Страхова компанія – як необхідний суб " єкт страхового ринку

Страхова компанія — як необхідний суб «єкт страхового ринку.

.

.

Одними з основних учасників страхового ринку в світі є страхові компанії. Це обумовлено переш за все наявністю у них великих обсягів довгострокових капіталів, потребою ефективного їх використання та об «єктивною необхідністю диверсифікації діяльності і підвищення рентабельності операцій.

Так, наприклад, ресурси американської економіки на 30% складаються із ресурсів по страхуванню життя. В Швейцарії цей показник складає 70%. В Японії страхові компанії володіють майже 18% всього акціонерного капіталу країни. А страховики Європи, США та Японії на кінець 90-х років управляли загальним обсягом вкладених коштів в економіку на суму більше 4 трлн. дол. США.

Слід відзначити глибоку інтеграцію страхових компаній у банківський сектор. Так, об «єднання з Dresdner Bank однієї з найбільших німецьких страхових компаній Allianz (в 2000 р. дохід компанії за рахунок страхових надходжень склав 68,5 млрд. євро, а обсяг активів в управлінні - 700 млрд. євро, що вивели компанію на 6 місце в світі) створило четверту за величиною в світі фінансову групу. Дана страхова компанія також володіла до об «єднання акціями трьох із чотирьох провідних німецьких банків.

В результаті об «єднання Allianz з Dresdner Bank та складного обміну акцій між сторонами відомий в світі перестраховик Munich Re буде контролювати 25,7% акцій другого по величині німецького банку Hypo Vereinsbak (Munich Re, маючи у розпорядженні 25 млрд. євро вільних коштів, міг би отримати повний контроль над даним банком, але не має в цьому потреби).

Найбільший банк Німеччини Deutsche Bank також знаходиться в процесі пошуку одного із перспективних партнерів на страховому ринку. Більшість спеціалістів пов «язують даний банк з відомою французькою компанією Аха, яка в свою чергу представлена на французькому ринку через дочірній банк Bank Worms та має тісні контакти з рядом національних банків (у Франції до 60% страхових полісів реалізується через банки — яскравий приклад довгострокового стратегічного партнерства банківських установ та страховиків).

Головними причинами такого підвищеного взаємного інтересу між страховими компаніями та банками, вважаємо, є:

— можливість значного розширення кожним із суб «єктів клієнтської бази: і страховики, і банки обслуговують велику кількість клієнтів. Обмін інформацією про них, надання їм послуг лише установами однієї системи є сьогодні пріоритетним для обох сторін в умовах загострення конкуренції (характерно як для розвинутих країн, так і країн, що розвиваються, в т. ч. України);

— диверсифікація капіталу, підвищення норми прибутковості інвестиційних ресурсів. Страхова галузь, як відомо, є однією з найбільш рентабельних та динамічних серед інших галузей провідних країн світу, що володіє значними інвестиційними ресурсами, які можуть використовуватись для інвестування промисловості як страховиками, так і обслуговуючими банками за умови, якщо банк контролює страхову компанію;

— необхідність акумулювати всі грошові потоки в одній системі. Кожне велике підприємство чи банк сплачує значні суми по обов «язкових та добровільних видах страхування. У зв «язку з цим материнською компанією створюється страхова компанія, яка займається ефективним вирішенням даного питання з метою мінімізації майнових, кредитних та фінансових ризиків, та витрат материнської компанії на таке страхування;

— можливість надання клієнтам повного спектру банківських та страхових послуг. При цьому, ці послуги мають бути високоякісними, гарантованими та привабливими для клієнта. Продаж банками страхових продуктів, як свідчить зарубіжний досвід, не буде мати серйозних протиріч між клієнтами та банком. Як правило, клієнти є лояльними до своїх банків та позитивно сприймають ідею фінансового супермаркету. Крім того, відмінності між банківським та страховим сектором світового фінансового ринку в останні роки стали майже непомітними, особливо в сферах приватних інвестицій і довгострокових заощаджень;

— можливість використання регіональної мережі установ, особливо це вигідно страховикам для реалізації страхових продуктів через «банківське віконце» тощо.

Головною проблемою при налагодженні спільної роботи для страховиків на даному етапі розвитку є те, що банки сприймають страхові послуги як другорядні по відношенню до банківських. Але ми вважаємо, що це тимчасові проблеми сфери психології ніж економіки. При відпрацюванні ефективного та взаємовигідного механізму співпраці, даний напрямок роботи є перспективним та пріоритетним для розвитку.

В Україні також прослідковується тенденція створення стратегічних альянсів банків та страхових компаній. Найбільш відомими є альянси Промінвестбанку та АСТ «Вексель», Приватбанку та СГ «ТАС», Укрсоцбанку та АСК «Укрсоцстрах» і НАСК «Оранта», банку «Аваль» та АСК «Еталон» тощо.

Більшість провідних промислових підприємств також мають свої власні страхові компанії, або ж планують створити дочірні компанії. Головною особливістю вітчизняних страховиків є те, що багато з них є кептивними, не мають достатніх ресурсів для розвитку. З більш ніж 320 компаній на даний час близько 100 компаній активно здійснюють страхові операції. Для прикладу, в Польщі в сфері страхування іншому ніж страхування життя, працюють лише 32 компанії (населення країни складає 38 млн. чол.). Обсяг отриманих страхових платежів складає 20,8 млрд. злотих (в Україні в 2001 р. — 3,03 млрд. грн.). Експерти прогнозують зростання польського страхового ринку в найближчі 3−5 роки в більш ніж 400%.

Якщо провести паралелі в розвитку вітчизняного та польського страхових ринків та, враховуючи минулорічні зміни до Закону України «Про страхування» (особливо в частині збільшення вимог до статутних капіталів), можна спрогнозувати, що кількість національних страховиків в найближчі роки значно скоротиться. Їх, на нашу думку, достатньо в кількості 50−70 компаній. При цьому, державним контролюючим органам потрібно більш приділяти уваги не тільки абсолютним величинам активів, власного капіталу, статутного фонду страховиків, але й якості даних показників. Наприклад, аналіз структури активів деяких компаній свідчить про те, що в них основну частину складають неліквідні векселі та цінні папери, дебіторська заборгованість, основні фонди тощо.

Враховуючи ті тенденції, які склались на страховому ринку в Україні, можна передбачити, що в найближчі роки вітчизняні банки та промислові підприємства і надалі будуть головними інвесторами страхових компаній.

На Заході, як показує зарубіжний досвід, основні інвестори — це страховики. Ситуація в Україні інша, вона пов «язана перш за все з історичними умовами, коли при переході від планової економіки до ринкової провідну роль в державі відігравали промислові підприємства та банки. Страховий ринок як такий був відсутній. Довгий час йому не приділялось належної уваги.

Яскравим прикладом інвестування банківського капіталу в страхову галузь є купівля державного пакету акцій АКБ «Укрсоцбанк» НАСК «Оранта». Можна спрогнозувати, що саме ця страхова компанія в найближчі 7−10 років може стати головним акціонером даного банку, поглинувши при цьому його дочірнє підприємство АСК «Укрсоцстрах» тощо.

В умовах підвищення вимог до показників діяльності комерційних банків (з боку Національного банку України), страхових компаній (з боку Міністерства фінансів України) можна також передбачити взаємовигідне інвестування даних фінансових інститутів в акції одне одного, тим самим закріплюючи довгострокові стратегічні зв «язки. Головною проблемою при здійсненні таких інвестицій буде питання контролю. В короткостроковому періоді воно буде вирішуватись на користь банків (вони на даний час є більш фінансово потужними). В довгостроковій перспективі - ситуація, вважаємо, корінним чином зміниться на зворотну. У страховиків значно вигідні відсоткові ставки сплати податків (складає 3% від суми отриманих платежів), помітні темпи розвитку в останні роки (з 1997 по 2002 р. страховий ринок в Україні збільшився в 7,4 разів). Актуальним для страховиків є питання ефективного розміщення вільних ресурсів (в 2001 р. страховиками України було зібрано 3,03 млрд. грн.). Акції підприємств та банків, як відомо, є більш рентабельним вкладенням капіталу ніж банківські депозити або державні цінні папери.

Стратегічним напрямком взаємодії страхових компаній та банків в Україні є запровадження спільних технологій продажу фінансових (страхових та банківських) послуг на вітчизняному ринку. Пріоритетом для банків на сьогодні є максимальне розширення послуг клієнтам та збільшення обсягів продаж — ця проблема, до речі, є досить актуальною і для страховиків. Суть даного проекту полягає у створенні фінансового супермаркету для клієнта, вироблення єдиної спільної стратегії обслуговування клієнта.

І страховик, і банк повинні задовольняти попит клієнта на фінансові продукти, які знаходяться в чіткому взаємозв «язку: отримання кредиту та обов «язкове страхування предмету застави, страхування керівників-позичальників (особливо малих та середніх підприємств) від нещасного випадку для забезпечення більшої гарантованості повернення кредиту (вигодонабувачем буде банк), видача разом з платіжною карткою страхових полісів, а також тих страхових продуктів, які не пов «язані з банківською діяльністю, але банк їх може при мінімальних витратах реалізовувати — це обов «язкові види страхування: цивільної відповідальності, водіїв від нещасних випадків, членів добровільних пожежних дружин; майна громадян та підприємств тощо.

Від побудови такого механізму взаємодії виграє і банк, і клієнт. Клієнт отримує повний спектр високоякісних послуг установами однієї системи, які не на формальному рівні несуть повну відповідальність за надані послуги, мінімізуються його витрати в сфері страхування (за придбання повного пакету послуг банк і страховик будуть робити значні знижки тощо).

.

І на закінчення хотілося б зазначити, що проведені дослідження зарубіжних вчених у сфері злиття і поглинання страхових компаній, банків, промислових підприємств виявили так званий «ефект масштабу». Суть даного ефекту полягає в тому, що після злиття і поглинання ті підприємства, які виступали їх об «єктом, демонстрували високе зростання ефективності порівняно з тими, які не приймали участі в цих процесах. Досить значний «ефект масштабу» був відкритий в розвинутих країнах світу саме в галузі страхування.

Таким чином, можна передбачити, що процеси створення стратегічних альянсів між банками та страховими компаніями однозначно позитивно вплинуть на діяльність страховиків, які будуть складовими альянсів, та на розвиток страхового ринку в цілому, який має всі шанси стати одним з найбільших в Європі.

Використана література:

1. В. Шимкович. Германський альянс. Банковская практика за рубежом, № 4,(28), 2001, С. 2−9.

2. Табаков А. Б. Страхование в Польше. Страховое дело, № 7, 2002р. С. 26−28.

3. Журнал «Страхова справа» № 3 (7) 2002.

.

.

_.

.