Гранада (Granada)
История Гранади починається сіло, що Інфанта, обравши чудову мальовничу долину неподалік гірської ланцюга Сьерра-Эльвира, спочатку дала місту своє ім'я — Илиберия — і розмістила їх у двох лігах від сьогоднішнього становища. Пізніше жителі перемістили своє житло ближчі один до Сьерре Неваді, вважаючи місце між ріками Хениль і Дарро найкращим, і дали своєю «новою батьківщині інше название… Читати ще >
Гранада (Granada) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Гранада (Granada)
Гранада (чи Ґренада) — невеличкий місто бегемотів у Південній Іспанії, в Андалусії, у північно-західного схилу Сьерры-Невады, при злитті двох річок — Хениль і Дарро. Адміністративний центр провінції Гранада.
История Гранади починається сіло, що Інфанта, обравши чудову мальовничу долину неподалік гірської ланцюга Сьерра-Эльвира, спочатку дала місту своє ім'я — Илиберия — і розмістила їх у двох лігах від сьогоднішнього становища. Пізніше жителі перемістили своє житло ближчі один до Сьерре Неваді, вважаючи місце між ріками Хениль і Дарро найкращим, і дали своєю «новою батьківщині інше название.
Споры про походження міста не стихли й по сьогодні: деякі дослідники вважають, що цього послужила тіснота поселення, інші пов’язують це з легендою за прекрасною дівчині Гарнате, знайденою неподалік річки Дарро, а треті бачать подібність пагорбів, у яких розташована столиця провінції, з розкритим гранатом… Так чи інакше, але на новому місці він зумів досягти вершин багатства і величі і зберегти їх до часу короля готовий Родріго, коли Іспанія загинула, а місто заселили кращі пологи Африки.
Позже Гранада побувала в центрі королівства Назари, з катастрофою якого закінчилося і процвітання мусульманської Іспанії. Його правитель (Мулей Асен) подарував Гранаді в XIV в. розкішний палац Альгамбра (арабське «червоний палац»), чиї що духмяніють сади, просторі павільйони і колонади заслужили шанування туристів усього світу. Навряд інше архітектурне спорудження Півдні Іспанії зможе зрівнятися з цим вишуканою королівської резиденцією, славної своїм розкішним оздобленням. Альгамбра, завдяки своєму розмаїттям: палацевих зал, внутрішніх двориків, комплексу садів, — надає всьому місту неповторну атмосферу давнини і робить її мрією поетів і романтичних людей всього мира.
Конечно ж, місту не минуло безслідно тривав який вісім століть вплив арабів. Тепер це місце стало куточком, що зберіг самітність їх культури та соблюдающим деякі традиції по сьогодні. Без чаювання неможливо уявити навіть сучасне життя міста: арабські квартали знаменитими чайними закладами в мусульманському стилі.
Список литературы
Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.