3Методи міжнародної торгівлі

3Методи міжнародної торгівлі

1) прямий метод (direct), що передбачає встановлення прямих зв’язків між виробником (постачальником) та споживачем;

2) непрямий метод (indirect), що передбачає купівлю-продаж товарів через торгово-посередницьку ланку на основі укладання спеціальної угоди з торговим посередником, яка передбачає виконання останнім певних зобов’язань у зв’язку з реалізацією товару виробника.

Прямий метод, як правило, використовується:

— при закупівлі та продажу на зовнішніх ринках промислової сировини на основі довгострокових контрактів;

— при експорті великогабаритного й дорогого обладнання;

— при експорті стандартного серійного обладнання через власні закордонні філії та дочірні компанії, що мають свою торговельну мережу;

— при закупівлі сільськогосподарських товарів безпосередньо у фермерів-виробників у країнах, що розвиваються;

— прямий експорт та імпорт становить значну частку зовнішньоторговельних операцій, які здійснюються державними підприємствами та установами.

Прямі зв’язки характеризуються такими особливостями:

1) передбачають постачання наперед узгоджених видів продукції, що орієнтується на специфічні вимоги конкретного іноземного споживача;

2) носять цілеспрямований характер та спричиняють встановлення цілої системи безпосередніх зв’язків між спеціалізованими фірмами-субпостачальниками;

3) довготерміновістю й сталістю відносин споживачів та постачальників.

Використання прямого методу міжнародної торгівлі широко розповсюджене в сучасній міжнародній торговій практиці. За деякими підрахунками, в американських фірмах на частку прямих продаж при збуті продукції промислового призначення припадає більше 2/3, в англійських — майже 70%.

Зростання прямих продаж зумовлено, насамперед, підвищенням технічного рівня й складності сучасної промислової продукції. Це зумовлено необхідністю встановлення безпосередніх контактів між виробником і споживачем, часто ще на стадії проектування.

За допомогою торгових посередників реалізується більше половини всіх товарів, що проходять через міжнародний товарообіг. Особливо значною є роль посередників при збуті стандартного серійного обладнання та споживчих товарів.

Ринки деяких товарів є цілком монополізованими торговими посередниками (наприклад, брокерами в Англії) і тому недоступні для встановлення безпосередніх контактів із споживачами.

До торгово-посередницьких фірм належать фірми, що в юридичному та господарському відношенні є незалежними ні від виробника, ні від споживача (збутові, експортні, дочірні фірми та філії промислових компаній до цієї категорії не належать).

Характерною ознакою сучасності є тенденція до підпорядкування великими фірмами закордонної дилерської мережі, яку вони орієнтують на продаж конкретних видів товарів. Хоч формально дилери зберігають свою незалежність, по суті їх діяльність спрямовується та контролюється із штаб-квартири материнської компанії.

Поняття «торгове посередництво» об'єднує широке коло послуг:

— послуги закордонного контрагента;

— підготовка та здійснення угод;

— кредитування сторін;

— наданню гарантій щодо оплати товару покупцем;

— здійснення транспортно-експедиторських операцій;

— страхування товару при транспортуванні;

— виконання митних формальностей;

— проведення рекламних та інших заходів з метою сприяння руху товарів на закордонні ринки;

— здійснення технічного обслуговування.

Залежно від характеру взаємовідносин між виробником-експортером та торговим посередником, а також від функцій, що виконуються торговим посередником, виділяють декілька видів торгово-посередницьких операцій:

— операції з перепродажу;

— комісійні;

— агентські;

— брокерські.

Торговець за договором здійснює угоди від свого імені і за власний рахунок.

Комісіонер виступає перед третіми особами від власного імені, але здійснює операції за рахунок доручителя (комітента).

Агент здійснює свою діяльність від імені і за рахунок принципала (доручителя). Агентські операції здійснюються на основі більш-менш тривалого періоду часу (декілька років). Агент, як правило, є юридичною особою.

Сутність брокерських операцій полягає у встановленні через посередника-брокера контакту між продавцем та покупцем. Брокер діє на основі окремих доручень. Він ніколи не виступає стороною в угоді, його функція зводиться винятково до зведення сторін, які беруть на себе зобов’язання щодо угоди, укладеної при посередництві брокера.

Міжнародна торгівля за допомогою посередників може носити організований характер. Формами організованої міжнародної посередницької торгівлі є:

1) міжнародні товарні біржі;

2) міжнародні аукціони;

3) міжнародні торги.

Міжнародна товарна біржа — це особливий вид постійно діючого ринку, на якому здійснюється купівля-продаж масових сировинних та продовольчих товарів, які мають родові ознаки, якісно однорідні та взаємозамінні.

Найбільші центри міжнародної біржової торгівлі знаходиться в США (Чикаго борд трейд (46% угод в США), Чикаго меркентейл инсчейндж (30% угод в США), Нью-Йоркська товарна біржа (25% угод в США) та Англії (Лондонська ф’ючерсна та опціонна біржа — ФОКС (75% біржової торгівлі в Англії), Лондонська біржа металів, Лондонська міжнародна нафтова біржа).

Оборот міжнародних товарних бірж з усіх видів операцій оцінюється в 3,5 — 4 трлн. дол. США щорічно.

Об'єктами міжнародної торгівлі на біржах виступають: близько сімдесяти найменувань товарів, на долю яких припадає майже 30% міжнародного товарообігу (пшениця, кукурудза, овес, свинячі стегна, цукор, кава та боби какао, рослинна олія, картопля, арахіс, пиломатеріали, фанера тощо);

— текстильні товари (шовк, джут, мита шерсть);

— сільськогосподарські та лісові товари;

— промислова сировина та продукти її переробки (сира нафта, дизельне паливо, мазут, бензин, газ пропан, дорогоцінні метали, кольорові метали).

До нових товарів біржової торгівлі належать: алюміній, нікель, дорогоцінні метали, пиломатеріали, фанера, живі тварини, м’ясо, картопля, концентрат апельсинового соку, нафта та нафтопродукти, газ.

На аукціонах здійснюються угоди щодо купівлі-продажу товарів, які мають індивідуальні ознаки (хутро, чай, овочі, риба, худоба). До продажу товари мають бути оглянуті або продегустовані покупцем. На аукціонах продаж товару здійснюється покупцю, який запропонував найвищу ціну.

Основними предметами торгу на міжнародних аукціонах є хутро та хутряні вироби, немита шерсть, чай, тютюн, овочі, фрукти, риба, тропічні породи деревини, скот (коні).

Міжнародні торги — це спосіб закупівлі товарів або розміщення замовлень, який передбачає залучення до певної, наперед обумовленої дати пропозицій від декількох постачальників з різних країн та укладення угоди з тим з них, пропозиція якого найбільш вигідна організаторам торгів.

Торги відіграють важливу роль при відборі партнерів для постачання машин і обладнання, будівництва об'єктів «під ключ». Організаторами торгів виступають переважно державні організації та установи (міністерства, їх управління, закупівельні організації), а також муніципалітети і у виняткових випадках — великі приватні фірми. Міжнародні торги переважно проводяться в країнах, що розвиваються (близько 80% торгів на машини та обладнання).