком усіх видів інформаційних технологій, можна з великою долею впевненості казати про декількох «китів», які визначають майбутнє телекомунікаційної індустрії - цифровізацію технологій і щільну інтеграцію традиційних проводових систем зв’язку з безпроводовими методами передачі інформації, а також бурний розвиток чисто бездротових технологій у області зв’язку. Найбілш ярким прикладом є розвиток такого масового явища, як мережи сотового зв’язку, в яких бездротові технології органічно з'єднуються з традиційною проводовою телефонією. Великий час зростання безпроводових технологій стримувався рядом факторів: відносно невисокою пропускною здатністю и слабкою перешкодозахищеністю радіоканалів, обмеженістю доступного радіочастотного спектру, високими взаємними електромагнітними впливами бездротових систем, розташованих на обмеженій теріторії і працюючих поблизу на близьких частотах. Звісно, це не означає, що бездротові технологіх взагалі не використовувались, але число їх використань було обмежено. Широким масам були доступні лише такі безпроводові технології як радіо і телебачення. Застосування безпроводових технологій в системах двостороннього обміну інформацією обмежувалось в основному радіорелейним зв’язком. Однак, вже існуючі технології безпроводових технологій настільки перевантажили доступний радіочастотний спектр, що здавалось малоймовірним використання засобів безпроводового зв’язку для масового доступу до комунікаційних мереж. Ще 20 років тому мало хто вірив в будь-який розвиток ринку бехпроводових технологій. В 1979 році в Чікаго відбулись експерименти першого в світі сотового зв’язку стандарту AMPS, який в 1983 році став основою побудови сотових мереж в національному масштабі. Приблизно в той же час, а саме в 1981 році, в Європі булв введена в експлуатацію перша міжнародна мережа сотового зв’язку стандарту NMT, призначена для Данії, Фінляндії, Швеції і Норвегії. Але мало хто з гігантів телекомунікаційної індустрії зрозумів тоді, що ось вона — революція, яка переверне весь ринок безпроводових телекомунікацій.

Си-Би & Free Licence.

До першого виду зв’язку можна віднести Си-Би & Free Licence, або що є те саме діапазон громадянського радіозв'язку. Головною перевагою цього зв’язку є те, що в цьому діапазоні радіозв'язком може скористатись будь-яка людина. В залежності від країни, в якій живе громадянин, це той чи інший набір радіоканалів, використовуваних для місцевих комунікацій на невеликі відстані. Велика кількість людей у всьому світі використовує Сі-Бі радіо, знаходячись вдома, в офісі, на транспортних засобах або при пішому пересуванні. В США радіозв'язок в діапазоні Сі-Бі був дозволений для громадянського застосування в 1957 році. З того часу минуло багато років, з’явились нові системи зв’язку, в тому числі сотова і супутникова, але інтерес до СіБі і досі не вщухає і число користувачів СіБі обчислюється міліонами. Це пояснюється тим, що вартість СіБі у багато разів менше ніж сотова та супутникова. Крім того СіБі оперативно виконує передачу необхідної інформації. У Москві на 3-каналі працює позивним «Петровка» служба «Крик» (кримінальний радіоінформаційний канал). Зв’язавшись з «Петрівкою» у будь-який час доби, можна викликати міліцію, швидку допомогу і будь-яку іншу екстренну службу. Крім того можна попросити діспетчера аби він зателефонував за вказаним номером і передав необхідну інформацію. Крім того є канали служби порятунку і служба допомоги автомобілістам.

У цьому діапазоні є певні правила. Одне з них промовлює, що завжди треба бутитактовним і не мішти радіозв'язку, якщо у цей час канал зйнятий іншим користувачем. Справа в тому, що частота 27 МГц не належить нікому і всі мають рівні права. Тому в зв’язку з цим існують спеціальні служби, які займаються контролем за ефіром.

Транкінговий радіозв'язок.

Системи транкінгового радізв'язку призначені для забезпечення речового зв’язку між великою кількістю рухомих абонентів при обмеженій кількості радіоканалів.

V.

остаток таких систем.

При участі фірми Моторола був розроблений відкритий протокол для транкінгових систем з аналоговою передачою голоса стандарта МРТ1327, який був принятий у багатьох регіонах світу, випускається ведучими виробниками радіостанцій. Зокрема, широко застосовуються радіостанції фірми Моторола типу GP600/GM600, GP1200/GM1200.

Особливістю стандарта МРТ1327 є наявність виділеного каналу управління, по якому з швидкістю 1200 б/с передаються сигнали керування. Всі інші радіоканали, утворені базовими станціями, призначені для речового зв’язку абонентів і передачі даних. Іншими властивостями систем зв’язку на основі МРТ1327 є автоматичний пошук і регістрація абонентів з перевіркою серійних номерів радіостанцій, автоматичне звільнення каналу при відсутності передачі. А також розстановка всіх поступаючих визовів по пріоритетам. Визови з низьким рівнем приорітету стають у чергу на обслуговування. Таким чином в будь-якому випадку кожен абонент получає можливість доступа у мережу.

Сотовий зв’язок.

В принципі організації мережи зв’язку є мережа побудована по принципу побудови сот з багатоканальними приймальнопередаючими системами в кожній соті, зв’язаними лініями зв’язку з автоматичним телефонним комутатором, дозволила вирішити одне з самих «болючих» питань — економію радіочастотного ресурса. Справа в тому, що кожен з сотових приймальноиків-передатчиків забезпечує роботу лише одної соти. Тому дл яорганізації мережі необхідно обмеженого набору радіочастот, повторюючихся в сотах не розміщених поряд одна з іншою. Кожна з сот забезпечує одночасний доступ до зв’язку обмеженій кількості абонентів (рівній кількості радіоканалів, якими забезпечена дана сота). Комутація відбувається за допомогою автоматичного телефонного комутатора, з яким проводовими лініями зв’язані всі сотові приємоперевальники.

Супутниковий зв’язок Головна різниця мобільних мобілних супутникових телефонів інших систем (наприклад, сотових) — це наявність у абонента телефонного зв’язку незалежно від наявності і стану будь-яких місцевих телефонних мереж.

Іншими словами, користувачу суптникового телефону доступний якісний телефонний зв’язок (а з недалеких часів і відеозв'язок) практично з будь-якої точки земної кулі. Це досягається безпосередньо передачою радіосигналу з телефонного апарату на один із супутників тої чи іншої глобальної системи зв’язку. Таким чином, вибір визначеної моделі супутникового телефону залежить лише від конкретних задач, для яких він купується (наприклад, можливість передачі факсимільних повідомлень чи такий специфічний випадок, як робота в полярних регіонах, де працюють лише окремі супутникові системи).

IP-телефонія.

Коли ми телефонуємо — в цьому звичайно беруть участь три телефонних компанії - наша місцева телефонна компанія, компанія далнього зв’язку і компанія місцевого зв’язку на тому кінці дроту.

В IP-телефонії дл ядзвінка з звичайного телефона реалізується схема з тоновим набором (зараз всі сучасні телефони мають таку можливість) набираємо звичайний місцевий номер, який насправді є номером телефонного «шлюзу» — комп’ютера, що обробляє введені нами персональні дані.

Після ідентифікації абонента і визначення стану його рахунку, комп’ютер пропонує ввести код країни, міста та номер абонента. Далі телефонний шлюз встановлює зв’язок з віддаленим телефонним шлюзом по виділеному каналу чи звичайним лініям мереи Інтернет, в залежності від використовуваного варіанту зв’язку. Віддалений шлюз виконує таке ж з'єднання з викликамим абонентом, але в зворотньому порядку. Після встановлення з'єднання шлюзи починають обмін IP-пакетами, в які запаковано голос.

Для кодування сигналів використовується алгоритм стандарту GSM. Звісно, на відрізку «віддалений шлюз — викликаний абонент» використовуються лінії місцевих телефонних компаній. Якщо є мультимедійний комп’ютер з підключенням до Інтернет, необхідність в первинному шлюзі відпадає - комп’ютер може самостійно здійснити зв’язок через Інтернет з віддаленим шлюзом. Для цьго на комп’ютер потрібно встановити спеціальне порграмне обладнання. В такому випадку розговори будуть коштувати дешевше.

Пейджинговий зв’язок Пейджингові системи чи системи персонального виклику — це сукупність технічних і програмних засобів за допомогою яких здійснюється одностороння передача в радіоканалі у межах зони обслуговування цифрових, літерно-цифрових, звукових повідомленнь обмеженого обсягу, що поступають від від абонентів телефонних мереж загального використання і мереж передачі даних. Допустима двостороння передача повідомлень. Повідомлення можуть передаватися безпосередньо через оператора, відомчі телефонні мережі і мережі передачи даних. Ці повідомлення приймаються, розшифровуються, і відображаються в будь-якому вигляді (в залежності від його типу) абоннетським приймачем — пейджером.

Пейджингові системи мають ряд унікальних переваг, такі як:

Низька собівартість (в розрахунку на одного абонента) базового устаткування — близько 5 — 15 USD і вартість пейджерів — від 60 до 150 USD (в залежності від моделі);

Висока пропускна здатність (можливе число обслуговуємих абонентів на одній частоті при реальному обсязі передаваємих повідомлень);

Швидкість розгортання для обслуговування великих теріторій.

Це дозволило пейджинговим системам менш ніж за 20 років широкого комерційного застосування досягнути принципіальних успіхів. По-перше, число абонентів визначається різними джерелами в нинішній час від 80 до 110 млн. А по-друге, з точки зору науково-технічного прогресу — сьогодні розроблені нові протоколи і технічні засоби, які забезпечують якісно нові можливості для пейджингових систем.

Електронні засоби зв’язку Електронна пошта Вже мало для кого таємниця, що використання елктронної пошти дл яобміну інформацією між людьми як всередині окремої організації, так і за її межами може корінним образом змінити як технології і методи ведення справ, так і сам спосіб мислення працівників. Можливості по підвищенню ефективності праці і економії засобів і часу, що відкриваються в результаті переходк до обміну електронними документами і повідомленнями важко переоцінити. За оцінками ведучих аналітиків світової комп’ютерної індустрії саме повсякденне застосування електронної пошти у сучаній організації повинно бути наступним кроком після об'єднання комп’ютерів у мережі.

ICQ.

ICQ також є дуже швидким та зручним видом зв’язку та спілкування через інтернет. ICQ — це програма для обміну повідомленнями у реальному часі. Вона була створена невеликою ізраільскою компанією Mirabilis (зараз ICQ inc.), що була заснованачотирма 20-річними хлопцями. На сьогодняшній день нараховує 21 міліон активних користувачів (близко 16 зарегістрованих). З низ 60% проживає в США, близько 40% - в Європі. У пікові моменти сервер ICQ обслуговує до півміліона абонентів одночасно.

Останні інтегровані версії програми ICQ можуть містити в собі функції IP-телефонії, а також електронної пошти, що робить програму ще більш універсальною. Вираз — «майбутнє за цифровими технологіями» відноситься і до цієй програми.

PAGE 1 Розміщення Продуктивних Сил — Зв’язок.

Горобець Олександр