Чарівна україночка

Чарівна україночка.

.

.

Звучать позивні свята. З-за куліс звучать слова:

Дівоча краса — це весна, Дівоча краса — це натхнення, Дівоча краса — це ніжність.

Відкривається сцена. На задній частині сцени український віночок з різнокольоровими стрічками.

Ведуча: Добрий день. Ми раді вітати всіх присутніх в цьому залі.

Ведучий: Ранковий сонет Ти — вся любов. Ти — чистота, Довірливість благословенна.

Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна.

Трояндо неба і землі,.

В тобі всі їхні барви грають, У мене сльози розцвітають, Цвітуть думками на чолі.

В будинок твій я входжу, наче в сад.

І для тривог моїх, турбот моїх, досад Мені дарує він красу землі і неба.

Я першим поглядом завжди дивлюсь на тебе, Тобі присвячую я літ своїх світання,.

Весну думок, весну свого кохання.

Невипадково, сьогоднішню зустріч з вами я розпочав лірикою, яка оспівує чарівність прекрасної половини людства.

Хто з нас, хлопців, не оглянеться, побачивши на вулиці струнких, довгоногих, з красивими фігурами, симпатичними обличчями й чарівними усмішками дівчат?

Ведуча: Що не кажіть, Україна славиться красунями. Здавна в усьому світі славились українські дівчата. Їм в усі віки були притаманні неповторна врода, світлий розум, працьовитість, ввічливість, багата фантазія і, звичайно ж, велика шана, любов і повага до рідного краю.

Ведучий: Багатьма такими рисами наділені і наші сьогоднішні дівчата, які будуть брати участь у конкурсі «Чарівна україночка» .

(Звучить пісня у виконанні О. Білозір «А я україночка»).

(Під музичний супровід цієї мелодії проходить парад усіх учасниць конкурсу. У кожної на костюмі порядковий номер. Ведучий знайомисть з конкурсантками. По закінченні мелодії учасниці заходять за куліси).

Ведучий: Для всіх болільників, глядачів я нагадую, які конкурси чекають на наших красунь.

1. Представлення образу україночки даного регіону через демонстрування національного одягу, його колориту.

2. Обрядовий фольклор, який відображає національний характер, культуру, менталітет даного регіону.

3. Народний танець регіону.

4. Художній номер.

5. Я — господиня.

Кожна учасниця конкурсу представляє один з регіонів країни.

(Представлення жюрі).

Ведуча: яскравою перлиною художньої творчості нашого народу є український народний одяг. Радує й надихає, що в веремії сьогоднішнього життя кожна представниця прекрасної статі прагне не втратити привабливості, елегантності. Вона намагаються не втратити свого шарму: гармонійно підібрати прикраси, головний убір, блузу, яка завжди підкреслює жіночність, гарно окреслює статуру. А витончена вишивка — наше давнє й завжди сучасне мистецтво свідчить про невмирущість українських традицій.

Кожен регіон України має свої особливості. Кожен костюм різниться розмаїттям художніх елементів, різнобарвністю, а водночас простотою і строгістю.

Ведучий: До вашої уваги український святковий одяг для жінок та дівчат різних регіонів України.

(Ведучий запрошує на сцену учасниць конкурсу).

Ведуча: Хочеться сказати гарні слова про прекрасну жіночу стать словами поета:

Коли бажаєш писать про жінку, Опусти перо в райдугу і обтруси пильцю з крил метелика…

Багато художників, письменників, митців в своїх творах возвеличували, обожнювали прекрасну половину людства — Жінку. За словами Брюсова, жінка — «символ божества». Коханою милуються і йдуть заради неї на смерть. Але яке б то було життя без прекрасних і ніжних Лейлі, Беатріче, Шехерезад, Кармен, Марій та українських Наталок.

(Жюрі підводить підсумки конкурсу).

Ведучий: Життя українців традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які відзначали певні етапи життя людини.

В кожному регіоні України той чи інший обряд має свої відтінки. По-різному зустрічає своїх гостей господиня. В її умінні - гарно зустріти, пригостити, почастувати, примовити, проявляється її гостинність.

(Учасниці конкурсу показують обрядовий фольклор відповідно до свого регіону).

Ведуча: Сьогодні для наших красунь не тільки конкурс, але й свято. І, як заведено, жіночу половину повинна вітати чоловіча. Вам в дарунок пісня з чарівною назвою «Кохана» .

Ведучий: Знову і знову хочеться говорити про дівочу українську красу.

Українська дівчина… В кожному її слові живе українська мова. Її незнищена краса. В ній є щось від струмковості й прозорості гірського потоку.

Українська красуня — неодмінно «прямесенька як стрілочка, з чорними бровами, як шнурочки, карими очима, рожевим, як панська рожа, личком, і з зубками, ніби ниточку нанизаними, з довгими та чорними косами, з шиєю білою, ніби з крейди виструганої» .

(Квітка-Основ'яненко, «Маруся»).

Наступний наш конкурс — народний танець. Уздріти українську вдачу й вроду можна саме в танці. Адже в ньому проявляється характер українського народу.

" Ото як вийде, як заграє брівками, очима стрельне туди й сюди, як тупне каблучками з мідними підківками, зелений верх, козлові переди.

І сняться хлопцям придане горою, комори, скрині, лантухи. Вози" .

(«Маруся Чурай»).

Журі підводить підсумки конкурсу.

Ведучий: Настав час почати четвертий конкурс. Художній номер. Кожний регіон славиться небилицями, бувальщинами, усмішками, різноманітними примовками, піснями, казками. (Кожна учасниця представляє свій регіон).

Ведуча: І ще один вислів словами поета:

Дивне створіння — жінка.

Одним поглядом в силі викликати велике почуття, Одним порухом брови розвіяти його на порох…

Її люблять і зневажають, обожнюють і затоптують у бруд.

А все ж стають перед нею на коліна…

Ведучий: Ось ми і підійли до останнього конкурсу «Я — господиня». Кожна з наших дівчат — майбутня господиня. В народі кажуть: «В чепурній оселі і життя веселе». А ще кажуть: «В хорошій господі і в хаті є, і на столі, і в ложці, і в мисці, і в колисці» .

Господиня повинна не тільки смачно готувати страви, але й знати різні секрети кухні. Ось про ці секрети і будуть розповідати наші учасниці конкурсу.

(Кожна учасниця по черзі вибирає окремий конверт з запитаннями).

Жюрі підводить підсумки. Звучать позовні свята, на сцену виходять всі учасниці.

Ведучий: У кожній квітці - своя чарівність. Так само, як у кожній дівчині. Треба лише вміти бачити. Треба вміти дивитись. Якщо ви переконані, що володієте цим даром, тоді не могли не помітити, що і в кожній конкурсантці є теж своя неповторність.

Отже, є на Україні справжні красуні. Сподіваємось, що вони прославлять, і на весь світ наші національні і культурні традиції, красу української Берегині!

То ж бажаєм вам, красуні,.

Чистих рос, Пречистої думки, Краси і вроди, Як квіту у вінках.

(Нагородження учасниць).

.

.

_.

.