Розробка та прийняття Конституції США 1787 року

Розробка та прийняття Конституції США 1787 року

Формування США, як незалежної держави, охоплює порівняно невеликий історичний відрізок години. З моменту утворення на територї Сучасної держави перших колоній англійських переселенців колоній в першій половині XVII ст. й до юридичного оформлення США в єдину федеративну державу после прийняття Конституції в 1787 році минуло дещо більше, ніж півтора століття.

Алі саме у тому період були закладені підвалини американської державності, створені передумови для появи юридичного документа номер як історії Сполучених Штатів Америки — Конституції 1787 року. Процес її розробки невіддільний від історії боротьби за державну незалежність, свободу й про «єднання штатів в єдину державу. У ній втілено традиції,. закладені ще першими поселенцями, котрі принесли на нові землі ідеали природного права, англійське «загальне право », суд присяжних засідателів й інші прогресивні правові інститути того години, управління, що стали першоосновою при формуванні колоніальних органів. Так, уже в період становлення перших колоній, неодмінною умовою вважалось визнання свободи релігії, невтручання влади в справ культу, право громадян вибирати посадових осіб, носити зброю, створювати по своїй волі військові зажени, брати доля в оподаткуванні й т.д. З течією годині на процесі зміцнення колоній й їхні боротьби за незалежність, зароджується й розвивається специфічна американська практика компромісів, що зіграла згодом вирішальну роль процесі прийняття Конституції 1787 року. Суть її полягала до того, що при спільному розгляді політичних питань штатами нерідко приймалися компромісні рішення, що відповідають, насамперед, міркуванням раціональності й практичної користі для сторін (навіть якщо ця «користь» вступала в суперечність міркуванням існуючої моралі). Наприклад, традиційно республіканська, промислова Північ пішла на військовий союз із рабовласницьким, плантаторським Півднем, коли цого зажадали інтереси боротьби із британським пануванням. У ході спільної збройної боротьби за незалежність, що тривала із 1775 по 1783 рік, й що перетворилася у своєрідну буржуазну революцію, Яка ліквідувала багато феодальних пережитків, штати пройшли шлях від добровільного військового союзу до конфедерації, створеної в 1781 році.Необхідно зазначити, що в цей період були створені юридичні документи, що вплинули не так на хід подій того години, але й й на розвиток американських демократичних традицій в майбутньому. Це, передусім, Декларація незалежності Сполучених Штатів 1776 року, головним автором якої є Т. Джефферсон, а також Статті Конфедерації 1781 року, що стали фактично першою Конституцією новоутвореного міждержавного союзу.

Декларація незалежності проголошувала, що люди за своєю природою є однаковою мірою вільними і незалежними, вся влада перебуває в народі та діятися народом, а правителі є слугами народу та несуть проти нього відповідальність. У ст. 3 Декларації було б закріплено право народу на зміну уряду, його повалення, якщо він якщо діяти всупереч інтересам народу. Унікальною особливістю Декларації було б положення про ті, що «свобода друку є одним із оплотів волі взагалі, й вона ніколи не може бути обмежена ніким, крім деспотичного уряду"1.

Не можна не пригадати в зв «язку із цим й перший проект федерації, створений ще в 1748 році Б. Франкліном. Всі ці документи значною мірою вплинули на зміст Конституції 1787 року. Таким чином закладалася її юридична база. А тім годиною необхідність прийняття нової Конституції в процесі існування конфедерації стає все более очевидної.Гамільтон запропонував направити усім штатам звернення із закликом зібратися у травні 1787 року на конвент, щоб «привести у відповідність із насущними потребами союзу конституцію федерального уряду». 1 Час показавши низьку життєздатність й уразливість цого державного утворення. Економічні потреби капіталізму, що стрімко розвивався, внутрішні й зовнішньополітичні інтереси країни вимагали створення более міцного союзу, який міг бі забезпечити Єдиний економічний простір, полегшити рушення товарів, колонізацію нових земель, зміцнити її обороноздатність, підняти міжнародний авторитет. Слабкість центральної влади таїла в собі й іншу небезпеку. Загострення соціальної напруженості после закінчення визвольної війни, невдоволення в армії й народі політикою, що проводилася урядом Конфедерації, загрожували внутрішнім вибухом у стране зсер. Влада розуміла обмеженість своїх можливостей протистояти цьому вибуху. Політичні зміни назріли, їхнього необхідно було б втілити в життя. Правлячими колами було б прийняте рішення подолати кризові, що наближається шляхом зміни державного улаштую об'єднаних колоній. У цьому процесі зіграти вирішальну роль був покликана нова Конституція, що закріпила федеративний устрій країни. «Американська конституція був розроблена й прийнята Конституційним конвентом у Філадельфії (травень — вересень 1787 року), в якому взяли доля 55 делегатів від 12 (…) штатів."2. Головував на цьому конвенті Дж. Вашингтон.

Безпосередню доля в розробці тексту Конституції взяли провідні юристи й громадські діячі держави: Д. Медісон, Т. Джефферсон, Б. Франклін, А. Гамільтон й інш. Основоположним принципом конституції був проголошений принцип поділу влади, який передбачає організаційну незалежність трьох гілок державної влади — законодавчої, виконавчої, судової й розмежування функцій між ними. Аналізуючи історичний досвід, автори Конституції прийшли до висновку що якщо в одному органі чи у однієї особини зосереджуеться вся повнота влади, то це неминуче Веде до виникнення тиранії. Щоб цого не сталося, влада винна бути розділена між різними органами держави таким чином, щоб смердоті взаємно контролювали й стримували один одну. У результаті кожна із гілок влади отримувала значну незалежність. Особливу увагу при розробці конституції було б звернено на створення дійової системи взаємних стримань й противаг. Джеймс Медісон, один із головних «архітекторів» Конституції США, із цого приводу мовивши, що доки органи державної влади «…не будуть заговорили українською у «язані й переплетені до такої міри, щоб надати кожному із органів конституційний контроль над іншими, максимально необхідний рівень поділу, як суть вільного уряду, іноді на практиці не зможе бути організований належним чином."1.

Фундаментальною основою державно-територіального улаштую США був проголошений принцип федералізму, який визначив правовий статус й гарантії рівноправності суб «єктів федерації, а також основи розмежування повноважень й предметів ведення федеральних органів влади й органів влади штатів. Конституція не ліквідувала адміністративну й, частково, політичну автономію штатів, але й протиставила їй сильну центральну уладові. Таким чином, Конфедерація перетворювалася в федерацію. Легітимною в державі формою правління був вибрана президентська республіка. Депутати конвенту прийшли до висновку, що саме така форма правління найбільш відповідає принципу поділу влади, інтересам розвитку країни. Вони підтримали авторів Конституції в їхні прагненні чітко визначити через основний закон країни, що є фактично Сполучені Штати Америки й котрі їхнього федеральні органи управління.Ці основні положення лягли основою виробленої конвентом Конституції. Підсумком роботи конвенту ставши гранично короткий за обсягом й ємний за змістом юридичний документ, що складається із преамбули й семи статей, унікальність якого полягає до того, що проіснувавши понад як 200 років, він є й сьогодні основним законом США.