Технологія виготовлення заготовок з дерева

Курсова робота Технологія виготовлення заготовок з дерева.

2. Розробка технологічного процесу.

2.1. Опис технологічного процесу.

1. Основи базування під час оброблення заготовок на верстатах Чорнові заготовки, отримані в процесі розкрою лісоматеріалів, мають відхилення розмірів та форми від розмірів та форми чистових заготовок, з яких надалі отримують деталь. Різницю між розмірами та формою реальної деталі і заданої на кресленні називають похибкою. З багатьох причин виготовити заготовки (деталі) абсолютно точно, відповідно до креслення, практично неможливо. Ступінь наближення дійсних значень параметрів процесу, речовини, предмета до його номінального значення називають точністю оброблення.

Точність оброблення регламентують:

• Технічні умови (ТУ) — точність форми.

• ГОСТ 6449.1−82… ГОСТ 6449.5−82 «Изделия из древесины и древесных материалов. Допуски и посадки » .

• ГОСТ 7016–82 «Древесина. Параметры шероховатости поверхности » .

У процесі оброблення забезпечують необхідну точність заготовок (деталей) при найменших затратах.

Для отримання чистових заготовок слід:

зняти припуски «(ліквідувати відхилення розмірів);

надати поверхням необхідної якості.

Правильність якості обробленої заготовки характеризується: прямолінійністю, перпендикулярністю, паралельністю, площинністю, циліндричністю, округлістю та ін.

Різні за формою заготовки (1) мають різну кількість поверхонь, яким надають правильні розміри, якість та задані кресленням.

1. Можливі форми заготовок кути. Прямокутні в перерізі заготовки, кількість яких переважає при виготовленні виробів з деревини, слід обробляти з шести боків. Таке оброблення виконується на етапі первинного оброблення чорнових заготовок.

Надати заготовці точні розміри та якість можна тільки за наявності в ній чистової установлювальної бази, за допомогою якої вона може бути точно встановлена на верстатах для подальшого оброблення. Тому оброблення чорнових заготовок починається з утворення чистової бази, за яку приймають одну з пластей цієї заготовки, використовуючи її як базу, а потім обробляють:

одну чи дві крайки та другу пласть;

або другу крайку та другу пласть; торцеві поверхні заготовок.

Закінчують оброблення чорнових заготовок їх торцюванням в розмір по довжині. Формування чистової бази у брускових заготовок прямокутного перерізу здійснюють на поздовжньо-фрезерних верстатах таких типів: фугувальні; рейсмусові; - три — та чотирибічні стругальні.

2. Створення базових поверхонь, а однобічних фугувальних верстатах із ручною подачею Для створення базових поверхонь у брускових заготовок широко застосовують фугувальні верстати. Характерною особливістю фугувального верстата (2) є наявність горизонтального стола, який складається з Рис. 2. Схема оброблення заготовок на фугувальному верстаті.

двох частин (передньої та задньої), кожну з яких налагоджують окремо і.

можуть переміщувати у вертикальній площині. Між ними горизонтально розташований ножовий вал. Роль обох частин стола неоднакова, а разом вони забезпечують так зване рухоме базування заготовок на столі.

При налагодженні верстата робочі площини обох частин стола мають бути паралельні одна одній та ріжучій крайці ножів. Робоча поверхня задньої частини встановлюється дотичною до ріжучої крайки ножа у його верхньому положенні, а переднянижче цього положення на товщину шару, який знімають.

Як видно з рис. 3, на початку оброблення заготовка базується на передній Рнс.3. Схеми рухомого базування на фугувальних верстатах:

а — на передній частині;

бна обох частинах;

вна задній частині.

частині стола своєю чорновою установлювальною базою. Потім вона насувається на ножовий вал, а після оброблення — на задню частину стола. В цей момент базування відбувається на поверхнях обох частин стола. Після подальшого просування заготовка утвореною чистовою базою повністю базується на задній частині. За один прохід заготовки з неї можна знімати шар завтовшки 0,5…2,5 мм. Збільшення товщини шару, який знімають за один прохід, призводить до погіршення якості поверхні, яку обробляють. Якщо заготовка має більшу величину прогину, ніж товщина шару, який знімають, то її слід обробляти за кілька проходів. Якщо довжина заготовки більша, ніж довжина передньої частини стола (рис. 3 " .4,а), або якщо базувати заготовку.

опуклістю вниз (рис. 6,) то вона при цьому Рис. 4. Можливі варіанти нестійкого базування: а — заготовка довша, ніж передній стіл; б — опуклістю вниз матиме нестійке положення, яке буде безперервно змінюватися в процесі оброблення, що призведе до неточностей обробленої поверхні.

При обробленні довгих заготовок слід передбачити перед і за верстатом підтримувальні ролики (рис. 5).

Рис. 3.5. Використання підтримувальних роликів при фугуванні довгих заготовок Крім створення чистової бази на пласті заготовки, на фугувальному верстаті можна обробити ще одну або дві суміжні (з уже обробленою площиною) крайки під певним кутом одна до одної. Для цього служить напрямна лінійка, яка дозволяє регулювати кут між пластею та крайкою, і оброблення здійснюється згідно з таким налагодженням (рис. 6).

Конструкція фугувального верстата не дає можливості:

— отримати паралельні поверхні у заготовки що обробляють;

— обробити заготовки в розмір за товщиною або шириною.

Рис. 6. Положення заготовки при обробленні на фугувальному верстаті (вид спереду): 1,2 — передній і задній столи; 3-заготовка; 4- напрямна лінійка Таким чином, фугувальний верстат використовують для вирівнювання у заготовок (рис. 7):

— однієї пласті;

— однієї пласті та суміжної крайки;

— однієї пласті і обох суміжних крайок (при подальшому склеюванні заготовок у щити).

Рис. 7. Види робіт, які виконують на футувачьних верстатах: а-фугування однієї пласті; б — фугування однієї пласті і суміжної крайки («фугування в кут »); в — фугування однієї пласті і обох крайок поверхні. Допуски форми та розташування поверхонь і точності кутів регламентуються ГОСТ 6449–82, а шорсткість поверхні - ГОСТ 7016–82 .

На шорсткість поверхні значною мірою впливає хвилястість поверхні, яка буде залежати від:

— діаметра кола різання, яке описує.

лезо ножа;

— швидкості різання;

— швидкості подачі;

— товщини шару деревини, який.

знімають в процесі оброблення;

— кількості ножів, які беруть участь у.

формуванні профіля поверхні.

Оброблена на поздовжньо-фрезерних верстатах поверхня матиме вигляд, як показано на рис. 8.

Рис. 8. Вигляд поверхні після оброблення на поздовжньо-фрезерних верстатах Заготовки деталей, які не будуть самостійними елементами виробу (розкладки, штапики, напрямні, карнизи, плінтуси, прит-ворні бруски, лиштва та інші), не фугують, їх прямолінійність при цьому не відіграє суттєвої ропі, оскільки за допомогою клею чи металевого кріплення при складанні вони наберуть форми того елемента, до якого будуть приєднані.

Основними показниками якості виконання операції фугування, як і при обробленні на інших типах поздовжньо-фрезерних верстатів, є відхилення форми та розташування поверхонь, точність кутів та шорсткість У результаті неправильного встановлення передньої і задньої частин стола фугувальних верстатів за відношенням до ножового вала та між собою можливі різні варіанти їх налагодження Рис. 9 Варіанти неправильного (а, б, в, г) та правильного (д), налагодження фугувальних верстатів: а — задня частина стола нижче необхідного рівня; б — задня частина стола вище необхідного рівня; в — передня і задня частини стола непаралельніопуклі; гпередня і задня частина стола непаралельні - угнуті; д — верстат налагоджений правильно;

На однобічних фугувальних верстатах із механізованою подачею Фугувальні верстати відрізняються шириною стола, а отже, і довжиною ножового вала. Збільшення ширини стола дозволяє обробляти широкі заготовки, також підвищує продуктивність верстата. Зробити це на верстатах з ручною подачею фізично досить важко. Операція фугування з використанням ручної подачі трудомістка, але дозволяє отримати достатню якість оброблення.

Оператор, виконуючи операцію фугування, враховує особливості конкретної заготовки, регулюючи при цьому зусилля притискання і місце його прикладання, швидкість подачі та ін.

Для збільшення продуктивності і полегшення умов праці оператора на підприємствах застосовують фугувальні верстати з механізованою подачею. Існує декілька схем дії механізму подачі: вальцьова, конвеєрна, вакуумна та ін. їх використання ускладнюється регулюванням зусилля притискання і швидкості подачі для кожної заготовки. Такі механізми часто бувають складними за конструкцією та в експлуатації. В процесі роботи, за рахунок зусилля притискання механізмом подачі не слід допускати поздовжню деформацію та вібрацію заготовки в момент її оброблення. Кращими, з цієї точки зору, є механізми подачі, які дозволяють базувати заготовку, подаючи її для оброблення у підвішеному стані, але такі механізми є конструктивно складнішими у виконанні і тому на сьогодні не знайшли широкого поширення.

Застосування механізму подачі обмежує можливість оброблення заготовок:

— із значними відхиленнями за товщиною або шириною;

— пожолоблених, які слід пропускати більше одного разу;

— завтовшки менше 40…50 мм при обробленні їх пласті;

завтовшки до 20…30 мм при обробленні їх крайок (оброблення за шириною).

На двобічних фугувальних верстатах Для створення двох базових поверхонь у суміжних площинах під кутом, крім однобічних верстатів з напрямною лінійкою, застосовують двобічні фугувальні верстати. Такі верстати мають горизонтальний ножовий вал і вертикальний шпиндель, який, переважно встановлюють із боку напрямної лінійки, за основним валом. Напрямна лінійка складається з двох частин, кожну з яких налагоджують залежно від товщини шару деревини, що знімають.

Принципова. схема роботи двобічного фугувального верстата показана на рис. 10.

Рис. 10 Схема роботи двобічного фугувального верстата: авигляд збоку; б-вигляд зверху; 1,3- передня і задня частини стола; 2-горизонтальний ножовий ват; 4-вертикаїьний шпиндель; 5,6 — передня і задня частини напоямної лінійки: 7- заготовка Такі верстати можуть працювати як з механізмом подачі, так і з ручною подачею.

Основні правила оброблення заготовок на фугувальному верстаті:

1. Починати оброблення заготовок необхідно з найбільш широкої та довгої сторони — однієї з пластей.

2. Якщо заготовка пожолоблена по пласті, то оброблення починають із тієї сторони, яка має більшу стійкість угнутої пласті.

3. При обробленні кращу якість поверхні отримують, коли заготовку переміщують відносно осі ножового вала під кутом, меншим 90° (рис.і^-2.

Схема фугування заготовки під кутом, а < 90°.

4. При правильному налагодженні положення столів верстата товщина шару, що знімають, не повинна перевищувати 1,5.2,5 мм.

5. Зусилля притискання заготовки до стола має бути таким, щоб деформація заготовки була найменшою.

6. При обробленні заготовок, коротших ніж 500…600 мм, слід застосовувати пристрій для штовхання (рис.12).

Схема застосування пристрою для штовхання при фугуванні коротких заготовок.

7. При обробленні заготовок, довших за 500 мм, застосовують підтримувальні ролики.

8. Після фугування поверхню оглядають, якщо на ній залишились непростругані місця, оброблення повторюють до повного вирівнювання всієї площини.

9. При обробленні крайки на однобічному, та заготовок на двобічному фугувальному верстатах їх притискають одночасно до горизонтального стола та напрямної лінійки.

Організація робочого місця біля фугувальних верстатів показана на рис. 13.

Рис. 13 Організація робочого місця біля фугувальних верстатів: а — з ручною подачею; б — з механізованою подачою Продуктивність фугувальних верстатів визначають за формулою:

де Тпроміжок часу, для якого визначають продуктивність, хв; V — швидкість подачі, м/хв;

Nкількість одночасно оброблюваних заготовок, шт;

l — довжина заготовки, м; з.

і - кількість проходів;

m — кількість переходів;

Кp, КM — коефіцієнти використання робочого та машинного часу, відповідно;

Кк — коефіцієнт ковзання, для верстатів з механізованою подачею.

Оброблення в розмір за перерізом Брускові заготовки На рейсмусових верстатах Після створення у заготовок чистових базових поверхонь стає можливим завершити їх оброблення за перерізом, надавши їм кінцевих розмірів. Обробляють заготовки в розмір по товщині та ширині, забезпечивши при цьому паралельність протилежних сторін, на:

— рейсмусових верстатах;

— три — та чотирибічних поздовжньо-фрезерних верстатах.

Типова схема оброблення на однобічних рейсмусових верстатах показана на pис. 14.

Рис. 14 Схема оброблення заготовок на рейсмусовому верстаті.

Такі верстати призначені для оброблення до необхідних розмірів брускових заготовок, а також щитів, рам та коробок по товщині і мають ширину стола від 250 до 1800 мм. За шириною оброблення їх умовно ділять на:

— вузькі 250…300 мм.

— середні або загального.

призначення 400…700 мм.

— широкі 800…1200 мм.

— спеціальні 1200…1800мм Найбільша товщина заготовок, які обробляють на різних типах рейсмусових верстатів, лежить в межах 120…200 мм. Рейсмусові верстати, на відміну від фугувальних, мають механізми подачі, які, переважно, є дво — або чотиривалковими. Відстань між подавальними ватками для різних типів верстатів знаходиться в межах 200…500 мм. і визначає найменшу довжину заготовок які можна обробляти на цих верстатах. Для оброблення коротших заготовок ще при поперечному розкрої дошок їх отримують кратними за довжиною і в такому вигляді обробляють за перерізом. Рекомендується, щоб довжина кратної заготовки не перевищувала 1500 мм. Перший за ходом подачі верхній подавальний валець має рифлену поверхню, що забезпечує надійний контакт з поверхнею, яку обробляють, інші вальці - гладкі.

Ножовий вал, який розташовують горизонтально над столом верстата і паралельно йому, фрезерує деревину на глибину 1…5 мм. (за норми 2… З мм).

Товщина отриманої заготовки h визначається відстанню від стола до нижньої дотичної кола обертання, що описують леза ножів.

На задану товщину деталі h верстат налагоджують або переміщенням стола або, у деяких нових моделях, переміщенням ножового вала у вертикальній площині. Особливістю конструкції рейсмусового верстата є те, що на ньому обробляють поверхню, протилежну тій, що базують на столі верстата. Товщина шару деревини, що знімають з однієї заготовки, а також з кожної оброблюваної партії - різна.

Якість результатів роботи рейсмусового верстата великою мірою залежить від правильного налагодження подавальних вальців та притискних елементів, які встановлені попереду та позаду ножового вала. Оптимальні значення основних параметрів налагодження верстата вказані на рис. 15.

Рис. 15 Параметри налагодження однобічних рейсмусових верстатів Для збільшення можливості одночасного оброблення кількох брускових заготовок, що відрізняються за розміром на 4…6 мм, рифлений валець, замість цілісного (у легких типів верстатів), виготовляють секційним.У таких вальців кожна секція завширшки 20…25 мм може під час роботи незалежно відхилятися у вертикальній площині, під час проходження під ними заготовок, що відрізняються за товщиною (шириною). Цілісні верхні передні подавальні вальці застосовують здебільшого у легких верстатах і вони дозволяють обробляти одночасно не більше двох заготовок, розташовуючи їх по краях вальця. Щитові заготовки можуть подаватись цілісними вальцями.

Крім подавального вальця, секційними x20AC передній притискач (струж-коламач), який виконує ряд функцій для поліпшення якості оброблення, та захисний пристрій, який запобігає викиданню заготовок силою різання. У деяких моделях верстатів нижні подавальні вальці відсутні.

Крім отримання паралельних поверхонь, на рейсмусових верстатах з допомогою нескладних пристроїв можна надати заготовкам скіс по довжині та ширині, або сформувати поздовжній профіль (рис. 16).

Рис. 16 Форми профілей, які можна отримати на рейсмусовому верстаті: а — скіс по довжині; б — скіс по ширині; в — профіль по довжині; 1 — шаблон; 2 — заготовка; З — поверхня стола; 4 — ножовий вал; 5 -опорний валик Рейсмусові верстати, як правило, мають механізм подачі і обслуговуються двома операторами. Швидкість подачі вибирається виходячи з необхідної якості отримуваної поверхні. Подавати заготовки у верстат бажано торець в торець, а для верстатів з цілісним переднім подавальним вальцем одночасно можна подавати не більше двох заготовок, розташовуючи їх по краях стола. Можливе використання рейсмусових верстатів дл5црброблення по товщині рам та коробок (рис.17), останні слід подавати у верстат під кутом до осі обертання ножового вала, що становить близько 45°, але не менше 20…25°.

20…45°.

Рис. 17 Схема подачі рами (коробки) при обробленні її по товщині на рейсмусовому верстаті.

Внаслідок похибок налагодження тих чи інших вузлів, в процесі роботи рейсмусового верстата можливі такі види дефектів заготовок:

1. Поперечна канавка на обробленій поверхні заготовки на відстані близько 150 мм від її торців (рис.3<+9).|$ Причина:

— сильне притискання заднього гладкого вальця та недостатнє притискання колодки притискача на передньому торці заготовки (рис.18).

Рис. 18. Вид заготовки з дефектом «поперечна канавка «та причини її появи.

— сильне притискання заднього гладкого вальця та недостатнє притискання передньої притискної колодки (стружколамача) на задньому торці заготовки, (рис. 18).

2. Кілька поперечних канавок на торцях заготовки (рис.19).

Pиc.19. Вигляд заготовки з дефектом «кілька поперечних канавок «та причини його появи Причина:

— недостатнє притискання переднього і.

заднього притискачів, при сильному притисканні заднього вальця та надто високому підйомі нижніх вальців.

3. Поперечні геометрично правильні риски на обробленій поверхні.

Причина:

— сильне притискання рифленого вальця та незначна величина шару, що.

знімається.

Pис.20 Вигляд заготовки з дефектом «поперечні геометрично правильні риски «.

4. Неоднакові розміри заготовок по ширині стола (рис 21).

Рис. 21 Вид заготовки з дефектом «неоднакові розміри по ширині стола «та причина його появи Причина:

— непаралельність ріжучої крайки ножа площині стола.

Вирив волокон на одному з торців заготовки (рис.22).

Причина:

Pиc. 22 Вид заготовки з дефектом «вириви волокон через косо шаруватість.

— косошаруватість. При подачі слід повернути заготовку на 180° відносно вертикальної осі.

6. Окремі вм «ятини на обробленій поверхні (рис.23).

Рис. 23. Вид заготовки з дефектом вм «ятини на поверхні «.

Причина:

— попадання стружки на оброблену поверхню та притискання її вальцями до цієї поверхні.

7. Зменшення товщини заготовки по довжині (рис. 24).

Рис. 24. Вид заготовки з дефектом «зменшення товщини заготовки по довжині «.

Причина:

— виступ нижніх роликів перевищує норму, а заготовка, яку оброблюють, має достатню жорсткість.

Кінці заготовки потовщені порівняно із середньою частиною на величину, рівну величині виступів роликів над столом (в), а довжина потовщених кінців дорівнюватиме половині віддалі між роликами.

Організація робочого місця біля рейсмусових верстатів показана на рис Рис. 25. Схема організації робочого місця біля рейсмусового верстата Продуктивність рейсмусових верстатів визначається за формулою:

де Т — проміжок часу, для якого визначають продуктивність, хв;

U — швидкість подачі, м/хв;

І3 — довжина заготовки,.

iкількість проходів;

m — кількість переходів;

n — кількість заготовок, що одночасно обробляють, шт;

1.8 для верстатів з цільним рифленим подавальним вальцем;

— для верстатів з секційним подавальним вальцем:

В — ширина стола верстата, мм;

в — ширина заготовки, що обробляють, мм.; К3 — коефіцієнт заповнення стола заготовками;

Прийнято K = 0,5…0,6, якщо подачу заготовок у верстат здійснює один оператор;

К3 = 0,8…0,9 — якщо подачу заготовок здійснюють два оператори;

Кp, КM, Кkкоефіцієнт використання робочого, машинного часу та ковзання відповідно.

На двобічних рейсмусових верстатах Для вирівнювання пластей або крайок у заготовках і надання їм кінцевих розмірів одночасно з двох протилежних сторін без попереднього фугування застосовують двобічні рейсмусові верстати. Двобічні рейсмусові верстати забезпечують необхідний розмір заготовки та паралельність оброблених пластей. Вони мають два горизонтальних ножових вали (нижній та верхній) і в залежності від послідовності та місця їх розташування бувають таких схем: (рис.26).

— фугувально-рейсмусова пряма (рис. 26, а);

— фугувально-рейсмусова перевернута (рис.26);

— рейсмусово-фугувальна (рис.26);

— дворейсмусова пряма (рис.26);

— дворейсмусова перевернута (рис. 26).

Рис. 26. Схеми послідовності розташування ножових валів у двобічних рейсмусових верстатах Послідовність двобічного оброблення має бути такою, щоб перша операція забезпечувала площинність, а друга — рівномірність товщини, а отже, і паралельність першій. Тому перший ножовий вал може працювати як фугувальний або як рейсмусовий, а другий — тільки як рейсмусовий. Верстати, які працюють за рейсмусово-фугувальною схемою, не можуть забезпечити рівномірність оброблення за товщиною і їх застосовувати недоцільно.

Вибір тієї чи іншої конструкції верстата залежить від жорсткості заготовок. Для оброблення жорстких та еластичних заготовок бажано використовувати дворейсмусову схему верстатів. Обидві схеми є майже рівноцінні при обробленні напівжорстких заготовок. Конструктивно прямі схеми є простішими, ніж перевернуті, і тому вони більш поширені.

Такі верстати мають вальцьовий або конвеєрний механізми подачі і забезпечують значно більшу продуктивність порівняно з роздільним обробленням на фугувальних та однобічних рейсмусових верстатах. Разом з тим, через значне притискання заготовок до стола під час оброблення, частина з них буде лишатися пожолобленими. Через такий недолік двобічні верстати не знайшли широкого застосування. Організація робочого місця та формула продуктивності праці для таких верстатів аналогічна, як в однобічних рейсмусових.

На чотирибічних верстатах Надати пиломатеріалам, будівельним, брусковим та щитовим заготовкам плоскої або профільної форми одночасно з чотирьох сторін можна на чотирибічних поздовжньо-фрезерних верстатах. Такі верстати іноді називають кальовочними; кальовочно-погонажними; погонажними.

Залежно від габаритних розмірів, потужності електродвигунів, маси та параметрів заготовок, що на них обробляють, такі верстати умовно також ділять на легкі, середні та важкі.

Для отримання високоякісних заготовок завдовжки понад 600 мм, перед обробленням на кальовочних верстатах необхідно сформувати чисто-ву базу однієї або двох сторін за допомогою фугувальних верстатів. Обробляти на таких верстатах заготовки коротші або такі, що не будуть прогинатися в процесі оброблення, можна без попереднього фугування.

Чотирибічні верстати мають від чотирьох до шістнадцяти горизонтальних і вертикальних фрезерних головок з фугувально-рейсмусовою та дворейсмусовою послідовністю їх розташування. Деякі моделі для повного зняття з поверхні хвиль кінематичного походження можуть мати додатково нерухомі зачисні (циклювальні) ножі з одного, двох або навіть чотирьох боків. Такі ножі доцільно застосовувати для оброблення однорідної безсучкової деревини м «яких порід і недоцільно для оброблення твердої або м «якої сучкуватої деревини. Для отримання гладкої поверхні такі ножі можна замінити високо-обертовими шпинделями.

Вертикальні шпинделі формують профіль крайок і ширину заготовки. Існують верстати, у яких вертикальні шпинделі мають можливість нахилятись в поперечному напрямку.

Залежно від схеми розташування головок міняються не тільки умови базування, точність і якість оброблення, а і габарити верстатів.

Налагодження чотирибічних верстатів набагато складніше ніж фугувальних та рейсмусових, що пов «язано як з кількістю ножових головок, так із їх взаємним розташуванням. Бажано, щоб кожна з протилежних головок, що бере участь у формуванні профілю, була завантажена рівномірно. Налагодження верстата полягає в установленні у певному положенні ріжучих, базувальних, подавальних та притискних елементів. При 9бробленні з чотирьох боків вибираються дві базувальні поверхні: нижня — по пласті та бокова по правій крайці. Вибір базувапьних поверхонь залежить від прийнятої схеми розташування шпинделів — фугувально-рейсмусової чи дворейсмусової. Для фугувально-рейсмусової схеми нижньою базою є рівень нерухомої задньої частини стола нижнього горизонтального шпинделя, а вертикальноїлінія передньої бокової лінійки правого вертикального шпинделя.

Якщо глибину фрезерування першої горизонтальної та правої вертикальної головок можна передбачити і задати їм необхідне значення 2… З мм, то на другу горизонтальну та ліву вертикальну, які формують товщину та ширину заготовки, відповідно приходиться ненормоване значення припуску, що знімається попередніми головками, які формують базові поверхні, так і значенням дійсних розмірів заготовки. При цьому можливі варіанти :

коли знімаються шари деревини зі всіх сторін заготовки; коли знімаються шари деревини лише з деяких сторін заготовки; коли не знімаються шари деревини ні з однієї сторони заготовки.

Зусилля притискних елементів визначається аналогічно, як у відповідних елементах. фугувальних та рейсмусових верстатів. На відміну від фугувальних та рейсмусових верстатів, на чотирибічних — одночасно можна обробляти тільки по одній заготовці, а операція здійснюється за один прохід.

Для верстатів із швидкістю подачі понад 20 м/хв. рекомендується застосовувати механізми завантаження — живильники. Вони можуть бути у вигляді магазинів — для коротких (до 2 м) заготовок і завантажувальних столів для довших заготовок та пиломатеріалів. Легкі та середні чотирибічні верстати обслуговуються двома операторами, важкі і середні верстати, що обробляють заготовки завдовжки 5…6 м, обслуговуються двома операторами спереду верстата та один-два ззаду. Організація робочого місця для чотирибічних верстатів показана на (рис.27).

Рис. 27.Схема організації робочого місця біля чотирибічних верстатів Продуктивність чотирибічних верстатів визначають за формулою:

(3.8).

де Т — проміжок часу, для якого визначають продуктивність, хв;

U-швидкість подачі, м/хв;

КM, Кpкоефіцієнти використання машинного та робочого часу, відповідно;

Кk — коефіцієнт ковзання; к.

l3 — довжина заготовки, м.

= 90°, площина стола та напрямна лінійка повинні бути перпендикулярні до площини полотна пилки (рис. 29).

Рис. 29 Схема налагодження верстата для отримання прямого кута при торцюванні в розмір брускових заготовок: а — площини напрямної лінійки; бплощини стола; 1 — стіл; 2 — упор; 3 -напрямна лінійка; 4 — заготовка.

рис. 30.

Рис. 31 Схема налагодження круглопилкового верстата для отримання непрямого кута при торцюванні в розмір брускових заготовок: а — площини.

напрямної лінійки; б — площини стола; 1 — стіл; 2 — упор; 3 — напрямна лінійка; 4 — заготовка.

— або напрямну лінійку встановити під необхідним кутом до площини пилки (рис. 3.32,а);

— або площину стола встановити під відповідним кутом до площини пилки (рис. 3.32,б);

або і напрямну лінійку І стіл (для отримання складного кута) встановити під відповідними кутами до площини пилки.

Двопилкові спеціалізовані верстати (кінцевирівнювачі) призначені для торцювання однократних заготовок одночасно з двох сторін, їхня продуктивність та точність оброблення значно перевищують аналогічні параметри верстатів загального призначення та супортних. Недоліками кінцевирівнювачів слід вважати те, що вони конструктивно не можуть обробляти кратні заготовки та торцювати під кутом аф90°. Довжину заготовки тут визначає відстань між площинами пилок.

Для торцювання заготовок під.

на кінцевирівнювачах необхідно площину пилки повернути до площини стола, як показано на рис. 31.

Рис. 31 Схема налагодження кінцевирівнювача для торцювання під кутом а*90°; 1 — стіл; 2 — заготовка; 3 — напрямні.

Багатопилкові верстати, хоч і здатні торцювати в розмір кратні заготовки, але не можуть мати широкого застосування на даній операції через непередбаченість величини кратності та їх розмірів. Слід відмітити, що заготовки, у яких на етапі вторинного машинного оброблення будуть формуватись рамкові шипи на одно-та двобічних шипорізних верстатах, в розмір не торцюють. Кратні заготовки, у цьому випадку, поділяють на однократні з певним припуском по довжині. Організація робочого місця біля верстатів для торцювання заготовок в розмір показана на рис. 32.

= 90°;

— для отримання будь-якого іншого кута cwt90°;

;

(рис. 3.30);

Рис. 28. Можливі види торцювань:

=90°;

90°;

;

;

Залежно від виду торцювань вибирається і відповідне обладнання. Ним можуть бути:

пилкові верстати загального призначення, що дозволяють насувати заготовку на пилку; супортні однопилкові верстати з паралельним насуванням пилки; двопилкові кінцевирівнювачі; багатопилкові верстати для поперечного розкрою;

Верстати загального призначення та супортні, хоч і є менш продуктивними, але з їх допомогою можна виконати усі види торцювань. При цьому спочатку на око обробляють один торець заготовки (заготовок), а потім цей торець притискають до упору і обробляють другий. При цьому найкоротша відстань від поверхні упору до площини обертання полотна пилки буде дорівнювати довжині чистової заготовки.

Рис. 32. Схема організації робочих місць при торцюванні в розмір: а-загального призначення з кареткою; б — супортний;

в, г — двопилковий кінцевирівнювач;

Продуктивність верстатів для орцювання в розмір визначається за формулами Т — проміжок часу, для якого мірюють продуктивність, хв;

U — швидкість подачі, м/хв.;

n — кількість заготовок, що одночасно обробляють, шт;

Uр, Uх — швидкість робочого та холостого ходів супорта відповідно, м/хв;

Tц — тривалість циклу торцювання заготовок з одного торця, хв;

lk — довжина ходу супорта пилки, м;

i — кількість установок (торців), шт;

ly — відстань між упорами на одній ланці подавального ланцюга, м;

Кp, КM — коефіцієнти використання робочого та машинного часу.

Сучасні виробництва на етапі первинного оброблення чорнових заготовок, крім верстатів загального призначення, використовують різні за призначенням та конструкцією лінії. Такі лінії компонуються як на базі агрегатних головок, так і окремих верстатів, з «єднаних між собою рядом завантажувальних та розвантажувальних пристроїв, фугувальними верстатами з механічною подачею для створення базової поверхні або рейсмусовими чи чотирибічними верстатами для оброблення заготовок за перерізом та двобічними верстатами для торцювання в розмір за довжиною.