Традиційні міні

Традиційні міні.

.

.

Якщо ви хочете, щоб ваша оселя чи офіс мали надійне енергозабезпечення, зверніть увагу на дизельні, бензинові або газомоторні електростанції. Принцип дії таких агрегатів доволі простий: двигун приводить у рух генератор, і той виробляє електроенергію. Міні-електростанції бувають як стаціонарні - для приміщень, так і контейнерні - для роботи просто неба, а також мобільні - на колісному шасі, що їх може пересувати автомобіль, і навіть портативні - завбільшки з валізку. В Україні найпоширеніші генератори Honda (Японія), «Енергорезерв» (Україна), ABZ Aggregate-Bau GmbH (Німеччина), F.G. Wilson (Великобританія), SDMO (Франція), Spark (Італія), Anpа (Туреччина). Існують також газомоторні генератори, які працюють на природному газі або біогазі. Але широко їх не використовують, позаяк пальне для них не таке доступне, як бензин чи дизпальне.

Дизель-генератори дорожчі, але економічніші.

" Дизельки" на 20−40% дорожчі за ті, що працюють на бензині. Щоправда, експлуатуючи дизель-генератор, з часом можна заощадити кошти за рахунок меншої вартості дизельного пального порівняно з бензином. До того ж дизельні двигуни мають помірніший «апетит» (на 10%) і при їх використанні вимоги щодо пожежної безпеки значно менші, аніж при експлуатації бензинового. Ще кілька плюсів на користь дизель-генератора: він розвиває меншу кількість обертів, витриваліший, має більший моторесурс. Проте купівля дизельної електростанції, як стверджують фахівці, виправдовує себе лише при тривалій чи постійній експлуатації. Тобто коли струм вимикають часто та надовго або ж коли лінії електропередач взагалі не під'єднано до приміщення.

Бензиновий двигун узимку швидше заводиться Свої переваги мають і генератори, що працюють на бензині. Так, за низьких температур бензиновий двигун заводиться значно швидше і легше, ніж дизельний. Крім того, низька якість вітчизняної «солярки» швидко виводить з ладу дизельний привід міні-електростанції. Закордонні двигуни, що їх найчастіше використовують у генераторах, досить примхливі щодо якості пального, тому наявність кількох фільтрувальних елементів чи спеціальних присадок — обов’язкова умова експлуатації. Для бензинових — ні, але октанове число мусить бути не нижче 92. Бензиновий двигун, на відміну від дизель-генератора, «спокійніший» і не дратує своїм торохкотінням. Щоправда, можна вибрати генератор (з будь-яким приводом), оснащений протишумовим кожухом, який істотно зменшить «гучність» роботи (з 80−90 дБ до 60−65 дБ).

Вибираючи серед бензинових електрогенераторів «той єдиний», знайте, що вони бувають двох видів: з двотактним двигуном мотоциклетного типу та чотиритактним, як у автомобіля. Двотактний двигун має певні недоліки (підвищений шум, не забезпечує необхідної кількості обертів) та потребує, щоб перед заправкою в бак пальне змішали у певній пропорції з мастилом. У чотиритактних двигунах у бак для пального заливають чистий бензин, а мастило — в систему змащування. Щоправда, масляного фільтра у бензогенераторах немає, тому мастило (підходить будь-яке автомобільне, відповідно до сезону) треба замінювати частіше, ніж в авто.

Вибирайте модель з електростартером Користуватись електрогенератором зовсім не важко. Ввімкніть запалювання, відкрийте подачу пального (не забудьте налити його у бак), закрийте повітряну заслінку і потягніть шнур стартера. Якщо вам бракує сил для розкручування маховика, то краще вибрати модель з електростартером — для запуску двигуна треба лише повернути ключ запалювання. Коли двигун набере обертів, відкрийте подачу повітря і тоді до розеток генератора, через подовжувач, під'єднайте електроприлади.

Керувати міні-електростанцією можна пультом Генератор, залежно від навантаження, буде автоматично змінювати режим роботи, а отже, і витрати пального. Обладнавши його електростартером та дистанційним керуванням, ви зможете вмикати його навіть не підводячись з крісла. Є також моделі, які заводяться автоматично при двосекундній затримці напруги в електромережі і так само автоматично вимикаються при її відновленні. Тобто після зникнення напруги в мережі користувач залишається без струму лише кілька секунд. За допомогою синхронізаторів деякі моделі електрогенераторів здатні вмикатися миттєво.

Захистіть «динамо-машину» від дощу і снігу хоча б навісом Найкращим місцем для автономного генератора фахівці вважають підвал з вентиляційним отвором або сарай, розташований поруч з котеджем. Усі генератори «бояться» опадів, адже йдеться про високу напругу й пальне (бензин — особливо легкозаймиста речовина). Тому мінімальним захистом від дощу має бути хоча б навіс чи інше накриття над двигуном. Викидні гази, якщо генератор перебуває в приміщенні, спрямуйте назовні за допомогою гнучких трубок, які продають за окрему плату. Однак у приміщенні, де працює генератор, потрібна циркуляція повітря — у двигунів невеликої потужності охолодження найчастіше повітряне. Правила протипожежної безпеки забороняють встановлювати генератор у багатоквартирному будинку, але за наявності пристосованого приміщення (горище чи балкон), після дотримання протипожежних вимог та узгодження з пожежниками, здійснити це все ж реально. І лише з портативним генератором — жодних проблем: витягнув його з багажника авто, ввімкнув — і всі блага цивілізації (плита, світло, телевізор, засоби зв’язку) стають доступними навіть для «дикого» туриста у наметі.

.			.
Дизель-генератор «Мастер-МР» .			Бензиновий генератор Honda EX 1000GV.

Енергостанції від $ 500 до $ 200 тис.

При виборі енергостанції перш за все враховуйте потреби в електроенергії при аварійному вимкненні струму. Власникові котеджу, якому під час такого «сюрпризу» треба лише, приміром, додивитись улюблений серіал чи закінчити роботу на комп’ютері, підійде бензиновий генератор потужністю 0,7−4 кВт з ручним запуском чи електростартером ($ 500−2000). Якщо ж ви не бажаєте через енергетичну кризу в країні обмежувати себе хоч у чомусь, дизельний генератор потужністю 4−20 кВт ($ 1500−10 000) забезпечить роботу усіх систем: автоматичної пральної машини, електроплити і навіть електроопалювальних приладів. Кафе, бензозаправка чи міні-завод за допомогою дизель-генератора, здатного «видати» 10−80 кВт за годину ($ 5000−20 000), у «критичні дні» енергетики серед своїх «темних» конкурентів виглядатиме набагато привабливіше і в такий спосіб уникне непередбачуваних збитків. Придорожному мотелю, кемпінгу, СТО, банківській установі чи лікарні стане у пригоді стокіловатний «дизельок», а готелю, офісному центрові потрібен уже агрегат потужністю 300−500 кВт і більше ($ 35 тис.-200 тис.).

200−400 грамів пального на 1кВт З огляду на таку універсальність міні-електростанцій виникає логічне запитання: а чи не відмовитись взагалі від послуг енергетиків і за допомогою власної підстанції назавжди забезпечити себе електричним струмом? Зробімо підрахунки. Для вироблення 1 кВт енергії дизельному чи бензиновому генераторові потрібно 200−400 грамів пального (газу — 0,3 куб. м на 1кВт). При вартості дизпального 70 коп., бензину А-92 — 1,4 грн виходить, що 1 кВт «світла» коштуватиме 14−56 коп. (енергетики беруть з нас по 11 коп.). До вартості енергоносіїв додайте ціну автономного генератора, витрати на сервісне обслуговування та врахуйте таку характеристику механізму, як ресурс роботи. Для різних двигунів він становить від 500 до 5000 мотогодин (від 20 до 200 діб безперервної роботи), після чого «серце» електрогенератора — найдорожча його складова — потребує заміни. Отже, застосування міні-електростанції як єдиного джерела енергопостачання по-справжньому виправдовує себе лише коли до об'єкта ще досі не дійшла електрифікація (про яку, до речі, дехто говорив іще у 1917;му). Адже протягнути десяток кілометрів силового кабелю коштує дорожче, ніж встановити автономне джерело енергії.

.

.

_.

.