Грабельки звичайні, гравілат міський, гречка, грицики, гуньба

Грабельки звичайні, гравілат міський, гречка, грицики, гуньба.

.

.

ГРАБЕЛЬКИ ЗВИЧАЙНІ.

(бузьки, бузьочок, гребениця, журавлинi носики,.

чорногузики).

Erodium cicutarium.

.

Однорiчна трав «яниста рослина родини геранiєвих. Стебло висхiдне, до 50 см заввишки, вiд основи розгалужене. Листки супротивнi, довгастi. Квiтки правильнi, п «ятипелюсткові, двостатеві, пелюстки пурпуровi iнодi з темними плямами. Цвiте у березнi — серпнi. Плід — сухий, з 5 однонасiнних часток, якi при достиганнi плода спiрально скручуються.

Росте як бур «ян на полях, городах i засмiчених мiсцях.

Для лiкарських потреб заготовляють траву пiд час цвiтiння.

У травi мiстяться: ацетилхолiн, вiтамiни, флавоноїди, гiркi i дубильнi речовини.

Галеновим препаратам грабельок звичайних властива кро-воспинна, в «яжуча, протизапальна i заспокiйлива дія.

Застосовують при кровотечах, простудних захворюваннях дихальних шляхiв, судомах, стенокардiї. Мiсцево — при дiатезах.

Внутрішньо — настiй трави грабельок (1 д ложка сухої трави на 200 мл окропу, настоювати 7 год) пити по 50 мл 4 рази на день після їди.

Зовнiшньо — настiй трави (4 ст ложки сухої трави на 1 л окропу, настоювати 2 год) використовують для купання дітей при діатезах, обробки ран i виразок для швидшого їх загоєння.

ГРАВІЛАТ МІСЬКИЙ.

Geum urbanum.

Багаторiчна трав «яниста рослина родини розових. Стебло прямостояче, до 60 см заввишки. Кореневище багатоголове червонуватого кольору, за смаком нагадує гвоздику. Прикореневi листки лiроподібноперистi. Квiтки двостатевi, правильнi, п «ятипелюстковi, яскраво-жовтi, в щиткоподібних суцвiттях. Цвiте у червнi — серпнi. Плід — збiрний з горішкоподібних сiм «янок.

Росте по засмiчених мiсцях, чагарниках, біля стін, огорож.

Для лiкарських потреб заготовляють траву i кореневище. Траву — пiд час цвiтiння. Кореневище — восени, після достигання плодів.

Рослина мiстить глiкозиди, смоли, дубильнi речовини.

Галеновi препарати гравілату мають седативнi, протизапальнi, вiдхаркувальнi, сечогінні, знеболюючi, кровоспиннi властивостi.

Застосовують при проносах, дизентерiї, кишкових колiках, захворюваннях печiнки (гепатит, холецистит), кашлi, безсоннi, стоматитi.

Внутрiшньо — настiй трави гравілату (1 ч ложка сухої трави на 200 мл окропу, настоювати 10 хв), пити по 50 мл тричі на день.

Зовнiшньо — настоєм на олiї (10 г корiння на 20 мл рафiнованої олiї, настоювати 15 днiв) змазувати ясна при кровоточенні.

ГРЕЧКА ЗВИЧАЙНА.

Fagopyrum sagittatum.

Однорічна трав «яниста рослина родини гречкових. Стебло ребристе, прямостояче, розгалужене, голе, червонувате, до 70 см заввишки. Листки червоні, стріловидно-трикутні; нижні довгочерешкові, верхні - майже сидячі. Квітки білі, блідорожеві, рожеві або червоні, в щиткоподібних суцвіттях. Цвіте у липні. Плід — горішок.

Вирощують як круп «яну та медоносну культуру.

З лікувальною метою використовують насіння квітки і траву гречки (квітки разом з верхніми листками). Траву, як сировину для галенових препаратів збирають на початку цвітіння гречки, коли в рослині є найбільше рутину. Для виготовлення ліків використовують квітки.

У насінні гречки міститься білок, цукор, крохмаль, органічні кислоти, вітаміни (В1, В2, РР, і Р), макрота мікроелементи (залізо, кальцій, фосфор, мідь, цинк, бор, йод, нікель, кобальт). У траві гречки багато рутину.

Гречані крупи — цінний дієтичний продукт. Слід пам «ятати, що корисні вони при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, недокрів «ї, розладах нервової системи, захворювань серця, дихальних шляхів, печінки і нирок.

Внутрішньо — настій квіток гречки (40 г на 1 л окропу, на-стояти 2 години). Пити по 100 мл тричі на день як відхаркувальний засіб; суміші квіток гречки (50 г), маку дикого, підбілу звичайного, трави медунки лікарської (по 10 г) і квіток калачиків лі-сових (60 г) заливають 1 л окропу настояти 2 години, Пити по 100 мл тричі на день.

ГРИНДЕЛІЯ РОЗЧЕПІРЕНА.

Grindelia squarrosa.

Дворiчна трав «яниста рослина родини айстрових. Стебло розгалужене, до 60 см заввишки. Листки довгастi, стеблообгортнi, цiлiснi. Квiтки жовтi, в кошиках, що утворюють волотеабо щиткоподібне суцвiття; крайовi квiтки — язичковi, непліднi; серединнi — трубчастi, двостатевi. Цвiте у червнi — вереснi. Плід — сiм «янка.

Росте повсюди як бур «ян.

Для лiкарських потреб заготовляють надземну частину рослини пiд час цвiтiння.

Рослина мiстить глiкозиди, борнеол, сапонiни, флавоноїди, фiтостерол, фенол.

Галеновi препарати гринделії розчепіреної мають спазмолiтичні, антисептичні, протиалергiчні, вiдхаркувальні, сечогінні властивості.

Застосовують при фарингiтi, трахеїтi, бронхiтi, набряках, гiпотонiї, алергiї.

Внутрiшньо — настiй трави гринделії розчепіреної (20 г сухої трави заливають 200 мл окропу, настояти 50 хв) пити по 1 ст ложцi 4 рази на день. Настоянку трави гринделії (10 г сухої трави на 50 мл 70% розчину спирту, настоювати 5 днiв) приймати по 40 крапель тричі на день.

Зовнiшньо — настоянку гринделії розчепіреної (1:5 на 70% розчинi спирту) для компресів та примочок перед застосуванням її розводять кип «яченою водою (1:3). Добрий ефект дає настоянка розведена на воді 1:2 при вуграх, гноячкових пошкодженнях шкіри обличчя.

ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ.

(бiлочник, бордюжок, воробине око, ворожка, гнидник,.

дика гречка, гречка псяча, зозульник, калитник,.

мішочки, очки, тобольочник, ярутка).

Capsella bursa pastoris.

.

Однорiчна трав «яниста рослина родини хрестоцвiтих. Сте-бло прямостояче, просте, розгалужене до 50 см заввишки. Листки черговi; прикореневi — розетцi, черешковi, перисторозсiченi; сте-бловi — сидячi, цiлокраї. Квiтки двостатевi, правильнi, дрiбнi, чо-тирипелюстковi, бiлi, у верхiвкових китицях. Цвiте у квiтнi — вереснi. Плід — стручок.

Росте як бур «ян на полях, бiля дорiг та поблизу житла.

Заготовляють траву грициків пiд час цвiтiння.

Трава грициків звичайних мiстить амiни, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, солi калiю, вiтамiни (зокрема багато вiтамiну К), сапонiни, флавоноїди, мікрота макроелементи, ефiрнi олiї.

Галеновi препарати грицикiв звичайних мають кровоспинну, гiпотензивну, фiтонцидну дiю. Стимулюють тонус матки i шлунково-кишкового тракту.

Застосовують при кровотечах, атонiї матки i шлунково-кишкового тракту, гiпертонiї, хворобах печiнки, раку матки, для нормалiзацiї обмiну речовин.

Внутрiшньо — настiй трави (10 г або 2 ст ложки сухої трави на 200 мл окропу) пити по 1 ст ложцi 4 рази на день. Рiдкий екстракт (1:5) приймати по 25 крапель тричі на день. Сік свiжої трави — по 40 крапель тричі на день — ефективнiший ніж настiй, настоянка або екстракт.

Зовнiшньо — настiй трави (10 г сухої трави на 200 мл окропу) служить для компресiв.

ГУНЬБА СІННА.

Trigonella foenum graecum.

.

Однорічна трав «яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розсіяноопушене до 50 см заввишки. Листки чергові, трійчасті, з зубчастих листочків. Квітки зигоморфні по 1 — 2 в пазухах листків; віночок блідо-жовтий. Цвіте у червні. Плід — біб.

На Україні гуньбу сінну розводять як ефіроолійну та кормову рослину.

Для виготовлення галенових препаратів використовують насіння рослини.

У насінні рослини гуньби сінної містяться алкалоїд (тригонелін), ефірна олія, нікотинова кислота, та інші вітаміни, сапоніни (діостенін, тригонелін, гітогенін), слиз, холін, рутин, гіркі речовини, мінеральні речовини.

Насіння гуньби сінної вживають як тонізуючий засіб, який збуджує апетит. Призначають при кахексії, захворюваннях леге-нів, шлунково-кишкового тракту, авітамінозі РР, при чоловічій слабкості (імпотенції). Зовнішньо при екземі, виразках на шкірі, тривалонезаживаючих ранах.

Внутрішньо — 1 ч ложку розтертого в порошок насіння гуньби сінної залити 200 мл окропу, настояти 50 хв і випити протягом дня.

Зовнішньо — розтерте на порошок насіння рослини варити 10 хв у невеликій кількості води (до одержання кашки), перенести на тканину і прикласти до хворого місця — екземи та інших шкірних захворювань (рани, виразки, фурункули, вугри).

.

.

_.

.